Рішення

від 05.12.2023 по справі 903/938/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05 грудня 2023 року Справа № 903/938/23

Господарський суд Волинської області у складі судді Вороняка А. С., за участі секретаря судового засідання Коритан Л. Ю., розглянувши матеріали по справі

за позовом заступника керівника Волинської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Волинської обласної ради, Волинської обласної державної адміністрації (Волинської обласної військової адміністрації)

до відповідачів:

1) фізичної особи підприємця Матвійчука Валерія Борисовича

2) Волинського обласного ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Небесної Сотні

про визнання недійсними додаткових угод та стягнення 92178,88 грн,

за участю представників-учасників справи:

від позивача-1: н/з;

від позивача-2: н/з;

від відповідача-1: Матвійчук В. Б., паспорт серія НОМЕР_1 від 16.02.2000;

від відповідача-2: Музичка К. О., довіреність № 3 від 05.07.2023, Прогонюк С. В., довіреність №1 від 05.07.2023;

від прокуратури: Коломий О. О., прокурор відділу, посвідчення № 071846 від 01.03.2023.

Права та обов`язки учасникам судового процесу роз`яснені відповідно до ст.ст. 42, 46 ГПК України.

Відводу складу суду не заявлено.

Запис розгляду судової справи здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суть спору: заступник керівника Волинської обласної прокуратури звернувся до суду в інтересах держави в особі Волинської обласної ради, Волинської обласної державної адміністрації (Волинської обласної військової адміністрації) з позовом до відповідачів: фізичної особи підприємця Матвійчука Валерія Борисовича та Волинського обласного ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Небесної Сотні в якому просить (з урахуванням заяви про зміну предмета спору):

- визнати недійсними додаткову угоду № 2 від 19.08.2022 та додаткову угоду №3 від 21.11.2022 до договору № 40 від 09.03.2022;

- стягнути з фізичної особи підприємця Матвійчука Валерія Борисовича на користь Волинської обласної ради в дохід обласного бюджету Волинської області 92178,88 грн(з урахуванням прийнятої судом зміни предмету позову).

При обґрунтуванні позовних вимог вказує, що додаткові угоди № 2 від 19.08.2022 та додаткову угоду №3 від 21.11.2022 до договору № 40 від 09.03.2022 укладені з порушенням вимог п.2 ч.5 ст.41 Закону України Про публічні закупівлі, безпідставно змінено умови істотні умови договору, належним чином не обгрунтовано та документально не підтверджено коливання ціни на ринку(в бік збільшення) після укладення договору та попередньої угоди, тому підлягають визнанню недійсними, а кошти, які сплачені замовником за товар, який так і не був поставлений продавцем, підлягають стягненню з відповідача.

Ухвалою суду від 11.09.2023 відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 04.10.2023, запропоновано відповідачам надати відзив на позов та заперечення на відповідь на відзив, позивачам та прокурору відповідь на відзив.

18.09.2023 прокурор через відділ документального забезпечення та контролю суду подав заяву № 15-1557ВИХ-23 від 15.09.2023 про зміну предмету позову в якій просить змінити п.3 прохальної частини позовної заяви, а саме стягнути з фізичної особи підприємця Матвійчука Валерія Борисовича на користь Волинської обласної ради в дохід обласного бюджету Волинської області 92178,88 грн.

У судовому засіданні 04.10.2023 судом ухвалено на місці прийняти заяву прокурора про зміну предмета спору, оскільки це його право та реалізував він його до закінчення підготовчого засідання.

27.09.2023 відповідач-2 через відділ документального забезпечення та контролю суду подав відзив на позовну заяву № 390/1-14 від 26.09.2023 в якому вказує, що ним не порушено жодних норм Закону України «Про публічні закупівлі», під час погодження зміни ціни за одиницю товару в бік збільшення. Зазначає, що 29.07.2022 між Волинським обласним ліцеєм з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Небесної Сотні, як замовником та ФОП Матвійчуком Валерієм Борисовичем, як постачальником, укладено додаткову угоду № 1, якою зменшено ціну договору та загальну кількість товару до 1194000,00 грн та 7462,50 кг відповідно. В подальшому, 19.08.2022 між ліцеєм та ФОП Матвійчуком В. Б. укладено оспорювану додаткову угоду №2 до договору на постачання продуктів харчування №40 від 09.03.2022, якою збільшено ціну за одиницю товару на 5% на підставі листа постачальника від 16.08.2022 з проханням погодити підняття цін на яловичину з додатком. На підтвердження коливання ціни товару на ринку у бік збільшення, постачальником надано довідку Головного управління статистики у Волинській області з додатками, з якої вбачається, що середні споживчі ціни по Волинській області у лютому-червні 2022 на яловичину за 1 кг. становили: лютий - 257,38 грн, березень - 252,21 грн, квітень - 243,34 грн, травень - 237,16 грн, червень - 249, 29 грн. Із зазначеної інформації вбачається збільшення ціни з травня місяця і суттєву різницю в ціні на яловичину, порівняно з тією, яка зазначена у договорі. Звертає увагу суду, що і самим договором від 09.03.2022 №40 (п.3.4, 3.5) передбачено порядок та підстави зміни ціни за одиниць товару. 21.11.2022 між ліцеєм та ФОП Матвійчуком В. Б. укладено оспорювану додаткову угоду №3 до договору на постачання продуктів харчування №40 від 09.03.2022, якою збільшено ціну за одиницю товару на 10 % від попередньої узгодженої ціни на підставі листа постачальника від 21.11.2022 з проханням погодити підняття цін на яловичину. На підтвердження коливання ціни товару на ринку у бік збільшення, постачальником надано довідку Головного управління статистики у Волинській області від 15.11.2022 №03.2-07/748-22, з якої вбачається, що середня споживча ціна в жовтні 2022 року за 1 кг яловичини становить 212,96 грн, що суттєво вище порівняно з ціною, що встановлена в договорі (168,00 грн за 1 кг.). Також зазначає, що при підписанні додаткової угоди №3 було взято до уваги роз`яснення Міністерства економічного розвитку і торгівлі України "Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю", що міститься у листі від 07.04.2015 №3302-05/11398-07, згідно з яким у залежності від коливання ціни товару на ринку сторони протягом дії договору про закупівлю можуть вносити зміни декілька разів в частині ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків кожного разу з урахуванням попередніх змін, внесених до нього, сукупність яких може перевищувати 10 відсотків від ціни за одиницю товару, визначеної сторонами на момент укладання договору про закупівлю та за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі, і виконати свої зобов`язання відповідно до такого договору з урахуванням зазначених змін. Даний відзив з додатками приєднано до матеріалів справи.

02.10.2023 відповідач-1 через відділ документального забезпечення та контролю суду подав заяву про проведення підготовчого засідання без його участі, зазначив, що позовні вимоги не визнає, в задоволенні позову просить відмовити та підтримує позицію викладену у відзиві відповідача-2. Дана заява долучена до матеріалів справи.

03.10.2023 позивачі подали заяви про проведення судового засідання 04.10.2023 без участі їх представників. Дані заяви з додатками приєднано до матеріалів справи.

04.10.2023 прокурор через відділ документального забезпечення та контролю суду подав відповідь на відзив відповідача-2 № 15-1663ВИХ-23 від 04.10.2023 в якій заперечення наведені у відзиві відхилити, а позов прокурора задовольнити. При цьому вказує, що посилання відповідача-2 на наявність коливання ціни товару в бік збільшення з наданям інформації ГУ статистики у Волинській області щодо середніх споживчих цін у лютому, березні, квітні, травні та червні 2022 року на товар «вирізка яловича», а за умовами договору № 40 постачається товар «яловичина» не заслуговує на увагу, оскільки зазначена інформація демонструє ціни на інший товар, ніж визначений в умовах договору № 40. Звертає увагу суду, що відповідач-1 запропонувавши вартість товару, яка є нижчою за ринкову на 28 % (160 грн), а у подальшому, не відмовившись від підписання договору, уклав правочин, взявши на себе відповідні зобов`язання щодо поставки товару, тобто мав намір і зобов`язувався виконати договір на визначених у ньому умовах. ФОП Матвійчуком В.Б. у зверненнях з пропозицією укласти додаткові угоди від 16.08.2022, від 21.11.2022 не обґрунтовано, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні, запропонованій замовнику на тендері, не наведено причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Крім того, постачальником також не доведено, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання тендерної пропозиції). Вважає, що додаткові угоди від 19.08.2022 № 2 та від 21.11.2022 № 3 укладені з порушенням вимог п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та підлягають визнанню недійсними. Дана відповідь з додатками приєднана до матеріалів справи.

В судовому засіданні 04.10.2023 оголошено перерву до 18.10.2023.

Ухвалою суду від 04.10.2023 повідомлено сторони про те, що в підготовчому засіданні, за клопотанням відповідача-2, оголошено перерву до 18.10.2023.

17.10.2023 позивач-2 через систему «Електронний суд» подав клопотання про проведення судового засідання за відсутності представника позивача. Дане клопотання з додатками долучено до матеріалів справи.

У судовому засіданні 18.10.2023, судом ухвалено на місці закрити підготовче провадження, призначити справу до судового розгляду по суті на 07.11.2023.

Ухвалою суду від 18.10.2023 повідомлено сторони про те, що в судовому засіданні 18.10.2023 оголошено перерву до 07.11.2023.

23.10.2023 позивач-1 через відділ документального забезпечення та контролю суду подав заяву про проведення судового засідання 07.11.2023 без участі його представника. Дані заява приєднана до матеріалів справи.

06.07.2023 позивач-2 через систему «Електронний суд» подав клопотання про проведення судового засідання за відсутності представника позивача. Дане клопотання з додатками долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні 07.11.2023 оголошено перерву до 05.12.2023.

05.12.2023 відповідач-1 через відділ документального забезпечення та контролю суду подав клопотання про долучення до матеріалів справи доказів.

В судовому засіданні 05.12.2023 суд на місці ухвалив залишити дане клопотання без розгляду, оскільки воно подане після закінчення процесуальних строків встановлених для подання доказів.

В судовому засідання 05.12.2023 прокурор позов підтримала, просила його задовольнити повністю; представники відповідача -2 та відповідач-1 просили відмовити в задоволенні позову.

Згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов`язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (§ 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті,

встановив:

Волинською обласною прокуратурою опрацьовано інформацію, оприлюднену на веб-порталі електронної системи публічних закупівель "Рrоzorro" за результатами опрацювання якої встановлено, що Волинським обласним ліцеєм з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Небесної Сотні (далі - військовий ліцей) проведено переговорну процедуру № UА-2022-02-18-014279-b та укладено із підприємцем Матвійчуком В.Б. договір від 09.03.2022 № 40 про постачання продуктів харчування (м`ясо яловичини охолоджене (без кістки) в кількості 8400 кг на загальну суму 1344000 гривень (далі договір) (а.с.108-114).

Відповідно до пункту 1.1 договору, постачальник зобов`язується у 2022 році поставити замовникові товари, зазначені в специфікації (додаток 1), яка є невід`ємною частиною цього договору, а замовник прийняти і оплатити такі товари.

Згідно з п. 1.2 договору найменування (номенклатура, асортимент) товару: м`ясо яловичини охолоджене (без кістки) (код ДК 021:2015-15110000-2 м`ясо). Обсяги закупівлі товару можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків (п. 1.3 договору).

Пунктом 3.1 договору визначено, що ціна цього договору становить 1344000,00 грн, у тому числі: ПДВ 0,00 грн. Ціна за одиницю товару становить: згідно специфікації товару.

Ціна цього договору може бути змінена за взаємною згодою сторін у разі: узгодженої зміни ціни в бік зменшення (без зміни кількості (обсягу) та якості товару); зміни ставок податків і зборів пропорційно до змін таких ставок( п. 3.3 договору).

Відповідно до п. 3.4 договору ціна за одиницю товару може бути змінена не більше, ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі.

Згідно з п. 3.5 договору ціна за одиницю товару може бути змінена у зв`язку зі зміною встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміною курсу іноземної валюти, зміною біржових котирувань або показників Platts, регульованих цін (тарифів) і нормативів, які застосовуються в договорі про закупівлю.

Відповідно до п. 5.1 договору строк (термін) поставки (передачі) товарів: протягом 2022 року згідно заявок замовника. Строк поставки товару постачальником: протягом 3-х робочих днів з дати заявки замовника (п. 5.4 договору).

Пунктом 10.1 договору передбачено, що договір набирає чинності з моменту укладення і діє до 31.12.2022. Сплив строку дії договору не звільняє сторони від повного виконання своїх зобовязань за даним договором.

Отже, на час укладання договору, сторонами було погоджено всі істотні умови договору, а саме: предмет, ціну та строк виконання зобов`язань за договором відповідно до вимог Господарського кодексу України та Закону України «Про публічні закупівлі».

29.07.2022 між сторонами укладено додаткову угоду від 29.07.2022 № 1, якою зменшено ціну договору та кількість товару до 1194000,00 грн та 7462,50 кг відповідно (а.с.116).

В подальшому між Волинським обласним ліцеєм з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Небесної Сотні та фізичною особою підприємцем Матвійчуком Валерієм Борисовичем до договору №40 від 09.03.2022 було укладено дві додаткові угоди щодо зміни ціни в бік її збільшення, а також щодо кількості товару в бік зменшення, у зв`язку із зміною ціни за одиницю товару, зокрема:

- 19.08.2022 збільшено ціну за 1 кг до 168,00 грн та зменшено кількість до 7107 кг (додаткова угода № 2);

- 21.11.2022 збільшено ціну за 1 кг до 184,77 грн та зменшено кількість до 6886,39 кг (додаткова угода № 3).

Додаткова угода № 2 укладена на підставі листа постачальника від 16.08.2022 з проханням погодити підняття цін на яловичину з додатком. На підтвердження коливання ціни товару на ринку у бік збільшення, постачальником було надано довідку Головного управління статистики у Волинській області з додатками, з якої вбачається, що середні споживчі ціни по Волинській області у лютому-червні 2022 на яловичину за 1 кг. становили: лютий - 257,38 грн, березень - 252,21 грн, квітень - 243,34 грн, травень - 237,16 грн, червень - 249, 29 грн.

Додаткова угода № 3 укладена на підставі листа постачальника від 21.11.2022 з проханням погодити підняття цін на яловичину з додатком. На підтвердження коливання ціни товару на ринку у бік збільшення, постачальником було надано довідку Головного управління статистики у Волинській області від 15.11.2022 №03.2-07/748-22, з якої вбачається, що середня споживча ціна в жовтні 2022 року за 1 кг яловичини становить 212,96 грн, що суттєво вище порівняно з ціною, що встановлена в договорі (168,00 грн за 1 кг).

Відповідно до ч. 4 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури.

Відповідно до п. 3.4 договору ціна за одиницю товару може бути змінена не більше, ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі.

Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.

Відтак, з урахуванням положень ЦК України та Закону України "Про публічні закупівлі", суд вказує, що зміна істотних умов договору про закупівлю (збільшення ціни за одиницю товару) є правомірною виключно за таких умов:

- відбувається за згодою сторін;

- порядок зміни умов договору має бути визначений самим договором (відповідно до проекту, який входив до тендерної документації);

- підстава збільшення коливання ціни такого товару на ринку (обґрунтоване і документально підтверджене постачальником);

- ціна за одиницю товару може збільшуватися не більше ніж на 10%;

- загальна сума (ціна) договору не повинна збільшуватися.

Як встановлено ст. 67 Господарського кодексу України (далі ГК України), відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов`язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

У статтях 3, 6, 203, 626, 627 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору, та сформульовано загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину).

Згідно ст. 174 ГК України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Загальні умови укладання договорів, що породжують господарські зобов`язання, наведені в ст. 179 ГК України, згідно з якою майново-господарські зобов`язання, які виникають між суб`єктами господарювання або між суб`єктами господарювання і негосподарюючими суб`єктами юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов`язаннями. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

В силу ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

При цьому, статтею 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину відповідно до котрої вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Статтею 629 ЦК України закріплені положення стосовно обов`язковості договору з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Невиконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися лише при: - розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; - розірванні договору в судовому порядку; - відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; - припинення зобов`язання на підставах, що містяться в Главі 50 ЦК України; - недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).

Відповідно до ст. 526 ЦК України та ч.1 ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 144 ГК України, ст.11 ЦК України, обов`язки суб`єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, непередбачених законом, але таких які йому не суперечать.

У відповідності до ст. 173 ГК України та ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 712 ЦК України визначається, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно ст. 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 692 ЦК України визначено, що покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну проданого товару.

За змістом ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ст. 180 ГК України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 180 ГК України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, які погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови відповідно до законодавства. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладанні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Згідно із ст. 185 Господарського кодексу України до укладення господарських договорів на біржах, оптових ярмарках, публічних торгах застосовуються загальні правила укладення договорів на основі вільного волевиявлення, з урахуванням нормативно-правових актів, якими регулюється діяльність відповідних бірж, ярмарків та публічних торгів.

До договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті. Особливості договору купівлі-продажу окремих видів майна можуть встановлюватися законом (ч. ч. 4, 5 ст. 656 ЦК України).

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави встановлюється положеннями Закону України "Про публічні закупівлі". Метою Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища, запобігання проявам корупції, розвиток добросовісної конкуренції.

Відповідно до ст. 5 названого Закону, закупівлі здійснюються за принципами добросовісної конкуренції серед учасників; максимальної економії, ефективності та пропорційності; відкритості та прозорості на всіх стадіях закупівель; недискримінації учасників та рівного ставлення до них; об`єктивного та неупередженого визначення переможців процедури закупівлі; запобігання корупційним діям і зловживанням.

Статтями 1, 8 Конституції України також визначено, що зміст правочину не повинен суперечити положенням також інших актів цивільного законодавства, нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до Конституції України.

Статтею 6 ЦК України (абз. 2 ч. 3) визначено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

В силу ч. 4 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Сторони у випадку коливання цін на ринку наділені правом вносити зміни до ціни товару декілька разів, але не більше, ніж на 10% від ціни за одиницю товару, і такі зміни сторони вносять з урахуванням вже внесених попередніх змін. Тобто, кожного разу сторони мають право збільшити ціну за одиницю товару не більше ніж на 10% з урахуванням попередніх змін, однак у випадку коливання цін, тобто з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документи, що підтверджують коливання ціни товару на ринку повинні бути наявні саме на момент внесення таких змін.

Тобто, не будь-яка довідка уповноваженого органу про ціну товару на ринку, є належним підтвердженням та підставою для зміни ціни в договорі після його підписання, а лише та, яка містить інформацію про коливання ціни такого товару на ринку.

Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.04.2019р. у справі №915/346/18, від 12.02.2020р. у справі №913/166/19, від 21.03.2019р. у справі №912/898/18, від 25.06.2019р. у справі №913/308/18, від 12.09.2019р. у справі №915/1868/18.

Поруч з цим, Верховний Суд у постанові від 18.06.2021р. у справі №927/491/19, посилання на котру уже здійснювалось судом, зазначив, що постачальнику треба не лише довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі. Постачальник повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).

Підвищення сторонами договору ціни, шляхом укладання додаткових угод, суперечить меті Закону України "Про публічні закупівлі". Зокрема, такі дії нівелюють інститут публічних закупівель, як засіб забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у цій сфері, запобігання проявам корупції та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки якщо пристати на тлумачення сторонами п. 2 ч. 5 статті 41 Закону, то при укладанні додаткових угод ціну за товар можна збільшувати необмежену кількість разів.

Можливість зміни ціни договору внаслідок недобросовісних дій сторін (сторони) договору робить результат закупівлі невизначеним та тягне за собою неефективне використання бюджетних коштів, що є прямим порушенням принципів процедури закупівлі (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.09.2019р. у справі №915/1868/18).

Відповідно до ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Вказані цінові довідки Головного управління статистики у Волинській області не містить відомостей щодо динаміки ціни на м`ясо «яловичина», в них відсутній аналіз вартості ціни на дату укладення договору № 40 від 09.03.2022 та додаткових угод № 2 від 19.08.2022 та № 3 від 21.11.2022, чи будь-які інші дані, які б підтверджували коливання ціни товару на ринку, у зв`язку з чим не містять належного обґрунтування для зміни істотних умов договору на підставі п. 2. ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Документи щодо коливання ціни повинні підтверджувати, чому відповідне підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні запропонованій замовнику на тендері та/або чому виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним (подібна за змістом позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.04.2019 у справі №915/346/18, від 12.02.2020 у справі №913/166/19, від 21.03.2019 у справі №912/898/18, від 25.06.2019 у справі №913/308/18, від 12.09.2019 у справі №915/1868/18).

Довідки Головного управління статистики у Волинській області за своїм змістом є лише документами довідково-інформаційного характеру щодо товару «вирізка яловича» та не містить точної інформації про коливання ціни на товар визначений договором станом з дати укладення договору на момент звернень відповідача-1 з пропозиціями про внесення змін до укладеного договору № 40.

Таким чином, самі по собі дані, викладені в довідках Головного управління статистики у Волинській області не можуть підтверджувати наявність/відсутність коливання ціни станом на момент укладення 19.08.2022 та 21.11.2022 додаткових угод №2, №3.

Подібний правовий висновок викладений Верховним Судом в постанові від 18.03.2021 у справі № 924/1240/18.

В даному аспекті судом засвідчується, що Верховний Суд у постанові від 18.06.2021 у справі №927/491/19 зауважує, що метою регулювання, передбаченого статтею 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме закріплення можливості сторін змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10% є запобігання ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника.

Отже, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%. Інше тлумачення відповідної норми Закону "Про державні закупівлі" нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. Верховний Суд зазначив, що обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначеної в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод).

Суд вказує, що перемога у тендері (закупівля за державні кошти) та укладення договору з однією ціною та її подальше підвищення шляхом укладення додаткових угод є нечесною і недобросовісною діловою практикою з боку продавця.

Верховним Судом під час розгляду справи № 903/366/22 у постанові від 16.02.2023 зазначено, що при зверненні до замовника з пропозиціями підвищити ціну, постачальник має обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по ціні, запропонованій замовнику на тендері, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для постачальника вочевидь невигідним. Крім того, постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).

Із врахуванням наведеного, а саме у зв`язку зі збільшенням ціни на товар, обсяги постачання зменшилися та склали 525,9 тон, що жодним чином не узгоджується із загальними принципами, визначеними у Законі України «Про публічні закупівлі».

Щодо вимоги про стягнення з фізичної особи підприємця Матвійчука Валерія Борисовича 92178,88 грн, суд зазначає таке.

За приписами ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правовий не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Визнання недійсною будь-якої додаткової угоди тягне за собою визнання недійсними всіх послідуючих додаткових угод, оскільки кожна наступна додаткова угода має фіксовану ціну за одиницю товару, а тому є похідною від попередніх додаткових угод та автоматично незаконною, оскільки без попередньої додаткової угоди ціна за послідуючими угодами фактично перевищуватиме ціну за одиницю товару більше, ніж на 10%, визначених в ст. 41 Закону, у порівнянні із основним договором.

Отже, відповідно до ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", ч.1 ст. 215 ЦК України додаткові угоди №2, №3 до договору на постачання продуктів харчування від 09.03.2022 № 40 є недійсними, оскільки укладені в порушення вимог ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а тому є всі підстави вважати, що кошти, які сплачені Волинським обласним ліцеєм з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Небесної Сотні за товар, який так і не був поставлений продавцем, підлягають до стягнення з відповідача-1.

Оскільки, вказані вище додаткові угоди є недійсними, то розрахунок за товар повинен здійснюватися за ціною, вказаною в договорі від 09.03.2022 № 40, а саме 160,00 гривень за 1 кг яловичини.

Як встановлено судом, за наслідками укладання додаткових угод № 2 від 19.08.2022 та № 3 від 21.11.2022 в частині підвищення ціни за одиницю товару призвело до постачання яловичини для ліцею у період з 01.09.2022 по 21.11.2022 за завищеною ціною на 168,00 грн за кг та у період з 22.11.2022 по 20.12.2022 за завищеною ціною на 184,77 грн, що призвело до додаткових непродуктивних витрат на загальну суму 92178,88 грн, чим завдано ліцею матеріальної шкоди (збитків) на вказану суму.

При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству (ч. 4 ст. 179 ГК України).

До договору постачання застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

У ст. 669 ЦК України визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Відповідно до ч. 1 ст. 670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Таким чином, обов`язок з повернення грошової суми, сплаченої за кількість товару, який не був поставлений покупцеві, врегульований нормами Глави 54 ЦК України "Купівля-продаж".

Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі суддів Об`єднаної Палати Касаційного господарського суду від 18.06.2021р. у справі №927/491/19.

Оскільки між сторонами існують договірні відносини то правовою підставою для задоволення вимоги про стягнення надмірно сплачених коштів у розмірі 92178,88 грн є ч. 1 ст. 670 ЦК України.

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому, суд зауважує, що при наданні оцінки доводам всіх учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України).

Беручи до уваги наявні в матеріалах справи докази, господарський суд, оцінюючи за своїм переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному й об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Враховуючи приписи щодо покладення судового збору на учасників судового процесу в залежності від результату вирішення спору, сплачений позивачем судовий збір в силу ст.129 ГПК України, слід покласти на відповідачів відповідно до задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 73-79, 86, 129, 232, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсними додаткову угоду № 2 від 19.08.2022 та додаткову угоду №3 від 21.11.2022 до договору № 40 від 09.03.2022.

3. Стягнути з фізичної особи підприємця Матвійчука Валерія Борисовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Волинської обласної ради (Київський майдан,9, м.Луцьк, Волинська область, 43027, код ЄДРПОУ 00022444) в дохід обласного бюджету Волинської області 92178,88 грн (дев`яносто дві тисячі сто сімдесят вісім гривень 88 коп.) на р/р у форматі IBAN UA518999980314010544000003001.

4. Стягнути з фізичної особи підприємця Матвійчука Валерія Борисовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Волинської обласної прокуратури (вул.Винниченка,15, м.Луцьк, Волинська область, 43025, код ЄДРПОУ 02909915) 5368,00 грн (п`ять тисяч триста шістдесят вісім гривень 00 коп.) судового збору за подання позовної заяви.

5. Стягнути з Волинського обласного ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Небесної Сотні (вул.Стрілецька,6 м.Луцьк, Волинська область, 43021, код ЄДРПОУ 25908539) на користь Волинської обласної прокуратури (вул.Винниченка,15, м.Луцьк, Волинська область, 43025, код ЄДРПОУ 02909915) 2684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 коп.) судового збору за подання позовної заяви.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення до Північно-західного апеляційного господарського суду.

Дата складення повного

судового рішення

15.12.2023.

СуддяА. С. Вороняк