Рішення

від 15.12.2023 по справі 905/1370/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15.12.2023р. Справа №905/1370/23

за позовом: Акціонерного товариства «Українська залізниця» (код ЄДРПОУ 40075815; адреса: 03680, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 5) в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» (код ЄДРПОУ 40081237; адреса: 49038, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 108)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Збагачувальна фабрика «Свято-Варваринська» (код ЄДРПОУ 36975983; адреса: 85333, Донецька область, Покровський район, село Сергіївка, пров. Верхній, буд. 44)

про стягнення 49730,00 грн.

Суддя Величко Н.В.

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Донецької області від Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» надійшла позовна заява б/н від 09.10.2023 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Збагачувальна фабрика «Свято-Варваринська» штрафу в розмірі 49730,00 грн., а також судового збору в сумі 2684,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неправильне зазначення відповідачем маси вантажу у вагоні № 61601381 за накладною № 48683221 від 24.07.2023, внаслідок чого позивачем було нараховано відповідачу штраф на підставі ст.ст 118, 122 Статуту залізниць України, який відповідачем не сплачено.

На підтвердження вимог до позовної заяви додано: залізничну накладну 48683221 від 24.07.2023, залізничну накладну № 46298949 від 18.04.2023 з відомістю вагонів, комерційний акт № 460005/403 від 26.07.2023 (форма ГУ-22), акти загальної форми № 6665 від 24.07.2023 (форма ГУ-23, № 50695 від 25.07.2023 (форма ГУ-23), № 50696 від 26.07.2023 (форма ГУ-23), телеграму № 626 від 26.07.23, виписку з книги переважування форми ГУ-36 станції Запоріжжя-Ліве, технічний паспорт ваг № 085 засобу ваговимірювальної техніки (зввт) «Вагонні», наказ Структурного підрозділу «Запорізька дирекція залізничних перевезень» станції Запоріжжя-Ліве від 28.12.2022 № 235 «Щодо призначення відповідальних працівників ст. Запоріжжя-Ліве бути уповноваженими особами на підписання від імені залізниці комерційних актів», посадову інструкцію заступника начальника станції № ДС-ПГ-525/1 від 26.09.2022, робочі інструкції приймальника поїздів № 644 від 27.03.2020, № 619 від 27.03.2020, Положення про регіональну філію «Придніпровська залізниця» Акціонерного товариства "Українська залізниця" (нова редакція), довіреність від 08.09.2023 № 940, свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю ЗП 001922 від 04.12.2018, довіреності від 08.09.2023 № 983, від 17.08.2023 № 3615, копії яких долучено до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 18.10.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 905/1370/23; постановлено справу розглядати в порядку спрощеного провадження без виклику сторін; встановлено сторонам строки для вчинення дій процесуального характеру.

Згідно довідки про доставку електронного листа Господарського суду Донецької області документ в електронному вигляді «Ст. 176. Ухвала про відкриття провадження у справі (спрощене, без виклику сторін») від 18.10.23 по справі № 905/1370/23 було надіслано та доставлено до електронних кабінетів ЄСІТС Акціонерного товариства "Українська залізниця" 18.10.23 о 16:45, Товариства з обмеженою відповідальністю «Збагачувальна фабрика «Свято-Варваринська» 18.10.23 о 16:45год.

Також згідно наявних в матеріалах справи рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення вказана ухвала вручена позивачу 24.10.2023, його регіональній філії «Придніпровська залізниця» - 25.10.2023, відповідачу 06.11.2023.

З урахуванням змісту резолютивної частини ухвали від 18.10.2023 у справі 905/1370/23 та вимог ч. 8 ст. 165, ч.ч. 5, 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, а також отримання відповідачем 18.10.2023 ухвали суду про відкриття провадження у справі, строк на подачу відзиву Товариством з обмеженою відповідальністю «Збагачувальна фабрика «Свято-Варваринська» тривав до 02.11.2023 включно.

27.10.2023 на електронну пошту суду з накладенням кваліфікованого електронного підпису від Товариства з обмеженою відповідальністю «Збагачувальна фабрика «Свято-Варваринська» надійшов відзив на позовну заяву б/н від 27.10.2023, з додатками за переліком (вх.№ 01-35/5030).

01.11.2023 на електронну пошту суду з накладенням кваліфікованого електронного підпису від Товариства з обмеженою відповідальністю «Збагачувальна фабрика «Свято-Варваринська» надійшов уточнений відзив на позовну заяву б/н від 01.11.2023, з додатками за переліком (вх.№ 01-35/5056).

Суд залишає без розгляду згідно частини 4 статті 170 Господарського процесуального кодексу України відзив на позовну заяву б/н від 27.10.2023 (вх.№ 01-35/5030 від 27.10.2023) та уточнений відзив на позовну заяву б/н від 01.11.2023 (вх.№ 01-35/5056 від 01.11.2023), як подані з порушенням частин 5, 6, 7 статті 42 цього Кодексу.

У пункті 7 резолютивної частини ухвали про відкриття провадження у справі № 905/1370/23 було звернуто увагу учасників справи, що з 18 жовтня 2023 року введено в дію Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами" від 29.06.2023 № 3200-IX. Зокрема, приписами частини шостої статті 6 Господарського процесуального кодексу України (у редакції Закону, з урахуванням змін) унормовано, що адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Вимоги до відзиву визначені статтею 165 Господарського процесуального кодексу України, якою між іншим встановлено, що копії відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи надсилаються (надаються) одночасно з надсиланням (наданням) відзиву до суду з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу (ч.4 ст. 165 ГПК України).

За правилами частин 5, 6, 7 статті 42 Господарського процесуального кодексу України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Якщо цим Кодексом передбачено обов`язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Як відомо, позивач - Акціонерне товариство «Українська залізниця» з 13.10.2023 має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС; відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Збагачувальна фабрика «Свято-Варваринська» з 03.10.2023 має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС.

Проте відповідач подав відзив на позовну заяву та уточнений відзив на позовну заяву в електронній формі без використання Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, чим порушив вимоги частини 4 статті 165 Господарського процесуального кодексу України.

Суд констатує, що у визначений в ухвалі про відкриття провадження у справі № 905/1370/23 строк відповідач не подав відзив на позовну заяву ані в паперовій формі, ані з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Матеріали справи свідчать, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, та надано достатньо часу для надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень. Окрім того, судом було дотримано всіх необхідних вимог щодо повідомлення учасників справи про здійснення її розгляду у порядку спрощеного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Оскільки відповідачем не подано відзив на позовну заяву у встановлений судом строк та не зазначено й не обґрунтовано поважних причин пропуску цього строку, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

24.07.2023 зі станції відправлення Удачна Донецької залізниці Товариством з обмеженою відповідальністю «Збагачувальна фабрика «Свято-Варваринська» за залізничною накладною № 48683221 здійснено відправлення вантажу «Концентрат вугілля кам`яного для коксування, марка К-100, у вологому стані» у 55 вагонах, у тому числі вагон № 61601381, до станції Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці. Одержувачем за даним відправленням є ПрАТ «Запоріжкокс», код ЄДРПОУ 00191224.

У накладній № 48683221 від 24.07.2023 відправником вказана маса вантажу (графа 24 накладної) - 3840000 кг, код вантажу 161043 (графа 23 накладної); номенклатура вантажу: Концентрат вугільний. Концентрат вугілля кам`яного для коксування, група К1, марка К-100 у вологому стані, насипом, вантаж маркований катком-ущільнювачем та поперечними смугами 1,5-2м, вагони власності АТ Укрзалізниця (графи 20, 21, 22 накладної); спосіб визначення маси: на вагонних вагах (150 т), заводський № ВВЕТ-150№071201300 ВВЕТ-150№088 вантажовідправник (графа 26 накладної); завантажено вантаж у вагон відправником (графа 28 накладної).

Відповідно до відомості вагонів до вказаної накладної маса вантажу у вагоні № 61601381 складає 70000 кг, провізна плата 9946,00 грн., тара вагона 23600/23300, вантажність 70,0 т (№ з/п 31 відомості).

На попутній станції Чаплине Придніпровської залізниці складено акт загальної форми № 6665 від 24.07.2023 (форма ГУ-23), за змістом якого по прибуттю поїзда № 9509 (індекс - 4819 068 4500, парк/колія 1/18) працівниками залізниці виявлено комерційну несправність (код 9180000-0), підозра недостачі вантажу невідповідність маси вантажу, вказаної в перевізних документах (ТГНЛ) показанням ТДВВ. За показанням динамічних тензометричних ваг у вагоні № 61601381 за накладною № 48683221 від 24.07.2023 виявлено підозру на завантаження понад 4% порівняно з масою в перевізному документі (нестача) 4200 кг. Комерційну несправність виявлено 24.07.2023 о 23:37, комерційну несправність не усунуто вагон слідує з пропущенням без виправлення, станція на яку віднесені КН Удачна Дон.

25.07.2023 станцією призначення Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці складено акт загальної форми № 50695 (форма ГУ-23), яким встановлено комерційну несправність вагону № 61601381 (код 9180000-0) за накладною № 48683221, що прибув поїздом № 9509, підозра недостачі вантажу невідповідність маси вантажу, вказаної в перевізних документах (ТГНЛ) показанням ТДВВ. Повідомленням ст.Синельникове 1 ком.Тарасенко меньш документа 4200 кг. Фактично доповнення до попутного акту 6665 ст.Чаплино при візуальному огляді виявлено: навантаження непорушене, шапкою, на рівні бортів ущільнено, укатовано катком ущільневичем, марковано поперечними смугами, що відповідає перевізному документу. Вагон бездверний, люка зачинені, слідів течі вантажу немає. Прямує на контрольне зважування. Комерційну несправність виявлено 25.07.2023 о 15:40, комерційну несправність не усунуто вагон слідує з пропущенням без виправлення, станція на яку віднесені КН Удачна Дон.

26.07.2023 станцією Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці складено акт загальної форми № 50696 (форма ГУ-23) відносно вагону № 61601381 за накладною № 48683221, що прибув поїздом № 9509, яким зафіксовано комерційну несправність (код - 9290002), недовантаження (недостача) вантажу в порівнянні з масою перевізного документа при відсутності ознак втрати (витікання, висипання, незбереження). Додаток АОФ 50695 від 25.07.23. Проведено контрольне зважування на справних вагонних вагах ст. Запоріжжя-Ліве, держ.повірка 25.07.23. За документом значиться вага нетто 70000 кг, тара з документу 23300 кг, фактично брутто 90900 кг, нетто 67600 кг, що на 2400 кг менше ваги, що вказана в документі. Повідомлений ВОХР нач.кар. Якущев. Прямує одержувачу на комісійну видачу. Комерційну несправність виявлено 26.07.2023 о 02:25, комерційну несправність не усунуто вагон відчеплено для перевірки.

Під час контрольного зважування на станції Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці було виявлено, що маса вантажу вказана відправником не відповідає фактичній масі, встановленій при проведенні контрольного зважування вантажу, а саме: у вагоні № 61601381 маса нетто по накладній - 70000 кг, маса нетто при перевірці - 67600 кг, різниця -2400 кг, про що складено комерційний акт № 460005/403 від 26.07.2023 (форма ГУ-22).

У розділі "Д" Опису виявленого із зазначенням кількості недостачі або надлишку комерційного акту 460005/403 від 26.07.2023 зазначено, що при зважуванні вагону на справних електронних вагонних вагах вантажоодержувача № 085, державна повірка 21.06.2023, огляд-перевірка 21.06.23, приймальником поїздів Дементьєвою Г.М., прийомоздавальником заводу Беловою О.М., у присутності заступника начальника станції Тетеря О.М., виявилось: згідно перевізного документу значиться 55 вагонів загальною вагою 3840000 кг, у вагоні № № 61601381 тара з документу 23600/23500, нетто 70000кг, фактично виявилось вага брутто 90900 кг, тара з документу перевірена 23500 кг, нетто 67600 кг, що менше документу на 2400 кг. У комерційному відношенні навантаження шапкоподібне на рівні бортів, ущільнено катком-ущільнювачем, марковано поперечними смугами, що відповідають провізному документу. Маркування не порушене, виїмок та поглиблення не має, у технічному відношенні вагон справний, двері цільнометалеві, люки зачинені, просипу вантажу немає. При повторному зважуванні у тому ж складі різниці не виявлено. Начальник вантажного району за штатним розкладом відсутній.

Згідно відміток накладної № 48683221 від 24.07.2023 вантаж виданий одержувачу 26.07.2023 (графа 52 накладної).

Позивач на підставі ст. 118, 122 Статуту залізниць України, у зв`язку із неправильним зазначенням відповідачем маси вантажу у залізничній накладній № 48683221 від 24.07.2023 у вагоні № 61601381, нарахував відповідачу штраф у розмірі 49730,00 грн із розрахунку:

провізна плата за вагон № 61601381 за всю відстань перевезення 9946,00 грн * 5, штраф = 49730,00 грн.

Несплата відповідачем штрафу зумовила звернення позивача до суду з вказаним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).

Частиною 3 ст. 909 Цивільного кодексу України визначено, що укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Згідно з ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб`єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами.

Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Статтею 6 Статуту залізниць України визначено, що накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів, і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи-одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

Згідно з пунктом 1.2 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000 та зареєстрованих в Мін`юсті України 24.11.2000 за №863/5084 (із змінами та доповненнями), накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони одержувача. Накладна одночасно є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу разом з вантажем. Для підтвердження приймання вантажу до перевезення один примірник накладної в паперовому вигляді з присвоєним їй номером і датою приймання вантажу надається відправнику. Порядок підтвердження приймання вантажу до перевезення за електронною накладною (із накладенням ЕЦП) визначається договором між вантажовласником і залізницею. Заповнення накладної здійснюється відправником, залізницею, одержувачем згідно з поясненнями, наведеними у додатку 3 до цих Правил.

Отже, залізнична накладна № 48683221 від 24.07.2023 року є належним підтвердженням виникнення між позивачем та відповідачем договірних правовідносин з перевезення вантажу.

Загальні умови перевезення вантажів залізничним транспортом регулюються Законом України «Про транспорт», Законом України «Про залізничний транспорт», Статутом залізниць України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 (далі - Статут), Правилами оформлення перевізних документів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644, Правилами складання актів, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002 за № 334, Правилами приймання вантажів до перевезення, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 № 861/5082, Правилами видачі вантажів, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 № 862/5083.

Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України «Про залізничний транспорт» нормативно-правові акти, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту і комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України, є обов`язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

У разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (Статутами) (ст. 920 Цивільного кодексу України).

Статут визначає обов`язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст. 2 Статуту).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 23 Статуту відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем.

Пунктом 2.3. Правил оформлення перевізних документів визначено, що представник відправника у графі 55 накладної «Правильність внесених відомостей підтверджую» вказує свою посаду, розписується, засвідчуючи правильність відомостей, указаних ним у перевізному документі. Представник відправника повинен мати довіреність на оформлення перевезення.

Як встановлено, у графі 55 накладної № 48683221 від 24.07.2023 зазначено, що правильність внесених даних підтверджує відправник - майстер Голуб Оксана Анатоліївна, ЕЦП 24.07.2023 00:16.

Статтею 37 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457, та розділом V Правил оформлення перевізних документів передбачено, що під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса.

Відповідно до графи 24 накладної № 48683221 від 24.07.2023 маса вантажу визначена відправником та дорівнює 3840000 кг, за відомістю вагонів маса вантажу у вагоні № 61601381 складає 70000 кг (нетто).

Враховуючи встановлену ст.204 Цивільного кодексу України та неспростовану в межах цієї справи в порядку ст.215 цього Кодексу презумпцію правомірності означеного договору перевезення, господарський суд вважає його належною у розумінні ст. 11, 509 Цивільного кодексу України та ст. 173, 174 Господарського кодексу України підставою для виникнення та існування обумовлених такими правовідносинами кореспондуючих прав і обов`язків сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до п. 2.6. розділу ІІ Правил оформлення перевізних документів якщо після оформлення перевізних документів на прийнятий до перевезення вантаж на станції відправлення була виявлена невідповідність між фактичною кількістю вантажу і зазначеною в перевізних документах, то відправник повинен привести фактичну кількість вантажу у відповідність до кількості, зазначеної в перевізних документах (довантажити, вивантажити), або оформити нові перевізні документи, зазначивши в них виявлену фактичну кількість вантажу. Маса вантажу вважається правильною, якщо різниця між фактично виявленою масою і зазначеною в перевізних документах не перевищує 0,2%.

Згідно зі статтею 52 Статуту маса вантажу вважається правильною, якщо різниця у масі, визначена на станції відправлення, порівняно з масою, що виявилася на станції призначення, не перевищує: у разі недостачі - норми природної втрати маси вантажу і граничного розходження визначення маси нетто; у разі надлишку - граничного розходження визначення маси нетто.

У пункті 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 р. N 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2000 р. за N 862/5083, встановлено, що вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто.

При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить: 2 % маси, зазначеної в перевізних документах, зокрема вантажі рідкі або здані до перевезення в сирому (свіжому) або у вологому стані.

Норми недостачі або надлишку маси вантажів розраховуються: від маси брутто - для вантажів, які перевозяться в тарі й упаковці; від маси нетто - для вантажів, які перевозяться без тари й упаковки.

У цій справі вантажовідправником відправлено концентрат вугілля кам`яного для коксування, марки К-100, у вологому стані (графа 20-22 накладної № 48683221). Залізницею виявлено недостачу вантажу у вагоні № 61601381, різниця між фактично виявленою масою і зазначеною в перевізному документі складає 2400 кг., що є більшою ніж 2 % маси, зазначеної в перевізних документах (маса брутто 90900х2%=1818кг).

Відповідно до положень статті 24 Статуту вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній.

Пунктом 28 Правил приймання вантажів до перевезення встановлено, що вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Частиною 2 статті 24 Статуту передбачено право залізниці перевіряти правильність відомостей, зазначених вантажовідправником у накладній, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Частиною першою статті 26 Закону України «Про залізничний транспорт» передбачено, що обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників і одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів, засвідчуються актами.

Відповідно до статті 129 Статуту обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення обставин, зокрема, невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах. Залізниця зобов`язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу.

Згідно з п.2 Правил складання актів комерційні акти складаються для засвідчення, зокрема, невідповідності маси наявного вантажу даним, зазначеним у перевізних документах.

Відповідно до п. 10 Правил складання актів встановлено, що комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акту можуть бути залучені також інші працівники залізниці.

Судом встановлено, що комерційний акт № 460005/403 від 26.07.2023 підписаний заступником начальника станції Тетеря О.М., приймальником поїздів Діденко Л.П., приймальником поїздів Дементьєвою Г.М. та прийомоздавальником заводу Беловою О.М.

Повноваження працівників станції Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці підтверджені належними доказами, наявними в матеріалах справи, а саме: наказом Структурного підрозділу «Запорізька дирекція залізничних перевезень» станції Запоріжжя-Ліве від 28.12.2022 № 235 «Щодо призначення відповідальних працівників ст. Запоріжжя-Ліве бути уповноваженими особами на підписання від імені залізниці комерційних актів», посадовою інструкцією заступника начальника станції № ДС-ПГ-525/1 від 26.09.2022, робочими інструкціями приймальника поїздів № 644 від 27.03.2020, № 619 від 27.03.2020.

За висновком суду, комерційний акт № 460005/403 від 26.07.2023 складений у відповідності до вимог пред`явлених до його складання Правилами складання актів та є належним доказом неправильного зазначення у залізничній накладній маси вантажу, відправленого вантажовідправником, в розумінні частини 1 статті 77 ГПК України.

Відповідно до пункту 22 Правил видачі вантажів перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення. Зважування вантажів на вагонних вагах провадиться в порядку, передбаченому Правилами приймання вантажів до перевезення.

Пунктом 5 Правил приймання вантажів до перевезення встановлено, що загальна маса вантажу визначається відправником зважуванням або розрахунковим способом. До розрахункових способів визначення маси вантажу належать: за трафаретом (підсумовування маси вантажу, зазначеної на кожному вантажному місці), за стандартом (множення суми стандартної маси вантажного місця на кількість місць вантажу), за заміром висоти наливу (з подальшим визначенням густини та об`єму вантажу за таблицею калібрування цистерн, розробленою заводом-виробником цистерни). За домовленістю відправника, залізниці та одержувача вантажу можуть бути встановлені інші способи визначення маси вантажу. Спосіб визначення маси вантажу і тип ваг відправник зобов`язаний зазначити в накладній. Усі засоби вимірювальної техніки, які використовуються для визначення маси вантажів, мають бути повірені відповідно до вимог чинного законодавства. Засоби ваговимірювальної техніки повинні бути взяті на облік залізницею та відповідати вимогам Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України, затвердженої наказом №442 від 31.07.2012р. Міністерства інфраструктури України та інших нормативно-правових актів.

Пунктами 2.1, 2.2, 2.3 Інструкції про порядок застосування засобів ваговимірювальної техніки на залізничному транспорті України, визначено, що ЗВВТ, які перебувають у власності як залізниць, так і організацій, які не належать до сфери управління Укрзалізниці (сторонні організації), підлягають обліку залізницями.

Згідно з відомостями графи 26 залізничної накладної № 48683221 від 24.07.2023 зважування вантажу на станції відправлення здійснено на вагонних вагах (150 т), заводський №ВВЕТ-150№071201300 ВВЕТ-150№088 вантажовідправником.

Аналогічним способом визначалась маса вантажу й позивачем на станції Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи технічного паспорту ваг № 085 засобу ваговимірювальної техніки (ЗВВТ) «вагонні ваги» станції Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці, власником яких є ПрАТ «Запоріжкокс», ваги вагонні тензометричні DGW-37,5х5,5, номер під яким ЗЗВТ занесені до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки У1553-01, виробник ЗВВТ Шенк Німеччіна, заводський № ННD К-02112, дата прийняття в експлуатацію 09.04.2004, строк експлуатації, встановлений виробником для ЗВТ - 10 років, границі зважування ЗВВТ найбільше навантаження 150 т, міжповірочний інтервал ЗВВТ - 6 місяців, інтервал між оглядами-перевірками ЗВВТ - 3 місяців.

Згідно особливих відміток технічного паспорта (п.13) продовжено термін експлуатації ваг до 12.12.2023 з НДЗ 150 тон, ваги не використовуються для зважування вантажів в русі, які приймаються залізницею до перевезення.

Згідно відміток про повірку технічного паспорта, 21.06.2023 ваги пройшли повірку і відповідають вимогам МПУ, наступний термін повірки 21.06.2024.

Таким чином, станом на дату складання комерційного акту засіб вимірювальної техніки позивача був повірений належним чином.

В матеріалах справи відсутні докази, що ставили б під сумнів достовірність показників зазначеного засобу ваговимірювальної техніки. При цьому, відповідач не заперечує невірне зазначення ним маси вантажу у накладній № 48683221 від 24.07.2023 у вагоні № 61601381, аргументів позивача не спростував.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивачем доведено належними та допустимими доказами у розумінні норм ст.ст. 76, 77 ГПК України невідповідність фактичної маси вантажу у вагоні № 61601381 тій масі вантажу, яка зазначена відправником (відповідачем) у накладній № 48683221.

Відповідно до ст. 105 Статуту залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами.

Відповідно до пункту 5.5 Правил оформлення перевізних документів якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України.

Статтею 122 Статуту встановлено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Згідно зі статтею 118 Статуту за пред`явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п`ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Тобто, чинне законодавство України пов`язує застосування до вантажовідправника наслідків встановлених ст.118 Статуту залізниць України із фактом неправильного зазначення певних відомостей у накладній, зокрема, маси вантажу.

На переконання суду, поданий позивачем розрахунок штрафу є вірним, вимоги до відповідача є обґрунтованими.

За відсутності в матеріалах справи доказів сплати відповідачем позивачу штрафу в розмірі 49730,00 грн. за неправильне зазначення у накладній маси вантажу, позовні вимоги підлягають задоволенню у пред`явленому розмірі.

Понесені позивачем судові витрати за розгляд справи підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача повністю, як то визначено ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 73-86, 91, 123, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Залишити без розгляду подані на електронну пошту суду з накладенням кваліфікованого електронного підпису Товариством з обмеженою відповідальністю «Збагачувальна фабрика «Свято-Варваринська» відзив на позовну заяву б/н від 27.10.2023 (вх.№ 01-35/5030 від 27.10.2023) та уточнений відзив на позовну заяву б/н від 01.11.2023 (вх.№ 01-35/5056 від 01.11.2023).

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Збагачувальна фабрика «Свято-Варваринська» (код ЄДРПОУ 36975983; адреса: 85333, Донецька область, Покровський район, село Сергіївка, пров. Верхній, буд. 44) на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» (код ЄДРПОУ 40075815; адреса: 03680, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 5) в особі регіональної філії «Придніпровська залізниця» (код ЄДРПОУ 40081237; адреса: 49038, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 108) штраф в розмірі 49730,00 грн. за неправильне зазначення у накладній маси вантажу, крім того відшкодування судового збору за розгляд справи у сумі 2684,00 грн.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення підписано 15.12.2023.

Суддя Н.В. Величко