Рішення

від 11.12.2023 по справі 924/1057/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" грудня 2023 р. Справа № 924/1057/23

Господарський суд Хмельницької області у складі:

суддя Вибодовський О.Д., при секретарі судового засідання Бородата К.В., розглянувши матеріали справи

за позовом ТОВ «Енселко Агро», с. Сахнівці, Хмельницького району, Хмельницької області

до Староостропільської сільської ради, с.Старий Остропіль, Хмельницького району Хмельницької області

про визнання укладеною Додаткову угоду до Договору оренди землі від 09.08.2013 року, що укладений між ТОВ «Енселко Агро» та Старокостянтинівською райдержадміністрацією, відповідно до якого в оренду було передано земельну ділянку з кадастровим номером 6824285000:03:0054:0038 площею - 2,2885 га, що знаходиться за межами населених пунктів Староостропільської сільської ради (колишньої Ладигівської сільської ради);

визнання укладеною Додаткову угоду до Договору оренди землі від 09.08.2013 року, що укладений між ТОВ «Енселко Агро» та Старокостянтинівською райдержадміністрацією, відповідно до якого в оренду було передано земельну ділянку з кадастровим номером 6824285000:03:0054:0040 площею - 1,8127 га, що знаходиться за межами населених пунктів Староостропільської сільської ради (колишньої Ладигівської сільської ради);

визнання укладеною Додаткову угоду до Договору оренди землі від 09.08.2013 року, що укладений між ТОВ «Енселко Агро» та Старокостянтинівською райдержадміністрацією, відповідно до якого в оренду було передано земельну ділянку з кадастровим номером 6824285000:03:0054:6042 площею - 3,4696 га, що знаходиться за межами населених пунктів Староостропільської сільської ради (колишньої Ладигівської сільської ради);

визнання укладеною Додаткову угоду до Договору оренди землі від 09.08.2013 року, що укладений між ТОВ «Енселко Агро» та Старокостянтинівською райдержадміністрацією, відповідно до якого в оренду було передано земельну ділянку з кадастровим номером 6824285000:03:026:3060 площею - 0,9159 га, що знаходиться за межами населених пунктів Староостропільської сільської ради (колишньої Ладигівської сільської ради).

Представники сторін:

Від позивача: Надольська А.В.- на підставі довіреності від 15.12.2022р.;

Від відповідача: Бойко В.М. - на підставі довіреності №570 від 26.09.2023р.

В судовому засіданні відповідно до ст.240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: з оголошенням перерви в засіданні від 27.11.2023р.

До господарського суду Хмельницької області надійшла позовна заява ТОВ «Енселко Агро», с. Сахнівці, Хмельницького району, Хмельницької області до Староостропільської сільської ради, с.Старий Остропіль, Хмельницького району Хмельницької області про визнання укладеною Додаткову угоду до Договору оренди землі від 09.08.2013 року, що укладений між ТОВ «Енселко Агро» та Старокостянтинівською райдержадміністрацією, відповідно до якого в оренду було передано земельну ділянку з кадастровим номером 6824285000:03:0054:0038 площею - 2,2885 га, що знаходиться за межами населених пунктів Староостропільської сільської ради (колишньої Ладигівської сільської ради);

визнання укладеною Додаткову угоду до Договору оренди землі від 09.08.2013 року, що укладений між ТОВ «Енселко Агро» та Старокостянтинівською райдержадміністрацією, відповідно до якого в оренду було передано земельну ділянку з кадастровим номером 6824285000:03:0054:0039 площею - 3,4696 га, що знаходиться за межами населених пунктів Староостропільської сільської ради (колишньої Ладигівської сільської ради);

визнання укладеною Додаткову угоду до Договору оренди землі від 09.08.2013 року, що укладений між ТОВ «Енселко Агро» та Старокостянтинівською райдержадміністрацією, відповідно до якого в оренду було передано земельну ділянку з кадастровим номером 6824285000:03:0054:0040 площею - 1,8127 га, що знаходиться за межами населених пунктів Староостропільської сільської ради (колишньої Ладигівської сільської ради);

визнання укладеною Додаткову угоду до Договору оренди землі від 09.08.2013 року, що укладений між ТОВ «Енселко Агро» та Старокостянтинівською райдержадміністрацією, відповідно до якого в оренду було передано земельну ділянку з кадастровим номером 6824285000:03:0054:6042 площею - 3,4696 га, що знаходиться за межами населених пунктів Староостропільської сільської ради (колишньої Ладигівської сільської ради);

визнання укладеною Додаткову угоду до Договору оренди землі від 09.08.2013 року, що укладений між ТОВ «Енселко Агро» та Старокостянтинівською райдержадміністрацією, відповідно до якого в оренду було передано земельну ділянку з кадастровим номером 6824285000:03:026:3060 площею - 0,9159 га, що знаходиться за межами населених пунктів Староостропільської сільської ради (колишньої Ладигівської сільської ради).

Ухвалою суду від 06.10.2023р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження.

На адресу суду 03.11.2023р. від позивача надійшла заява про залишення позову без розгляду в порядку п.5, ч.1, ст.226 ГПК України.

Ухвалою суду від 15.11.2023р. позовну заяву в частині визнання укладеною Додаткової угоди до Договору оренди землі від 09.08.2013 року, що укладений між ТОВ «Енселко Агро» та Старокостянтинівською райдержадміністрацією, відповідно до якого в оренду було передано земельну ділянку з кадастровим номером 6824285000:03:005:0039 площею 3,4696 га, що знаходиться за межами населених пунктів Староостропільської сільської ради залишено без розгляду.

В судовому засіданні 06.11.2023р. судом постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

На адресу суду 12.10.2023р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому зазначає, що клопотання позивача про продовження терміну дії договорів оренди земельних ділянок які є предметом даного спору зі складу земель невитребуваних паїв розглядалось на постійній комісії з питань земельних відносин та на сесії Староостропільської сільської ради від 19 травня 2023 року, за результатами якої прийнято рішення про відмову продовжити зазначені договори, оскільки дані земельні ділянки в майбутньому будуть використовуватись комунальним підприємством «Зарево» Староостропільської сільської ради для власних потреб. Засновником такого КП є Староостропільська сільська рада.

Позивач в позовній заяві вказує на порушення переважного права орендаря на укладення договорів оренди землі на новий строк посилаючись на правову позицію викладену у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справах №313/350/16-ц та №159/5756/18).

Позивач направив письмове повідомлення про намір реалізувати переважне право, але відповідач не вбачає порушення такого права, оскільки з новим орендарем договори оренди цих же земельних ділянок не укладалися.

Відповідно до ч.5 ст.33 Закону України «Про оренду землі» за наявності заперечень орендодавця щодо укладення договору оренди землі на новий строк орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення. Позивач в позовній заяві безпідставно посилається на те, що відповідач не надіслав такого листа-повідомлення, оскільки він був відправлений позивачу 17.07.2023 року.

Також, земельна ділянка з кадастровим номером 6824285000:03:005:0039 отримана ОСОБА_1 .

З наведених підстав відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог.

Присутній в засіданні суду представник позивача позовні вимоги підтримав.

Розглянувши матеріали справи, надані сторонами докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

9 серпня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Енселко Агро» та Старокостянтинівською районною державною адміністрацією було укладено договори оренди земельних ділянок із земель, що є невитребуваними паями, які знаходились в межах колишньої Ладигівської сільської ради в межах Староостропільської сільської територіальної громади:

Договір оренди земельної ділянки від 09.08.2013 року, відповідно до якого в оренду було передано земельну ділянку з кадастровим номером 6824285000:03:0054:0049 площею 3,4697 га. Право оренди зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 15.03.2017 р., номер запису про інше речове право 19502762;

Договір оренди земельної ділянки від 09.08.2013 року, відповідно до якого в оренду було передано земельну ділянку з кадастровим номером 6824285000:03:005:0041 площею 3,4696 га. Право оренди зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 15.03.2017 р., номер запису про інше речове право 19502340;

Договір оренди земельної ділянки від 09.08.2013 року, відповідно до якого в оренду було передано земельну ділянку з кадастровим номером 6824285000:03:005:0050 площею 3,4696 га. Право оренди зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 15.03.2017 р., номер запису про інше речове право 19502420;

Договір оренди земельної ділянки від 09.08.2013 року, відповідно до якого в оренду було передано земельну ділянку з кадастровим номером 6824285000:03:005:0043 площею 3,4697 га. Право оренди зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 15.03.2017 р., номер запису про інше речове право 19502360;

Договір оренди земельної ділянки від 09.08.2013 року, відповідно до якого в оренду було передано земельну ділянку з кадастровим номером 6824285000:03:005:0039 площею 3,4696 га; Право оренди зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 14.03.2017 р., номер запису про інше речове право 19479296;

Договір оренди земельної ділянки від 09.08.2013 року, відповідно до якого в оренду було передано земельну ділянку з кадастровим номером 6824285000:03:005:0048 площею 3,4696 га. Право оренди зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 15.03.2017 р., номер запису про інше речове право 19502752;

Договір оренди земельної ділянки від 09.08.2013 року, відповідно до якого в оренду було передано земельну ділянку з кадастровим номером 6824285000:03:005:0042 Площею 3,4696 га. Право оренди зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 15.03.2017 р., номер запису про інше речове право 19502377;

Договір оренди земельної ділянки від 09.08.2013 року, відповідно до якого в оренду було передано земельну ділянку з кадастровим номером 6824285000:03:005:0038 площею 2,2885 га; Право оренди зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно'14.03.2017 р., номер запису про інше речове право 19479332;

Договір оренди земельної ділянки від 09.08.2013 року, відповідно до якого в оренду було передано земельну ділянку з кадастровим номером 6824285000:03:005:0040 площею 1,8127 га. Право оренди зареєстроване в Державшому реєстрі речових прав на нерухоме майно 14.03.2017 р., номер запису про інше речове право 19479267;

Договір оренди земельної ділянки від 09.08.2013 року, відповідно до якого в оренду було передано земельну ділянку з кадастровим номером 6824285000:03:026:3060 площею 3,4696 га. Право оренди зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 15.03.2017 р., номер запису про інше речове право 19502392.

Строк дії даних договорів визначено 09 серпня 2023 року.

Відповідно до п. 11.3. вищевказаних договорів оренди земельних ділянок визначено право орендаря на переважне право на поновлення даних договорів оренди землі: « 11.3. Поновлення договору оренди землі здійснюється після закінчення строку, на який укладено договір. Орендар, при належному виконанні умов цього договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення цього договору. У разі продовження договору на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін».

17.04.2023 року ТОВ «Енселко Агро» направило клопотання голові Староостропільської територіальної громади продовжити термін дії договорів оренди зазначених вище земельних ділянок зі складу земель невитребуваних паїв.

На сесії Староостропільської сільської ради 19 травня 2023 року прийнято рішення №14/14 «Про відмову в продовжені договорів оренди землі на невитребувані земельні частки (паї)». Вирішено відмовити ТОВ «Енселко Агро» в клопотанні стосовно продовження договорів оренди землі у зв`язку з тим, що в подальшому дані земельні ділянки будуть використовуватися комунальним підприємством «Зарево», Староостропільської сільської ради для власних потреб.

На виконання вимог статті 33 ЗУ «Про оренду землі» та умов договорів оренди земельних ділянок ТОВ «Енселко Агро» направило до Староостропільської сільської ради лист - повідомлення за вих. №308 від 07.07.2023 року, в якому повідомило про те, що має намір в порядку ст.33 Закону України «Про оренду землі» скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк. До листа - повідомлення було додано проекти додаткових угод до договорів оренди земельних ділянок.

17.07.2023 року на адресу ТОВ «Енселко Агро» надійшов лист №399, підписаний головою Староостропільської сільської ради, яким ТОВ «Енселко Агро» було повідомлено про те, що із земельних ділянок з кадастровими номерами 6824285000:03:005:0039, 6824285000:03:005:0043, 6824285000:03:005:0050, 6824285000:03:005:0041, 6824285000:03:005:0049, 6824285000:03:005:0048 деякі витребувані та перейшли у приватну власність, інші земельні ділянки будуть використані у власних потребах Староостропільської сільської ради.

Згідно отримано інформацію з ДЗК та встановлено, що на земельні ділянки з кадастровими номерами 6824285000:03:005:0041, 6824285000:03:005:0043, 6824285000:03:005:0050 та 6824285000:03:005:0049 зареєстроване право власності за фізичними особами.

Згідно інформації з реєстру речових прав від 14.09.2023р. зареєстроване також право власності на земельну ділянку із кадастровим номером 6824285000:03:005:0048 за ОСОБА_2.

Щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 6824285000:03:005:0038, 6824285000:03:005:0040, 682285000:03:005:0042 та 6824285000:03:026:3060 Староостропільська сільська рада не надала відповіді.

Однак, в передбачений законодавством строк заперечень щодо укладення додаткових угод щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 6824285000:03:005:0038, 6824285000:03:005:0040, 6824285000:03:005:0042 та 6824285000:03:026:3060 не надійшло, додаткові угоди до договорів оренди укладені не були.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків:

Частиною 1 ст.1 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб`єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно п. 1 статті 23 ГК України органи місцевого самоврядування здійснюють свої повноваження щодо суб`єктів господарювання виключно в межах, визначених Конституцією України, законами про місцеве самоврядування та іншими законами, що передбачають особливості здійснення місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі, іншими законами. Органи місцевого самоврядування можуть здійснювати щодо суб`єктів господарювання також окремі повноваження органів виконавчої влади, надані їм законом.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Частиною 1 ст.15 ЦК України закріплено право кожної особи на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або оспорювання.

Порушення права пов`язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликане поведінкою іншої особи.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.

Згідно з ч.1 ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

В пунктах 1-10 ч.2 ст.16 ЦК України наведено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів.

До того ж, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

В силу частини 1 статті 20 ЦК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

При цьому, розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

За змістом частини 2 статті 792 Цивільного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Законом України "Про оренду землі" визначено умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі, а статтею 13 передбачено, що договором оренди землі є договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Правові підстави поновлення договору оренди землі визначено у статті 33 Закону України "Про оренду землі", яка фактично об`єднує два випадки продовження дії (пролонгації) договору оренду землі.

Так, згідно з частиною 1 статті 33 цього Закону по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі (частина 2 статті 33 Закону України "Про оренду землі").

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди (частина 3 статті 33 зазначеного Закону).

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (частина 4 статті 33 Закону України "Про оренду землі").

Частиною 5 статті 33 цього Закону передбачено, що орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Для застосування положень частин 1-5 статті 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належним чином виконує свої обов`язки за договором; орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень і своє рішення.

Тобто реалізація переважного права на поновлення договору оренди, передбачена у наведеній нормі, можлива лише за умови дотримання встановлених такою нормою процедури і строків.

Згідно з частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі" у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Отже, для продовження договірних відносин необхідно волевиявлення на це сторін договору, досягнення ними згоди щодо продовження договору із застосуванням переважного права орендаря на продовження договору оренди, у тому числі на змінених умовах (частина 1-5 статті 33 Закону України "Про оренду землі") або мовчазна згода сторін договору стосовно поновлення договору на тих самих умовах на той самий строк (частина 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі").

У розумінні наведених положень законодавства основними відмінностями у застосуванні положень частин 1 - 5 та частини 6 Закону України "Про оренду землі" є умови додаткової угоди (відмінні від попередніх, або ті самі чи тотожні (частини 1 - 5 статті 33 цього Закону) та наявність погодження обох сторін щодо істотних умов договору, або ті самі (частина 6 статті 33 цього Закону)) та строк, в який орендодавець повинен повідомити орендаря про відсутність наміру продовжувати або поновлювати договір оренди (у місячний строк після повідомлення орендаря про намір продовжувати договір оренди земельної ділянки (частини 1 - 5 статті 33 цього Закону) чи у місячний строк після закінчення строку дії договору (частина 6 статті 33 цього Закону)).

Відповідна правова позиція викладена у постанові палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.09.2019 у справі № 908/2314/18.

З наведеного убачається, що розглядаючи позовні вимоги щодо поновлення договору оренди, суд має встановити як підстави звернення до суду, так і дослідити дотримання встановлених статтею 33 Закону України "Про оренду землі" процедури і строків, а також встановити які умови договору хоче змінити позивач та чи можлива така зміна.

Аналогічна позиція також викладена у постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 28.07.2020р. у справі № 923/681/19.

Як вбачається із матеріалів справи 9 серпня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Енселко Агро» та Старокостянтинівською районною державною адміністрацією було укладено договори оренди земельних ділянок із земель, що є невитребуваними паями, які знаходились в межах колишньої Ладигівської сільської ради в межах Староостропільської сільської територіальної громади:

Договір оренди земельної ділянки від 09.08.2013 року, відповідно до якого в оренду було передано земельну ділянку з кадастровим номером 6824285000:03:0054:0049 площею 3,4697 га. Право оренди зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 15.03.2017 р., номер запису про інше речове право 19502762;

Договір оренди земельної ділянки від 09.08.2013 року, відповідно до якого в оренду було передано земельну ділянку з кадастровим номером 6824285000:03:005:0041 площею 3,4696 га. Право оренди зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 15.03.2017 р., номер запису про інше речове право 19502340;

Договір оренди земельної ділянки від 09.08.2013 року, відповідно до якого в оренду було передано земельну ділянку з кадастровим номером 6824285000:03:005:0050 площею 3,4696 га. Право оренди зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 15.03.2017 р., номер запису про інше речове право 19502420;

Договір оренди земельної ділянки від 09.08.2013 року, відповідно до якого в оренду було передано земельну ділянку з кадастровим номером 6824285000:03:005:0043 площею 3,4697 га. Право оренди зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 15.03.2017 р., номер запису про інше речове право 19502360;

Договір оренди земельної ділянки від 09.08.2013 року, відповідно до якого в оренду було передано земельну ділянку з кадастровим номером 6824285000:03:005:0039 площею 3,4696 га; Право оренди зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 14.03.2017 р., номер запису про інше речове право 19479296;

Договір оренди земельної ділянки від 09.08.2013 року, відповідно до якого в оренду було передано земельну ділянку з кадастровим номером 6824285000:03:005:0048 площею 3,4696 га. Право оренди зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 15.03.2017 р., номер запису про інше речове право 19502752;

Договір оренди земельної ділянки від 09.08.2013 року, відповідно до якого в оренду було передано земельну ділянку з кадастровим номером 6824285000:03:005:0042 Площею 3,4696 га. Право оренди зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 15.03.2017 р., номер запису про інше речове право 19502377;

Договір оренди земельної ділянки від 09.08.2013 року, відповідно до якого в оренду було передано земельну ділянку з кадастровим номером 6824285000:03:005:0038 площею 2,2885 га; Право оренди зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно'14.03.2017 р., номер запису про інше речове право 19479332;

Договір оренди земельної ділянки від 09.08.2013 року, відповідно до якого в оренду було передано земельну ділянку з кадастровим номером 6824285000:03:005:0040 площею 1,8127 га. Право оренди зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 14.03.2017 р., номер запису про інше речове право 19479267;

Договір оренди земельної ділянки від 09.08.2013 року, відповідно до якого в оренду було передано земельну ділянку з кадастровим номером 6824285000:03:026:3060 площею 3,4696 га. Право оренди зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 15.03.2017 р., номер запису про інше речове право 19502392.

Строк дії даних договорів визначено 09 серпня 2023 року.

Відповідно до п. 11.3. вищевказаних договорів оренди земельних ділянок визначено право орендаря на переважне право на поновлення даних договорів оренди землі: « 11.3. Поновлення договору оренди землі здійснюється після закінчення строку, на який укладено цей договір. Орендар, при належному виконанні умов цього договору, має за інших рівних умов переважне право на поновлення цього договору. У разі продовження договору на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін».

17.04.2023 року ТОВ «Енселко Агро» направило клопотання голові Староостропільської територіальної громади продовжити термін дії договорів оренди зазначених вище земельних ділянок зі складу земель невитребуваних паїв.

На сесії Староостропільської сільської ради 19 травня 2023 року прийнято рішення №14/14 «Про відмову в продовжені договорів оренди землі на невитребувані земельні частки (паї)». Вирішено відмовити ТОВ «Енселко Агро» в клопотанні стосовно продовження договорів оренди землі у зв`язку з тим, що в подальшому дані земельні ділянки будуть використовуватися комунальним підприємством «Зарево» Староостропільської сільської ради для власних потреб.

На виконання вимог статті 33 ЗУ «Про оренду землі» та умов договорів оренди земельних ділянок ТОВ «Енселко Агро» направило до Староостропільської сільської ради лист - повідомлення за вих. №308 від 07.07.2023 року, в якому повідомило про те, що має намір в порядку ст.33 Закону України «Про оренду землі» скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк. До листа - повідомлення було додано проекти додаткових угод до договорів оренди земельних ділянок.

17.07.2023 року на адресу ТОВ «Енселко Агро» надійшов лист №399, підписаний головою Староостропільської сільської ради, яким ТОВ «Енселко Агро» було повідомлено про те, що із земельних ділянок з кадастровими номерами 6824285000:03:005:0039, 6824285000:03:005:0043, 6824285000:03:005:0050, 6824285000:03:005:0041, 6824285000:03:005:0049, 6824285000:03:005:0048 деякі витребувані та перейшли у приватну власність, інші земельні ділянки будуть використані у власних потребах Староостропільської сільської ради.

Згідно отримано інформацію з ДЗК та встановлено, що на земельні ділянки з кадастровими номерами 6824285000:03:005:0041, 6824285000:03:005:0043, 6824285000:03:005:0050 та 6824285000:03:005:0049 зареєстроване право власності за фізичними особами.

Згідно інформації з реєстру речових прав від 14.09.2023р. зареєстроване також право власності на земельну ділянку із кадастровим номером 6824285000:03:005:0048 за ОСОБА_2 ..

Щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 6824285000:03:005:0038, 6824285000:03:005:0040, 682285000:03:005:0042 та 6824285000:03:026:3060 Староостропільська сільська рада не надала відповіді.

Земельна ділянка з кадастровим номером 6824285000:03:005:0039 отримана ОСОБА_1 , з зв"язку із чим ухвалою суду від 15.11.2023р. позовну заяву в частині визнання укладеною Додаткової угоди до Договору оренди землі від 09.08.2013 року, що укладений між ТОВ «Енселко Агро» та Старокостянтинівською райдержадміністрацією, відповідно до якого в оренду було передано земельну ділянку з кадастровим номером 6824285000:03:005:0039 площею 3,4696 га, що знаходиться за межами населених пунктів Староостропільської сільської ради залишено без розгляду.

Договора оренди вище зазначених земельних ділянок з новим орендарем, Комунальним підприємством «Зарево», Староостропільської сільської ради не укладались.

В матеріалах справи наявна копія статуту (нова редакція) Комунального підприємства «Зарево», Староостропільської сільської ради, згідно якого Комунальне підприємство «Зарево» (далі - підприємство) є суб`єктом господарювання, утвореним у формі комунального унітарного підприємства.

Засновником (власником) підприємства є Староостропільська територіальна громада в особі Староостропільської сільської ради (далі - засновник).

Виконавчий комітет Староостропільської сільської ради є органом, який виконує функції органу управління господарською діяльністю в межах та обсягах, визначених Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Повне найменування підприємства: Комунальне підприємство «Зарево» Староостропільської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області. Скорочене найменування підприємства: - КП «ЗАРЕВО». Місцезнаходження підприємства: Україна, 31146, вулиця Центральна 2/14 село Старий Остропіль , Хмельницький район, Хмельницька область.

Підприємство є юридичною особою, має самостійний баланс, поточний та інші рахунки в установах банків, печатки та штампи зі своєю назвою.

Підприємство набуває права юридичної особи з дня його державної реєстрації. Підприємство у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, нормативно-правовими актами Президента України та Кабінету Міністрів України, рішеннями Староостропільської сільської ради, її виконавчого комітету, розпорядженнями сільського голови, іншими нормативно-правовими актами, а також цим статутом.

Підприємство діє на принципах повного господарського розрахунку та самостійності, відповідає за всіма зобов`язаннями перед контрагентами за укладеними договорами, перед бюджетами та банками відповідно до чинного законодавства України.

Підприємство має відокремлене майно, закріплене за ним на праві повного господарського відання, вправі на умовах цього статуту та згідно з вимогами законодавства від свого імені укладати договори та угоди, набувати майнових та немайнових особистих прав, нести обов`язки, бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, господарському, адміністративному судах.

Засновник не несе відповідальності за зобов`язання підприємства, а підприємство не несе відповідальності за зобов`язання засновника.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що відповідачем не порушено переважного права позивача як орендаря щодо укладення договору оренди землі на новий строк, оскільки у відповідності до ст.33 Закону України «Про оренду землі» на сесії Староостропільської сільської ради 19 травня 2023 року прийнято рішення №14/14 «Про відмову в продовжені договорів оренди землі на невитребувані земельні частки (паї)» та 17.07.2023 року на адресу ТОВ «Енселко Агро» надійшов лист №399, підписаний головою Староостропільської сільської ради, яким ТОВ «Енселко Агро» було повідомлено про те, що із земельних ділянок з кадастровими номерами 6824285000:03:005:0039, 6824285000:03:005:0043, 6824285000:03:005:0050, 6824285000:03:005:0041, 6824285000:03:005:0049, 6824285000:03:005:0048 деякі витребувані та перейшли у приватну власність, інші земельні ділянки будуть використані у власних потребах Староостропільської сільської ради.

Згідно з частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок з доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

17.10.2019 р. набув чинності Закон України № 132-IX від 20.09.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до України змінено назву статті 79 ГПК з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів" підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020р. у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Водночас, у застосуванні приписів статті 86 ГПК України Верховний Суд виходить, зокрема, з того, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Стандарт "вірогідності доказів" не нівелює обов`язок суду щодо оцінки доказів в порядку приписів статті 86 ГПК України з урахуванням надання оцінки допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Частиною першої статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Принцип змагальності не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує.

Таким чином, з`ясування фактичних обставин справи має здійснюватися судом із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених у статті 86 ГПК України, щодо відсутності у доказів заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому. Близька за змістом правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 02.02.2021 зі справи № 908/2846/19, від 27.05.2021 зі справи № 910/702/17, від 17.11.2021 зі справи № 910/2605/20.

Зазначені правові висновки у застосуванні норм процесуального права мають загальний (універсальний) характер незалежно від змісту спірних правовідносин.

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов`язаний мотивувати свої дії та рішення (рішення ЄСПЛ у справі "Олюджіч проти Хорватії"). Принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Мала проти України", "Богатова проти України").

Право може вважатися ефективним, тільки якщо зауваження сторін насправді "заслухані", тобто належним чином вивчені судом (рішення ЄСПЛ у справах "Дюлоранс проти Франції", "Донадзе проти Грузії").

Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами (рішення ЄСПЛ у справі "Ван де Гурк проти Нідерландів"). Водночас принцип jura novit curia ("суд знає закон") зобов`язує суд визначити яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору та надати правову кваліфікацію відносинам сторін з огляду на факти встановлені під час розгляду справи, застосувавши положення які дійсно регулюють відповідні правовідносини.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 19.04.1993 у справі "Краска проти Швейцарії" вказано, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути "почуті", тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов`язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами.

Відповідно до статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Вимогами процесуального закону визначено обов`язковість встановлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні спору. Без виконання цих процесуальних дій ухвалити законне й обґрунтоване рішення у справі неможливо.

Зважаючи на вище викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підтверджені належними та допустимими доказами, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Судові витрати по справі необхідно покласти на позивача, відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з відмовою в позові.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 74, 86, 129, 233, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

У позові відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів до Північно - західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 15.12.2023 р.

Суддя О.Д. Вибодовський

Віддрук 3 прим.:

1- до справи

2- позивачу - enselco@enselco.com.ua;

3 - відповідачу - ostropil_rada@ukr.net