Рішення

від 05.10.2023 по справі 911/2372/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" жовтня 2023 р. м. Київ Справа №911/2372/22

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Київська, 8-В)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Лігена» (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Володимира Момота, 53)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські регіональні електромережі» (08132 Київська обл., м. Вишневе, вул. Київська, 2-Б)

про стягнення 5163966,21 грн

Суддя Третьякова О.О.

Секретар судового засідання Капля Є.В.

Представники:

від позивача: Андрієвська О.В.

від відповідача: Сорокіна І.В.

від третьої особи: Безштанько В.В.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» (далі позивач) звернулося до Господарського суду Київської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Лігена» (далі відповідач) про стягнення 5163966,21 грн заборгованості за договором постачання електроенергії.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що між позивачем як постачальником та відповідачем як споживачем укладено договір про постачання електричної енергії споживачу №420009969 від 01.01.2019, надалі договір. Позивач зазначає, що у відповідача за договором виникла заборгованість, а саме за спожиту електроенергію станом на вересень 2022 основний борг становить 5163966,21 грн, який не був сплачений відповідачем у встановлений строк і який позивач просить суд стягнути з відповідача.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 22.11.2022 відкрито провадження у справі №911/2372/22, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі третю особу без самостійних вимог на стороні позивача Приватне акціонерне товариство «ДТЕК Київські регіональні електромережі» (далі третя особа), встановлено учасникам справи строки для вчинення необхідних процесуальних дій, підготовче засідання призначено на 22.12.2022.

У підготовче засідання 22.12.2022 з`явилися позивач, відповідач та третя особа не з`явились, протокольною ухвалою підготовче засідання відкладено на 20.01.2023.

13.01.2023 до Господарського суду Київської області від третьої особи надійшли письмові пояснення, у яких третя особа зазначила, що відповідач є споживачем послуг з постачання електроенергії та, крім того, має укладений договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії з оператором системи розподілу, надалі договір на розподіл. Вказаним договором на розподіл передбачено, що у разі виникнення розбіжностей у частині визначення обсягу розподіленої та спожитої електричної енергії вони підлягають урегулюванню відповідно до Кодексу комерційного обліку або в судовому порядку, а до вирішення цього питання величина обсягу розподіленої та спожитої електричної енергії встановлюється відповідно до даних оператора системи розподілу. Третя особа при цьому вказала, що факт споживання відповідачем електроенергії в тому обсязі, на який посилається позивач у цій справі №911/2372/22, підтверджується належним чином довідкою оператора системи розподілу (третьої особи) про обсяги спожитої відповідачем електричної енергії від 25.10.2022, яка додана позивачем до позовної заяви і у якій зазначені обсяги споживання електроенергії відповідачем. Ці обсяги відповідачем не оскаржувались та вважаються погодженими, а тому третя особа просить позов задовольнити повністю.

19.01.2023 до Господарського суду Київської області від відповідача надійшла заява про відкладення підготовчого засідання з метою ознайомлення з матеріалами справи.

У підготовче засідання 20.01.2023 з`явилися позивач, відповідач та третя особа, протокольною ухвалою задоволено клопотання відповідача про продовження процесуального строку для подання відзиву на позов, підготовче засідання відкладено на 16.02.2023.

08.02.2023 до Господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач позов не визнав та не визнав обсяги споживання електричної енергії за липень-вересень 2022, про який стверджував позивач в позовній заяві. Відповідач зазначив, що внаслідок відсутності такої технічної можливості він фізично не міг спожити вказаний позивачем в позовній заяві обсяг електричної енергії за серпень 2022 (685420 кВт*год), а надана позивачем фотофіксація лічильника відповідача (з показанням на лічильнику 03283.431 кВт) не містить дати, коли така фотофіксація здійснювалась, а показання та номер лічильника на фотофіксації не відповідають тим показанням та номеру лічильника, які вказувались позивачем в рахунках-фактурах за електроенергію, тому відповідач вважає вказану фотофіксацію неналежним та недопустимим доказом. Відповідач у відзиві також поставив під сумнів достовірність даних, які зазначені у наданій позивачем довідці оператора системи розподілу (третьої особи) про обсяги спожитої відповідачем електричної енергії від 25.10.2022, а саме відповідач вказав, що:

(1) вказана довідка від 25.10.2022 підписана особою, чиї повноваження не підтверджені;

(2) у цій довідці від 25.10.2022 першим розрахунковим періодом визначений грудень 2018, однак між позивачем як постачальником та відповідачем як споживачем договір про постачання електричної енергії №420009969 від 01.01.2019 почав діяти лише з 01.01.2019, а тому позивач є неналежним позивачем в частині вимог, які стосуються періоду постачання електроенергії відповідачу до 01.01.2019;

(3) відповідач заявляє про застосування трирічного строку позовної давності до вимог позивача щодо періодів постачання електроенергії з січня по листопад 2019, аргументуючи тим, що позивач свій позов пред`явив лише в листопаді 2022, а тому відповідач вважає пропущеним строк позовної давності щодо вимог позивача, яка випливають за періоди постачання електроенергії з січня по листопад 2019;

(4) також відповідач вказав, що за періоди постачання електроенергії з січня 2019 по листопад 2020 між позивачем та відповідачем раніше (ще до складання довідки оператора системи розподілу від 25.10.2022) вже були підписані акти приймання-передачі електроенергії, які містять інші дані щодо обсягів споживання електроенергії, ніж дані в довідці від 25.10.2022, та відповідач вважає, що позивач таким чином намагається неправомірно повторно стягнути з відповідача плату за електроенергію за січень 2019-листопад 2020;

(5) відповідач зазначає, що з 2012 по 2020 у відповідача були субспоживачі ФОП Ємельянова та ФОП Кобзар, облік постачання електроенергії яким вівся через лічильник відповідача також, але після від`єднання цих субспоживачів відповідач неодноразово звертався до Бориспільської РЕС ДТЕК Київської області з проханням привести у відповідність показники лічильника відповідача до реально спожитої самим відповідачем електроенергії, при цьому, як стверджує відповідач, зафіксована на той момент відповідачем розбіжність становила саме 668000 кВт*год, однак ДТЕК не надавав відповідачу акти приймання-передання на зазначений обсяг електроенергії, а відповідач вважав це питання врегульованим і тому не вживав додаткових дій щодо захисту власних інтересів, а у серпні 2022 ДТЕК провів перевірку пломб та показників лічильника відповідача, за результатами якої підтверджено розбіжність у показах лічильника на 668000 кВт*год. При цьому відповідач висловив незгоду з підписанням акта прийому-передачі електроенергії за серпень 2022.

15.02.2023 до Господарського суду Київської області від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій позивач з доводами відповідача не погодився, та вказав, що сам позивач як учасник ринку електроенергії не здійснює функцію з обліку електричної енергії, а цю функцію відповідно до законодавства виконує інший учасник ринку оператор систему розподілу та адміністратор комерційного обліку, яким є третя особа - ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі». При цьому відповідач вказані у довідці оператора системи розподілу (третьої особи) обсяги спожитої відповідачем електричної енергії від 25.10.2022 в установленому порядку не оскаржував, а тому відповідно до умов договору відповідача з оператором системи розподілу ці дані вважаються достовірними. Крім того, ці дані про обсяги спожитої електроенергії відповідачем ніякими доказами у відзиві не спростовані. Позивач вважає, що доводи відповідача про застосування строку позовної давності до вимог позивача щодо періоду споживання електроенергії з січня по листопад 2019 року є хибними, оскільки у цій справі позивачем заявлені вимоги, які стосуються періоду споживання електроенергії з серпня по вересень 2022 і строк позовної давності щодо яких позивачем не пропущений. Також позивач пояснив, що у відповідності до п.8.6.8 Кодексу комерційного обліку електричної енергії відповідач як непобутовий споживач був зобов`язаний після закінчення кожного розрахункового місяця надавати оператору системи розподілу звіт з показаннями лічильника. Подані відповідачем у його звітах покази лічильника за липень-серпень 2022 (у звіті за липень 2022 попередні 2940,8 кВт, поточні 2945,79 кВт, у звіті за серпень 2022 попередні 3283 кВт, поточні 3288,5 кВт) відповідають обсягам споживання, які були зазначені в довідці оператора системи розподілу (третьої особи) від 25.10.2022.

16.02.2023 до Господарського суду Київської області від відповідача надійшла заява про залучення додаткових доказів копій адвокатських запитів адвоката відповідача.

У підготовче засідання 16.02.2023 з`явилися позивач, відповідач та третя особа, протокольною ухвалою в підготовчому засіданні оголошено перерву на 09.03.2023.

02.03.2023 до Господарського суду Київської області від третьої особи надійшли додаткові письмові пояснення, у яких третя особа пояснила, що до набрання чинності положень ПРРЕЕ в частині договірних засад функціонування ринку електричної енергії електропостачання об`єктів відповідача здійснювалось на підставі договору про постачання електричної енергії від 14.11.2013 №0123. При цьому з квітня 2018 у відповідача за вказаним договором про постачання електричної енергії від 14.11.2013 були субспоживачі ФОП Ємельянова Л.О. та ФОП Кобзар С.Г., однак з 10.11.2020 вказані особи вже не є субспоживачами, оскільки уклали прямі договори про надання послуг з розподілу електроенергії з третьою особою. Оскільки позовні вимоги у справі №911/2372/22 стосуються споживання електроенергії за липень-вересень 2022, то третя особа вважає хибними посилання відповідача у відзиві на позов на наявність розбіжностей в обсягах спожитої електроенергії відповідачем та його субспоживачами за періоди споживання січень 2019-листопад 2020. Також третя особа вказала, що відповідач подавав звіти з показами лічильника, а саме у звіті за липень 2022 відповідач вказав кінцевим показником 2945,79 кВт, у звіті за серпень 2022 попереднім показником 3283 кВт, а кінцевим 3288,5 кВт, що третя особа вважає приховуванням відповідачем фактичних обсягів використаної електричної енергії.

Підготовче засідання 09.03.2023 не відбулось у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги, ухвалою суду від 09.03.2023 підготовче засідання призначено на 23.03.2023.

У підготовче засідання 23.03.2023 з`явилися позивач, не з`явились відповідач та третя особа, які подали клопотання про відкладення підготовчого засідання, протокольною ухвалою в підготовчому засіданні оголошено перерву на 06.04.2023.

У підготовче засідання 06.04.2023 з`явилися позивач, відповідач та третя особа. Відповідач подав заяву про долучення додаткових доказів, в т.ч. копії договору про постачання електричної енергії споживачу №420009969 від 01.01.2019, копії скарги відповідача від 15.12.2022 на адресу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, та постанови НКЕРКП «Про накладення штрафу на ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні мережі» за недотримання вимог нормативно-правових актів…» від 31.03.2023 №596. У заяві про залучення додаткових доказів відповідач зазначив, зокрема, що в серпні 2022 третя особа як оператор системи розподілу без погодження з відповідачем збільшила фактичні показання лічильника відповідача, внаслідок чого обсяг споживання відповідачем електричної енергії замість, як стверджував відповідач, фактично використаного обсягу у розмірі 17420 кВт*год склав за даними третьої особи 685420 кВт*год, що на 668000 кВт* год перевищує обсяг споживання електричної енергії, який погоджено відповідачем; в подальшому НКРЕКП здійснила позапланову виїзну перевірку дотримання третьою особою вимог законодавства за період з 01.02.2019 по 15.02.2023, за результатами якої складено Акт позапланової виїзної перевірки від 01.03.2023 №127 та винесено постанову НКЕРКП від 31.03.2023 №596 про накладення штрафу на третю особу у зв`язку із виявленими порушеннями.

Протокольною ухвалою підготовче засідання відкладено на 20.04.2023 для надання можливості учасникам справи подати свої пояснення з приводу додаткових доказів, які були подані відповідачем.

19.04.2023 до Господарського суду Київської області від позивача надійшли додаткові письмові пояснення, у яких позивач зазначив, що відповідач не спростував обсяги споживання електричної енергії, про які стверджує позивач в позовній заяві, і надані позивачем докази з цього приводу. Позивач також вказав, що скарга відповідача до НКРЕКП стосувалась припинення електропостачання споживача, перевірка НКРЕКП та постанова НКРЕКП про накладення штрафу на третю особу не стосуються нарахування відповідачу обсягів електроенергії за період серпень-вересень 2022, який розглядається у справі №911/2372/22.

Підготовче засідання 20.04.2023 не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Третьякової О.О. на лікарняному, ухвалою суду від 25.04.2023 підготовче засідання призначено на 11.05.2023.

03.05.2023 до Господарського суду Київської області від відповідача надійшла заява про долучення доказів, до якої відповідач долучив, зокрема, копію Акта позапланової виїзної перевірки від 01.03.2023 №127. Відповідач при цьому зазначив, що на стор.37 цього Акта перевірки міститься висновок комісії НКРЕКП про безпідставно нараховані третьою особою відповідачу в серпні 2022 обсяги споживання в розмірі 685420 кВт*год, які передані постачальнику універсальних послуг (позивачу) для розрахунку обсягу спожитої електричної енергії за серпень 2022.

У підготовче засідання 11.05.2023 з`явилися позивач, відповідач та третя особа, протокольною ухвалою підготовче засідання відкладено на 25.05.2023.

22.05.2023 до Господарського суду Київської області від третьої особи надійшли додаткові письмові пояснення, у яких третя особа повторила виклад обставин про те, що з 10.11.2020 субспоживачі ФОП Ємельянова Л.О. та ФОП Кобзар С.Г. вже не є субспоживачами відповідача, а тому обсяги використаної відповідачем електроенергії з 10.11.2020 не включають обсяги субспоживачів. При цьому скарга відповідача до НКЕРКП стосувалась припинення електропостачання відповідача як споживача, при її розгляді та проведенні перевірки НКЕРКП керувалась актом від 28.12.2013 та інформацією про споживання електричної енергії у період з 01.01.2012 по 01.04.2018, що не входить до позовного періоду у справі №911/2372/22, а застосований НКЕРКП до третьої особи штраф не пов`язаний із нарахуванням відповідачу обсягів електроенергії за липень-вересень 2022. Крім того, у подальшому 08.05.2023 (тобто після постанови НКЕРКП від 31.03.2023 №596) третьою особою спільно з представниками відповідача було проведено обстеження (технічну перевірку) точки розрахункового обліку, в ході якої сторони повторно зафіксували поточні показники лічильника відповідача, а саме 03297,796 кВт, що узгоджується із показниками, які зазначались самим відповідачем у раніше поданих ним звітах про обсяг спожитої електроенергії.

25.05.2023 до Господарського суду Київської області від відповідача надійшли додаткові письмові пояснення, у яких відповідач повторив свій виклад та свою оцінку обставин, а саме те, що об`єкт відповідача був підключений до електромережі з 2013 року спочатку на підставі договору від 14.11.2013, укладеного відповідачем із третьою особою. Облік споживання електроенергії з 2013 року здійснювався лічильником відповідача №63023771 (початкові показання якого станом на 24.09.2013 00000,000), при цьому, як зазначає відповідач, через вказаний лічильник з 2013 року обліковувалась як спожита відповідачем електроенергія, так і електроенергія, яка споживалась субспоживачами відповідача, однак ні в договорі від 14.11.2013, ні в договорі про спільне використання технологічних мереж від 24.05.2018, які були укладені відповідачем з третьою особою, не було відображено про необхідність відрахування обсягу електричної енергії, спожитого такими субспоживачами. Тому відповідач вважає, що третя особа свідомо нехтувала своїм обов`язком щодо оформлення факту подвійного нарахування відповідачу обсягу спожитої електричної енергії за договором, укладеним відповідачем з третьою особою, і договорами, укладеними субспоживачами із третьою особою. Відповідач стверджує, що на момент відключення субспоживачів від лічильника відповідача в листопаді 2020 різниця між фактичними показами лічильника відповідача та звітними складала 668000 кВт*год, що з урахуванням коефіцієнту трансформації цього лічильника (2000) становило 334 одиниць кВт в показах лічильника. До 2021 року відповідач звіти з показниками спожитої електроенергії подавав оператору системи розподілу (третій особі) в паперовій формі. Так, у поданому оператору системи розподілу звіті за грудень 2020 відповідач вказав попереднім показником лічильника (на початок місяця) 2353,02 одиниць кВт, а поточним (на кінець місяця) 2390,26 одиниць кВт, при цьому відповідач у письмових поясненнях суду стверджує, що фактично станом на грудень 2020 показники лічильника були більшими на 334 одиниці, тобто, як стверджує відповідач, він у своїх звітах за розрахункові періоді занижав показники лічильника на обсяг електричної енергії, який був спожитий субспоживачами до моменту їх відключення в листопаді 2020 і який, як стверджує відповідач, становить 334 одиниці (без урахування коефіцієнту трансформації 2000). Відповідач також зазначає, що з 2021 року він зареєструвався в електронному кабінеті позивача та з цього моменту почав подавати звіти вже через електронний кабінет, продовжуючи при цьому, як стверджує відповідач, занижати у звітах показники споживання на 334 одиниці. Відповідач при цьому також стверджує, що про заниження ним у поданих звітах показників лічильника на 334 одиниці він повідомляв оператора системи розподілу (третю особу), а останній міг побачити (дізнатись про) вказане заниження через встановлену систему АСКОЕ оператора, яка дозволяла зняття показників лічильника дистанційно. При цьому відповідач посилається на те, що третя особа як оператор системи розподілу у відповідності до Кодексу комерційного обліку електричної енергії була зобов`язана контролювати покази лічильника відповідача з періодичністю не рідше 1 разу на 6 місяців, однак третя особа в порушення цих вимог контрольну перевірку лічильника відповідача з 2018 року не провела жодного разу. Лише 16.08.2022 третя особа провела технічну перевірку лічильника відповідача, фактичний показник лічильника на цю дату становив 3283,0 одиниць кВт і саме цей показник був внесений в базу оператора системи розподілу (третьої особи). Відповідач посилається на те, що після внесення позивачем в електронний кабінет зафіксованого в ході перевірки 16.08.2022 показника лічильника (3283,0 одиниць) відповідач вже не зміг подавати звіти з показниками менше цього показника, і тому відповідач при звітуванні за серпень 2022 вніс показання лічильника (споживання), що відрізнялись від контрольних (3283,0) на 5.5 одиниць (3288,5), відзвітувавши таким чином, як стверджує відповідач, за споживання у серпні 2022 електроенергії в обсязі 17420 кВт* год. Однак рахунок за серпень 2022 позивач сформував відповідачу на підставі фактичного показника лічильника за серпень 2022 (3289 одиниць) з обсягом спожитої електроенергії в розмірі 685420 кВт*год (коефіцієнт трансформації 2000 х (3289-2946)=686000) на загальну суму 5209578,23 грн (з якої 3586421,77 грн за електроенергію та 1623156,46 грн донарахування за споживання електроенергії у звітному місяці понад договірний обсяг), однак відповідач з цим рахунком позивача за серпень 2022 не згоден та вважає, що відповідач за серпень 2022 спожив лише 17420 кВт*год електроенергії на загальну суму 91141,44 грн. З наведених підстав відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову повністю.

У підготовче засідання 25.05.2023 з`явилися позивач, відповідач та третя особа, протокольною ухвалою в підготовчому засіданні оголошено перерву на 01.06.2023.

У підготовче засідання 01.06.2023 з`явилися позивач та третя особа, не з`явився відповідач, подавши клопотання про відкладення підготовчого засідання, протокольною ухвалою клопотання відповідача про відкладення підготовчого засідання залишено без задоволення, враховуючи неявку відповідача в підготовче засідання без поважних причин та відсутність підстав для відкладення підготовчого засідання. Протокольною ухвалою закрито підготовче засідання та призначено справу до розгляду по суті на 22.06.2023.

В судове засідання 22.06.2023 з`явились позивач та третя особа, не з`явився відповідач, подавши клопотання про відкладення судового засідання, протокольною ухвалою судове засідання відкладено на 20.07.2023.

В судове засідання 20.07.2023 з`явились позивач та третя особа, не з`явився відповідач, подавши клопотання про відкладення судового засідання разом з копією протоколу від 20.07.2023 робочої зустрічі відповідача та третьої особи щодо проведення звірки показів засобів комерційного обліку електроенергії на об`єкті споживача. Протокольною ухвалою в судовому засіданні оголошена перерва на 27.07.2023.

27.07.2023 судове засідання не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Третьякової О.О. на лікарняному, ухвалою від 31.07.2023 судове засідання призначено на 03.08.2023.

В судове засідання 03.08.2023 з`явились позивач, відповідач та третя особа, відповідач подав клопотання про відкладення судового засідання з підстав ведення перемовин відповідачем з третьою особою щодо звірки розрахунків. Протокольною ухвалою в судовому засіданні оголошено перерву на 14.09.2023.

В судове засідання 14.09.2023 та 05.10.2023 з`явились позивач, відповідач та третя особа, які надали пояснення по суті справи, протокольною ухвалою в судовому засіданні 14.09.2023 оголошувалась перерва на 05.10.2023.

За результатами з`ясування обставин справи, перевірки їх доказами та проведення судових дебатів у судовому засіданні 05.10.2023 після виходу з нарадчої кімнати судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників справи, проаналізувавши позовні вимоги та заперечення проти них, з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, відзив, письмові пояснення та інші заяви учасників по суті справи, оцінивши наявні докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Лігена» (відповідач) є юридичною особою, місцезнаходженням якої є 08300 м.Бориспіль, вул.Володимира Момота (колишнє найменування вул.Горького), буд.53.

В періоді до 01.01.2019 постачання електроенергії відповідачу на його об`єкт за вказаною адресою здійснювало ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» (третя особа) на підставі договору про постачання електричної енергії від 14.11.2013 №0123/№220009969, укладеного між Публічним акціонерним товариством «Київобленерго» (теперішнє найменування якого ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі», третя особа) в якості постачальника та відповідачем в якості споживача, надалі договір від 14.11.2013 (т.1, а.с.96-105).

Як випливає із Додатку 1 «Загальна однолінійна схема електропостачання», Додатку 3 «Режими постачання електроенергії» та Додатку 7 «Розрахункові засоби обліку» до договору від 14.11.2013, при укладенні цього договору від 14.11.2013 третя особа та відповідач визначили, що споживачем за цим договором від 14.11.2013 є тільки сам відповідач (без субспоживачів), об`єктами споживання є 2 об`єкти відповідача: 1) виробнича база за адресою: м.Бориспіль, вул. Горького (Момота), 53, при цьому облік споживання електроенергії на цьому об`єкті відповідача здійснюється лічильником (місце встановлення ТП-1721) завод. №63023771 із коефіцієнтом трансформації (покази множити на) 2000, початкові покази лічильника 00000,00; 2) гуртожиток, облік споживання електроенергії яким здійснюється лічильником, завод. №4721 (Т.2, а.с. 207-210).

Факт встановлення лічильника завод. №63023771 на вищевказаному об`єкті споживача (відповідача) підтверджується також актом технічної перевірки точки розрахункового обліку від 24.09.2013, відповідно до якого на об`єкті відповідача за адресою: м.Бориспіль, вул.Горького (Момота), 53, встановлений лічильник АСЕ 6000, завод.№63023771, показники 00000,000 кВт*год (т.4, а.с.15).

В подальшому під час дії договору від 14.11.2013 відповідач та третя особа внесли до нього зміни додатковою угодою від 10.04.2018 (т.2, ас.4). Із цієї додаткової угоди від 10.04.2018 випливає, що додаткова угода набрала чинності з дня її підписання (пункт 6 додаткової угоди) і що вказаною додатковою угодою відповідач та третя особа внесли зміни до загальної однолінійної схеми електропостачання за договором від 14.11.2013, передбачивши в цій схемі на об`єкті відповідача за адресою м.Бориспіль вул. Момота, 53 двох субспоживачів відповідача ФОП Ємельянової Л.О. та ФОП Кобзар С.Г. і виклавши у зв`язку з цим в новій редакції Додатки 1-3 до договору від 14.11.2013 (т.2, а.с.7).

У зв`язку із підключенням електроустановок субспоживачів до електромереж третьої особи через електромережу відповідача відповідач в якості власника електромережі та третя особа в якості постачальника електроенергії уклали між собою також договір про спільне використання технологічних електричних мереж від 24.05.2018 №UA10-2018-00773/000, надалі договір від 24.05.2018, із якого вбачається, що відповідач цим договором від 24.05.2018 погодився на підключення до своєї електромережі двох субспоживачів ФОП Ємельянової Л.О. та ФОП Кобзаря С.Г. (т.2, ас.217-222) і на передачу цим субспоживачам третьою особою електроенергії через електромережу відповідача. В пункті 7.4 договору від 24.05.2018 його сторони домовились застосовувати цей договір до відносин, що виникли між сторонами договору з 01.05.2018.

Додатком 2 до договору від 24.05.2018 відповідач та третя особа також погодили приєднану та дозволену потужність вказаних субспоживачів та визначили лічильники, якими буде враховуватись споживана цими субспоживачами електроенергія (т.2, а.с.226). Із погодженої відповідачем та третьою особою схеми електричних мереж спільного використання (Додаток 1) та із Додатку 2 (перелік об`єктів, передачу яким забезпечує енергопостачальна організація) до вказаного договору від 24.05.2018 випливає, що відповідач та третя особа вказаним договором від 24.05.2018 врегулювали, що облік споживаної електроустановками субспоживачів ФОП Ємельянової Л.О. та ФОП Кобзаря С.Г. електроенергії здійснюватиметься лічильниками цих субспоживачів №7947105 та №007513104000953 відповідно, але підключення цих електроустановок субспоживачів виконано не до електромережі третьої особи безпосередньо, а через об`єкт відповідача за адресою: м.Бориспіль, вул.Горького (Момота), 53, облік споживання електроенергії на якому здійснюється через лічильник відповідача завод.№63023771.

Тобто, вказані умови підключення електроустановок субспоживачів ФОП Ємельянової Л.О. та ФОП Кобзаря С.Г. до електромережі відповідача, які в 2018 році були погоджені відповідачем в якості споживача електричної енергії та власника електромережі та третьою особою в якості постачальника електроенергії в додатковій угоді від 10.04.2018 та в договорі про спільне використання технологічних електричних мереж від 24.05.2018, означали наявність після обліку відповідача (лічильник відповідача завод.№630223771) субспоживачів електричної енергії ФОП Ємельянової Л.О. та ФОП Кобзаря С.Г. Це також означає, що лічильник відповідача завод.№630223771 став «технічним» для цілей обліку споживаної цими субспоживачами електроенергії, однак відповідач та третя особа в укладеному між ними договорі про постачання електричної енергії від 14.11.2013 не врегулювали порядок визначення лічильників субспоживачів ФОП Ємельянової Л.О. та ФОП Кобзаря С.Г. «мінусовими» тобто коли обсяги споживання субспоживачів віднімаються від загального обсягу, визначеного лічильником №62023771.

Більш того, як вбачається із Акта позапланової виїзної перевірки дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства та ліцензійних умов з розподілу електричної енергії, складеного щодо третьої особи Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, (НКРЕКП) від 01.03.2023 №127, (т.2, а.с. 154-155) та обґрунтування проекту постанови НКРЕКП «Про накладення штрафу на ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії» (т.2, а.с.100), ще до встановлення відповідачем вузла обліку з лічильником зав.№62023771 (24.09.2013) вказані споживачі ФОП Ємельянова Л.О. та ФОП Кобзар С.Г. уклали з третьою особою прямі договори на користування електричною енергією (а саме Договір на користування електричною енергією від 08.06.2000 між ФОП Ємельяновою та третьою особою та Договір про постачання електричної енергії від 28.12.2003 №652 між ФОП Кобзар С.Г. та третьою особою), відповідно до яких підключення електроустановок ФОП Ємельянової Л.О. та ФОП Кобзаря С.Г було виконано до мережі третьої особи перед приладом обліку відповідача. Це вказує на те, що до 24.09.2013 прилад обліку відповідача обсяги споживання електроустановок ФОП Ємельянової Л.О. та ФОП Кобзаря С.Г. не враховував, а після встановлення на ввід 10 кВ ТП10/0,4 кВ №1721, від якої підключена ТП №919, та опломбування вузла обліку відповідача лічильником зав.№62023771, тобто з 24.09.2013 вказаний лічильник відповідача зав.№62023771 для цілей обліку споживаної електроенергії субспоживачами ФОП Ємельяновою Л.О. та ФОП Кобзарем С.Г. став «технічним».

Тобто лічильник відповідача зав.№62023771 для цілей обліку споживаної електроенергії субспоживачами ФОП Ємельяновою Л.О. та ФОП Кобзарем С.Г. став «технічним» ще з моменту його встановлення та опломбування (24.09.2013), однак відповідач та третя особа порядок визначення лічильників субспоживачів ФОП Ємельянової Л.О. та ФОП Кобзаря С.Г. «мінусовими» не врегулювали ні при укладенні відповідачем з третьою особою договору постачання електроенергії від 14.11.2013, ні в подальшому, коли відповідач та третя особа документально (а саме додатковою угодою від 10.04.2018 та договором від 24.05.2018) оформили наявність у відповідача вказаних субспоживачів.

Крім того, як також вбачається із вказаного Акта позапланової виїзної перевірки від 01.03.2023 №127, відповідач на своєму об`єкті за адресою м.Бориспіль, вул. Горького (Момота), 53, щонайменше з 24.09.2013 (станом на момент встановлення та опломбування лічильником зав.№62023771) був не лише споживачем електроенергії, яка поставлялась на цей об`єкт третьою особою, а й був також виробником електроенергії через належну відповідачу вітрогенераційну установку BONUS. При цьому підключення цієї вітрогенераційної установки BONUS до електромережі відповідача було виконано в такий спосіб, який дозволяв самому відповідачу обирати джерело споживання електричної енергії відповідачем та його субспоживачами по трьом варіантам: 1) лише від електромереж третьої особи, загальне споживання при цьому враховується вузлом обліку з лічильником відповідача зав.№63023771; 2) лише від вітрогенераційної установки Bonus, споживання при цьому не враховується лічильником відповідача зав.№63023771; 3) змішане споживання частина від електромереж третьої особи та частина від вітрогенераційної установки Bonus. Тобто із цього вбачається, що субспоживачі відповідача ФОП Ємельянова Л.О. та ФОП Кобзар С.Г. у періоді з 24.09.2013 по 10.11.2020 мали технічну можливість споживати електричну енергію як від електромереж третьої особи через лічильник відповідача зав.№63023771, так і від вітрогенераційної установки Bonus не через лічильник відповідача зав.№63023771.

В подальшому, а саме з 10.11.2020 електроустановки ФОП Ємельянової Л.О. та ФОП Кобзар С.Г. були перепідключені до електромереж третьої особи безпосередньо (тобто не через облік відповідача), що підтверджується договором про стандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу від 04.08.2020 №К-04-20-0694, укладеним між третьою особою та ФОП Ємельяновою Л.О., разом з додатком паспортом точки розподілу електричної енергії ФОП Ємельянової Л.О. від 10.11.2020 (т.2, ас.12) та договором про стандартне приєднання до електричних мереж системи розподілу від 25.08.2020 №К-04-20-0790, укладеним між третьою особою та ФОП Кобзарем С.Г., разом з додатком паспортом точки розподілу електричної енергії ФОП Кобзаря С.Г. від 10.11.2020 (т.2, ас.16.).

З 01.07.2019 набула чинність стаття 66 Закону України «Про ринок електричної енергії» від 13.04.2017 № 2019-VIII, якою була запроваджена нова модель системи договірних відносин на роздрібному ринку електричної енергії. Також, пунктом 13 Прикінцевих та перехідних положень вказаного Закону України «Про ринок електричної енергії» в рамках цієї нової моделі був встановлений обов`язок для вертикально інтегрованих суб`єктів господарювання вжити до 01.01.2019 заходи для відокремлення оператора системи розподілу від виробництва, передачі, постачання електричної енергії шляхом створення відповідних суб`єктів господарювання.

Отже, з 01.01.2019 постачання третьою особою електроенергії на об`єкт відповідача на підставі договору від 14.11.2013 було припинено.

У зв`язку із запровадженням Законом України «Про ринок електричної енергії» нової моделі системи договірних відносин на ринку електричної енергії відповідач як споживач електричної енергії на період з 01.01.2019 обрав позивача в якості постачальника елекротроенергії на об`єкт відповідача за адресою м.Бориспіль, вул. Горького (Момота), 53. Зазначене підтверджується укладеним між відповідачем в якості споживача та позивачем в якості постачальника договором постачання від 01.01.2019.

Так, 01.01.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Лігена» (відповідач) в якості споживача та Товариством з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» (позивач) в якості постачальника було укладено договір №420009969 про постачання електричної енергії споживачу на умовах Комерційної пропозиції «Стандарт-1», надалі договір постачання від 01.01.2019.

Факт укладення договору постачання від 01.01.2019 учасниками справи не оспорюється та підтверджується наявною в матеріалах справи копією вказаного договору разом із Додатком 1 «Інформація про об`єкт споживача», Додатком 2 «Комерційна пропозиція «Стандарт-1» та Додатком 3 «Умови встановлення та коригування договірних обсягів постачання електричної енергії», які містять підписи позивача та відповідача (т.2, а.с. 76-85). У Додатку 1 до договору постачання від 01.01.2019 визначена адреса об`єкта споживача (відповідача) м.Бориспіль, вул.Володимира Момота, 53, та ЕІС-код точки комерційного обліку за об`єктом споживача (т.1, ас.83).

Таким чином, електропостачання на об`єкт відповідача за адресою м.Бориспіль, вул. Горького (Момота), 53, до 01.01.2019 здійснювала третя особа на підставі договору від 14.11.2013, з 01.01.2019 третя особа здійснює розподіл електричної енергії на вказаний об`єкт відповідача, а електропостачання на вказаний об`єкт відповідача з 01.01.2019 здійснює позивач на підставі договору постачання від 01.01.2019.

В пункті 2.1 статті 2 «предмет договору» договору постачання від 01.01.2019 позивач та відповідач визначили, що за цим договором постачальник (позивач) продає електричну енергію споживачу (відповідачу) для забезпечення потреб електроустановок споживача (відповідача), а споживач (відповідач) оплачує постачальнику (позивачу) вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Інформація про об`єкти споживача, постачання електричної енергії на потреби яких здійснюється на умовах цього договору, та точки комерційного обліку, в яких відбувається зміна власника електричної енергії, наведена в додатку №1 до цього договору.

Відповідно до п.2.3 договору постачання від 01.01.2019 обсяг проданої споживачу електроенергії визначається оператором системи розподілу (ОСР) та підтверджується шляхом підписання сторонами до 10 числа місяця наступного за розрахунковим відповідного акта купівлі-продажу електричної енергії/акта приймання-передачі електричної енергії.

В п.5.1 договору постачання від 01.01.2019 встановлено, що споживач розраховується з постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком №2 до цього договору.

Відповідно до п.5.4 цього договору постачання від 01.01.2019 ціна електричної енергії має зазначатись постачальником у рахунках на оплату електричної енергії.

Пунктом 5.5 договору постачання від 01.01.2019 визначено розрахунковим періодом за цим договором календарний місяць.

В п.5.7 договору постачання від 01.01.2019 встановлено, що порядок оплати за електричну енергію встановлюється згідно з обраною споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком №2 до цього договору. Оплата рахунку постачальника має бути здійснена споживачем у строк, визначений у рахунку. Всі платіжні документи, що виставляються постачальником споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені сторонами цього договору, а також інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів.

Відповідно до п.5.13 договору постачання від 01.01.2019 комерційна пропозиція, яка є додатком №2 до цього договору, містить наступну інформацію, зокрема: ціну (тариф) електричної енергії та/або спосіб визначення ціни електричної енергії, у т.ч. диференційовані ціни (тарифи), або порядок визначення ціни; термін надання рахунку за спожиту електричну енергію та строк його оплати; термін дії договору та умови пролонгації; іншу інформацію.

В статті 6 договору постачання від 01.01.2019 визначено права та обов`язки споживача. Так, відповідно до п.6.1 цього договору споживач (відповідач) має право, зокрема: отримувати електричну енергію на умовах, зазначених у цьому договорі; вимагати від постачальника пояснень щодо отриманих рахунків і у випадку незгоди з порядком розрахунків або розрахованою сумою вимагати проведення звіряння розрахункових даних та/або оскаржувати їх в установленому порядку; інші права, передбачені чинним законодавством та цим договором постачання. Відповідно до п.6.2 договору споживач (відповідач) зобов`язаний, зокрема: забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору; мати діючий договір про надання послуг з розподілу електричної енергії з оператором системи; раціонально використовувати електричну енергію, обережно поводитись з електричними пристроями та використовувати отриману електричну енергію виключно для власного споживання та не допускати несанкціонованого споживання електричної енергії; безперешкодно допускати на свою територію представників постачальника для звіряння показів щодо фактично спожитої електричної енергії; виконувати інші обов`язки, покладені на споживача чинним законодавством та/або цим договором постачання.

Пунктом 9.1 договору постачання від 01.01.2019 встановлено, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством.

В подальшому, у зв`язку із впровадженням на веб-сайті позивача (www.ur.koec.com.ua) персональної сторінки «Кабінет юридичного споживача», позивач та відповідач підписали додаткову угоду від 09.02.2021 до договору постачання від 01.01.2019, якою врегулювали особливості обміну даними, інформацією та отримання рахунків через персональний кабінет споживача (т.1, а.с.27).

Зокрема, пунктами 1.1 та 1.2 цієї додаткової угоди від 09.02.2021 було передбачено, що постачальник за отриманими від оператора системи розподілу даними проводить розрахунок плати за електричну енергію, формує відповідні рахунки та Акт приймання-передачі електричної енергії, Акт звіряння розрахунків (за необхідності), розміщує сформовані документи в «Кабінеті юридичного споживача» з накладення ЕЦП у термін, що не перевищує 3-х робочих днів з дати отримання від оператора системи розподіл даних про обсяги споживання електричної енергії. Споживач зобов`язується, отримавши рахунок та Акт приймання-передачі електричної енергії, у термін, що не перевищує 1 робочий день з дати отримання, повернути їх постачальнику шляхом розміщення в «Кабінеті юридичного споживача» з накладенням ЕЦП.

На виконання договору постачання від 01.01.2019 відповідач на 2022 рік подав позивачу заяву від 15.09.2021 №191222 про договірні величини споживання електроенергії за місяцями, відповідно до якої обсяг споживання електроенергії становитиме, зокрема, у липні 2022 60 тис.кВт*год, у серпні та вересні 2022 по 65 тис.кВт*год. за кожен місяць.

Учасники справи не оспорюють та матеріалами справи підтверджується, що засобом комерційного обліку електроенергії, яка споживається відповідачем на об`єкті відповідача за адресою м.Бориспіль, вул. Горького (Момота), 53, є лічильник відповідача завод.№63023771 із коефіцієнтом трансформації 2000.

Відповідно до обставин справи, у періоді з 01.01.2019 по 16.08.2022, тобто у періоді з моменту укладення між позивачем та відповідачем договору постачання від 01.01.2019 та до моменту виникнення спору між ними в серпні 2022 спору з приводу виконання цього договору, контрольний огляд показників лічильника відповідача завод.№63023771 оператором системи розподілу (третьою особою) із фіксацією показників цього лічильника не проводився:

- обстеження лічильника завод.№63023771 проводилось третьою особою в 2018 році (акт контрольного огляду від 30.03.2018, зафіксований тоді показник лічильника: 1337,6 т.3, ас.109 та акт обстеження від 05.06.2018, зафіксований показник лічильника: 1399,489 т.3, ас.210);

- третя особа намагалась провести контрольний огляд лічильника 05.08.2022, однак цього дня їй це не вдалось, про що представниками третьої особи складено акт про недопуск від 05.08.2022, в якому зроблена відмітка про те, що один примірник цього акта був залишений охороні на об`єкті відповідача для передачі керівнику відповідача (т.3, ас.247);

- контрольний огляд лічильника відповідача завод.№63023771 був проведений третьою особою 16.08.2022 відповідно до завдання на зйом показників №К045651D від 15.08.2022, зафіксований показник лічильника станом на 16.08.2022 3283 (т.4, ас.23).

Відповідач, на виконання свого обов`язку як непобутового споживача електроенергії за договором постачання від 01.01.2019 подавати оператору системи розподілу після закінчення розрахункового місяця звіт про покази лічильників за розрахунковий місяць (обов`язок непобутових споживачів, встановлений пунктом 8.6.8 Кодексу комерційного обліку електричної енергії) подавав оператору системи розподілу відповідні звіти з показами лічильника відповідача №63023771, а саме: до 2021 року відповідач такі звіти подавав в паперовій формі, а після запровадження в 2021 році на веб-сайті позивача (www.ur.koec.com.ua) персональної сторінки «Кабінет юридичного споживача» та підписання між позивачем та відповідачем додаткової угоди від 09.02.2021 до договору постачання від 01.01.2019 відповідач зміг подавати такі звіти в електронній формі через електронний кабінет споживача.

Так, відповідно до звітів відповідача про показники лічильника завод.№63023771 (т.1, а.с. 163-165):

- у звіті за травень 2022 попередній показник - 2928,1, поточний 2934,72;

- у звіті за червень 2022 попередній показник - 2934,72, поточний 2940,8;

- у звіті за липень 2022 попередній показник - 2940,8, поточний 2945,79.

На підставі даних показників лічильника, які щомісяця передавав відповідач у своїх звітах, позивач за кожний відповідний розрахунковий період (календарний місяць) формував та передавав відповідачу через електронний кабінет рахунок-фактуру для оплати відповідачем вартості спожитої електроенергії за договором постачання від 01.01.2019 за розрахунковий період.

Вказані рахунки-фактури позивач виставляв за принципом послідовності: у рахунку-фактурі за розрахунковий період (календарний місяць) позивач вказував:

-сальдо на початок розрахункового періоду;

-суми нарахувань за розрахунковий період із їх деталізацією в розділі «нарахування», в т.ч. із зазначенням: поточних та попередніх показників лічильника споживача (відповідача), на підставі яких здійснено нарахування; різниці показників між поточним та попереднім; обсягу споживання електроенергії за розрахунковий в натуральному вимірі (кВт*год), враховуючи коефіцієнт трансформації; тарифів, обсягу споживання в грошовому вираженні; деталізацією інших нарахувань (за понад заявлені обсяги);

-суми отриманих від відповідача оплат в розрахунковому періоді;

-сальдо на дату видачі рахунку (заборгованість на кінець розрахункового періоду).

Крім того, позивач по закінченню розрахункового періоду направляв відповідачу через електронний кабінет також акт прийняття-передавання електричної енергії за розрахунковий період (календарний місяць) із зазначенням в ньому обсягу споживання електроенергії за розрахунковий в натуральному вимірі (кВт*год); тарифу, обсягу споживання в грошовому вираженні; вартості послуг з розподілу електричної енергії, яка включена до вартості електроенергії.

За розрахункові періоди з 01.01.2019 до 01.08.2022 за договором постачання від 01.01.2019 між позивачем та відповідачем не виникало спору щодо нарахувань позивача та здійснених відповідачем позивачу оплат. Відповідач здійснив в повному обсязі оплату рахунків-фактур, які були виставлені позивачем відповідачу за періоди споживання електроенергії до 01.08.2022.

Відповідач не оспорює обсяги споживання електроенергії, які зазначались позивачем в актах прийняття-передавання електричної енергії за розрахункові періоди до 01.08.2022, відповідач частину цих актів підписав та повернув позивачу екземпляр позивача.

Як випливає з рахунку-фактуру позивача за липень 2022 від 31.07.2022 №5008077496, сальдо на початок цього розрахункового періоду становило 17534,01 грн (на користь відповідача), тобто станом на 01.07.2022 мала місце переплата (аванс відповідача позивачу) в сумі 17534,01 грн. Обсяг споживання електроенергії за липень 2022 становив 47905,32 грн, що відповідає 9980 кВт* год, враховуючи повідомлені відповідачем показники лічильника на кінець червня 2022 2940,8 та на кінець липня 2022 2945,79, різниця за липень 2022 4.99, що становить 9980 кВт* год з урахуванням застосовуваного до лічильника коефіцієнту трансформації 2000 (4,99х2000=9980). Відповідачем фактично було сплачено в липні 2022 за активну електроенергію грошові кошти в сумі 25000,00 грн, таким чином заборгованість відповідача перед позивачем станом на 31.07.2022 становила 5371,31 грн (-17534,01+47905,32-25000=5371,31), що також відображено у вказаному рахунку-фактурі за липень 2022 від 31.07.2022 №5008077496.

Також відповідно до акта прийняття-передавання електричної енергії за липень 2022 від 31.07.2022 №А-5008077496 постачальником (позивачем) було здійснено постачання електричної енергії споживачу (відповідачу) в кількості 9980 кВт*год. на загальну суму 47905,32 грн. Вказаний акт за липень 2022 від 31.07.2022 №А-5008077496 підписаний з боку позивача та направлений позивачем відповідачу для підписання через електронний кабінет.

Як зазначає з цього приводу відповідач у поданих до суду 25.05.2023 додаткових поясненнях, відповідач не заперечує обсяги товарної продукції, які вказані в актах приймання-передавання та актах звіряння, що підписувались позивачем та відповідачем до 01.08.2022 включно. В тому числі у цих поясненнях відповідач не оспорює обсяг постачання електричної енергії споживачу (відповідачу), який був вказаний в акті за липень 2022 від 31.07.2022 №А-5008077496 (9980 кВт* год).

Спір між позивачем та відповідачем з договору постачання від 01.01.2019 виник в серпні 2022 за таких обставин, а саме.

16.08.2022 третя особа здійснила контрольний лічильника відповідача завод.№63023771, зафіксувавши показник лічильника станом на 16.08.2022 3283 (т.4, ас.23).

Відповідач через персональну сторінку «Кабінет юридичного споживача» подав звіт про покази лічильника за серпень 2022, в якому попереднім показником лічильника вказав - 3283 та поточним показником лічильника 3288.5. Вказаний відповідачем у цьому звіті за серпень 2022 в якості попереднього показника лічильника показник 3283 (на початок серпня 2022) не відповідав поточному показнику цього лічильника, який відповідач раніше вказував у звіті за липень 2022 (на кінець липня 2022 відповідач показником лічильника вказав 2945,79).

Позивач сформував та виставив відповідачу рахунок за споживання електроенергії за серпень 2022 від 31.08.2022 на загальну суму 5159578,23 грн, що складається із таких нарахувань:

-сальдо (заборгованість відповідача) станом на кінець липня 2022/початок серпня 2022 5371,31 грн;

-нарахування за активну електроенергію на суму 3586421,77 грн, що відповідає 685420 кВт*год, враховуючи повідомлені відповідачем показники лічильника на кінець липня 2022 2945,79 та на кінець серпня 2022 3288.5, різниця за серпень 2022 342.71, що становить 685420 кВт* год з урахуванням застосовуваного до лічильника коефіцієнту трансформації 2000 (342.71х2000=685420);

-донарахування на суму 1623156,46 грн за споживання в серпні 2022 електроенергії за понад заявлені обсяги (заявлено на серпень 2022 65000 кВт*год, а фактично спожито 685000 кВт*год, різниця становить 620420 кВт*год, що з урахування застосованого тарифу за перевищення споживання відповідає 1623156,46 грн);

-відповідачем фактично було сплачено в серпні 2022 за активну електроенергію грошові кошти в сумі 55371,31 грн;

-таким чином заборгованість відповідача перед позивачем станом на 31.08.2022 відповідно до рахунку-фактури позивача становила 5159578,23 грн (5371,31 + 3586421,77 + 1623156,46 55371,31=5159578,23).

Крім того, позивач сформував та виставив відповідачу рахунок за споживання електроенергії також за вересень 2022 від 30.09.2022 на загальну суму 5163966,21 грн, що складається із заборгованості по рахунку-фактурі за серпень 2022 від 31.08.2022 в сумі 5159578,23 грн та вартості споживання електроенергії за вересень 2022 в обсязі 8700 кВт*год на суму 49387,98 грн.

У зв`язку з несплатою відповідачем рахунків-фактур позивача за розрахункові періоди серпня 2022 та вересня 2022 позивач звернуся до суду з даним позовом до відповідача.

Відповідач, відповідно до його правової позиції у цьому спорі, не оспорює факт споживання ним електроенергії за липень 2022 в обсязі 9980 кВт*год на суму 47905,32 грн та за вересень 2022 в обсязі 8700 кВт*год на суму 49387,98 грн, а також виникнення у зв`язку з цим у відповідача обов`язку сплатити позивачу вартість спожитої електроенергії за липень 2022 в сумі 47905,32 грн та за вересень 2022 в сумі 49387,98 грн (т.4, ас.83-84).

Однак відповідач, відповідно до його правової позиції у цьому спорі, не погоджується оплатити позивачу нарахування за липень 2022, які вказані та заявлені позивачем до стягнення у рахунку-фактурі за серпень 2022, а саме нарахування за спожиту електроенергію за серпень 2022 на суму 3586421,77 грн, що відповідає 685420 кВт*год, та нарахування на суму 1623156,46 грн за споживання в серпні 2022 електроенергії за понад заявлені обсяги.

Відповідач, відповідно до його правової позиції у цьому спорі, заперечує факт споживання ним у серпні 2022 нарахованого позивачем обсягу електроенергії в розмірі 685420 кВт*год на суму 3586421,77 грн. Відповідач при цьому стверджує, що відповідачем в серпні 2022 було спожито лише 17420 кВт*год електроенергії, що відповідає споживанню (зміни показань на) 5.5 одиниць на лічильнику відповідача (із розрахунку попередній показник 3283, поточний показник 3288.5, різниця 5.5), а решта обсягу облікованої електроенергії через лічильник відповідача в обсязі 668000 кВт* год (685420-17420=668000) була спожита не відповідачем, а субспоживачами відповідача ФОП Кобзар С.Г. та ФОП Ємельянова Л.О. у періоді з 24.09.2013 по 10.11.2020. Відповідач при цьому пояснює, що він звертався до третьої особи з проханням привести показники лічильника відповідача у відповідність до реально спожитої відповідачем електроенергії (шляхом зменшення обсягу спожитої електричної енергії на лічильнику відповідача на обсяг споживання субспоживачів), при цьому, як стверджує відповідач, зафіксована відповідачем розбіжність становила саме 668000 кВт* год, однак вказані звернення залишились без будь-якої реакції третьої особи, але оскільки третя особа не надавала відповідачу акти приймання-передавання товарної продукції на зазначений обсяг електроенергії та не виставляла претензії, то відповідач вважав це питання врегульованим.

Після пред`явлення позивачем позову до відповідача, відповідач звернувся до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, (НКРЕКП) із скаргою від 15.12.2022 №44 щодо позивача та третьої особи щодо відновлення електропостачання об`єктів відповідача та проведення перерахунку спожитого відповідачем обсягу електричної енергії.

На підставі вказаної скарги відповідача Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, (НКРЕКП) було проведено позапланову виїзну перевірку дотримання третьою особою вимог законодавства за період з 01.02.2019 по 15.02.2023, за результатами якої складено Акт позапланової виїзної перевірки від 01.03.2023 №127 та винесено постанову НКЕРКП від 31.03.2023 №596 про накладення штрафу на третю особу у зв`язку із виявленими порушеннями в діяльності третьої особи.

Відповідач, відповідно до його правової позиції у цьому спорі, посилається в тому числі на те, що в Акті позапланової виїзної перевірки від 01.03.2023 №127 міститься висновок, зокрема, і про те, що третя особа безпідставно нарахувала відповідачу у серпні 2022 обсяги спожитої електроенергії у розмірі 685420 кВт* год та передала позивачу вказані обсяги для розрахунку за серпень 2022, що призвело до безпідставного припинення електричної енергії.

Третя особа, після складення щодо неї НКЕРКП Акта позапланової виїзної перевірки від 01.03.2023 №127, у якому було зазначено також, зокрема, про необхідність проведення звіряння обсягів електричної енергії між відповідачем та третьою особою, листом від 27.03.2023 №04/530/4411 надала відповідачу інформацію для звірки обсягу споживання та звірки засобів обліку. В цьому листі від 27.03.2023 третя особа зазначила, що за період 01.01.2019 по 10.11.2020 лічильник відповідача №63023771 враховував споживання двох субспоживачів, при цьому, за даними третьої особи, за період групи з 01.01.2019 по 10.11.2020 по лічильнику першого рівня (лічильника відповідача) пройшло 1375698 кВт*год, по лічильникам другого рівня (субспоживачів) сумарно пройшло 151530 кВт*год, у зв`язку з чим у періодах з січня 2019 по листопад 2020 третьої особою обсяги споживання відповідачу були виставлені сумарно в розмірі 1224168 кВт* год (1375698-151530), тобто третя особа стверджує таким чином, що наявність субспоживачів у цей період була врахована третьою особою, а з 11.11.2020 (з моменту, коли субспоживачі були перепідключені безпосередньо до мереж третьої особи) розрахунок обсягів споживання відповідача визначався по лічильнику відповідача на підставі поданих самим відповідачем звітів з показниками лічильника.

У відповідь на пропозицію третьої особи у листі від 27.03.2023 щодо проведення звіряння обсягів електричної енергії між відповідачем та третьою особою, відповідач листом від 05.04.2023 запропонував третій особі провести вказану звірку не лише за період з 01.01.2019 по 10.11.2020 (який був зазначений у листі третьої особи від 27.03.2023), а за період з 2012 по 2020 роки з наданням третьою особою актів контрольного огляду або технічних перевірок лічильників субспоживачів за цей період.

Листами від 25.04.2023 №04/530/5089 та від 03.05.2023 №04/530/5272 третя особа запропонувала відповідачу підписати Акт звіряння показів приладів обліку за період з 01.01.2019 по 31.03.2023, який був складений третьою особою з метою виконання розпорядження НКРЕКП від 31.03.2023 №83-р про проведення третьою особою у строк до 01.05.2023 звірки показів засобів комерційного обліку електричної енергії на об`єкті відповідача з урахуванням засобів комерційного обліку електричної енергії субспоживачів, приєднаних до мережі відповідача.

Відповідач вказаний Акт звіряння показів приладів обліку за період з 01.01.2019 по 31.03.2023 відмовився підписати.

08.05.2023 третьою особою було проведено обстеження точки розрахункового обліку, про що третьою особою за участю представника відповідача складено акт обстеження (технічної перевірки) точки розрахункового обліку від 08.05.2023. Зафіксовані в цьому акті від 08.05.2023 покази лічильника завод.№63023771 3297,796 (т.4, а.с.73-74).

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам справи та доводам, поясненням та запереченням учасників справи, суд зазначає, що між позивачем та відповідачем виникли правовідносини за договором постачання електричної енергії, які регулюються укладеним між сторонами договором №420009969 про постачання електричної енергії споживачу на умовах Комерційної пропозиції «Стандарт-1» (тут і надалі договір постачання від 01.01.2019), Законом України «Про ринок електричної енергії», надалі Закон № 2019-VIII, Цивільним кодексом України та іншими актами законодавства (із змінами та доповненнями на момент правовідносин між позивачем та відповідачем).

Так, відповідно до ч.3 ст.58 Закону № 2019-VIII споживач зобов`язаний, зокрема, сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Підпунктом 2 пункту 5.5.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312, (надалі ПРРЕЕ) визначено також, що споживач електричної енергії зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Пунктом 2.3.11 ПРРЕЕ встановлено, що комерційний облік на роздрібному ринку електричної енергії організовується адміністратором комерційного обліку та здійснюється постачальниками послуг комерційного обліку відповідно до вимог Закону України «Про ринок електричної енергії», Кодексу комерційного обліку та цих Правил.

Обсяги спожитої електричної енергії визначаються за розрахунковий період, який становить 1 календарний місяць.(п. 2.3.13 ПРРЕЕ).

Підпунктом 24 пункту 5.1.2 ПРРЕЕ на оператора системи покладено обов`язок проводити не рідше одного разу на 6 місяців контрольний огляд засобів комерційного обліку споживачів відповідно до затверджених графіків.

Принципи організації комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії України, права та обов`язки сторін стосовно організації комерційного обліку електричної енергії та отримання точних і достовірних даних комерційного обліку для здійснення комерційних розрахунків визначаються Кодексом комерційного обліку електричної енергії, затвердженим постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №311 (далі - ККОЕЕ).

Відповідно до пп.35 п.1.2.1 ККОЕЕ лічильник електричної енергії (лічильник) це засіб вимірювальної техніки, що здійснює вимірювання та реєстрацію кількості електричної енергії та, опціонально, величини електричної потужності, параметрів якості електричної енергії та безперервності її розподілу, інших фізичних параметрів електричної енергії в точці вимірювання.

Відповідно до п.8.6.1 ККОЕЕ зчитування показів з лічильників, встановлених у споживачів, може здійснюватися споживачем, а також оператором системи або ППКО (у ролі ОЗД) відповідно до цього Кодексу та умов договору.

Непобутові та колективні побутові споживачі зобов`язані протягом трьох календарних днів після закінчення розрахункового місяця надати оператору системи звіт про покази лічильників за розрахунковий місяць (п.8.6.8 ККОЕЕ).

У разі ненадання споживачем (крім індивідуальних побутових споживачів) звіту про покази лічильників за розрахунковий місяць протягом трьох календарних днів після закінчення розрахункового місяця та за відсутності переданої (зчитаної) з них інформації засобами дистанційного зчитування та передачі даних, а також за відсутності контрольного огляду ЗКО протягом розрахункового місяця обсяг спожитої (розподіленої) електричної енергії за розрахунковий місяць визначається розрахунковим шляхом за значенням середньодобового обсягу споживання (п.8.6.9 ККОЕЕ).

Дані, отримані від споживача, при проведенні процедур їх перевірки та в розрахунках мають менший пріоритет ніж виміряні дані з контрольних лічильників або дані, отримані безпосередньо оператором системи або ППКО (п.8.6.15 ККОЕЕ).

Основний споживач та інші суб`єкти господарювання (власники електричних мереж), технологічні електричні мережі яких використовуються оператором системи для передачі/розподілу електричної енергії, мають надати відповідному оператору системи та ППКО (у ролі ОДКО) у повному обсязі необхідні вихідні дані для визначення та врахування величини технологічних втрат електричної енергії, що пов`язані з передачею/розподілом електричної енергії технологічними електричними мережами власника (п.5.9.6 ККОЕЕ).

Із обставин виникнення спору між позивачем та відповідачем в серпні 2022 випливає, що нарахування позивачем обсягів спожитої відповідачем електроенергії у періодах з 01.01.2019 по 30.08.2022 здійснювалось на підставі показів з лічильника відповідача, які сам відповідач зчитував з свого лічильника відповідача та про які відповідач сам звітував через електронний кабінет споживача.

Здійснення нарахування споживачу обсягу спожитої споживачем електричної енергії на підставі показів лічильника, які сам передає споживач, Кодексом комерційного обліку електричної енергії (ККОЕЕ) допускається.

Так, із п.8.6.1, 8.6.8 та 8.6.9 ККОЕЕ випливає, що зчитування показів з лічильників, встановлених у споживачів, може здійснюватися як споживачем, так і оператором системи або постачальником послуг комерційного обліку (ПКПО), при цьому дані, отримані від споживача, мають менший пріоритет ніж виміряні дані з контрольних лічильників або дані, отримані безпосередньо оператором системи або ППКО. Також із п. 8.6.9 ККОЕЕ випливає, що лише у разі ненадання самим споживачем (крім індивідуальних побутових споживачів) звіту про покази лічильників за розрахунковий місяць та за відсутності при цьому переданої (зчитаної) з них інформації засобами дистанційного зчитування та передачі даних та відсутності контрольного огляду ЗКО протягом розрахункового місяця обсяг спожитої (розподіленої) електричної енергії за розрахунковий місяць визначається розрахунковим шляхом за значенням середньодобового обсягу споживання.

Таким чином, з моменту укладення між позивачем та відповідачем договору постачання від 01.01.2019 джерелом для нарахування позивачем відповідачу обсягу спожитої відповідачем електроенергії у розрахункових періодах стали дані, які сам відповідач як споживач надавав у звітах відповідача про покази лічильника відповідача за розрахункові періоди з січня 2019 по серпень 2022 включно, враховуючи, що контрольний огляд лічильника відповідача третя особа з 01.01.2019 вперше провела лише 16.08.2022, зафіксувавши на вказану дату показник лічильника 3283.

Так, відповідно до звітів відповідача про показники лічильника завод.№63023771 (т.1, ас163-165) у звіті за травень 2022 відповідач вказав попереднім показником - 2928,1, поточним 2934,72; у звіті за червень 2022 відповідач вказав попереднім показником - 2934,72, поточним 2940,8; у звіті за липень 2022 відповідач вказав попереднім показником - 2940,8, поточним 2945,79.

На підставі даних показників лічильника, які щомісяця передавав відповідач у своїх звітах, позивач за кожний відповідний розрахунковий період (календарний місяць) формував та передавав відповідачу через електронний кабінет споживача рахунок-фактуру для оплати відповідачем вартості спожитої електроенергії за договором постачання від 01.01.2019 за розрахунковий період.

Так, у рахунку-фактурі від 31.05.2022 за травень 2022 позивач визнавав, що переплата відповідача (сальдо на користь позивача) станом на 01.05.2022 становить 54438,48 грн, позивачем відповідачу за травень 2022 було нараховано обсяг споживання електроенергії обсягом 13240 кВт* год на суму 58104,64 грн, що відповідало переданим відповідачем у звіті за травень 2022 показникам лічильника з урахуванням коефіцієнту трансформації лічильника (2934,72-2928,1) х 2000=13240 кВт*год. При цьому передані відповідачем у звіті за травень 2022 показники лічильника, на підставі яких у рахунку-фактурі за травень 2022 позивачем і були здійснені нарахування за цей розрахунковий період (попередній - 2928,1 та поточний - 2934,72), також були вказані у рахунку-фактурі за травень 2022 (з урахуванням правил округлення). Враховуючи, що у травні 2022 відповідачем було сплачено позивачу за електроенергію грошові кошти в сумі 25000,00 грн, то у рахунку-фактурі від 31.05.2022 за травень 2022 кінцевим сальдо на 31.05.2022 значилось - 21333,84 грн (сальдо на користь відповідача).

Аналогічно, у рахункуфактурі від 30.06.2022 за червень 2022 позивач визнавав, що переплата відповідача (сальдо на користь позивача) станом на 01.06.2022 становить 21333,84 грн (що відповідало кінцевому сальдо у рахунку-фактурі за попередній розрахунковий період травень 2022), позивачем відповідачу за червень 2022 було нараховано обсяг споживання електроенергії обсягом 12160 кВт* год на суму 53799,83 грн, що відповідало переданим відповідачем у звіті за червень 2022 показникам лічильника з урахуванням коефіцієнту трансформації лічильника (2940,8-2934,72) х 2000=12160 кВт*год. При цьому передані відповідачем у звіті показники лічильника, на підставі яких у рахунку-фактурі за червень 2022 позивачем і були здійснені нарахування за цей розрахунковий період (попередній - 2934,72 та поточний - 2940,8), також були вказані у рахунку-фактурі за червень 2022 (з урахуванням правил округлення). Враховуючи, що у червні 2022 відповідачем було сплачено позивачу за електроенергію грошові кошти в сумі 50000,00 грн, то у рахунку-фактурі від 30.06.2022 за червень 2022 кінцевим сальдо на 30.06.2022 значилось 17534,01 грн (сальдо на користь відповідача).

Виставлений позивачем рахунок-фактура за липень 2022 від 31.07.2022 №5008077496 (відповідно до якого сальдо на початок розрахункового періоду становить 17534,01 грн на користь відповідача, обсяг споживання електроенергії за липень 2022 47905,32 грн, що відповідає 9980 кВт* год, враховуючи повідомлені відповідачем показники лічильника на кінець червня 2022 2940,8, на кінець липня 2022 2945,79, різниця 4.99, що з урахуванням застосовуваного до лічильника коефіцієнту трансформації (4,99х2000=9980) становить 9980 кВт* год) також відповідає даним, які були вказані відповідачем у звіті відповідача про показники лічильника за цей розрахунковий період.

Доводи відповідача у спорі про те, що із нарахованого позивачем обсягу електроенергії за серпень 2022 в розмірі 685420 кВт*год на суму 3586421,77 грн відповідачем спожито лише 17420 кВт*год електроенергії (із розрахунку попередній показник 3283, поточний показник 3288.5, різниця 5.5), а решта обсягу облікованої електроенергії через лічильник відповідача в обсязі 668000 кВт* год (685420-17420=668000) була спожита не відповідачем, а субспоживачами відповідача ФОП Кобзар С.Г. та ФОП Ємельянова Л.О. у періоді з 24.09.2013 по 10.11.2020, є суперечливою поведінкою відповідача, яка не відповідає попередній поведінці відповідача щодо позивача.

Так, у звіті відповідача про показники лічильника за липень 2022 відповідач поточним (тобто кінцевим станом на 30.07.2022) показником вказував « 2945,79», а тому посилання відповідача на те, що показником лічильника станом на 01.08.2022 є « 3283» суперечить попередній поведінці відповідача. Пояснення відповідача при цьому, що решта обсягу облікованої електроенергії через лічильник відповідача в обсязі 668000 кВт* була спожита не відповідачем, а субспоживачами відповідача ФОП Кобзар С.Г. та ФОП Ємельянова Л.О. у періоді з 24.09.2013 по 10.11.2020 і що третя особа не привела показники лічильника відповідача у відповідність до реально спожитої відповідачем електроенергії (шляхом зменшення обсягу спожитої електричної енергії на лічильнику відповідача на обсяг споживання субспоживачів), також є суперечливою поведінкою відповідача щодо позивача, оскільки при виборі з 01.01.2019 позивача постачальником електроенергії та укладенні договору постачання від 01.01.2019 відповідач не повідомляв позивача про наявність в показах лічильника відповідача розбіжностей у періодах до 01.01.2019, а після укладення договору постачання від 01.01.2019 відповідач також не повідомляв позивача про наявність в показах лічильника відповідача розбіжностей у періодах до 10.10.2020 (до моменту, коли відбулось відключення субспоживачів від мережі відповідача).

Зокрема, як випливає з договору постачання від 01.01.2019, ним не було передбачено наявність субспоживачів у відповідача, відповідно до п.6.2 цього договору споживач (відповідач) зобов`язувався використовувати отриману електричну енергію виключно для власного споживання.

Відповідно до наявних в матеріалах справи звітів відповідача про показники лічильника за попередні (до серпня 2022) розрахункові періоди з січня 2021 по липень 2022 (т.4., ас.53-62) відповідач у вказаних звітах повідомляв покази лічильника відповідача без яких-небудь застережень з боку відповідача про наявність в показах лічильника відповідача розбіжностей або наявність в переданих відповідачем показах частки, що припадає на споживання субспоживачів.

При цьому, оскільки відповідно до п.8.6.8 ККОЕЕ відповідач як непобутовий споживач зобов`язаний протягом трьох календарних днів після закінчення кожного розрахункового місяця надавати оператору системи звіт про покази лічильників за розрахунковий місяць, то позивач був вправі покладатись на достовірність даних, які передавав відповідач про показники свого лічильника.

Суд при цьому відмічає, що відповідно до усталеної практики Верховного Суду (зокрема, постанови Верховного Суду у справі №904/3315/18 від 24.10.2019, у справі №917/803/18 від 15.05.2019) однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 статті 3 Цивільного кодексу України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Так, принцип добросовісності - це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав. У суб`єктивному значенні добросовісність розглядається як усвідомлення суб`єктом власної сумлінності та чесності при здійсненні ним прав і виконанні обов`язків.

Зазначений принцип лежить в основі доктрини venire contra factum proprium (заборони суперечливої поведінки), яка базується ще на римській максимі - "non concedit venire contra factum proprium" (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці).

Згаданий принцип римського права "venire contra factum proprium" є вираженням "equitable estoppel" - однієї з найважливіших доктрин загального права. В системі загального права ця доктрина ґрунтується на "principles of fraud" та є спрямованою на недопущення ситуації, в якій одна сторона може займати іншу позицію в судовому розгляді справи, що відрізняється від її більш ранньої поведінки або заяв, якщо це ставить протилежну сторону у невигідне становище.

Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них.

Таким чином доводи відповідача у спорі про те, що із нарахованого позивачем обсягу електроенергії за серпень 2022 в розмірі 685420 кВт*год на суму 3586421,77 грн відповідачем спожито лише 17420 кВт*год електроенергії (із розрахунку попередній показник 3283, поточний показник 3288.5, різниця 5.5), а решта обсягу облікованої електроенергії спожита не відповідачем, а субспоживачами відповідача у періоді з 24.09.2013 по 10.11.2020, є суперечливою поведінкою відповідача щодо позивача, яка не може отримати судовий захист.

Про суперечливий характер поведінки відповідача у спорі вказують також інші обставини та докази, а саме.

У своїх письмових поясненнях суду від 24.05.2023 відповідач посилається на те, що він неодноразово листами звертався до третьої особи з проханням привести у відповідність показники лічильника відповідача до реально спожитої електроенергії, при цьому, як також стверджує відповідач, зафіксована відповідачем розбіжність становила 668000 кВт*год (що відповідає тому нарахованому обсягу споживання електроенергії, який відповідач відповідно до його правової позиції у спорі не визнає, стверджуючи, що саме цей обсяг припадає на субспоживачів у періоді з 24.09.2013 по 10.11.2020, тобто до моменту перепідключення субспоживачів).

В той же час, як вже зазначалось судом, із обставин справи не вбачається, щоб відповідач, споживаючи електроенергію на підставі укладеного з позивачем договору постачання від 01.01.2019, повідомляв би позивача про наявність відповідної розбіжності у відповідача з третьою особою за періоди до 01.01.2019 та/або за періоди з 01.01.2019 по 10.11.2020.

Крім того, листи, на які відповідач посилається відповідно до його правової позиції у спорі, до третьої особи з проханням привести у відповідність показники лічильника відповідача, також містять суперечливі відомості та не узгоджуються із попередньою поведінкою відповідача, а саме:

1)у листах відповідача від 02.10.2020 №96 та від 06.04.2021 №19, які в копіях додані відповідачем до відзиву на позов (т.1, а.с.107-108), відповідач стверджував, що субспоживачі через лічильник відповідача використали 668000 кВт*год. Про те, що субспоживачі через лічильник відповідача використали 668000 кВт*год, стверджує відповідач також у додаткових поясненнях суду від 24.05.2023 (т.4, ас.83). В той же час, із копії такого ж листа відповідача від 02.10.2022 №96, який міститься в додатках до Акта позапланової виїзної перевірки від 01.03.2023 №127 НКРЕКП і на якому наявний відтиск вхідного штампу ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» (вх.№10191 від 03.10.2020) про отримання цього листа, випливає, що у вказаному листі від 02.10.2020 №96 відповідач стверджував, що субспоживачі через лічильник відповідача використали 178212 кВт*год. Саме про цей лист відповідача від 02.10.2020 №96 (із показником 178212 кВт*год) зазначається також і в обґрунтуванні проекту постанови НКРЕКП про накладення штрафу на третю особу (т.2 ас.101);

Таким чином, є підстави для висновку про те, що відповідач в дійсності подавав третій особі лист від 02.10.2020 №96, у якому стверджував, що субспоживачі через лічильник відповідача використали 178212 кВт*год (враховуючи наявність також відтиску вхідного штампу третьої особи на цьому листі). А через деякий час відповідач збільшив свої претензії до третьої особи і почав стверджувати (у листі від 06.04.2021 №19), що субспоживачі через лічильник відповідача використали нібито вже 668000 кВт*год, що суттєво відрізняється від первісної претензії відповідача до третьої особи;

2)відповідач у листах відповідача від 02.10.2020 №96 та від 06.04.2021 №19 періодом початку споживання субспоживачами електроененергії через лічильник відповідача вказує «з 01.01.2012». Цю ж саму позицію (про те, що початком споживання субспоживачами електроенергії є 01.01.2012) відповідач просуває у листі відповідача від 05.04.2023, в якому відповідач пропонував третій особі провести звірку між третьою особою не лише за період з 01.01.2019 по 10.11.2020, а за період з 2012 по 2020 роки (т.4, ас.70). В той же час відповідно до обставин справи лічильник відповідача №63023771 був встановлений та опломбований лише з 24.09.2013 (відповідно до акта технічної перевірки від 24.09.2013 показники цього лічильника станом на 24.09.2013 становили 00000,000 т.4 ас.15), що вказує на те, що в 2012 році та до 24.09.2013 субспоживачі ніяк не могли споживати електроенергію через цей лічильник відповідача;

3)відповідач при укладенні з третьою особою договору від 14.11.2013 знав про наявність субспоживачів, але наявність субспоживачів письмово оформив лише в 2018 році шляхом підписання з третьою особою додаткової угоди від 10.04.2018 та договору про спільне використання технологічних електричних мереж від 24.05.2018. Тобто факт наявності у відповідача субспоживачів у періоді з 24.09.2013 по травень 2018 так і не був оформлений письмово відповідачем з третьою особою;

4)відповідач відповідно до його правової позиції стверджує, що зафіксована відповідачем розбіжність становила саме 668000 кВт* год, а оскільки звернення відповідача до третьої особи залишились без будь-якої реакції третьої особи, але третя особа при цьому не надавала відповідачу акти приймання-передавання товарної продукції на зазначений обсяг електроенергії та не виставляла претензії, то відповідач вважав це питання врегульованим. В той же із наданих відповідачем до відзиву листів відповідача від 06.04.2021 №19 та від 12.11.2021 №59 вбачається, що відповідач це питання не вважав врегульованим та сподівався його врегулювати з третьою особою, звертаючись до неї вказаними листами.

В будь-якому разі суд відмічає, що відповідач не повідомляв позивача про наявність у відповідача яких-небудь розбіжностей щодо показників лічильника, при цьому відповідач споживав електроенергію на підставі договору постачання від 01.01.2019, а позивач на підставі даних про показники лічильника, переданих відповідачем, виставляв відповідачу рахунки-фактури за відповідні розрахункові періоди із розкриттям в цих рахунках в т.ч. даних про показники лічильника відповідача та здійсненням відповідачу нарахування за спожиту електроенергію з дотриманням принципу послідовності.

В той же час відповідач фактично щонайменше протягом липня 2022 занижував показники лічильника, які він передавав у звітах про показники лічильника.

Посилання відповідача на те, що він вів окремий облік електроенергії, спожитої відповідачем, та електроенергії, спожитої субспоживачами, і тому передавав у звітах занижені показники лічильника електроенергії суд відхиляє, враховуючи, що:

(1) Кодекс комерційного обліку електроенергії не передбачає заниження споживачем показників лічильника шляхом ведення споживачем альтернативного (заниженого) обліку показників лічильника навіть у випадку наявності субспоживачів. Із пунктів 5.9.1, 5.9.2 та 8.6.8 ККОЕЕ випливає, що навіть у випадку наявності субспоживачів корегуються не показники лічильника основного споживача, а на підставі показників лічильника основного споживача та показників лічильника субспоживача визначається окремо обсяг електричної енергії, спожитої основним споживачем, та обсяг електричної енергії, спожитої субспоживачем. Тобто заниження споживачем показників лічильника суперечить правилам ККОЕЕ та самому призначенню лічильника електроенергії та пов`язано із заниженням (приховуванням) реального обсягу споживання електроенергії споживачем;

(2) субспоживачі відповідача були відключені від мережі відповідача не пізніше 10.11.2020, при цьому відповідачем не доведено, що подальші звіти з показниками лічильника відповідача відповідач подавав із заниженням на обсяг 668000 кВт* год;

(3) відповідач не довів, що заниження показників лічильника відповідача, яке було виявлено в серпні 2022, припадає на споживання субспоживачів до 10.11.2020, а не на споживання самого відповідача.

Надаючи оцінку доводам відповідача, відповідно до яких відповідач вважає недопустимими доказами та ставить під сумнів достовірність наданої позивачем фотофіксації лічильника відповідача (з показанням на лічильнику 03283.431 кВт) та достовірність даних, які зазначені у наданій позивачем довідці оператора системи розподілу (третьої особи) про обсяги спожитої відповідачем електричної енергії від 25.10.2022, суд зазначає, що факт наявності на лічильнику відповідача станом на 31.08.2022 показів в розмірі більше 3283 підтверджується не лише цими доказами, а й низкою інших доказів, які не викликають сумнівів та узгоджуються між собою, а саме:

- проведеним третьою особою контрольним оглядом лічильника відповідача завод.№63023771 16.08.2022 відповідно до завдання на зйом показників №К045651D від 15.08.2022, зафіксований показник лічильника станом на 16.08.2022 3283;

- звітом відповідача за серпень 2022, відповідно до якого поточним показником лічильника відповідача (тобто станом на 31.08.2022) був « 3288.5»;

- фактом припинення у вересні 2022 електропостачання об`єкта відповідача із проведеним в подальшому третьою особою обстеженням точки розрахункового обліку, про що третьою особою за участю представника відповідача складено акт обстеження (технічної перевірки) точки розрахункового обліку від 08.05.2023. Зафіксовані в цьому акті від 08.05.2023 покази лічильника завод.№63023771 3297,796 (т.4, а.с.73-74)

Таким чином, у суду відсутні підстави сумніватись в тому, що станом на 31.08.2022 поточним показником лічильника відповідача був « 3288.5», який відповідач вказував у своєму звіті за серпень 2022.

При цьому, у звіті за липень 2022 відповідач вказував показником лічильника відповідача на 31.07.2022 « 2945,79» і за розрахунковий період липня 2022 позивач нарахував відповідачу у рахунку-фактурі за липень 2022 обсяг споживання, виходячи із цього показника станом на 31.07.2022, а тому нарахування позивачем відповідачу за активну електроенергію в сумі 3586421,77 грн, що відповідає 685420 кВт*год, враховуючи повідомлені показники лічильника на кінець липня 2022 2945,79 та на кінець серпня 2022 3288.5, різниця за серпень 2022 342.71, що становить 685420 кВт* год з урахуванням застосовуваного до лічильника коефіцієнту трансформації (342.71х2000=685420), відповідає фактичним обставинам справи, враховуючи показник лічильника відповідача станом на 31.08.2022.

Посилання відповідача у відзиві на те, що позивач є неналежним позивачем в частині вимог, які стосуються періоду постачання електроенергії відповідачу за період з листопада 2018 до 01.01.2019, і що до вимог позивача щодо періодів постачання електроенергії з січня по листопад 2019 пропущено строк позовної давності, суд відхиляє, враховуючи що позивачем у цій справі не заявлені вимоги за розрахункові періоди листопада 2018-листопада 2019, тобто доводи відповідача в цій частині є необґрунтованими. Відповідно до обставин справи відповідач щонайменше у звіті за липень 2022 занижував показники споживання електроенергії (звітуючи про ці показники в меншому розмірі, ніж фактичний), що було виявлено позивачем лише в серпні 2022 після проведення третьою особою контрольного огляду лічильника відповідача 16.08.2022 та подання відповідачем звіту за серпень 2022 із зазначенням дійсних фактичних показників лічильника.

Посилання відповідача на те, що в Акті позапланової виїзної перевірки від 01.03.2023 №127 міститься висновок, зокрема, і про те, що третя особа безпідставно нарахувала у серпні 2022 обсяги спожитої електроенергії у розмірі 685420 кВт* год та передала позивачу вказані обсяги для розрахунку за серпень 2022, що призвело до безпідставного припинення електричної енергії, суд відхиляє, враховуючи, що, по-перше, вказаний Акт позапланової виїзної перевірки від 01.03.2023 №127 не містить яких-небудь висновків про те, що дії самого позивача щодо відповідача були неправомірними. Як зазначає відповідач, він звертався до НКЕРКП із скаргою як щодо третьої особи так і позивача, однак актом НКЕРКП не встановлено неправомірних дій позивача.

Як вбачається із Акта позапланової виїзної перевірки від 01.03.2023 №127, висновок про те, що третя особа безпідставно нарахувала у серпні 2022 обсяги спожитої електроенергії у розмірі 685420 кВт* год та передала позивачу вказані обсяги для розрахунку за серпень 2022, обумовлений не тим, що відповідачу необхідно нарахувати обсяги спожитої електроенергії у якому-небудь іншому конкретному розмірі, встановленому НКЕРКП, а тим, що третя особа після отримання листа відповідача від 06.09.2022 №28 про незгоду із нарахуванням за серпень 2022 не здійснила перевірку вказаних у рахунку показів лічильника, після чого третя особа повинна була, у разі потреби, виправити помилкові дані та проінформувати споживача (відповідача) про результати перевірки. При цьому вказаний Акт позапланової виїзної перевірки від 01.03.2023 №127 не містить підтвердження правової позиції відповідача у спорі про те, що зафіксована між третьою особою та відповідачем розбіжність становила саме 668000 кВт* год, про яку стверджує відповідач у спорі, але докази чого відповідачем суду не надано.

Крім того, відповідно до обставин цього спору позивача з відповідачем здійснене позивачем нарахування відповідачу обсягу споживання електроенергії за серпень 2022 ґрунтувалось не на даних, обчислених третьою особою, а на даних, переданих самим відповідачем через електронний кабінет споживача про показники лічильника відповідача за серпень 2022.

Так, у звіті відповідача за серпень 2022 поточним показником лічильника відповідача (тобто станом на 31.08.2022) був « 3288.5».

При цьому, у звіті за липень 2022 відповідач вказував показником лічильника відповідача на 31.07.2022 « 2945,79», тобто нарахування позивачем відповідачу за активну електроенергію за серпень в сумі 3586421,77 грн, що відповідає 685420 кВт*год, враховуючи повідомлені показники лічильника на кінець липня 2022 2945,79 та на кінець серпня 2022 3288.5, різниця за серпень 2022 342.71, що становить 685420 кВт* год з урахуванням застосовуваного до лічильника коефіцієнту трансформації (342.71х2000=685420), відповідає даним, переданим самим відповідачем у звітах за липень-серпень 2022.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що у відповідача виникло зобов`язання по сплаті позивачу вартості активної електроенергії за розрахунковий період липня 2022 на суму 49387,98 грн (виходячи із нарахованого за липень 2022 обсягу спожитої електроенергії в обсязі 9980 кВт*год на суму 47905,32 грн), вартості активної електроенергії за розрахунковий період серпня 2022 на суму 3586421,77 грн (виходячи із нарахованого за серпень 2022 обсягу спожитої електроенергії в обсязі 685420 кВт* год на суму 3586421,77) та вартості активної електроенергії за розрахунковий період вересня 2022 на суму 49387,98 грн (виходячи із нарахованого за вересень 2022 обсягу спожитої електроенергії в обсязі 8700 кВт* год на суму 49387,98 грн). При цьому, враховуючи наявну переплату (сальдо на користь відповідача станом на 01.07.2022 в сумі 17534,01 грн) та здійснені відповідачем позивачу оплати за електроенергію в сумі 25000,00 грн у липні 2022, в сумі 55371,31 грн у серпні 2022 та в сумі 45000,00 грн у вересні, основний борг відповідача перед позивачем таким чином за розрахункові періоди серпня-вересня 2022 становить 3540809,75 грн (47905,32 + 3586421,77 + 49387,98 - 17534,01 - 25000,00- 55371,31 - 45000,00 = 3540809,75).

Щодо доводів позивача про стягнення з відповідача 1623156,46 грн донарахування за споживання у серпні 2022 вартості електроенергії понад заявлений обсяг, то суд вказані вимоги відхиляє, оскільки відповідно до обставини справи відповідач занижував дані про показники лічильника електроенергії, які він передавав у звітах, не лише у серпні 2022, а й щонайменше в липні 2022, тобто відповідно до обставин справи менш ймовірним є те, що відповідач заявлене позивачем перевищення споживання (обсяг електроенергії понад заявлений обсяг) спожив одразу лише у серпні 2022, а не поступово - шляхом неодноразового заниження даних про показники лічильника протягом 2020-2022.

При цьому, оскільки застосований позивачем додатковий тариф за перевищення споживання не є мірою відповідальності за заниження даних про показників лічильника, а застосовується саме за перевищення споживання (за споживання в розрахунковому періоді електроенергії понад заявлений в цьому розрахунковому періоді обсяг), то доводи позивача про необхідність застосування додаткового тарифу за перевищення відповідачем споживання у серпні 2022 є непереконливими. Отже, виходячи із принципу правової визначеності, відсутні підстави для застосування додаткового тарифу за перевищення споживання у серпні 2022, оскільки споживання (шляхом заниження даних про показники лічильника) припадає на декілька розрахункових періодів.

Згідно з ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч.2 ст.509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 ст.626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст.714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Статтею 275 Господарського кодексу України передбачено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України «Про ринок електричної енергії».

Також згідно з ч.6 та 7 ст.276 Господарського кодексу України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору. Договір може передбачати попередню оплату, планові платежі з наступним перерахунком або оплату, що проводиться за вартість прийнятих ресурсів.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1, 2 ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Згідно зі ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до п.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З наявних у матеріалах справи доказів вбачається наявність у відповідача грошового зобов`язання перед позивачем (основного боргу) в сумі 3540809,75 грн за поставлену електроенергію, строк виконання якого настав і яке відповідачем не виконане, відтак, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 3540809,75 грн є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а отже підлягають задоволенню.

В задоволенні позовних вимог позивача до відповідача в частині стягнення 1623156,46 грн основного за перевищення споживання у серпні 2022 суд відмовляє з огляду на недоведеність позивачем правомірності застосування тарифу за перевищення споживання до сукупного обсягу електроенергії.

Відповідно до ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст.74 Господарського процесуального кодексу України).

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч.1 ст.79 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Позивачем за подання позову сплачено судовий збір в сумі 77459,50 грн, який на підставі ст.129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача в сумі 53112,15 пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 11, 13, 14, 18, 20, 73-80, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Лігена» про стягнення 5163966,21 грн основного боргу задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Лігена» (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Володимира Момота, 53, код ЄДРПОУ 24578324) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» (08132, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, м. Вишневе, вул. Київська, 8-В, код ЄДРПОУ 42094646) 3540809 (три мільйони п`ятсот сорок тисяч вісімсот дев`ять) грн 75 коп. основного боргу та 53112 (п`ятдесят три тисячі сто дванадцять) грн 15 коп. витрат зі сплати судового збору.

3. В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Лігена» в частині стягнення 1623156,46 грн основного боргу відмовити.

4. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення Господарського суду Київської області набирає законної сили у строк та порядку, які передбачені ст.241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 15.12.2023.

Суддя О.О. Третьякова