Рішення

від 15.12.2023 по справі 922/4796/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" грудня 2023 р. Справа № 922/4796/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Байбака О.І.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробнича компанія "Украбразив" (адреса: 61020, м. Харків, пр.-т Любові Малої, буд. 99; код ЄДРПОУ 40828450) до Товариства з обмеженою відповідальністю Буд-Рем-Сервіс 2020 (адреса: 61201, м. Харків, пр.-т Людвіга Свободи, буд. 45; код ЄДРПОУ 43581071) про стягнення 51057,11 грн. без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробнича компанія "Украбразив" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Буд-Рем-Сервіс 2020 (далі - відповідач) 51057,11 грн, з яких:

39977,94 грн - сума боргу;

9131,85 грн - інфляційне збільшення;

1947,32 грн - 3% річних.

Позов обґрунтовано з посиланням на порушення відповідачем умов укладеного між сторонами договору поставки № 40/пр від 22.11.2021 щодо своєчасного та повного проведення розрахунків за отриманий товар.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.11.2023 відкрито провадження у справі № 922/4796/23; справу постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін, за наявними в справі матеріалами; запропоновано відповідачу подати відзив на позов в п`ятнадцятиденний строк з дня отримання даної ухвали; встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позов; встановити відповідачу строк для подання заперечень на відповідь протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на позов.

Згідно з вимогами ст. 120 ГПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

З метою повідомлення сторін про розгляд заяви та надання останнім можливості реалізувати власні процесуальні права, судом направлено на адресу сторін копію ухвали від 14.11.2023.

Зокрема, позивачу та його представнику копію ухвали направлено в їх Електронний кабінет в системі Електронний Суд. Документ доставлено до Електронного кабінету 14.11.2023 про що свідчить залучені до матеріалів справи довідки про доставку електронного листа.

Відповідачу копію ухвали від 14.11.2023 направлено на юридичну адресу, зазначену у позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Однак, надіслана на адресу відповідача копія ухвали від 14.11.2023 повернулась на адресу суду з відміткою адресат відсутній за вказаною адресою (а. с. 22-25). Відомостей про наявність у відповідача іншої адреси матеріали справи не містять.

З урахуванням вимог ст. ст.. 120, 242 ГПК України сторони у справі вважаються такими, що належним чином повідомлені про порядок розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення.

Згідно з вимогами п. п. 5-6 ст. 242 ГПК України, учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня. Днем вручення судового рішення, зокрема, є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

З урахуванням викладеного, судом виконано процесуальний обов`язок щодо повідомлення сторін про розгляду справи, а останні в розумінні вимог ст. ст. 120, 242 ГПК України вважаються такими, що належним чином повідомлені про такий розгляд.

Відповідач не скористався своїм правом щодо подання відзиву на позовну заяву в порядку та строк, встановлені ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.11.2023.

Розглянувши подані на розгляд суду матеріали справи, суд визнає їх достатніми для прийняття судового рішення по суті спору.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, суд встановив.

Як свідчать матеріали справи, 22.11.2021 між позивачем, як постачальником, та відповідачем, як покупцем, укладено договір поставки № 40/пр (далі за текстом договір; а. с. 9), за умовами якого постачальник зобов`язується передати (поставити) товар покупцю, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору (п. 1.1).

Згідно з п. п. 3.1 3.2. договору, ціна товару зазначається в видаткових накладних на товар. Оплата за товар здійснюється покупцем у безготівковій формі на банківській рахунок постачальника, зазначений у цьому договорі.

Пунктом 3.3 договору також передбачено наступні умови оплати товару повна оплата протягом 90 (дев`яносто) календарних днів з дати поставки товару згідно видаткових накладних.

Пунктом 4.1. договору передбачено, що найменування i асортимент поставленого Товару визначаються за видатковими накладними або специфікаціями до договору.

Згідно з п. 7.2 договору, даний договір набирає сили з дати його підписання уповноваженими представниками сторін і діє протягом одного року, а в частині взаєморозрахунків до їх повного і належного виконання. Якщо за один місяць до дати завершення дії договору жодна зі сторін не заявить про намір його розірвати, договір вважається пролонгованим на кожен наступний календарний рік на тих самих умовах.

В порядку, визначеному умовами цього договору, позивач здійснив замовлення товару. Після узгодження його характеристик та наявності на складі, позивач підготував та направив відповідачу наступні рахунки на оплату: № 3146 від 30.11.2021, № 3147 від 30.11.2021, № 3148 від 30.11.2021, № 3149 від 30.11.2021, № 178 від 01.02.2022.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар наступними за видатковими накладними: № 3236 від 30.11.2021 (а. с. 12), № 3237 від 30.11.2021 (а. с. 13), № 3238 від 30.11.2021 (а. с. 14), № 3239 від 30.11.2021 та № 168 від 01.02.2022 (а. с. 15). Всього товару поставлено на загальну суму 39977,94 грн.

Однак, як зазначає позивач, за поставлений товар відповідач не розрахувався.

З метою досудового врегулювання спору позивач надіслав на адресу відповідача претензію б/н від 10.10.2023 (а. с. 16-17) щодо погашення існуючої заборгованості, однак вимоги, викладені у цій претензії були залишені відповідачем без відповіді та без задоволення.

Обставини щодо стягнення боргу за поставлений товар в загальній сумі 39977,94 грн стали підставами для звернення позивача до суду з позовом у даній справі.

Крім того, у зв`язку з простроченням відповідачем виконання зобов`язання з оплати поставленого товару позивач на підставі ст. 625 ЦК УКраїни нарахував до стягнення з відповідача 9131,85 грн інфляційного збільшення боргу за період прострочення лютий 2022 вересень 2023, та 1947,32 грн 3% річних за період прострочення сплати боргу за кожною з накладних до 09.11.2023.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з вимогами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до положень ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За умовами ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

За змістом ст. ст. 598-599 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В даному випадку факт поставки позивачем на користь відповідача товару в рамках договору підтверджується підписаними представниками сторін та скріпленими печатками підприємств видатковими накладними: № 3236 від 30.11.2021, № 3237 від 30.11.2021, № 3238 від 30.11.2021, № 3239 від 30.11.2021 та № 168 від 01.02.2022 на загальну суму 39977,94 грн. Доказів протилежного матеріали справи не містять та відповідачем суду не доведено.

Зазначене свідчить про обов`язок відповідача оплатити поставлений товару в порядку та на умовах, встановлених укладеним між сторонами договором. Зокрема, пунктом 3.3 договору передбачено, що повна оплата поставленого товару здійснюється протягом 90 (дев`яносто) календарних днів з дати поставки товару згідно видаткових накладних.

Станом на дату винесення даного судового рішення, строк оплати наведеного боргу відповідачем є таким, що настав.

Оскільки відповідач не надав суду доказів сплати існуючого боргу, суд приходить до висновку про задоволення позову в даній частині, та стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 39977,94 грн.

Щодо позову в частині стягнення інфляційних та річних, суд зазначає наступне.

Стаття 610 ЦК України вказує на те, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1-2 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналіз статті 625 ЦК України вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов`язання.

В даному випадку, відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов`язання, оскільки не виконав його в строк, встановлений умовами укладеного між сторонами договору. Зазначене надає позивачу право на нарахування інфляційних та 3% річних за весь час прострочення.

В даному випадку, позивач на суму боргу за видатковими накладними № 3236 від 30.11.2021, № 3237 від 30.11.2021, № 3238 від 30.11.2021, № 3239 від 30.11.2021 в загальному розмірі 22977,24 грн. нарахував інфляційні за період прострочення лютий 2022 вересень 2023 та 3% річних за період прострочення з 01.02.2022 по 09.11.2023.

Також позивач на суму боргу за видатковою накладною № 168 від 01.02.2022 в розмірі 17000,70 грн. нарахував інфляційні за період прострочення лютий 2022 вересень 2023 та 3% річних за період прострочення з 02.02.2022 по 09.11.2023.

З цього приводу суд зазначає, що пунктом 3.3 договору передбачено, що повна оплата поставленого товару здійснюється протягом 90 (дев`яносто) календарних днів з дати поставки товару згідно видаткових накладних.

З урахуванням викладеного, відповідач мав виконати свої зобов`язання зі сплати за видатковими накладними № 3236 від 30.11.2021, № 3237 від 30.11.2021, № 3238 від 30.11.2021, № 3239 від 30.11.2021 до 01.02.2022 включно; відповідно з 02.02.2022 (а не з 01.02.2022 як зазначає позивач) відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання. В свою чергу, за видатковою накладною № 168 від 01.02.2022 відповідач мав виконати свої зобов`язання зі сплати до 02.02.2022 включно; відповідно з 03.02.2022 (а не з 02.02.2022 як зазначає позивач) відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання.

Перевіривши з урахуванням зазначених обставин складений позивачем розрахунок інфляційних та річних, суд констатує його часткову арифметичну невірність.

Однак, згідно з вимогами ст. 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про задоволення заявленого позову в вищевказаній частині вимог, та стягнення з відповідача на користь позивача 9131,85 грн інфляційних за прострочення оплати боргу за кожною з видаткових накладних за період прострочення лютий 2022 вересень 2023, а також 1947,32 грн 3% річних за прострочення оплати боргу за кожною з видаткових накладних станом на 09.11.2023

Крім того, з урахуванням вимог ст. ст. 123, 126, 129 ГПК України, за наслідками розгляду справи з відповідача на користь позивача також підлягають стягненню 2147,20 грн судового збору.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-80, 123, 126, 129, 130, 232-233, 237-238, 240-241, 247 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Буд-Рем-Сервіс 2020 (адреса: Україна, 61201, Харківська область, місто Харків, проспект Свободи Людвіга, будинок 45; код ЄДРПОУ: 43581071) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-виробнича компанія "Украбразив" (адреса: Україна, 61020, Харківська область, місто Харків, проспект Любові Малої, будинок 99; код ЄДРПОУ: 40828450):

39977,94 грн - суми боргу;

9131,85 грн - інфляційного збільшення;

1947,32 грн - 3% річних;

2147,20 грн - судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано в строки та в порядку визначеному ст. 256, 257 ГПК України з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

СуддяО.І. Байбак