Постанова

від 13.12.2023 по справі 903/646/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 м.Рівне, вул.Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

13 грудня 2023 року Справа № 903/646/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Грязнов В.В., суддя Коломис В.В. , суддя Розізнана І.В.

представники учасників справи не викликались,

розглянувши апеляційну скаргу Відповідача - Державного спеціалізованого господарського під-приємства «Ліси України» в особі філії «Любомльське лісове господарство» ДСГП «Ліси України» на рішення Господарського суду Волинської області від 22.08.2023, повний текст складено 25.08.2023 у справі №903/646/23 (суддя Слободян О.Г.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерсорс»

до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України»

в особі філії «Любомльське лісове господарство» Державного

спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України»

про стягнення 58 961 грн 30 коп. заборгованості по розрахунках

В червні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтерсорс» (надалі в тексті Товариство) звернулося до Господарського суду Волинської області з позовом про стягнення з Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Любомльське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (надалі в тексті Лісове господарство) 56 070 грн 23 коп. заборгованості по розрахунках згідно укладеного договору, 2130 грн 67 коп. інфляційних втрат та 760 грн 40 коп. 3% річних. Також, просить стягнути з Відповідача 2684 грн витрат по сплаті судового збору.(арк. справи 1-8).

Рішенням Господарського суду Волинської області від 22.08.2023 у справі №903/646/23 позов Товариства задоволено повністю. Присуджено до стягнення з Лісового господарства на користь Товариства 56 070,23 грн боргу, 2 130, 67 грн інфляційних втрат, 760,40 грн -3% річних, а також 2 684,00 грн витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви.(арк.справи 46-48).

Суд першої інстанції виходив з того, що матеріалами справи підтверджено факт переплати Товариством Лісовому господарству 56070,23 грн, проте товару на цю суму останнім поставлено не було, як і всупереч умов п.3.3, 3.8 Договору від 09.11.2022 купівлі-продажу необробленої деревини до 29.11.2022 не було повернуто суми переплати.

Крім того, на підставі ст.625 ГПК України, перевіривши розрахунки додаткових вимог, місцевий суд задоволив додаткові вимоги про стягнення з Відповідача за період з 01.01.2023 по 14.06.2023 2130,67 грн інфляційних втрат та 760,40 грн -3% річних.

Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати рішення господарського суду Волинської області від 22.08.2023 та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.(арк.справи 70-77).

Обґрунтовуючи скаргу, Апелянт пояснює неподання суду першої інстанції відзиву на позовну заяву ненадходженням його на адресу філії і це зумовило розгляд справи без з`ясування всіх обставин та без належного дослідження доказів поданих на підтвердження позовних вимог.

На думку Скаржника, місцевий суд неправильно визначив характер спірних право-відносин, не застосував закон, який підлягає застосуванню, зокрема ст.638 Цивільного кодексу України (надалі в тексті ЦК України), ст.181 Господарського кодексу України (надалі в тексті ГК України).

Апелянт також звертає увагу колегії суддів на наданий ним разом з апеляційною скаргою Акт звіряння від 30.08.2023, відповідно до якого загальна сума заборгованості перед Товариством становить 42 070,23 грн.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.10.2023 поновлено строк на оскарження, відкрито апеляційне провадження у справі №903/646/23. Позивачу уста-новлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу та доказів надсилання (надання) Відповідачу копії відзиву, а також вирішено розглядати апеляційну скаргу без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.(арк. справи 126).

Позивач своїм правом на подання відзиву не скористався.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність додержання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Північно-західний апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як встановлено судом першої інстанції та стверджується матеріалами справи, 09.11.2022 за результатами проведення аукціону із продажу необробленої деревини заготівлі 4 кварталу 2022 року, між учасником біржової торгівлі ДП «Любомльське лісове господарство», в особі голови комісії з припинення ДП «Любомльське ЛГ»-продавцем (правонаступником якого є Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України») та учасником біржової торгівлі ТзОВ «Інтерсорс»-покупцем укладено договір купівлі-продажу необробленої деревини №1655/091122/ 36483712/1 (надалі в тексті Договір), відповідно до п.1.1 якого, продавець зобов`язується передати, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар на умовах та способом, вказаними в цьому Договорі.(арк.справи 10-13).

На підставі регламенту Біржі продавець продає, а покупець купує товар для власної переробки. Товаром є необроблена деревина, стандартизована в лоти та реалізована під час аукціону (п.1.2, 1.3 Договору).

Матеріалами справи стверджено, що 09.11.2022 між тими самими сторонами була укладена додаткова угода №1 до договору купівлі-продажу необробленої деревини від 09.11.2022 №1655/ 091122/36483712/1.(арк.справи 14-15).

Відповідно до п.2.1 Договору із змінами, внесеними Додатковою угодою до Договору, загальна сума Договору визначається із загальної вартості поставленого товару та додаткових витрат і складається із сум виставлених рахунків продавцем та видаткових накладних. Додаткові витрати Покупець сплачує додатково на підставі окремого рахунка продавця.

По факту готовності партії товару продавець, надає покупцеві повідомлення про готовність товарної партії та запрошення на відбір товару (до відвантажування). Повідомлення про готовність партії товару та запрошення на відбір товару здійснюється продавцем шляхом направлення покупцю телефонограми, факсу, електронного листа, поштового листа тощо. Покупець зобов`язаний підтвердити письмово одержання повідомлення від продавця про готовність до відвантаження товару (п.2.2,2.8, 4.4.4 Договору).

Покупець, згідно п.2.3 Договору, протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту отримання запрошення, при необхідності, проводить відбір товару. За результатами проведеного відбору складається Специфікація та при необхідності акт відбору. В разі, якщо відбір товару покупцем не проводиться, рахунок виставляється продавцем через три дні з моменту направлення покупцю запрошення.

Згідно п.2.4 Договору покупець здійснює оплату (передоплата 100% вартості) кожної партії товару шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця в сумі, що зазначається в рахунку (рахунках) протягом 3 банківських днів після дня отримання рахунку (рахунків).

Відповідно до п.2.6 Договору сума гарантійного внеску, перерахована покупцем на рахунок Біржі для участі в аукціоні із продажу необробленої деревини, перераховується продавцю (за згодою продавця) в якості частини плати за проданий товар або повертається на рахунок покупця протягом 3 банківських днів після реєстрації покупцем на Біржі даного договору купівлі-продажу необробленої деревини.

Продавець зобов`язаний протягом 5 робочих днів передати покупцеві товар після отримання на свій рахунок 100% передоплати за партію товару. Під час передачі товару продавець надає покупцеві наступні документи: товарно-транспортна (залізнична) накладна, рахунок-фактура.(п.3.3 Договору).

Датою передачі товару продавцем та прийому його покупцем, тобто датою поставки вважається дата товарно-транспортної накладної.(п.3.4 Договору).

Крім того, згідно п.3.8 Договору із змінами, внесеними Додатковою угодою до Договору, у випадку неможливості поставки товару з будь-яких причин після оплати у визначені Договором або цією Додатковою угодою строки, продавець зобов`язаний протягом 3 банківських днів повернути покупцю передплату за товар та компенсувати транспортні витрати на доставку залізничних вагонів під завантаження в повному обсязі.

Договір вважається укладеним та набуває чинності з моменту підписання сторонами та реєстрації на Біржі. Даний Договір діє з 09.11.2022 по 31.12.2022.(п.7.1, 7.2 Договору).

Матеріалами справи стверджено, що 15.11.2022 ДП «Любомльське лісове господарство» надіслало Товариству рахунок-фактуру №242 від 15.11.2022 на оплату дров`яної деревини ПВ сосна у кількості 225 кубометрів на загальну суму 349 650 грн.(арк.справи 16).

Відповідно до платіжних інструкцій №2908 від 18.11.2022 на суму 197 000 грн та №1350 від 21.11.2022 на суму 152 650 грн, що містяться в матеріалах справи рахунок від 15.11.2022 Товариство оплатило.(арк.справи 17-18).

З матеріалів справи вбачається, що ТзОВ «Українська енергетична біржа» перерахувало згідно платіжного доручення №ОР21847 від 21.11.2022 на рахунок ДП «Любомильське лісове господарство» частину гарантійного внеску Товариства у сумі 57792 грн.(арк.справи 19).

В подальшому, як стверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами, ДП «Любомильське лісове господарство» поставило Позивачу товар партіями, що підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними №4885 від 01.12.2022 у кількості 73,05 м3 на суму 113 519,72 грн, №4886 від 01.12.2022 у кількості 74,45 м3 на суму 115 695,31 грн та №4888 від 02.12.2022 у кількості 75,68 м3 на суму 117 606,74 грн. Всього Позивачеві було поставлено товару у кількості 223,18 м3 на загальну суму 346821,77 грн.(арк.справи 20-22).

Як стверджує Товариство, протягом дії Договору, ДП «Любомильське лісове госпо-дарство» не повідомляло про готовність товарної партії та не запрошувало його на відбір товару (до відвантажування), як це передбачено п.2.2, 2.8 Договору. Також, Лісове господарство не виставляло нових рахунків на передплату наступної партії товару, жодних поставок товару за Договором не відбулось.

Таким чином, судом першої інстанції встановлено, що Товариством переплачено Лісовому господарству 56 070,23 грн, проте товару на таку суму останнім поставлено не було.

Матеріалами справи стверджено, що Філія «Любомильське лісове господарство» Держав-ного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» листом (вих.№178 від 08.02.2023) повідомила ТзОВ «Інтерсорс», що згідно наказу від 28.10.2022 №886 «Про припинення ДП «Любомльське ЛГ» та передавального акту від 02.01.2023 56 070,23 грн заборгованості по ДП «Любомльське ЛГ» переходить до правонаступника філії «Любомильське лісове господарство» ДП «Ліси України».(арк.справи 23).

З матеріалів справи вбачається, що 10.03.2023 Товариство надіслало Лісовому госпо-дарству претензію (№135 від 10.03.2023) з вимогою повернути 56 070,23 грн передплачених коштів.(арк. справи 24-26).

У відповіді на претензію (№386 від 20.03.2023) Відповідач пропонував погасити суму боргу частинами, виходячи з його фінансового стану, проте суму заборгованості добровільно не погасив, що і стало підставою для звернення до господарського суду з даним позовом.(арк. справи 27-28).

Як зазначалося вище, рішенням господарського суду Волинської області від 22.08.2023 позов задоволено повністю.(арк.справи 46-48).

Перевіривши додержання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд вважає, що скарга необґрунтована та не підлягає до задоволення з огляду на наступне:

Предметом даного спору є заборгованість та штрафні санкції за договором купівлі-продажу.

Розглядаючи апеляційну скаргу, колегія суддів виходить з того, що у відповідності до ч.1 ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до ст.174 ГК України господарський договір є однією з підстав виникнення господарських зобов`язань і є обов`язковим для виконання сторонами. Аналогічно врегульовано підстави виникнення зобов`язання у ст.11, 629 ЦК України.

Згідно з ч.1 ст.627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договором, згідно статті 626 ЦК України, є домовленість двох або більше сторін, спрямо-вана на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Матеріалами справи стверджено, що з моменту укладення 09.11.2022 Договору між ТзОВ «Інтерсорс» та ДП «Любомльське лісове господарство» виникли відносини купівлі-продажу, оскільки взаємовідносини сторін підпадають під визначення, яке містить ст.655 ЦК України, коли одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Закінчення строку дії договору не є підставою для припинення визначених ним зобов`язань, оскільки згідно зі ст.599 ЦК України, ч.1 ст.202 ГК України такою умовою є виконання, проведене належним чином.

При цьому слід розрізняти припинення безпосередньо дії договору та припинення зобов-язань, визначених ним.

Навіть після припинення дії договору, невиконані стороною зобов`язання за ним залиша-ються чинними для такої сторони-боржника, і вказана обставина не звільняє останнього від виконання обов`язку протягом того часу, коли існує відповідне зобов`язання.

Порушенням зобов`язання, у відповідності до ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, тобто неналежне виконання.

Відповідно до п.3.8 Додаткової угоди від 09.11.2022 до Договору №1655/091122/ 36483712/1, у випадку неможливості поставки товару з будь-яких причин після оплати у визначені Договором або цією Додатковою угодою строки, продавець зобов`язаний протягом 3-х банківських днів повернути покупцю передплату за товар та компенсувати транспортні витрати на доставку залізничних вагонів під завантаження в повному обсязі.

Як встановлено судом першої та апеляційної інстанцій, на день розгляду спору в госпо-дарському суді 22.08.2023 сума переплати 56 070,23 грн не повернута та не заперечується Відповідачем. Крім того, сума боргу визнавалася Скаржником, що стверджується наявним в матеріалах справи відгуком на відзив, де Відповідач пропонує Позивачу погасити суму боргу частинами виходячи зі свого фінансового стану.(арк.справи 27-28).

З огляду на вище встановлене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що заборгованість в сумі 56 070,23 грн підтверджена матеріалами справи, а тому позов в цій частині обґрунтований і підлягає задоволенню.

Крім того, Позивач заявив до стягнення додаткові вимоги.

Так, відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.(статті 526, 530 ЦК України).

Перевіривши з підстав ст.625 ЦК України розрахунок додаткових вимог, колегія суддів вважає, що обґрунтованими і такими, що підлягають стягненню з Відповідача на користь Позивача є 2 130,67 грн інфляційних втрат та 760,40 грн -3% річних за період з 01.01.2023 по 14.06.2023.

Твердження Скаржника, що при винесенні оспорюваного рішення судом першої інстанції не враховано положень ст.638 ЦК України та ст.181 ГК України, оскільки сторонами не було досягнуто згоди з усіх істотних умов договору, відхиляються апеляційним судом як необгрунтовані.

Адже матеріали справи містять копію Договору від 09.11.2022 та змін до нього внесених Додатковою угодою від 09.11.2022, підписаних та скріплених печатками обох сторін. Натомість, матеріалами справи стверджено, що Договір було виконано частково. Крім того, матеріали справи не містять доказів, а Скаржником не було надано судам доказів визнання недійсним Договору від 09.11.2022.

Щодо поданого Скаржником Акту звірки від 30.08.2023 про зменшення заборгованості, то колегія суддів відхиляє його, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1, 3 ст.80 ГПК України, учасники справи подають докази у справі безпо-середньо до суду. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не прийма-ються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.(ч.8 ст.80 ГПК України).

Право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуаль-них строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.(ст.118 ГПК України).

Водночас, подані Відповідачем нові докази були відсутні на момент ухвалення оскаржуваного рішення.

Системний аналіз статей 80, 269 ГПК України дає підстави для висновку, що докази, якими Позивач обґрунтовує свої вимоги, повинні існувати на момент звернення до суду з відповідним позовом і саме на Позивача покладено обов`язок подання таких доказів одночасно з позовною заявою. Єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом (у т.ч. апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого строку, це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії (наприклад, якщо стороні не було відомо про існування доказів), тягар доведення яких також покладений на учасника справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.07.2020 у справі №904/2104/19.

Як вбачається, Відповідач подав до суду апеляційної інстанції клопотання про долучення Акту від 30.08.2023 разом з апеляційною скаргою та без клопотання про поновлення для подачі таких доказів, тобто вказаний Акт не був поданий до 22.08.2023 на момент ухвалення Господарським судом Волинської області рішення у справі №903/646/23, Акт звірки датований 30.08.2023 та був складений після ухвалення оскаржуваного рішення, а тому не може бути врахований апеляційним господарським судом, як доказ у справі.

Така обставина, як відсутність доказів на момент розгляду спору судом першої інстанції, взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку ст.269 ГПК України незалежно від причин неподання стороною таких доказів. Навпаки, саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення вищенаведених норм процесуального права та принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №911/3250/16, від 06.02.2019 у справі №916/3130/17, від 26.02.2019 у справі №913/632/17, від 06.03.2019 у справі №916/4692/15 та від 11.09.2019 у справі №922/393/18.

Всі доводи апеляційної скарги розглянуто, порушених, невизнаних або оспорених прав чи інтересів Скаржника не встановлено.

Таким чином, матеріалами справи спростовуються доводи Скаржника про неправомірність висновків суду першої інстанції щодо наявності порушених прав Позивача, рівно як і твердження щодо невмотивованості висновку про обґрунтованість заявленого позову, а тому рішення суду першої інстанції належить залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Статтею 74 ГПК України передбачено обов`язок кожної із сторін довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.(ст.86 ГПК України).

При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини щодо п.1 ст.6 Конвенції, яка зобов`язує національні суди обґрунтовувати свої рішення. Це зобов`язання не можна розуміти як таке, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, і питання дотримання цього зобов`язання має вирішуватись виключно з огляду на обставини справи (див. рішення від 09.12.1994 у справах «Руіз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain), п.29, та «Гарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява №30544/96, п.26). Ці принципи застосовувалися в низці справ проти України (див. наприклад, рішення від 15.11.2007 у справі «Бендерський проти України» (Benderskiy v.Ukraine), заява №22750/02, п.42-47; від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України» (Pronina v. Ukraine), заява №63566/00, п.25; від 07.10.2010 у справі «Богатова проти України» (Bogatova v. Ukraine), заява №5231/04, п.18, 19).

Отже, доводи Скаржника, зазначені в апеляційній скарзі, апеляційним судом не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.ст.277, 278 ГПК України для скасуван-ня чи зміни оскаржуваного рішення, тому суд апеляційної інстанції вважає, що рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст.ст.34,86,129,232,233,240,270,275,276,282,284,287 Господарського про-цесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Любомльське лісове господарство» ДСГП «Ліси України» на рішення Господарського суду Волинської області від 22.08.2023 у справі №903/646/23 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає оскарженню до Верхов-ного Суду за виключенням випадків, передбачених ст.287 ГПК України.

3. Матеріали справи №903/646/23 повернути до господарського суду Волинської області.

Головуючий суддя Грязнов В.В.

Суддя Коломис В.В.

Суддя Розізнана І.В.