Рішення
від 05.12.2023 по справі 140/25977/23
ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2023 року ЛуцькСправа № 140/25977/23

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Ксензюка А.Я.,

при секретарі судового засідання Алієвій А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинь Палетс» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Волинь Палетс» (далі позивач, ТзОВ «Волинь Палетс», товариство) звернулось з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі відповідач, ГУ ДПС у Волинській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 02.08.2023 №0097430701 на суму завищення бюджетного відшкодування 1 039 грн та штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) 103,9 грн; №0097440701 на суму, на яку відмовлено, у т.ч. при наданні бюджетного відшкодування, 4 208 711 грн; №0097450701 на суму завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду 1 416 496 грн..

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 07.07.2023 за №10846/07-01/44113911 ГУ ДПС у Волинській області складено акт «Про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Волинь Палетс» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за квітень 2023 від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету», у висновках якого: зазначено про завищення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість заявлену на поточний рахунок платника податку у декларації за квітень 2023 року (рядок 20.2.1) в розмірі 1 039 грн.; встановлено відсутність права у платника податку на отримання бюджетного відшкодування на загальну суму 4208711 грн, в тому числі за квітень 2023 року в сумі 4208711 грн; зазначено про завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3 декларації) (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду) в сумі 1 257 320 грн. в т. ч. за квітень 2023 року м 1 257 320 грн. На підставі вищевказаного акту перевірки винесено податкові повідомлення-рішення від 02.08.2023 №0097430701, №0097440701 та №0097450701.

Позивач не погоджується з вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями, оскільки такі були прийняті ГУ ДПС у Волинській області за невірно встановленими обставинами.

Зазначає, що перевірка, згідно наказу №1205-п від 16.06.2023 про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Волинь Палетс», стосується перевірки «дотримання податкового законодавства при декларуванні за квітень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету». Ні ФОП ОСОБА_1 , ні ОСОБА_2 , ні ОСОБА_3 не є платниками ПДВ, тому показники вчинення господарських операцій з даним контрагентом не впливали і не впливають на показники, які відображені в деклараціях з ПДВ, а відтак не були і не можуть бути предметом перевірки.

Позивач зазначає, що наявність чи відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції. Якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце. Ступінь деталізації опису господарської операції у первинному документі законодавством не встановлено. Незаповнення у первинних облікових документах окремих позицій, які не впливають на зміст господарської операції, а також відсутність максимальної деталізації не перешкоджає прийняттю цих документів до обліку та не є свідченням відсутності виконаних господарських операцій.

Також, ТзОВ «Волинь Палетс» вказує, що відсутність у контрагентів позивача матеріальних та трудових ресурсів, наявності або відсутності окремих документів. а також недоліки в їх оформленні, відсутність ттн, порушення податкової дисципліни по ланцюгу постачання, не можуть бути безумовною підставою для висновку про нереальність господарських операцій та для позбавлення суб`єкта господарювання податкового кредиту. Крім того, наголошує на дії принципу індивідуальної відповідальності платника податків.

Наоголошує, що відповідач визнає, що підприємством здійснено експорт лісоматеріалу розпиленого,неструганого, піддонів в адресу нерезидентів CLEVERTRADING LTD, EM-meble spolka z o.o., PolandKhan-Paletten GmbH, Originalberti Flexible Gable s.r.L, CLEVERTRADING LTD, Polwerk sp.z.o.o., FUNGI TRADE LLC, SAS GROUP Sp.z.o.o. Sp. K., IMBAL-LEGNO di Scalfi Adriano e C.S.r.L, PALET SERVICE LTD, Van Leyen Pallets BVf AF PALLET SOCIETA COOPERATIVA та інші». Відтак, відповідач не заперечує факт виготовлення піддонів згідно актів наданих послуг.

Крім того, ФОП ОСОБА_1 , як і ФОП ОСОБА_3 , передавали позивачу піддони, виготовлені на території, орендованій позивачем, своїм інвентарем та інструментами, але з використанням сировини, наданої позивачем. ФОП ОСОБА_2 виготовляла власними силами піддони з матеріалу та на обладнанні позивача. Крім цього, ФОП ОСОБА_2 використовувала лінію для збивання піддонів, яку позивач орендував у ВКПП «Агропромтехцентр». При цьому відповідач не з`ясував, чи мала ФОП ОСОБА_2 найманих працівників по цивільно-правових договорах, які могли виконувати вказані роботи, а також не дослідив обставини, яка кількість працівників необхідна для обслуговування лінії для збивання піддонів.

Щодо твердження відповідача про те, що: «надані заперечення та первинні документи не відповідають даним регістрів бухгалтерського обліку, оскільки згідно даних оборотів рахунку 3771 за січень-квітень 2023 по взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_2 наявні бухгалтерські проведення ДТ 231 Кт 3771 на суму 108 000 грн, в т. ч. за січень 2023 в сумі 36000 грн, за лютий 2023 в сумі 36 000 грн, за березень 2023 в сумі 36 000 грн.», позивач зазначає, що вказана інформація не стосується виготовлення піддонів, вони виготовлялись у грудні на суму 816 тис. грн., а суми про які йдеться на с. 25 акту це послуги по складанню дошки і до виготовлення піддонів вони не мають жодного стосунку.

ТзОВ «Волинь Палетс» вказує, що первинними бухгалтерськими документами підтверджується здійснення господарських операцій за квітень 2023 року між позивачем і ТзОВ «ДП ГРУП ВОЛИНЬ» та ТзОВ «ХІМЗАХІД» щодо придбання дизельного палива, внаслідок яких у сторін змінився майновий стан і було отримано економічний ефект від вчинення даних операцій. Крім цього, особливу увагу звертає на те, що відповідачем не заперечується факт списання цього палива у процесі господарської діяльності ТзОВ «Волинь Палетс».

Щодо твердження відповідача про те, що «до перевірки не надано документи щодо підтвердження походження та відповідності продукції/товарів, декларації про відповідність, сертифікати якості, паспорти/сертифікати відповідності, довідки про походження Товару/Послуг, застосування яких передбачено нормативно-правовими актами або договором на придбане дизельне паливо від контрагента» зазначає, що: 1) перелічені документи не мають надаватися позивачем, натомість їх необхідно вимагати у продавця, оскільки за договором вони наявні саме у нього; відповідач не зазначає, на які саме «нормативно-правові акти» він посилається. Сертифікат якості не є первинним документом, що підтверджує реальність здійснення господарської операції.

Щодо посилання ГУ ДПС у Волинській області на те, що у наданих до перевірки ТТН «не внесено відомості про час виїзду з підприємства-вантажовідправника та дату і час прибуття до вантажоодержувача» зазначає, що: ці графи заповнює не вантажоодержувач (позивач), а вантажовідправник; вказаний недолік не впливає і не може впливати на фактичний рух товару. Крім цього, ТТН не є первинним бухгалтерським документом у відношеннях «Постачальник-Покупець» для цілей податкового обліку.

З приводу відомостей, зазначених у CMR, щодо пункту розвантаження, ТзОВ «Волинь Палетс» зазначає, що такі документи наявні у постачальників, і позивач не бере участі в митному оформленні імпорту вказаних партій пального.

Щодо результатів перевірки визначення від`ємного значення з ПДВ, у т.ч. заявленого до відшкодування з бюджету, ТзОВ «Волинь Палетс» вказує, що виходячи із змісту акта перевірки, відповідач визнає той факт, що заготовки, лісоматеріали та дошку було придбано позивачем, проте не визнає право останнього на відшкодування ПДВ з мотивів того, що вони «не взяли участь в оподаткованих операціях, які в подальшому могли взяти участь в оподаткованих операціях. Однак, Податковий кодексу України не ставить виникнення податкових зобов`язань у залежність від участі чи неучасті відповідного товару в оподатковуваних операціях. Натомість виникнення податкових зобов`язань ПК України ставить у залежність від зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг або ж від дати відвантаження товару чи оформлення МД.

Отже, позивач вважає, що податкові зобов`язання виникли з моменту поставки відповідного товару (сировини), і той факт, що виготовлена із вказаної сировини продукція не була продана у заявленому періоді, не є ознакою неучасті в оподатковуваних операціях. Більше того, дана обставина не впливає на право позивача на відшкодування ПДВ, оскільки таке право виникає внаслідок придбання товару, а не участі чи неучасті в оподаткованих операціях тим більше, якщо це стосується сировини.

З наведених підстав просить адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою судді від 06.09.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами загального позовного провадження.

У відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги заперечив, посилаючись на правомірність висновків контролюючого органу, зроблених при проведенні документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Волинь Палетс» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за квітень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету. Вказує, що причиною виникнення від`ємного значення різниці між сумою податкового зобов`язання та сумою податкового кредиту (із зазначенням частки загальної суми податкового кредиту звітного (податкового) періоду, у якому виникло від`ємне значення ПДВ) є: операції з придбання ТМЦ та послуг на митній території України; операції з експорту продукції (піддони, заготовки) до Польщі, Італії, Болгарії, Німеччини та ін., які оподатковуються за нульовою ставкою, обсяг яких до загальної вартості реалізації становить 94%.

В ході перевірки встановленні наступні порушення.

Відповідно до пункту 198.5 статті 198 та пункту 199.1 статті 199 ПК України за операціями, що оподатковуються за основною ставкою (р.4.1. декларації) за даними платника становлять 0,0 грн. (обсяги поставки без врахування ПДВ 0,0 грн.), за даними перевірки встановлено заниження суми податкових зобов`язань за квітень 2023 року на суму ПДВ 1039 грн., обсяг поставки без врахування ПДВ 5195 грн.

ТзОВ «Волинь Палетс» передано ФОП ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) ТМЦ (цвяхи) для виготовлення піддонів, однак у ТзОВ «Волинь Палетс» відсутня як технологічна так і трудова можливість для виготовлення піддонів власними силами ТзОВ «Волинь Палетс» та силами ФОП ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ), чим порушено п.44.1 ст.44 ПК України.

Враховуючи, що підприємством відповідно до наданих документів встановлено факт списання цвяхів не в господарській діяльності, то в розумінні п.п. г) п. 198.5 ст. 198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом.

В порушення п.198.5 ст.198, п.201.10 ст.201 ПК України ТзОВ «Волинь Палетс» занижено податкові зобов`язання з податку на додану вартість всього на загальну суму ПДВ 1 039 грн., в т. ч. за квітень 2023 в сумі 1 039 грн.

В ході перевірки встановлено завищення від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового періоду) у сумі 1416496,00 грн.

В охопленою перевіркою звітному періоді, а саме з 01.12.2022 по 31.03.2023 ТзОВ «Волинь Палетс» оформляв взаємовідносини з контрагентами, відображення яких у бухгалтерському та податковому обліку вплинуло на визначення у Декларації від`ємного значення з ПДВ, а саме: ТзОВ «ХІМЗАХІД» (код ЄДРПОУ 43492481) та ТзОВ «ДП ГРУП ВОЛИНЬ» (код ЄДРПОУ 41455341) на суму ПДВ 728807,00 грн.

До перевірки не надано документи щодо підтвердження походження та відповідності продукції/товарів, декларації про відповідність, сертифікати якості, паспорти/сертифікати відповідності, довідки про походження Товару/Послуг, застосування яких передбачено нормативно-правовими актами або договором на придбане дизельне паливо від контрагентів ТзОВ «ДП ГРУП ВОЛИНЬ`та ТзОВ «ХІМЗАХІД».

У наданих до перевірки документів встановлена невідповідність даних , які містяться в ТТН та CMR, а саме, невідповідності пункту розвантаження, зазначеного в CMR та пункту навантаження, зазначеного в ТТН, відсутності у ТзОВ «ДП ГРУП ВОЛИНЬ» та ТзОВ «ХІМЗАХІД» ліцензії на зберігання пального, адже платник має ліцензію на оптову торгівлю, за відсутності місць оптової торгівлі, неможливо підтвердити операції з придбання пального ТзОВ «Волинь Палетс» у ТзОВ «ДП ГРУП ВОЛИНЬ» та ТзОВ «ХІМЗАХІД».

В ході проведення перевірки також встановлено, що згідно даних бухгалтерського обліку встановлено вибуття ТМЦ, а саме заготовок та цвяхів для виготовлення піддонів ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_1 на суму ПДВ 687689,00 грн.

ТзОВ «Волинь Палетс» передано ФОП ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) та ФОП ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_2 ) ТМЦ для виготовлення піддонів.

У ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_1 відсутня як технологічна так і трудова можливість для виготовлення піддонів власними силами для ТзОВ «Волинь Палетс», а також не надано всіх підтверджуючих первинних та бухгалтерських документів, чим порушено п.44.1 ст.44 ПК України.

Враховуючи, що підприємством відповідно до наданих документів встановлено факт списання цвяхів не в господарській діяльності та в розумінні п.п. г) п. 198.5 ст. 198 ПК України (із змінами та доповненнями) платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом.

З урахуванням наведеного вважає оскаржувані податкові повідомлення-рішення такими, що винесені у відповідності до вимог податкового законодавства у зв`язку з чим просить у задоволенні позову відмовити повністю.

У поданих до суду відповіді на відзив та поясненнях представник позивача не погоджується із твердженнями представника відповідача викладених у відзиві та наголосив, що сторона відповідача у відзиві фактично дублює висновки викладені в акті перевірки та не наводить нових аргументів, підтримав свою позицію викладену у позовній заяві та просить позовні вимоги задовольнити повністю.

Інших заяв по суті справи на адресу суду не надходило.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 13.11.2023 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позові та у письмових поясненнях.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала з підстав, викладених у відзиві проти позову, просила у його задоволенні відмовити повністю.

Заслухавши вступне слово учасників справи, дослідивши письмові докази, письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних мотивів та підстав.

Судом встановлено, що на підставі наказів №1205-п від 16.06.2023 та №1310-п від 27.06.2023, направлень на перевірку №1813 та №1814 від 16.06.2023 у період з 22.06.2023 по 30.06.2023 ГУ ДПС у Волинській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Волинь Палетс» щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за квітень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, за результатами якої складено акт від 07.07.2023 №10846/07-01/44113911 (т.1, а.с.19-24).

Перевіркою дотримання податкового законодавства при декларуванні за квітень 2023 року у Декларації від`ємного значення з ПДВ, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, встановлено порушення платником податків:

- п. 198.5 ст.198, п. 201.10, ст. 201 ПК України внаслідок чого завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість, заявлену на поточний рахунок платника податку у декларації за квітень 2023 року (рядок 20.2.1) в розмірі 1 039,00 грн.;

- п. 200.4 статті 200 ПК України внаслідок чого встановлено відсутність у платника права на отримання бюджетного відшкодування на загальну суму 4208711 грн., в тому числі за квітень 2023 року в сумі 4208711 грн;

- п. 198.1, 198.3, 198.5, 198.6 ст. 198, п. 201.1, п.201.10 ст. 201 ПК України, зо призвело до завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 19.1 + рядок 20.3 декларації) (переноситься до рядка 16.1 декларації наступного звітного (податкового) періоду) в сумі 1 257 320 грн. в т. ч. за квітень 2023 року м 1 257 320 грн.

02.08.2023 на підставі висновків вказаного акту перевірки ГУ ДПС у Волинській області прийнято такі податкові повідомлення-рішення:

- №0097430701, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ, задекларованої на рахунок платника в банку у розмірі 1 039 грн та застосовано штрафну (фінансову) санкцію 103,90 грн. (т.1, а.с.112-113);

- №0097440701, яким відмовлено у наданні бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 4208 711 грн. (т.1, а.с.114-115);

- №0097450701, яким зменшено розмір від`ємного значення суми ПДВ на суму 1416 496 грн. (т.1, а.с.116-117)

Позивач, вважаючи винесені податкові повідомлення-рішення протиправними, звернувся із даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає ПК України.

Відповідно до підпункту 20.1.2 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

За приписами підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі V цього Кодексу, та/або з від`ємним значенням з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.

Позивач та його представник не заперечують наявність підстав для проведення перевірки.

У той же час, вирішуючи питання щодо правомірності прийнятих відповідачем за результатами проведеної перевірки податкових повідомлень-рішень від 02.08.2023 №0097430701, №0097440701, №0097450701, суд враховує наступне.

Згідно з підпунктами 14.1.18, 14.1.178, 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника; податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу; податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V Кодексу.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків регламентує стаття 200 ПК України.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктом 200.2 цієї статті при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Як визначено пунктом 200.4 статті 200 ПК України, при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету. Не підлягає бюджетному відшкодуванню сума від`ємного значення, до розрахунку якої включено суми податку, сплачені отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам товарів/послуг, які використані або будуть використані в операціях з першого постачання житла (об`єктів житлової нерухомості), неподільного житлового об`єкта незавершеного будівництва/майбутнього об`єкта житлової нерухомості. Суми такого від`ємного значення зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду до її повного погашення податковими зобов`язаннями; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Отже, від`ємне значення як категорія Кодексу - це також математична (об`єктивна) категорія, різниця між зменшуваним (податкове зобов`язання) та від`ємником (податковим кредитом). Для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

За змістом статті 200 ПК України платники податку мають право на бюджетне відшкодування відповідно за їх заявою про повернення суми бюджетного відшкодування після узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у визначених випадках - за результатами документальної перевірки.

З урахуванням наведеного саме на контролюючий орган покладається обов`язок перевірки правильності декларування показників податкової декларації платника ПДВ. Поряд з тим встановлення завищення (заниження) окремих показників податкової декларації, а так само відмова у бюджетному відшкодуванні ПДВ має відбуватися у встановленому порядку та спосіб; висновки податкового органу мають відповідати положенням чинного законодавства.

Як зазначено у пункті 3.1 акта перевірки, перевіркою достовірності і правильності визначення суми податкових зобов`язань та врахування при розрахунку показника рядка 19 Декларації (рядок 9 (колонка Б) встановлено заниження податкового зобов`язання за квітень 2023 року на суму 1039 грн. А саме, в ході перевірки згідно даних бухгалтерського обліку встановлено вибуття ТМЦ, а саме заготовок і цвяхів. Дані вибуття були підтвердженні наступними бухгалтерськими проведеннями, а саме Дт. 231 Кт. 3771 та Дт.231 Кт. 201. ТзОВ «Волинь Палетс» передано ФОП ОСОБА_1 ТМЦ (цвяхи) для виготовлення піддонів. До перевірки надано договір підряду на виготовлення виробів з матеріалів замовника від 01.03.2023, укладеного ТзОВ «Волинь Палетс» (Замовник) з ФОП ОСОБА_1 (Виконавець). Згідно баз даних ДПС України ФОП ОСОБА_1 здійснює діяльність за основним місцем обліку за КВЕД 16.24 виробництво дерев`яної тари, об`єкти оподаткування відсутні, чисельність працюючих за 1 квартал 2023 року 0 чоловік.

Згідно наведено, перевіркою зроблено висновок, що у ТзОВ «Волинь Палетс» відсутня як технологічна так і трудова можливість для виготовлення піддонів власними силами ТзОВ «Волинь Палетс» та силами ФОП ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ), чим порушено п.44.1 ст.44 ПК України.

З пункту 3.2 акту, слідує, що перевіркою достовірності і правильності визначення суми податкового кредиту (рядок 17 (колонка Б) декларації за квітень 2023 року встановлено його завищення на суму ПДВ 1416496 грн, що призвело до завищення на цю ж суму показника рядка 19 Декларації.

У наданих до перевірки документів встановлена невідповідність даних, які містяться в ТТН та CMR, а саме, невідповідності пункту розвантаження, зазначеного в CMR та пункту навантаження, зазначеного в ТТН, відсутності у ТзОВ «ДП ГРУП ВОЛИНЬ» та ТзОВ «ХІМЗАХІД» ліцензії на зберігання пального, адже платник має ліцензію на оптову торгівлю, за відсутності місць оптової торгівлі, неможливо підтвердити операції з придбання пального ТзОВ «Волинь Палетс» у ТзОВ «ДП ГРУП ВОЛИНЬ» та ТзОВ «ХІМЗАХІД».

У ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_1 відсутня як технологічна так і трудова можливість для виготовлення піддонів власними силами для ТзОВ «Волинь Палетс», а також не надано жодних первинних документів, а саме: виробничих звітів, актів приймання-передачі сировини у виробництво, документів які б підтверджували отримання готової продукції. Не встановлено факту передачі ТМЦ (заготовки, цвяхи), а саме відсутнє документальне підтвердження факту передачі ТМ1Д (заготовки, цвяхи) від директора ОСОБА_4 до матеріально-відповідальних осіб ТОВ «ВОЛИНЬ ПАЛЕТС» та до ФОП ОСОБА_2 .

Перевіряючи доводи сторін в цій частині висновків акта перевірки, які стали підставою для прийняття податкових повідомлень-рішень №0097430701 та №0097450701 від 02.08.2023, суд зазначає, що положеннями абзацу першого пункту 44.1 статті 44 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Статтею 1, частиною першою статті 9 Закону України від 16 липня 1999 року №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі Закон №996-XIV) установлено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Тобто, формування і підтвердження даних декларацій відбувається на підставі документів, визначених в абзаці першому пункту 44.1 статті 44 ПК України, а тому питання законності декларування відповідних показників зводиться до підтвердження їх первинними документами.

Нормами пункту 187.1. статті 187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.

За правилами підпункту «а» пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг.

Пунктом 198.2 статті 198 ПК України визначено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3 статті 198 ПК України).

Згідно із пунктом 198.5 статті 198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України установлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

З аналізу наведених норм ПК України слідує, що складена постачальником (продавцем) та зареєстрована у ЄРПН податкова накладна для покупця є підставою для формування податкового кредиту. Обов`язковою умовою чи то для нарахування податкових зобов`язань, чи то віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту для учасників господарської операції є їх фактичне здійснення, що підтверджується первинними документами, внаслідок чого відбувається рух активів у кожного з платників податку - як у продавця, так і у покупця. Платник податку повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності. При цьому право на бюджетне відшкодування частини від`ємного значення виникає лише у разі фактичної сплати ПДВ в ціні придбаного товару (робіт, послуг) отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг.

Варто наголосити, що ПК України обов`язок зі складання податкової накладної покладає саме на постачальника товарів (робіт, послуг).

Так, відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Як вже зазначалося судом, перевіркою зроблено висновок про заниження ТзОВ «Волинь Палетс» податкових зобов`язань з податку на додану вартість всього на загальну суму ПДВ 1 039 грн., в т. ч. за квітень 2023 в сумі 1 039 грн., оскільки підприємством відповідно до наданих документів встановлено факт списання цвяхів не в господарській діяльності. А тому, на думку контролюючого органу в розумінні п.п. г) п. 198.5 ст. 198 ПК України платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом.

Суд зазначає, що в ході перевірки контролюючим органом згідно даних бухгалтерського обліку встановлено вибуття ТМЦ, а саме заготовок і цвяхів. Дані вибуття були підтвердженні наступними бухгалтерськими проведеннями, а саме Дт. 231 Кт. 3771 та Дт.231 Кт. 201. ТзОВ «Волинь Палетс» передано ФОП ОСОБА_1 ТМЦ (цвяхи) для виготовлення піддонів. До перевірки надано договір підряду на виготовлення виробів з матеріалів замовника від 01.03.2023, укладеного ТзОВ «Волинь Палетс» (Замовник) з ФОП ОСОБА_1 (Виконавець). Згідно баз даних ДПС України ФОП ОСОБА_1 здійснює діяльність за основним місцем обліку за КВЕД 16.24 виробництво дерев`яної тари, об`єкти оподаткування відсутні, чисельність працюючих за 1 квартал 2023 року 0 чоловік.

Однак, суд не погоджується з висновком податкового органу про списання позивачем цвяхів не в господарській діяльності з огляду на наступне.

Відповідач в акті перевірки зазначає, що підприємством здійснено експорт лісоматеріалу розпиленого, неструганого, піддонів в адресу нерезидентів CLEVERTRADING LTD, EM-meble spolka z o.o., PolandKhan-Paletten GmbH, Originalberti Flexible Gable s.r.L, CLEVERTRADING LTD, Polwerk sp.z.o.o., FUNGI TRADE LLC, SAS GROUP Sp.z.o.o. Sp. K., IMBAL-LEGNO di Scalfi Adriano e C.S.r.L, PALET SERVICE LTD, Van Leyen Pallets BVf AF PALLET SOCIETA COOPERATIVA та інші.

Відтак, відповідач не заперечує факт виготовлення піддонів, у виготовленні яких використовуються цвяхи, згідно актів наданих послуг.

Крім того, ФОП ОСОБА_1 передавав позивачу піддони, виготовлені на території, орендованій позивачем, своїм інвентарем та інструментами, але з використанням сировини, наданої позивачем.

Як встановлено судом, договором підряду на виготовлення виробів з матеріалів замовника від 01.03.2023, укладеного між Позивачем (Замовник) та ФОП ОСОБА_1 (Виконавець), передбачено, що Виконавець зобов`язується виготовляти піддони ручного збиття з матеріалів Замовника, тобто Договором передбачено, що позивач передає ФОП ОСОБА_5 заготовки і цвяхи (т.1, а.с. 62).

Дані обставини підтверджуються актами передачі сировини у переробку: № 694 від 01.03.2023; №818 від 03.03.2023; № 834 від 06.03.2023; № 828 від 07.03.2023; № 855 від 09.03.2023; № 990 від 14.03.2023; № 1006 від 17.03.2023; № 1037 від 24.03.2023; №1045 від 28.03.2023; № 1069 від 29.03.2023; № 1384 від 05.04.2023; № 1388 від 07.04.2023; № 1393 від 10.04.2023;№ 1402 від 12.04.2023; №1408 від 14.04.2023; № 1541 від 18.04.2023; № 1569 від 20.04.2023; № 1579 від 24.04.2023 (т.1, а.с. 63, 65, 67, 69, 71, 73, 75, 77, 79, 81, 83, 85, 87, 89, 91, 93, 95, 97).

Згідно правового висновку, викладеного Касаційним адміністративним судом у складі Верховного суду від 02.07.2020 у справі №560/711/19 значення для податкового обліку має факт господарської операції, її дійсний зміст, фінансовий результат та економічний ефект. Ознакою вчинення господарської операції є зміна майнового стану.

При цьому, суд зазначає, що у акті перевірки відсутнє посилання на обставини, що майновий стан підприємства змінився внаслідок невикористання в господарській діяльності цвяхів для виготовлення піддонів.

Також в Акті перевірки відсутні докази і посилання на обставини щодо зарахування коштів на рахунок позивача та відсутні будь-які бухгалтерські документи, які підтверджують господарську операцію з відвантаження цвяхів, яка не була відображена в податковому обліку, а тому відсутні докази, що ТОВ «Волинь Палетс» здійснював господарську операцію таку як постачання товарів, які б не були відображені у бухгалтерському обліку.

При цьому, суд зазначає, що наявність чи відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції. Якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

Ця позиція підтверджується постановами Верховного Суду, зокрема від 12.04.2023 у справі №820/281/13-а та від 03.02.2022 у справі № 640/21185/18.

Крім того, згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної в постановах від 22.09.2021 у справі № 640/2411/20, від 12.02.2020 у справі №813/3577/13-а, ступінь деталізації опису господарської операції у первинному документі законодавством не встановлено. Незаповнення у первинних облікових документах окремих позицій, які не впливають на зміст господарської операції, а також відсутність максимальної деталізації не перешкоджає прийняттю цих документів до обліку та не є свідченням відсутності виконаних господарських операцій.

Щодо твердження відповідача про відсутність технологічної та трудової можливості виготовлення піддонів, суд зазначає, що Верховний Суд в постанові від 12.04.2023 у справі № 160/5065/20 вказав, що згідно з практикою Верховного Суду зі спорів щодо оскарження рішень податкових органів з оцінки питань щодо відсутності у контрагентів позивача матеріальних та трудових ресурсів, наявності або відсутності окремих документів, а також недоліки в їх оформленні, відсутності ТТН, порушення податкової дисципліни по ланцюгу постачання не можуть бути безумовною підставою для висновку про нереальність господарських операцій та для позбавлення суб`єкта господарювання податкового кредиту. Наявність або відсутність окремих документів, як і деякі помилки чи неточності у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних випливає, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв' язку з його господарською діяльністю мали місце (відбулися), а певні недоліки в заповненні первинних документів носять оціночний характер. Ступінь деталізації опису господарської операції у первинному документі законодавством не встановлена. Крім того, не є свідченням нереальності господарських операцій відсутність деталізації їх опису в первинних документах.

Відтак, висновок податкового органу, що ТзОВ «Волинь Палетс» за квітень 2023 року встановлено факт списання цвяхів не в господарській діяльності, без складання податкових накладних та відображення в податкових зобов`язаннях, на думку суду, не підтверджується фактичними даними.

Крім того, як слідує з акту, в ході проведення перевірки також встановлено, що згідно даних бухгалтерського обліку встановлено вибуття ТМЦ, а саме заготовок та цвяхів для виготовлення піддонів ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_1 на суму ПДВ 687 689,00 грн.

У ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 , ФОП ОСОБА_1 відсутня як технологічна так і трудова можливість для виготовлення піддонів власними силами для ТзОВ «Волинь Палетс», а також не надано жодних первинних документів, а саме: виробничих звітів, актів приймання-передачі сировини у виробництво, документів які б підтверджували отримання готової продукції. Не встановлено факту передачі ТМЦ (заготовки, цвяхи), а саме відсутнє документальне підтвердження факту передачі ТМЦ (заготовки, цвяхи) від директора ОСОБА_4 до матеріально-відповідальних осіб ТОВ «Волинь Палетс» та до ФОП ОСОБА_2 .

При цьому, суд звертає увагу на те, що, згідно із абзацом 2 підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 ПК України, документальна позапланова перевірка, проводиться, виключно, щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету ПДВ та/або з від`ємного значення з ПДВ, яке становить більше 100 тисяч гривень.

Це означає, якщо проводиться документальна позапланова перевірка щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету ПДВ та/або з від`ємного значення з ПДВ, що вказані у декларації за квітень, то перевірці підлягають показники сформовані за період, що вказаний у цій декларації та додатка до неї.

Відповідно до наказу про призначення документальної позапланової перевірки від 16.06.2023 № 1205-п предметом перевірки є дотримання законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету ПДВ та/або з від`ємного значення з ПДВ, що вказані в податковій декларації за квітень 2023 року.

У податковій декларації за квітень 2023 року, сума що підлягає бюджетному відшкодуванню становить 4209750 грн., а від`ємне значення, що включається до податкового кредиту наступного звітного періоду становить 3692 872 грн.

Відповідно до розрахунку суми бюджетного відшкодування за квітень 2023 року, який поданий разом із податковою декларацією за квітень 2023 року бюджетне відшкодування сформоване за період березень 2023 року та квітень 2023 року (т. 1, а.с. 53).

Згідно із довідкою про суми від`ємного значення звітного (податкового періоду), які зараховуються до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду від`ємне значення сформоване за березень і квітень 2023 року (т. 1, а.с. 52).

Отже, перевірка відповідачем показників від`ємного значення з податку на додану вартість та суми бюджетного відшкодування зазначених декларації за квітень 2023 року, мала охоплювати податкові періоди у яких вони були сформовані, а саме березень 2023 року та квітень 2023 року - щодо сум бюджетного відшкодування та березень-квітень 2023 року - щодо від`ємного значення податку на додану вартість.

В акті перевірки вказано, що надані заперечення та первинні документи не відповідають даним регістрів бухгалтерського обліку, оскільки згідно даних оборотів рахунку 3771 за січень-квітень 2023 по взаємовідносинах з ФОП ОСОБА_2 наявні бухгалтерські проведення ДТ 231 Кт 3771 на суму 108 000 грн, в т. ч. за січень 2023 в сумі 36000 грн, за лютий 2023 в сумі 36 000 грн, за березень 2023 в сумі 36 000 грн.

Разом з тим, позивач стверджує, що вказана інформація не стосується виготовлення піддонів, вони виготовлялись в грудні 2022 року на суму 816 тис. грн., а суми про які йдеться на сторінці 25 акту це послуги по складанню дошки і до виготовлення піддонів вони не мають жодного стосунку.

В матеріалах справи, наявні докази виготовлення ФОП ОСОБА_2 для позивача піддонів з матеріалу та на обладнанні позивача, а саме договір підряду на виготовлення виробів з матеріалів замовника від 01.12.2022 №01/12-22, за умовами якого ФОП ОСОБА_2 виготовляла власними силами піддони з матеріалу та на обладнанні позивача (т. 1, а.с. 140-141).

Видатковими накладними (№ 1 від 01.12.2022; № 2 від 01.12.2022; № 3 від 02.12.2022; № 4 від 02.12.2022; № 5 від 03.12.2022; № 6 від 05.12.2022; № 7 від 05.12.2022; № 8 від 06.12.2022; № 9 від 07.12.2022; № 10 від 08.12.2022; № 11 від 09.12.2022; № 12 від 12.12.2022; № 13 від 13.12.2022; № 14 від 14.12.2022; № 15 від 15.12.2022; № 16 від 16.12.2022; № 17 від 19.12.2022; № 18 від 20.12.2022; № 19 від 21.12.2022; № 20 від 22.12.2022; № 21 від 23.12.2022; № 22 від 26.12.2022; № 23 від 27.12.2022; № 24 від 28.12.2022; № 25 від 29.12.2022) підтверджується передання від позивача до ФОП ОСОБА_2 матеріалів які необхідні для виготовлення піддонів (т.1, а.с. 142-166).

Крім цього, ФОП ОСОБА_2 використовувала лінію для збивання піддонів, яку позивач орендував у ВКПП «Агропромтехцентр» на підставі договору оренди №01-12/2022-ВКПП.ВП від 01.12.2022 (т.1, а.с. 169-170).

Разом з тим, показники вчинення господарських операцій із ФОП ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ), ФОП ОСОБА_6 (ІПН НОМЕР_3 ), ФОП ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_2 ) не відображаються в декларації з ПДВ, оскільки вказані ФОП не є його платниками.

Відтак, будь-яке дослідження відповідачем показників вчинення господарських операцій із ФОП ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ), ФОП ОСОБА_6 (ІПН НОМЕР_3 ), ФОП ОСОБА_3 (ІПН НОМЕР_2 ) виходить за межі предмету перевірки, яка проводиться з підстав визначених п.п.78.1.8 п.78.1 ст. 78 ПК України. Тому таку перевірку не можна визнати законною та як наслідок і результати такої перевірки.

Як слідує з матеріалів перевірки, в охопленою перевіркою звітному періоді, а саме з 01.12.2022 по 31.03.2023 ТзОВ «Волинь Палетс» оформляв взаємовідносини з контрагентами, відображення яких у бухгалтерському та податковому обліку вплинуло на визначення у Декларації від`ємного значення з ПДВ, а саме: ТзОВ «ХІМЗАХІД» (код ЄДРПОУ 43492481) та ТзОВ «ДП ГРУП ВОЛИНЬ» (код ЄДРПОУ 41455341) на суму ПДВ 728 807,00 грн.

У наданих до перевірки документів встановлена невідповідність даних, які містяться в ТТН та CMR, а саме, невідповідності пункту розвантаження, зазначеного в CMR та пункту навантаження, зазначеного в ТТН, відсутності у ТзОВ «ДП ГРУП ВОЛИНЬ» та ТзОВ «ХІМЗАХІД» ліцензії на зберігання пального, адже платник має ліцензію на оптову торгівлю, за відсутності місць оптової торгівлі, а тому неможливо підтвердити операції з придбання пального ТзОВ «Волинь Палетс» у ТзОВ «ДП ГРУП ВОЛИНЬ» та ТзОВ «ХІМЗАХІД».

Перевіркою встановлено, що господарські операції між ТзОВ «Волинь Палетс» та контрагентами ТзОВ «ДП ГРУП ВОЛИНЬ» та ТзОВ «ХІМЗАХІД» не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, які економічно необхідні для здійснення такої діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської та економічної діяльності.

На думку відповідача, вищезазначені факти вказують на відсутність фактичної реалізації ТзОВ «ДП ГРУП ВОЛИНЬ» та ТзОВ «ХІМЗАХІД» дизельного палива для ТОВ «Волинь Палетс». Оформлення первинних документів на придбання дизельного пального не привело до реальної зміни активів, зокрема отримання ТОВ «Волинь Палетс» дизельного палива від вказаних контрагентів.

Разом з тим, ГУ ДПС у Волинській області не заперечує факт реєстрації в ЄРПН поданих контрагентами позивача ТзОВ «ХІМЗАХІД» (код ЄДРПОУ 43492481) та ТзОВ «ДП ГРУП ВОЛИНЬ» (код ЄДРПОУ 41455341) податкових накладних на суму ПДВ 728 807,00 грн., за якими не визнає право ТзОВ «Волинь Палетс» на формування податкового кредиту. При цьому згідно з податковими накладними можливо правильно встановити покупця та продавця товару, опис (номенклатуру) товарів, дані щодо кількості та вартості товару, дату операції (т.5, а.с. 144-211, 248-250, т.6, а.с. 1-13).

Таким чином, відповідач визнає факт господарської операції й правомірність реєстрації продавцями податкових накладних (їх реєстрація в ЄРПН не була зупинена) та він не позбавлений можливості відслідкувати за даними інформаційних систем ДПС України податкові зобов`язання продавців й співставити із сумою податкового кредиту покупця.

Крім того, при вирішенні спору суд враховує також висновки щодо застосування норм права, викладені в постанові Верховного Суду від 20.06.2018 у справі №819/1383/17 де суд дійшов висновку, що факт реєстрації податкових накладних в ЄРПН, відсутність квитанцій про їх неприйняття є свідченням наявності у платника податків підстав для формування сум податкового кредиту за такими податковими накладними. Обов`язок перевірки податкових накладних на відповідність пункту 201.10 статті 201 ПК України при їх реєстрації покладений на контролюючий орган.

Враховуючи процесуальний обов`язок контролюючого органу довести правомірність свого рішення, суд зазначає, що відповідач не надав доказів проведення зустрічної звірки з контрагентами-продавцями ТзОВ «ХІМЗАХІД» (код ЄДРПОУ 43492481) та ТзОВ «ДП ГРУП ВОЛИНЬ» (код ЄДРПОУ 41455341) з метою отримання податкової інформації, необхідної для проведення податкової перевірки та яке передбачене пунктом 73.5 статті 73 ПК України. У матеріалах справи також відсутні докази направлення контролюючим органом запиту до ТзОВ «ХІМЗАХІД» та ТзОВ «ДП ГРУП ВОЛИНЬ» щодо господарських відносин із позивачем для надання інформації та її документального підтвердження в порядку пункту 73.3 статті 73 ПК України.

Судом встановлено, що факт придбання і факт постачання продукції за місцем здійснення господарської діяльності позивача підтверджується документально. Так, видатковими накладними та ТТН підтверджується факт реалізації ТзОВ «ДП ГРУП ВОЛИНЬ» (видаткові накладні № 20 від 17.01.2023; № 64 від 31.01.2023; № 84 від 04.02.2023; № 90 від 07.02.2023; № 110 від 10.02.2023; № 131 від 17.02.2023; № 157 від 22.02.2023; № 203 від 02.03.2023; № 247 від 10.03.2023; № 278 від 17.03.2023; № 311 від 24.03.2023; № 359 від 30.03.2023; № 368 від 01.04.2023; № 420 від 12.04.2023; № 488 від 22.04.2023; ТТН на відпуск нафтопродуктів (нафти) № Р20 від 17.01.2023; № 64 від 31.01.2023; № 84 від 04.02.2023; № 90 від 07.02.2023; № 110 від 10.02.2023; № 131 від 17.02.2023; № 157 від 22.02.2023; № 203 від 02.03.2023; № 247 від 10.03.2023; № 278 від 17.03.2023; № 311 від 24.03.2023; № 359 від 30.03.2023; № 368 від 01.04.2023; № 420 від 12.04.2023; № 488 від 22.04.2023 та ТзОВ «ХІМЗАХІД» (видаткові накладні № 268 від 30.12.2022 та № 43 від 11.01.2023; ТТН на відпуск нафтопродуктів (нафти) № Р268 від 30.12.2022 та № Р43 від 11.01.2023) палива для позивача, за яке ТзОВ «Волинь Палетс» було здійснено оплату згідно платіжних інструкцій в національній валюті №6023 від 29.12.2022, №6039від 30.12.2022, №6169 від 10.01.2023, №6179 від 11.01.2023, №7699 від 22.03.2023, №6294 від 18.01.2023, №6501 від 01.02.2023, № 6605 від 07.02.2023, №6953 від 20.02.2023, №7066 від 23.02.2023, №7108 від 24.02.2023, №7303 від 03.03.2023, №7491 від 14.03.2023, №7829 від 31.03.2023, № 7899 від 05.04.2023, №8032 від 14.04.2023, №8132 від 21.04.2023, №656 від 21.03.2023, № 10210 від 31.07.2023 (т.1, а.с. 180-188, 193-236).

Таким чином, первинними бухгалтерськими документами підтверджується здійснення господарських операцій за квітень 2023 року між позивачем і ТзОВ «ДП ГРУП ВОЛИНЬ» та ТзОВ «ХІМЗАХІД», внаслідок яких у сторін змінився майновий стан і було отримано економічний ефект від вчинення даних операцій.

При цьому, суд зазначає, що ГУ ДПС у Волинській області не встановило факт використання ТзОВ «Волинь Палетс» придбаного палива не у господарській діяльності. Більше того ГУ ДРС у Волинській області не заперечується факт списання цього палива у процесі господарської діяльності ТзОВ «Волинь Палетс» згідно шляхових листів, до яких у контролюючого органу зауважень не було.

Крім цього, суд звертає увагу на те, що дані господарські операції відповідають суті та меті здійснення господарської діяльності позивача, оскільки видами економічної діяльності ТзОВ «Волинь Палетс», зокрема, є: 49.41 Вантажний автомобільний транспорт та 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.

Щодо твердження відповідача, що до перевірки не надано документи щодо підтвердження походження та відповідності продукції/товарів, декларації про відповідність, сертифікати якості, паспорти/сертифікати відповідності, довідки про походження Товару/Послуг, застосування яких передбачено нормативно-правовими актами або договором на придбане дизельне паливо від контрагента» суд погоджується з позиціє позивача, що вказані документи не мають надаватися позивачем, натомість їх необхідно вимагати у продавця, оскільки за договором вони наявні саме у нього.

Щодо сертифікатів якості варто зазначити, що сертифікат якості не є первинним документом, який містить відомості про господарську операцію для цілей оподаткування та бухгалтерського обліку в розумінні пункту 44.1 статті 44 ПК України, статті 1, частин першої, другої статті 9 Закону №996-XIV, та підтверджує реальність здійснення господарської операції, а лише свідчить про якість товару та не є обов`язковими при формуванні платником податку витрат та податкових зобов`язань, податкового кредиту з податку на додану вартість Відсутність таких документів не позбавляє позивача права на формування витрат та податкового кредиту за наявності належно оформленої податкової накладної, виданої покупцю продавцем товару та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановленому податковим законодавством порядку.

І взагалі, сама по собі наявність чи відсутність окремих документів, а також помилки у їх оформлені не є підставою для висновків про відсутність господарських операцій, якщо з інших документів вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язання платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

Щодо посилання відповідача на те, що у наданих до перевірки ТТН не внесено відомості про час виїзду з підприємства-вантажовідправника та дату і час прибуття до вантажоодержувача» слід зазначити, що ці графи заповнює не вантажоодержувач (позивач), а вантажовідправник. При цьому вказаний недолік не впливає і не може впливати на Фактичний РУХ товару.

Крім цього, ТТН не є первинним бухгалтерським документом, що підтверджується і практикою Верховного Суду, зокрема постановою Верховного Суду від 27.04.2021 у справі №440/668/20, в якій зазначено наступне: «Верховний Суд у постанові від 5 січня 2021 року у справі № 820/1124/17, у постанові від 19 січня 2021 року у справа № 825/1641/17 (адміністративне провадження №К/9901/44687/18), у постанові від 21 січня 2021 року у справі № 804/959/16, доходить висновку, що при наявності документів, які підтверджують фактичне отримання товару та його використання у власній господарській діяльності, відсутність ТТН, або неправильно оформлена ТТН не може бути єдиною причиною для невизнання операції з придбання товарів такою, що не відбувалась. Крім того, ТТН не міститься в переліку первинних документів, які лають право на Формування податкового кредиту. Отже, ТТН не є первинним бухгалтерським документом у відношеннях «Постачальник-Покупець» для цілей податкового обліку.»

Крім того, згідно із частиною другою статті 9 Закону №996-XIV неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 26.01.2023 у справі № 280/5647/19, від 09.02.2023 у справі № 160/6571/20, від 06.12.2022 у справі № 2а- 3910/12/1370, від 17.11.2022 у справі №804/14505/15, від 15.11.2022 у справі 815/375/16, від 22.11.2022 року у справі № 820/6199/16, від 18.11.2022 у справі №520/1502/19 від 18.11.2022 року у справі № 640/22712/19, від 11.11.2022 у справі № 640/3002/20.

Щодо розбіжностей, які містяться в ТТН та CMR, а саме, невідповідності пункту розвантаження зазначеного в CMR та пункту навантаження зазначеного в ТТН, то суд зазначає, що позивач придбав паливо на території України, а не в режимі імпорту. CMR - міжнародна товаро транспортна накладна, яка засвідчує відносини між продавцем палива (іноземною компанією), перевізником (іноземна компанія) та ТзОВ «ДП ГРУП ВОЛИНЬ», ТзОВ «ХІМЗАХІД»», яка надається при ввезені товару на митну територію України і є документом при розмитненні товару. Дані документи не взаємопов`язані та стосуються виконання різних договорів між різними контрагентами.

В контексті вищевикладеного додатково варто зазначити, що відповідно до позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної в постанові від 07.07.2022 у справі №160/3364/19: «Стаття 61 Конституції України закріплює принцип індивідуального характеру юридичної відповідальності особи. Порушення, допущені одним платником податків, за загальним правилом не впливають на права та обов`язки іншого платника податків: чинне законодавство не покладає на підприємство обов`язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів; так само невиконання контрагентами своїх податкових обов`язків не може бути безумовним свідченням відсутності ділової мети та/або обізнаності платника податків із протиправним характером діяльності його контрагентів та відповідно недостовірності задекларованих даних податкового обліку платника податків. Відповідальність, зокрема, за недостовірність відображених у первинних документах даних покладена саме на ту особу, яка склала та підписала ці документи. Відтак кожен з учасників господарської операції відповідає лише за ті відомості, які до первинного документа вносив він сам. Немає жодних підстав перекладати на платника податків відповідальність за внесення до первинних документів недостовірних даних іншою особою. Інакше це буде суперечити принципу індивідуальної відповідальності та визначеним у статті 16 ПК України обов.39язкам платника податків, до яких не віднесено те, що останній повинен дбати про правомірність податкового обліку контрагента. Принцип індивідуальної відповідальності платника податків також застосував ЄСПЛ у рішеннях у справах «Бізнес Супорт Центр проти Болгари», «Булвес АД проти Болгари», «Інтерсплав проти України», визначивши, що платник податків не може нести відповідальність за зловживання свого контрагента, якщо не буде доведено залученість цього платника до таких зловживань.».

Крім того, в матеріалах справи наявний лист-відповідь ТзОВ «ДП ГРУП ВОЛИНЬ» №1 від 22.09.2023 на адвокатський запит №24/08-2023 від 24.08.2023, згідно, якої за період січень-квітень 2023 року ТзОВ «ДП Груп Волинь» реалізувало ТзОВ «Волинь Палетс» нафтопродукти на суму 9 446 331,90 грн. Картка рахунку 361 за період січень-квітень 2023 року взаєморозрахунків надається. Підприємство зареєструвало податкові накладні на кожну поставку, яка відбулась між ТзОВ «ДП Груп Волинь» та ТзОВ «Волинь Палетс» у терміни визначені ПК України. У ГУ ДПС у Волинській області жодних зауважень щодо вказаних ПН не було, оскільки такі не були зупинені, а тому дані господарські операції включені у податкові зобов`язання. Всі операції між ТзОВ «ДП ГРУП ВОЛИНЬ» за період січень-квітень 2023 року щодо виникнення податкового зобов`язання відображені в Деклараціях з податку на подану вартість у відповідних періодах. ТзОВ «ДП ГРУП ВОЛИНЬ» запитів від ГУ ДПС у Волинській області щодо взаємовідносин за період січень-квітень 2023 року з ТзОВ «Волинь Палетс» не отримувало (т.5, а.с. 134-135).»

Згідно листа-відповіді ТзОВ «ХІМЗАХІД» від 30.08.2023 №30/08-03 на адвокатський запит №24-1/08-2023 від 24.08.2023 господарські операції, а саме продаж дизельного пального, з ТзОВ «Волинь Палетс», дійсно відбувалися між компаніями у період з грудня 2022 року. по липень 2023 року. Акт звірки по даних операціям додається. Документи з продажу пального були оформлені згідно чинного законодавства. Податкові накладні для ТзОВ «Волинь Палетс» були зареєстровані вчасно відповдіно першої з подій, без зауважень, та включені до декларацій з ПДВ відповідно до періодів реєстрації. За час співпраці з ТзОВ «Волинь Палетс» зауважень по такій співпраці від податкових органів до нашої компанії не було, запити не надсилалися (т.5, а.с. 246-247).

Крім того, суд звертає увагу на те, що контролюючим органом зареєстровано постачальникам ТзОВ «ДП Груп Волинь» та ТзОВ «ХІМЗАХІД» акцизні накладні на кожну партію пального у яких зазначено пункт розвантаження та дані акцизного пересувного складу, що спростовує доводи відповідача про нереальність господарської операції з мотивів відсутності ліцензій на зберігання пального.

У листі-відповіді від 22.09.2023р. №1 наданої ТОВ «ДП Груп Волинь» на адвокатський запит №24/08/2023 також зазначено, що доставка нафтопродуктів здійснювалася перевізниками згідно укладених договорів із транспортними компаніями, відповідно транспорті засоби у яких перевозиться пальне для оптової торгівлі (транспортних компаній) є пересувними акцизними складами (пп 14.1.6-ї ПКУ). Такі транспортні засоби отримують статус пересувного акцизного складу після реєстрації акцизної накладної, у якій наводиться інформація про пересувний акцизний склад.

Отже, в порушення приписів частини другої статті 77 КАС України, відповідач належними та допустимими доказами не довів висновки акту перевірки про завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ по господарських операціях з контрагентами-постачальниками ТзОВ «ХІМЗАХІД» та ТзОВ «ДП ГРУП ВОЛИНЬ» на суму ПДВ 728 807,00 грн.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про необхідність визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0097430701 та №0097450701 від 02.08.2023.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 02.08.2023 №0097440701, яким відмовлено у наданні бюджетного відшкодування за квітень 2023 року у розмірі 4208 711 грн., суд зазначає таке.

Відповідно до підпунктів «а» та «б» пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку, який нараховується відповідно до підпунктів 213.1.9 і 213.1.14 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

За правилами пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду (пункт 198.3 статті 198 ПК України).

Пунктом 198.5 статті 198 ПК України передбачено, що платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися

а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями (тимчасовими, додатковими та іншими видами митних декларацій, за якими сплачуються суми податку до бюджету при ввезенні товарів на митну територію України), іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.4 статті 200 ПК України при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Як вказано в пункті 3.3 акту перевірки, перевіркою достовірності і правильності визначення суми від`ємного значення, яка і підлягає бюджетному відшкодуванню (показник рядка 20.2 Декларації) встановлено відсутність права на отримання бюджетного відшкодування на загальну суму 4 029 208 грн.

TзOB «Волинь Палетс» здійснює експорт піддонів (95% експорту) до Німеччини, Італії, Туреччини, Бельгії, Румунії, Чехії.

Згідно даних бухгалтерського рахунку №206 станом на 30.04.2023 року на залишку перебувають круглі лісоматеріали в кількості 6741,657 куб м. круглих лісоматеріалів.

Також основна частка придбаних заготовок для виготовлення піддонів у неплатників ПДВ в кількості 20 596,836 м.куб. Згідно даних бухгалтерського обліку станом на 01.12.2022 на залишку перебуває заготовок для виготовлення піддонів сальдо в кількості 887,48 м куб , що становить 2 470 604,93, оборот по Дт. Становить в кількості 27 880,13 м куб. на суму 105 838 933,16 грн., оборот по Кт. в кількості 20 783,22 м куб. на суму 73 607 582,32 грн., сальдо на кінець періоду Дт. становить в кількості 7 984,39 м куб на суму 34 701 955,77 грн., що підтверджує те, що придбані лісоматеріали та вироблені з ПДВ заготовки для виготовлення піддонів, що на давальницьких умовах виробив ВКПП «АГРОПРОМТЕХЦЕНТЕР» станом на 30.04.2023 перебувають на залишках і не приймали участі в операціях з експорту піддонів.

Сировина, яка отримана із придбаних лісоматеріалів ДСГП «Ліси України» (код ЄДРПОУ 44768034) та у ТзОВ «Л-Транс» (код ЄДРПОУ 34829074), ТОВ «ВЕСТ ВУД ПАЛЕТС» (код ЄДРПОУ 43949648) не взяли участь в оподаткованих операціях, які в подальшому могли взяти участь в оподаткованих операціях.

В результаті вищенаведеного встановлено, що ТзОВ «Волинь Палетс» заявлено до бюджетного відшкодування заготовки, лісоматеріали, дошка обрізна, які на момент перевірки не прийняли участі в оподаткованих операціях».

Відтак, виходячи із тексту акта перевірки, відповідач визнає той факт, що заготовки, лісоматеріали та дошку було придбано позивачем, проте не визнає право останнього на відшкодування ПДВ з мотивів того, що вони не взяли участь в оподаткованих операціях, які в подальшому могли взяти участь в оподаткованих операціях.

З таким висновком податкового органу суд не погоджується, оскільки виникнення податкових зобов`язань ПК України ставить у залежність від зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг або ж від дати відвантаження товару чи оформлення МД.

Отже, у випадку позивача податкові зобов`язання виникли з моменту поставки відповідного товару (сировини), і той факт, що виготовлена із вказаної сировини продукція не була продана у заявленому періоді, не є ознакою неучасті в оподатковуваних операціях. Більше того, дана обставина не впливає на право позивача на відшкодування ПДВ, оскільки таке право виникає внаслідок придбання товару, а не участі чи неучасті в оподаткованих операціях тим більше, якщо це стосується сировини.

В постанові Верховного Суду від 29.03.2023 у справі №560/12630/21 вказано, що приписи пункту 198.3 статті 198 ПК України встановлюють, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Отже, з аналізу вказаних правових норм та обставин справи суд приходить до висновку, що необхідними та достатніми підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товару, робіт чи послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв`язку з таким придбанням.

З огляду на зазначене, позивачем правомірно нараховано податковий кредит, адже таке нарахування здійснюється незалежно від того: чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподаткованих операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду; чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного періоду.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для відмови позивачу у наданні бюджетного відшкодування за квітень 2023 року у розмірі 4208 711 грн., а тому податкове повідомлення-рішення від 02.08.2023 року № 0097440701 слід визнати протиправним та скасувати.

Статтею 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з вимогами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі «Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції» Суд визначив, що …адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права, при розгляді судом спору щодо правомірності рішень контролюючого органу, яким платнику податків донараховані податкові зобов`язання чи відмовлено у наданні податкових вигод, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Таким чином, під час судового розгляду справи відповідач не довів належними та допустимими доказами правомірність винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 02.08.2023 за №0097430701, №0097440701 та №0097450701.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в сумі 26840,0 грн., сплачений платіжною інструкцією №108 від 29.08.2023.

Керуючись статтями 139, 241-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинь Палетс» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 02 серпня 2023 року за №0097430701, №0097440701 та №0097450701.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 4, код ЄДРПОУ ВП 44106679) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинь Палетс» (45001, Волинська область, місто Ковель, вулиця Театральна 15, код ЄДРПОУ 44113911) судовий збір у розмірі 26 840 (двадцять шість тисяч вісімсот сорок) гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.Я. Ксензюк

Повне судове рішення складено 15 грудня 2023 року


Суд	Волинський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення	05.12.2023
Оприлюднено	18.12.2023
Номер документу	115681397
Судочинство	Адміністративне
Категорія	Справи з приводу адміністрування податків, зборів, платежів, а також контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, зокрема щодо адміністрування окремих податків, зборів, платежів, з них