Рішення

від 06.12.2023 по справі 911/1968/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" грудня 2023 р. м. Київ

Справа № 911/1968/23

Господарський суд Київської області у складі:

cудді Ейвазової А.Р.,

за участі секретаря судового засідання Стаднік Є.О., розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРМІНА ТРЕЙД»</a>, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Проект-Енергобуд», ОСОБА_2 про припинення трудових відносин за участі представників від:

позивача ОСОБА_1 ;

відповідача не з`явився;

третьої особи 1 не з`явився;

третьої особи 2 не з`явився

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРМІНА-ТРЕЙД» (далі відповідач, ТОВ «ТЕРМІНА-ТРЕЙД») та просить визнати трудові відносини ОСОБА_1 з ТОВ «ТЕРМІНА-ТРЕЙД» припиненими з 01 травня 2023 року у зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 з посади директора за власним бажанням на підставі ст. 38 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України).

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що 31.03.2023 ним подана заява про звільнення за власним бажанням та, у зв`язку із бездіяльністю учасників, ініційовано загальні збори учасників для вирішення відповідного питання на 01.05.2023, однак, такі збори не відбулись внаслідок неявки учасників (а.с.1-4).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 10.07.2023 відкрито провадження у справі за відповідним позовом, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 14.08.2023 о 15:30 та встановлено строк відповідачу для подання відзиву на позов (а.с.21-22).

Відповідна ухвала доставлена до електронного кабінету позивача 12.07.2023, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с.24), а відповідачу копія ухвали від 10.07.2023 направлена рекомендованим поштовим відправленням №0600032241090, яке повернуто відділенням поштового зв`язку з довідкою, у якій причиною повернення вказано: «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.40-43).

В силу п.5 ч.6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Ухвала суду, як вбачається із змісту п.1 ч.1 ст.232 ГПК України, є видом судового рішення.

Отже, відповідна ухвала суду вважається врученою ТОВ «ТЕРМІНА-ТРЕЙД» - 30.08.2023 (а.с. 40)

В строк, встановлений ухвалою від 10.07.2023, відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалися, з заявою про продовження встановленого строку відповідач до прийняття рішення у справі до суду не звертався.

Відповідно до ч.1 ст.118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Частиною 2 ст. 178 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Ухвалою від 14.08.2023 судом провадження у даній справі зупинено до закінчення перегляду в касаційному порядку судових рішень у справі №127/27466/20 (а.с.33-37), а ухвалою від 19.09.2023 поновлено та призначено підготовче засідання у справі на 16.10.2023 о 15:50 (а.с.44-45).

Ухвала від 19.09.2023 доставлена до електронного кабінету позивача 19.09.2023 о 19:26, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с.47), і вважається врученою позивачу наступного робочого дня в силу ч.6 ст.242 ГПК України; поштове відправлення № 0600047202318, яким відповідачу ТОВ «ТЕРМІНА-ТРЕЙД» направлено копію ухвали від 19.09.2023, повернуто з довідкою відділення поштового зв`язку, у якій причиною повернення вказано: «адресат відсутній за вказаною адресою», та в силу положень п.5 ч.6 ст. 242 ГПК України є підставою вважати відповідну ухвалу врученою відповідачу (а.с.54-57).

16.10.2023 позивачем направлено до суду заяву про зміну предмету позову, відповідно до якої позивач просить припинити з дня набрання законної сили рішенням суду трудові відносини ОСОБА_1 з ТОВ «ТЕРМІНА-ТРЕЙД» у зв`язку зі звільненням ОСОБА_1 з посади директора за власним бажанням на підставі ст.38 КЗпП України, поклавши повноваження керівника ТОВ «ТЕРМІНА-ТРЕЙД» на керівника (директора) і кінцевого бенефіціарного власника (контролера) Товариства з обмеженою відповідальністю «Проект-Енергобуд» (далі ТОВ «Проект-Енергобуд») - ОСОБА_2 (далі ОСОБА_2 ) тимчасово з дати наступної за датою набрання законної сили рішенням суду, до прийняття рішення уповноваженим органом ТОВ «ТЕРМІНА-ТРЕЙД» (а.с.58-61).

Окрім того, позивачем заявлено клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , керівника (директора) і кінцевого бенефіціарного власника (контролера) учасника відповідача ТОВ «Проект-Енергобуд» (а.с.58-61).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.10.2023: прийнято заяву про зміну предмету позову; залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ТОВ «Проект-енергобуд» та ОСОБА_2 ; зобов`язано відповідача направити третій особі копію позову з додатками та заяви про зміну предмету позову; встановлені строки для подання заперечень відповідачу щодо прийняття відповідної заяви, а третім особам - для подання пояснень; продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів (а.с.69-72).

Ухвала від 16.10.2023 доставлена до електронного кабінету позивача 19.10.2023 о 16:45, про що свідчить довідка про доставку електронного листа (а.с.74); поштове відправлення № 0600054969713, яким відповідачу ТОВ «ТЕРМІНА-ТРЕЙД» направлено копію ухвали від 16.10.2023, повернуто з довідкою відділення поштового зв`язку, у якій причиною повернення вказано: «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.91-96), що в силу положень п.5 ч.6 ст. 242 ГПК України є підставою вважати відповідну ухвалу врученою відповідачу; поштове відправлення № 0600054969942, яким третій особі ТОВ «Проект-Енергобуд» направлено копію ухвали від 16.10.2023, повернуто з довідкою відділення поштового зв`язку, у якій причиною повернення вказано про відсутність адресата за вказаною адресою, отже, в силу положень п.5 ч.6 ст. 242 ГПК України, відповідна ухвала є врученою такій третій особі (а.с.75-79).

02.11.2023 через підсистему «Електронний суд» позивачем подано заяву про долучення додаткових доказів та надання доказів виконання вимог суду в частині направлення третім особам позову з додатками та заяви про зміну предмету позову, викладених у п.4 ухвали суду від 16.10.2023 (а.с.80).

06.11.2023 підготовче засідання не відбулось, у зв`язку з повітряною тривогою та загрозою ракетних обстрілів м. Києва.

Ухвалою від 07.11.2023 судом повідомлено учасників про призначення підготовчого засідання на 20.11.2023 о 15:45 (а.с.99).

Ухвала від 07.11.2023 доставлена до електронного кабінету позивача 07.11.2023 о 13:46 (а.с.100); поштове відправлення № 0600059590445, яким відповідачу ТОВ «ТЕРМІНА-ТРЕЙД» направлено копію ухвали від 07.11.2023, повернуто з довідкою відділення поштового зв`язку, у якій причиною повернення вказано: «адресат відсутній за вказаною адресою», яка в силу положень п.5 ч.6 ст. 242 ГПК України свідчить про вручення відповідачу такої ухвали (а.с.117-120); поштове відправлення № 0600059591808, яким третій особі ТОВ «Проект-Енергобуд» направлено копію ухвали від 07.11.2023, повернуто з довідкою відділення поштового зв`язку, у якій причиною повернення вказано про відсутність адресата за вказаною адресою, тому відповідна ухвала суду вважається судом врученою третій особі відповідно до п.5 ч.6 ст. 242 ГПК України (а.с.102-105).

Ухвалами від 20.11.2023, що занесені до протоколу засідання, долучено до матеріалів справи подані позивачем докази, підготовче провадження закрито у відповідності з п.3 ч.2 ст.185 ГПК України, у зв`язку із виконанням завдань підготовчого провадження. (а.с.106).

Приймаючи подані позивачем докази судом враховано, що вказані документи (статут, рішення загальних зборів про призначення позивача директором та наказ про його призначення) надані позивачем після подання позову враховуючи правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 06.09.2023 у справі №127/27466/20, що прийнята вже після подання позову до суду, тому причини неподання їх разом з позовом визнані поважними.

Ухвалою від 20.11.2023 повідомлено відповідача та третіх осіб про призначення справи до судового розгляду по суті на 06.12.2023 о 15:30 (а.с.108), копія якої направлена таким учасникам поштовими відправленнями №№0600062922165, 0600062919172, 0600062917757.

Окрім того, відповідна ухвала суду направлена до Єдиного державного реєстру судових рішень 20.11.2023, зареєстрована у реєстрі 21.11.2023 та оприлюднена 22.11.2023.

В судове засідання 06.12.2023 відповідач та треті особи не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Пунктом 1 ч.3 ст. 202 ГПК України передбачено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Враховуючи зазначене, судом розглянуто справу за відсутності представників відповідача та третіх осіб.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши зібрані у справі докази, судом встановлені наступні обставини.

Рішенням загальних зборів учасників ТОВ «ТЕРМІНА-ТРЕЙД», що оформлено протоколом № 1/2016 від 10.05.2016, позивача ОСОБА_1 призначено на посаду директора з 11.05.2016 (а.с.88).

У відповідності до наказу № 2/к від 11.05.2016 позивач заступив на посаду директора ТОВ «ТЕРМІНА-ТРЕЙД» з 11.05.2016 за сумісництвом (а.с.89).

Станом на березень 2023 року ТОВ «ТЕРМІНА-ТРЕЙД» діє на підставі статуту, затвердженого рішення загальних зборів учасників, зафіксованого протоколом від 10.05.2016 №1 (а.с.83-87, далі - статут).

У відповідності до п.8.1 статуту ТОВ ТЕРМІНА-ТРЕЙД»: директор є одноосібним виконавчим органом товариства; директор підзвітний зборам учасників і організовує виконання їх рішень.

За положеннями пп. 8.2.1 п. 8.2 статуту директор керує поточною діяльністю товариства, забезпечує дотримання та виконання планів товариства, рішень загальних зборів.

Як визначено підпунктом 8.2.8 пункту 8.2 статуту директор скликає загальні збори учасників товариства, здійснює їх підготовку.

Пунктом 6.1 статуту визначено, що вищим органом товариства є загальні збори учасників, які складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

До компетенції загальних зборів, зокрема, належать питання утворення і відкликання виконавчого та інших органів товариства (пп. 6.6.3 п. 6.6 статуту).

Відповідно до п.7.6 статуту збори учасників скликаються за необхідністю, але не рідше двох разів на рік. Позачергові збори учасників скликаються виконавчим органом в разі неплатоспроможності товариства, а також у будь-якому іншому випадку, якщо цього потребують інтереси товариства в цілому, що передбачено п.7.7 статуту.

Як визначено п.7.8 статуту: про проведення загальних зборів учасники повідомляються письмово з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного; повідомлення повинно бути зроблено не менш, як за 30 днів до скликання загальних зборів; будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах за умови, що воно було ним поставлено не пізніш, як за 25 днів до початку зборів; не пізніш, як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів; з питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

31.03.2023 позивачем підписано заяву про його звільнення з посади директора ТОВ «ТЕРМІНА-ТРЕЙД» за власним бажанням на підставі ст.38 КЗпП України, адресовану товариству та його учасникам ТОВ «Проект-Енергобуд», ОСОБА_3 (далі ОСОБА_3 ) (а.с.4).

На момент подання відповідної заяви учасниками товариства, як вбачається з інформації є Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також п.4.6 статуту ТОВ «ТЕРМІНА-ТРЕЙД» (а.с.84) є юридична особа - ТОВ «Проект-Енергобуд (51,5% статутного капіталу) та фізична особа громадянка України - ОСОБА_3 (48,5% статутного капіталу).

Позивач 31.03.2023 цінними листами № 0421219897788, №0421219897800 з описами вкладення направив на адресу вказаних учасників товариства разом із копією відповідної заяви повідомлення про проведення позачергових загальних зборів учасників товариства 01.05.2023 о 10:00 за адресою: 08161, Київська обл., Фастівський район, Боряська міська територіальна громада, село Тарасівка, вулиця Шевченка, будинок 67 (а.с.8-10).

До порядку денного позачергових загальних зборів згідно вказаного повідомлення включені наступні питання: розгляд заяви директора товариства ОСОБА_1 про звільнення із займаної посади за власним бажанням; призначення нового керівника товариства.

01.05.2023 у зв`язку із неявкою учасників, збори не відбулися, про що позивачем складено акт б/н від 01.05.2023 (а.с.12).

Звертаючись до суду з відповідним позовом позивач просить припинити його трудові відносини з відповідачем ТОВ «ТЕРМІНА-ТРЕЙД» у зв`язку із звільненням за власним бажанням, оскільки товариством в особі його вищого органу загальних зборів відповідне питання не вирішено.

Заявлені вимоги є мотивованими з наступних підстав.

Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Кожний із процесуальних кодексів встановлює обмеження щодо кола питань, які можна вирішити у межах відповідних судових процедур. Зазначені обмеження спрямовані на дотримання оптимального балансу між правом людини на судовий захист і принципами юридичної визначеності, ефективності й оперативності судового процесу.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (аб.1 ч.1 ст. 19 ЦПК України).

Конституційний Суд України в абзацах другому та четвертому п. 3.2 рішення №1-рп/2010 від 12.01.2010 у справі № 1-2/2010 за конституційним зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародний фінансово-правовий консалтинг» про офіційне тлумачення ч.3 ст. 99 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), посилаючись на положення законів, що регулюють цивільно-правові відносини, а саме ч.1 ст. 98 та ч.1 ст. 99 ЦК України, а також чинні на той час ч.1 ст. 23, п. «г» ч.5 ст. 41, ч.1 ст. 59 Закону України «Про господарські товариства» і ч.5 ст. 58 Закону України «Про акціонерні товариства», виснував, що підставою набуття виконавчим органом товариства повноважень є факт його обрання (призначення) загальними зборами учасників (акціонерів) або укладення із членом виконавчого органу товариства трудового договору, який від імені товариства може підписувати голова наглядової ради чи особа, уповноважена на те наглядовою радою.

При цьому Конституційний Суд України у відповідному рішенні наголосив, що реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об`єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Такі рішення уповноваженого на це органу мають розглядатися не в межах трудових, а корпоративних правовідносин, що виникають між товариством і особами, яким довірено повноваження з управління ним.

Як вказала Велика Палата Верховного Суду у п.54 постанови від 14.06.2023 у справі №443/362/22, звернення до суду особи, яка є одноосібним виконавчим органом товариства, для припинення її повноважень, зокрема у випадку, якщо загальні збори учасників не розглядають заяву про звільнення з посади директора, пов`язане з корпоративними відносинами у цьому товаристві. У п.55 відповідної постанови зауважено, що корпоративні права на участь в управлінні товариством його учасники реалізовують, зокрема, шляхом прийняття компетентним органом товариства рішення щодо припинення повноважень одноосібного виконавчого органу (директора). Таке рішення може мати наслідки для трудових відносин, але визначальними у таких ситуаціях є відносини корпоративні.

Велика Палата Верховного Суду погодилася з тим, що вимогу позивача стосовно виключення з ЄДР запису про директора товариства слід розглянути у господарській юрисдикції разом із вимогою про визнання трудових відносин і відносин представництва припиненими, але не тому, що перша є похідною від другої; належність й ефективність обох зазначених вимог має оцінити під час розгляду справи господарський суд.

Зважаючи на зазначене, а також враховуючи положення п.12 ч.1 ст.20 ГПК України, яка відносить до повноважень господарського суду розгляд справи у спорах між юридичною особою та посадовою особою, розгляд переданого спору належить до компетенції саме господарського суду.

Стаття 16 ЦК України та ст.20 Господарського кодексу України (далі ГК України) містять перелік способів захисту суб`єктивного матеріального права та охоронюваних законом інтересів, які не є вичерпним.

Так, для того, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітко визначену та дієву можливість оскаржити подію, яка, на її думку, порушує її права й охоронювані законом інтереси (правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 28.05.2020 у справі №910/7164/19).

Як визначено ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується; використання примусової праці забороняється.

Конституційний Суд України у рішеннях від 07.07.2004 № 14-рп/2004, від 16.10.2007 № 8-рп/2007 та від 29.01.2008 № 2-рп/2008 зазначав, що визначене статтею 43 Конституції України право на працю розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом.

Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей для його реалізації (відповідні висновки містяться в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.01.2022 у справі № 911/719/21).

Свобода праці невід`ємно пов`язана із правом особи у встановленому порядку припинити трудові відносини.

Судом у даній справі встановлено виникнення між позивачем та відповідачем ТОВ «ТЕРМІНА-ТРЕЙД» трудових відносин, про що свідчить наказ ТОВ «ТЕРМІНА-ТРЕЙД» № 2/к від 11.05.2016 відповідно до чинного у відповідний період законодавства.

Так, ч. 1 ст. 21 КЗпП України передбачено, що трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Письмова форма трудового договору обов`язкова лише у випадках, визначених ч.1 ст.24 КЗпП України.

Відповідно до ч.4 ст. 24 КЗпП України укладення трудового договору оформлюється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про прийняття працівника на роботу.

Згідно зі ст. 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це роботодавця письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до закладу освіти; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім`ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник. Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, роботодавець не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.

За загальними правилами трудового законодавства України, керівник товариства (директор), як будь-який інший працівник, має право звільнитися за власним бажанням, попередивши власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні. Разом з тим особливість звільнення генерального директора полягає в тому, що воно відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства (аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 24.12.2019 у справі №758/1861/18).

Окрім того, у постанові від 06.09.2023 у справі № 127/27466/20 Велика Палата Верховного Суду вирішила відступити від висновків Верховного Суду про застосування в подібних правовідносинах положень законодавства про працю, зокрема, статті 38 КЗпП України, викладених у постановах від 24.12.2019 у справі № 758/1861/18, від 17.03.2021 у справі № 761/40378/18 та від 19.01.2022 у справі № 911/719/21, зокрема, в частині тверджень про те, що відповідно до трудового законодавства України керівник товариства (директор), як і будь-який інший працівник, має право звільнитися за власним бажанням, попередивши власника або уповноважений ним орган про таке звільнення письмово за два тижні, а також про те, що визначальним при вирішенні справ цієї категорії є не перевірка дотримання керівником юридичної особи порядку скликання загальних зборів учасників товариства, а волевиявлення працівника на звільнення з роботи та дотримання ним процедури звільнення, передбаченої частиною першою статті 38 КЗпП України.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 4 ст. 98 ЦК України визначено, що: загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства, якщо інше не встановлено законом; рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом; порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства; учасники товариства, що володіють не менш як десятьма відсотками голосів, можуть вимагати скликання загальних зборів.

Згідно ч.ч. 1-3 ст. 99 ЦК України: загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад; виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб; виконавчий орган, що складається з кількох осіб, приймає рішення у порядку, встановленому абзацом першим ч.2 ст. 98 цього Кодексу; повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

Так, ч.1 ст. 29 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», норми якого є спеціальними у відповідних відносинах, оскільки відповідач створений у формі товариства з обмеженою відповідальністю, визначено, що загальні збори учасників є вищим органом товариства.

Загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства, крім питань, віднесених до виключної компетенції інших органів товариства законом або статутом товариства (ч. 1 ст. 30 вказаного Закону).

В силу п. 7 ч. 2 ст. 30 Закону визначено, що до компетенції загальних зборів учасників належать обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу (всіх чи окремо одного або декількох з них), встановлення розміру винагороди членам виконавчого органу товариства При цьому, ч.4 такої статті установлено, що до виключної компетенції загальних зборів учасників статутом товариства також може бути віднесено вирішення інших питань.

У постанові від 06.09.2023 у справі № 127/27466/20 Велика Палата Верховного Суду зазначала, що за загальним правилом створення (обрання) виконавчого органу товариства відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства (ч. 1 ст. 99 ЦК України, п. 7 ч. 2 ст. 30 Закону № 2275-VIII) або в окремих випадках наглядової ради товариства (ч.2 ст. 38 Закону № 2275-VIII). Це рішення породжує між особами, яких воно стосується, корпоративні відносини, у яких обрана особа наділяється повноваженнями з управління.

Ці корпоративні відносини, як вказала Велика Палата Верховного Суду у відповідній постанові також є підставою для виникнення відносин представництва товариства перед третіми особами, а також трудових відносин, що регулюються законодавством про працю, та виникають у зв`язку з укладенням в установленому порядку (ч. 12 ст. 39 Закону № 2275-VIII) з одноосібним виконавчим органом (членом колегіального виконавчого органу) трудового договору (контракту).

Відповідно до ч.ч.2-3 ст. 32 Закону: виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства; виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства.

Повідомлення, передбачене ч.3 ст.32 Закону, надсилається поштовим відправленням з описом вкладення, що установлено ч.4 статті. При цьому, вказаною нормою передбачено, що статутом товариства може бути встановлений інший спосіб повідомлення учасників. Згідно ч.5 ст.32 Закону, у повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний.

Судом встановлено, що позивач як виконавчий орган товариства у порядку, визначеному п.7.8 статуту товариства та ст.32 вказаного Закону, з урахуванням компетенції вищого органу такого товариства загальних зборів, яким в силу п.п.6.6.3 п.6.6 статуту належить повноваження утворення та відкликання виконавчого органу товариства, скликав загальні збори товариства, направивши у встановлений статутом та ч.ч.3-4 ст. 32 Закону строк та відповідно до визначеного статутом порядку, повідомлення про відповідні збори із включенням до порядку денного зборів питання про своє звільнення з посади директора товариства та призначення нового директора.

Як визначено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.01.2022 у справі №911/719/21, для належної реалізації права на розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, за власною ініціативою директор товариства має не тільки написати відповідну заяву на підставі статті 38 КЗпП України, подати/надіслати її всім учасникам товариства, а й за власною ініціативою як виконавчий орган товариства скликати загальні збори учасників, на вирішення яких поставити питання щодо свого звільнення. При цьому, у п.8.31 постанови Великої Палати Верховного Суду від 06.09.2023 у справі №127/27466/20 зазначено, що до порядку денного має бути включено питання про припинення своїх повноважень шляхом обрання нового директора або тимчасового виконувача його обов`язків.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.06.2023 у справі №448/362/22, у випадку відсутності рішення скликаних загальних зборів учасників товариства про звільнення директора товариства, зокрема через неможливість зібрати кворум для проведення цих зборів, директор має право звернутися до суду з вимогою про припинення його повноважень.

Відповідно до ч.4 ст.236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, позивач вжив необхідних заходів для повідомлення учасників ТОВ «ТЕРМІНА-ТРЕЙД» про своє волевиявлення звільнитись з посади директора за власним бажанням та ініціював скликання загальних зборів учасників для вирішення відповідного питання компетентним органом загальними зборами, натомість відповідач в особі компетентного органу загальних зборів учасників не розглянув таку заяву позивача про звільнення.

Згідно з ч.4 ст.11 ГПК України, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до ст. 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ніхто не може бути присилуваний виконувати примусову чи обов`язкову працю.

З урахуванням зазначеного, а також враховуючи, що у відповідності з п.4 ч.1 ст.36 КЗпП України визначено, що підставами припинення трудового договору, зокрема, є розірвання трудового договору з ініціативи працівника, заявлені вимоги в частині припинення трудових відносин між ОСОБА_1 та ТОВ «ТЕРМІНА-ТРЕЙД» у зв`язку зі звільненням його з посади директора за власним бажанням з дати набрання цим судовим рішенням законної сили є такими, що підлягають задоволенню.

У той самий час, суд не вбачає підстав для задоволення вимог позивача в частині покладення повноважень керівника товариства на ОСОБА_2 , враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 89 ГК України управління діяльністю господарського товариства здійснюють його органи та посадові особи, склад і порядок обрання (призначення) яких визначається залежно від виду товариства, а у визначених законом випадках - учасники товариства.

В розумінні положень ч.2 ст. 97 ЦК України органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Вищим органом управління у товаристві з обмеженою відповідальністю, як визначено ч.1 ст. 29 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», норми якого є спеціальними, оскільки визначають, зокрема, правовий статус товариств з обмеженою відповідальністю, порядок їх створення, діяльності та припинення, права та обов`язки їх учасників, є загальні збори, до компетенції яких входить призначення та звільнення виконавчого органу. Тотожне положення щодо компетенції вищого органу ТОВ «ТЕРМІНА-ТРЕЙД» визначено і пп. 6.6.3 п. 6.6 статуту такого товариства.

У відповідності до ч.3 ст.30 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» питання, передбачені частиною другою цієї статті, та інші питання, віднесені законом до компетенції вищого органу товариства, не можуть бути віднесені до компетенції інших органів товариства, якщо інше не випливає з цього Закону.

Отже, призначення директора одноособового виконавчого органу товариства належить до компетенції відповідного вищого органу товариства загальних зборів учасників і покладення судом повноважень керівника товариства на певну, визначену позивачем особу, буде втручанням у діяльність такого товариства, порушенням прав учасників товариства на управління товариством. При цьому, не призначення нового керівника товариства ніяким чином не впливає на право позивача припинити трудові відносини в установленому порядку.

Окрім того, можливість вільно обирати вид праці та добровільно вступати у трудові правовідносини означає свободу вибору особи, яка прагне набути юридичного статусу працівника, зокрема вільний вибір виду трудового договору. Отже, призначення керівником третю особу ОСОБА_2 фактично може порушувати його права, у т.ч. числі на вільний вибір роду трудової діяльності, добровільне представництво.

Враховуючи зазначене, суд у задоволенні відповідних вимог відмовляє.

Згідно зі ст. 129 ГПК України судові витрати, понесені позивачем на оплату позову судовим збором у розмірі 2147,20грн, підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача - ТОВ «ТЕРМІНА-ТРЕЙД».

На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 232-233, 237-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Припинити з дати набрання цим рішенням законної сили трудові відносини між ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕРМІНА-ТРЕЙД» (ідентифікаційний код 35772354; 08161, Київська область, Фастівський район, с. Тарасівка, вул. Шевченка, 67) у зв`язку із звільненням ОСОБА_1 з посади директора за власним бажанням на підставі ст.38 Кодексу законів про працю України.

3.Відмовити у задоволенні позову в частині покладення повноважень керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРМІНА-ТРЕЙД» на керівника (директора) і кінцевого бенефіціарного власника (контролера) Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОЕКТ-ЕНЕРГОБУД» (ідентифікацій код 35143191; 01103, м. Київ, вул. Михайла Бойчука, 11) ОСОБА_2 (64100, Харківська область, с. Первомайське) тимчасово з дати, наступної за датою набрання законної сили рішенням суду, до прийняття рішення уповноваженим органом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕРМІНА-ТРЕЙД».

4.Стягнути з Товариством з обмеженою відповідальністю «ТЕРМІНА-ТРЕЙД» (ідентифікаційний код 35772354; 08161, Київська область, Фастівський район, с.Тарасівка, вул. Шевченка, 67) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ; адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) 2147,20грн в рахунок відшкодування витрат по оплаті позову судовим збором.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення у порядку, встановленому ст.257 ГПК України.

Повний текст рішення складено 15.12.2023.

Суддя А.Р. Ейвазова