Рішення

від 05.12.2023 по справі 915/712/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2023 року Справа № 915/712/22

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя Давченко Т.М.

за участі секретаря Дюльгер І.М.

та представника позивача - Табули О.М.;

від відповідача Ремешевського Є.А.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарську справу № 915/712/22

за позовом Державного підприємства Адміністрація морських портів України в особі Філії Дельта-лоцман Державного підприємства Адміністрація морських портів України (вул. Лягіна, 27, м. Миколаїв, 54017)

до Товариства з обмеженою відповідальністю АЛЬБАТРОС СК (вул. Декабристів, 41/23-А, м. Миколаїв, 54020)

про стягнення грошових коштів у загальній сумі 1175702,42 грн.

В С Т А Н О В И В:

Державним підприємством Адміністрація морських портів України в особі філії Дельта-лоцман державного підприємства Адміністрація морських портів України (далі Філія Дельта-лоцман) пред`явлено позов про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) АЛЬБАТРОС СК грошових коштів у загальній сумі 1175702 грн. 42 коп., із яких: 38690 грн. 39 коп. ? пеня за несвоєчасне надання послуг; 336938 грн. 84 коп. ? пеня за ненадання послуг; 800073 грн. 18 коп. ?- штраф за прострочення надання послуг понад 30 днів, з посиланням на неналежне виконання ТОВ АЛЬБАТРОС СК зобов`язань за укладеним з позивачем договором від 30.07.2021 № 185-В-ФДЛ-21, а саме, зобов?язань щодо своєчасного та у повному обсязі надання послуг з класифікаційного ремонту земснаряду Рион, внаслідок чого за порушення строків надання послуг позивачем нараховані штрафні санкції в порядку п. 9.3 договору.

Філія Дельта-лоцман також просить суд про стягнення з відповідача грошових коштів на відшкодування судових витрат з оплати позовної заяви судовим збором.

За такими вимогами ухвалою від 04.01.2023 відкрито провадження в даній справі, вирішено розглянути справу за правилами загального позовного провадження, а також призначено підготовче засідання на 20.02.2023. У вказану дату судове засідання не відбулося, ухвалою від 07.03.2023 з урахуванням ухвали від 20.03.2023 підготовче засідання призначено на 04.05.2023.

Ухвалою від 04.05.2023, занесеною до протоколу судового засідання, продовжено строк підготовчого провадження у справі; підготовче засідання відкладено 19.07.2023.

Ухвалою від 19.07.2023, занесеною до протоколу судового засідання, підготовче засідання відкладено 19.09.2023.

Ухвалою від 19.09.2023, занесеною до протоколу судового засідання, закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 07.11.2023.

Ухвалою від 07.11.2023, занесеною до протоколу судового засідання, розгляд справи по суті відкладено на 05.12.2023.

ТОВ «Альбатрос СК» у відзиві на позовну заяву вх. №10581/23 від 11.08.2023 зазначило, що відповідач не визнає позовні вимоги з огляду на відсутність його вини у допущеному простроченні, а також зазначає що позивачем зроблено невірний розрахунок заборгованості та повідомляє про наявність підстав для зменшення штрафних санкцій.

Правова позиція відповідача обґрунтовується наступним.

- відповідач зазначає, що питання господарської відповідальності учасників господарських відносин регулюється приписами ч. 1 ст. 216, ч. 2 ст. 218, ч.4 ст. 219 ГК України, а також умовами договору, а саме у п. 11.1 договору міститься перелік обставин, які звільняють сторони від відповідальності, п. 11.3 договору визначено порядок засвідчення таких обставин;

- на виконання умов договору відповідач надав позивачу сертифікат Херсонської Торгово-промислової палати від 16.12.2021 (том 1 а.с. 83-86), який засвідчує наявність обставин непереборної сили в період з 29.09.2021 по 11.10.2021 та з 18.10.2021 по 01.11.2021;

- разом з тим, відповідач зазначає, що при укладанні додаткової угоди сторони не взяли до уваги, що строки у договорі обчислюються календарними днями, а згідно із наказами відповідача №6 від 29.09.2021, №7 від 11.10.2021, №8 від 18.10.2021 та №9 від 29.10.2021 (якими запроваджувався та скасовувався змушений простій на підприємстві) в період з 11.10.2021 по 18.10.2021 охоплюється лише чотири робочих дня на підприємстві. Таким чином, з урахуванням положень ст. 254 ЦК України, фактично ці обставини охоплюють ще два дні 16-17.10.2021, протягом яких відповідач також має звільнятися від відповідальності за несвоєчасне виконання власних зобов`язань за договором;

- враховуючи вищенаведене відповідачем надано до суду контррозрахунок розміру штрафних санкцій, викладених у п. 9 та п. 10 розрахунку штрафних санкцій позивача (далі розрахунок), а саме: сума пені у п. 9 розрахунку має складати 23214,23 грн., а сумі пені у п. 10 розрахунку складатиме 325566,80 грн.

ТОВ «АЛЬБАТРОС СК» також виклало у відзиві наступні клопотання:

- клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій (пені та штрафу) на 90% процентів від загальної суми із врахуванням розрахунків відповідача. Клопотання обґрунтоване приписами ч. 3 ст. 551 ЦК України, ч. 1 ст. 233 ГК України, правовими позиціями зазначеними у постановах Верховного Суду № 920/437/22, 902/417/18, 922/266/20, 367/7401/14-ц, 925/577/21, 902/653/21.

- клопотання про поновлення строку на подання відзиву на позовну заяву. Відповідач зазначає, що про розгляд справи відповідач дізнався з даних вебсайту «Судова влада». Уся поштова кореспонденція по справі (в т.ч. копія позовної заяви з додатками, ухвала суду про відкриття провадження та інші ухвали Господарського суду Миколаївської) відповідачем не отримувалися, оскільки останній тимчасово відсутній за місцем реєстрації, у зв`язку з руйнуванням будівлі №41/23-А по вул. Декабристів в м. Миколаєві. На підтвердження цього факту відповідачем надано до суду копію витягу з ЄРДР від 23.09.2022.

Позивач у відповіді на відзив від 24.08.2023 вх. №11145/23 зазначив, що не визнає вимоги відповідача, викладені у відзиві з наступних причин:

- штрафні санкції нараховано позивачем у відповідності до положень договору, діючого законодавства з урахуванням висновків про наявність форс-мажорних обставин з дати початку порушення зобов`язань - 30.12.2021, а протилежні висновки відповідача є хибними;

- судно було передано в ремонт 03.08.2021 згідно акту приймання судна в ремонт, таким чином, відповідно до п.6.1. договору №185-В-ФДЛ-21 від 30.07.2021, в редакції додаткової угоди від 17.02.2022, виконавець мав завершити ремонт до 29.12.2021. Однак, до цього часу акт приймання судна з ремонту не підписано, ремонт не закінчений;

- позивач заперечує щодо зменшення розміру нарахованих штрафних санкцій і інфляцій у справі на 90%. Правова позиція позивача обґрунтована правовими позиціями зазначеними у постановах Верховного Суду по справах 927/704/19, 918/116/19, 922/2141/21, 910/10675/21, 922/266/20, 915/2095/19. Позивач зазначає, що розмір пені та штрафу, який пред`явлено ним до стягнення складає лише 10% від суми простроченого зобов`язання, а отже, їх розмір не є надмірним, що свідчить про відсутність підстав для їх зменшення.

- позивач звертає увагу на те, що відповідачем не надано жодного обґрунтування та доказів наявності/відсутності підстав для зменшення розміру неустойки, а також відповідачем не подано документального підтвердження доказів наявності значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків;

- позивач вважає, що відповідач несумлінно поставився до виконання зобов`язання, проявив необачність стосовно виконання, а тому його дії є несправедливими та недобросовісними по відношенню до позивача.

Відповідач у запереченнях до відповіді на відзив від 29.08.2023 (вх. №11301/23 від 30.08.2023) зазначає наступне.

Позивачем помилково визначено кількість днів, протягом яких має нараховуватися пеня. Відповідач не висував заперечень щодо порядку нарахування пені та розміру штрафних санкцій та навів у відзиві власний розрахунок пені. Який відповідає змісту правовідносин та чинному законодавству;

Відповідач зазначає, що твердження позивача про те, що акт приймання судна з ремонту не підписано та ремонт не закінчений станом на дату складання відповіді на відзив, не має прийматися судом до уваги та оцінюватися як протиправна поведінка відповідача або ухилення від виконання власних зобов`язань за договором, оскільки згідно із актом приймання судна в ремонт (том 1 а.с. 87) земснаряд «Рион» знаходиться у м. Херсон, яке включене до переліку міст де ведуться бойові дії. Також про неможливість виконання умов договору у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України підтверджується сертифікатом № 4800-22-0885 від 22.09.2022 р., виданим Регіональною Торгово-промисловою палатою Миколаївської області (том 2 а.с. 33);

Аналіз правових позицій, на які посилаються сторони у відзиві та відповіді на відзив, вказує на те, що позиція відповідача ґрунтується на більш пізніх у часі висновках Верховного Суду, які більш відповідають правозастосовчій діяльності суду на час розгляду справи.

Посилання Позивача на необхідність стимулювання належного виконання відповідачем договірних зобов`язань через застосування до нього штрафних санкцій не заслуговує на увагу, оскільки в даній справі єдиною обставиною, яка унеможливлює повне виконання умов договору станом на час розгляду справи, є факт ведення бойових дій на території міста Херсон. За таких обставин, без припинення бойових дій, застосування санкцій у будь-якому розмірі не матиме наслідком забезпечення виконання обов`язку відповідача за договором.

Відповідач зазначає, що Позивач не надає жодних доказів наявності в нього збитків, спричинених затримкою у виконанні відповідачем умов договору, хоча в силу вимог ч. 2 ст. 74 ГПК України обов`язок доказування таких подій покладається саме на позивача.

У судовому засіданні 05.12.2023, згідно зі ст. 240 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін суд приходить до такого.

30.07.2021 між ДП «Адміністрація морських портів України», в особі філії «Дельта-лоцман» Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (замовник) та Товаритсво з обмеженою відповідальністю «Альбатрос СК» (виконавець) укладено договір №185-В-ФДЛ-21 (далі договір) щодо ремонту земснаряду «Рион».

Відповідно до п.1.1. договору замовник доручає, а виконавець зобов`язується виконати класифікаційний ремонт земснаряду «Рион» (далі - Послуги) з використанням матеріалів, запасних частин, комплектуючих, обладнання, агрегатів, вузлів, лакофарбних, замінюваних та витратних матеріалів, мастил, олив та Інших технічних рідин тощо виконавця (у передбачених цим договором випадках - замовника) (далі - матеріальні ресурси) в порядку, в строки та на умовах, визначених цим договором, відповідно до попередньої ремонтної відомості класифікаційного ремонту земснаряду «Рион» (далі - судно), яка є невід`ємною частиною цього договору (додаток №1).

Номенклатура, ціна та обсяг послуг зазначені в попередній ремонтній відомості класифікаційного ремонту земснаряду «Рион», яка є невід`ємною частиною цього договору (додаток №1) (далі - ПРВ). (п. 1.2. договору).

Ціна цього договору становить 26840000,00 (двадцять шість мільйонів вісімсот сорок тисяч грн. 00 коп.) грн. без ПДВ, крім того сума ПДВ 5368000,00 грн., всього ціна цього договору 32208000,00 (тридцять два мільйони двісті вісім тисяч грн. 00 коп.) грн. з ПДВ. (п. 4.1. договору).

Ціна цього договору включає всі витрати, пов`язані із наданням послуг за цим договором. Не враховані у ціні договору витрати, необхідні для надання послуг за цим договором, відшкодовуються за рахунок виконавця. (п. 4.3. договору).

Остаточна вартість наданих послуг визначається на підставі підписаної сторонами виконавчої ремонтної відомості в межах ПРВ. (п. 4.4. договору).

Відповідно до п. 6.1. договору строк надання послуг становить 120 календарних днів з дати підписання акту-приймання судна в ремонт.

Дата початку надання послуг фіксується актом приймання судна в ремонт. Датою закінчення надання послуг вважається дата підписання акту приймання судна з ремонту.

Протягом строку надання послуг сторонами можуть складатися акти приймання-передачі матеріальних ресурсів, акти здачі-приймання наданих послуг (з переліком використаних матеріальних ресурсів замовника (за наявності)) та проміжні ремонтні відомості фактично наданих послуг. Акт здачі-приймання наданих послуг повинен містити перелік використаних матеріальних ресурсів замовника (за наявності).

Відповідно до п. 7.3.3 договору виконавець зобов`язаний, зокрема, забезпечити надання послуг у строки, встановлені цим договором.

У разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством України та цим договором. (п. 9.1. договору).

У разі ненадання або несвоєчасного надання послуг, виконавець сплачує замовнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання, за кожний календарний день прострочення, а за прострочення понад 30 (тридцять) календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 (семи) відсотків вказаної вартості. (п. 9.3. договору).

Крім сплати штрафних санкцій виконавець компенсує замовнику збитки, зумовлені невиконанням або неналежним виконанням своїх зобов`язань за цим договором. (п. 9.6. договору).

Сплата штрафних санкцій не звільняє сторону від виконання своїх обов`язків за цим договором в натурі. (п. 9.8. договору).

Сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання цього договору та виникли поза волею сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, війна тощо). (п. 11.1. договору).

Сторона, що не може виконувати зобов`язання за цим договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом 15 (п`ятнадцяти) календарних днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону в письмовій формі з наданням доказів виникнення обставин непереборної сили. (п. 11.2. договору).

Доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідні документи, які видаються Торгово-промисловою палатою України (регіональною торгово- промисловою палатою).

Неповідомлення, неналежне або несвоєчасне повідомлення позбавляє сторону права посилатися на обставини непереборної сили, як на підставу звільнення від відповідальності за невиконання зобов`язань. (п. 11.3. договору).

Відповідно до п. 12.1. договору цей договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками та засвідчення печатками сторін та діє до 28.02.2022, але в будь-якому випадку до повного виконання зобов`язань сторонами.

Істотні умови цього договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами у повному обсязі, крім випадків, передбачених законодавством України. (п. 13.1. договору).

Порядок зміни умов договору, зміни або доповнення до цього договору, крім випадків, прямо передбачених цим договором, вносяться виключно в письмовій формі шляхом укладання додаткової угоди, скріпляються підписами і печатками сторін (за наявності).

Про зміну адреси, поточного рахунку, статусу платника податків сторона цього договору повинна повідомити іншу сторону рекомендованим листом за підписом уповноваженої особи, скріпленим печаткою (за наявності), у триденний строк з дня, коли такі зміни відбулись. Такі зміни за умови належного повідомлення не потребують укладення додаткової угоди до цього договору. У випадку неповідомлення (несвоєчасного повідомлення) про зміну реквізитів, сторона, що допустила таке неповідомлення (несвоєчасне повідомлення) несе негативні наслідки такого неповідомлення (несвоєчасного повідомлення). (п. 13.2. договору).

Невід`ємною частиною договору є додаток №1 попередня ремонтна відомість класифікаційного ремонту земснаряду «Рион». (п.16.1. договору).

17.02.2022 між відповідачем та позивачем укладено додаткову угоду до договору №185-В-ФДЛ-21 від 30.07.2021.

Відповідно до п. 1 додаткової угоди підставою її укладання зазначено необхідність продовження строку надання послуг за Договором через виникнення обставин непереборної сили у період надання послуг за Договором, підтверджених Сертифікатами №6500-21-1003 та № 6500-21-1004 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданих Херсонською Торгово-промисловою палатою 16.12.2021р., також сторони домовились викласти п. 6.1. договору в наступній редакції: « 6.1. Строк надання послуг становить 148 календарних днів з дати підписання акту приймання судна в ремонт.

Дата початку надання послуг фіксується актом приймання судна в ремонт. Датою закінчення надання послуг вважається дата підписання акту приймання судна з ремонту.

Протягом строку надання послуг сторонами можуть складатися акти приймання-передачі матеріальних ресурсів, акти здачі-приймання наданих послуг (з переліком використаних матеріальних ресурсів замовника (за наявності)) та проміжні ремонтні відомості фактично наданих послуг. Акт здачі-приймання наданих послуг повинен містити перелік використаних матеріальних ресурсів замовника (за наявності)).».

На підставі ст. 631 ЦК України, сторони встановили, що умови цієї додаткової угоди застосовуються до відносин між ними, які виникли до її укладення, а саме з 29.09.2021. (п.3 додаткової угоди)

Договір з додатком, додаткова угода підписані та скріплені печатками сторін. До суду не надано доказів розірвання договору або визнання його недійсним.

Позивач зазначає, що судно було передано в ремонт 03.08.2021, що підтверджується актом приймання судна в ремонт від 03.08.2021. що міститься в додатках до позовної заяви (том 1 а.с. 87-88).

Позивач зазначає, що виконавець мав завершити ремонт до 29.12.2021. Однак, станом на дату подання позовної заяви, як стверджує позивач, акт приймання судна з ремонту не підписано, ремонт не закінчений.

Відповідач частково надав послуги, передбачені договором, на суму 20778383,09 грн., що підтверджується актом № ОУ-0000019 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 03.09.2021 на суму 1802760,01 грн з ПДВ, актом № ОУ-0000027 здачі- приймання робіт (надання послуг) від 27.10.2021 на суму 3284520,00 грн. з ПДВ, Актом здачі приймання наданих послуг № ОУ- 0000001 від 01.02.2022 на суму 15691103,08 грн. з ПДВ.

Акти здачі-приймання наданих послуг підписано та скріплено печатками сторін.

Таким чином, вартість ненаданих послуг склала 11429616, 91 грн. з ПДВ.

Позивач здійснив оплату наданих послуг у повному обсязі 20778383,09 грн. згідно наступних платіжних доручень: платіжне доручення № 4975 від 10.09.2021 на суму 1802760,01 грн з ПДВ на підставі акту здачі-приймання наданих послуг від 03.09.2021 №ОУ-0000019; платіжне доручення № 6175 від 05.11.2021 на суму 3284520,00 грн з ПДВ на підставі акту здачі-приймання наданих послуг від 27.10.2021 № ОУ-0000027; платіжне доручення № 661 від 02.12.2022 на суму 15691103,08 грн з ПДВ на підставі Акту здачі-приймання наданих Послуг від 01.02.2022 №ОУ-0000001.

За порушення строків надання послуг позивачем нараховано виконавцю пеню розмірі 38690,39 грн., 336938,84 грн., штраф за прострочення за прострочку надання послуг понад 30 календарних днів у розмірі 800073,18 грн. Всього 1175702,42 грн.

Філією "Дельта-лоцман" направлено відповідачу претензію від 24.10.2022 № 1150/29-02-01/Вих про сплату ТОВ «Альбатрос СК» штрафних санкцій нарахованих за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором №185-В-ФДЛ-21 від 30.07.2021 в сумі 2218459,25 грн.

За твердженнями позивача, зазначену претензію ТОВ «Альбатрос СК» залишено без реагування та виконання.

Викладені обставини зумовили звернення позивача до суду з позовом у даній справі.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

При цьому за правилами статті 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України встановлено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Частиною 1 ст. 174 ГК України встановлено, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Укладений між сторонами по справі договір, який за своєю суттю є договором підряду є підставою для виникнення у сторін договору господарських зобов`язань .

В свою чергу згідно ст. 629 ЦК України вказаний договір є обов`язковим для виконання його сторонами.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ч. 1 ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Відповідно до ч. 1ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно приписів ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Твердження відповідача про відсутність його вини у допущеному простроченні виконання зобов`язання за договором судом відхиляються виходячи з наступного.

Згідно з пунктом 6.1 договору визначено строк надання послуг становить 120 календарних днів з моменту підписання акту приймання судна в ремонт. Додатковою угодою від 17.02.2022 до договору №185-В-ФДЛ-21 від 30.07.2021 було внесено зміни до пункту 6.1 договору щодо терміну надання послуг 148 календарних днів з дати підписання Акту приймання судна в ремонт.

У п. 1 додаткової угоди зазначено, що підставою її укладання є необхідність продовження строку надання послуг за договором через виникнення обставин непереборної сили у період надання послуг за договором, підтверджених сертифікатами №6500-21-1003 та №6500-21-1004 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданих Херсонською Торгово-промисловою палатою 16.12.2021.

Листом №329 від 17.12.2021 ТОВ «АЛЬБАТРОС СК» повідомив позивача про наявність форс-мажорних обставин та надав йому копії сертифікатів Херсонської ТПП №6500-21-1003 та №6500-21-1004 від 16.12.2021.

Так, умовами договору передбачено, що у випадку виникнення форс-мажорних обставин, а саме: аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, війна тощо, «сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладення цього договору, але виникнули поза волею сторін». Доказом виникнення обставин переборної сили та строку їх дії є відповідні документи, які видаються Торгово-промисловою палатою України (регіональною торгово-промисловою палатою) (п.п. 11.1. та 11.3. договору).

Такі умови договору кореспондуються з положеннями законодавства, згідно яких підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів (ст. 218 ГК України).

Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

За приписами ч. 4 ст. 219 ГК України сторони зобов`язання можуть передбачити певні обставини, які через надзвичайний характер цих обставин є підставою для звільнення їх від господарської відповідальності у випадку порушення зобов`язання через дані обставини, а також порядок засвідчення факту виникнення таких обставин.

У відповідності до ч. 3 ст. 14 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні", Торгово-промислова палата України (ТПП), зокрема: засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб.

Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо (ст.14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні").

За результатами розгляду документів ТПП України/регіональна ТПП видає сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили). Сертифікат (в певних договорах, законодавчих і нормативних актах згадується також як висновок, довідка, підтвердження) про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) (далі - сертифікат) - документ встановленої ТПП України форми, який засвідчує настання форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), виданий ТПП України або регіональною торгово-промисловою палатою згідно з чинним законодавством, умовами договору (контракту, угоди тощо) та цим Регламентом (п.п. 3.3, 6.11 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням президії ТПП України від 15.07.2014 № 40(3)).

Отже, при підписанні зазначеної вище додаткової угоди, сторонами вже були враховані обставини непереборної сили, на які видано сертифікати Херсонською ТПП, та на які посилається відповідач у відзиві, та продовжено строк надання послуг на 28 календарних днів. А отже відсутні правові підстави для звільнення відповідача від відповідальності ще на два дні.

Відтак, позивачем вірно визначено період надання послуг: початок надання послуг 03.08.2021 (дата підписання акту приймання судна в ремонт), дата закінчення надання послуг 29.12.2021 (148 календарних днів з моменту підписання акту приймання судна в ремонт).

Щодо вимог позивача про стягнення з ТОВ «АЛЬБАТРОС СК» пені за несвоєчасне надання послуг у розмірі 38690,39 грн.; пені за ненадання послуг у розмірі 336938,84 грн.; штраф за прострочення надання послуг понад 30 днів у сумі 800073,18 грн., суд приходить до наступного.

Законодавством передбачено, що кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони; порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором (ч. 2 ст. 193 ГК України). Господарськими санкціями визнаються штрафні санкції у вигляді грошової суми, зокрема, штраф, пеня (ч. 1 ст. 230 ГК України).

Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 ГК України).

Згідно ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У разі ненадання або несвоєчасного надання послуг, виконавець сплачує замовнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання, за кожний календарний день прострочення, а за прострочення понад 30 (тридцять) календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 (семи) відсотків вказаної вартості. (п. 9.3. договору)

Ураховуючи викладене, суд визнає, що у позивача виникло право на стягнення з ТОВ «АЛЬБАТРОС СК» пені за несвоєчасне надання послуг, пені за ненадання послуг, штрафу за прострочення надання послуг понад 30 днів.

Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами по справі, аргументи сторін та надана їм правова оцінка. Решта доводів та заперечень сторін судом до уваги не береться, оскільки не спростовують наведених вище висновків.

Разом із тим, як зазначалося вище, позивачем виконано розрахунок підлягаючих до стягнення з відповідача штрафних санкцій.

Судом перевірено виконані позивачем розрахунки: пеня за несвоєчасне надання послуг у розмірі 38 690,39 грн.; пеня за ненадання послуг у розмірі 336 938,84 грн.; штраф за прострочення надання послуг понад 30 днів у сумі 800 073,18 грн., - та встановлено, що період нарахування указаних санкцій визначено правильно; розрахунки виконані арифметично вірно у відповідності до умов договорів та приписів законодавства; розмір пені не перевищує той розмір, який установлено законом як граничний розмір пені.

У відзиві на позовну заяву від 07.08.2023 (вх. №10581/23 від 11.08.2023) відповідачем заявлено клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій (пені та штрафу) на 90% від загальної суми.

У відповіді на відзив (вх. №11145/23 від 24.08.2023) позивач заперечує щодо зменшення розміру штрафних санкцій.

Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки), майновий стан сторін. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.01.2022р. у справі №910/488/21.

Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду, зокрема, від 03.07.2019р. у справі №917/791/18, від 22.10.2019р. у справі №904/5830/18, від 13.01.2020р. у справі №902/855/18, від 04.02.2020р. у справі №918/116/19, від 29.09.2020р. у справі №909/1240/19 (909/1076/19), від 24.12.2020р. у справі №914/1888/19, від 26.01.2021р. у справі №916/880/20, від 26.01.2021р. у справі №916/880/20.

При цьому, виходячи з принципів добросовісності, розумності, справедливості та пропорційності, суд, в тому числі і з власної ініціативи, може зменшити розмір неустойки (пені) до її розумного розміру (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30.03.2021р. у справі №902/538/18).

Нормами законодавства України не визначено розмір, на який суд може зменшити неустойку, а тому при вирішенні цього питання суди мають забезпечувати дотримання балансу інтересів сторін у справі з урахуванням правового призначення неустойки, на що Верховний Суд неодноразово вказував.

В постанові від 16.03.2021р. у справі №922/266/20 Верховний Суд зазначає, що загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним із принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, що заподіяні правопорушенням, вчиненим іншою особою. Неустойка спрямована на забезпечення компенсації майнових втрат постраждалої сторони. Для того, щоб неустойка не набула ознак каральної санкції, діє правило ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було би передбачити.

У постанові від 24.02.2021р. у справі №924/633/20 Верховний Суд зазначає, якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призвести до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора (така правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020р. у справі №902/417/18).

Суд відзначає, що за своєю правовою природою штрафні санкції виконують стимулюючу функцію, спонукаючи боржника до належного виконання своїх зобов`язань під загрозою застосування до нього цього виду відповідальності та стягується в разі порушення такого зобов`язання. Отже, питання про зменшення розміру неустойки вирішується судом на підставі аналізу конкретної ситуації, тобто сукупності з`ясованих ним обставин, що свідчать про наявність підстав для вчинення зазначеної дії.

При цьому, наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення, оскільки неустойка має на меті, в першу чергу, стимулювати боржника до виконання основного зобов`язання та не може лягати непомірним тягарем для боржника і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Вирішуючи питання щодо доцільності зменшення розміру штрафних санкцій у цій справі суд враховує, що сума нарахованих штрафних санкцій, а саме: пеня за несвоєчасне надання послуг у розмірі 38 690,39 грн.; пеня за ненадання послуг у розмірі 336 938,84 грн.; штраф за прострочення надання послуг понад 30 днів у сумі 800 073,18 грн. є значною. Крім цього суд враховує, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що позивач зазнав збитків у зв`язку із простроченням виконання зобов`язання. З іншого боку суд враховує, що підприємницька діяльність відповідачем здійснюється на власний ризик, а також те, що відповідач при укладенні договору з позивачем мав враховувати ризики виду здійснюваної господарської діяльності. Також суд зважає й на те, що відповідач на власний розсуд погодився з умовами, які передбачають застосування санкцій, зокрема, у зв`язку з порушенням умов щодо строків надання послуг та їх розмір.

Отже, врахувавши зазначені вище обставини у їх сукупності, суд дійшов висновку про наявність у спірних відносинах сторін підстав для зменшення штрафних санкцій, у зв`язку з чим вважає необхідним та справедливим зменшити розмір заявленої позивачем до стягнення з відповідача штрафних санкцій на 50%, що становить відповідно: пеня за несвоєчасне надання послуг у розмірі 19345,20 грн.; пеня за ненадання послуг у розмірі 168469,42 грн.; штраф за прострочення надання послуг понад 30 днів у сумі 400036,59 грн. При цьому таке зменшення суд вважає оптимальним балансом інтересів обох сторін у спорі, що запобігатиме настанню негативних наслідків як для відповідача, так і для позивача. Також, на думку суду застосоване судом зменшення не суперечить принципу юридичної рівності учасників спору і не свідчить про явне заниження суми неустойки.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Філією Дельта-лоцман, заявлені до ТОВ «АЛЬБАТРОС СК», слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача пеню за несвоєчасне надання послуг у розмірі 19345,20 грн.; пеню за ненадання послуг у розмірі 168 469,42 грн.; штраф за прострочення надання послуг понад 30 днів у сумі 400 036,59 грн.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд приходить до наступного.

Господарським процесуальним законодавством передбачено покладання судових витрат з оплати судового збору у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ст. 129 ГПК України).

Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір, за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру має бути сплаченим судовий збір в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позивачем оплачено позовні вимоги в даній справі щодо стягнення грошових коштів у загальній сумі 1175702,42 грн. судовим збором згідно платіжної інструкції № 3640 від 30.12.2022 на суму 17635,54 грн., що відповідає приписам ст. 4 Закону України Про судовий збір.

Судом, без урахування зменшення розміру підлягаючих до стягнення з відповідача штрафних санкцій, визнано позовні вимоги в указаній вище сумі обґрунтованими, а тому витрати з оплати судового збору належить покласти на відповідача у повному обсязі.

Суд також вважає необхідним зазначити про те, що розгляд справи відбувається у розумний строк, тривалість якого обумовлюється введенням в Україні за указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, воєнного стану через військову агресію Російської Федерації проти України.

Керуючись ст.ст. 232, 233, 236-238 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов Державного підприємства Адміністрація морських портів України в особі Філії Дельта-лоцман Державного підприємства Адміністрація морських портів України задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛЬБАТРОС СК» (вул. Декабристів, буд. 41/23-А, м. Миколаїв, Миколаївська область, 54020, ідентифікаційний код 407994551) на користь Державного підприємства Адміністрація морських портів України в особі Філії Дельта-лоцман Державного підприємства Адміністрація морських портів України» (вул. Лягіна, 27, м. Миколаїв, 54017, ідентифікаційний код 38728507) грошові кошти у загальній сумі 587851,21 грн., з яких: 19 345,20 грн. - пеня за несвоєчасне надання послуг, 168 469,42 грн. - пеня за ненадання послуг, 400 036,59 грн. - штраф за прострочення надання послуг понад 30 днів а також грошові кошти на відшкодування витрат з оплати позовної заяви судовим збором у сумі 17635,54 грн.

3. У задоволенні решти вимог відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено та підписано 15.12.2023.

Суддя Т.М. Давченко