Рішення

від 11.12.2023 по справі 908/2938/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 24/248/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.12.2023 Справа № 908/2938/23

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Тетяни Анатоліївни, за участю секретаря судового засідання Зеленцової К.Ю.,

розглянувши матеріали справи № 908/2938/23

за позовом: Заступника керівника Мелітопольської окружної прокуратури Запорізької області (69002, м. Запоріжжя, вул. Залізнична, 17) в інтересах держави, в особі

позивача Приазовська селищна рада (72401, смт. Приазовське, Мелітопольський район, Запорізька область, вул. Покровська, 31, адреса для листування: 69107, м. Запоріжжя, бул. Шевченка, 10А, оф. 2)

до відповідачів:

1. Приватне підприємство БІОРЕСУРС (72401, смт. Приазовське, Мелітопольський район, Запорізька область, вул. Східна, 8)

2. Комунальне некомерційне підприємство Приазовська центральна районна лікарня Приазовської селищної ради (72401, смт. Приазовське, Мелітопольський район, Запорізька область, вул. Покровська, 33; 04084, м. Київ, вул. Сергія Данченко, 28а, кв. 128)

про визнання недійсним договору поставки теплової енергії та стягнення коштів

за участю представників:

від прокуратури: Стешенко В. Є., прокурор, посвідчення № 075793 від 01.03.2023

від позивача: не прибув

від відповідачів: не прибули

СУТЬ СПОРУ:

До Господарського суду Запорізької області звернувся заступник керівника Мелітопольської окружної прокуратури Запорізької області, в інтересах держави, в особі Приазовської селищної ради до відповідачів: 1. Приватного підприємства БІОРЕСУРС, 2. Комунального некомерційного підприємства Приазовська центральна районна лікарня Приазовської селищної ради про визнання недійсним договір від 16.05.2022 № 20, укладений між комунальним некомерційним підприємством «Приазовська центральна районна лікарня» Приазовської селищної ради та Приватним підприємством «БІОРЕСУРС» та стягнення з Приватного підприємства «БІОРЕСУРС» на користь Приазовської селищної ради кошти у розмірі 630473,49 грн.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 21.09.2023 здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/2938/23 та визначено до розгляду судді Азізбекян Т.А.

Позов заявлено на підставі ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», ст. ст. 16, 20. 202, 203, 215, 216, 234 Цивільного кодексу України та мотивовано порушенням інтересів держави у бюджетній сфері, зокрема щодо договору від 16.05.2022 № 20, укладеного між комунальним некомерційним підприємством «Приазовська центральна районна лікарня» та Приватним підприємством «БІОРЕСУРС», який укладений учасниками з метою приховування справжніх намірів, які не спрямовані на встановлення правових наслідків, передбачених істотними умовами договору (фіктивний правочин).

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 29.09.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2938/23, присвоєно справі номер провадження 24/248/23, визначено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 30.10.2023 о 11 год. 30 хв.

27.10.2023 через систему «Електронний суд» представником Приазовської селищної ради подано клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

30.10.2023 Мелітопольською окружною прокуратурою наданий суду лист № 55-400-23 від 27.10.2023, в якому повідомлено про актуальні адреси для листування зі сторонами у справі: Приазовська селищна рада (69107, м. Запоріжжя, бул. Шевченка, 10А, оф. 2) та Комунальне некомерційне підприємство Приазовська центральна районна лікарня Приазовської селищної ради (04084, м. Київ, вул. Сергія Данченко, 28а, кв. 128)

30.10.2023 через систему «Електронний суд» представником Приазовської селищної ради надані суду письмові пояснення, в яких повідомляє суду, що заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі та визнає що договір від 16.05.2022 № 20 був укладений без мети постачання теплової енергії в об`ємі 151,444 Гкал, а для погашення існуючої перед ПП «БІОРЕСУРС» заборгованості за раніше укладеними договорами від 06.12.2021 № 74, від 24.12.2022 № 81 та від 02.02.2022 № 9. Позивач погоджується із твердженням прокурора про те, що теплова енергія за договором від 16.05.2022 № 20 не постачалась, а акт виконаних робіт від 17.05.2022 № 0007 відображає дані постачання теплової енергії за іншими договорами, та не стосуює спірного правочину. Зазначені документи (договір та акт виконаних робіт) складені КНП «Приазовська ЦРЛ» для можливості пред`явлення їх до казначейської служби, з метою перерахування грошових коштів на користь ПП «БІОРЕСУРС». Приазовська селищна рада погоджується із доводами прокурора про те, що оспорюваний правочин має бути визнаний недійсним на підставі ч.1,3 ст.215, ст. ст.203, 234 ЦК України як фіктивний правочин, із застосуванням наслідків недійсності правочину, встановлених ч. 1 ст.216 ЦК України. З підстав, які наведені у позовній заяві, просить позовні вимоги.

Ухвалою суду від 30.10.2023 підготовче засідання відкладалось до 23.11.2023.

Ухвалою суду від 23.11.2023 закрито підготовче провадження у справі № 908/2938/23, призначено справу до судового розгляду по суті на 11.12.2023.

Відповідно до ст. 222 ГПК України здійснювалося фіксування судового засідання 11.12.2023 за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Прокурор, підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач 1, 2 заявлені позовні вимоги не спростували, відзив на позов суду не надали, в судове засідання за викликом жодного разу не прибули, будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідачів не надходило.

Оскільки неявка в судове засідання представників відповідача 1, 2 не перешкоджає розгляду справи, суд вважає за необхідне розглядати справу за відсутності останніх, за наявними в матеріалах справи документами та матеріалами.

В засіданні 11.12.2023 судом, в порядку ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Суд повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз`яснив порядок і строк його оскарження.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення прокурора, суд

УСТАНОВИВ:

Мелітопольською окружною прокуратурою при виконанні повноважень, визначених статтею 131-1 Конституції України та статті 23 Закону України «Про прокуратуру», у ході проведення досудового розслідування кримінального провадження за № 42023082070000002 від 13.02.2023 встановлено порушення інтересів держави у бюджетній сфері, зокрема щодо договору від 16.05.2022 № 20, укладеного між комунальним некомерційним підприємством «Приазовська центральна районна лікарня» (далі - КНП «Приазовська ЦРЛ») та Приватним підприємством «БІОРЕСУРС» (далі -ПП «БІОРЕСУРС»), який укладений учасниками з метою приховування справжніх намірів, які не спрямовані на встановлення правових наслідків, передбачених істотними умовами договору (фіктивний правочин).

У вищезазначеному кримінальному провадженні постановою процесуального керівника - прокурора Мелітопольської окружної прокуратури Запорізької області від 25.04.2023 надано дозвіл на розголошення відомостей досудового розслідування у обсязі, необхідному для вжиття господарсько-правових заходів претензійного-позовного характеру у порядку ст. 222 КПК України.

Так, 16.05.2022 між КНП «Приазовська ЦРЛ» та ПТІ «БЮРЕСУРС» укладено договір № 20, предметом якого є постачання пару, гарячої води та пов`язаної продукції (Теплової енергії) у кількості 151,444 Гкал.

Відповідно до п. 3.1 договору його ціна складає 630 473,49 грн.

17.05.2022 сторонами договору складено акт виконаних робіт № 0007, відповідно до якого Постачальником (ПП «БІОРЕСУРС») поставлено Споживачу (КНП «Приазовська ЦРЛ») теплову енергію у кількості 151,44 Гкал на загальну суму 630 473,49 грн (4 163,19 грн. за 1 Гкал).

За інформацією Запорізької обласної військової адміністрації від 11.04.2023 № 03296/08-46 та Приазовської селищної ради від 07.08.2023 № 156, згідно з рішенням сесії Запорізької обласної ради від 16.12.2021 № 45 «Про обласний бюджет на 2022 рік» (додаток 5 «Міжбюджетні трансферти на 2022 рік») Приазовській селищній раді виділена дотація з місцевого бюджету на проведення розрахунків протягом опалювального періоду за комунальні послуги та енергоносії, які споживаються установами, організаціями, підприємствами, що утримуються за рахунок відповідних місцевих бюджетів за рахунок відповідної додаткової дотації з державного бюджету в сумі 1 503 233 грн, яка розподілена між одержувачами коштів та отримана протягом січня-травня 2022 року.

У подальшому, Приазовською селищною радою за рахунок вищевказаної дотації бюджету перераховано КНП «Приазовська центральна районна лікарня» кошти на проведення розрахунків за комунальні послуги та енергоносії.

Тобто, джерелом фінансування вказаної послуги стали бюджетні кошти, що підтверджується інформаціями Запорізької обласної військової адміністрації від 11.04.2023 № 03296/08-46, протоколом допиту Приазовського селищного голови від 16.02.2023, а також інформаціями Державної казначейської служби України від 27.03.2023 № 8-06-01-06/5116 та Управління Державної казначейської служби України у Вільнянському районі Запорізької області від 17.04.2023 № 02-08-06/433, листом Приазовської селищної ради від 07.08.2023 № 156.

Предметом позову є визнання недійсним договору від 16.05.2022 № 20, укладеного між комунальним некомерційним підприємством «Приазовська центральна районна лікарня» Приазовської селищної ради та Приватним підприємством «БІОРЕСУРС» та стягнення з Приватного підприємства «БІОРЕСУРС» на користь Приазовської селищної ради кошти у розмірі 630473,49 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 16 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання правочину недійсним.

Абзацами 1-3 частини 2 статті 20 Господарського кодексу України встановлено, що кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1 ст. 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно зі ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Основними його ознаками є його вчинення лише для виду, знаючи заздалегідь, що він не буде виконаним; вчиняючи фіктивний правочин, сторони мають інші цілі, ніж ті, що передбачені правочином. Фіктивним може бути визнаний будь-який правочин, якщо він не має на меті встановлення правових наслідків.

Відповідно до інформації КНП «Приазовська ЦРЛ» від 28.03.2023 № 8 договір від 16.05.2022 № 20 укладено без мети постачання теплової енергії в об`ємі 151,444 Гкал, для погашення існуючої перед ПП «БІОРЕСУРС» заборгованості за раніше укладеними договорами від 06.12.2021 № 74, від 24.12.2022 № 81 та від 02.02.2022 № 9.

Зокрема, станом на 01.05.2022 заборгованість лікарні перед вказаною теплопостачальною організацією становила 1 720 649,96 грн. Натомість, на час виділення Приазовською селищною радою з бюджету коштів у розмірі 630 473,49 грн вищевказані договори обліковувались як виконані та провести по ним нові розрахунки було неможливо.

У зв`язку з цим, без мети фактичного опалення приміщень закладу охорони здоров`я, а виключно для проведення платежів за раніше закритими договорами, 16.05.2022 з ПП «БЮРЕСУРС» укладено договір № 20 на виділену селищною радою суму бюджетних коштів.

Фактичне опалення приміщень КНП «Приазовська ЦРЛ» у травні 2022 року не здійснювалось. Опалювальний сезон у відповідному році закінчився у березні. Отримані з бюджету кошти були перераховані відповідачу 1 на часткове погашення існуючої заборгованості за поставлену теплову енергію упродовж листопада 2021 року - березня 2022 року.

Вказане узгоджується з показами Приазовського селищного голови Солопова А.О., який окрім іншого пояснив, що на початку травня 2022 року на рахунок Приазовської селищної ради зараховано кошти на оплату послуг з теплопостачання від Запорізької обласної ради у розмірі близько 630 тис. грн. Вказані кошти були перераховані КНП «Приазовська ЦРЛ» на підставі наданих документів щодо показів приладів обліку. Одночасно представники селищної ради участі у їх контролі щодо фактичної кількості наданої теплової енергії не приймали.

Таким чином, теплова енергія за договором від 16.05.2022 № 20 не постачалась, а акт виконаних робіт від 17.05.2022 № 0007 відображає дані постачання теплової енергії за іншими договорами, та не стосуються спірного правочину.

Зазначені документи (договір та акт виконаних робіт) складені КНП «Приазовська ЦРЛ» для можливості пред`явлення їх до казначейської служби з метою перерахування грошових коштів на користь ПП «БІОРЕСУРС».

Тобто, ціль укладення договору від 16.05.2022 № 20 - це лише технічна можливість переведення грошових коштів для погашення заборгованості за попередніми договорами, а не постачання теплової енергії з травня 2022 року, що передбачено істотними умовами оспорюваного договору, яка у травні 2022 року фактично навіть не постачалась, що суперечить змісту акту виконаних робіт від 17.05.2022 № 0007.

Тому дії відповідачів - КНП «Приазовська ЦРЛ» та ПП «БІОРЕСУРС» спрямовані на порушення встановленого господарського порядку з метою одержання останнім грошових коштів, начебто, за поставку теплової енергії за договором від 16.05.2022 № 20. При цьому необхідність укладання спірного договору виникла для погашення заборгованості перед підприємством, що суперечить цілі укладення договору.

Умисел на укладення фіктивного правочину обох сторін підтверджується підписанням акту виконаних робіт від 17.05.2022 № 0007. Сторони достовірно розуміли, що саме за цим конкретним договором постачатись теплова енергія не буде, а перераховані спірні кошти будуть переведені в рахунок погашення заборгованості за іншими договорами, які на час спірних правовідносин обліковувались як виконані.

Вказане підтверджується інформацією електронного порталу публічних закупівель «Рrоzоrrо». Договори від 06.12.2021 № 74, від 24.12.2022 № 81, від 02.02.2022 № 9 обліковуються як виконані. Відповідно, за наявності спору щодо повноти їх оплати, ПП «БІОРЕСУРС» мало вирішувати вказані питання у судовому порядку з наданням належних, допустимих та достатніх доказів.

Разом з цим, відповідач 1 не скористався передбаченими законодавством правовими механізмами захисту своїх прав, а вдався до укладення фіктивного правочину від 16.05.2022 № 20, без реальної мети постачання теплової енергії, а лише задля отримання бюджетних коштів.

Вказане також узгоджується з даними веб-порталів «Судова влада» та Єдиного державного реєстру судових рішень. За результатами моніторингу їх даних не виявлено будь-яких судових рішень зі сторонами КНП «Приазовська ЦРЛ» та ПП «БЮРЕСУРС» за позовами, предметом яких є суми заборгованості за договорами від 06.12.2021 № 74, від 24.12.2022 № 81, від 02.02.2022 № 9.

Аналогічна ситуація має місце і щодо КНП «Приазовська ЦРЛ».

Зокрема, відповідно до Порядку складання бюджетної звітності розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів, звітності фондами загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.01.2012 № 44 (далі - Порядок 44), Звіт про заборгованість за бюджетними коштами складається і подається розпорядниками коштів до органів Казначейства в складі місячної, квартальної та річної бюджетної звітності.

При набутті кредиторською заборгованістю такого статусу розпорядникам бюджетних коштів важливо дотримуватися вимог ч. 4 ст. 51 Бюджетного кодексу України в частині взяття бюджетних зобов`язань.

Так, за наявності простроченої кредиторської заборгованості із заробітної плати, стипендій, а також за спожиті комунальні послуги, електричну та теплову енергію, природний газ та інші енергоносії розпорядники бюджетних коштів у межах бюджетних асигнувань за загальним фондом не беруть бюджетних зобов`язань та не здійснюють платежів за іншими заходами, пов`язаними з функціонуванням бюджетних установ (крім захищених видатків бюджету, визначених ст. 55 Бюджетного кодексу України), до погашення такої заборгованості.

Одночасно, відповідно до ч. 3 ст. 48 цього ж Кодексу розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, за якими розпорядником бюджетних коштів взято зобов`язання без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом та законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет), є недійсними. За такими операціями не виникають бюджетні зобов`язання та не утворюється бюджетна заборгованість.

За наведених обставин, з метою уникнення обліку бюджетної заборгованості за раніше укладеними договорами та забезпечення подальшого отримання бюджетного фінансування, вказані правочини відповідачем 2 зазначені як виконані та, всупереч бюджетного законодавства, фактично за відсутності відповідних бюджетних асигнувань, укладено 16.05.2022 оспорюваний правочин за № 20 без реальної мети його виконання, та який в силу приписів ст. 48 Бюджетного кодексу України є недійсним.

Враховуючи викладене, укладення договору від 16.05.2022 № 20, який за своїм змістом суперечить вимогам закону, з метою приховування справжніх намірів, які не спрямовані на встановлення правових наслідків, передбачених істотними умовами договору, є порушенням частин першої та п`ятої статті 203 ЦК України, що за правилами статті 215 цього Кодексу є підставою для визнання його недійсним відповідно до ст. 234 ЦК України (фіктивний правочин).

З урахуванням вищевикладеного суд задовольняє позовні вимоги про визнання недійсним договір від 16.05.2022 № 20, укладений між комунальним некомерційним підприємством «Приазовська центральна районна лікарня» Приазовської селищної ради та Приватним підприємством «БІОРЕСУРС».

Згідно з ч. 1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна зі сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Великою Палатою Верховного Суду у пункті 56 постанови від 22.09.2022 у справі № 125/2157/19 зауважено, що вимоги особи, яка в судовому порядку домагається застосування реституції, спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який вони мали до вчинення правочину. Застосування реституції як наслідку недійсності правочину насамперед відновлює права учасників цього правочину. Інтерес іншої особи полягає в тому, щоб відновити свої права через повернення майна відчужувачу. Якщо повернення майна відчужувачу не відновлює права позивача, то суд може застосувати іншій ефективний спосіб захисту порушеного права в межах заявлених позовних вимог.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Способи захисту цивільного права чи інтересу - це визначені законом матеріально-правові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав, інтересів і вплив на правопорушника (п.5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі № 925/1265/16). Інакше кажучи, це дії, спрямовані на попередження порушення або на відновлення порушеного, невизнаного, оспорюваного цивільного права чи інтересу. Такі способи мають бути доступними й ефективними (п.14 постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі № 310/11024/15-ц).

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів визначений у ст. 16 ЦК України та ст. 20 ГК України.

Разом з тим цей перелік не є вичерпним, про що прямо зазначено у відповідних статтях.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорювання. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорювання та спричиненим цими діяннями наслідкам. Такі висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06. 2018 у справі № 338/180/17 (п.57), від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16 (п. 40), від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 01.10. 2019 у справі № 910/3907/18, від 09.02.2021 у справі № 381/622/17 (п. 14).

Відповідно до Бюджетного кодексу України дотація - це безвідплатна, безповоротна допомога з бюджету вищого рівня бюджету нижчому. Законодавством не передбачено повернення коштів дотації до державного бюджету або обласного бюджету.

Запорізька обласна військова адміністрації листом від 11.04.2023 № 03296/08-46 також проінформувала прокурора, що відповідно до діючого законодавства не передбачено повернення коштів дотації до державного або обласного бюджету.

Відповідальність за управління бюджетними коштами в межах встановлених йому бюджетних повноважень, ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів, організацію та координацію роботи розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачів бюджетних коштів у бюджетному процесі у спірних правовідносинах відповідно до ст. 22 Бюджетного кодексу України належить головному розпоряднику бюджетних коштів - Приазовській селищній раді.

Вказане узгоджується з положеннями статуту КНП «Приазовська ЦРЛ», затвердженого рішенням Приазовської селищної ради від 15.01.2021 № 9. Засновником та власником відповідача 2 є Приазовська об`єднана територіальна громада в особі Приазовської селищної ради, що фінансує і контролює діяльність комунального закладу, зобов`язана контролювати законність та ефективність використання коштів цього бюджету.

Тобто, засновником та власником вказаного комунального підприємства є територіальна громада селища, від імені якої виступає Приазовська селищна рада та уповноважені нею органи.

Разом з цим, незважаючи на вказані обставини, листом Приазовської селищної ради від 07.08.2023 № 156 проінформовано прокурора про необхідність стягнення спірних коштів до місцевого бюджету.

У свою чергу при забезпеченні потреб територіальної громади комунальні підприємства керуються іншими мотивами ніж прибутковість, оскільки визначена органом місцевого самоврядування мета діяльності таких підприємств не залежить від економічних ризиків і витрат на неї.

Такого висновку дійшов Конституційний Суд України у п. 3.4 мотивувальної частини Рішення від 20 червня 2007 року № 5-рп/2007 у справі 1-14/2007 (справа щодо кредиторів підприємств комунальної форми власності), зазначивши, що однією з найважливіших цілей діяльності місцевого самоврядування є забезпечення нагальних потреб населення територіальної громади у комунальних та інших невідкладних послугах соціального характеру, наприклад, з водопостачання, опалення, вивезення сміття та відходів тощо.

Конституційний Суд України, наголошує, що комунальні унітарні підприємства є суб`єктами господарювання, які надають життєво необхідні послуги населенню, і в основі їх діяльності покладені інтереси територіальної громади.

Зазначені у позові порушення вимог чинного законодавства завдають шкоди територіальній громаді у вигляді порушенні плановості формування та використання фінансових ресурсів, незаконних витрат бюджетних коштів, що унеможливлює раціональне та ефективне використання місцевих коштів і здатне спричинити істотної шкоди інтересам територіальної громади.

Фактично КНП «Приазовська ЦРЛ» перерахувало на користь ПП «БЮРЕСУРС» кошти у сумі 630 473,49 грн, незважаючи на те, що теплова енергія за договором від 16.05.2022 № 20 не постачалась.

Використання коштів місцевого бюджету становить суспільний інтерес та стосується прав та інтересів великого кола осіб - мешканців селища, а неефективне витрачання коштів місцевого бюджету, зокрема шляхом укладання підконтрольним органу місцевого самоврядування комунальним підприємством фіктивного правочину, порушує інтереси територіальної громади.

З зарахуванням наведеного надмірне витрачання коштів внаслідок укладення фіктивного правочину з метою погашення усупереч бюджетного законодавства ймовірної кредиторської заборгованості, понесла саме Приазовська селищна рада, як засновник відповідача 2 та особа, яка здійснює його фінансування.

Виходячи із вищезазначеного, незважаючи на те, що Приазовська селищна рада не була стороною договору від 16.05.2022 № 20, наявні підстави для стягнення з ПП «БІОРЕСУРС» безпідставно отриманих коштів в сумі 630 743,49 грн (бюджетні кошти) саме на користь територіальної громади в особі - Приазовської селищної ради.

Вказане узгоджується з приписами п. 2.4 Порядку бухгалтерського обліку окремих активів та зобов`язань бюджетних установ та внесення змін до деяких нормативно-правових актів з бухгалтерського обліку бюджетних установ, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.04.2014 № 372. Відповідно до вказаної норми суми коштів, які надходять у поточному бюджетному періоді на реєстраційні, спеціальні реєстраційні рахунки, відкриті в органах Казначейства, або поточні рахунки, відкриті в установах банків (крім власних надходжень), як повернення дебіторської заборгованості, яка виникла у попередніх бюджетних періодах, перераховуються до доходів загального фонду відповідного бюджету.

У контексті відповідної вимоги варто зазначити, що застосування в інтересах Приазовської селищної ради реституції за договором від 16.05.2022 № 20 та стягнення на користь селищної ради коштів у сумі 630 473,49 грн, спрямовано не лише на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який вони мали до вчинення правочину, а й на задоволення потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання розпорядження бюджетними коштами.

Вказане відповідає позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постановах від 22.09.2022 у справі № 125/2157/19 (п. 56) та від 21.06.2023 у справі № 905/1907/21 (п. п. 8.49, 8.65, 8.66), постанові Касаційного господарського суду Верховного суду від 09.08.2023 по справі №924/1283/21 (п.п. 53, 54).

Саме такий спосіб захисту буде ефективним у вказаних правовідносинах.

З огляду на те, що за укладеним фіктивним правочином КНП «Приазовська ЦРЛ» фактично теплову енергію не отримувала, незаконно отримані кошти підлягають стягненню з ПП «БІОРЕСУРС» безпосередньо на рахунок позивача задля відновлення суспільного інтересу.

З урахуванням вищевикладеного суд задовольняє позовні вимоги про стягнення з ПП «БІОРЕСУРС» на користь Приазовської селищної ради кошти у розмірі 630473,49 грн.

Під час допиту Приазовського селищного голови та листами № 55/2-1 157ВИХ-23 від 28.04.0023, № 55/2-1414вих-23 від 23.05.2023, № 55/2-2204ВИХ-23 від 11.08.2023 прокурором неодноразово повідомлено відповідний орган місцевого самоврядування про виявлені порушення законодавства внаслідок укладення фіктивного договору від 16.05.2022 № 20.

Однак, будучи головним розпорядником дотаційних коштів, Приазовська селищна рада не вжила заходів до оспорювання вказаного правочину та повернення незаконно витрачених бюджетних коштів, що дає підстави для вжиття прокурором заходів представницького характеру шляхом звернення до суду з даним позовом.

Відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Суд відзначає, що у розумінні закону суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи скористатися заходами правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Крім того, за змістом процесуального законодавства захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб`єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес.

При цьому позивач самостійно визначає та обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи і залежно від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту.

Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно із частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 78 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

За результатами аналізу всіх наявних у справі доказів в їх сукупності суд приходить до висновку, що докази на підтвердження правомірності позовних вимог є більш вірогідними, ніж докази надані на їх спростування.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 ГПК України).

Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

На підставі викладеного суд вважає правомірними та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідачів.

Керуючись ст. ст. 129, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним договір від 16.05.2022 № 20, укладений між комунальним некомерційним підприємством «Приазовська центральна районна лікарня» Приазовської селищної ради (код ЄДРПОУ 01992943, вул. Покровська, 33, смт. Приазовське, Мелітопольський район, Запорізька область, 72401) та Приватним підприємством «БІОРЕСУРС» (ЄДРПОУ 56652612, вул. Східна, 8, смт. Приазовське, Мелітопольський район, Запорізька область, 72401).

Стягнути з Приватного підприємства «БІОРЕСУРС» (ЄДРПОУ 56652612, вул. Східна, 8, смт. Приазовське, Мелітопольський район, Запорізька область, 72401) на користь Приазовської селищної ради (код ЄДРОПОУ 20527198, вул. Покровська, 31, смт Приазовське, Мелітопольський район, Запорізька область, 72401) на розрахунковий рахунок UА648201720000324160695008401, відкритий у Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: ГУК у Запорізькій області, ЄДРПОУ 37941997 кошти у розмірі 630 473 (шістсот тридцять тисяч чотириста сімдесят три) грн 49 коп.

Видати наказ.

Стягнути з Приватного підприємства «БІОРЕСУРС» (ЄДРПОУ 36652612, вул. Східна, 8, смт. Приазовське, Мелітопольський район, Запорізька область, 72401) на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Мелітопольської окружної прокуратури (код ЄДРПОУ 02909973, вул. Залізнична, 17, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69002, розрахунковий рахунок UА43820172034318000100000271, відкритий у Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: Запорізька обласна прокуратура, ЄДРПОУ 02909973, код класифікації видатків бюджету - 2800) кошти, витрачені у 2023 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави в суді, в сумі 6070 (шість тисяч сімдесят) грн 55 коп.

Видати наказ.

Стягнути з Комунального некомерційного підприємства «Приазовська центральна районна лікарня» Приазовської селищної ради (код ЄДРПОУ 01992943, вул. Покровська, 33, смт. Приазовське, Мелітопольський район, Запорізька область, 72401) на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Мелітопольської окружної прокуратури (код ЄДРПОУ 02909973, вул. Залізнична, 17, м. Запоріжжя, Запорізька область, 69002, розрахунковий рахунок UА43820172034318000100000271, відкритий у Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: Запорізька обласна прокуратура, ЄДРПОУ 02909973, код класифікації видатків бюджету - 2800) кошти, витрачені у 2023 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави в суді, в сумі 6070 (шість тисяч сімдесят) грн 55 коп.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 15.12.2023.

СуддяТ.А. Азізбекян