Рішення

від 06.11.2023 по справі 160/3469/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2023 року Справа № 160/3469/23 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіТулянцевої І.В. при секретаріЯлтанець К.В. за участю: представника позивача представника відповідача Войтенко К.В. Лейченко І.М. розглянувши у місті Дніпрі у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Фермерського господарства «АННА» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

УХВАЛИВ:

22 лютого 2023 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Фермерського господарства «АННА» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 0023040718 від 04 лютого 2020 року;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №0022990718 від 04 лютого 2020 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначається, що відповідач за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки позивача дійшов помилкових висновків про порушення останнім приписів п. 44.1 ст. 44, п.198.1, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України та про завищення ФГ «АННА» від`ємного значення податку на додану вартість за серпень 2019 року на суму 186869 грн. та про заниження податку на додану вартість у сумі 1666274,29 грн., в тому числі за серпень 2019 року в сумі 313852,33 грн., за жовтень 2020 року в сумі 396708,96 грн., за листопад 2020 року в сумі 955713,00 грн., оскільки позивач правомірно включив до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість за податковими накладними, виписаними його контрагентами ТОВ «ТРІУМФ ТРЕЙДГРУП», ТОВ «ЛВГ-ГРУП», ТОВ «АГРОЕКО ПЛЮС», ТОВ «Авто трейд Логістік» в ході здійснення реальних господарських операцій з придбання товарів та послуг. Вказані правочини недійсними в судовому порядку не визнавалися та є реальними, що посвідчується відповідними первинними документами, які по формі та за змістом відповідають вимогам Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність, при цьому, акт перевірки не містить фактів, які б спростовували підтвердження цими первинними документами відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між сторонами даних правочинів. Первинні документи є достатніми та такими, що підтверджують факт придбання товарів та послуг у ТОВ «ТРІУМФ ТРЕЙДГРУП», ТОВ «ЛВГ-ГРУП», ТОВ «АГРОЕКО ПЛЮС», ТОВ «Авто трейд Логістік» та настанні змін в майновому стані платника податків. На переконання позивача, висновки акту перевірки ґрунтуються не на правовій оцінці наданим первинним документам, а на припущеннях щодо діяльності третіх осіб за ланцюгом постачання. Висновки відповідача, викладені в акті перевірки, не встановлюють жодного конкретного порушення позивача вимог податкового законодавства в частині формування податкового кредиту. Посилання відповідача в акті перевірки на неможливість встановити походження товару та його виробника "по ланцюгу постачання", не підтверджує висновку про порушення позивачем вимог податкового законодавства, оскільки його не зобов`язане встановлювати походження товару та виробника товару в "ланцюгу" його постачання для отримання права на податковий кредит з ПДВ. На переконання позивача, він не зобов`язаний контролювати господарську діяльність та податкову дисципліну інших платників податків та безпосередніх контрагентів та відповідно не несе відповідальності за можливі порушення вимог чинного законодавства іншими суб`єктами господарювання. Крім того, позивач посилається на проведення перевірки з порушенням вимог норми п. 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПУ України, оскільки така перевірка була проведена всупереч дії установленого на період дії карантину мораторію, тому вона є незаконною та не породжує правових наслідків. Враховуючи вищевикладене, висновки акта перевірки, що стали підставою для винесення контролюючим органом оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, на думку позивача, є безпідставними, а податкові повідомлення-рішення (далі ППР) є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2023 року адміністративний позов було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня отримання копії вказаної ухвали шляхом подання до суду доказів сплати судового збору у розмірі 26 840,00 грн.

На виконання вимог ухвали суду від 28 лютого 2023 року, представник позивача Войтенко К.В. надала до суду 10 березня 2023 року клопотання про усунення недоліків, а саме докази сплати судового збору у розмірі 26 840,00 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 березня 2023 року прийнято до розгляду вищевказану позовну заяву ФГ «АННА» та відкрито провадження в адміністративній справі №160/3469/23 за цією позовною заявою, призначено цю справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) з 14.04.2023 року за наявними у справі матеріалами, а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

19 квітня 2023 року до суду надійшов відзив Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на адміністративний позов ФГ «АННА», в якому відповідач пред`явлений позов не визнав та просив повністю відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що ГУ ДПС у Дніпропетровській області відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п, п. 75.1.2 п.75.1 ст.75, пп. 78.1.8 п.78.1 ст.78, п. 82.2 ст. 82 ПКУ проведена документальна планова виїзної перевірки ФГ «АННА» щодо дотримання податкового законодавства з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «ТРІУМФ ТРЕЙДГРУП» за серпень 2019 року, ТОВ «ЛВГ-ГРУП» за серпень 2019 року, ТОВ «АГРОЕКО ПЛЮС» за листопад 2020 року, ТОВ «Авто трейд Логістік» за жовтень, листопад 2020 року та всіх звітних періодів, в яких було задекларовано податковий кредит по взаємовідносинам з цими контрагентами. Документальною перевіркою ФГ «Анна» встановлено порушення приписів п. 44.1 ст. 44, п.198.1, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України в результаті чого завищено від`ємне значення податку на додану вартість за серпень 2019 року на суму 186869 грн. та занижено податок на додану вартість у сумі 1666274,29 грн., в тому числі за серпень 2019 року в сумі 313852,33 грн., за жовтень 2020 року в сумі 396708,96 грн., за листопад 2020 року в сумі 955713,00 грн. Також відповідачем зауважується, що позивачем у справі №160/3469/23 не вказується, яким чином обставини призначення та проведення перевірки в період дії мораторію встановленого пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, вплинули на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки. Крім того, наказ про призначення перевірки ФГ «АННА» вичерпав свою дію, оскільки реалізований, як акт індивідуальної дії. В свою чергу по ланцюгу взаємовідносин ТОВ "СТРЕЧ МЕТА"-ТОВ "ТРІУМФ ТРЕЙДГРУП"- ФГ «АННА» є ознака штучного характеру оформлення договору, мета укладення якого формування документообігу по нереальним господарським операціям. Щодо взаємовідносин ФГ «АННА» та ТОВ «ЛВГ-Груп», то відповідачем зазначено про встановлення на дату написання акту кредиторської заборгованості ФГ «АННА» перед ТОВ «ЛВГ-ГРУП» по рахунку 631 «Розрахунки вітчизняними постачальниками» становить 1 860 000,00 грн. Крім того, неможливо встановити походження товару та підтвердити операції з їх поставки по ланцюгу походження до виробника. Отже, операції по ланцюгу постачання від ТОВ «ЛВГ-Груп» до ФГ «АННА» у серпні 2019 року не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, трудових ресурсів, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів. Крім того, для здійснення фінансово - господарської діяльності ТОВ «ТРІУМФ ТРЕЙДГРУП», ТОВ «СТРЕЧ МЕГА», ТОВ «ЛВГ-Груп» щодо реалізації (надання) зазначених товарів (робіт, послуг) у підприємства - постачальника відсутні працівники з визначеною кваліфікацією та здібностями. Щодо взаємовідносин ФГ «АННА» та ТОВ «Агроеко Полюс», то відповідачем зазначено, що неможливо встановити походження товару та підтвердити операції з їх поставки по ланцюгу походження до виробника. По ланцюгу господарських операцій з руху товарів ТОВ «Агроеко Полюс» - ФГ «АННА» є ознака штучного характеру оформленого договору, мета укладання якого - формування документообігу по нереальній господарській операції. Щодо взаємовідносин ФГ «АННА» та ТОВ «Авто Трейд Логістик», то відповідачем зазначено, що 11.08.2021 Комісією ГУ ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, створеної на виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», прийнято рішення щодо відповідності ТОВ «АВТО ТРЕЙД ЛОГІСТІК» пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість (рішення №39691). Також у підприємства-постачальника відсутні основні засоби (обладнання) для надання зазначених послуг. Фактично ФГ «Анна» з постачальниками ТОВ "ТРІУМФ ТРЕЙДГРУП" (код ЄДРПОУ 41717029), ТОВ "ЛВГ-ГРУП" (код ЄДРПОУ 37600363), ТОВ "АВТО ТРЕЙД ЛОГІСТІК" (код ЄДРПОУ 43652739), ТОВ "АГРОЕКО ПЛЮС" (код ЄДРПОУ 43259810) здійснено безпідставне документальне оформлення нереальних господарських операції з одержання товарів, послуг і складено первині документи всупереч норм частини першої ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та пп.2.1 і 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995р. за №168/704, оскільки відсутній факт формування згідно з абзацом другим ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» відповідного активу, як ресурсу контрольованого у результаті минулих подій внаслідок реального придбання у інших суб`єктів господарювання або власного виробництва.

19.04.2023 року на адресу суду від представника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ваховської Г.О. надійшло клопотання про вихід із спрощеного провадження в адміністративній справі №160/3469/23 та призначення її до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2023 року було задоволено клопотання представника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ваховської Ганни Олегівни про вихід із спрощеного провадження в адміністративній справі №160/3469/23 та призначення її розгляду справи за правилами загального позовного провадження, а також призначено підготовче судове засідання на 15 травня 2023 року о 13:00 год.

У підготовчому судовому засіданні 15.05.2023 року було відкладено розгляд справи до 29 травня 2023 року о 13:00 год.

У підготовчому судовому засіданні 29.05.2023 року, усною ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, із занесенням до протоколу судового засідання, було витребувано у відповідача податкові декларації з податку на додану вартість по взаємовідносинам ФГ «Анна» з ТОВ "ТРІУМФ ТРЕЙДГРУП" (код ЄДРПОУ 41717029), ТОВ "ЛВГ-ГРУП" (код ЄДРПОУ 37600363), ТОВ "АВТО ТРЕЙД ЛОГІСТІК" (код ЄДРПОУ 43652739), ТОВ "АГРОЕКО ПЛЮС" (код ЄДРПОУ 43259810), сформовані за період, який перевірявся, а також у зв`язку з необхідністю для надання зазначених документів було оголошено перерву у розгляді справи до 12.06.2023 року о 15:30 год.

12.06.2023 року до суду, на виконання вимог ухвали суду, постановленої у підготовчому судовому засіданні 29.05.2023 року, від відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи податкові декларації з податку на додану вартість та розшифровки податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) по пов`язаним контрагентам.

У підготовчому судовому засіданні 12.06.2023 року, усною ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, із занесенням до протоколу судового засідання, було задоволено клопотання представника позивача про продовження строку підготовчого провадження та продовжено строк підготовчого провадження на 30 календарних днів, а також оголошено перерву до 10.07.2023 року о 12:00 год.

10.07.2023 року до суду від представника позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи судових рішень.

У підготовчому судовому засіданні 10.07.2023 року, оголошено перерву до 19.07.2023 року о 10:00 год.

19.07.2023 року до суду, на виконання вимог ухвали суду, постановленої у підготовчому судовому засіданні 29.05.2023 року, від відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи податкові декларації з податку на додану вартість з Додатком 5 щодо платників ТОВ «ТРІУМФ ТРЕЙДГРУП» та ТОВ «ЛВГ-ГРУП» за звітний період 8 місяць 2019 року.

19.07.2023 року до суду за допомогою засобів електронного зв`язку від позивача надійшло клопотання про проведення підготовчого судового засідання без представника позивача.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.07.2023 року було закрито підготовче провадження та призначено справу №160/3469/23 до судового розгляду по суті на 07.08.2023 року о 10:00 год.

У судовому засіданні 07.08.2023 року оголошено перерву до 16.08.2023 року о 13:00 год.

У судовому засіданні 16.08.2023 року оголошено перерву до 21.08.2023 року о 14:00 год.

18.08.2023 року до суду за допомогою засобів електронного зв`язку від позивача надійшло клопотання про проведення судового засідання без представника позивача.

21.08.2023 року справу було знято з розгляду, у зв`язку з перебуванням судді на лікарняному, що підтверджується довідкою від 21.08.2023 № 1469, яка міститься в матеріалах справи.

Судове засідання було відкладено на 18.09.2023 на 15:00 год.

18.09.2023 року справу було знято з розгляду, у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги у м. Дніпро, що підтверджується довідкою від 18.09.2023 № 1626, яка міститься в матеріалах справи.

Судове засідання було відкладено на 27.09.2023 на 13:00 год.

27.09.2023 року до суду за допомогою засобів електронного зв`язку від позивача надійшло клопотання про відкладення судового засідання.

В судове засідання 27.09.2023 року представники сторін не з`явилися, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи.

Судове засідання відкладено на 04.10.2023 на 16:00 год.

У судовому засіданні 04.10.2023 року оголошено перерву до 12.10.2023 року о 12:00 год.

12.10.2023 року справу було знято з розгляду, що підтверджується довідкою від 12.10.2023 № 1713, яка міститься в матеріалах справи.

Судове засідання було відкладено на 30.10.2023 на 10:00 год.

30.10.2023 року до суду за допомогою засобів електронного зв`язку від позивача надійшло клопотання про проведення судового засідання без представника позивача.

30.10.2023 року справу було знято з розгляду, у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги у м. Дніпро, що підтверджується довідкою від 30.10.2023 № 1755, яка міститься в матеріалах справи.

Судове засідання було відкладено на 06.11.2023 на 13:00 год.

В судовому засіданні 06.11.2023 року представник позивача підтримав пред`явлений позов у повному обсязі та, посилаючись на викладені у ньому доводи, просив повністю задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача у судовому засіданні 06.11.2023 року пред`явлений позов не визнав та, посилаючись на викладені у відзиві на позовну заяву доводи, просив повністю відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі, з огляду на таке.

Судом встановлено, що Фермерське господарство «АННА» (код ЄДРПОУ 31785328) є юридичною особою зареєстрованою 28.12.2001 року про що внесено відповідний запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 19.03.2006 року № 1 215 120 0000 000277, а також 09.04.2002 року взято на облік як платника податків ГУ ДПС у Дніпропетровській області Солонянська ДПІ (Солонянський р-н) та є платником податку на додану вартість. Основний вид економічної діяльності: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

На підставі направлення від 14.12.2021 № 6561 виданого Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області головному державному інспектору відділу перевірок у сфері агропромислового комплексу управління податкового аудиту ГУ ДПС у Дніпропетровській області Молчанову Д.В., наказу ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 14.12.2021 року №6095-п та відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п.75.1.2 п. 75.1 ст.75, п.п. 78.1.1 п.п. 78.1.4 п. 78.1 ст.78. п. 82.2 ст.82 Податкового кодексу України проведена позапланова виїзна документальна перевірка ФГ "АННА" (код ЄДРПОУ 31785328) з питань дотримання вимог податкового законодавства України з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "ТРІУМФ ТРЕЙДГРУП" (код ЄДРПОУ 41717029) за серпень 2019 року, ТОВ "ЛВГ-ГРУП" (код ЄДРПОУ 37600363) за серпень 2019 року, ТОВ "АВТО ТРЕЙД ЛОГІСТІК" (код ЄДРПОУ 43652739) за жовтень, листопад 2020 року, ТОВ "АГРОЕКО ПЛЮС" (код ЄДРПОУ 43259810) за листопад 2020 року та всіх звітних періодів, в яких було задекларовано податковий кредит за взаємовідносинами з цими контрагентами.

Копію наказу ГУ ДПС у Дніпропетровській області «Про проведення документальної позапланової виїздної перевірки ФГ "АННА" (код ЄДРПОУ 31785328)» від 14.12.2021 року №6095-п вручено під розписку директору ФГ" АННА" Ликову Е.М. 14 грудня 2021 року.

З направленням на право проведення перевірки від 14.12.2021 № 6561 ознайомлено під підпис директор ФГ "АННА" Ликова Е. М. 14 грудня 2021 року.

За результатами проведеної перевірки складено акт від 28.12.2021 року №4695/04-36-07-18/31785328, яким зафіксовано встановлені цією перевіркою порушення ФГ "АННА" приписів п. 44.1 ст. 44, п.198.1, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України в результаті чого завищено від`ємне значення податку на додану вартість за серпень 2019 року на суму 186869 грн. та занижено податок на додану вартість у сумі 1666274,29 грн., в тому числі за серпень 2019 року в сумі 313852,33 грн., за жовтень 2020 року в сумі 396708,96 грн., за листопад 2020 року в сумі 955713,00 грн.

Висновки означеного акта перевірки обґрунтовані тим, що за перевіряємий період задекларовано податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ " ТРІУМФ ТРЕЙДГРУП " (код ЄДРПОУ 41717029) за серпень 2019 року, ТОВ "ЛВГ-ГРУП" (код ЄДРПОУ 37600363) за серпень 2019 року, ТОВ "АВТО ТРЕЙД ЛОГІСТІК" (код ЄДРПОУ 43652739) за жовтень, листопад 2020 року, ТОВ "АГРОЕКО ПЛЮС" (код ЄДРПОУ 43259810) за листопад 2020 року та всіх звітних періодів, в яких було задекларовано податковий кредит за взаємовідносинами з цими контрагентами на загальну суму ПДВ 1853,1 тис. грн. В свою чергу ТОВ " ТРІУМФ ТРЕЙДГРУП " придбав аміачну селітру код УКТЗЕД 3102409000 у ТОВ "СТРЕЧ МЕТА" (код ЄДРПОУ 42945511) протягом червня-серпня 2019 року. Згідно інформаційних баз даних ДПС України та в ході аналізу податкової інформації по ТОВ "СТРЕЧ МЕГА" встановлено, що податкові зобов`язання підприємства у серпні 2019 року сформовані за рахунок реалізації наступних товарів: касета для рентгенівської плівку, стіл для рентгенівської дефектоскопії, метизи, лак, ніті алюмінієві, підшипник, автозапчастини, клеми, плівка ПЕТ, полоса, демонтажні роботи ліфтового обладнання, монтаж кабельної частини за адресою: м.Львів, вул. Зубрівська. 38. послуги охорони, та ін. Податковий кредит ТОВ "СТРЕЧ МЕТА" за весь період діяльності сформовані за рахунок придбання ТМЦ, що мають різноманітні характеристики та потребу застосування особливих умов їх транспортування та зберігання, тобто по ланцюгу господарських операцій з руху вищевказаного товару встановлено відсутність джерела його законного введення в обіг та реального задекларованого виробництва. ТОВ "СТРЕЧ МЕТА" не є імпортером та виробником аміачної селітри реалізованої ТОВ "ТРІУМФ ТРЕЙДГРУП" та ФГ «АННА». Тобто, за весь період діяльності встановлено відсутність придбання ТОВ «СТРЕЧ МЕТА" товарів, які були відображені як реалізовані на ФГ «АННА» у серпні 2019 року. Таким чином, неможливо встановити походження товару та підтвердили операції з їх поставки по ланцюгу походження до виробника. Крім того, до перевірки не надані сертифікати якості придбаної продукції, тому не можливо підтвердити походження ТМЦ та встановити її виробника - імпортного або українського. Отже ,по ланцюгу взаємовідносин ТОВ "СТРЕЧ МЕТА"-ТОВ "ТРІУМФ ТРЕЙДГРУП"- ФГ «АННА» є ознака штучного характеру оформлення договору, мета укладення якого формування документообігу по нереальним господарським операціям. Щодо взаємовідносин ФГ «АННА» та ТОВ «ЛВГ-Груп», то відповідачем зазначено про встановлення на дату написання акту кредиторської заборгованості ФГ «АННА» перед ТОВ «ЛВГ-ГРУП» по рахунку 631 «Розрахунки вітчизняними постачальниками» становить 1 860 000,00 грн. В наданих до перевірки документах відсутні сертифікати якості (відповідності) на придбану продукцію, тобто не встановлено виробника, оскільки ТОВ «ЛВГ-Груп» не може бути виробником, у зв`язку з відсутністю необхідних фізичних та технічних можливостей для виробництва; відсутня інформація щодо наявності у ТОВ «ЛВГ-Груп» атестованої випробувальної лабораторії, у якій встановлюється відповідність якості продукції відповідно до діючих стандартів. Згідно ЄРПН, податкові зобов`язання ТОВ «ЛВГ-Груп» у серпні 2019 році сформовані за рахунок реалізації наступних товарів: круглі лісоматеріали, дуб, деревина Зс, висівки пшеничні, добрива, батончик, біола, вологі серветки дитячі, вафлі, кекс, печиво, чай, ікра минтая, б/а напої ковбаси та інш. Податковий кредит ТОВ " ЛВГ-ГРУП " за весь період діяльності сформовані за рахунок придбання ТМЦ, що мають різноманітні характеристики та потребу застосування особливих умов їх транспортування та зберігання, тобто по ланцюгу господарських операцій з руху вищевказаного товару встановлено відсутність джерела його законного введення в обіг та реального задекларованого виробництва. ТОВ " ЛВГ-Груп " не є імпортером та виробником аміачної селітри, нітроамофоски реалізованої ФГ «АННА». Тобто, за весь період діяльності встановлено відсутність придбання ТОВ «ЛВГ-ГРУП» товарів, які були відображені як реалізовані на ФГ «АННА» у серпні 2019 року. Таким чином, неможливо встановити походження товару та підтвердити операції з їх поставки по ланцюгу походження до виробника. Отже, операції по ланцюгу постачання від ТОВ «ЛВГ-Груп» до ФГ «АННА» у серпні 2019 року не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, трудових ресурсів, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів. Вбачається проведення транзитних фінансових потоків спрямованих на здійснення операцій з метою штучного формування податкового кредиту, які не реального товарного характеру. Крім того, для здійснення фінансово - господарської діяльності ТОВ «ТРІУМФ ТРЕЙДГРУП», ТОВ «СТРЕЧ МЕГА», ТОВ «ЛВГ-Груп» щодо реалізації (надання) зазначених товарів (робіт, послуг) у підприємства - постачальника відсутні працівники з визначеною кваліфікацією та здібностями. Щодо взаємовідносин ФГ «АННА» та ТОВ «Агроеко Полюс», то відповідачем зазначено, що згідно ЄРПН, податкові зобов`язання ТОВ «Агроеко Полюс» у листопаді 2020 року сформовані за рахунок реалізації наступних товарів: добрива "Екофосфоазотин плюс". Податковий кредит ТОВ «Агроеко Полюс» за весь період діяльності сформовані за рахунок придбання ТМЦ, що мають різноманітні характеристики та потребують застосування особливих умов їх транспортування та зберігання: риба дрібна заморожена, дріб`язок третьої групи, відходи рибні, газ скраплений. Відповідно опису добрива "Екофосфоазотин Плюс" - суміш мінерального добрива (фосфогіпс) та залишків від харчової промисловості (м`ясокісткове борошно) у різних співвідношеннях. Відповідно ЄРПН ТОВ «Агроеко Полюс» не придбала м`ясокісткове борошно для виготовлення добрив "Екофосфоазотин Плюс". Таким чином, неможливо встановити походження товару та підтвердити операції з їх поставки по ланцюгу походження до виробника. По ланцюгу господарських операцій з руху товарів контрагент не залучав сторонні організації, в результаті чого відсутнє джерело їх законного введення в обіг та реального виробництва. Враховуючи вищевикладене, по ланцюгу відносин ТОВ «Агроеко Полюс» - ФГ «АННА» є ознака штучного характеру оформленого договору, мета укладання якого - формування документообігу по нереальній господарській операції. Отже, операції по ланцюгу постачання від ТОВ «Агроеко Полюс» до ФГ «АННА» у серпні 2019 року не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, трудових ресурсів, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів. Вбачається проведення транзитних фінансових потоків спрямованих на здійснення операцій з метою штучного формування податкового кредиту, які не реального товарного характеру. Щодо взаємовідносин ФГ «АННА» та ТОВ «Авто Трейд Логістик», то відповідачем зазначено, що 11.08.2021 Комісією ГУ ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, створеної на виконання вимог постанови Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних», прийнято рішення щодо відповідності ТОВ «АВТО ТРЕЙД ЛОГІСТІК» пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість (рішення №39691). До оперативного управління ДФС у Полтавській області направлено запити про встановлення місцезнаходження платника податків ТОВ "Авто Трейд Логістик" за податковою адресою ТОВ «Авто Трейд Логістик»: № 3733/7/16-31-18-03-28 від 17.12.2020, № 1288/7/16-31-18-03-29 від 22.03.2021 та №1892/7/16-31 -18-03-29 від 19.05.2021 Згідно наданих відповідей: №9821/5/16-31 від 15.04.2021 - за результатами обстеження місцезнаходження встановлено відсутність офісних та виробничих, складських приміщень, №15011/5/16-31 від 16.06.2021 під час обстеження податкової адреси ТОВ «Авто Трейд Логістик» не встановлено. Відповідно бази даних «Єдиний реєстр податкових накладних» ТОВ «Авто Трейд Логістик`з 09.06.2020 (момент реєстрації підприємства) по 31.12.2020 придбало автомобілі легкові (VOLKSWAGEN, FORD, MITSUBISHI, OPEL, RENAULT, SKODA, TESLA MODEL TOYOTA, CITROEN, CHEVROLET, BMW, BMW, MERCEDES-BENZ, MERSEDES-BENZ, FIAT та інш.), вантажні (MAN, DAF), бензин, дизельна паливо ЄВРО, напівпричеп тентований для перевезення вантажів, марки CARNEHL, автошини. Для здійснення фінансово господарської діяльності ТОВ «АВТО ТРЕИД ЛОГІСТІК» , щодо надання послуг сільськогосподарської обробки землі та виконання технічного обслуговування та ремонту техніки, не придбала сільськогосподарську техніку та обладнання для її ремонту. Тобто, у підприємства-постачальника відсутні основні засоби (обладнання) для надання зазначених послуг. Згідно ЄРПН, податкові зобов`язання ТОВ "Авто Трейд Логістік" у 2020 році сформовані за рахунок реалізації наступних товарів та послуг: послуг з сільськогосподарської обробки землі, виконання технічного обслуговування та ремонту техніки, послуги перевезення промислових і будівельних відходів 4-го класу небезпеки, послуги екскаватора, транспортні послуги за узгодженим маршрутом, та інші. Тобто асортимент придбаної номенклатури товару не відповідає реалізованим товарам та наданими послугам. Таким чином, відсутність за результатами обстеження місцезнаходження підприємства офісних, виробничих, складських приміщень, відсутність придбання сільськогосподарської техніки та обладнання для ремонту техніки неможливо встановити походження послуг та підтвердити операції з їх надання ФГ «АННА». По ланцюгу господарських операцій з надання вказаних послуг, контрагент не залучав сторонні організації, в результаті чого відсутнє джерело їх законного введення в обіг та реального виробництва. Фактично ФГ «Анна» з постачальниками ТОВ "ТРІУМФ ТРЕЙДГРУП" (код ЄДРПОУ 41717029), ТОВ "ЛВГ-ГРУП" (код ЄДРПОУ 37600363), ТОВ "АВТО ТРЕЙД ЛОГІСТІК" (код ЄДРПОУ 43652739), ТОВ "АГРОЕКО ПЛЮС" (код ЄДРПОУ 43259810) здійснено безпідставне документальне оформлення нереальних господарських операції з одержання товарів, послуг і складено первині документи всупереч норм частини першої ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та пп.2.1 і 2.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995р. за №168/704. Оскільки відсутній факт формування згідно з абзацом другим ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» відповідного активу, як ресурсу контрольованого у результаті минулих подій внаслідок реального придбання у інших суб`єктів господарювання або власного виробництва. Тобто, відсутня господарська операція як певна дія або подія у визначенні абзацу п`ятого ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в основі якої має бути дійсний рух певного активу. При перенесенні ФГ «Анна» інформації з неправомірно складеного первинного документа до облікових регістрів порушено норми частини п`ятої ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 1.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995р. за №168/704, абзацу другого розділу І Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.99 №291. зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 21.12.99 за№ 893/4186.

На підставі висновків акта перевірки від 28.12.2021 року №4695/04-36-07-18/31785328, Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області прийнято :

- податкове повідомлення-рішення №0023040718 від 04.02.2022 року, яким ФГ «АННА» зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у сумі 186869,00 грн. за період серпень 2019 року;

- податкове повідомлення-рішення №0022990718 від 04.02.2022 року, яким ФГ «АННА» збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 2082842,50грн.

Незгода позивача з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями стала підставою для звернення до суду з цим позовом.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України в редакції на час виникнення спірних відносин).

Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до положень підпункту 19-1.1. пункту 19-1.1.статті 19-1 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, виконують такі функції, зокрема, здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків.

За змістом підпунктів 20.1.4. пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до підпункту 75.1.2. пункту 75.1. статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Відповідно до підпунктів78.1.1., 78.1.4. пункту 78.1. статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав:

отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту;

виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту;

Згідно із пунктом 78.4. статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків (крім перевірок, передбачених підпунктом 78.1.22 пункту 78.1 цієї статті) надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу (пункт 78.5 статті 75 ПК України).

За змістом пункту 81.1. статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Тривалість перевірок, визначених у статті 77 цього Кодексу, не повинна перевищувати 30 робочих днів для великих платників податків, щодо суб`єктів малого підприємництва - 10 робочих днів, інших платників податків - 20 робочих днів (пункт 82.1. статті 82 ПК України).

Результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Акт перевірки - документ, який складається у передбачених цим Кодексом випадках, підтверджує факт проведення перевірки та відображає її результати (пункт 86.1. статті 86 ПК України).

За змістом підпункту 54.3.2 пункту 54.3. статті 53 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, або завищення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку про те, що здійснення перевірки є необхідною передумовою для винесення податкових повідомлень-рішень у разі встановлення контролюючим органом порушень податкового, валютного та іншого законодавства, дотримання якого контролюється податковими органами, тому за відсутності проведеної перевірки як юридичного факту у контролюючого органу відсутня компетенція на винесення податкового повідомлення-рішення.

Така компетенція не виникає в силу самого лише факту вчинення платником податків податкового правопорушення. Для визначення контролюючим органом грошових зобов`язань платникові податків шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення в зв`язку допущеними таким платником порушеннями необхідно дотриматися певних умов, а саме - спочатку провести податкову перевірку.

Таким чином, нормами Податкового кодексу України з дотриманням балансу публічних і приватних інтересів встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок. Лише їх дотримання може бути належною підставою для про проведення перевірки. Невиконання цих вимог призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої. Тобто, у разі визнання перевірки незаконною, то така перевірка відсутня як юридичний факт, що виключає наявність у податкового органу компетенції на прийняття податкових повідомлень-рішень.

Одним із мотивів для визнання протиправними та скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень позивач зазначає незаконність проведення документальної виїзної позапланової перевірки.

В ході судового розгляду встановлено та матеріалами справи підтверджено, що підставою для прийняття оспорюваних рішень стали висновки акту документальної виїзної позапланової перевірки, призначеної наказом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 6095-п від 14.12.2021, відповідно до п.п.78.1.1, п.п.78.1.4. п.78.1 ст.78, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України.

Отже, за наслідком документальної позапланової виїзної перевірки позивача податковим органом прийняті спірні податкові повідомлення-рішення, що є предметом розгляду у цій справі.

Згідно з пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (в редакції на момент призначення перевірки) встановлено:

«Установити мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім: документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу; фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині: обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального та спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 цього Кодексу.

Документальні та фактичні перевірки, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними, тимчасово зупиняються на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19). Таке зупинення перериває термін проведення перевірки та не потребує прийняття будь-яких додаткових рішень контролюючим органом».

Отже, положення пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України пов`язані та прямо відсилають до актів Кабінету Міністрів України на підставі яких завершується дія карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

Постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 09.12.2020 № 1236 (із змінами) установлено з 19.12.2020 до 30.04.2023 на території України карантин.

Отже, Кабінетом Міністрів України на дату призначення документальної виїзної позапланової перевірки позивача не приймалось рішення про завершення дії карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), а відтак діяв мораторій на проведення документальних позапланових перевірок платників податків з підстав, визначених підпунктами 78.1.1., 78.1.4. пункту 78.1 статті 78 ПК України.

Відповідно до вимог пункту 4 розділу II Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 17 вересня 2020 року №909-ІХ на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, Кабінету Міністрів України надано право скорочувати строк дії обмежень, заборон, пільг та гарантій, встановлених відповідними законами України, прийнятими з метою запобігання виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, крім випадків, коли зазначене може призвести до обмеження конституційних прав чи свобод особи.

На підставі цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірки» від 03.02.2021 № 89 (далі - Постанова № 89), якою скорочено строк дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши проведення таких видів перевірок юридичних осіб: тимчасово зупинених документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18 березня 2020 р. та не були завершеними; документальних перевірок, право на проведення яких надається з дотриманням вимог пункту 77.4 статті 77 Кодексу; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 та/або 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Кодексу, суб`єктів господарювання реального сектору економіки, які сформували податковий кредит за рахунок оформлення ризикових операцій з придбання товарів/послуг (із переліку ризикових платників податків, визначених у межах роботи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування оприлюднених у засобах масової інформації фактів можливих корупційних дій посадових осіб органів державної влади, які призвели до значних втрат дохідної частини Державного бюджету України, утвореної відповідно до Постанови Верховної Ради України від 24 квітня 2020 р. № 568-IX); документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.12, 78.1.14, 78.1.15, 78.1.16 пункту 78.1 статті 78 Кодексу.

З огляду на зазначене, в законі, яким є Податковий кодекс України, та у підзаконному нормативно-правовому акті, яким є Постанова № 89, містяться різні умови в частині дії мораторію на проведення документальних перевірок на період дії карантину.

Між тим, відповідно до пункту 2.1. статті 2 Податкового кодексу України зміна положень цього Кодексу може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього Кодексу.

За таких обставин, зміна приписів Податкового кодексу України здійснюється виключно законами про внесення змін до цього Кодексу, відповідно, зміна строків дії мораторію може бути здійснена виключно шляхом прямого внесення змін до Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 5.2. статті 5 Податкового кодексу України, у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу.

За загальним правилом вирішення колізій, передбаченим частиною третьою статті 7 КАС України, у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 92 Конституції України та рішень Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-рп/2008, від 27.02.2020 № 3-р/2020, від 23.06.2009 № 15-рп/2009 не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України.

Так, Конституційний Суд України у рішенні від 22.05.2008 № 10-рп/2008 наголошував на тому, що «законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об`єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх не чинними мають використовуватися окремі закони» (абзаци третій, четвертий підпункту 5.4 пункту 5 мотивувальної частини).

Таким чином, за наявності суперечливих правил і положень щодо дії мораторію на проведення перевірок, що містяться у Податковому кодексу України, з одного боку і в постанові Кабінету Міністрів України № 89, з іншого боку, застосуванню підлягають положення і правила саме Податкового кодексу України.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постановах від 22.02.2022 у справі № 420/12859/21, від 15.04.2022 у справі № 160/5267/21, від 06.07.2022 у справі № 360/1182/21.

Крім того, рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.01.2022 у справі №640/18314/21, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.07.2022, визнано протиправною та нечинною Постанову №89.

Посилання відповідача в обґрунтування правомірності проведеної перевірки на те, що наразі постанова КМУ №89 є чинною, оскільки Верховним Судом у справі №640/18314/21 зупинено дію рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 січня 2022 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2022 року у справі № 640/18314/21, не враховує спірних відносин, оскільки як зазначено судом, дія мораторію на проведення податкових перевірок на період дії карантину встановлена на законодавчому рівні, що прямо закріплено в пункті 52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України та вказана норма в частині обмежень на проведення планових перевірок чинна, її дія не зупинялася.

З огляду на викладене, зважаючи на те, що мораторій на здійснення документальних перевірок, встановлений пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, діє з 18.03.2020 і до теперішнього часу, суд зазначає, що у відповідача були відсутні правові підстави здійснювати перевірку позивача на підставі наказу від 08.12.2021, позаяк така постанова суперечить положенням Податкового кодексу України в частині дії мораторію на проведення документальних перевірок на період дії карантину, та, як наслідок, приймати оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Верховний Суд у постанові від 22.09.2020 у справі № 520/8836/18 зазначив, що перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом, як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України та законами України. Невиконання вимог закону щодо підстави для здійснення документальної позапланової перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другою статті 74 КАС України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, позаяк одержаний з порушенням порядку, встановленого законом та встановлені судами обставини щодо протиправності призначення та здійснення відповідачем перевірки, за наслідками якої і було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, є достатніми для висновку про протиправність податкового повідомлення-рішення, а тому відсутня необхідність перевірки порушення позивачем вимог податкового законодавства.

Верховний Суд у постанові від 29.04.2021 у справі № 320/6192/19 також зауважив, що у разі встановлення протиправності дій податкового органу щодо здійснення перевірки без законних підстав у суду відсутня необхідність аналізу протиправності висновків контролюючого органу по суті виявлених перевіркою порушень.

За таких обставин, призначення відповідачем податкової перевірки за відсутності відповідних правових підстав для цього свідчить про порушення встановленої процедури здійснення перевірки, відтак не створює правомірних наслідків такої перевірки та є достатньою правовою підставою для висновку про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 07.02.2022, прийнятих контролюючим органом за результатами такої перевірки.

Разом з тим, керуючись закріпленим у статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України принципом офіційного з`ясування обставин у справі, суд вважає за доцільне також надати правову оцінку виявленим контролюючим органом в ході перевірки порушенням податкового законодавства та зазначає наступне.

Відповідно до абзацу першого пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (абзац другий пункту 44.1 статті 44 ПК України).

Пунктом 44.2 ст. 44 ПК України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

За змістом приписів п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та отримання послуг.

При цьому, п.198.2 ст.198 цього Кодексу передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Отже, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

За змістом положень абз.1 п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до абз.2 п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України у разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 200.1 статті 200 ПК України визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з абз.1 п.200.2 ст.200 ПК України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Пунктом 200.4 статті 200 ПК України передбачено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Таким чином, фінансовий результат для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, які є підставою для формування податкового обліку платника податків. Податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон №996-ХІV) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а його статтею 3 передбачено, що бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до ч.1 ст.9 Закону №996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена також в пп.1.2 п.1, пп.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704 (далі - Положення), первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до ч.2 ст.9 вказаного Закону та п.2.4 Положення, первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сили і доказовості первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок.

Згідно зі ст.1 Закону №996-ХІV господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Із зазначеного слідує, що наслідки господарської операції можуть враховуватися суб`єктом господарювання для цілей бухгалтерського та податкового обліку, у тому числі при формуванні витрат та податкового кредиту, тільки у випадку підтвердження здійснення цієї операції відповідними первинними документами, що мають відповідати вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, хоч і первинний документ наявний, у податковому та бухгалтерському обліку вони не можуть відображатися.

З аналізу наведених норм слідує, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Відповідно, якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Таким чином, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування об`єкту оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції - дії або події, що спричинили реальні зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства, тобто майновому стані платника податків.

Водночас, наявність формально складених, але недостовірних первинних документів, відповідність яких фактичним обставинам спростована належними доказами, не є безумовним підтвердженням реальності господарської операції.

Відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватись відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

В свою чергу, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки, тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. Наявність належно оформлених первинних документів є обов`язковою ознакою господарської операції, однак не єдиною. По своїй правовій суті господарська операція є операція, яка змінює зміст активів платника податку, а первинні документи лише підвереджують факт її проведення.

Таким чином, основною первинною ознакою господарської операції є її реальність, а наявність первинних документів є вторинною, похідною ознакою. Належне документальне оформлення господарської операції відповідними первинними документами не свідчить про безумовну їх відповідність самому змісту операції. Правові наслідки створює саме господарська операція, а не первинні документи.

Судом встановлено, що висновки контролюючого органу про завищення ФГ «АННА» від`ємного значення податку на додану вартість за серпень 2019 року на суму 186869 грн. та про заниження податку на додану вартість у сумі 1666274,29 грн., в тому числі за серпень 2019 року в сумі 313852,33 грн., за жовтень 2020 року в сумі 396708,96 грн., за листопад 2020 року в сумі 955713,00 грн. ґрунтується на твердженнях про нереальність господарських операції ФГ «АННА» з ТОВ " ТРІУМФ ТРЕЙДГРУП " (код ЄДРПОУ 41717029), ТОВ "ЛВГ-ГРУП" (код ЄДРПОУ 37600363), ТОВ "АВТО ТРЕЙД ЛОГІСТІК" (код ЄДРПОУ 43652739), ТОВ "АГРОЕКО ПЛЮС" (код ЄДРПОУ 43259810) щодо придбання товарів та послуг.

Щодо господарських взаємовідносин ФГ «АННА» з ТОВ " ТРІУМФ ТРЕЙДГРУП " (код ЄДРПОУ 41717029) судом встановлено наступне.

За договором поставки № 010804 від 01.08.2019 року, відповідно до умов якого ТОВ «ТРІУМФ ТРЕЙДГРУП» (постачальник) зобов`язується передати у власність покупцю, а покупець зобов`язується прийняти і оплатити грошові кошти за сільськогосподарську продукцію - мінеральні добрива (УКТ ЗЕД 3102). Умови продажу: FСА с.Чернігівка. Солонянського р-ну, Дніпропетровської області (п. 1.1 Договору).

Продавець зобов`язується передати Товар Покупцю на умовах: FСА с.Чернігівка. Солонянського р-ну. Дніпропетровської область (гі. 3.1 Договору).

Датою відвантаження Товару вважається дата, що вказана у видатковій накладній (п. 3.3 Договору).

Датою передачі Товару Продавцем вважається дата прийняття товару Покупцем, що підтверджується відповідним підписом у видатковій накладній (п. 3.4 Договору).

В межах даного договору ТОВ «ТРІУМФ ТРЕЙДГРУП» здійснило поставку товару (аміачної селітри УКТ ЗЕД 3102409000) на суму 1004 328,00 гри. в тому числі ПДВ 167388,00 три., що підтверджується видатковими накладними: № 20 від 20.08.2019 року, №21 від 21.08.2019 року та 22 від 22.08.2019 року.

Транспортування здійснювалось продавцем ТОВ «ТРІУМФ ТРЕЙДГРУП» (Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. Заводська, 66/68) з власного складського приміщення на склад ФГ «АННА» (с.Чернігівка.Солонянеького р-ну, Дніпропетровської області) відповідно до товарно-транспортних накладних: № 082001 від 20.08.2019 року, №082002 від 20.08.2019 року, № 082101 від 21.08.2019 року, № 082102 від 21.08.2019 року.

Розрахунки між сторонами проведені, що підтверджується карткою рахунку «631» розрахунки з вітчизняними постачальниками. Господарська операція з придбання товару відображена у книзі складського обліку, по бухгалтерському рахунку 631, отримання товару оприбутковано у карточці рахунку 208.

В подальшому ФГ «АННА» використало аміачну селітру УКТ ЗЕД 3102409000 у сільськогосподарській діяльності, що підтверджується актами про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив та засобів хімічного захисту рослин.

Щодо господарських взаємовідносин ФГ «АННА» з ТОВ "ЛВГ-ГРУП" (код ЄДРПОУ 37600363) судом встановлено наступне.

За договором поставки №080103 від 01.08,2019 року, відповідно до умов якого продавець зобов`язується передати у власність Покупцеві, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити грошові кошти за сільськогосподарську продукцію- мінеральні добрива (код УКТ ЗЕД 3105), надалі « Товар». Умови продажу: DAP с.Чернігівка. Солонянського р-ну, Дніпропетровської області (п. 1.1 Договору).

Продавець зобов`язується передати Товар Покупцю па умовах: DAP с.Чернігівка. Солонянського р-ну, Дніпропетровської області (п. 3.1 Договору).

Датою відвантаження Товару вважається дата, що вказана у видатковій накладній (п. 3.3 Договору).

Датою передачі Товару Продавцем вважається дата прийняття товару Покупцем, що підтверджується відповідним підписом у видатковій накладній (п. 3.4 Договору).

В межах даного договору ТОВ «ЛВГ-Груп» здійснило поставку товару (нітроамафоска, аміачна селітра) па суму 2000000,00 гри., в тому числі ПДВ - 333333,33 грн., що підтверджується видатковими накладними № 99 від 23.08.2019 року та № 100 від 23.08.2019 року.

Транспортування здійснювалось продавцем ТОВ «ЛВГ-Груп» (м. Кіровоград, пров. Твардовського, 14) з власного складського приміщення на склад ФГ «АННА» (с.Чернігівка. Солонянського р-ну, Дніпропетровської області) відповідно до товарно-транспортних накладних: № 082306 від 23.08.2019 року. № 082307 від 23.08.2019 року. № 082308 від 23.08.2019 року. № 082304 від 23.08.2019 року. № 082303 від 23.08.2019 року. № 082302 від 23.08.2019 року. № 082301 від 23.08.2019 року.

Розрахунки між сторонами проведені, що підтверджується карткою рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками». Господарська операція з придбання товару відображена у книзі складського обліку, по бухгалтерському рахунку 631, отримання товару оприбутковано у карточці рахунку 208.

В подальшому ФГ «АННА» використало аміачну селітру та нітроамафоску у сільськогосподарській діяльності, що підтверджується актами про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив та засобів хімічного захисту рослин.

Щодо господарських взаємовідносин ФГ «АННА» з ТОВ "АВТО ТРЕЙД ЛОГІСТІК" (код ЄДРПОУ 43652739) судом встановлено наступне.

За договором про надання сільськогосподарських послуг від 01.10.2020 № 3178-0110 між ФГ «ЛИНА» та ТОВ «Авто трейд Логістік», відповідно до умов якого виконавець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених в договорі, з використанням своїх матеріалів, засобів, техніки, виконати сільськогосподарські роботи, а Замовник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим і договором, прийняти і оплатити послуги сільськогосподарської обробки землі відповідно КВЕД 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві.

Виконавець зобов`язується надати послуги по даному договору відповідно до діючих норм та правил. Виконавець зобов`язується надати послуги власними силами, використовуючи власні матеріали та механізми. За результатом надання послуг має бути складено акт прийому-передачі наданих послуг, підписаний у двосторонньому порядку. Виконавець зобов`язується своєчасно складати та передавати замовнику акти на додаткові послуги, якщо виконає їх.

Також, між ФГ «АННА» та ТОВ «Авто трейд Логістік» було укладено договір на технічне обслуговування та ремонт техніки від 02.11.2020 року № 3178-0211, відповідно до умов якого ТОВ «Авто трейд Логістік» (виконавець) зобов`язується виконати технічне обслуговування та ремонт техніки власнимим силами на виїзді. До обслуговування приймаються машини та знаходяться в експлуатації у замовника. Технічний стан машин та технічних засобів визначаються представниками виконавця у присутності представника замовника.

Відповідно договору технічне обслуговування і дрібний ремонт здійснюється на місті у замовника. Середній та капітальний ремонт машин та технічних засобів здійснюється на території замовника виїзною бригадою виконавця. У випадку постійної присутності механіка (виїзної бригади) виконавця у місті знаходження машин (технічних засобів), що обслуговуються, він підпорядковується правилам трудового розпорядку, що діють на підприємстві замовника.

Замовник зобов`язаний своєчасно оплачувати послуги виконавця в повному обсязі та строки, передбачені договором. Вартість послуг погоджується сторонами щодо кожного виду робіт і вказується в акті надання послуг, який є надається після виконання робіт.

В межах договорів ТОВ «Авто трейд Логістік» надало сільськогосподарські послуги, за результатом яких сторони підписали акти наданих послуг на суму 3684915,34 грн., в тому числі ПДВ-614152,56 грн.

Розрахунки між сторонами проведені, що підтверджується карткою рахунку 631 розрахунки з вітчизняними постачальниками».

Щодо господарських взаємовідносин ФГ «АННА» з ТОВ "АГРОЕКО ПЛЮС" (код ЄДРПОУ 43259810) судом встановлено наступне.

За договором купівлі-продажу № 3178-0110 від 01.10.2020 року, відповідно до умов якого Продавець зобов`язується передати у власність Покупця добрива «ЕКОФОСФОАЗОТИН ПЛЮС", згідно видатковим накладним на кожну партію Товару, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити цей Товар згідно порядку і на умовах цього Договору (п. 1.1 Договору).

Ціни, асортимент та кількість Товару узгоджується Сторонами в видаткових накладних, які є невід`ємною частиною цього Договору. Остаточна ціна Договору визначається згідно п. 2.1 по об`єму фактично проданого Товару (п. 1.2 Договору).

Якість Товару повинна відповідати вимогам ДСТУ на товар, якщо інша якість не визначена виробником товару (и. 3.1 Договору).

Право власності на Товар переходить до Покупця з моменту прийняття Товару та оформлення відповідної видаткової накладної (п. 4.2 Договору).

В межах даного договору ТОВ «АГРОЕКО ПЛЮС» здійснило поставку товару (добрива «ЕКОФОСФОАЗОТИН ПЛЮС ") на суму 4429616,40 грн., в тому числі ПДВ - 738269,40 грн., що підтверджується видатковими накладними: № 373 від 02.11.2020 року, № 374 від 02.11.2020 року. № 375 від 02.11.2020 року, № 376 від 03.11.2020 року. № 377 від 03.11.2020 року, № 378 від 03.11.2020 року. № 379 від 04.11.2020 року. № 380 від 04.11.2020 року, №381 від 04.11.2020 року, № 382 від 05.11.2020 року, № 383 від 05.11.2020 року, №372 від 17.11.2020 року № 371 від 17.11.2020 року.

Транспортування здійснювалось продавцем ТОВ «АГРОЕКО ПЛЮС» (м. Кіровоградська ооласгь.с. Велика Севериика. вул. Степова. 20Б) з власного складського приміщення на склад ФГ "АННА» (с.Чернігівка, Солонянського р-ну. Дніпропетровської області) відповідно до товарно- транспортних накладних: № 302 від 16.10.2020, № 303 від 16.10.2020, № 304 від 19.10.2020, № 305 від 19.10.2020, № 373 від 02.11.2020, № 374 від 02.11.2020, № 375 від 02.11.2020, № 376 від 03.11.2020, № 377 від 03.11.2020, № 378 від 03.11.2020, № 379 від 04.11.2020, № 380 від 04.11.2020, № 381 від 04.11.2020, № 382 від 05.11.2020, № 383 від 05.11.2020, № 371 від 17.11.2020. № 372 від 17.11.2020.

Якість підтверджена сертифікатом відповідності №UA0.YT102207-19 добрива «ЕКОФОСФОАЗОТИН ПЛЮС» та засвітчено відповідність ТУ У20.1-43259810-001:20199.

Розрахунки між сторонами проведені, що підтверджується карткою рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками». Господарська операція з придбання товару відображена у книзі складського обліку по бухгалтерському рахунку 631, отримання товару оприбутковано у карточці рахунку 208.

В подальшому ФГ «АННА» використало добрива у сільськогосподарській діяльності, що підтверджується актами про використання мінеральних, органічних і бактеріальних добрив та засобів хімічного захисту рослин.

У Акті перевірки та по тексту відзиву на позовну заяву, відповідач також посилається на те, що по ланцюгу господарських операцій з руху вищевказаного товару встановлено відсутність джерела його законного введення в обіг та реального задекларованого виробництва. Крім того, відповідачем також зауважується, що для здійснення фінансово - господарської діяльності ТОВ «ТРІУМФ ТРЕЙДГРУП», ТОВ «СТРЕЧ МЕГА», ТОВ «ЛВГ-Груп» щодо реалізації (надання) зазначених товарів (робіт, послуг) у підприємства - постачальника відсутні працівники з визначеною кваліфікацією та здібностями, що є підставою стверджувати про їх нереальність.

Однак, відповідачем не надано суду будь-яких доказів на підтвердження неможливості залучення трудових ресурсів за цивільно-правовими угодами.

При цьому, норми податкового законодавства не визначають певний обсяг матеріальних та/чи трудових ресурсів у платника податків при здійсненні господарської діяльності, як критерій правового статусу платника податків щодо формування витрат, які ним понесені.

Суд зазначає, що сама по собі відсутність у контрагентів транспортних засобів, нерухомого майна, земельних ділянок, певної кількості персоналу, не можуть являтися вичерпними ознаками неправомірності вчиненої господарської операції, якщо з інших даних вбачається фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю.

При цьому, суд також враховує те, що відповідачем не надано доказів визнання недійсними у судовому порядку договорів, укладених позивачем з його контрагентами. Виконання позивачем та його контрагентами зобов`язань за договорами підтверджується зібраними по справі доказами.

На думку суду, необґрунтованими є й посилання податкового органу на податкову інформацію, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно ТОВ "ТРІУМФ ТРЕЙДГРУП " (код ЄДРПОУ 41717029), ТОВ "ЛВГ-ГРУП" (код ЄДРПОУ 37600363), ТОВ "АВТО ТРЕЙД ЛОГІСТІК" (код ЄДРПОУ 43652739), ТОВ "АГРОЕКО ПЛЮС" (код ЄДРПОУ 43259810) оскільки вона носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом також в постановах від 11.11.2021 року у справі №813/1345/16, від 19.01.2021 року у справі №808/1996/18, від 07.06.1022 року у справі №826/11447/16, від 06.10.2021 року у справі №120/847/20-а, від 27.04.2022 року у справі №200/5932/19-а.

Так, на переконання суду, неможливо дійти з інформації, що міститься в ІТС "Податковий блок" за відсутності безпосереднього дослідження контролюючим органом фінансово - господарської діяльності даного суб`єкта господарювання, в тому числі щодо наявних обсягів сировини (запасів минулих періодів та їх фактичний стан який міг вплинути на кінцевий об`єм/площу виготовлених ТМЦ).

Про такий висновок суду свідчить правова позиція Верховного Суду викладена у постанові від 28.05.2021 року у справі №804/5965/16, згідно якої, податкова інформація, що наявна в інформаційно - аналітичних базах відносно контрагента позивача, як доказ нереальності здійснення господарських операцій, є безпідставною, оскільки остання носить виключно інформативний характер, не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Оцінюючи висновки податкового органу щодо нереальності господарських операцій, суд приймає до уваги правову позицію Верховного Суду викладену у постанові від 18.06.2021 року у справі № 320/7061/19, згідно якої, порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, не встановлення фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Варто зазначити, що в Акті перевірки більшість доводів податкового органу, за яких останній зробив висновок про нереальність господарських операцій за договорами, укладеними позивачем із ТОВ "ТРІУМФ ТРЕЙДГРУП" (код ЄДРПОУ 41717029), ТОВ "ЛВГ-ГРУП" (код ЄДРПОУ 37600363), ТОВ "АВТО ТРЕЙД ЛОГІСТІК" (код ЄДРПОУ 43652739), ТОВ "АГРОЕКО ПЛЮС" (код ЄДРПОУ 43259810), стосуються або цих контрагентів, або їх контрагентів.

Також, Верховний Суд у постанові від 21.01.2021 року по справі №804/959/16 зазначив, що що визначальним для вирішення справи є дослідження та встановлення фактичного руху активів в процесі виконання укладених договорів, і таке дослідження має бути здійснено на підставі первинних документів, які мають бути належним чином оформлені, в сукупності мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення таких операцій і є підставою для формування податкового обліку платника податків. У справі, що розглядається, позивачем було надано до судів першої та апеляційної інстанції оформлені у відповідності до вимог чинного податкового законодавства первинні документи (договори, договори постачання, накладні та податкові накладні, видаткові накладні, документи на підтвердження здійснення оплати по договорам укладеним з відповідними контрагентами, посвідчення відповідності, рахунки-фактури, копії довіреностей на відповідних відповідальних осіб за постачання/прийняття матеріальних цінностей (товарів), документи на перевезення товарів (містять всю необхідну інформацію щодо транспортування продукції, а саме: найменування вантажовідправника, вантажоодержувача, замовника, пункт навантаження/розвантаження, найменування вагону, прізвища та підписи відповідальних осіб, відомості про вантаж, маса товару, підпис та печатка перевізника) та їх розвантаження на складські приміщення та інші документи), які містять усі необхідні реквізити та відомості, а також у повній мірі відображають зміст господарських операцій. В свою чергу, контролюючим органом не було доведено та надано судам попередніх інстанцій належних доказів відсутності реального характеру господарських операцій між позивачем та його контрагентами за перевіряємий відповідачем період.

Крім того, колегія суддів зазначає, що посилання контролюючого органу на те, що по ланцюгу господарських відносин з придбання/продажу товару, у 3-й та 4-й ланці є суб`єкти господарської діяльності, у яких, за податковою інформацією, відсутня податкова звітність про наявність ресурсів для здійснення господарської діяльності, та/або відсутня інформація щодо наявності необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької діяльності є безпідставними, оскільки відповідачем не було надано судам першої та апеляційної інстанції жодних належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження того, що позивач брав участь у будь-яких господарських відносинах з такими суб`єктами господарської діяльності.

Також, в матеріалах справи відсутні докази встановлення контролюючим органом обставин на підтвердження того, що укладаючи спірні договори, учасники договірних відносин діяли з метою, яка є завідомо суперечною інтересам держави та суспільства. Контролюючим органом не доведено наявності протиправного умислу та мети при укладенні угод позивачем з вказаним контрагентом, що мали місце під час здійснення позивачем підприємницької діяльності.

На думку суду, надані позивачем первинні документи підтверджують формування показників податкової звітності позивача та вказують, що господарська операція, яка є підставою для формування податкового обліку підприємства, відбулась.

Так, рух активів при здійсненні вказаної операції підтверджується документами про оплату, накладною, укладеним договором, документами податкового обліку, копії яких долучені до матеріалів справи та досліджені судом.

Зазначені документи не мають дефектів форми, змісту або походження, які в силу 198, 201 Податкового кодексу України, ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Крім того, суд зазначає, що податковий орган в акті перевірки не ставив під сумнів достовірність даних, вказаних у всіх первинних документах та документах бухгалтерської звітності (договори, рахунки, банківські виписки), а також не зазначав про порушення вимог чинного податкового законодавства при їх формуванні.

При цьому сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних видно, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

Така позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12.06.2018 у справах №826/11879/13-а, № 825/3419/14.

Суд вважає за необхідне зазначити, що жодна норма законодавства не встановлює обов`язку покупця бути обізнаним про джерело походження товару та обов`язку з контролю за дотриманням попередніми контрагентами постачальника правил оподаткування. Тобто, норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності.

Аналогічний правовий висновок містяться в постановах Верховного Суду від 27.05.2021 у справі №820/6980/14 та від 12.03.2019 у справі №804/9057/13-а.

Тож, допущені контрагентом порушення вимог законодавства при створенні підприємства та веденні господарської діяльності можуть потягнути відповідальність щодо нього та не впливають на право позивача на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого (нарахованого) податку на додану вартість та до складу бюджетного відшкодування сплаченого у попередніх періодах постачальнику податку на додану вартість.

Суд звертає увагу на те, що принцип індивідуальної податкової відповідальності - один з принципів, на яких базується чинне податкове законодавство України. Так, відповідно до статті 47 Податкового кодексу України складання податкової звітності покладено на кожного окремого платника податку. При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Крім того, чинне законодавство не покладає на підприємство обов`язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів.

У відповідності до ст.61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, що свідчить про те, що, у разі коли контрагент не виконав свого зобов`язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо неплатника, а не інших осіб, у т.ч. його контрагентів. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на віднесення сплачених ним у ціні товару (послуг) відповідних сум до складу податкового кредиту з ПДВ, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо цього та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Аналогічну правову позицію підтримано Верховним Судом у постановах, зокрема, від 24.01.2018 у справі №824/942/13, від 14.03.2018 у справі №803/1198/16.

Суд зазначає, що висновки контролюючого органу про відсутність у контрагента позивача (по ланцюгу постачання) трудових та матеріально - технічних ресурсів контролюючим органом зроблено виключно на підставі аналізу зібраної та опрацьованої узагальненої податкової інформації наявної в базі даних ДПС, проте податкова інформація, що наявна в інформаційно - аналітичних базах відносно контрагента позивача по ланцюгах постачання, носить виключно інформативний характер та сама по собі, окремо від інших доказів або за їх відсутності, не доводить наявності податкових правопорушень, на які посилається контролюючий орган.

Крім того, суд вказує, що контролюючим органом не було проведено контрольних заходів щодо контрагента постачальника позивача та дослідження його первинних документів, не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили, що наявні у контрагента трудові ресурси та матеріально - технічне забезпечення були недостатніми для проведення господарської діяльності з надання послуг, обумовленого укладеними договорами з позивачем, як не було доведено та надано належних доказів, які б свідчили про наявність фактів та свідчили про протиправну поведінку контрагента та про обізнаність платника податків щодо такої поведінки та злагодженості дій між ними.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 10.04.2020 у справі №804/1984/16.

Більш того, суд вважає за необхідне звернути увагу на висновок Верховного Суду, висловлений, зокрема, в постановах від 17.04.2018 у справі №826/14549/15, від 06.02.2018 у справі №816/166/15-а, від 13.08.2020 у справі №520/4829/19, від 21.10.2020 у справі №140/1845/19 та від 19.11.2021 у справі №160/6707/20, згідно з яким відсутність у контрагента матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.

Так само не може свідчити про відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання взятих на себе зобов`язань посилання податкового органу на відсутність достатньої кількості штатних одиниць, оскільки наведені обставини не позбавляють суб`єкта господарювання можливості здійснювати посередницьку діяльність, залучати виробничі та трудові ресурси інших суб`єктів господарювання для виконання зобов`язань по укладених ним договорах.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.10.2019 у справі № 826/16601/18.

Отже, суд робить висновок, що по-перше, податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, не є обов`язковим свідченням нереальності господарських операцій, за умови їх підтвердження належними і допустимими первинними документами, які є підставами формування бухгалтерського обліку.

По-друге, суд вказує, що сама по собі відсутність необхідних матеріальних чи трудових ресурсів у контрагентів платника податків не є безумовним свідченням нереальності господарської операції, оскільки їх наявність або відсутність (ресурсів) у господарюючих суб`єктів не має правового значення для вирішення питання про наявність наміру сторін на реальне настання правових наслідків, обумовлених укладеними правочинами.

При цьому, контролюючим органом не надано належних та допустимих доказів на спростування реальності господарської операції, зокрема, не долучено до матеріалів перевірки жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб позивача або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду відносно контрагента позивача, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. Контролюючим органом не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, не наведено будь-яких доводів щодо здійснення спірної операції за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) позивача та наміру одержати економічний ефект. Податкова ж інформація щодо контрагента позивача не може слугувати підставою для відмови позивачу в отриманні податкової вигоди за відсутності доведення податковим органом недобросовісних узгоджених дій сторін господарської операції або обізнаності платника податку із податковими зловживаннями контрагента.

Разом з тим, зазначені обставини, які фактично носять характер припущень з боку контролюючого органу, недостатні, щоб стверджувати про нереальність господарської операції між позивачем та його контрагентом.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.12.2019 у справі №814/1439/17.

Щодо зауважень контролюючого органу, щодо того, що до перевірки не надані сертифікати якості придбаної продукції, тому не можливо підтвердити походження ТМЦ та встановити її виробника - імпортного або українського, то надаючи оцінку обставинам щодо встановленого порушення, судом ураховано, що діюче законодавство не пов`язує виникнення права на податковий кредит з ПДВ з відомостями про етапи виробництва, ТУ, нормами списання сировини та оприбуткування готової продукції, плановими (нормативними) та фактичними калькуляціями тощо, оскільки вказані відомості/документи не складаються платниками податків в разі фактичного здійснення господарської операції з придбання основних засобів, сировини, матеріалів, напівфабрикатів, готової продукції, а отже вказаними документами не можна підтвердити чи спростувати виникнення у платника податків від`ємного значення з ПДВ у перевіряємому періоді.

Крім того, вищевказані документи не є первинними бухгалтерськими документами у відповідності до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Аналогічна правова позиція відображена в постанові ВСУ від 10.06.2019 у справі №804/5840/16 (адміністративне провадження №К/9901/35378/18).

Відповідно до матеріалів справи на момент здійснення господарських операції із позивачем ТОВ " ТРІУМФ ТРЕЙДГРУП " (код ЄДРПОУ 41717029), ТОВ "ЛВГ-ГРУП" (код ЄДРПОУ 37600363), ТОВ "АВТО ТРЕЙД ЛОГІСТІК" (код ЄДРПОУ 43652739), ТОВ "АГРОЕКО ПЛЮС" (код ЄДРПОУ 43259810) були зареєстровані як юридичні особи, перебували на обліку у відповідному територіальному ДПІ, володіли спеціальною податковою правосуб`єктністю (зокрема, станом на день складання податкової накладної були платником ПДВ), яка, у тому числі, надавала право за рахунок проведеної операції формувати його покупцю податковий кредит.

У контексті наведеного суд зазначає, що на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій позивачем надано належно оформлені первинні документи та інші документи, складені в межах вчиненої господарської операції, які в сукупності свідчать про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій та використання придбаного товару в межах господарської діяльності позивача, що є підставою для формування платником податкового обліку.

У свою чергу викладені відповідачем аргументи є недостатніми, оскільки податкове законодавство України не ставить право платника податків в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу, знаходження за заявленою юридичною адресою тощо. В разі порушення контрагентом податкової дисципліни відповідальність та негативні наслідки мають настати, саме, для цієї особи.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку. Отже, господарська операція пов`язана не з фактом підписання договору, а з фактом руху активів платника податків та руху його капіталу. Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК.

Згідно правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 19 січня 2022 року у справі №1540/3501/18, податкове законодавство не встановлює перелік первинних документів, складенням яких мають оформлюватися ті чи інші операції. Разом з тим відповідні первинні документи повинні містити усі необхідні реквізити, визначені частинами першою, другою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», повну інформацію про виконану господарську операцію та виступати носіями достовірних відомостей про таку операцію та її учасників.

Під час розгляду справи судом не встановлено невідповідність первинних документів, доданих до матеріалів справи, вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку. Копії первинних документів за операціями з контрагентами надавались як до перевірки, так і на запити контролюючого органу, що не заперечено відповідачем.

Поряд з цим, суд зазначає, що Податковий кодекс України визначає податкову накладну, як єдиний документ, який підтверджує суми податкового кредиту і на підставі якого платник податків має право формувати податковий кредит. При цьому, податкове законодавство не ставить в залежність право платника податків на податковий кредит від факту декларування та сплати контрагентом його зобов`язань.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідачем під час судового розгляду не заперечено, що податкові накладні, на підставі яких позивач сформував податковий кредит, зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних.

У постановах Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №560/2648/19, від 02 лютого 2022 року у справі №560/4185/19 висловлено правову позицію у справах з подібними правовідносинами, щодо того, що положення пунктів 12, 13, 14, 17 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, зокрема в частині здійснення розшифрування та проведення перевірки податкових накладних після їх надходження до ДПС, у випадку недотримання форми та порядку заповнення податкових накладних податковий орган наділений повноваженнями відмовити у реєстрації податкової накладної, або зупинити її реєстрацію.

У свою чергу відповідачем не подано до суду жодних доказів того, що у податкового органу під час здійснення реєстрації зведених податкових накладних виникли сумніви з приводу дотримання позивачем вимог щодо форми та порядку заповнення податкових накладних.

Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень.

У пункті 53 рішення у справі "Федорченко та Лозенко проти України" ЄСПЛ зазначив, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Так, наведені інспекцією аргументи не є достатньо вагомими, чіткими та узгодженими доказами, що спростовують реальність господарських операцій між позивачем та контрагентом, факт чого підтверджується належними та допустимими доказами в розумінні положень статті 74 КАС України. Чинним законодавством України на сторону господарських операцій - покупця товару (робіт, послуг), який є платником податків, не покладено обов`язку в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії постачальників товару (послуг) зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на формування валових витрат та податкового кредиту.

Контролюючим органом не подано доказів, які однозначно свідчили б про неправдивість одержаних від платника документів, підтверджували б фіктивний характер спірної операції та недобросовісність позивача як платника податків, відповідачем не надано суду жодних доказів, які підтверджували б те, що вчинення правочину (укладення договору), на підставі якого виникли взаємовідносини між позивачем та контрагентом не відповідали дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав та обов`язків чи свідчили б про незвичність цін за спірною операцією, або про невідповідність господарської операції цілям та завданням статутної діяльності товариства, господарській меті з метою досягнення правових наслідків та які порушують публічний порядок, суперечать моральним засадам суспільства та спрямовані на заволодіння майном держави.

Отже, позивач як платник податків самостійно несе відповідальність за достовірність і своєчасність обчислення та сплату, лише, ним самим податку до бюджету відповідно до законодавства України. Він не може нести відповідальність за порушення контрагентами правил здійснення господарської діяльності та/або податкової дисципліни, як і не може нести відповідальність за неподання контрагентом первинних документів. У разі якщо контрагентом були допущені порушення норм податкового або іншого законодавства, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цього контрагента, а не сумлінного платника податків.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 14.03.2018 у справі №803/1198/16.

У відповідності до ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням вищевикладеного, податкове повідомлення-рішення № 0023040718 від 04 лютого 2022 року та №0022990718 від 04 лютого 2022 року є протиправними та підлягають скасуванню, а позовні вимоги, відповідно, - задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Питання щодо розподілу судових витрат врегульовані ст.139 КАС України.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням наведеного, а також зважаючи на задоволення позовних вимог у повному обсязі, судові витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем при зверненні до суду з цією позовною заявою, у сумі 26840,00 грн. підлягають відшкодуванню на користь останнього шляхом стягнення їх з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань.

Керуючись статтями 9, 73-78, 90, 139, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Фермерського господарства «АННА» (52420, Дніпропетровська область, Солонянський район, село Чернігівка, код ЄДРПОУ 31785328) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-А, код ЄДРПОУ ВП: 44118658) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 0023040718 від 04 лютого 2022 року;

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №0022990718 від 04 лютого 2022 року.

Стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-А, код ЄДРПОУ ВП: 44118658) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Фермерського господарства «АННА» (52420, Дніпропетровська область, Солонянський район, село Чернігівка, код ЄДРПОУ 31785328) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 26 840,00 грн. (двадцять шість тисяч вісімсот сорок гривень 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено 16 листопада 2023 року.

Суддя І.В. Тулянцева