Ухвала

від 14.12.2023 по справі 308/22096/23

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/22096/23

1-кс/308/5906/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 грудня 2023 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду ОСОБА_1 , за участі секретаря судових засідань ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання заступника керівника Шостого слідчого відділу (з дислокацією у місті Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022071160000258 від 10.05.2022 відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Тартаків Сокальського району Львівської області, громадянина України, українця, одруженого, маючого на утриманні двох дітей, працюючого на посаді директора філії «Берегівське лісове господарство» державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.240 Кримінального кодексу України -

в с т а н о в и в:

З поданого клопотання та матеріалів, доданих до нього, встановлено, що Шостим слідчим відділом (з дислокацією у місті Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022071160000258 від 10.05.2022 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.240 Кримінального кодексу України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 згідно наказу голови Державного агентства лісових ресурсів України №89-к від 22.03.2022 призначений тимчасово виконуючим обов`язки директора державного підприємства «Брустурянське лісомисливське господарство» (код ЄДРПОУ 32464172), з 24.03.2022.

Так, згідно зі статутом державного підприємства «Брустурянське лісомисливське господарство» (код ЄДРПОУ 32464172) (надалі ДП «БРУСТУРЯНСЬКЕ ЛМГ»), затвердженого наказом Державного агентства лісових ресурсів України №563 від 04.07.2018, а саме: п. 1.1 - ДП «БРУСТУРЯНСЬКЕ ЛМГ» засноване на державній власності, створене відповідно до наказу Міністерства лісового господарства України від 06.06.2003 №103 «Про реорганізацію Усть-Чорнянського держлісомисливгоспу» і координується Закарпатським обласним управлінням лісового та мисливського господарства; п. 3.1 - Підприємство створене з метою: ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання та відтворення лісів, ведення мисливського господарства, охорони, відтворення та раціонального використання державного мисливського фонду на території мисливських угідь, наданих у користування Підприємству, одержання прибутку від комерційної діяльності; п. 4.1 Підприємство є державним комерційним підприємством юридичною особою публічного права та суб`єктом господарювання державного сектору економіки; Статутний капітал підприємства утворюється Органом управління майном та складає 435 000 грн.; п. 5. 3 майно Підприємства є державною власністю та закріплюється за ним на праві господарського відання, підприємство володіє, користується і розпоряджається зазначеним майном відповідно до чинного законодавства та цього статуту; п. 8.1 органом управління Підприємства є його директор; п. 8.3 - Директор самостійно вирішує всі питання діяльності Підприємства, за винятком тих, що віднесені до компетенції Органу управління майном та Управління; п. 8.4 Директор Підприємства здійснює керівництво Підприємством, несе повну відповідальність за стан його діяльності, розпоряджається коштами та майном Підприємства відповідно до чинного законодавства України, укладає договори та контракти, видає від імені Підприємства довіреності, в тому числі і на вчинення відповідних правочинів, організовує виробничо господарську, соціально побутову та іншу діяльність Підприємства відповідно до мети та основних напрямів його діяльності, тощо.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів» до правоохоронних органи, серед іншого, належать органи державної лісової охорони.

Відповідно до ст. 1 Положення про державну лісову охорону, затвердженого Постановою КМУ від 16 вересня 2009 року № 976, державна лісова охорона діє у складі Держлісагентства, Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з питань лісового і мисливського господарства, обласних управлінь лісового та мисливського господарства і підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Держлісагентства. Держлісоохорона має статус правоохоронного органу. Згідно додатку до вказаного Положення, керівник лісового господарства є посадовою особою Держлісохорони.

Таким чином, будучи службовою особою державної лісової охорони та перебуваючи на посаді тимчасово виконуючого обов`язки директора ДП «БРУСТУРЯНСЬКЕ ЛМГ» ОСОБА_4 , відповідно до Примітки 1 до ст. 364 КК України, є службовою особою, яка постійно чи тимчасово обіймає на державних чи комунальних підприємствах посади, пов`язані з виконанням організаційно розпорядчих функцій або адміністративно господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації судом або законом.

Водночас, ОСОБА_4 , будучи службовою особою та відповідно до вимог зазначеного законодавства і ч. 2 ст. 19 Конституції України, зобов`язаним діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, знехтував вимогами законодавства та вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.

Так, ОСОБА_4 перебуваючи на посаді т.в.о. директора ДП «Брустурянське лісомисливське господарство» у травні 2022 року в усній формі домовився з ФОП ОСОБА_7 про безоплатне використання земельної ділянки за кадастровим номером 2124456500:01:001:0206, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , розташована поблизу русла річки Тересва за координатами 48°19'53.5"N 23°55'41.0"E, та яка належить на праві приватної власності останньому, для розміщення нижнього лісоскладу лісогосподарського підприємства.

У подальшому, діючи з метою облаштування вказаної земельної ділянки, маючи злочинний умисел на організацію незаконного видобування піщано-гравійної суміші, достовірно знаючи про відсутність передбачених законодавством України дозвільних документів на видобування корисних копалин загальнодержавного значення та повноважень на проведення таких робіт, діючи всупереч вимогам ст.13 Конституції України, ст.19 Кодексу України «Про надра», ст. 50 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», ст. 86 Водного кодексу України упродовж квітня-травня 2022 року, але не пізніше 09.05.2022 (більш точної дати та часу в ході досудового розслідування не встановлено), використовуючи своє службове становище та надані повноваження, одноосібно дав доручення підпорядкованим працівникам ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , які не були обізнані про злочинні наміри останнього, здійснити в руслі р. Тересва, неподалік вул Лісна в с. Усть-Чорна, Тячівського району, незаконне видобування піщано-гравійної суміші, яка являється корисною копалиною загальнодержавного значення.

На виконання усної вказівки ОСОБА_4 інженер по будівництва доріг ДП «Брустурянське лісомисливське господарство» ОСОБА_8 організовував виїзд службових транспортних засобів, а саме самоскида С-марки марки «КРАЗ», модель «65101», д.н.з. НОМЕР_1 та екскаватора-навантажувача, марки «Bull», модель «HD-100» д.н.з. НОМЕР_2 , які на праві власності належать ДП «Брустурянське лісомисливське господарство», за допомогою яких водієм ДП «Брустурянське лісомисливське господарство» ОСОБА_11 та екскаваторником ДП «Брустурянське лісомисливське господарство» ОСОБА_9 декілька днів здійснювалося видобування та перевезення піщано-гравійної суміші із русла річки Тересва на земельну ділянку з кадастровим номером 2124456500:01:001:0206. Вказані дії 09.05.2022 були викриті працівниками поліції на місці вчинення злочину.

Внаслідок організованого ОСОБА_4 незаконного видобування піщано-гравійної суміші, яка являється корисною копалиною загальнодержавного значення, у кількості 281,25 куб м, заподіяно шкоду навколишньому природному середовищу на суму 307 125 грн (триста сім тисяч сто двадцять п`ять гривень 00 копійок).

Клопотання мотивоване тим, що з метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження, запобігання виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, які передбачені ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування або суду, знищити речі та документи, що мають істотне значення для встановлення обставин злочину, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інший злочин.

У судовому засіданні прокурор підтримала подане клопотання, просила його задовольнити.

В судовому засіданні захисник підозрюваного заперечувала проти задоволення поданого клопотання. Зазначила, що клопотання від 12.12.2023 за своїм змістом не відповідає вимогам, які встановлені пунктами 5, 7 частини першої статті 184 КПК України, оскільки за змістом клопотання від 12.12.2023, обґрунтовуючи необхідність покладення на підозрюваного ОСОБА_4 обов`язку не відлучатися за межі Закарпатської області та повідомляти про зміну свого фактичного перебування слідчий посилається на існування ризиків , передбачених статтею 177 КПК України. Також клопотання від 12.12.2023 містить інформацію про те, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого частиною третьою статті 240 КК України. За змістом вказаного клопотання ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді т.в.о. директора ДП «Брустурянське лісомисливське господарство», з метою облаштування земельної ділянки під нижній склад, використовуючи службове становище та надані йому повноваження, одноосібно дав доручення підпорядкованим працівникам ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , які не були обізнані про злочинні наміри останнього, здійснити у руслі річки Тересва незаконне видобування піщано-гравійної суміші, яка являється корисною копалиною загальнодержавного значення.

Вважає, додані до клопотання про застосування запобіжного заходу документи не містять вагомих доказів обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч.3 ст. 240 КК України. Натомість, зібрані стороною обвинувачення докази у сукупності із доказами, зібраними стороною захисту спростовують обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч.3 ст. 240 КК України. Зазначає, що наявні у справі протоколи допиту свідків, які власне здійснювали видобування піщано-гравійної суміші, а саме: водія автомобіля КРАЗ ОСОБА_10 та екскаваторника ОСОБА_9 спростовують причетність ОСОБА_4 до організації видобування піщано-гравійної суміші, оскільки ці свідки вказали на іншу особу, яка надала їм вказівку щодо видобування піщано-гравійної суміші. Первинні покази свідків ОСОБА_8 , який працював інженером з будівництва доріг ДП «Брустурянське ЛМГ», та ОСОБА_12 , який працював заступником директора ДП «Брустурянське ЛМГ», в яких було зазначено про надання ОСОБА_4 вказівок щодо видобування піщано-гравійної суміші, були спростовані під час одночасних допитів, проведених за участю ОСОБА_13 , який на момент проведення одночасного допиту перебував у процесуальному статусі свідка, та за участю свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_12 . Вказує, що під час одночасного допиту за участю свідка ОСОБА_8 останній на неодноразові запитання адвоката ОСОБА_5 не підтвердив факту надання вказівки ОСОБА_4 з організації видобування піщано-гравійної суміші ні йому, ні будь-кому з інших працівників лісгоспу. Згідно посадової інструкції інженера з будівництва доріг ДП «Брустурянське ЛМГ» ОСОБА_14 перебував у підпорядкуванні заступника директора, а не у підпорядкуванні директора. Зазначена посадова інструкція була долучена стороною захисту ОСОБА_4 під час одночасного допиту. Окрім того, під час одночасного допиту ОСОБА_8 повідомив, що після прибуття працівників поліції на місце події 09.05.2022 року він зателефонував заступнику директора ОСОБА_12 , а не ОСОБА_4 , що додатково підтверджує непричетність ОСОБА_4 до організації видобування піщано-гравійної суміші. Під час одночасного допиту за участю ОСОБА_4 та колишнього заступника директора ДП «Брустурянське ЛМГ» ОСОБА_12 останній пояснив, що під час допиту він висловив : «а хто ще міг дати вказівку на видобування, окрім директора», що по суті є припущенням організації видобування саме ОСОБА_4 . Під час одночасного допиту цей свідок висловив лише своє аналогічне припущення з огляду на обійняття ОСОБА_4 посади т.в.о. директора лісгоспу. У відповідь на неодноразові запитання під час одночасного допиту ОСОБА_12 не підтвердив надання ОСОБА_4 вказівок з організації видобування піщано-гравійної суміші ні йому, ні будь-яким іншим працівникам лісгоспу. Також вказала, що інших доказів на підтвердження обгрунтованості підозри, врученої ОСОБА_4 , стороною обвинувачення до клопотання не додано та стороною обвинувачення не було допитано свідка ОСОБА_15 , опитаного адвокатом ОСОБА_4 , натомість вручено ОСОБА_4 підозру.

Вважає, що матеріалами клопотання не обґрунтовано необхідність покладення на підозрюваного наступних обов`язку не відлучатися за межі Закарпатської області без дозволу слідчого, прокурора або суду. Натомість покладення на ОСОБА_4 обов`язку щодо не відлучення за межі Закарпатської області без дозволу прокурора, слідчого або суду, строк дії якого буде обумовлений завершенням розгляду справи, що в часі може бути тривалим, призведе до ситуації, в якій реалізація конституційного права ОСОБА_4 на працю та можливості заробляти собі на життя працею повністю залежатиме від бажання прокурора, слідчого чи суду щодо надання або відмови у наданні ОСОБА_4 дозволу на відлучення за межі Закарпатської області. ОСОБА_4 одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей. Отже, створення для ОСОБА_4 залежності від волі прокурора, слідчого чи суду у повноцінному виконанні ним своїх посадових обов`язків, яке пов`язане, зокрема, з виїздами за межі Закарпатської області, впливатиме на виконання покладеного на нього законом обов`язку з утримання своїх неповнолітніх дітей. ОСОБА_4 працює на посаді директора філії «Берегівське лісове господарство» ДП «Ліси України». За місцем роботи характеризується як високоефективний та професійний керівник. Працедавцем ОСОБА_4 є ДП «Ліси України», яке знаходиться в місті Київ. Місце роботи ОСОБА_4 знаходиться в селі Яноші Берегівського району, проте трудова діяльність керівника філії пов`язана з частими поїздками за межі Закарпатської області, зокрема в місто Київ за місцем знаходження ДП «Ліси України» та у місто Львів до Західного міжрегіонального управління лісового та мисливського господарства, що підтверджується доданими до заперечення доказами. Окрім того, ймовірні відрядження для обміну досвідом, для здійснення господарських операцій до інших філій ДП «Ліси України», які розташовані в межах території України. Вимога щодо покладання обов`язку на підозрюваного повідомляти слідчого або прокурора про зміну свого місця фактичного перебування не передбачена статтею 194 КПК, отже для задоволення такої вимоги відсутні правові підстави.

Додала, що стороною обвинувачення не підтверджено обґрунтованість підозри, також не доведено існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, покладання обов`язку на ОСОБА_4 не відлучатися за межі Закарпатської області без дозволу слідчого, прокурора або суду буде суттєвим втручанням у його право на працю, що є неспіврозмірним із завданнями кримінального провадження, а покладання обов`язку на підозрюваного повідомляти слідчого або прокурора про зміну свого місця фактичного перебування не передбачене КПК України,

Підозрюваний підтримав свого захисника.

Вивчивши подане клопотання та докази, якими обґрунтовуються клопотання, заслухавши думку учасників судового провадження, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Слідчим суддею встановлено, що Шостим слідчим відділом (з дислокацією у місті Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12022071160000258 від 10.05.2022 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.240 Кримінального кодексу України.

06.12.2023 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 240 КК України, а саме: у організації незаконного видобування піщано-гравійної суміші, яка являється корисною копалиною загальнодержавного значення, у кількості 281,25 куб м, заподіяно шкоду навколишньому природному середовищу на суму 307 125 грн.

Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

При дослідженні доданих до клопотання доказів, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність гр. ОСОБА_4 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.240КК України. Обґрунтованість підозри стверджується наявними в долучених на обґрунтування клопотання документах даними, які на даній стадії процесу є достатніми для висновку про обґрунтованість підозри.

Відповідно до положень ст. 179 КПК України, особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені статтею 194 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

Згідно з ч. 6 ст. 194 КПК України, обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, на який на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

В той же час, слідчий суддя вважає за необхідне роз`яснити, що згідно з ст. 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Беручи до уваги все вищенаведене, слідчий суддя у відповідності до ч. 1 ст. 178 КПК України врахувавши тяжкість покарання, особу підозрюваного, встановлені ризики та те, що особисте зобов`язання є найбільш м`яким запобіжним заходом, що передбачений КПК України, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення поданого клопотання, оскільки прокурором не доведено наявність підстав повідомляти слідчого або прокурора про зміну свого фактичного перебування.

Щодо тверджень захисника на те, що покладення обов`язку на підозрюваного не відлучатися за межі Закарпатської області є порушенням права на працю та можливості заробляти собі на життя працею слідчий суддя зазначає, що такі є хибними, оскільки покладенням вказаного обов`язку на підозрюваного суд не встановлює заборону працювати, так як місце роботи підозрюваного знаходиться в межах Закарпатської області та такий зможе реалізувати право на працю та отримувати доходи від праці. Крім того, обмеження не відлучатися за межі Закарпатської області не є абсолютним, підозрюваний має право звернутись за дозволом до уповноважених осіб про виїзд за межі області.

Керуючись ст. ст. 131, 132, 184, 176-179, 184, 193, 194, 309, 392, 395 КПК України, слідчий суддя -

п о с т а н о в и в:

Клопотання задовольнити частково.

Застосувати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки:

-прибувати до слідчого, прокурора чи суду за першою вимогою;

-не відлучатися за межі Закарпатської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого або прокурора про зміну свого місця проживання;

-утримуватися від спілкування зі свідками ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_10 ІНФОРМАЦІЯ_6 .

В задоволенні решти клопотання відмовити.

Строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного - до 2 лютого 2024 року включно.

Роз`яснити ОСОБА_4 , що в разі невиконання вищезазначених обов`язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Контроль за виконанням обраного запобіжного заходу доручити начальнику Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали може бути подано під час підготовчого провадження в суді.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення

Повний текст ухвали оголошено 14 грудня 2023 року о 16 год. 35 хв.

Слідчий суддя ОСОБА_1