Рішення
від 22.11.2023 по справі 910/10176/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.11.2023Справа № 910/10176/23Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В., за участю секретаря судового засідання Бігми Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу в порядку загального позовного провадження

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ МАРІНТАЛЬ ГРУП» (67831, Одеська обл., Овідіопольський р-н, село Мар`янівка, ВУЛИЦЯ МИРУ, будинок 12 Б) до про1. Міністерства оборони України (03168, місто Київ, ПРОСПЕКТ ПОВІТРОФЛОТСЬКИЙ, будинок 6) 2. Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙД ЛАЙНС РІТЕЙЛ» (10019, Житомирська обл., місто Житомир, вул.Комерційна, будинок 4). визнання недійсними результатів торгів та визнання недійсним договоруПредставники:

від Позивача: не з`явились;

від Відповідача-1: Сулима М.І. (представник в порядку самопредставництва);

від Відповідача-2: Докторевич Р.А. (представник на підставі ордеру);

Єлисеєв Є.В. (представник на підставі ордеру);

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ МАРІНТАЛЬ ГРУП» (надалі також - «Позивач») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства оборони України (надалі також - «Відповідач - 1») та Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙД ЛАЙНС РІТЕЙЛ» (надалі також - «Відповідач - 2») про визнання недійсним договору.

Позовні вимоги обґрунтовані наявністю підстав для визнання недійсним договору №286/2/23/24 від 23.06.2023 року про закупівлю продуктів харчування та сушених продуктів різних (15890000-3) продукти харчування (комплект продуктів харчування за Каталогом продуктів) для особового складу (годування штатних тварин) військових частин (установ) та військових навчальних закладів Збройних Сил України в стаціонарних та польових умовах на 2023 рік.

28.06.2023 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшла заява про вжиття заходів забезпечення позову.

30.06.2023 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшла заява про долучення до матеріалів справи доказів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.06.2023 року у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ МАРІНТАЛЬ ГРУП» про забезпечення позову відмовлено.

30.06.2023 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшла заява про вжиття заходів забезпечення позову.

30.06.2023 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшла заява про долучення документів до матеріалів позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.07.2023 року у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ МАРІНТАЛЬ ГРУП» про забезпечення позову відмовлено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.07.2023 року відкрито провадження у справі № 910/10176/23, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 26.07.2023 року, залучено до участі у справі в якості Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні Відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙД ЛАЙНС РІТЕЙЛ» (10019, Житомирська обл., місто Житомир, вул.Комерційна, будинок 4).

12.07.2023 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшла заява про залучення Державної казначейської служби України як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні Відповідача.

18.07.2023 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

26.07.2023 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшла відповідь на відзив.

26.07.2023 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Третьої особи надійшли клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.07.2023 року, яка занесена до протоколу судового засідання, встановлено Позивачу строк до п`яти днів з 27.07.2023 для надання доказів направлення відповіді на відзив іншим учасникам справи; встановлено Відповідачу строк до п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив для надання заперечень та відмовлено в задоволенні клопотання Позивача про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні Відповідача - Державну казначейську службу України.

Крім того, в судовому засіданні 26.07.2023 року представником позивача заявлено усне клопотання про зміну процесуального статусу Третьої особи та залучення Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙД ЛАЙНС РІТЕЙЛ" до участі у справі як співвідповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.07.2023 року, яка занесена до протоколу судового засідання, задоволено клопотання Позивача, змінено процесуальний статус Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙД ЛАЙНС РІТЕЙЛ" та залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙД ЛАЙНС РІТЕЙЛ" до участі у справі як Відповідача-2; встановлено Відповідачу-2 строк до п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали для надання відзиву на позовну заяву; встановлено Позивачу строк до п`яти днів з дня отримання відзиву для надання відповіді на відзив; встановлено Відповідачам строк до п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив для надання заперечень та відкладено підготовче судове засідання на 17.08.2023 року.

31.07.2023 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача-1 надійшли заперечення на відповідь на відзив.

02.08.2023 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли документи для долучення до матеріалів справи.

17.08.2023 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли письмові пояснення.

17.08.2023 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву та клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.08.2023 року, яка занесена до протоколу судового засідання, відмовлено в задоволенні клопотання Відповідача-2 про відкладення розгляду справи з вказаних в ньому підстав; встановлено Позивачу строк до п`яти днів з дня отримання відзиву Відповідача-2 для надання відповіді на відзив; встановлено Відповідачам строк до п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив для надання заперечень та відкладено підготовче судове засідання на 30.08.2023 року.

23.08.2023 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшла відповідь на відзив.

29.08.2023 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшла заява про зміну предмету позову.

29.08.2023 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача-2 надійшла заява про проведення судового засідання у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.08.2023 року заяву Відповідача-2 про проведення судового засідання у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів повернуто заявнику без розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.08.2023 року, яка занесена до протоколу судового засідання, прийнято до розгляду заяву Позивача про зміну предмету позову; встановлено Відповідачам строк до семи днів з дня отримання заяви Позивача про зміну предмету позову для надання відзиву на позов з урахуванням цієї заяви; встановлено Позивачу строк до трьох днів з дня отримання відзивів з урахуванням зміни предмету позову для надання відповідей на відзиви; встановити Відповідачам строк до трьох днів з дня отримання відповідей на відзиви з урахуванням зміни предмету позову для надання заперечень та відкладено підготовче судове засідання на 15.09.2023 року.

08.09.2023 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача-1 надійшов відзив на позовну заяву з урахуванням заяви про зміну предмета позову.

11.09.2023 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача-2 надійшла заява про проведення судового засідання у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

13.09.2023 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшла відповідь на відзив Відповідача-1.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.09.2023 року задоволено заяву Відповідача-2 про проведення судового засідання у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

15.09.2023 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.09.2023 року, яка занесена до протоколу судового засідання, задоволено клопотання Позивача про відкладення розгляду справи; продовжено строк проведення підготовчого провадження на тридцять днів та відкладено підготовче судове засідання на 04.10.2023 року.

29.09.2023 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача-2 надійшов відзив на позовну заяву з урахуванням заяви про зміну предмета позову.

02.10.2023 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача-2 надійшла заява про проведення судового засідання у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.10.2023 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕЙД ЛАЙНС РІТЕЙЛ" про проведення судових засідань в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів задоволено.

03.10.2023 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача-2 надійшли додаткові пояснення у справі.

04.10.2023 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.10.2023 року, яка занесена до протоколу судового засідання, відкладено підготовче судове засідання на 18.10.2023 року.

18.10.2023 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.10.2023 року, яка занесена до протоколу судового засідання, відмовлено в задоволенні клопотань Позивача про відкладення розгляду справи з вказаних в ньому підстав, задоволено клопотання Прокуратури про ознайомлення з матеріалами справи, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 08.11.2023 року.

08.11.2023 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли клопотання про відкладення розгляду справи.

08.11.2023 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача-1 надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи ухвали Київського окружного адміністративного суду від 03.11.2023.

08.11.2023 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Відповідача - 2 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.11.2023 року, яка занесена до протоколу судового засідання, задоволено клопотання Позивача та Відповідача-2 про відкладення розгляду справи, задоволено клопотання Відповідача-1 про долучення доказів, відкладено розгляд справи на 22.11.2023 року.

22.11.2023 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від Позивача надійшли клопотання про відкладення розгляду справи.

В судовому засіданні 22 листопада 2023 року представники Відповідачів заперечили проти заявлених позовних вимог з підстав, викладених у відзивах на позовну заяву, просили суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Представник Позивача в судове засідання не з`явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про доставку електронного листа уповноваженому представнику Позивача.

Таким чином, Суд приходить до висновку, що Позивач про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Що стосується клопотання представника Позивача про відкладення розгляду справи, Суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:

1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання;

2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;

3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;

4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі:

1) неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки;

2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки;

3) неявки представника в судове засідання, якщо в судове засідання з`явилася особа, яку він представляє, або інший її представник;

4) неявки в судове засідання учасника справи, якщо з`явився його представник, крім випадків, коли суд визнав явку учасника справи обов`язковою.

Згідно з ч.ч.1, 2 статті 216 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу. Якщо спір, розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, судом може бути оголошено перерву в межах встановлених цим Кодексом строків розгляду справи, тривалість якої визначається відповідно до обставин, що її викликали, з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Одночасно, застосовуючи відповідно до частини 1 статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Подане Позивачем клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з неможливістю забезпечити явку уповноваженого представника Позивача в судове засідання, задоволенню не підлягає, оскільки вказана причина не може бути визнана судом поважною, так як чинне законодавство не обмежує кола осіб, які можуть здійснювати представництво юридичної особи в суді та зважаючи на те, що про дату судового засідання Позивача було попереджено заздалегідь, а отже, у нього було достатньо часу для того, щоб належним чином підготуватися до судового засідання та визначитись щодо особи, яка представлятиме його інтереси з урахуванням відомостей про те, що певні обставини можуть перешкодити конкретному представнику взяти участь у засіданні суду.

Приймаючи до уваги, що Позивач був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, Суд вважає, що неявка в судове засідання представника Позивача не є перешкодою для прийняття Рішення у даній справі.

Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

В судовому засіданні 02 листопада 2023 року, на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини Рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ

25.05.2023 року на вебсайті Prozorro за посиланням https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2023-05-25-013818-a Міністерством оборони України було оприлюднено оголошення про проведення спрощеної/допорогової закупівлі №UA-2023-05-25-013818-a предмета закупівлі: «Продукти харчування та сушені продукти різні (15890000-3) (продукти харчування (комплект продуктів харчування за Каталогом продуктів) для особового складу (годування штатних тварин) військових частин (установ) та військових навчальних закладів Збройних Сил України в стаціонарних та польових умовах на 2023 рік). (т.1 а.с.58-60)

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ МАРІНТАЛЬ ГРУП» скористалось правом на участь в зазначеній процедурі закупівлі, подавши 05.06.2023 року тендерну пропозицію щодо участі в процедурі закупівлі. (т.1 а.с.248-249, т.2 а.с.1-37, 65)

Згідно з протоколом розкриття тендерний пропозицій №UA-2023-05-25-013818-a від 06.06.2023 року пропозиція учасника - Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ МАРІНТАЛЬ ГРУП» не відповідає умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі. (т.2 а.с.66-68)

07.06.2023 року Міністерство оборони України опублікувало вимогу до Позивача, а саме з метою виконання вимог пункту 12.4 Оголошення учаснику надається можливість дозавантажити відповідні документи, а саме: Учасник торгів, пропозиція якого визнана електронною системою закупівель найбільш економічно вигідною, у строк, що не перевищує одного робочого дня повинен надати державному замовнику документи, шляхом завантаження до документів пропозиції в електронному вигляді (формат PDF або JPG) через електронну систему закупівель скановану заповнену форму "Цінова пропозиція" (додаток 1) із визначенням початкової ціни пропозиції та ціни за результатами аукціону (ураховуючи зменшення). При цьому, загальна вартість закупівлі товару не повинна відрізнятися від пропозиції, поданої під час аукціону. Учасник повинен зазначити у пропозиції ціну за одиницю товару (комплекту) без податку на додану вартість (надалі - ПДВ) та з ПДВ, а також загальну вартість без ПДВ, крім того ПДВ та загальну вартість з ПДВ (з двома десятковими знаками без округлення). Разом із ціновою пропозицією надається розцінений Каталог продуктів харчування (додаток до проєкту договору 14.1) з ціною по кожному найменуванні харчового продукту, яка не повинна перевищувати граничні ціни зазначені в додатку № 3 до Оголошення "Граничні ціни до Каталогу продуктів харчування", шляхом повідомлення учаснику про невідповідність.

Рішенням засідання колегіального органу Міністерства оборони України з питань оборонних закупівель - комісії Міністерства оборони України з питань оборонних закупівель за напрямком тилового забезпечення щодо розгляду пропозицій учасників спрощеної закупівлі продуктів харчування та сушених продуктів різних (15890000-3) (продуктів харчування (комплектів продуктів харчування за Каталогом продуктів) для особового складу (годування штатних тварин) військових частин (установ) та військових навчальних закладів Збройних Сил України в стаціонарних та польових умовах на 2023 рік), оформленим протоколом №2/8/6 від 13.06.2023 року, вирішено відповідно до вимог частини 12 статті 14 Закону України "Про публічні закупівлі" визначити ТОВ "ТРЕЙД ЛАЙНС РІТЕЙЛ" переможцем спрощеної закупівлі та прийнято рішення щодо наміру укладання договору на закупівлю продуктів харчування та сушених продуктів різних (15890000-3) (продуктів харчування (комплектів продуктів харчування за Каталогом продуктів) для особового складу (годування штатних тварин) військових частин (установ) та військових навчальних закладів Збройних Сил України в стаціонарних та польових умовах на 2023 рік), які дислоковані у місті Одесі, у кількості 5 935 019,40 комплектів за ціною 122,00 грн. з ПДВ за комплект, на загальну вартість товару 724 072 366,80 грн. з ПДВ. (т.2 а.с.76)

13.06.2023 року на вебсайті Prozorro Міністерством оборони України опубліковано повідомлення про намір укласти договір про закупівлю №UA-2023-05-25-013818-a. (т.2 а.с.77-78)

23.06.2023 року на вебсайті Prozorro Міністерством оборони України опубліковані повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю №UA-2023-05-25-013818-a. (т.2 а.с.79-82)

23.06.2023 року між Міністерством оборони України (Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙД ЛАЙНС РІТЕЙЛ» (Постачальник) було укладено Договір на закупівлю продуктів харчування та сушених продуктів різних (15890000-3) продукти харчування (комплект продуктів харчування за Каталогом продуктів) для особового складу (годування штатних тварин) військових частин (установ) та військових навчальних закладів Збройних Сил України в стаціонарних та польових умовах на 2023 рік №286/2/23/24, відповідно до умов якого Постачальник зобов`язується у 2023 році здійснити постачання Замовнику у зумовлені строки комплекту продуктів, а Замовник прийняти та оплатити вказані комплекти продуктів відповідно до умов Договору. (т.2 а.с.83-112)

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду по справі №320/21224/23 від 27.06.2023 року рішення Київського окружного адміністративного суду від 23.06.2023 року скасовано, прийнято нове рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ МАРІНТАЛЬ ГРУП» задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано рішення Міністерства оборони України про відхилення пропозиції Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ МАРІНТАЛЬ ГРУП», оформлене проколом розгляду тендерних пропозицій №2/8/5 від 09.06.2023, по закупівлі з ідентифікатором UA-2023-05-25-013818-а, предмет закупівлі: «Продукти харчування та сушені продукти різні (15890000-3) (продукти харчування (комплект продуктів харчування за Каталогом продуктів) для особового складу (годування штатних тварин) військових частин (установ) та військових навчальних закладів Збройних Сил України в стаціонарних та польових умовах на 2023 рік);

Визнано протиправним та скасовано рішення Міністерства оборони України про визначення Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙД ЛАЙНС РІТЕЙЛ» переможцем спрощеної закупівлі, оформлене протоколом розгляду тендерних пропозицій №2/8/6 від 13.06.2023 по закупівлі з ідентифікатором UA-2023-05-25-013818-a, предмет закупівлі: «Продукти харчування та сушені продукти різні (15890000-3) (продукти харчування (комплект продуктів харчування за Каталогом продуктів) для особового складу (годування штатних тварин) військових частин (установ) та військових навчальних закладів Збройних Сил України в стаціонарних та польових умовах на 2023 рік);

Зобов?язано Міністерство оборони України повторно розглянути тендерну пропозицію Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ МАРІНТАЛЬ ГРУП» в закупівлі з ідентифікатором UA-2023-05-25-013818-а та винести рішення за результатами розгляду;

Зобов?язано Міністерство оборони України повторно розглянути тендерну пропозицію Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ МАРІНТАЛЬ ГРУП» з ідентифікатором № UA-2023-05-25-013764-а та винести рішення за результатами розгляду. (т.2 а.с.113-126)

Рішенням засідання колегіального органу Міністерства оборони України з питань оборонних закупівель - комісії Міністерства оборони України з питань оборонних закупівель за напрямком тилового забезпечення щодо розгляду пропозицій учасників спрощеної закупівлі продуктів харчування та сушених продуктів різних (15890000-3) (продуктів харчування (комплектів продуктів харчування за Каталогом продуктів) для особового складу (годування штатних тварин) військових частин (установ) та військових навчальних закладів Збройних Сил України в стаціонарних та польових умовах на 2023 рік), оформленим протоколом №2/8/8 від 07.07.2023 року, вирішено на виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду по справі №320/21224/23 від 27.06.2023 року скасовано рішення комісії Міністерства оборони України з питань оборонних закупівель за напрямком тилового забезпечення, оформлене протоколом №2/8/5 від 09.06.2023 року щодо відхилення пропозиції ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТОРГОВИЙ ДІМ МАРІНТАЛЬ ГРУП" на повторний розгляд щодо спрощеної закупівлі продуктів харчування та сушених продуктів різних (15890000-3) (продуктів харчування (комплектів продуктів харчування за Каталогом продуктів) для особового складу (годування штатних тварин) військових частин (установ) та військових навчальних закладів Збройних Сил України в стаціонарних та польових умовах на 2023 рік), що оголошена за ідентифікатором UA-2023-05-25-013818-а; відповідно до вимог п. 1 частини 13 ст 14 ЗУ "Про публічні закупівлі" за результатами повторного розгляду, відхилити пропозицію ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТОРГОВИЙ ДІМ МАРІНТАЛЬ ГРУП" так, як пропозиція учасника не відповідає умовам замовника, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі. (т.2 а.с.250-257)

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що 07.06.2023 Відповідач - 1 опублікував вимогу, яка була виконана Позивачем протягом 1 робочого дня, Позивач надав відповідну банківську гарантію та додатки до неї, а також Позивачем була надана пропозиція, яка відповідала технічним та якісним характеристикам, а також найбільш економічно вигідна, а тому відхилення його пропозиції є незаконним. Крім того, вимога Відповідача-1 стосувалась інформації, що подана Позивачем у складі тендерної пропозиції. Також Позивач зазначає, що Відповідачем-1 були порушені основні принципи закупівель, оскільки єдиним критерієм оцінки є ціна, а також не надано інформації щодо невідповідності поданої пропозиції. Договір на закупівлю продуктів харчування та сушених продуктів різних (15890000-3) продукти харчування (комплект продуктів харчування за Каталогом продуктів) для особового складу (годування штатних тварин) військових частин (установ) та військових навчальних закладів Збройних Сил України в стаціонарних та польових умовах на 2023 рік №286/2/23/24 від 23.06.2023 року суперечить інтересам держави і суспільства, а тому є недійсним. За таких підстав, з урахуванням Заяви про зміну предмета позову від 29.08.2023 року, яка прийнята Судом до розгляду, просить Суд визнати недійсними результати публічної закупівлі, оформлені протоколом розгляду тендерних пропозицій №2/8/6 від 13.06.2023 року, по закупівлі №UA-2023-05-25-013818-a предмета закупівлі: «Продукти харчування та сушені продукти різні (15890000-3) (продукти харчування (комплект продуктів харчування за Каталогом продуктів) для особового складу (годування штатних тварин) військових частин (установ) та військових навчальних закладів Збройних Сил України в стаціонарних та польових умовах на 2023 рік); визнати недійсним Договір на закупівлю продуктів харчування та сушених продуктів різних (15890000-3) продукти харчування (комплект продуктів харчування за Каталогом продуктів) для особового складу (годування штатних тварин) військових частин (установ) та військових навчальних закладів Збройних Сил України в стаціонарних та польових умовах на 2023 рік №286/2/23/24 від 23.06.2023 року, укладений між Міністерством оборони України та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙД ЛАЙНС РІТЕЙЛ».

Заперечуючи проти позову Відповідач - 1 зазначає, що Позивачем не доведено порушення його суб`єктивного права та/або інтересу внаслідок укладення спірного Договору.

Заперечуючи проти позову Відповідач - 2 зазначає, що на час укладання договору були відсутні будь-які порушення, з якими пов`язується недійсність правочину. Так, на час розгляду справи №320/21224/23 та прийняття рішень судів оскаржуваний договір від 23.06.2023 року вже був укладений.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ МАРІНТАЛЬ ГРУП» не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Закон України «Про публічні закупівлі» визначає правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об`єднаних територіальних громад. Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції. Цей Закон також має на меті адаптувати законодавство України acquis Європейського Союзу на виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони.

Відповідно до пункту 28 частини 1 статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" спрощена закупівля - це придбання замовником товарів, робіт і послуг, вартість яких дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень та є меншою за вартість, що встановлена у пунктах 1 і 2 частини 1 статті 3 цього Закону.

Згідно з пунктом 31 частини 1 статті 1 Закону України "Про публічні закупівлі" тендерна документація - це документація щодо умов проведення публічних закупівель, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель.

За змістом частини 1 статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі" цей Закон застосовується: 1) до замовників, визначених пунктами 1-3 частини першої статті 2 цього Закону, за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень;

2) до замовників, визначених пунктом 4 частини першої статті 2 цього Закону, за умови що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 1 мільйон гривень, а робіт - 5 мільйонів гривень;

3) до замовників, визначених частиною першою статті 2 цього Закону, які здійснюють спрощені закупівлі відповідно до цього Закону та/або укладають договори без використання електронної системи закупівель відповідно до частин другої, третьої і сьомої цієї статті.

Відповідно до ч.ч.1, 2 статті 5 Закону закупівлі здійснюються за такими принципами:

1) добросовісна конкуренція серед учасників;

2) максимальна економія, ефективність та пропорційність;

3) відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівель;

4) недискримінація учасників та рівне ставлення до них;

5) об`єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі;

6) запобігання корупційним діям і зловживанням.

Учасники (резиденти та нерезиденти) всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель/спрощених закупівлях на рівних умовах.

Статтею 14 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачена спрощена закупівля.

Так, згідно з частиною 1 статті 14 цього Закону спрощена закупівля проводиться замовником із застосуванням електронного аукціону відповідно до статті 30 цього Закону.

Частиною 2 вказаної норми передбачено, що спрощена закупівля складається з таких послідовних етапів: 1) оприлюднення оголошення про проведення спрощеної закупівлі; 2) уточнення інформації, зазначеної замовником в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі; 3) подання пропозицій учасниками; 4) проведення електронного аукціону відповідно до статті 30 цього Закону; 5) розгляд на відповідність умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі та вимогам до предмета закупівлі, пропозиції учасника; 6) визначення переможця спрощеної закупівлі та укладення договору про закупівлю; 7) розміщення звіту про результати проведення закупівлі відповідно до статті 19 цього Закону.

За змістом частини 3 статті 14 Закону України "Про публічні закупівлі" в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, що оприлюднюється замовником відповідно до статті 10 цього Закону, обов`язково зазначаються: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, його категорія; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися стосовно кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності); 3) інформація про технічні, якісні та інші характеристики предмета закупівлі; 4) кількість та місце поставки товарів або обсяг і місце виконання робіт чи надання послуг; 5) строк поставки товарів, виконання робіт, надання послуг; 6) умови оплати; 7) очікувана вартість предмета закупівлі; 8) період уточнення інформації про закупівлю (не менше трьох робочих днів з дня оприлюднення оголошення про проведення спрощеної закупівлі в електронній системі закупівель); 9) кінцевий строк подання пропозицій (строк для подання пропозицій не може бути менше ніж два робочі дні з дня закінчення періоду уточнення інформації про закупівлю); 10) перелік критеріїв та методика оцінки пропозицій із зазначенням питомої ваги критеріїв; 11) розмір та умови надання забезпечення пропозицій учасників (якщо замовник вимагає його надати); 12) розмір та умови надання забезпечення виконання договору про закупівлю (якщо замовник вимагає його надати); 13) розмір мінімального кроку пониження ціни під час електронного аукціону в межах від 0,5 відсотка до 3 відсотків або в грошових одиницях очікуваної вартості закупівлі. В оголошенні про проведення спрощеної закупівлі може зазначатися інша інформація.

Розкриття пропозицій відбувається у порядку, передбаченому абзацами першим і другим частини першої статті 28 цього Закону. (ч.10 статті 14 Закону)

У ч.11 ст. 14 Закону визначено, що замовник розглядає на відповідність умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі пропозицію учасника, яка за результатами електронного аукціону (у разі його проведення) визначена найбільш економічно вигідною. Строк розгляду найбільш економічно вигідної пропозиції не повинен перевищувати п`ять робочих днів з дня завершення електронного аукціону.

Частиною 12 статті 14 Закону України "Про публічні закупівлі" встановлено, що за результатами оцінки та розгляду пропозиції замовник визначає переможця. Повідомлення про намір укласти договір про закупівлю замовник оприлюднює в електронній системі закупівель. У разі відхилення найбільш економічно вигідної пропозиції відповідно до частини тринадцятої цієї статті замовник розглядає наступну пропозицію учасника, який за результатами оцінки надав наступну найбільш економічно вигідну пропозицію. Наступна найбільш економічно вигідна пропозиція визначається електронною системою закупівель автоматично.

Відповідно до частини 13 вказаної норми замовник відхиляє пропозицію в разі, якщо: 1) пропозиція учасника не відповідає умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі; 2) учасник не надав забезпечення пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником; 3) учасник, який визначений переможцем спрощеної закупівлі, відмовився від укладення договору про закупівлю; 4) якщо учасник протягом одного року до дати оприлюднення оголошення про проведення спрощеної закупівлі відмовився від підписання договору про закупівлю більше двох разів із замовником, який проводить таку спрощену закупівлю.

Інформація про відхилення пропозиції протягом одного дня з дня прийняття рішення замовником оприлюднюється в електронній системі закупівель та автоматично надсилається учаснику, пропозиція якого відхилена через електронну систему закупівель. Учасник, пропозиція якого відхилена, може звернутися до замовника з вимогою надати додаткову аргументацію щодо причин невідповідності його пропозиції умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі. Не пізніше ніж через три робочих дні з дня надходження такого звернення через електронну систему закупівель замовник зобов`язаний надати йому відповідь. (частина 14 статті 14 Закону України "Про публічні закупівлі").

Відповідно до частини 15 статті 14 зазначеного Закону замовник може укласти договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем спрощеної закупівлі, на наступний день після оприлюднення повідомлення про намір укласти договір про закупівлю, але не пізніше ніж через 20 днів. Договір про закупівлю укладається згідно з вимогами статті 41 цього Закону.

Статтею 41 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачені основні вимоги до договору про закупівлю та внесення змін до нього та встановлено, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі. (частина 4 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі").

Як вбачається з матеріалів справи, 25.05.2023 року на вебсайті Prozorro за посиланням https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2023-05-25-013818-a Міністерством оборони України було оприлюднено оголошення про проведення спрощеної/допорогової закупівлі №UA-2023-05-25-013818-a предмета закупівлі: «Продукти харчування та сушені продукти різні (15890000-3) (продукти харчування (комплект продуктів харчування за Каталогом продуктів) для особового складу (годування штатних тварин) військових частин (установ) та військових навчальних закладів Збройних Сил України в стаціонарних та польових умовах на 2023 рік). (т.1 а.с.58-60)

Зокрема, у вказаному рішенні зазначено, що пропозиція ТОВ «Торговий Дім Марінталь Груп» не відповідає умовам Оголошення, а саме: 1) не надано гарантійний лист, про те, що у разі визначення учасника переможцем даної спрощеної закупівлі, гарантує надання Замовнику забезпечення виконання договору про закупівлю у вигляді та у порядку вказаному в Оголошенні.

Відповідно до вимог п. 10.6 Оголошення вимагалося, що Учасник у складі пропозиції повинен надати гарантійний лист про те, що у разі визначення його переможцем даної спрощеної закупівлі, гарантує надання Замовнику забезпечення виконання договору про закупівлю у вигляді та у порядку вказаному в оголошенні;

2) документи учасника підписані УЕП, а не КЕП. Умовами п. 12.3 Оголошення, що Учасник повинен накласти кваліфікований електронний підпис чи печатку (КЕП) (крім учасників-нерезидентів): на пропозицію в цілому (якщо учасник надає в складі пропозиції хоча б один сканований документ) або на кожен електронний документ пропозиції окремо (якщо такі документи надані у формі електронного документа);

3) у відомостях про учасника зазначено реквізити банку/банків, у якому (яких) обслуговується Учасник зазначено IBAN: НОМЕР_1 в АТ «Укрбудінвестбанк». Однак у довідці про наявність грошових коштів від покриття гарантії зазначено рахунок: UA273803770000029324201391010;

4) у відомостях про учасника не зазначено інформацію, яка вимагалась у п. 5 додатку 2 до оголошення, на підставі якого документа підтверджується правомочність на укладання договору;

5) замість розрахунку ціни за комплект продуктів, вартістю 114,99 грн, як вказано у ціновій пропозиції, надано розрахунок ціни за комплект 119,77 грн;

6) відповідно до податкового розрахунку сум доходів, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також нарахованого єдиного внеску за 1 кв. 2023 року середньооблікова кількість штатних працівників за звітний період складає - за січень 33 особи, за лютий - 31 особа, за березень 30 осіб, що не відповідає умова Оголошення.

Умовами п. 12.3 Оголошення вимагалось надати скановану довідку у довільній формі про наявність в учасника спрощеної закупівлі працівників не менше ніж 50 осіб. Для підтвердження наданої інформації у складі пропозиції додати сканований оригінал/копію Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого Міністерства фінансів України 13 січня 2015 року № 4 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 04 липня 2022 року № 189) без додатків, поданий за останній звітний період до дати Оголошення.

У вказаній постанові зазначено, що в нормативно-правових актах, на які посилається відповідач відсутня необхідність накладення ЕЦП на будь-який електронний документ, а в них містяться загальні визначення ЕЦП та електронного документа. Позивачем, в свою чергу, при поданні пропозиції в закупівлі було підписано електронний документ в розумінні Закону України «Про електронні документи» на кожному з якого міститься підпис уповноваженої особи. Замовником було встановлено вимогу про накладення КЕП, проте незважаючи на вказане та відсутність саме вказаного підпису, останнім було прийнято пропозицію Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ МАРІНТАЛЬ ГРУП» до розгляду, а подальше відхилення такої пропозиції із зазначеної підстави свідчить про непропорційність прийнятого рішення відповідача у взаємозв`язку з виявленим недоліком, позаяк позбавило позивача можливості брати участь в процедурі закупівлі.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ МАРІНТАЛЬ ГРУП» на підтвердження факту наявності працівників у кількості не менше 50 осіб, надало податковий розрахунок щодо 33 осіб (2 осіб було звільнено), а щодо 20 осіб надано повідомлення про взяття на роботу та платіжні документи про сплату податків. Таким чином, повністю підтверджено інформацію в довідці про наявність працівників саме на дату подання пропозиції.

Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ МАРІНТАЛЬ ГРУП» було надано: електронну безумовну банківську гарантію з накладенням КЕП, сканований оригінал банківської ліцензії; документ, що підтверджує повноваження особи, яка підписує банківську гарантію; довідка з банку про наявність грошового покриття. Таким чином, банківська гарантія позивача відповідала вимогам встановленим Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 639.

Колегія суддів приходить до висновку, що порушення, про які вказано відповідачем частково спростовані встановленими судом фактичними обставинами, не пов`язані із неможливістю забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, та розвитком добросовісної конкуренції, а рішення Міністерства оборони України про відхилення пропозиції Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ МАРІНТАЛЬ ГРУП» (код ЄДРПОУ 41773476), оформлене протоколом розгляду тендерних пропозицій № 2/8/5 від 09.06.2023, по закупівлі з ідентифікатором UA-2023-05-25-013818-a, прийнято передчасно та без дотримання вимог, встановлених частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішенням засідання колегіального органу Міністерства оборони України з питань оборонних закупівель - комісії Міністерства оборони України з питань оборонних закупівель за напрямком тилового забезпечення щодо розгляду пропозицій учасників спрощеної закупівлі продуктів харчування та сушених продуктів різних (15890000-3) (продуктів харчування (комплектів продуктів харчування за Каталогом продуктів) для особового складу (годування штатних тварин) військових частин (установ) та військових навчальних закладів Збройних Сил України в стаціонарних та польових умовах на 2023 рік), оформленим протоколом №2/8/8 від 07.07.2023 року, вирішено на виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду по справі №320/21224/23 від 27.06.2023 року скасовано рішення комісії Міністерства оборони України з питань оборонних закупівель за напрямком тилового забезпечення, оформлене протоколом №2/8/5 від 09.06.2023 року щодо відхилення пропозиції ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТОРГОВИЙ ДІМ МАРІНТАЛЬ ГРУП" на повторний розгляд щодо спрощеної закупівлі продуктів харчування та сушених продуктів різних (15890000-3) (продуктів харчування (комплектів продуктів харчування за Каталогом продуктів) для особового складу (годування штатних тварин) військових частин (установ) та військових навчальних закладів Збройних Сил України в стаціонарних та польових умовах на 2023 рік), що оголошена за ідентифікатором UA-2023-05-25-013818-а; відповідно до вимог п. 1 частини 13 ст 14 ЗУ "Про публічні закупівлі" за результатами повторного розгляду, відхилити пропозицію ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ТОРГОВИЙ ДІМ МАРІНТАЛЬ ГРУП" так, як пропозиція учасника не відповідає умовам замовника, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі. (т.2 а.с.250-257)

У вказаному рішенні зазначено, що за результатами повторного розгляду пропозиції пропонується відповідно до вимог п. 1 частини 13 ст. 14 ЗУ "Про публічні закупівлі відхилити пропозицію ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ МАРІНТАЛЬ ГРУПІ" на закупів. ю продуктів харчування та сушених продуктів різних (15890000-3) (продуктів харчування (комплектів продуктів харчування за Каталогом продуктів) для особового складу (годування штатних тварин) військових частин (установ) та військових навчальних закладів Збройних Сил України в стаціонарних та польових у мовах на 2023 рік, у зв??язку із тим що пропозиція учасника не відповідає умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі та вимогам до предмета закупівлі, а саме:

1) Не надано гарантійний лист про те, що у разі визначення учасника переможцем даної спрощеної закупівлі, гарантує надання Замовнику забезпечення виконання договору про закупівлю у вигляді та у порядку вказаному у оголошенні. Відповідно до вимог п. 10.6 оголошення вимагалося, що Учасник у складі пропозиції повинен надати гарантійний лист про те, що у разі визначення його переможцем даної спрощеної закупівлі, гарантує надання Замовнику забезпечення виконання договору про закупівлю у вигляді та у порядку вказаному у оголошенні.

2) Документи учасника підписані УЕП, а не КЕП. Умовами п. 12.3 оголошення вимагалося, що Учасник повинен накласти кваліфікований електронний підпис чи печатку (КЕП) (крім учасників-нерезидентів): на пропозицію в цілому, якщо учасник надає в складі пропозиції хоча б один сканований документ) або на кожен електронний документ пропозиції окремо (якщо такі документи надані у формі електронного документа). Відповідно до частини 9 статті 14 Закону України "Про публічні закупівлі" пропозиції подаються учасниками після закінчення строку періоду уточнення інформації, зазначеної замовником в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями. де зазначається інформація про ціну та інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), шляхом завантаження необхідних документів через електронну систему закупівель, підтверджують відповідність вимогам, визначеним замовником. Враховуючи, що спрощені закупівлі здійснюються через електронну систему закупівель у Замовника відсутні можливості не прийняти пропозицію до розгляду, оскільки електронна система автоматично (шляхом ранжування) визначає пропозицію учасника, а замовник зобов`язаний п розглянути. Замовник не може приймати/неприймати таку пропозицію (як вказано в постанові ШААС у справі N320/21224/23), оскільки це відбувається автоматично без участі замовника. Завантажена учасником пропозиція в електрону систему закупівель підписана УЕП, що не відповідає умовам оголошення.

3) У відомостях про учасника зазначено реквізити банку/банків, у якому (яких) обслуговується учасник IBAN: НОМЕР_2 в AT «УКРБУДІНВЕСТАНК». Однак, у довідці щодо грошового покриття гарантії 3890/03-2 від 01.06.2023 вказано ще один відкритий рахунок НОМЕР_3 , про який учасник не зазначив у відомостях про учасника.

4) У відомостях про учасника не зазначено інформацію, яка вимагалася у п. 5 додатку 2 до оголошення, а саме на підставі якого документа підтверджується правомочність на укладання договору.

5) В розціненому Каталозі продуктів харчування, який надав учасник відповідно до розрахунку ціна за комплект становить 127,11 грн., а в ціновій пропозиції вказана ціна за комплект - 122,00 грн.

6) Відповідно до податкового розрахунку сум доходів, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за 1 кв. 2023 року середньооблікова кількість штатних працівників за звітний період складає за січень - 33 особи, за лютий - 31 особа, за березень - 30 осіб., що не відповідає умовам Оголошення. Умовами п. 12.3 Оголошення вимагалося надати скановану довідку у довільній формі про наявність в учасника спрощеної закупівлі працівників не менше ніж 50 осіб. Для підтвердження наданої інформації у складі пропозиції додати сканований оригінал/копію Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого Міністерства фінансів України 13 січня 2015 року N 4 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 04 липня 2022 року N 189) без додатків, поданий за останній звітний період до дати Оголошення. При цьому учасником надано довідку про наявність працівників відповідної кваліфікації у кількості 51 особа, проте, надана інформація у складі пропозиції не підтверджується сканованим оригіналам Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум згідно отриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, без додатків, поданий за останній звітний період до дати оголошення, що був завантажений учасником в електрону систему у складі пропозиції.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 26 липня 2023 року по справі №320/25703/23 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Марінталь Груп» задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Міністерства оборони України про відхилення пропозиції Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Марінталь Груп», оформлене протоколом розгляду тендерних пропозицій № 2/8/8 від 07.07.2023р., по закупівлі з ідентифікатором UA-2023-05-25-013818-a, предмет закупівлі: «Продукти харчування та сушені продукти різні (15890000-3) (продукти харчування (комплект продуктів харчування за Каталогом продуктів) для особового складу (годування штатних тварин) військових частин (установ) та військових навчальних закладів Збройних Сил України в стаціонарних та польових умовах на 2023 рік). (т.3 а.с.52-60)

Постановою Шостого апеляційного господарського суду від 31.07.2023 року апеляційну скаргу Міністерства оборони України задоволено частково. Змінено мотивувальну частину рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 липня 2023 року з підстав, викладених у даній постанові. В решті рішення Київського окружного адміністративного суду від 26 липня 2023 року залишено без змін. (т.3 а.с.61-77)

У вказаній постанові суду апеляційної інстанції зазначено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Марінталь Груп» було надано: електронну безумовну банківську гарантію з накладенням КЕП; сканований оригінал банківської ліцензії; документ, що підтверджує повноваження особи, яка підписує банківську гарантію; довідку з банку про наявність грошового покриття. Таким чином, банківська гарантія Позивача відповідала вимогам, встановленим Постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 639.

Замовником дійсно було встановлено вимогу про накладення КЕП, проте незважаючи на вказане та відсутність саме вказаного підпису, останнім було прийнято пропозицію Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Марінталь Груп» до розгляду, а подальше відхилення такої пропозиції із зазначеної підстави свідчить про непропорційність прийнятого рішення Відповідача у взаємозв`язку з виявленим недоліком, оскільки позбавило Позивача можливості брати участь в процедурі закупівлі.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Марінталь Груп» на підтвердження факту наявності працівників у кількості не менше 50 осіб надало: податковий розрахунок щодо 33 осіб (2 осіб було звільнено), а щодо 20 осіб надано повідомлення про взяття на роботу та платіжні документи про сплату податків. Таким чином, Позивачем повністю підтверджено інформацію в довідці про наявність працівників саме на дату подання пропозиції.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 11.11.2021 у справі №910/8482/18 за змістом частини 4 статті 75 ГПК України преюдицію утворюють лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта.

Преюдиціальність - це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі, для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив у законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. Ці правила також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі (постанова об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.06.2021 у справі № 910/16898/19).

Разом з тим, аналізуючи положення частини сьомої статті 75 ГПК України, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 03.07.2018 у справі № 917/1345/17 (провадження № 12-144гс18, пункт 32) дійшла висновку, що преюдиціальне значення у справі надається саме обставинам, установленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють лише обставини, які належали до предмета доказування у відповідній справі, безпосередньо досліджувались і встановлювались у ній судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи.

З огляду на викладене, Суд зазначає, що відповідно до статті 75 ГПК України обставини, встановлені судом у справах №320/21224/23, №320/25703/23, не є обставинами, які мають преюдиційне значення для даної справи та звільнені від доказування.

Так, Суд звертає увагу, що у постановах Шостого апеляційного господарського суду від 27.06.2023 року по справі №320/21224/23 та від 31.07.2023 року по справі №320/25703/23 не надавалась оцінка й не встановлювались обставини справи щодо невідповідності рішення засідання колегіального органу Міністерства оборони України з питань оборонних закупівель - комісії Міністерства оборони України з питань оборонних закупівель за напрямком тилового забезпечення щодо розгляду пропозицій учасників спрощеної закупівлі продуктів харчування та сушених продуктів різних (15890000-3) (продуктів харчування (комплектів продуктів харчування за Каталогом продуктів) для особового складу (годування штатних тварин) військових частин (установ) та військових навчальних закладів Збройних Сил України в стаціонарних та польових умовах на 2023 рік), оформленого протоколом №2/8/8 від 07.07.2023 року, в частині незазначення учасником ще одного відкритого рахунку у банку (п.3 рішення); незазначення інформації, яка вимагалася у п. 5 додатку 2 до оголошення, а саме на підставі якого документа підтверджується правомочність на укладання договору (п.4 рішення) та зазначення різної ціни за комплект (п.5 рішення). А тому Суд при вирішенні даної справи не може дійти однозначного висновку щодо відповідності поданої пропозиції Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ МАРІНТАЛЬ ГРУП» вимогам тендерної документації під час проведення процедури закупівлі з ідентифікатором UA-2023-05-25-013818-a.

Крім того, Господарський суд міста Києва зазначає, що частиною 3 статті 12 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що під час використання електронної системи закупівель з метою подання тендерних пропозицій/пропозицій та їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".

У п. 12.3 Оголошення про проведення спрощеної закупівлі продуктів харчування та сушених продуктів різних (15890000-3) (продукти харчування (комплект продуктів харчування за Каталогом продуктів) для особового складу (годування штатних тварин) військових частин та військових навчальних закладів Збройних Сил України в стаціонарних та польових умовах на 2023 рік) зазначено, що відповідно до частини 3 статті 12 Закону України «Про публічні закупівлі» під час використання електронної системи закупівель (далі - Система) з метою подання пропозицій та їх оцінки документи та дані створюються та подаються з урахуванням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги».

Учасник повинен накласти кваліфікований електронний підпис чи печатку (КЕП) (крім учасників-нерезидентів) на пропозицію в цілому (якщо учасник надає в складі пропозиції хоча б один сканований документ) або на кожен електронний документ пропозиції окремо (якщо такі документи надані у формі електронного документа).

Якщо пропозиція містить скановані документи і документи в електронній формі, то учасник повинен накласти КЕП на пропозицію в цілому та на кожен електронний документ окремо.

Документи пропозиції, які надані учасником спрощеної закупівлі не у формі електронного документа (без КЕП на документі) повинні містити підпис уповноваженої посадової особи учасника закупівлі (із зазначенням прізвища, ініціалів та посади особи) (окрім документів, виданих іншими підприємствами/ установами/організаціями).

Замовник не вимагає від учасників засвідчувати документи (матеріали та інформацію), що подаються у складі пропозиції підписом уповноваженої особи, якщо такі документи (матеріали та інформація) надані у формі електронного документа через електронну систему закупівель із накладанням КЕП.

Під час перевірки КЕП повинні відображатися прізвище та ініціали особи, уповноваженої на підписання пропозиції (власника ключа). У випадку відсутності даної інформації, пропозицію такого учасника буде відхилено.

При вирішенні справ №320/21224/23, №320/25703/23 судами було встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ МАРІНТАЛЬ ГРУП» було надано електронну безумовну банківську гарантію з накладенням УЕП, а не КЕП, проте оскільки Замовником було прийнято пропозицію Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Марінталь Груп» до розгляду, а подальше відхилення такої пропозиції із зазначеної підстави свідчить про непропорційність прийнятого рішення Відповідача у взаємозв`язку з виявленим недоліком, оскільки позбавило Позивача можливості брати участь в процедурі закупівлі.

В той же час, Господарський суд міста Києва зазначає, що стаття 14 Закону України «Про публічні закупівлі» визначає послідовні етапи проведення спрощеної процедури закупівлі. Так, пропозиції подаються учасниками після закінчення строку періоду уточнення інформації, зазначеної замовником в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, в електронному вигляді шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про ціну та інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), шляхом завантаження необхідних документів через електронну систему закупівель, що підтверджують відповідність вимогам, визначеним замовником. Електронна система закупівель автоматично формує та надсилає повідомлення учаснику про отримання його пропозиції із зазначенням дати та часу. Замовник розглядає на відповідність умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі пропозицію учасника, яка за результатами електронного аукціону (у разі його проведення) визначена найбільш економічно вигідною. Враховуючи викладене, Суд зазначає, що на етапі подання пропозицій учасниками спрощеної процедури закупівлі не відбувається оцінка поданих пропозицій умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі, а тому висновки адміністративних судів щодо прийняття поданої пропозиції Позивача із накладенням УЕП на етапі її подання суперечить порядку проведення спрощеної процедури закупівлі, так як реєстрація учасників відбувається в автоматичному порядку.

Судом розглянуті та відхилені доводи Позивача щодо вчасного подання документів на виконання вимоги Замовника й подання пропозиції, яка відповідала технічним та якісним характеристикам, а також найбільш економічно вигідної, оскільки пропозиція Позивача була розглянута, за результатами чого було прийнято рішення засідання колегіального органу Міністерства оборони України з питань оборонних закупівель - комісії Міністерства оборони України з питань оборонних закупівель за напрямком тилового забезпечення щодо розгляду пропозицій учасників спрощеної закупівлі продуктів харчування та сушених продуктів різних (15890000-3) (продуктів харчування (комплектів продуктів харчування за Каталогом продуктів) для особового складу (годування штатних тварин) військових частин (установ) та військових навчальних закладів Збройних Сил України в стаціонарних та польових умовах на 2023 рік), оформлене протоколом №2/8/5 від 09.06.2023 року.

При цьому, пунктом 1 частини 13 статті 14 Закону передбачено, що Замовник відхиляє пропозицію в разі, якщо пропозиція учасника не відповідає умовам, визначеним в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, та вимогам до предмета закупівлі, а тому Міністерство оборони України діяло в межах наданих чинним законодавством України повноважень.

При зверненні до суду з вказаним позовом Позивач з урахуванням Заяви про зміну предмета позову від 29.08.2023 року, яка прийнята Судом до розгляду, просив суд визнати недійсними результати публічної закупівлі, оформлені протоколом розгляду тендерних пропозицій №2/8/6 від 13.06.2023 року, по закупівлі №UA-2023-05-25-013818-a предмета закупівлі: «Продукти харчування та сушені продукти різні (15890000-3) (продукти харчування (комплект продуктів харчування за Каталогом продуктів) для особового складу (годування штатних тварин) військових частин (установ) та військових навчальних закладів Збройних Сил України в стаціонарних та польових умовах на 2023 рік); визнати недійсним Договір на закупівлю продуктів харчування та сушених продуктів різних (15890000-3) продукти харчування (комплект продуктів харчування за Каталогом продуктів) для особового складу (годування штатних тварин) військових частин (установ) та військових навчальних закладів Збройних Сил України в стаціонарних та польових умовах на 2023 рік №286/2/23/24 від 23.06.2023 року, укладений між Міністерством оборони України та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙД ЛАЙНС РІТЕЙЛ».

Стаття 6 Конвенції передбачає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Стаття 1 Протоколу №1 до Конвенції передбачає, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів судом, зокрема, є визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України, кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб`єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов`язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен установити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Згідно із частиною другою статті 16, частиною першою статті 215 ЦК України одним зі способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням стороною (сторонами) вимог, установлених частинами першою - третьою, п`ятою, шостою статті 203 цього Кодексу, зокрема у зв`язку з невідповідністю змісту правочину цьому Кодексу та іншим актам цивільного законодавства.

За приписом статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

З урахуванням викладеного, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб`єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23.01.2019 у справі № 923/459/18.

Пунктом 2.1. Постанови №11 від 29.05.2013р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" визначено, що вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків.

Відповідно до статей 215 та 216 Цивільного кодексу України суди розглядають справи за позовами: про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.

За змістом п.2.9 Постанови №11 від 29.05.2013р. Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" відповідність чи невідповідність правочину вимогам закону має оцінюватися господарським судом стосовно законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину.

Одночасно, за змістом п.2.5.2 вказаної Постанови Пленуму Вищого господарського суду України необхідно з урахуванням приписівст.215 Цивільного кодексу України та ст.207 Господарського кодексу України розмежовувати види недійсності правочинів, а саме: нікчемні правочини, недійсність яких встановлена законом (наприклад, ч.1 ст.220, ч.2 ст.228 Цивільного кодексу України, ч.2 ст.207 Господарського кодексу України), і оспорювані, які можуть бути визнані недійсними лише в судовому порядку за позовом однієї з сторін, іншої заінтересованої особи, прокурора.

Такої саме позиції дотримується Вищий господарський суд України і у п.18 Інформаційного листа №01-8/211 від 07.04.2008р. «Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України», за змістом вимога про визнання недійсним правочину та застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою. Цивільний кодекс України не дає визначення поняття «заінтересована особа». Тому коло заінтересованих осіб має з`ясовуватись в кожному конкретному випадку в залежності від обставин справи та правових норм, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 Господарського кодексу України недійсною може бути визнано також нікчемну умову господарського зобов`язання, яка самостійно або в поєднанні з іншими умовами зобов`язання порушує права та законні інтереси другої сторони або третіх осіб. Нікчемними визнаються, зокрема, такі умови типових договорів і договорів приєднання, що виключають або обмежують відповідальність виробника продукції, виконавця робіт (послуг) або взагалі не покладають на зобов`язану сторону певних обов`язків.

У постанові Верховного Суду від 18.10.2022 у справі № 916/2519/21 зазначено, що з аналізу правової природи відкритих торгів як способу забезпечення потреб замовника шляхом закупівлі товарів, робіт, послуг, ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення відкритих торгів, оформлення за їх результатом договору про закупівлю, є правочином, який може бути визнаний недійсним у судовому порядку з підстав недодержання при його вчиненні вимог, передбачених частинами 1- 3, 5, 6 статті 203 Цивільного кодексу України. При цьому підставою визнання такого договору недійсним є порушення установлених законодавством правил проведення торгів, визначених, зокрема, Законом України "Про публічні закупівлі", за наслідком проведення яких фактично є дії сторін щодо укладання договору.

Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Що стосується обраного Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ МАРІНТАЛЬ ГРУП» способу захисту порушеного права, Суд зазначає.

Як встановлено у ч. 6 ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Статтею 5 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини 1 статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з рішенням Конституційного Суду України №18-рп/2004 від 01.12.2004 поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

У мотивувальній частині наведеного рішення Конституційний Суд України зазначив, що види і зміст охоронюваних законом інтересів, що перебувають у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", як правило, не визначаються у статтях закону, а тому фактично є правоохоронюваними. Охоронюваний законом інтерес перебуває під захистом не тільки закону, а й об`єктивного права у цілому, що панує у суспільстві, зокрема справедливості, оскільки інтерес у вузькому розумінні зумовлюється загальним змістом такого права і є його складовою.

Що ж стосується порушеного права, то таким слід розуміти такий стан суб`єктивного права, при якому воно зазнавало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок якого суб`єктивне право уповноваженої особи зазнало зменшення або ліквідації як такого. Порушення права пов`язане з позбавленням його носія можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Під захистом права розуміється державно-примусова діяльність, спрямована на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

Аналіз наведених вище норм дає змогу дійти висновку, що підставою для звернення до Суду є наявність порушеного права, і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України, кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб`єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб`єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов`язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилось або зникло як таке, порушення права пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Приписами статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, виконання вимог якої є обов`язковим для України, визначено право людини на доступ до правосуддя, а статтею 13 цієї ж Конвенції на ефективний спосіб захисту прав, що означає право особи на пред`явлення в суді такої вимоги на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

Отже, обрання позивачем певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов`язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує.

При цьому позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначається з порушеним, невизнаним чи оспорюваним правом або охоронюваним законом інтересом, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від виду та змісту правовідносин, які виникли між сторонами, від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 5 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (пункт 57), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (пункт 40), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (пункт 89), від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (пункт 7.23)).

Розглядаючи справу, суд має з`ясувати: 1) з яких саме правовідносин сторін виник спір; 2) чи передбачений обраний позивачем спосіб захисту законом або договором; 3) чи передбачений законом або договором ефективний спосіб захисту порушеного права позивача; 4) чи є спосіб захисту, обраний позивачем, ефективним для захисту його порушеного права у спірних правовідносинах. Якщо суд дійде висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не передбачений законом або договором та/або є неефективним для захисту порушеного права позивача, у цих правовідносинах позовні вимоги останнього не підлягають задоволенню (подібний висновок викладений у пунктах 6.6., 6.7 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19.

Оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок щодо нього, суди мають враховувати його ефективність. Це означає, що вимога про захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, а також забезпечувати поновлення порушеного права, а в разі неможливості такого поновлення гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Установлені законом матеріально-правові способи захисту цивільного права чи інтересу підлягають застосуванню з дотриманням положень статей 55, 124 Конституції України та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), відповідно до яких кожна особа має право на ефективний засіб правового захисту. У пункті 145 рішення від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об`єднаного Королівства" (Chahal v. The United Kingdom), заява №22414/93, Європейський суд з прав людини виснував, що зазначена норма Конвенції гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені у правовій системі тієї чи іншої країни. Отже, ефективний засіб правового захисту в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення саме порушеного права особи, яка звернулася за судовим захистом. Натомість застосування судом неефективного способу захисту створює лише видимість захисту права особи, в той час як насправді таке право залишається незахищеним, що не відповідає статті 13 Конвенції.

У постанові від 08.02.2022 у справі №209/3085/20 (провадження № 14-182цс21) Велика Палата Верховного Суду виснувала, що коли особа звернулася до суду за захистом її порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або інтересу, а суд позов задовольнив, виконання його рішення має настільки, наскільки це можливо, відновити стан позивача, який існував до порушення його права та інтересу, чи не допустити таке порушення. Судове рішення не повинне породжувати стан невизначеності у відносинах позивача з відповідачем і вимагати від них подальшого вчинення узгоджених дій для вичерпання конфлікту.

Також судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Такі висновки сформульовані в пункті 63 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (провадження № 12-204гс19).

Відповідно до пункту 25 частини першої статті 1 Закону про закупівлі публічна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг у порядку, встановленому цим Законом.

Предмет закупівлі - товари, роботи чи послуги, що закуповуються замовником у межах єдиної процедури закупівлі або в межах проведення спрощеної закупівлі, щодо яких учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах (у разі застосування переговорної процедури закупівлі). Послуги - будь-який предмет закупівлі, крім товарів і робіт, зокрема транспортні послуги, освоєння технологій, наукові дослідження, науково-дослідні або дослідно-конструкторські розробки, медичне та побутове обслуговування, найм (оренда), лізинг, а також фінансові та консультаційні послуги, поточний ремонт, поточний ремонт з розробленням проектної документації (пункти 22, 21 частини першої статті 1 Закону про закупівлі).

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 1 Закону про закупівлі договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Сутність публічної закупівлі полягає у забезпеченні виникнення прав та обов`язків у замовників (зобов`язання зі сплати коштів за придбані товари, виконані роботи чи надані послуги) та учасників процедур закупівель (продажу таких товарів, виконанні робіт чи наданні послуг учасником за результатами проведення процедури закупівлі) у порядку, встановленому Законом про закупівлі.

Рішення, яке приймається за наслідками розгляду та оцінки тендерних пропозицій, про визначення переможця та намір укласти з ним договір, є частиною процедури закупівлі (пункти 7, 8 частини першої статті 10 Закону про закупівлі).

Правова природа процедур реалізації майна на прилюдних торгах полягає в продажу майна, тобто у вчиненні дій, спрямованих на виникнення в покупця зобов`язання зі сплати коштів за продане майно та передання права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника прилюдних торгів. З аналізу частини першої статті 650, частини першої статті 655 та частини четвертої статті 656 ЦК України можна зробити висновок, що процедура набуття майна на прилюдних торгах є різновидом договору купівлі-продажу. Такі висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 922/3537/17 (пункти 42-44), від 15.06.2021 у справі № 922/2416/17 (пункт 7.4), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункти 45-47).

Отже, торги є правочином. Якщо вони завершуються оформленням договору купівлі-продажу, то оскаржити можна договір, а вимоги про визнання недійсними торгів (аукціону) та протоколу електронного аукціону не є належними та ефективними способами захисту.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2022 року по справі № 910/12525/20.

При цьому, оскільки процедура закупівлі завершується укладенням договору, рішення уповноваженої особи замовника, оформлене відповідним протоколом, є таким, що вичерпало дію фактом його виконання (укладенням договору).

Обрання позивачем неналежного та неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові. Подібний висновок сформульований, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19 (пункт 6.21), від 02.02.2021 у справі № 925/642/19 (пункт 52), від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 (пункт 76), від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц (пункт 155).

Враховуючи викладене, Суд зазначає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ МАРІНТАЛЬ ГРУП» в частині визнання недійсними результатів публічної закупівлі, оформлених протоколом розгляду тендерних пропозицій №2/8/6 від 13.06.2023 року, по закупівлі №UA-2023-05-25-013818-a предмета закупівлі: «Продукти харчування та сушені продукти різні (15890000-3) (продукти харчування (комплект продуктів харчування за Каталогом продуктів) для особового складу (годування штатних тварин) військових частин (установ) та військових навчальних закладів Збройних Сил України в стаціонарних та польових умовах на 2023 рік) не підлягають задоволенню з огляду на неефективність заявленого способу захисту порушеного права.

Що стосується позовних вимог в частині визнання недійсним Договору на закупівлю продуктів харчування та сушених продуктів різних (15890000-3) продукти харчування (комплект продуктів харчування за Каталогом продуктів) для особового складу (годування штатних тварин) військових частин (установ) та військових навчальних закладів Збройних Сил України в стаціонарних та польових умовах на 2023 рік №286/2/23/24 від 23.06.2023 року, укладеного між Міністерством оборони України та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙД ЛАЙНС РІТЕЙЛ», Суд зазначає.

Відповідно до частини першої статті 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною першою статті 203 ЦК встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до частини третьої статті 215 ЦК якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 236 ЦК передбачено, що правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов`язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.

Такий спосіб захисту цивільних прав та інтересів, як визнання правочину недійсним, застосовується лише до оспорюваних правочинів.

У випадку порушення вимог законодавства при укладенні договору про закупівлю, за винятком тих, що передбачені статтею 43 "Нікчемність договору про закупівлю" Закону про закупівлі, такий договір може бути визнаний недійсним в судовому порядку на підставі статей 203, 215 ЦК, тобто є оспорюваним.

Подібний правовий висновок викладено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.12.2022 у справі № 904/180/22.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, Позивач зазначає, що Договір на закупівлю продуктів харчування та сушених продуктів різних (15890000-3) продукти харчування (комплект продуктів харчування за Каталогом продуктів) для особового складу (годування штатних тварин) військових частин (установ) та військових навчальних закладів Збройних Сил України в стаціонарних та польових умовах на 2023 рік №286/2/23/24 від 23.06.2023 року суперечить інтересам держави і суспільства, а тому є недійсним.

Згідно зі ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

З аналізу правової природи відкритих торгів як способу забезпечення потреб замовника шляхом закупівлі товарів, робіт, послуг, ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення відкритих торгів, вбачається, що оформлення за їх результатом договору про закупівлю, є правочином, який може бути визнаний недійсним у судовому порядку з підстав недодержання при його вчиненні вимог, передбачених частинами 1- 3, 5, 6 статті 203 ЦК.

При цьому підставою визнання такого договору недійсним є порушення передбачених законодавством правил проведення торгів, визначених, зокрема, Законом про закупівлі та наслідком проведення яких фактично є дії сторін щодо укладання договору.

Проте, при зверненні до суду з вказаним позовом Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ МАРІНТАЛЬ ГРУП» не доведено суду належними засобами доказування, що оспорюваний ним Договір на закупівлю продуктів харчування та сушених продуктів різних (15890000-3) продукти харчування (комплект продуктів харчування за Каталогом продуктів) для особового складу (годування штатних тварин) військових частин (установ) та військових навчальних закладів Збройних Сил України в стаціонарних та польових умовах на 2023 рік №286/2/23/24 від 23.06.2023 року, суперечить закону, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, або що особи, які вчинили цей правочин, не мали на це необхідного обсягу цивільної дієздатності, чи що волевиявлення учасників правочину не було вільним та не відповідало їх внутрішній волі, або що правочин не був вчинений у формі, встановленій законом, чи що правочин не був спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Частинами 1 і 2 статті 216 ЦК передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Якщо у зв`язку із вчиненням недійсного правочину другій стороні або третій особі завдано збитків та моральної шкоди, вони підлягають відшкодуванню винною стороною.

Двостороння реституція є обов`язковим наслідком визнаного судом недійсним правочину та не може бути проігнорована сторонами. Тобто при недійсності правочину повернення отриманого сторонами за своєю правовою природою становить юридичний обов`язок, що виникає із закону та юридичного факту недійсності правочину (аналогічний висновок викладено в пунктах 64 і 65 постанови Верховного Суду від 23.09.2021 у справі №904/1907/15).

Проте, згідно з частиною 5 статті 216 ЦК вимога про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину може бути пред`явлена будь-якою заінтересованою особою. Суд може застосувати наслідки недійсності нікчемного правочину з власної ініціативи.

Відповідно до статей 215 та 216 ЦК вимога про застосування наслідків недійсності оспорюваного правочину, як і про визнання його недійсним, може бути заявлена однією зі сторін правочину або іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненням правочину. Така вимога може бути об`єднана з вимогою про визнання правочину недійсним, що в цілому сприяє швидкому та ефективному відновленню правового становища сторін, яке існувало до вчинення правочину, або заявлена як самостійна вимога у вигляді окремого позову. Якщо позов щодо застосування наслідків недійсності правочину не подано, суд не може застосувати наслідки недійсності оспорюваного правочину з власної ініціативи, оскільки згідно з абзацом 2 частини 5 статті 216 ЦК зазначене право є у суду лише щодо нікчемних правочинів (такий правовий висновок викладено в пунктах 80- 82 постановах Верховного Суду від 23.09.2021 у справі № 904/1907/15 та від 09.09.2021 у справі №925/1276/19).

Разом з цим, Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 26.05.2023 у справі №905/77/21 уточнив висновок, викладений у постанові від 03.12.2021 у справі №906/1061/20, з урахуванням актуальних правових висновків, сформульованих в постановах Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2022 у справі №908/976/19, від 01.03.2023 у справі №522/22473/15-ц:

"Позовна вимога про визнання недійсним договору є належним способом захисту, який передбачено законом.

Разом із тим позовна вимога про визнання виконаного / частково виконаного правочину недійсним може бути ефективним способом захисту цивільних прав лише в разі, якщо вона поєднується з позовною вимогою про застосування наслідків недійсності правочину, зокрема, про стягнення коштів на користь позивача, витребування майна з володіння відповідача.

Окреме заявлення позовної вимоги про визнання виконаного / частково виконаного договору недійсним без вимоги про застосування наслідків його недійсності не є ефективним способом захисту, бо не призводить до поновлення майнових прав позивача.

Водночас, у випадку звернення прокурора в інтересах держави з позовом про визнання недійсним виконаного / частково виконаного договору про закупівлю без заявлення вимоги про застосування наслідків недійсності правочину, виключається як необхідність дослідження господарськими судами наслідків визнання договору недійсним для держави як позивача, так і необхідність з`ясування того, яким чином будуть відновлені права позивача, зокрема, обставин можливості проведення реституції, можливості проведення повторної закупівлі товару (робіт, послуг) у разі повернення відповідачем коштів, обов`язку відшкодування іншій стороні правочину вартості товару (робіт, послуг) чи збитків, оскільки обрання позивачем неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові".

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. Однак якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ГПК України).

Суд зазначає, що визнання правочину недійсним не з метою домогтися відновлення власного порушеного права (та/або інтересу) у спосіб реституції, що застосовується між сторонами такого правочину, а з метою створити підстави для подальшого звернення з іншим позовом або преюдиційну обставину чи доказ для іншого судового провадження суперечать завданням господарського (цивільного) судочинства, наведеним у частині 1 статті 2 ГПК України.

Аналогічні висновки сформульовано в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2022 у справі № 908/976/19.

Так, Суд звертає увагу, що відповідно до п.12.1 Договору він набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2023 року. В судовому засіданні представники Відповідачів зазначили про здійснення поставки на виконання умов Договору на закупівлю продуктів харчування та сушених продуктів різних (15890000-3) продукти харчування (комплект продуктів харчування за Каталогом продуктів) для особового складу (годування штатних тварин) військових частин (установ) та військових навчальних закладів Збройних Сил України в стаціонарних та польових умовах на 2023 рік №286/2/23/24 від 23.06.2023 року.

З огляду на викладене, з урахуванням висновків Верховного Суду, в тому числі щодо ефективності способу захисту, враховуючи обставини виконання договору, укладеного в результаті закупівлі, та беручи до уваги, що Позивач одночасно з вимогою про визнання недійсним договору не заявляє вимоги щодо реституції або відшкодування збитків чи стягнення всього, отриманого переможцем тендеру, в дохід держави, Суд зазначає про відсутність підстав для задоволення позову.

За таких підстав не приймаються до уваги доводи Позивача щодо наявності постанови Шостого апеляційного адміністративного суду по справі №320/21224/23 від 27.06.2023 року, якою визнано протиправним та скасовано рішення Міністерства оборони України про визначення Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙД ЛАЙНС РІТЕЙЛ» переможцем спрощеної закупівлі, оформлене протоколом розгляду тендерних пропозицій №2/8/6 від 13.06.2023 по закупівлі з ідентифікатором UA-2023-05-25-013818-a, предмет закупівлі: «Продукти харчування та сушені продукти різні (15890000-3) (продукти харчування (комплект продуктів харчування за Каталогом продуктів) для особового складу (годування штатних тварин) військових частин (установ) та військових навчальних закладів Збройних Сил України в стаціонарних та польових умовах на 2023 рік).

Крім того, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.11.2023 року по справі №320/21224/23 прийнято від Міністерства оборони України звіт про виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.06.2023 у адміністративній справі №320/21224/23. У вказаній ухвалі зазначено, що з метою виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.06.2023 по справі №320/21224/23, відповідачем зроблені запити до ТОВ «Закупки.Пром.УА» та ДП «Прозорро» щодо надання інформації стосовно технічних можливостей виконання вказаної вище постанови суду та відповідно отримано відповіді-роз`яснення, що долучені до матеріалів справи, які повністю спростовують позицію позивача та підтверджують неможливість з технічних причин оприлюднити інформацію за спрощеними закупівлями. За таких обставин суд вважає, що Міноборони вжило всіх вичерпних заходів щодо належного виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.06.2023 у справі №320/21224/23.

Так, Суд зазначає, що оспорюваний Позивачем договір був укладений між Відповідачами 23.06.2023 року, проте постанова суду апеляційної інстанції по справі №320/21224/23 була прийнята 27.06.2023 року, тобто на момент укладення правочину рішення Міністерства оборони України про визначення Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙД ЛАЙНС РІТЕЙЛ» переможцем спрощеної закупівлі, оформлене протоколом розгляду тендерних пропозицій №2/8/6 від 13.06.2023 по закупівлі з ідентифікатором UA-2023-05-25-013818-a, було чинним.

Крім того, Суд звертає увагу, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ МАРІНТАЛЬ ГРУП» не є стороною Договору на закупівлю продуктів харчування та сушених продуктів різних (15890000-3) продукти харчування (комплект продуктів харчування за Каталогом продуктів) для особового складу (годування штатних тварин) військових частин (установ) та військових навчальних закладів Збройних Сил України в стаціонарних та польових умовах на 2023 рік №286/2/23/24 від 23.06.2023 року, укладеного між Міністерством оборони України та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙД ЛАЙНС РІТЕЙЛ».

В ст. 129 Конституції України визначено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Дана норма кореспондується зі ст. 13 ГПК України, згідно з якою судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Положення ст. 162 ГПК України містять вимоги щодо необхідності зазначення у позовній заяві вимог щодо предмета спору та їх обґрунтування. При цьому позовна заява, зокрема, повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

Наведене свідчить про те, що при зверненні до суду позивачу необхідно обґрунтувати в чому саме полягає порушення його прав та законних інтересів, а також довести наявність цих порушень.

Зі змісту ч. 1 ст. 8 Конституції України випливає, що охоронюваний законом інтерес перебуває під захистом не тільки закону, а й об`єктивного права в цілому, що панує у суспільстві, зокрема, справедливості, оскільки інтерес у вузькому розумінні зумовлюється загальним змістом такого права та є його складовою.

Конституційний Суд України в своєму рішенні № 18-рп/2004 від 01.12.2004 роз`яснив, що види і зміст охоронюваних законом інтересів, що перебувають у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права" як правило не визначаються у статтях закону, а тому фактично є правоохоронюваними. Для розуміння поняття "охоронюваний законом інтерес" важливо врахувати й те, що конфлікт інтересів притаманний не тільки правовим і не правовим інтересам, а й конгломерату власне законних, охоронюваних законом і правом інтересів. Поняття "охоронюваний законом інтерес" у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права" треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних та колективних потреб, які не суперечать Конституції та законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам.

Реалізуючи право на судовий захист і звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним правочину, стороною якого не є, позивач зобов`язаний довести (підтвердити) в установленому законом порядку, яким чином оспорюваний ним договір порушує (зачіпає) його права та законні інтереси, а суд, у свою чергу, - перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує такі свої вимоги, і в залежності від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту позивача. Відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.

Проте, Позивач не надав доказів, які б свідчили про порушення його прав та законних інтересів в результаті проведення процедури закупівлі та укладеного на його виконання договору, оскільки при розгляді давної справи Судом встановлено, що пропозицію Позивача було відхилено Замовником. Так, Суд зазначає, що доводи Позивача, викладені у позовній заяві, є лише припущеннями останнього, які не підтверджені жодними належними та допустимими доказами.

Суд зазначає, що самі по собі дії осіб, зокрема, щодо вчинення правочинів, навіть якщо вони здаються іншим особам неправомірними, не можуть бути оспорені в суді, допоки ці особи не доведуть, що такі дії порушують їх права. Подібний правовий висновок викладено Верховним Судом у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 16.10.2020 у справі №910/12787/17.

Відповідно до ст.ст. 16, 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорення правочину, які ґрунтуються на конкретних нормах законодавства; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.

Таке розуміння визнання правочину недійсним як способу захисту є усталеним у судовій практиці, що підтверджується висновками, які містяться у постановах Верховного Суду України від 25.12.2013 у справі № 6-78цс13, від 11.05.2016 у справі №6-806цс16, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.11.2019 у справі №910/8357/18, від 17.06.2020 у справі №910/12712/19, від 20.01.2021 у справі №910/8992/19 (910/20867/17), від 16.03.2021 у справі №910/3356/20, від 18.03.2021 у справі №916/325/20, від 19.02.2021 у справі №904/2979/20.

Таким чином, відсутність порушення прав та законних інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ МАРІНТАЛЬ ГРУП» є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові (аналогічну правову позицію викладено в постановах Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 910/15262/18, від 03.03.2020 у справі №910/6091/19).

Згідно зі ст. 17 Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Суд зазначає, що, навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов`язаний мотивувати свої дії та рішення (див. рішення від 1 липня 2003 р. у справі "Суомінен проти Фінляндії", заява N 37801/97, п. 36).

У п.50 рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.2010 "Справа "Трофимчук проти України"" (Заява N 4241/03) зазначено, що Суд повторює, що оцінка доказів є компетенцією національних судів і Суд не підмінятиме власною точкою зору щодо фактів оцінку, яку їм було надано в межах національного провадження. Крім того, гарантуючи право на справедливий судовий розгляд, стаття 6 Конвенції в той же час не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або їх оцінки, що є предметом регулювання в першу чергу національного законодавства та оцінки національними судами (див. рішення від 27 жовтня 1993 року у справі "Домбо Беєер B. V. проти Нідерландів", п. 31, Series A, N 274).

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно зі статтею 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, Суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ МАРІНТАЛЬ ГРУП» до Міністерства оборони України та Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙД ЛАЙНС РІТЕЙЛ» про визнання недійсними результатів торгів та визнання недійсним договору є необґрунтованими, недоведеними та не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору залишаються за Позивачем.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ

1. У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГОВИЙ ДІМ МАРІНТАЛЬ ГРУП» до Міністерства оборони України та Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕЙД ЛАЙНС РІТЕЙЛ» про визнання недійсними результатів торгів та визнання недійсним договору - відмовити у повному обсязі.

2. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

3. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 15 грудня 2023 року.

Суддя О.В. Чинчин


Дата ухвалення рішення	22.11.2023
Оприлюднено	18.12.2023
Номер документу	115680160
Судочинство	Господарське

Чинчин О.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 22.11.2023 по справі 910/10176/23ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Судовий реєстр по справі —910/10176/23

Рішення від 22.11.2023

Рішення
від 22.11.2023 по справі 910/10176/23
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА