Ухвала

від 13.12.2023 по справі 910/17277/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

13 грудня 2023 року

м. Київ

cправа № 910/17277/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Баранця О. М. - головуючого, Кібенко О.Р., Кролевець О.А.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "АСІКС ГРУП"

на постанову Північного апеляційного господарського суду

у складі колегії суддів: Демидової А.М., Владимиренко С.В., Ходаківської І.П.,

від 28.03.2023 (повний текст складено 08.05.2023)

у справі за позовом Військової частини НОМЕР_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АСІКС ГРУП"

про зобов`язання вчинити дії та стягнення 2 266,68 грн,

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АСІКС ГРУП"

до Військової частини НОМЕР_1

про стягнення 49 920,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АСІКС ГРУП" 01.12.2023 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.03.2023 у справі № 910/17277/19, яка містить клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 28.04.2020 та постанови Північного апеляційного господарського суду від 28.03.2023.

Склад колегії суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду визначено протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.12.2023 (Баранець О.М. - головуючий суддя, судді Кібенко О.Р., Кролевець О.А.).

Перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "АСІКС ГРУП", колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, зважаючи на таке.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

За приписами пункту 1 частини першої статті 293 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Предметом первісного позову у справі №910/17277/19 є зобов`язання замінити поставлений товароодержувачу (в/ч 2253) товар неналежної якості - масло солодковершкове "Селянське" 72,5 % жиру в кількості 726,5 кг, вартістю 113 334,00 грн за договором від 06.06.2019 № 205-19, яке зберігається на складі в/ч 2253 та стягнення штрафних санкцій за поставку недоброякісної продукції за договором від 06.06.2019 № 205-19 у розмірі 2 266,68 грн. Предметом зустрічного позову є стягнення 49 920,00 грн гарантійного платежу, сплаченого за платіжним дорученням № 823 від 03.06.2019 як переможцем державної закупівлі за спірною поставкою в якості забезпечення виконання зобов`язань за договором № 205-19 від 06.06.2019, що дорівнює 5 відсоткам від вартості договору.

Суд звертається до правової позиції викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.08.2020 у справі №910/13737/19 відповідно до якої майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці.

Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 162, пунктів 1, 2, 3 частини першої статті 163 ГПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці. Ціна позову визначається: 1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку; 2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; 3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього.

Отже, судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, стягнення, витребування або повернення майна - як рухомих речей, так і нерухомості - визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №907/9/17, провадження № 12-76гс18).

Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.

Позовні вимоги за первісним позовом про зобов`язання замінити поставлений товароодержувачу (в/ч 2253) товар неналежної якості - масло солодковершкове "Селянське" 72,5 % жиру в кількості 726,5 кг, вартістю 113 334,00 грн за договором від 06.06.2019 № 205-19, яке зберігається на складі в/ч 2253 мають вартісну оцінку, носять майновий характер, як і вимоги про стягнення штрафних санкцій за поставку недоброякісної продукції за договором від 06.06.2019 № 205-19 у розмірі 2 266,68 грн та зустрічні позовні вимоги про стягнення 49 920,00 грн гарантійного платежу.

До такого висновку щодо правової оцінки такої позовної вимоги як майнової дійшов Верховний Суд у низці ухвал, зокрема, від 18.10.2023 у справі №910/10336/22, від 05.12.2023 у cправі №910/5350/23 тощо, що свідчить про сталий і послідовний підхід щодо цього питання.

За змістом частини сьомої статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" з 01.01.2019 встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 1 921 гривень.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

Як було зазначено вище предметом первісного позову у справі №910/17277/19 є зобов`язання замінити поставлений товароодержувачу (в/ч 2253) товар неналежної якості - масло солодковершкове "Селянське" 72,5 % жиру в кількості 726,5 кг, вартістю 113 334,00 грн за договором від 06.06.2019 № 205-19, яке зберігається на складі в/ч 2253 та стягнення штрафних санкцій за поставку недоброякісної продукції за договором від 06.06.2019 № 205-19 у розмірі 2 266,68 грн. Предметом зустрічного позову є стягнення 49 920,00 грн гарантійного платежу, сплаченого за платіжним дорученням № 823 від 03.06.2019 як переможцем державної закупівлі за спірною поставкою в якості забезпечення виконання зобов`язань за договором № 205-19 від 06.06.2019, що дорівнює 5 відсоткам від вартості договору, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на момент подання позову до суду (192 100 грн), а тому у розумінні ГПК України справа №910/17277/19 є малозначною, тому в розумінні ГПК України судові рішення у цій справі не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пп. "а-г" п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Товариство з обмеженою відповідальністю "АСІКС ГРУП" у касаційній скарзі , як на підставу касаційного оскарження, посилається на пункти 3, 4 частини другої статті 287 ГПК України.

При цьому скаржник, не визначає підстави, що підпадають під дію підпунктів "а" - "г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, а доводи, викладені у касаційній скарзі, зводяться до висловлення незгоди з вищезазначеними судовими рішеннями та аргументів щодо переоцінки встановлених судом обставин, що виходить за межі повноважень Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".

Посилання скаржника на пункти 3, 4 частини другої статті 287 ГПК України, не є доводами, які у розумінні підпунктів "а" - "г" пункту 2 частини 3 статті 287 цього Кодексу, підтверджують наявність випадку/випадків, який/які дає/дають право вважати судові рішення такими, що підлягають касаційному оскарженню.

Верховним Судом під час аналізу доводів та аргументів касаційної скарги також взято до уваги: предмет позову, правову природу спірних правовідносин, складність справи, факт розгляду даної справи судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію.

Так, у рішенні Європейського суду з прав людини від 23 жовтня 1996 року "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява № 21920/93, пункт 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

За змістом статті 7 ГПК України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх юридичних осіб незалежно від організаційно-правової форми, форми власності, підпорядкування, місцезнаходження, місця створення та реєстрації, законодавства, відповідно до якого створена юридична особа, та інших обставин; рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин.

Відповідно до частини першої статті 46 цього Кодексу сторони користуються рівними процесуальними правами.

На підставі наведеного надання стороні будь-яких переваг, зважаючи на сферу її діяльності, правовий статус, предмет спірних відносин, призведе до порушення одної з основних засад господарського судочинства - рівності учасників судового процесу перед законом і судом.

З огляду на відсутність будь-якого обґрунтування обставин, передбачених підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, Верховний Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "АСІКС ГРУП" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.03.2023 у справі № 910/17277/19 на підставі пункту 1 частини першої статті 293 ГПК, оскільки вона подана на судове рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

Оскільки, Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 28.03.2023 у справі № 910/17277/19, не розглядається.

За таких обставин, керуючись статтями 12, 163, 234, 235, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "АСІКС ГРУП" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.03.2023 у справі № 910/17277/19.

2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження з доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подавала касаційну скаргу, а копію касаційної скарги залишити в суді касаційної інстанції.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий О. Баранець

Судді О. Кібенко

О. Кролевець