ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"10" серпня 2023 р. м. Київ Справа № 911/1063/23
Розглянувши матеріали справи за позовом Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «БФ Груп»
про стягнення 42 978,22 грн.
Суддя Кошик А.Ю.
При секретарі судового засідання: Фроль В.В.
За участю представників:
позивача: Шишкіна І.В.
відповідача: Гаврин Д.В.
Обставини справи:
Господарським судом Київської області розглядається справа за позовом Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (надалі ? позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «БФ Груп» (надалі ? відповідач) про стягнення 42 978,22 грн.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 18.04.2023 року відкрито провадження у справі № 911/1063/23 за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання призначено на 11.05.2023 року.
В судовому засіданні 11.05.2023 року оголошувалась перерва на 01.06.2023 року.
В судовому засіданні 01.06.2023 року оголошувалась перерва на 22.06.2023 року.
В судовому засіданні 22.06.2023 року оголошувалась перерва на 10.08.2023 року.
В судовому засіданні 10.08.2023 року представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, представник відповідача проти позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позов.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.
Відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.
У зв`язку з чим, в судовому засіданні 10.08.2023 року судом закінчено розгляд справи та за результатами оцінки поданих сторонами доказів, у нарадчій кімнаті, прийнято рішення.
Розглянувши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд ВСТАНОВИВ:
Як вбачається з викладених у позові обставин, 25.09.2014 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області та Товариством з обмеженою відповідальністю «БФ Груп» укладено Договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності № 1625 (далі - Договір оренди).
Пунктом 1.1 Договору оренди визначено, що Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно, а саме частину нежитлового приміщення № 3.1.4 на 3-му поверсі пасажирського терміналу «D» загальною площею 80,0 кв.м, розміщене за адресою: Київська обл, Бориспільський р-н, Бориспіль-7 на 3-му поверсі термінального комплексу «D» (інв. 47578), що перебуває на балансі Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль».
Згідно з пунктом 1.2 Договору оренди майно передається в оренду з метою використання за цільовим призначенням: для розміщення та експлуатації місць із сервісного обслуговування пасажирів.
Пунктом 5.10 Договору оренди визначено, що Орендар зобов`язується своєчасно здійснювати витрати, пов`язані з утриманням орендованого Майна, шляхом компенсації комунальних послуг та податку на землю або укладення цивільно-правових угод із постачальниками послуг. Орендар зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі компенсувати витрати на утримання Майна за переліком всіх видів послуг та цін згідно діючих тарифів, в тому числі податку на землю. При цьому, витрати на утримання Майна компенсуються залежно від наявності, кількості, потужності, часу роботи електроприладів, систем тепло- і водопостачання, каналізації за спеціальними рахунками, а в неподільній частині - пропорційно розміру займаної Орендарем площі Майна на підставі тарифів та розрахункових документів, наданих Орендареві.
Орендар зобов`язується на наступний робочий день, що слідує за днем підписання Договору звернутися до Балансоутримувача для отримання проекту договору про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого Майна та надання комунальних послуг Орендарю (п. 5.18 Договору оренди).
30.06.2014 року актом приймання-передачі орендованого майна Орендодавець передав, а Орендар (відповідач) прийняв в строкове платне користування державне нерухоме майно, а саме частину нежитлового приміщення № 3.1.4 на 3-му поверсі пасажирського терміналу «D» загальною площею 80,0 кв.м, розміщене за адресою: Київська обл, Бориспільський р-н, Бориспіль-7 на 3-му поверсі термінального комплексу «D» (інв. 47578).
На виконання умов Договору оренди між Державним підприємством «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (позивач, Балансоутримувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БФ Груп» (відповідач, Орендар) укладено Договір про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг Тимчасовому користувачу від 03.03.2015 року № 02.5-14/1-9 (далі - Договір відшкодування).
Підпунктом 1.1.1 п. 1.1 Договору відшкодування встановлено, що у зв`язку з наданням Орендарю в строкове платне користування державного окремого індивідуально визначеного нерухомого майна - частини нежитлового приміщення №3.1.4 на третьому поверсі пасажирського терміналу «Б», загальною площею 80,00 кв.м (далі - Майно) для розміщення та експлуатації місць із сервісного обслуговування пасажирів Балансоутримувач надає, а Орендар отримує послуги, вказані в Таблиці № 1 (п. 1 - п. 4) цього договору, а саме: постачання теплової енергії; забезпечення санітарно-гігієнічних умов праці; вода, для прибирання орендованого Майна самостійно; прибирання та вивезення твердих побутових відходів.
Також, п. 5 Таблиці № 1 передбачено, що Балансоутримувач надає, а орендар отримує послуги з підтримання в належному стані території, прилеглої до орендованого майна, використання мереж освітлення території аеропорту, обслуговування внутрішньо портових доріг та під`їзних шляхів, забезпечення приміщень загального користування, щомісячна плата за які встановлена в розмірі 20% від чистого доходу, отриманого від діяльності на орендованій площі (згідно з Довідкою про розмір чистого доходу), але не менше 50 000 грн.
На умовах п.п.2.1.1, п.п.2.1.6 п.2.1 Договору відшкодування Балансоутримувач взяв на себе зобов`язання надавати Орендарю визначені Договором послуги; щомісяця, до 10-го числа місяця, наступного за звітним, виставляти Орендарю рахунок-фактуру за надані Послуги (далі - рахунок) за звітний місяць та складати Акт приймання-здачі виконаних Послуг (далі - Акт), який є контрольним та звітним документом Сторін щодо надання-отримання Послуг та їх якості.
Орендар взяв на себе зобов`язання своєчасно здійснювати розрахунки за Договором (п.п.2.2.1 п.2.2 Договору).
Згідно з п.п.2.2.2 п.2.2 Договору відшкодування Орендар зобов`язаний щомісячно, до 5-го числа місяця, наступного за звітним, надавати до бухгалтерії Балансоутримувача довідку про чистий дохід та кількість обладнання (далі - Довідка), отриманий від своєї діяльності за звітний місяць відповідно до предмету цього Договору, та періодичний місячний звіт, виданий касовим апаратом. Довідка має бути підписана керівником та головним бухгалтером Орендаря.
Відповідно до п.п. 2.2.3 п. 2.2 Договору Орендар зобов`язаний щомісяця, з 10 числа місяця, що слідує за звітним, самостійно одержувати в бухгалтерії Балансоутримувача рахунок, Акт та раз на рік рахунок на оплату земельного податку згідно з пунктом 1.1.3 Договору. Орендар несе відповідальність за вчасне отримання рахунку та Акту. Датою отримання рахунку та Акту вважається 15 число кожного місяця незалежно від дати його фактичного отримання. Сплата рахунку здійснюється Орендарем до 20 числа того ж місяця. Підписаний Акт Орендар зобов`язаний повернути в бухгалтерію Балансоутримувача протягом 5-ти робочих днів з дати його отримання або надати в цей строк вмотивовану відмову від його підписання. Якщо протягом 5-ти робочих днів Акт не буде повернутий Балансоутримувачу та не надана в цей строк мотивована відмова від його підписання, він вважається підписаним Сторонами.
На виконання умов п.п.2.1.1 п.2.1 Договору відшкодування Балансоутримувачем у лютому - грудні 2022 року були надані Орендарю послуги, визначені п.п. 1.1.1 п.1.1 Договору із змінами та доповненнями, що підтверджується Актами приймання-здачі виконаних послуг.
Для сплати вартості наданих Балансоутримувачем і отриманих Орендарем у лютому-грудні 2022 року Послуг Балансоутримувачем було виставлено, а Орендарем всупереч вимогам п.п. 2.2.3 п. 2.2 Договору самостійно не отримано в бухгалтерії Балансоутримувача Рахунки-фактури з Актами приймання-здачі виконаних послуг. А тому позивачем приймання-здачі виконаних послуг були направлені позивачем відповідачу засобами електронного зв`язку з використанням програмного забезпечення «М.Е.Dос».
Детальний розрахунок суми основного боргу наведено в Додатку 1 «Розрахунок суми основного боргу`згідно з яким позивач просить стягнути з відповідача 20 990,90 грн. основного боргу з відшкодування вартості комунальних послуг.
Згідно з умовами п.4.2 Договору у разі несвоєчасної оплати отриманих послуг Орендар зобов`язаний сплачувати Балансоутримувачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення. Пеня нараховується до моменту повного погашення заборгованості за цим Договором.
Розрахунок штрафних санкцій з урахуванням пені і ст.625 ЦК України наведено в Додатку 2 «Розрахунок штрафів», згідно з яким позивачем нараховано відповідачу та заявлено до стягнення 5 549,61 грн. пені; 335,78 грн. 3% річних; 1 301,93 грн. інфляційних втрат.
Відповідно до п. 4.3. Договору відшкодування у разі несвоєчасного надання Довідки про чистий дохід, Орендар зобов`язаний сплачувати Балансоутримувачу штраф у розмірі 100,00 грн. без урахування ПДВ за кожний календарний день прострочення. Сплата здійснюється Орендарем протягом 5 банківських днів після отримання рахунків.
В порушення вимог п.п.2.2.2 п.2.2 Договору відшкодування відповідач не надав позивачу довідку про чистий дохід та кількість обладнання, отриманий від своєї діяльності за лютий 2022 року, та періодичний місячний звіт, виданий касовим апаратом.
У зв`язку з порушенням вимог п.п.2.2.2 п.2.2 Договору відшкодування позивачем виставлено відповідачу рахунок-фактуру від 02.08.2022 року № 897/542 на суму 14 800,00 грн. Однак зазначений рахунок відповідачем не сплачено.
В ході розгляду справи відповідач подав відзив, в якому позовні вимоги заперечував, зазначив, що фактично не користувався орендованим майном, тому комунальні послуги не споживав.
Відповідно до п. 1.4 Договору відшкодування, розмір оплати за послуги залежить від фактичного їх об`єму, тарифів та витрат Балансоутримувача, пов`язаних з обсягом послуг в період їх надання, якості послуг та інших випадків, передбачених чинним законодавством України.
12.04.2021 року у зв`язку з введенням карантинних обмежувальних заходів в Київській обл., Орендар звернувся до Балансоутримувача з відповідним листом № 21-67 та проханням направляти рахунки, акти приймання-здачі виконаних робіт та акти звірки за Договором оренди та Договором на електронну пошту Орендаря та за його місцезнаходженням. З того часу Балансоутримувач надсилав Орендареві примірники документів щодо надання послуг згідно з Договором оренди та згідно з Договором засобами електронного зв`язку; через програмний комплекс М.Е.Doc за місцезнаходженням Орендаря, однак не всі і несвоєчасно, що свідчить про невідповдіність днів прострочення, наведених у розрахунку позову.
Щодо вимог про стягнення заборгованості за період після введення воєнного стану, відповідач зазначає, що звертався до позивача з мотивованими відмовами від оплати послуг, оскільки ним майно не використовувалось з незалежних від нього обставин у зв`язку з введенням на всій території України воєнного стану, що спричинило призупинення роботи ДП МА «БОРИСПІЛЬ» й аеропорту.
З огляду на це, ТОВ «БФ ГРУП» вважає, що оскільки відсутні підстави для стягнення з Відповідача послуг, визначених у підп. 1.1.1. п. 1.1 Договору за період з лютого по грудень 2022 року, то й відсутні підстави для стягнення нарахованих позивачем штрафів (пеня, 3% річних та суми інфляційних витрат).
У відповіді на відзив позивач зазначив, що порядок виставлення позивачем і отримання відповідачем рахунків-фактур для сплати вартості наданих/отриманих Послуг і Актів приймання-здачі виконаних послуг встановлені умовами п. 2.2.3 Договору.
Відповідно до умов п. 2.2.3 Договору, Орендар щомісяця, з 10-го числа місяця, що слідує за звітним, самостійно одержувати в бухгалтерії Балансоутримувача рахунок, Акт та раз на рік рахунок-фактуру на оплату земельного податку згідно з пунктом 1.1.3 Договору. Орендар несе відповідальність за вчасне отримання рахунку та Акту. Датою отримання рахунку та Акту вважається 15 число кожного місяця незалежно від дати їх фактичного отримання. Сплата рахунку проводиться Орендарем до 20 числа того ж місяця. Підписаний Акт Орендар зобов`язаний повернути в бухгалтерію Балансоутримувача протягом 5-ти робочих днів з дати його отримання або надати в цей строк вмотивовану відмову від його підписання. Якщо протягом 5-ти робочих днів Акт не буде повернутий Балансоутримувачу та ненадана в цей строк вмотивована відмова від його підписання, він вважається підписаним Сторонами, (п. 2.2.3 Договору в редакції додаткової угоди № 2 від 18.04.2019 до Договору).
Жодною з умов Договору не встановлено обов`язок позивача направляти відповідачу рахунки-фактури і Акти засобами поштового зв язку або на електронну пошту.
Надіслання позивачем на адресу відповідача рахунків та актів відбувалась для зручності на прохання відповідача, тому не передбачає жодних правових наслідків.
Будь-які зміни до умов Договору в частині зміни переліку, кількості або припинення послуг, які надаються за Договором не вносилися до Договору, передбачені п. 8.5 Договору, а тому відповідач має виконувати зобов`язання встановлені Договором.
Позивач також зауважив, що ним здійснювались витрати на утримання приміщення, в якому відповідач орендував площі, забезпечувалось електропостачання, опалення, водопостачання та водовідведення, охорону, тощо. При цьому, відповідач, безпідставно заперечуючи проти відшкодування комунальних витрат взагалі, мав повідомити позивачу про фактичні обсяги використання приміщення, враховуючи що у відповідача був доступ, діяли орендні відносини, у орендованому приміщенні знаходилось майно відповідача.
При цьому, форс-мажорні обставини, на дію яких посилається відповідач, не були винятковими саме для нього і в однаковій мірі діяли для обох сторін.
Згідно з ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Відповідно до ч.2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до п. 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
У відповідності з ч. 1 статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ст. 902 Цивільного кодексу України виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.
Відповідно до статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. У разі неможливості виконати договір про надання послуг, що виникла не з вини виконавця, замовник зобов`язаний виплатити виконавцеві розумну плату. Якщо неможливість виконати договір виникла з вини замовника, він зобов`язаний виплатити виконавцеві плату в повному обсязі, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.
Як умовами Договору оренди, так і умовами Договору відшкодування передбачено зобов`язання відповідача своєчасно здійснювати витрати, пов`язані з утриманням орендованого Майна, шляхом компенсації комунальних послуг та податку на землю або укладення цивільно-правових угод із постачальниками послуг.
Також, п. 5 Таблиці № 1 передбачено, що Балансоутримувач надає, а орендар отримує послуги з підтримання в належному стані території, прилеглої до орендованого майна, використання мереж освітлення території аеропорту, обслуговування внутрішньо портових доріг та під`їзних шляхів, забезпечення приміщень загального користування, щомісячна плата за які встановлена в розмірі 20% від чистого доходу, отриманого від діяльності на орендованій площі (згідно з Довідкою про розмір чистого доходу), але не менше 50 000 грн.
Згідно з п.п.2.2.2 п.2.2 Договору відшкодування Орендар зобов`язаний щомісячно, до 5-го числа місяця, наступного за звітним, надавати до бухгалтерії Балансоутримувача довідку про чистий дохід та кількість обладнання (далі - Довідка), отриманий від своєї діяльності за звітний місяць відповідно до предмету цього Договору, та періодичний місячний звіт, виданий касовим апаратом. Довідка має бути підписана керівником та головним бухгалтером Орендаря.
Однак, як свідчать матеріали справи, відповідачем своєчасно та в повному обсязі не виконувались зобов`язання з відшкодування вартості комунальних послуг, необхідних для підтримання в належному стані орендованих ним приміщень. Також відповідачем не спростовано твердження позивача про ненадання довідок про чистий дохід, отриманий від своєї діяльності за звітний місяць, та періодичних місячних звітів.
Таким чином вимога позивача про стягнення основного боргу в сумі 20 990,90 грн. з відшкодування вартості комунальних послуг позивачем обгрунтована та доведена, відповідачем не спростована, тому підлягає задоволенню.
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
У відповідності до ч. 1 ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Пунктами 1, 2 ст. 230 Господарського кодексу України визначено, що санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у ст. 2 цього Кодексу.
Згідно з ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з умовами п. 4.2 Договору у разі несвоєчасної оплати отриманих послуг Орендар зобов`язаний сплачувати Балансоутримувачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення. Пеня нараховується до моменту повного погашення заборгованості за цим Договором.
Відповідно до п. 4.3. Договору відшкодування у разі несвоєчасного надання Довідки про чистий дохід, Орендар зобов`язаний сплачувати Балансоутримувачу штраф у розмірі 100,00 грн. без урахування ПДВ за кожний календарний день прострочення. Сплата здійснюється Орендарем протягом 5 банківських днів після отримання рахунків.
Таким чином, враховуючи встановлені в ході розгляду спору факти прострочення платежів та виконання інших договірних зобов`язань, позовні вимоги про стягнення 5 549,61 грн. пені; 335,78 грн. 3% річних; 1 301,93 грн. інфляційних втрат та 14 800,00 грн. штарфу за аненадання довідок про чистий дохід, правомірні, обгрунтовані і підлягають задоволенню.
При цьому суд виходить з факту перебування обох сторін в однакових умовах господарювання і відповідач, усвідомлюючи неможливість повноцінного використання приміщення не відмовився від орендних відносин, мав доступ та зберігав майно. В той же час, позиція відповідача свідчить про нехтування необхідністю підтримання приміщення в належному стані, попри неможливість його використання.
Згідно зі ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними у розумінні ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Згідно з ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Як визначено ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 79, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» до Товариства з обмеженою відповідальністю «БФ Груп» про стягнення 42 978,22 грн. задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БФ Груп» (08324, Київська обл., Бориспільський р-н, сільрада Гірська, вулиця Бориспіль-7, Міжнародний державний аеропорт «Бориспіль», код 36077146) на користь Державного підприємства Міжнародний аеропорт Бориспіль (08300, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Гора, вул. Бориспіль-7, код 20572069) 20 990,90 грн. основного боргу, 5 549,61 грн. пені, 335,78 грн. 3% річних, 1 301,93 грн. інфляційних, 14 800,00 грн. штрафу за ненадання довідки про чистий дохід та 2 684,00 грн. витрат по сплаті судового збору.
3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку відповідно до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя А.Ю. Кошик
повний текст рішення складено 15.12.2023 року
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 10.08.2023 |
Оприлюднено | 18.12.2023 |
Номер документу | 115680237 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі) про державну власність щодо оренди |
Господарське
Господарський суд Київської області
Кошик А.Ю.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні