Рішення

від 05.12.2023 по справі 712/8562/23

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:712/8562/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" грудня 2023 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Слободянюк А.В.,

за участю секретаря Бовкун М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Черкаської міської ради, про надання дозволу на зняття з реєстрації місця проживання з одночасною реєстрацією місця проживання дитини без згоди батька дитини,

в с т а н о в и в:

Позивач звернулася до Соснівського районного суду м. Черкаси із позовом до ОСОБА_2 за участю третьої особи: Служба у справах дітей Черкаської міської ради, про збільшення аліментів на утримання малолітньої дитини, надання дозволу на зняття з реєстрації місця проживання з одночасною реєстрацією місця проживання дитини без згоди батька дитини.

Свої вимоги мотивувала тим, що з 14 квітня 2018 року перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Від шлюбу мають малолітню дитину - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . З березня 2022 року сторони перестали проживати разом. Соснівським районним судом м. Черкаси видано судовий наказ від 26 квітня 2023 року про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання сина ОСОБА_3 . Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 10 травня 2023 року шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було розірвано. Після припинення шлюбних відносин за взаємною згодою колишнього подружжя дитина мешкає із позивачкою. Жодного спору щодо визначення місця проживання дитини у сторін немає. У позивачки є намір зареєструвати малолітню дитину за адресою своєї реєстрації у квартирі своїх батьків за адресою: АДРЕСА_1 . З цією метою позивачка звернулася до управління надання адміністративних послуг з проханням про зняття з реєстрації місця проживання та про реєстрацію місця проживання дитини. Однак позивачу було відмовлено у знятті з реєстраційного обліку та реєстрації місця проживання у зв`язку з відсутністю письмової згоди батька дитини. Позивачка неодноразово телефонувала і зверталася до відповідача із листом з проханням, щоб останній надав письмову згоду, однак ніяких відповідей останній не надавав. У зв`язку з чим позивач просить надати дозвіл на реєстрацію місця проживання малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір"ю ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , з одночасним зняттям з місця реєстрації проживання малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_2 , без письмової згоди батька ОСОБА_2 .

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 16 серпня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 роз`єднано та виділено в окреме провадження позовні вимоги про надання дозволу на зняття з реєстраційного обліку місця проживання та надання дозволу на реєстрацію нового місця проживання малолітньої дитини без згоди батька.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 16 серпня 2023 року справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Черкаської міської ради, про надання дозволу на зняття з реєстрації місця проживання з одночасною реєстрацією місця проживання дитини без згоди батька дитини, передано для розгляду за підсудністю до Дніпровського районного суду м. Києва.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 22 вересня 2023 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання та витребувано від Органу опіки та піклування Черкаської міської ради висновок щодо розв`язання спору.

02 листопада 2023 року на адресу Дніпровського районного суду м. Києва від Органу опіки та піклування м.Черкаси на виконання ухвали суду надійшов висновок № 3283-01-21 від 24 жовтня 2023 року.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 21 листопада 2023 року підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

Сторони та представник третьої особи в судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи.

Представником позивача адвокатом Скіць С.М. до суду подано клопотання, в якому просить провести розгляд справи у його відсутності та відсутності позивача, вказав, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач до суду подав заяву, у якій просить справу розглядати за його відсутності, у вирішенні спору покладається на розсуд суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку загального позовного провадження без участі сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні правовідносини.

З 14 квітня 2018 року позивач ОСОБА_1 перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_2 , який рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 10 травня 2023 року (справа № 712/2677/23) було розірвано (а.с. 11). Від шлюбу мають малолітню дитину - сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується наданою суду копією Свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 , виданого Подільським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві (а.с.15-18).

Судовим наказом Соснівського районного суду м. Черкаси від 26 квітня 2023 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , аліменти на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) ОСОБА_2 , але не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з 21 березня 2023 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.19).

Згідно витягу з Єдиного державного демографічного реєстру щодо реєстрації місця проживання, позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.9).

Натомість, малолітня дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований з 05 грудня 2018 року за адресою: АДРЕСА_2 , що вбачається із наданої суду копії довідки про реєстрацію місця проживання особи за відомостями Відділу з питань реєстрації місця проживання перебування фізичної особи Дніпровської РДА (а.с.12).

Відповідач ОСОБА_2 , відповідно до відомостей із Єдиного державного демографічного реєстру від 03 серпня 2023 року, зареєстрований: АДРЕСА_2 .

Отже, судом встановлено, що відповідач та малолітня дитина ОСОБА_3 зареєстровані за одною адресою.

05 травня 2023 року позивачем ОСОБА_1 на адресу відповідача ОСОБА_2 було спрямовано лист з проханням надати письмову згоду на зміну місця реєстрації проживання їх малолітнього сина ОСОБА_3 разом з матір`ю за адресою: АДРЕСА_1 , згоду позивач просила надати в Центр надання адміністративних послуг (а.с.13, 14).

Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Відповідач не скористався процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву, а також доказів на підтвердження своїх заперечень щодо заявлених позивачем вимог, та за відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України.

Представник третьої особи не скористався своїм правом подачі письмових пояснень щодо позову.

Стаття 33 Конституції України гарантує кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, свободу пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

Згідно із ст. 18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Основним законом, який визначає охорону дитинства в Україні як стратегічний загальнонаціональний пріоритет і з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров`я, освіту, соціальний захист та всебічний розвиток, встановлює основні засади державної політики у цій сфері є Закон України "Про охорону дитинства". За змістом статей 11, 18 вказаного Закону кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Держава забезпечує право дитини на проживання в таких санітарно-гігієнічних та побутових умовах, що не завдають шкоди її фізичному та розумовому розвитку.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Відповідно до вимог ст. ст. 150, 155 СК України, здійснюючи свої права та виконуючи обов`язки, батьки повинні передусім дбати про інтереси дитини, усупереч яким не можуть здійснюватись батьківські права. З аналізу вище зазначених норм та з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, в рішеннях стосовно дітей їх найкращі інтереси повинні мати першочергове значення.

Ухвалюючи рішення у справі "М. С. проти України" від 11 липня 2017 року (заява № 2091/13), ЄСПЛ указав на те, що при визначенні найкращих інтересів дитини в конкретній справі слід брати до уваги два міркування: по-перше, у найкращих інтересах дитини зберегти її зв`язки із сім`єю, крім випадків, коли доведено, що сім`я непридатна або неблагополучна; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (пункт 100 рішення від 16 липня 2015 року у справі "Мамчур проти України", заява № 10383/09).

Відповідно до ч. 1 ст. 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Згідно з частиною першою статті 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

За приписами частини четвертої статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я, в якому вона проживає.

Згідно п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 р. № 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" передбачено, що при вирішенні спору про місце проживання дитини належить звертати особливу увагу на її вік та з`ясовувати, з ким із батьків вона бажає проживати.

Відповідно до вимог ст. 6 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" визначено, що реєстрація місця проживання і зняття з місця реєстрації особи за заявою законного представника здійснюється за згодою інших законних представників.

Відповідно до п. 65. Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2022 року № 265 (чинного на теперішній час та подібного за змістом) зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання дитини віком до 14 років підтверджується електронними підписами батьків, що базуються на кваліфікованих сертифікатах електронних підписів, у разі подання заяви в електронній формі або за письмовою згодою другого з батьків, що надається у присутності особи, яка приймає заяву, або на підставі засвідченої в установленому порядку письмової згоди другого з батьків (крім випадків, коли місце проживання дитини визначено відповідним рішенням суду або рішенням органу опіки та піклування).

Чинним законодавством передбачено право одного з батьків у разі відсутності згоди іншого вирішити це питання в судовому порядку.

При вирішенні судом даного роду справ підлягає з`ясуванню питання, чи була вказана відмова одного з батьків безпідставною, або ж вона викликана певними обставинами.

Такі висновки відображені у постанові від 20 жовтня 2021 року Верховного Суду у справі № 752/2951/20.

В даному випадку, місце проживання дитини разом з матір`ю фактично визначено шляхом домовленості між сторонами та не оспорювалося відповідачем.

Згідно з ч. 1 ст. 8 ЦК України, якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

Зважаючи на те, що вказаними вище нормативно-правовими актами не врегульовано питання знаття з реєстрації осіб, які не досягли 14 років, без згоди іншого законного представника дитини (батька/матері) за подібних обставин, в даному випадку є можливим застосування у аналогії Закону.

Так, до правовідносин сторін, які виникли з приводу оформлення зняття з реєстрації місця проживання дитини, можливим є застосування вимог Закону України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України" від 21 січня 1994 року"), Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 1995 року, якими встановлено, що в виїзд з України громадян, які не досягли 16-річного віку, здійснюється за згодою обох батьків за відсутності згоди одного з батьків, виїзд неповнолітнього громадянина України за кордон може бути дозволено на підставі рішення суду.

Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами;2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із частинами 1, 6 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно висновку Органу Опіки та піклування м. Черкаси № 3283-01-21 від 24 жовтня 2023 року комісія вважає за доцільне надати дозвіл на реєстрацію місця проживання малолітнього ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір`ю за адресою: АДРЕСА_1 , з одночасним зняттям його з місця реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 без згоди батька(а.с. 60-62).

Принцип «забезпечення якнайкращих інтересів дитини», закріплений у Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року № 44/25, ратифікованій Україною 27 лютого 1991 року, вимагає, щоб в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділялась якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (ст. 3).

Так ЄСПЛ неодноразово наголошував, що Конвенція покликана гарантувати не теоретичні чи ілюзорні права, а права практичні та ефективні (справа "Байт і Кеннеді проти Німеччини(п.67) "Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам II, проти Німеччини" (п.45).

Судом встановлено, що невизначеність реєстрації місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за фактичним місцем проживання зі своєю матір`ю суперечить її інтересам та суттєво обмежує реалізацію її прав, гарантованих Конституцією та законами України, зокрема права на свободу пересування та вільний вибір місця проживання, права на освіту, охорону здоров`я та соціальний захист.

Тому з урахуванням викладеного, суд приходить висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Черкаської міської ради, про надання дозволу на зняття з реєстрації місця проживання з одночасною реєстрацією місця проживання дитини без згоди батька.

При поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір в сумі 1073 грн. 60 коп. за вимогу про надання дозволу на зняття з реєстрації місця проживання з одночасною реєстрацією місця проживання дитини без згоди батька дитини.

Відповідно до ст.ст. 133, 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір за вимогу немайнового характеру на користь позивача в розмірі 1073 грн. 60 коп.

Керуючись ст.ст. 33, 129 Конституції України, ст. 3 Конвенції про права дитини, ратифікованою постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року, ст.ст. 7, 155, 160 СК України, ст. 29, 310 ЦК України, Законом України «Про охорону дитинства», Законом України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», Правилами реєстрації місця проживання, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 207 від 02 березня 2016 року, ст.ст. 12, 13, 81, 89, 133, 141, 247, 259, 263, 264-265, 273 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей Черкаської міської ради, про надання дозволу на зняття з реєстрації місця проживання з одночасною реєстрацією місця проживання дитини без згоди батька дитини, задовольнити.

Надати дозвіл на зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_2 , з подальшою реєстрацією місця проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , без згоди батька - ОСОБА_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , витрати зі сплати судового збору у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники судового розгляду:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ;

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 ;

Третя особа - Служба у справах дітей Черкаської міської ради, адреса: м. Черкаси, вул. Благовісна, буд. 170, код ЄДРПОУ 37853141.

Суддя А.В. Слободянюк