ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"06" грудня 2023 р. Справа№ 910/2907/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Корсака В.А.
суддів: Демидової А.М.
Євсікова О.О.
за участю секретаря судового засідання: Заборовської А.О.
за участю представників учасників справи:
від позивача: не з`явився
від відповідача: не з`явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Алюміній Технолоджи"
на рішення Господарського суду міста Києва від 28.06.2023, повний текст якого складено та підписано 28.06.2023
у справі № 910/2907/23 (суддя Князьков В.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Цест-Плюс"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алюміній Технолоджи"
про стягнення 590 239,56 грн
В С Т А Н О В И В :
Короткий зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Цест-Плюс" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алюміній Технолоджи" про стягнення 590 239,56 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на порушення відповідачем своїх обов`язків за договором суборенди № 3 від 01.01.2022, який укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Цест-Плюс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Алюміній Технолоджи", в частині оплати нарахованої орендної плати та компенсації експлуатаційних витрат на загальну суму 590 239,56 грн.
Доводи та заперечення відповідача
У відзиві на позовну заяву орендар проти позову заперечив, посилаючись на те, що орендоване приміщення було звільнено Товариством з обмеженою відповідальністю "Алюміній Технолоджи" 30.06.2022, оскільки господарська діяльність відповідача не велась з 24.02.2022. Також відповідачем наголошено, що додаткова угода №1 від 30.06.2022 до договору оренди з боку орендаря не підписувалась.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.06.2023 у справі № 910/2907/23 Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Цест-Плюс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алюміній Технолоджи" про стягнення 590 239,56 грн задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Алюміній Технолоджи" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Цест-Плюс" заборгованість в розмірі 590 239,56 грн та судовий збір в сумі 8853,59 грн.
Рішення мотивоване доведеністю позивачем наявності у відповідача заборгованості з оплати орендних платежів та компенсації експлуатаційних витрат за договором суборенди № 3 від 01.01.2022 з урахуванням укладеної між сторонами додаткової угоди №1 від 30.06.2022. При цьому, судом встановлено, що:
- додаткова угода містить підпис від імені директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Алюміній Технолоджи" Ольховського В.О. та скріплена печаткою товариства, як і акт від 30.06.2022;
- жодного належного та допустимого доказу того, що наявний на додатковій угоді та акті підпис та печатка не належать особам, від імені яких їх проставлено відповідачем до матеріалів справи не представлено.
- відповідачем не надано належних та допустимих, у розумінні статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, доказів повернення об`єкта суборенди орендарю 30.06.2022 не надав;
- за актом приймання-передачі приміщення від 30.06.2022 суборендарем було повернуто лише частину об`єкта суборенди;
- строк внесення відповідачем орендної плати та відшкодування експлуатаційних витрат за договором суборенди за січень-грудень 2022 настав, проте він лише частково вніс зазначені платежі, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 590 239,56 грн.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись з цим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що оскаржуване рішення прийнято при невірному дослідженні усіх обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального і процесуального права.
Так, апелянт зазначає, що:
- договір суборенди, який наявний у матеріалах справи не містить підпису керівника відповідача;
- відповідач звільнив орендовані приміщення 30 червня 2022, оскільки господарська діяльність не велась з 24.02.2022 через введення на території України військового стану та перебуванням керівництва відповідача на західній Україні до вересня 2022 року;
- ключі від орендованих приміщень були передані представнику орендодавця 30.06.2022, коли співробітники відповідача вивозили речі товариства;
- додаткову угоду № 1 від 30.06.2022 про зменшення орендних приміщень ані керівництво, ані уповноважені особи відповідача не підписували, у зв`язку з цим заборгованість на суму 251 550,00 грн за період з липня по грудень 2022 позивачем нарахована безпідставно;
- судом першої інстанції було проігноровано подане завчасно представником відповідача клопотання про відкладення розгляду справи, чим порушено процесуальні права відповідача на належний захист його прав та інтересів;
- акти здачі-прийняття робіт (наданих послуг) за договором оренди за спірний період не містять ані підпису, ані печатки відповідача, тобто взагалі відсутні будь-які докази, що ці послуги надавались.
Доводи та заперечення учасників справи
У своєму відзиві на апеляційну скаргу позивач з апеляційною скаргою не погодився, просить залишити оскаржене рішення без змін посилаючись на те, що:
- позивачем надсилались акти на адресу відповідача, однак скаржник їх не підписав та не повернув;
- відсутність підписаних з обох сторін актів здачі прийняття робіт (надання послуг) не свідчить про неукладеність договору та те, що орендар не здійснював користування майном;
- в матеріалах справи наявні банківські виписки, що свідчать про часткове виконання відповідачем договірних зобов`язань за договором суборенди;
- відповідачем не надано доказів на підтвердження його заперечень про те, що додаткова угода № 1 від 30.06.2022 та акт здачі частини приміщення не підписувався відповідачем;
- в матеріалах справи відсутні акти повернення орендованого майна приміщення відповідачем позивачу, а тому орендні правовідносини між сторонами не припинились.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.07.2023 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Корсак В.А., судді: Євсіков О.О., Буравльов С.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.07.2023 постановлено витребувати у Господарського суду Київської області матеріали справи №910/2907/23 та невідкладно надіслати їх до Північного апеляційного господарського суду. Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV ГПК України, до надходження матеріалів справи №910/2907/23. Копію ухвали надіслано до Господарського суду першої інстанції.
07.08.2023 матеріали справи надійшли до північного апеляційного господарського суду.
На підставі службової записки головуючого судді та розпорядження Північного апеляційного господарського суду від 08.08.2023, у зв`язку з перебуванням судді Буравльова С.І., який входить до складу колегії суддів, у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/2907/23.
Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.08.2023 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Корсак В.А. - головуючий суддя, судді - Євсіков О.О., Демидова А.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.08.2023 апеляційну скаргу залишено без руху на підставі ст.ст. 174, 260 ГПК України у зв`язку з відсутністю доказів сплати судового збору у розмірі 13 280,39 грн. Роз`яснено скаржнику, що протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали останній має право усунути недоліки зазначені у її мотивувальній частині, надавши суду відповідні докази.
11.09.2023 від скаржника надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.09.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Алюміній Технолоджи" на рішення Господарського суду міста Києва від 28.06.2023 у справі № 910/2907/23. Закінчено проведення підготовчих дій. Повідомлено учасників справи про призначення апеляційної скарги до розгляду на 30.10.2023. Роз`яснено учасникам справи право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі до 23.10.2023. Встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв та клопотань в письмовій формі до 23.10.2023. Явка учасників справи не визнана обов`язковою.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.10.2023, у зв`язку із неявкою представника відповідача, розгляд справи відкладено до 06.12.2023.
Явка представників учасників провадження
Представники сторін в судове засідання 06.12.2023 не з`явились, подали заяви про розгляд справи без їх участі.
Межі перегляду справи судом апеляційної інстанції
Згідно із ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Статтею 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши пояснення присутніх учасників справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржене рішення без змін.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
12.08.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Цест-Плюс" (орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю "К.38-58" (орендодавець) було укладено договір оренди нежитлових приміщень, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає у користування нежитлові будівлі загальною площею 8840,2 кв.м, що знаходиться за адресою: м.Київ, вул.Володимира Брожка, 38/58.
За актом від 12.08.2021 приймання-передачі нежитлових приміщень означене вище нерухоме майно було передане орендарю.
Згідно змісту акту від 12.01.2022 нежитлові приміщення були повернути орендарем орендодавцю.
13.01.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Цест-Плюс" (орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю "-Медімпульс-" (орендодавець) було укладено договір оренди нежитлових приміщень, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає у користування нежитлові будівлі загальною площею 8840,2 кв.м, що знаходиться за адресою: м.Київ, вул.Володимира Брожка, 38/58.
За актом від 12.01.2022 приймання-передачі нежитлових приміщень означене вище нерухоме майно було передане орендарю.
01.01.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Цест-Плюс" (орендар за договором, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Алюміній Технолоджи" (суборендар за договором, відповідач у справі) було укладено договір суборенди №3, за умовами п.1.1 якого орендар зобов`язується передати суборендарю, а суборендар зобов`язується прийняти у тимчасове платне користування нежитлові приміщення, визначені у цьому договорі, а також зобов`язується сплачувати орендарю орендну плату.
У п.1.2 договору №3 від 01.01.2022 вказано, що приміщення, які передаються в суборенду за цим договором, - це приміщення, що являють собою нежитлові приміщення і знаходяться за адресою: м.Київ, вул.Володимира Брожка, 38/58.
Загальна площа приміщень, що орендуються становить: виробниче приміщення - 541,5 кв.м; офісне приміщення - 25,5 кв.м (п.1.3 договору №3 від 01.01.2022).
Відповідно до п.2.1 договору №3 від 01.01.2022 приміщення надаються в суборенду на термін до 31.12.2022 з моменту підписання договору.
Пунктом 3.1 укладеного між позивачем та відповідачем договору визначено, що приймання-передача приміщення здійснюються на підставі акту приймання-передачі, який підписується уповноваженими представниками сторін, скріплюється печатками сторін та є невід`ємною частиною цього договору і доказом належної передачі приміщення орендарем суборендарю у користування. З моменту підписання акту приймання-передачі об`єкт суборенди вважається фактично переданим в суборенду суборендарю.
У п.3.2 договору сторони визначили, що початком використання приміщення, і відповідно, моментом виникнення у орендаря права на нарахування та отримання оплати за цим договором, вважається момент підписання сторонами акту приймання-передачі приміщення в користування.
Згідно п.4.1 договору №3 від 01.01.2022 вартість оренди складається з розміру орендної плати та експлуатаційних витрат згідно рахунків, наданих орендарем.
Пунктами 4.2, 4.3 договору №3 від 01.01.2022 визначено, що суборендар отримує рахунки на електронну адресу, що зазначена в реквізитах даного договору, протягом перших п`яти днів поточного місяця. Оплата за надання послуг електропостачання, водопостачання, теплопостачання та інших послуг і ресурсів, що прямо або опосередковано споживались суборендарем згідно цього договору і отримання яких останнім було необхідним для забезпечення нормального функціонування приміщення, а також підтримки на належному рівні діяльності суборендаря, сплачується суборендарем окремо, на підставі виставлених орендарем рахунків до 10 числа поточного місяця.
У п.4.4 договору №3 від 01.01.2022 вказано, що розмір орендної плати за об`єкт оренди складає: за виробниче приміщення 108 300 грн та за офісне приміщення 3825 грн.
Договір починає діяти з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.12.2022, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.
01.01.2022 Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Цест-Плюс" було передано, а Товариством з обмеженою відповідальністю "Алюміній Технолоджи" прийнято приміщення за адресою: м.Київ, вул.Володимирра Брожка, 38/58, (виробниче приміщення - 541,5 кв.м та офісне приміщення 25,5 кв.м.) у тимчасове володіння і користування, про що сторонами складено та підписано акт приймання-передачі приміщення.
Згідно змісту представленої до матеріалів справи додаткової угоди №1 від 30.06.2022 до договору №3 від 01.01.2022 сторонами досягнуто згоди внести зміни до п.п.1.3 та 4.2 договору.
Зокрема, сторонами узгоджено, що загальна площа приміщень, що орендуються становить 216 кв.м, а саме складське приміщення - 190,5 кв.м та офісне приміщення 25,5 кв.м.
Розмір орендної плати за приміщення, що орендується складає 41925 грн, в тому числі, податок на додану вартість, за кожен місяць орендного користування за цим договором, а саме: за складське приміщення 190,5 кв.м - 38100 грн; за офісне приміщення 25,5 кв.м - 3825 грн.
Також в матеріалах справи наявний акт від 30.06.2022 приймання-передачі приміщення, згідно якого суборендар повертає орендарю приміщення, яке було передане у тимчасове володіння та користування за адресою: м.Київ, вул. Володимирра Брожка, 38/58, загальною площею 333 кв.м.
Оскільки суборндар здійснював оплату орендних платежів не в повному обсязі, Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Цест-Плюс" пред`явлено позов у даній справі про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Алюміній Технолоджи" заборгованості з оплати орендних платежів за договором суборенди в сумі 590 239,56 грн.
Мотиви і джерела права, з яких виходить апеляційний суд при прийнятті судового рішення
Відповідно до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 ЦК України унормовано, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).
За змістом ч. 7 ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
У відповідності до ст. 173 ГК України, яка кореспондується з приписами ст. 509 ЦК України, в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк (частина перша статті 759 ЦК України).
Згідно з ч. 1. ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності.
Відповідно до частини 3 статті 774 ЦК України до договору піднайму застосовуються положення про договір найму.
Відповідно до частин першої, п`ятої статті 762 ЦК України з наймача справляється плата, за користування майном, розмір якої встановлюється договором оренди. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (ч. 1 ст. 286 ГК України).
Згідно з статтею 795 ЦК України передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.
Повернення наймачем предмета договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.
Матеріалами справи підтверджується, що за актом приймання-передачі приміщення від 01.01.2022 Товариством з обмеженою відповідальністю "Алюміній Технолоджи" отримано в строкове платне користування приміщення за адресою: м.Київ, вул.Володимирра Брожка, 38/58, (виробниче приміщення - 541,5 кв.м та офісне приміщення 25,5 кв.м.).
Отже, з означеної дати у відповідача перебувало в суборенді приміщення, за користування якими останній зобов`язався вносити орендні платежі та експлуатаційні витрати в сумі і в порядку, встановленому договором суборенди.
Відповідач, згідно долученої ним до матеріалів виписки з банківського рахунку, здійснював оплату орендних платежів в загальній сумі 264 562,50 грн з призначенням платежу за оренду приміщень за січень-травень 2022. Також відповідачем здійснювалась оплата компенсації витрат в загальній сумі 69 855,22 грн з призначенням платежу компенсація послуг активної електроенергії за січень-квітень 2022, липень 2022. Наведеними конклюдентними діями спростовуються бездоказові ствердження апелянта про те, що договір суборенди директором відповідача не підписувався. Крім того, наявна у справі належним чином засвідчена копія договору суборенди містить як підпис директора відповідача, так і відбиток печатки цієї юридичної особи.
Згідно наданого позивачем розрахунку суми основної заборгованості з орендних платежів орендарем в березні 2022 надана суборендарю знижка у зв`язку з військовими діями та визначено розмір орендного платежу в сумі 56 062,50 грн. В червні 2022 також надано знижку, розмір орендної плати у цьому місяці визначено позивачем в сумі 90 425,00 грн. Отже, з урахуванням цих знижок, відповідач за період з січня по червень 2022 повинен був сплатити 112 125,00 грн за січень 2022; 112 125,00 грн за лютий 2022; 56 062,50 грн за березень 2022; 112 125,00 грн за квітень 2022; 112 125,00 грн за травень 2022; 90 425,00 грн за червень 2022. Всього 594 987,50 грн.
Як вже зазначалось, суборендар здійснив оплату орендних платежів в період з січня по червень 2022 в загальній сумі 264 562,50 грн, тобто за ним рахується заборгованість в сумі 330 425,00 грн (594 987,50 - 264 562,50).
Також на компенсацію експлуатаційних витрат позивачем в період з січня по червень 2022 виставлялись відповідачу рахунки, а саме в січні 2022 на суму 24 924,56 грн; в лютому 2022 на суму 24 924,56 грн та на суму 11 856,69 грн; в березні 2022 на суму 1101,72 грн; в квітні 2022 на суму 6 764,10 грн; в травні 2022 на суму 6 186,96 грн; в червні 2022 на суму 2076,60 грн. Всього на загальну суму 77 835,19 грн.
Згідно банківських виписок відповідачем на рахунок позивача здійснено перерахування коштів з компенсації експлуатаційних витрат, що нараховані за вищенаведений період, в загальній сумі 69 570,63 грн. Тож за суборендарем рахується заборговані з цих платежів в сумі 8 264,56 грн (77 835,19 - 69 570,63).
Як вже зазначалось у цій постанові, позивачем до матеріалів справи було долучено додаткову угоду № 1 від 30.06.2022 до договору №3 від 01.01.2022, яка підписана керівниками юридичних осіб та скріплена печатками цих товариств.
Доказів того, що наявні на угоді підпис не належить директору відповідача, а печатка ТОВ "Алюміній Технолоджи" підроблена, - суду не представлено, як і не надано доказів спростуванні презумпції правомірності цього правочину. Відтак бездоказові твердження апеляційної скарги про неукладення зазначеної угоди підлягають відхиленню.
Колегією суддів встановлено, що означеною додатковою угодою сторони досягли згоди про те, що розмір орендної плати за приміщення, що орендується складає 41925 грн у зв`язку із зменшенням орендованих площ. А саме площа орендованого складського приміщення становить 190,5 кв.м та офісного приміщення 25,5 кв.м.
За актом від 30.06.2022 приймання-передачі приміщення, суборендар повернув орендарю частину приміщення загальною площею 333 кв.м., що знаходиться за адресою: м.Київ, вул. Володимирра Брожка, 38/58.
Оскільки в строковому платному користуванні суборендаря згідно акта приймання-передачі приміщення від 01.01.2022 знаходилось виробниче приміщення площею 541,5 кв.м та офісне приміщення площею 25,5 кв.м., то колегія суддів погоджується з вірним висновком місцевого господарського суду про те, що за актом від 30.06.2022 суборендарем було повернуто лише частину об`єкта суборенди.
В матеріалах справи відсутні докази документального оформлення повернення суборендарем усього орендованого майна за договором суборенди, а отже в силу положень цього правочину та норм чинного законодавства він є зобов`язаною стороною з оплати орендних платежів та витрат на експлуатаційне утримання майна. Зазначених висновків доводи апеляційної скарги не спростовують.
При цьому, судом першої інстанції підставно звернув увагу на суперечність доводів відповідача щодо припинення договірних зобов`язань з оренди з 30 червня 2022 та його дій до пред`явлення цього позову, а саме у відповідності до наданої ним банківської виписки суборендар 16.08.2022 сплатив на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Цест-Плюс" грошові кошти в сумі 284,59 грн із призначенням платежу "оплата компенсація послуги електроенергії активної за липень 2022р. Згідно рах.№№ЦП-0000295 від 31 липня 16.08.2022". Згідно змісту представленого позивачем рахунку-фактури №ЦП-0000295 від 31.07.2022 на суму 284,59 грн, останній було виставлено саме в межах договору №3 від 01.01.2022.
Отже, твердження апеляційної скарги про звільнення 30.06.2022 орендованого приміщення та повернення орендарю ключів спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, а тому підлягають відхиленню за їх неспроможності.
На доводи апелянта про те, що в матеріалах справи відсутні підписані відповідачем акти приймання-передачі робіт (наданих послуг) за договором суборенди, колегія суддів зазначає, що наведене не спростовує встановлених вище обставин перебування в строковому платному користуванні апелянта орендованого приміщення згідно актів приймання-передачі приміщення.
Так, у відповідності до наданого позивачем розрахунку позовних вимог за суборендарем за період з липня по грудень 2022 рахується заборгованість в загальній сумі 251 550,00 грн, що становить шість місяців орендної плати по 41 925 грн. Докази оплати відсутні.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно з статтями 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частинами 1 і 2 статті 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до приписів ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Враховуючи, що відповідач у встановлений договором строк в повному обсязі не здійснив оплату орендних платежів та компенсації експлантаційних витрат, належних і допустимих доказів в спростування обставин невиконання договірних зобов`язань в повному обсязі відповідачем не надано, а розрахунок розміру основної заборгованості відповідає фактичним обставинам, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог про стягнення 590 239,56 грн заборгованості за договором суборенди.
Відносно посилань апелянта на порушення місцевим господарським судом положень процесуального закону в частині відмови у задоволенні його клопотання про відкладення колегія суддів зазначає, що наведене рішення узгоджується з приписами частини 2 статті 202 ГПК України, позаяк представником відповідача не було надано підтверджуючих доказів неможливості прибуття в засідання суду через необхідність участі у невідкладних слідчих діях.
Також апеляційна інстанція звертає увагу, що станом на час вирішення цього клопотання відповідачем вже було подано письмовий відзив на позовну заяву, в якому було викладені доводи та заперечення, що на думку відповідача визначені як необхідні для захисту інтересів сторони. Відтак, порушення принципів змагальності та прав відповідача на висловлення своєї правової позиції не вбачається.
Аргументація апеляційної скарги про те, що оскаржуване рішення прийнято при невірному дослідженні усіх обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального і процесуального права, - не знайшла свого підтвердження під час перегляду справи в апеляційному порядку.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Згідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Нормою ст. 276 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За результатами апеляційного перегляду справи колегія суддів встановила, що оскаржене рішення суду першої інстанції прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства, при повному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, підстави для його зміни чи скасування в розумінні приписів статті 277 ГПК України відсутні. Натомість викладені в апеляційні скарзі доводи не спростовують вірних висновків суду першої інстанції, а тому в її задоволенні слід відмовити.
Судові витрати
Відповідно до вимог статті 129 ГПК України, у зв`язку із відмовою у задоволенні апеляційної скарги судові витрати покладаються на апелянта.
Керуючись Главою 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду міста Києва від 28.06.2023 у справі № 910/2907/23 залишити без змін.
Матеріали справи повернути до господарського суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного суду у порядку та строк, передбачений ст.ст.287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано, - 13.12.2023.
Головуючий суддя В.А. Корсак
Судді А.М. Демидова
О.О. Євсіков
Суд | Північний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 06.12.2023 |
Оприлюднено | 18.12.2023 |
Номер документу | 115679557 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань оренди |
Господарське
Північний апеляційний господарський суд
Корсак В.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні