Рішення

від 04.12.2023 по справі 914/2399/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.12.2023 Справа № 914/2399/23

Господарський суд Львівської області у складі судді Гоменюк З.П., за участю секретаря судового засідання Мельник Б.І., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гірничовидобувна компанія «СДК», м. Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерконтинентальбуд», м. Львів

про стягнення 550673,73 грн за договором поставки №19 від 01.03.2021 року.

за участю представників:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

ПРОЦЕС.

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Гірничовидобувна компанія «СДК» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерконтинентальбуд» про стягнення 550673,73 грн за договором поставки №19 від 01.03.2021 року.

Ухвалою від 14.08.2023 позовну заяву залишено без руху, позивачеві встановлено десятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині цієї ухвали.

У межах наданого судом строку від позивача надійшло клопотання (вх.№20478/23 від 23.08.2023), в якому зазначено запитувані відомості та до якого долучено необхідні докази.

Ухвалою суду від 04.09.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 20.09.2023.

Ухвалою від 20.09.2023, занесеною до протоколу судового засідання від 20.09.2023, суд відклав підготовче засідання на 18.10.2023.

18.10.2023 через систему «Електронний суд» (документ сформовано 17.10.2023) від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі позивача, у якому останній повідомив суд, що не заперечую про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті (вх.№25165/23).

Ухвалою від 18.10.2023, занесеною до протоколу судового засідання від 18.10.2023, суд ухвалив закрити підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті на 15.11.2023.

Ухвалою від 15.11.2023, занесеною до протоколу судового засідання від 15.11.2023, суд ухвалив відкласти розгляд справи по суті на 04.12.2023.

У судове засідання 04.12.2023 позивач не з`явився, явку повноважного представника до суду не забезпечив. Додаткових заяв, клопотань, окрім тих, що містяться у матеріалах справи, до суду не скерував.

У судове засідання 04.12.2023 відповідач не з`явився, явку повноважного представника до суду не забезпечив. Відзив на позовну заяву, заяви, клопотання до суду не скерував.

У судовому засіданні 04.12.2023 суд з`ясував обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та безпосередньо дослідив докази. Суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи, і вийшов до нарадчої кімнати для ухвалення рішення.

У судовому засіданні 04.12.2023, після повернення з нарадчої кімнати, суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення.

ПРАВОВА ПОЗИЦІЯ СТОРІН.

Аргументи позивача.

В обґрунтуванні позовних вимог, позивач повідомляє про те, що між Приватним підприємством «Гірничовидобувна компанія «СДК» (правонаступник - ТзОВ «Гірничовидобувна компанія «СДК» та ТзОВ «Інтерконтинентальбуд» 01.03.2021 року було укладено договір поставки №19.

Відповідно до умови зазначеного договору, позивач повідомляє, що на виконання своїх договірних зобов`язань, з січня 2021 року по 29.10.2021 року позивач поставив товар відповідачу на загальну вартість 3152695,20 грн.

Позивач зазначає, що факт поставки товару відповідно до договору №19 від 01.03.2021 року підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними, а також підписаним та скріпленим печатками актами звірки взаємних розрахунків між сторонами.

Враховуючи наведене, позивач повідомляє, що виконав зобов`язання щодо поставки товару у повному обсязі, однак, відповідач всупереч умовам договору №19 від 01.03.2021 року порушив свої зобов`язання щодо оплати вартості поставленого товару, оскільки перерахував на банківський рахунок позивача лише частину вартості поставленого товару у сумі 2758033,80 грн.

Таким чином, позивач зазначає про те, що у Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерконтинентальбуд» виникла заборгованість у розмірі 394661,40 грн.

Враховуючи, що остання поставка товару здійснювалась позивачем 29.102021 року, останній, на підставі існування прострочення грошового зобов`язання, нарахував відповідачу 3% річних у розмірі 20792,71 грн та інфляційні втрати на суму 135219,62 грн.

У зв`язку з наведеним, позивач звернувся з цим позовом до суду та просить стягнути з відповідача 394661,40 грн - основного боргу, 20792,71 грн - 3% річних та 135219,62 грн. інфляційних втрат.

З огляду на наведене, позивач підтверджує, що свої зобов`язання за договором поставки №19 від 01.03.2021 року виконував належним чином. Проте, відповідач порушив свої зобов`язання щодо оплати позивачу вартості поставленого товару, здійснивши лише часткову оплат.

Аргументи відповідача.

Відповідач станом на дату ухвалення рішення у справі відзиву на позовну заяву до суду не скерував, письмових обґрунтованих пояснень суду не представив, позовні вимоги не заперечив, доказів сплати заборгованості не надав, заяв та клопотань про продовження та/або поновлення пропущеного процесуального строку до суду не надіслав, хоча про розгляд справи №914/2399/23 був належним чином проінформований.

Усі процесуальні документи, ухвалені судом у цій справі, надсилалися на юридичну адресу відповідача, зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 79071, Львівська область, місто Львів, вулиця Кульпарківська, будинок 226-Б, квартира 17.

Надіслана відповідачеві поштова кореспонденція станом на дату ухвалення рішення у цій справі не поверталася.

Відповідно до частин третьої та сьомої статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Заяв про зміну відповідачем місцезнаходження/місця проживання не поступало.

Відповідно до ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Суд вважає, що ним було виконано умови Господарського процесуального кодексу України стосовно належного повідомлення сторін про час і місце розгляду справи, а відповідач мав достатньо часу для виконання вимог ухвал суду щодо встановленого строку на подання відзиву на позов, однак таким правом не скористався.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

Приватне підприємство «Гірничовидобувна компанія «СДК», правонаступником якого з 17.12.2021 року стало Товариство з обмеженою відповідальністю «Гірничовидобувна компанія «СДК» (правонаступництво підтверджується даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань).

01.03.2021 Приватним підприємством «Гірничовидобувна компанія «СДК» (змінено організаційно-правову форму на Товариство з обмеженою відповідальністю, надалі постачальник; позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтерконтинентальбуд» (надалі покупець; відповідач) було укладено договір поставки №19, відповідно до умов якого постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, передати у власність, а покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, прийняти та оплатити товар.

Відповідно до п. 1.1. договору поставки, найменування, кількість та асортимент товару вказані у видаткових накладних постачальника або у специфікаціях (надалі - «товар»), що додаються до договору.

Пунктом 1.3. договору сторони погодили що виходячи з норм чинного законодавства, обов`язковою умовою поставки товару за цим договором (отримання постачальником, до початку здійснення поставок товару, оригіналу цього договору з підписами уповноважених представників покупця, та з накладенням печатки, оригіналів специфікацій та/або інших, передбачених договором додатків, оригіналу довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей, яка є додатком до даного договору, уповноваженими особами покупця. Крім того, покупець повинен надати копії установчих документів, зокрема, але не обмежуючись: Статут, Свідоцтво про державну реєстрацію або Виписка, Довідка про включення до ЄДРПОУ, Свідоцтво платника ПДВ, витяг з реєстру платників ПДВ інші документи, як підтверджують податковий статус (систему оподаткування) покупця, Протокол чи Наказ про призначення керівника покупця, довіреність на право укладання договорів (угод), у випадку підписання цього договору представником покупця, який не є його керівником.

Пунктом 2.1 договору передбачено, що ціни на товар, що поставляються за цим договором, вказані у відповідних специфікаціях, або можуть визначатися у видаткових накладних, які є невід`ємною частиною договору.

Відповідно до п. 2.1.1. договору у випадку якщо ціни вказані у видаткових накладних відрізняються від цін зазначених у специфікації, то в такому випадку застосовуються ціни зазначені у видатковій накладній дія цілей розрахунків.

В ціну товару включені всі загальновиробничі та адміністративні витрати, а також всі обов`язкові податки та відрахування згідно чинного законодавства, що пов`язані з виконанням зобов`язань за цим договором (п.2.2. договору).

Відповідно до п. 2.3. договору сторони дійшли згоди, що загальна ціна договору визначається сумою загальної вартості товару, поставленого протягом строку дії цього договору згідно із специфікаціями, що підтверджено видатковими та товаросупровідними документами.

Згідно з положеннями пункту 3.2. договору товар, що поставляється за цим договором, повинен супроводжуватись наступними документами: видатковою накладною; товарно-транспортною накладною; сертифікатом (паспортом) якості за наявності.

Пунктом 4.1 договору поставки передбачено, що покупець здійснює оплату відповідної партії товару шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника на умовах та у порядку, визначених у відповідній специфікації чи рахунку-фактурі та видатковій накладній до цього договору.

В разі, якщо відбулася оплата (попередня оплата) за не поставлений товар, або в разі розірвання договору, постачальник зобов`язаний повернути відповідну суму отриманих коштів протягом 5-ти робочих днів з моменту отримання письмового повідомлення про повернення коштів від покупця (п. 4.2. договору).

Пунктом 6.1 договору передбачено, що прийом-передача товару постачальником покупцеві за кількістю здійснюється повноважними представниками сторін в місці поставки товару, яке визначено у відповідній специфікації, та оформлюється актом прийому-передач і та (або) видатковою накладною та (або) товаротранспортною накладною. Датою поставки є дата підписання уповноваженими представниками сторін акту прийому-передачі та (або) видаткової накладної та (або) товаротранспортної накладної. До моменту поставки постачальник несе всі ризики втрати або ушкодження товару, а також усі витрати по відношенню до товару.

Відповідно до п. 7.1. договору за порушення умов цього договору винна сторона відшкодовує другій стороні спричинені цим порушенням збитки, в тому числі нестриманий прибуток, в порядку, передбаченому чинним законодавством України та цим договором.

Пунктом 7.2. договору сторонами погоджено, що у випадку порушення строків оплати товару встановлених цим договором та специфікацією поставки, покупець сплачує постачальнику неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від розміру неоплаченої вартості товару за кожний день прострочення.

Відповідно до п. 7.4. договору у разі порушення установлених договором строків виконання зобов`язань по оплаті товару більше, ніж на 10 (десять) календарних днів, постачальник має право розірвати договір в односторонньому порядку шляхом направлення письмового повідомлення в адресу покупця, а покупець зобов`язаний здійснити повну оплату вже поставленою товару та додатково сплатити штраф у розмірі 10% від вартості не виконаного у встановлений строк грошового зобов`язання.

Пунктом 9.1. договору передбачено, що усі спори, що виникають з цього договору або пов`язані із ним, вирішуються шляхом переговорів між сторонами.

Якщо відповідний спір неможливо вирішити шляхом переговорів, він вирішується в судовому порядку за встановленою підвідомчістю та підсудністю такого спору відповідно до чинного в Україні законодавства (п. 9.2. договору).

Відповідно до п. 10.2. договору, такий набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками і діє до 31.12.2021, але у будь-якому разі до повного виконання ними своїх зобов`язань.

У випадку, якщо жодна із сторін в місячний термін до закінчення дії договору не заявила про своє бажання припинити дію договору, договір вважається продовженим на той самий строк та на тих же умовах (п. 10.2.1. договору).

Згідно з п. 10.3. договору будь-які зміни та доповнення до даного договору вносяться за взаємною згодою сторін в письмовій формі і набирають чинності з моменту підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками.

На виконання своїх договірних зобов`язань, з березня 2021 року по 29.10.2021 року ТзОВ «Гірничовидобувна компанія «СДК» здійснило для ТзОВ «Інтерконтинентальбуд» поставку товару загальною вартістю 3152695,20 грн.

Сторонами, у відповідності до вимог договору №19 від 01.03.2023, підписано ряд видаткових накладних.

23.03.2021 між ТзОВ «Гірничовидобувна компанія «СДК» та ТзОВ «Інтерконтинентальбуд» було підписано видаткові накладні: №23030000093 на суму 4536,00 грн; №23030000085 на суму4132,80 грн; №23030000086на суму 4611,60 грн; №23030000078 на суму 4573,80 грн; №23030000037на суму 4699,80 грн; №23030000036 на суму 4510,80 грн; №23030000027 на суму 4536,00 грн; №23030000026 на суму 4712,40 грн; №23030000047 на суму 4359,60 грн; №23030000048 на суму 4309.20 грн; №23030000068 на суму 4347,00 грн; №23030000069 на суму 4699,80 грн.

23.03.2021 між ТзОВ «Гірничовидобувна компанія «СДК» та ТзОВ «Інтерконтинентальбуд» було підписано видаткові накладні: №23030000093 на суму 4536,00 грн; №23030000085 на суму4132,80 грн; №23030000086 на суму 4611,60 грн; №23030000078 на суму 4573,80 грн; №23030000037на суму 4699,80 грн; №23030000036 на суму 4510,80 грн; №23030000027 на суму 4536,00 грн; №23030000026 на суму 4712,40 грн; №23030000047 на суму 4359,60 грн; №23030000048 на суму 4309.20 грн; №23030000068 на суму 4347,00 грн; №23030000069 на суму 4699,80 грн.

24.03.2021 між ТзОВ «Гірничовидобувна компанія «СДК» та ТзОВ «Інтерконтинентальбуд» було підписано видаткові накладні: №24030000097на суму 4624,20 грн; №24030000096 на суму 4674,60 грн; №24030000098 на суму 4674,60 грн; №24030000084 на суму 4977,00 грн; №24030000082 на суму 4712,40 грн; №24030000083 на суму 4712,40 грн; №24030000042 на суму 4813,20 грн; №24030000041 на суму 4611,60 грн; №24030000043 на суму 4599,00 грн; №24030000063 на суму 4523,40 грн; №24030000064 на суму 4825,80 грн; №24030000062 на суму 4422,60 грн; №24030000033 на суму 4548,60 грн; №24030000009 на суму 4019,40 грн; №24030000011 на суму 4246,20 грн; №24030000010 на суму 4221,00 грн; №24030000034 на суму 3918,60 грн; №24030000032 на суму 4712,40 грн.

26.03.2021 між ТзОВ «Гірничовидобувна компанія «СДК» та ТзОВ «Інтерконтинентальбуд» було підписано видаткові накладні: №26030000121 на суму 4510,80 грн; №26030000119 на суму 4687,20 грн; №26030000120 на суму 3969,00 грн; №26030000098 на суму 4611,60 грн; №26030000100 на суму 4208,40 грн; №26030000101 на суму 4460,40 грн; №26030000115 на суму 4636,80 грн; №26030000114 на суму 3729,60 грн; №26030000113 на суму 4725,00 грн; №26030000079 на суму 5052,60 грн; №26030000081 на суму 4977,00 грн; №26030000055 на суму 4687,20 грн; №26030000011 на суму 4384,80 грн; №26030000047 на суму 4347,00 грн; №26030000038 на суму 4485,60 грн; №26030000010 на суму 4548,60 грн.

27.03.2021 між ТзОВ «Гірничовидобувна компанія «СДК» та ТзОВ «Інтерконтинентальбуд» було підписано видаткові накладні: №27030000028 на суму 4221,00 грн; №27030000029 на суму 4548,60 грн.

29.03.2021 між ТзОВ «Гірничовидобувна компанія «СДК» та ТзОВ «Інтерконтинентальбуд» було підписано видаткові накладні: №29030000099 на суму 5115,60 грн; №29030000098 на суму 4561,20 грн; №29030000088 на суму 4624,20 грн; №29030000089 на суму 4523,40 грн; №29030000069 на суму 4536,00 грн; №29030000068 на суму 4662,00 грн; №29030000057 на суму 4473,00 грн; №29030000056 на суму 4284,00 грн; №29030000047 на суму 4649,40 грн; №29030000048 на суму 4775,40 грн; №29030000035 на суму 4611,60 грн; №29030000026 на суму 4510,80 грн; №29030000007 на суму 4120,20 грн; №29030000008 на суму 4258,80 грн; №29030000025 на суму 4561,20 грн.

30.03.2021 між ТзОВ «Гірничовидобувна компанія «СДК» та ТзОВ «Інтерконтинентальбуд» було підписано видаткові накладні: №30030000091 на суму 4435,20 грн; №30030000082 на суму 4246,20 грн; №30030000081 на суму 4523,40 грн; №30030000067 на суму 4573,80 грн; 30030000073 на суму 4296,60 грн; №30030000074 на суму 4170,60 грн; №30030000070 на суму 4548,60 грн; №30030000046 на суму 4447,80 грн; №30030000045 на суму 4636,80 грн; №30030000051 на суму №4536,00 грн; №3003000005 на суму 4636,80 грн; №30030000034 на суму 4120,20 грн; №30030000035 на суму 4599,00 грн; №30030000002 на суму 4473,00 грн; №30030000023 на суму 4447,80 грн; №30030000024 на суму 4548,60 грн; №30030000001 на суму 4485,60 грн.

31.03.2021 між ТзОВ «Гірничовидобувна компанія «СДК» та ТзОВ «Інтерконтинентальбуд» було підписано видаткові накладні: №31030000063 на суму 4561,20 грн; №31030000064 на суму 4460,40 грн; №31030000061 на суму 4523,40 грн; №31030000045 на суму 4082,40 грн; №31030000046 на суму 4032,00 грн; №31030000052 на суму 4309,20 грн; №31030000062 на суму 4510,80 грн; №31030000053 на суму 4611,60 грн.

01.04.2021 між ТзОВ «Гірничовидобувна компанія «СДК» та ТзОВ «Інтерконтинентальбуд» було підписано видаткові накладні: №1040000064 0 на суму 4485,60 грн; №1040000067 на суму 4384,80 грн; №1040000068 на суму 4221,00 грн; №1040000073 на суму 4485,60 грн; №1040000076 на суму 4221,00 грн; №1040000058 на суму 4321,80 грн.

02.04.2021 між ТзОВ «Гірничовидобувна компанія «СДК» та ТзОВ «Інтерконтинентальбуд» було підписано видаткові накладні: №2040000081 на суму 4561,20 грн; №2040000080 на суму 4132,80 грн; №2040000077 на суму 4498,20 грн; №2040000079 на суму 4130,28 грн; №2040000066 на суму 4145,40 грн; №2040000064 на суму 4422,60 грн; №2040000068 на суму 4158,00 грн; №2040000067 на суму 4309,20 грн; №2040000076 на суму 4 132,80 грн; №2040000073 на суму 4044,60 грн; №2040000062 на суму 4334,40 грн; №2040000059 на суму 3893,40 грн; №2040000055 на суму 4359,60 грн; №2040000047 на суму 4397,40 грн; №2040000046 на суму 3817,80 грн; №2040000045 на суму 4321.80 грн.

08.04.2021 між ТзОВ «Гірничовидобувна компанія «СДК» та ТзОВ «Інтерконтинентальбуд» було підписано видаткові накладні: №8040000159 на суму 3200,40 грн; №8040000158 на суму 3137,40 грн; №8040000157 на суму 3150,00 грн; №8040000156 на суму 4863,60 грн; №8040000155 на суму 4258,80 грн; №8040000151 на суму 3150,00 грн; №8040000150 на суму 3150,00 грн; №8040000148 на суму 3099,60 грн; №8040000149 на суму 4800,60 грн; №8040000141 на суму 4359,60 грн; №8040000135 на суму 4687,20 грн; №8040000126 на суму 4510,80 грн; №8040000123 на суму 4863,60 грн; №8040000110 на суму 4271,40 грн; №8040000094 на суму 4599,00 грн; №8040000105 на суму 4599,00 грн; №8040000077 на суму 4183,20 грн; №8040000081 на суму 4914.00 грн; №8040000061 на суму 4347,00 грн; №8040000014 на суму 4674,60 грн; №8040000038 на суму 4296,60 грн; №8040000006 на суму 4674,60 грн.

09.04.2021 між ТзОВ «Гірничовидобувна компанія «СДК» та ТзОВ «Інтерконтинентальбуд» було підписано видаткові накладні: №9040000027 на суму 4359,60 грн; №9040000030 на суму 4397,40 грн; №9040000045 на суму 4372,20 грн; №9040000097 на суму 4372,20 грн; №9040000091 на суму 4397,40 грн; 9040000095 на суму 4473,00 грн; №9040000074 на суму 4296,60 грн; №9040000070 на суму 4573,80 грн; №9040000071 на суму 4271,40 грн; №9040000043 на суму 4485,60 грн; №9040000110 на суму 4460,40 грн; №9040000159 на суму 4410,00 грн; №9040000158 на суму 4435,20 грн; №9040000149 на суму 4447,80 грн; №9040000126 на суму 4321,80 грн; №9040000139 на суму 4044,60 грн; №9040000189 на суму 4271,40 грн; №9040000122 на суму 4284,00 грн; №9040000167 на суму 4284,00 грн; №9040000172 на суму 4510,80 грн.

12.04.2021 між ТзОВ «Гірничовидобувна компанія «СДК» та ТзОВ «Інтерконтинентальбуд» було підписано видаткові накладні: №12040000159 на суму 4473,00 грн; №12040000134 на суму 4460,40 грн; №12040000045 на суму 4536,00 грн; №12040000009 на суму 4271,40 грн; №12040000058 на суму 4485,60 грн; №12040000024 на суму 4435,20 грн; №12040000071 на суму 4762,80 грн; №12040000072 на суму 4813,20 грн; №12040000121 на суму 4309,20 грн.

14.04.2021 між ТзОВ «Гірничовидобувна компанія «СДК» та ТзОВ «Інтерконтинентальбуд» було підписано видаткові накладні: №14040000159 на суму 4410,00 грн; №14040000164 на суму 4410,00 грн; №14040000194 на суму 4397,40 грн; №14040000133 на суму 4473,00 грн; №14040000111 на суму 4372,20 грн; №14040000130 на суму 4221,00 грн; №14040000113 на суму 4170.60 грн; №14040000136 на суму 4548,60 грн; №14040000149 на суму 4977,00 грн; №14040000084 на суму 4573,80 грн; №14040000083 на суму 4334,40 грн; №14040000066 на суму 4485,60 грн; №14040000037 на суму 4120,20 грн; №14040000036 на суму 4158,00 грн; №14040090061 на суму 4271,40 грн.

15.04.2021 між ТзОВ «Гірничовидобувна компанія «СДК» та ТзОВ «Інтерконтинентальбуд» було підписано видаткові накладні: №15040000184 на суму 4687,20 грн; №15040000154 на суму 4536,00 грн; №15040000165 на суму 4762,80 грн; №15040000178 на суму 4410,00 грн; №15040000134 на суму 4725,00 грн; №15040000129 на суму 4410,00 грн; №15040000122 на суму 4800,60 грн; №15040000120 на суму 4359,60 грн; №15040000115 на суму 4599,00 грн; №15040000108 на суму 4321,80 грн; №15040000097 на суму 4687,20 грн; №15040000092 на суму 4435,20 грн; №15040000047 на суму 4460,40 грн; №15040000073 на суму 4536,00 грн; №15040000032 на суму 4410,00 грн; №15040000033 на суму 4410,00 грн; №15040000061 на суму 4536,00 грн; №15040000049 на суму 4485,60 грн.

16.04.2021 між ТзОВ «Гірничовидобувна компанія «СДК» та ТзОВ «Інтерконтинентальбуд» було підписано видаткові накладні: №16040000140 на суму 4422,60 грн; №16040000153 на суму 4397,40 грн; №16040000154 на суму 4372,20 грн; №16040000139 на суму 4447,80 грн; №16040000116 на суму 4347,00 грн; №16040000099 на суму 4536,00 грн; №16040000100 на суму 4321,80 грн; №16040000101 на суму 4384,80 грн; №16040000086 на суму 44353 грн; №16040000092 на суму 4284,00 грн; №16040000072 на суму 4599,00 грн; №16040000073 на суму 4410,00 грн; №16040000054 на суму 4447,80 грн; №16040000055 на суму 208,40 грн; №16040000037 на суму 4611,60 грн; №16040000033 на суму 4687,20 грн.

19.04.2021 між ТзОВ «Гірничовидобувна компанія «СДК» та ТзОВ «Інтерконтинентальбуд» було підписано видаткові накладні: №19040000150 на суму 201600,00 грн; №19040000109 на суму 4284,00 грн;№19040000129 на суму 3780,00 грн; №19040000089 на суму 3956,40 грн; №19040000108 на суму 4221,00 грн; №19040000090 на суму 4120,20 грн; №19040000068 на суму 4069,80 грн; №19040000055 на суму 4258,80 грн; №19040000077 на суму 3855,60 грн; №19040000003 на суму 4347,00 грн; №19040000020 на суму 4687,20 грн; №19040000021 на суму 4410,00 грн; №19040000043 на суму 4561,20 грн.

20.04.2021 між ТзОВ «Гірничовидобувна компанія «СДК» та ТзОВ «Інтерконтинентальбуд» було підписано видаткові накладні: №20040000154 на суму 3994,20 грн; №20040000149 на суму 3943,80 грн; №20040000153 на суму 4044,60 грн; №20040000119 на суму 3654,00 грн; №20040000127 на суму 3931,20 грн; №20040000120 на суму 3918,60 грн; №20040000131 на суму 3931,20 грн; №20040000072 на суму 3956,40 грн; №20040000078 на суму 4107,60 грн; №20040000079 на суму 3805,20 грн; №20040000071 на суму 3855,60 грн; №20040000063 на суму 4032,00 грн; №20040000060 на суму 3918,60 грн; №20040000016 на суму 3943,80 грн; №20040000046 на суму 3830,40 грн; №20040000024 на суму 3666,60 грн.

21.04.2021 між ТзОВ «Гірничовидобувна компанія «СДК» та ТзОВ «Інтерконтинентальбуд» було підписано видаткові накладні: №21040000131 2 на суму 3465,00 грн; №21040000134 на суму 3 439,80 грн; №21040000135 на суму 4170,60 грн; №21040000169 на суму 3 502,80 грн; №21040000087 на суму 4 032,00 грн; №21040000084 на суму 4624,20 грн; №21040000132 на суму 3880,80 грн; №21040090086 на суму 3868,20 грн; №21040000053 на суму 3981,60 грн; №21040000083 на суму 4523,40 грн; №21040000055 на суму 4019,40 грн; №21040000056 на суму 4170,60 грн; №21040000040 на суму 3616,20 грн; №21040000052 на суму 4044,60 грн; №21040000039 на суму 3918,60 грн; №21040000019 на суму 4006,80 грн; №21040000016 на суму 4170,60 грн.

26.04.2021 між ТзОВ «Гірничовидобувна компанія «СДК» та ТзОВ «Інтерконтинентальбуд» було підписано видаткові накладні: №26040000121 на суму 3553,20 грн; №26040000126 на суму 3969,00 грн; №26040000122 на суму 3805,20 грн; №26040000088 на суму 4069.80 грн; №26040000085 на суму 4372,20 грн; №26040000087 на суму 3943,80 грн; №26040000084 на суму 4271,40 грн; №26040000054 на суму 3603,60 грн; №26040000051 на суму 3754,80 грн; №26040000037 на суму 4221,00 грн; №26040000038 на суму 3553,20 грн; №26040000016 на суму 3679,20 грн; №26040000053 на суму 3969,00 грн; №26040000013 на суму 3666,60 грн; №26040000050 на суму 4347,00 грн.

27.04.2021 між ТзОВ «Гірничовидобувна компанія «СДК» та ТзОВ «Інтерконтинентальбуд» було підписано видаткові накладні: №27040000159 на суму 4170,60 грн; №27040000130 на суму 3855,60 грн; №27040000129 на суму 4044,60 грн; №27040000131 на суму 3490,20 грн; №27040000118 на суму 3666,60 грн; №27040000128 на суму 4309,20 грн; №27040000117 на суму 3969,00 грн; №27040000100 на суму 4246,20 грн; №27040000101 на суму 4006,80 грн; №27040000063 на суму 3402,00 грн; №2704000006 на суму 3855,60 грн; №27040000062 на суму 3780,00 грн; №27040000067 на суму 4032,00 грн; №27040000037 на суму 3830,40 грн; №27040000040 на суму 4183,20 грн; №27040000017 на суму 3767,40 грн; №27040000015 на суму 4258,80 грн.

28.04.2021 між ТзОВ «Гірничовидобувна компанія «СДК» та ТзОВ «Інтерконтинентальбуд» було підписано видаткові накладні: №28040000135 на суму 3817,80 грн; №28040000111 на суму 4044,60 грн; №28040000100 на суму 3868,20 грн; №28040000079 на суму 3666,60 грн; №28040000078 на суму 3855,60 грн; №28040000055 на суму 3780,00 грн; №28040000054 на суму 4271,40 грн; №28040000018 на суму 4158,00 грн; №28040000016 на суму 3742,20 грн.

30.04.2021 між ТзОВ «Гірничовидобувна компанія «СДК» та ТзОВ «Інтерконтинентальбуд» було підписано видаткові накладні:№30040000092 на суму 210000,00 грн; №30040000083 на суму 239603,52 грн.

28.05.2021 між ТзОВ «Гірничовидобувна компанія «СДК» та ТзОВ «Інтерконтинентальбуд» було підписано видаткові накладні: №28050000085 на суму 5070,00 грн; №28050000087 на суму 5010,00 грн; №28050000086 на суму 4995,00 грн; №28050000083 на суму 1986,00 грн; №28050000080 на суму 4980,00 грн; №28050000081 на суму 5295,00 грн; №28050000074 на суму 5040,00 грн; №28050000072 на суму 4995,00 грн; №28050000069 на суму 5025,00 грн; №28050000064 на суму 5130,00 грн.

31.05.2021 між ТзОВ «Гірничовидобувна компанія «СДК» та ТзОВ «Інтерконтинентальбуд» було підписано видаткову накладну №31050000042 на суму 4665,00 грн.

01.06.2021 між ТзОВ «Гірничовидобувна компанія «СДК» та ТзОВ «Інтерконтинентальбуд» було підписано видаткові накладні: №1060000059 на суму 5250,00 грн; №1060000053 на суму 5160,00 грн; №1060000055 на суму 5190,00 грн; №1060000054 на суму 5205,00 грн; №1060000047 на суму 5190,00 грн; №1060000046 на суму 5100,00 грн; №1060000050 на суму 5025,00 грн; 1060000045 на суму 5265,00 грн; №1060000035 на суму 5100,00 грн; №1060000028 на суму 5295,00 грн; №1060000031 на суму 4800,00 грн; №1060000027 на суму 5025,00 грн; №1060000032 на суму 4605,00 грн; №1060000029 на суму 4980,00 грн; №1060000030 на суму 4905,00 грн; №1060000026 на суму 4830,00 грн; №1060000014 на суму 5265,00 грн; №1060000016 на суму 5295,00 грн; №1060000015 на суму 4875,00 грн; №1060000017 на суму 5070,00 грн;

02.06.2021 між ТзОВ «Гірничовидобувна компанія «СДК» та ТзОВ «Інтерконтинентальбуд» було підписано видаткову накладну№2060000063 на суму 17754,00 грн.

04.06.2021 між ТзОВ «Гірничовидобувна компанія «СДК» та ТзОВ «Інтерконтинентальбуд» було підписано видаткову накладну №4060000040 на суму 73365,60 грн.

05.06.2021 між ТзОВ «Гірничовидобувна компанія «СДК» та ТзОВ «Інтерконтинентальбуд» було підписано видаткову накладну №5060000025 на суму 14097,60 грн.

07.06.2021 між ТзОВ «Гірничовидобувна компанія «СДК» та ТзОВ «Інтерконтинентальбуд» було підписано видаткову накладну №7060000041 на суму 83054,40 грн.

08.06.2021 між ТзОВ «Гірничовидобувна компанія «СДК» та ТзОВ «Інтерконтинентальбуд» було підписано видаткову накладну №8060000050 на суму 37408,80 грн.

09.06.2021 між ТзОВ «Гірничовидобувна компанія «СДК» та ТзОВ «Інтерконтинентальбуд» було підписано видаткову накладну №9060000059 на суму 70804,80 грн.

11.06.2021 між ТзОВ «Гірничовидобувна компанія «СДК» та ТзОВ «Інтерконтинентальбуд» було підписано видаткову накладну №11060000074 на суму 47559,60 грн.

14.06.2021 між ТзОВ «Гірничовидобувна компанія «СДК» та ТзОВ «Інтерконтинентальбуд» було підписано видаткову накладну №14060000059 на суму 18612,00 грн.

15.06.2021 між ТзОВ «Гірничовидобувна компанія «СДК» та ТзОВ «Інтерконтинентальбуд» було підписано видаткову накладну №15060000055 на суму 73444,80 грн.

22.06.2021 між ТзОВ «Гірничовидобувна компанія «СДК» та ТзОВ «Інтерконтинентальбуд» було підписано видаткову накладну №22060000055 на суму 92782,80 грн.

25.06.2021 між ТзОВ «Гірничовидобувна компанія «СДК» та ТзОВ «Інтерконтинентальбуд» було підписано видаткову накладну №25060000087 на суму 59822,40 грн.

26.06.2021 між ТзОВ «Гірничовидобувна компанія «СДК» та ТзОВ «Інтерконтинентальбуд» було підписано видаткову накладну №26060000049 на суму 15510,00 грн.

29.06.2021 між ТзОВ «Гірничовидобувна компанія «СДК» та ТзОВ «Інтерконтинентальбуд» було підписано видаткову накладну №290600000140 на суму 31732,80 грн.

02.07.2021 між ТзОВ «Гірничовидобувна компанія «СДК» та ТзОВ «Інтерконтинентальбуд» було підписано видаткову накладну №2070000132 на суму 48180,00 грн.

03.07.2021 між ТзОВ «Гірничовидобувна компанія «СДК» та ТзОВ «Інтерконтинентальбуд» було підписано видаткову накладну №3070000105 на суму 46695,00 грн.

07.07.2021 між ТзОВ «Гірничовидобувна компанія «СДК» та ТзОВ «Інтерконтинентальбуд» було підписано видаткову накладну №7070000080 на суму 45896,40 грн.

10.07.2021 між ТзОВ «Гірничовидобувна компанія «СДК» та ТзОВ «Інтерконтинентальбуд» було підписано видаткову накладну №10070000086 на суму 45672,00 грн.

16.07.2021 між ТзОВ «Гірничовидобувна компанія «СДК» та ТзОВ «Інтерконтинентальбуд» було підписано видаткову накладну №16070000151 на суму 45936,00 грн.

20.07.2021 між ТзОВ «Гірничовидобувна компанія «СДК» та ТзОВ «Інтерконтинентальбуд» було підписано видаткову накладну №20070000099 на суму 63690,00 грн.

24.07.2021 між ТзОВ «Гірничовидобувна компанія «СДК» та ТзОВ «Інтерконтинентальбуд» було підписано видаткову накладну №24070000056 на суму 4804,80 грн.

26.07.2021 між ТзОВ «Гірничовидобувна компанія «СДК» та ТзОВ «Інтерконтинентальбуд» було підписано видаткову накладну №26070000142 на суму 48325,20 грн.

28.07.2021 між ТзОВ «Гірничовидобувна компанія «СДК» та ТзОВ «Інтерконтинентальбуд» було підписано видаткову накладну №28070000139 на суму 4329,60 грн.

04.08.2021 між ТзОВ «Гірничовидобувна компанія «СДК» та ТзОВ «Інтерконтинентальбуд» було підписано видаткову накладну №4080000065 на суму 29818,80 грн.

12.08.2021 між ТзОВ «Гірничовидобувна компанія «СДК» та ТзОВ «Інтерконтинентальбуд» було підписано видаткову накладну №12080000060 на суму 13068,00 грн.

28.10.2021 між ТзОВ «Гірничовидобувна компанія «СДК» та ТзОВ «Інтерконтинентальбуд» було підписано видаткові накладні: №28100000041 на суму 2191,20 грн; №28100000052 на суму 3141,60 грн; №28100000078 на суму 3260,40 грн; №28100000134 на суму 3326,40 грн; №28100000114 на суму 3102,00 грн; №28100000044 на суму 2244,00 грн; №28100000058 на суму 3458,40 грн; №28100000097 на суму 1795,20 грн; №28100000069 на суму 3352,80 грн; №28100000108 на суму 1795,20 грн; №28100000128 на суму 3181,20 грн.

29.10.2021 між ТзОВ «Гірничовидобувна компанія «СДК» та ТзОВ «Інтерконтинентальбуд» було підписано видаткові накладні: №29100000068 на суму 3181,20 грн; №29100000076 на суму 2890,80 грн; №29100000026 на суму 3154,80 грн; №29100000004 на суму 3062,40 грн; №29100000036 на суму 3260,40 грн.

На виконання договору поставки №19 від 01.03.2021 року відповідач здійснив часткову оплату за поставлений товар на загальну суму 2758033,80 грн. Позивач долучає до матеріалів справи виписку по рахунку НОМЕР_1 з 01.01.2021 по 28.07.2023 року, згідно якого ТзОВ «Інтерконтинентальбуд» здійснював переказ грошових коштів на рахунок ТзОВ «Гірничовидобувна компанія «СДК» з призначенням платежу: «Оплата за товар згідно договору». Відтак, відповідачем було здійсненого переказ грошових коштів у наступні періоди:

27.10.2021 платіжний документ №373 на суму 56000,00 грн;

22.07.2021 платіжний документ №246 на суму 40000,00 грн;

16.07.2021 платіжний документ №230 на суму 132000,00 грн;

15.07.2021 платіжний документ №228 на суму 60000,00 грн;

09.07.2021 платіжний документ №220 на суму 30000,00 грн;

07.07.2021 платіжний документ №216 на суму 50000,00 грн;

02.07.2021 платіжний документ №209 на суму 100000,00 грн;

24.06.2021 платіжний документ №196 на суму 50000,00 грн;

23.06.2021 платіжний документ №193 на суму 30000,00 грн;

18.06.2021 платіжний документ №185 на суму 39723,00 грн;

08.06.2021 платіжний документ №175 на суму 50000,00 грн;

26.05.2021 платіжний документ №153 на суму 100000,00 грн;

17.05.2021 платіжний документ №139 на суму 100000,00 грн;

30.04.2021 платіжний документ №121 на суму 270000,00 грн;

30.04.2021 платіжний документ №120 на суму 60000,00 грн;

30.04.2021 платіжний документ №116 на суму 400000,00 грн;

29.04.2021 платіжний документ №114 на суму 250000,00 грн;

26.04.2021 платіжний документ №110 на суму 100000,00 грн;

20.04.2021 платіжний документ №98 на суму 100000,00 грн;

19.04.2021 платіжний документ №97 на суму 50000,00 грн;

16.04.2021 платіжний документ №96 на суму 50000,00 грн;

15.04.2021 платіжний документ №88 на суму 100000,00 грн;

09.04.2021 платіжний документ №81 на суму 50791,00 грн;

08.04.2021 платіжний документ №78 на суму 93779,00 грн;

02.04.2021 платіжний документ №65 на суму 157540,80 грн;

01.04.2021 платіжний документ №57 на суму 100000,00 грн;

25.03.2021 платіжний документ №47 на суму 44100,00 грн;

25.03.2021 платіжний документ №46 на суму 50000,00 грн;

23.03.2021 платіжний документ №42 на суму 44100,00 грн.

У матеріалах справи містяться акти звірки взаємних розрахунків між позивачем та відповідачем за договором №19 від 01.03.2021року, підписані та скріплені печатками сторін, за періоди:

березень 2021 року - сальдо кінцеве 257540,80 грн

квітень 2021 року - заборгованість відсутня;

травень 2021 року - сальдо кінцеве 147809,00 грн;

червень 2021 року - сальдо кінцеве 419847,60 грн;

липень 2021 року - сальдо кінцеве 361376,60 грн;

серпень 2021 року - сальдо кінцеве 404263,40 грн;

жовтень 2021 року - сальдо кінцеве 394661,40 грн.

З огляду на наведене, позивач зобов`язання стосовно поставки товару виконав у повному обсязі.

У свою чергу, відповідач порушив свої зобов`язання щодо оплати вартості поставленого товару, оскільки перерахував на банківський рахунок позивача лише частину вартості поставленого товару, а саме 2758033,80 грн.

Таким чином, у Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерконтинентальбуд» виникла заборгованість перед ТзОВ «Гірничовидобувна компанія «СДК» у розмірі 394661,40 грн.

Станом на дату винесення рішення, відповідач суму основного боргу не сплатив, доказів погашення заборгованості до суду не подав.

Суд розглядає справу за наявними матеріалами.

ПОЗИЦІЯ СУДУ.

Статтями 11 Цивільного кодексу України та 174 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод (правочинів), передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться. Одностороння відмова від виконання не допускається.

Відповідно до положень ст. 509 Цивільного процесуального кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 175 Господарського кодексу України, майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

За приписами частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частинами 1, 2 статті 205 Цивільного кодексу України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно із ч. 1 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Частиною 1 статті 639 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно норм статті 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України (частина 8 статті 181 Господарського кодексу України).

Відповідно до статті 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Судом встановлено, між позивачем та відповідачем виникли господарські зобов`язання на підставі укладеного договору поставки №19 від 01.03.2021 року.

Згідно з предметом договору, а саме відповідно до п. 1.1. договору, постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, передати у власність, а покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, прийняти та оплатити товар.

Статтею 265 Господарського кодексу України визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) в зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною першою та другою статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 Цивільного кодексу України).

На виконання умов договору позивач передав у власність відповідача товар у період з 23.03.2021 по 29.10.2021 на суму 3152695,20 грн, який відповідач не оплатив частково відповідно до видаткових накладних, що містяться у матеріалах справи.

Судом встановлено, що на виконання умов договору №19 від 01.03.2021 року відповідач сплатив позивачеві 2758033,80 грн, що підтверджується випискою по рахунку НОМЕР_1 з 01.01.2021 по 28.07.2023 року, згідно якого ТзОВ «Інтерконтинентальбуд» здійснював переказ грошових коштів на рахунок ТзОВ «Гірничовидобувна компанія «СДК» з призначенням платежу: «Оплата за товар згідно договору», а також наявними у матеріалах справи підписаними та скріпленими печатками сторін актами звірки взаємних розрахунків

Таким чином, неоплаченим є товар вартістю 394661,40 грн.

Пунктом 4.1 договору поставки передбачено, що покупець здійснює оплату відповідної партії товару шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника на умовах та у порядку, визначених у відповідній специфікації чи рахунку-фактурі та видатковій накладній до цього договору.

Відтак, суд зазначає про те, що видаткові накладні не містять строків розрахунків.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до норм статей 6 та 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір, відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 7 ст. 179 Господарського кодексу України встановлено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Положеннями статей 525, 526 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З матеріалів справи, судом вбачається, що деякі видаткові накладні підписані отримувачем за довіреністю, однак, такі не відображають проставлення відбитку мокрої печатки ТзОВ «Інтерконтинентальбуд». З приводу цього, суд хоче зазначити наступне.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської діяльності. А якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення.

Первинні документи та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми) дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Ведення зазначених документів передбачено Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 №88.

Верховним судом у постанові від 22.10.2020 у справі №160/3055/19 зазначено правову позицію щодо того, що визначальною ознакою господарської операції є те, що вона спричиняє реальні зміни майнового стану. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

Також Верховний Суд у вказаній постанові звертає увагу на те, що відповідно до сталої судової практики (постанови Верховного Суду від 16.07.2019 у справі №914/810/1762/16 тощо) сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, у власному капіталі підприємства у зв`язку з його господарською діяльністю.

Видаткова накладна це первинний документ, який виписує постачальник, аби підтвердити факт передачі товарно-матеріальних цінностей покупцеві.

Видаткові накладні містить правильне найменування сторін (постачальника і покупця), номер договору, дату, місце складання, назву товару, його кількість та вартість, підписи уповноважених на отримання товару осіб.

З матеріалів справи, судом вбачається, що відповідач частково здійснював оплату отриманого товару, а отже, визнавав факт підписання видаткових накладних. Відтак, між сторонами відбувався рух коштів, про що також свідчать акти звірки взаєморозрахунків, підписані та скріплені печатками сторін без зауважень та заперечень.

Таким чином, суд також враховує правову позицію, висвітлену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17: якщо одна зі сторін здійснила фактичні дії щодо виконання договору, правові наслідки таких дій визначаються нормами ЦК України (частина 8 ст. 181 Господарського кодексу України). З огляду на вказані приписи не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами.

Необхідно враховувати, що визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів, отже, у розгляді справ, у яких необхідно досліджувати обставини поставки товару, слід з`ясовувати, крім обставин оформлення первинних документів, наявність або відсутність реального руху такого товару. Зокрема, обставини здійснення перевезення товару, поставленого за спірними видатковими накладними, обставини зберігання та використання цього товару у господарській діяльності покупця, інші обставини, які будуть переконливо підтверджувати реальний рух активів, свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару та які давали б змогу встановити реальність здійснених господарських операцій. Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд, зокрема, у постановах від 04.11.2019 у справі № №905/49/15, від 29.11.2019 у справі № 914/2267/18, від 29.01.2020 у справі № 916/922/19, від 25.06.2020 у справі № 924/233/18, від 10.12.2020 у справі № 910/14900/19.

За змістом частини 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Верховний Суд у постанові від 10.12.2020 у справі №910/14900/19 зазначив, що виходячи з положень законодавства, основою податкового обліку є первинні документи з відображення господарських операцій.

Згідно зі статтею 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Отже, строк оплати кожної партії товару співпадає з датою його поставки, відповідно до пункту 4.1. договору. Порушення грошового зобов`язання щодо сплати суми основної заборгованості у розмірі 394661,40 грн виникло з 30.10.2021 (наступний день після дати останньої поставки товару 29.10.2021).

Відповідно до ч .2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи наведене, суд приходить до переконання, що позовні вимоги позивача про стягнення основного боргу у розмірі 394661,40 грн є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки укладеним між сторонами договором не визначено строку оплати товару, суд зазначає, що до даних правовідносин слід застосовувати умови ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, згідно яких покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

Щодо вимог про стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо у зобов`язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відтак, позивач нарахував та заявив до стягнення з відповідача на суму боргу 394661,40 грн 3% річних у розмірі 20792,71 грн та інфляційні втрати у розмірі 135219,62 грн.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц, від 13.11.2019 року у справі №922/3095/18, від 18.03.2020 у справі №902/417/18.

14.01.2020 року Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, в рамках справи №924/532/19, досліджував питання щодо особливостей нарахування інфляційних втрат і 3% річних, де визначив, що передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

З огляду на викладене, судом здійснено перевірку розрахунку 3% річних, не виходячи при цьому за межі визначених позивачем періодів прострочення, та встановлено, що сума 3% річних 20792,71 грн є арифметично вірною.

Отже, позовна вимога в частині стягнення 3% річних у розмірі 20792,71 грн підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 2 Інформаційного листа ВГСУ від 17.07.2012 №01-06/928/2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права» сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція)

Індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, як сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця.

Водночас, судом здійснено перерахунок інфляційних втрат. З огляду на прострочення виконання зобов`язання зі сторони відповідача, інфляційне збільшення на основну суму заборгованості у розмірі 394661,40 грн підлягає до задоволення у сумі 132040,33 грн.

Відтак, заявлена позовна вимога про стягнення 135219,62 грн інфляційних втрат підлягає частковому задоволенню на суму 132040,33 грн.

Отже, зважаючи на те, що має місце прострочення виконання грошового зобов`язання, вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат в розмірі 132040,33 грн є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Частина перша статті 4 Господарського процесуального кодексу України визначає, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Приписами статті 14 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Тобто підставами для захисту цивільного права є його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі ст. 16 Цивільного кодексу України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Як встановлено ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частини другої статті 74 Господарського кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Одночасно статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України» ЄСПЛ зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» суд нагадує, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.

Суд враховує позицію ЄСПЛ (справи «Салов проти України», «Проніна проти України» та «Серявін та інші проти України»), де зазначено, що згідно з усталеною практикою Суду, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не подано будь-яких доказів, які б спростували наведені позивачем аргументи та доводи, не заперечив щодо існування зазначеної заборгованості, доказів сплати такої суду не надав.

На підставі наданих суду доказів, аналізуючи усі фактичні обставини справи, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

Як передбачено п. 2 ч. 5 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України, в резолютивній частині рішення зазначається про розподіл судових витрат.

У відповідності до ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За звернення до суду з позовною заявою майнового характеру позивачем сплачено судовий збір у розмірі 8260,11 грн, що підтверджується долученою до матеріалів справи платіжною інструкцією №3578 від 02.08.2023 на суму 8260,12 грн.

Відтак, з огляду на те, що судом позовні вимоги задоволено частково, з відповідача підлягає до стягнення 8212,20 грн відшкодування витрат на оплату судового збору.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 10, 12, 13, 20, 73,74,76-80, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтерконтинентальбуд» (79071, Львівська область, місто Львів, вулиця Кульпарківська, будинок 226-Б, квартира 17; ідентифікаційний код 43952171) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гірничовидобувна компанія «СДК» (01133, Київська область, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 19, офіс 142; ідентифікаційний код 40642762) 394661,40 грн основної заборгованості, 132040,33 грн інфляційних втрат, 20792,71 грн - 3% річних та 8212,20 грн витрат на оплату судового збору.

3.В частині стягнення 3179,29 грн інфляційних втрат - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 14.12.2023.

Суддя Гоменюк З.П.