Рішення

від 15.12.2023 по справі 400/7087/23

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 грудня 2023 р. № 400/7087/23 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Ярощука В.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу

за позовом:Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, вул. Потьомкінська, 17, м.Миколаїв, 54005,

до відповідача:МИКОЛАЇВСЬКОГО МІСЦЕВОГО БЛАГОДІЙНОГО ФОНДУ «ВИХІД», вул. Потьомкінська, 16, м. Миколаїв, 54031,

про:стягнення 164 056,44 грн,

ВСТАНОВИВ:

14 червня 2023 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (далі позивач) до МИКОЛАЇВСЬКОГО МІСЦЕВОГО БЛАГОДІЙНОГО ФОНДУ «ВИХІД» (далі відповідач) про стягнення з відповідача на користь позивача суму адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2022 році: загальна сума заборгованості 164056,44 грн, з яких адміністративно-господарській санкції 157383,21 грн та пеня за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій в сумі 6673,23 гривні.

Позов обґрунтовано позивачем тим, що середньооблікова чисельність штатних працівників з інвалідністю у відповідача є меншою ніж встановлено нормативом згідно з частиною першою статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (далі Закон № 875-ХІІ), і він не сплатив самостійно адміністративно-господарську санкцію. Загальна сума заборгованості за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2022 рік складає 164056,44 грн, з яких адміністративно-господарська санкція 157383,21 грн та пеня за порушення термінів сплати адміністративно-господарської санкції в сумі 6673,23 гривні.

У відзиві на позовну заяву від 30.06.2023 № 74 відповідач заперечив проти позову, просив суд відмовити в задоволенні позовної заяви повністю, умотивувавши свою позицію тим, що:

за 2022 рік інформація з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування повинна була бути надіслана Пенсійним фондом України Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до 25.02.2023, однак в цей час не діяв Порядок надання Пенсійним фондом України Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю інформації з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 10.03.2023 № 14-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.03.2023 за № 457/39513 (далі Порядок № 14-2);

позивачем сформований розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій на підставі даних, отриманих з порушенням порядку, встановленого законом, відповідно, такі докази є недопустимими, а отже не повинні братися судом до уваги;

після виявлення ознак порушень законодавства про створення робочих місць для осіб з інвалідністю протягом року, підтвердження даних фактів відповідною перевіркою та надіслання до 10 березня розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, у Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю є підстави для звернення до суду з відповідним позовом; тому позивач передчасно звернувся з позовом до відповідача про стягнення зазначених у позові сум;

оскільки до позовної заяви позивачем не долучено доказів щодо підтвердження невиконання нормативу по працевлаштуванню інвалідів, перелік яких встановлений пунктом 3.3 Порядку нарахування пені та її сплати, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 15.05.2007 № 223, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.05.2007 за № 552/13819 (далі Порядок № 223), підстав для нарахування пені у позивача не має.

У відповіді на відзив від 10.07.2023 № 06.2-11/05/1172 позивач заперечив проти наведених у відзиві аргументів, закцентувавши увагу на тому, що:

Законом № 875-ХІІ термін для направлення розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій не визначений, а термін 10 березня це термін для визначення роботодавців, які не виконали норматив;

оскільки роботодавці зобов`язані самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», тому позивач може надсилати такі розрахунки лише після 15 квітня наступного за роком, в якому відбулося порушення;

форми, визначені Порядком № 14-2, Пенсійний фонд України надсилає безпосередньо до Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, а не до його територіальних органів, яким є позивач;

вся інформація, яка міститься в Державному реєстрі загальнообов`язкового державного соціального страхування, отримується виключно від роботодавців;

умови нарахування пені визначені частиною другою статті 20 Закону № 875-ХІІ; позивач нарахував пеню відповідачу з 18.04.2023 по день подання позовної заяви з врахуванням пункту 3.5 Порядку № 223, оскільки 15.04.2023 припало на п`ятницю, 16.04.2023 суботу;

відповідач у відзиві не заперечує, що ним було допущення порушення, проте жодної дії щодо його недопущення у 2022 році ним здійснено не було.

Відповідач правом на подання заперечень не скористався.

15.06.2023 Миколаївський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про відкриття провадження в адміністративній справі № 400/7087/23 та розгляд її за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

21.07.2023 відповідач подав клопотання про закриття провадження у справі, у задоволенні якого ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 15.12.2023 відмовлено.

31.07.2023 через канцелярію суду надійшло клопотання відповідача про зупинення провадження у справі № 400/7087/23, яке вмотивоване тим, що він звернувся до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом до позивача про визнання протиправним та скасування розрахунку сум адміністративного-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням у 2022 році нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

04.08.2023 Миколаївським окружним адміністративним судом постановив ухвалу про зупинення провадження в адміністративній справі № 400/7087/23 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 400/8984/23.

24.11.2023 позивач подав до суду заяву про поновлення провадження у справі № 400/7087/23, яке аргументував тим, що рішення Миколаївського окружного адміністративного суду у справі № 400/8984/23 набрало законної сили 20.11.2023.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 27.11.2023 поновлено провадження у справі та продовжено його зі стадії, на якій було зупинено.

12.12.2023 Миколаївський окружний адміністративний суд постановив ухвалу про витребування у відповідача доказу, яка ним була виконана у строк, встановлений судом.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно і всебічно з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.

За розрахунком позивача, виходячи з середньооблікової кількості штатних працівників у 2022 році 8 осіб, відповідач повинен був працевлаштувати 1 особу з інвалідністю. Натомість середньооблікова чисельність штатних працівників з інвалідністю у відповідача в 2022 році становила 0 осіб. За невиконання вказаного нормативу позивач нарахував заборгованості на суму 164056,44 грн, з яких адміністративно-господарській санкції 157383,21 грн та пеня за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій в сумі 6673,23 гривні.

17.04.2023 розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2022 рік, було розміщено в електронному кабінеті відповідача на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України.

З метою стягнення з відповідача адміністративно-господарської санкції та пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарської санкцій, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з такого.

Відповідно до частини першої статті 238 Господарського кодексу України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб`єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб`єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Абзацом третім частини першої статті 239 Господарського кодексу України встановлено, що одним з видів адміністративно-господарських санкцій є адміністративно-господарські штрафи.

Адміністративно-господарський штраф це грошова сума, що сплачується суб`єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності (частина перша статті 241 Господарського кодексу України).

Згідно з частиною першою статті 19 Закону № 875-ХІІ для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів. (частина перша статті 20 Закону № 875-ХІІ).

Отже, за недотримання підприємствами, установами, організаціями встановлених нормативів робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю передбачено юридичну відповідальність у виді адміністративно-господарської санкції адміністративно-господарського штрафу.

Відповідно до частин четвертої і п`ятої статті 20 Закону № 875-ХІІ адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

У разі несплати адміністративно-господарських санкцій або пені чи неможливості їх сплати за рішенням суду їх стягнення в примусовому порядку може бути звернено на майно підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичної особи, яка використовує найману працю, в порядку, передбаченому законом.

Згідно з частиною тринадцятою статті 19 Закону № 875-ХІІ Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю щороку до 10 березня в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності здійснює визначення підприємств, установ та організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, та надсилає їм розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, обчислених відповідно до статті 20 цього Закону.

Абзацом шостим підпункту 2 пункту 2 Положення про централізований банк даних з проблем інвалідності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 № 121 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2018 № 1205) (далі Положення № 121), встановлено, що основним завданням централізованого банку даних з проблем інвалідності є виконання роботодавцями нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю, а також нарахування сум адміністративно-господарських санкцій та пені, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням роботодавцями такого нормативу за попередній рік.

Згідно з абзацом тринадцятим підпункту 3 пункту 6 Положення № 121 до повноважень користувачів банку даних центрального рівня належить: Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю формування розрахунків сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, обчислених відповідно до статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні».

Відповідно до пункту 29 пункту 6 Положення про Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 14.04.2011 № 129, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.04.2011 за № 528/19266 (у редакції наказу Міністерства соціальної політики України 27.03.2017 № 477), Фонд відповідно до покладених на нього завдань виявляє в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та банку даних підприємства, організації громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю та надсилає їм розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік.

З наведеного слідує, що обов`язок щодо розрахунку адміністративно-господарської санкції за порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 Закону № 875-ХІІ, покладається на підприємства, установи і організації.

Крім цього, виконання цього обов`язку зовсім не залежить від факту проведення (непроведення) Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю відповідного розрахунку. Як наслідок, порушення Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю порядку розрахунку розміру відповідної адміністративно-господарської санкції не є підставою для звільнення підприємств, установ і організацій від обов`язку сплатити відповідний штраф і пеню.

У рішенні від 18.10.2023 у справі № 400/8984/23, яке набрало законної сили 20.11.2023, і яке відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України має преюдиціальне значення для цієї справи, Миколаївський окружний адміністративний суд зазначив:

«Що стосується відшкодування сум адміністративно-господарських санкцій, то вони не можуть бути примусово відшкодовані на підставі розрахунку відповідача. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом. Тобто, оцінка поданого розрахунку може бути надана під час розгляду справи за позовом ЗОВ ФСЗОІ про стягнення з підприємства сум адміністративно-господарських санкцій у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2022 рік.

Отже, Розрахунок є документом, яке підтверджує факт діяльності ЗОВ ФСЗОІ та є лише носієм доказової інформації, не містять обов`язкових для виконання приписів, не тягнуть за собою виникнення, зміну або припинення прав та обов`язків, не є рішенням суб`єкта владних повноважень в розумінні приписів ст. 17 КАС України, його скасування не призведе до захисту прав позивача, а тому позивачем обраний неправильний спосіб захисту порушеного права.

Подібна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 18.10.2016 року у справі №500/2776/14-а, в якій зазначено, що у порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке порушує безпосередньо права чи обов`язки позивача.»

З огляду на вищевикладене суд відхилив усі аргументи відповідача щодо порушення позивачем порядку проведення відповідних розрахунків, оскільки їх порушення жодним чином не впливає на обов`язок відповідача сплатити штраф та пеню у випадку порушення ним нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю.

Що стосується твердження відповідача про відсутність підстав для нарахування пені, передбачених пунктом 3.3 Порядку № 223, то воно також є необґрунтованим, оскільки позивач просить стягнути пеню за відповідний період одночасно із адміністративно-господарською санкцією. Тобто підставою для стягнення пені в разі задоволення позову буде судове рішення в цій справі.

Щодо наявності підстав для застосування до відповідача адміністративно господарської санкції, то суд зазначає таке.

Відповідно до статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно з частинами першою і третьою статті 18 Закону № 875 забезпечення прав осіб з інвалідністю на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для таких осіб умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За змістом частини третьої статті 181 Закону № 875 Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у особи з інвалідністю кваліфікації та знань, з урахуванням її побажань.

Згідно з абзацом другим пункту 4 частини третьої статті 50 Закону України «Про зайнятість населення» роботодавці зобов`язані, зокрема, своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про: попит на робочу силу (вакансії).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що на роботодавця покладається обов`язок самостійного працевлаштування осіб з інвалідністю шляхом створення робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю та інформування про таку кількість створених робочих місць органи працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі й центри зайнятості, однак законодавством не покладено обов`язок на роботодавців здійснювати самостійний пошук працівників серед осіб з інвалідністю.

Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 02.05.2018 у справі № 804/8007/16, від 09.06.2021 у справі № 920/474/20 та від 22.08.2023 у справі № 120/2403/20-а.

На виконання пункту 4 частини третьої статті 50 Закону України «Про зайнятість населення» наказом Міністерства соціальної політики України від 12.04.2022 № 827-22 «Про затвердження форми звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» та Порядку її подання», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.05.2022 за № 565/37901, затверджено Порядок подання форми звітності № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» (далі Порядок № 827-22).

Періодичності подачі звітності за формою №3-ПН законодавством не встановлено, але передбачено, що така звітність подається не пізніше 3 робочих днів з дати відкриття вакансії, тобто передбачено одноразове інформування про кожну вакансію (пункт 1.5 Порядку № 827-22).

Тому, якщо роботодавець одноразово подав звітність форми № 3-ПН «Інформація про попит на робочу силу (вакансії)» у строк не пізніше 3 робочих днів з дати відкриття вакансії, він виконав обов`язок своєчасно та в повному обсязі у встановленому порядку подати інформацію про попит на робочу силу (вакансії). Це означає, що в такому випадку учасник господарських відносин вжив залежних від нього передбачених законодавством заходів для відповідності середньооблікової чисельності працюючих інвалідів установленим нормативам, тобто заходів для недопущення господарського правопорушення.

Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 20.05.2019 у справі № 820/1889/17, від 11.09.2020 у справі №440/2010/19 та від 03.08.2023 у справі №120/4975/22.

У відзиві на позовну заяву відповідач нічого не зазначив про вжиті ним заходи щодо працевлаштування осіб з інвалідністю у 2022 році.

Поряд з цим, згідно з відомостями, що наведені в рядку № 116 додатку 2 до листа Миколаївської філії Миколаївського обласного центру зайнятості від 18.05.2023 № 962/2-23м, відповідач не подавав у 2022 році звітність 3-ПН.

Отже, у матеріалах справи відсутні докази щодо створення відповідачем робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, зокрема, подання до центру зайнятості звітності за формою № 3-ПН з вакансіями для осіб з інвалідністю.

Середньооблікова чисельність штатних працівників відповідача у 2022 році становила 8 осіб, з яких не було жодної особи з інвалідністю. Ці факти відповідач у заявах по суті справи не заперечує.

Тому згідно з частиною першою статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» відповідач мав працевлаштувати 1 особу з інвалідністю, однак відповідач не виконав у 2022 році норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю.

Будь-яких заперечень щодо правильності проведення позивачем розрахунку адміністративно-господарських санкцій відповідач суду не надав, а суд порушень в їх обчисленні не встановив.

Що стосується обрахунку пені, то позивач правомірно нарахував її з 18.04.2023 по день подання позовної заяви, оскільки відповідно до пункту 3.5 Порядку № 223 у випадку, коли строк сплати збігається з вихідним (святковим) днем, то останнім днем граничного строку сплати вважається перший робочий день після вихідного (святкового) дня, а пеня нараховується, починаючи з другого робочого дня після вихідного (святкового) дня (15.04.2023 припало на п`ятницю, 16.04.2023 суботу).

Таким чином, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно з частиною другою статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведення експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача, який є суб`єктом владних повноважень, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 5, 9, 22, 139, 241-246, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позов Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (вул. Потьомкінська, 17, м. Миколаїв, 54005, код ЄДРПОУ: 20917114) до МИКОЛАЇВСЬКОГО МІСЦЕВОГО БЛАГОДІЙНОГО ФОНДУ «ВИХІД» (вул. Потьомкінська, 16, м. Миколаїв, 54031; код ЄДРПОУ: 26363390) задовольнити повністю.

2. Стягнути з МИКОЛАЇВСЬКОГО МІСЦЕВОГО БЛАГОДІЙНОГО ФОНДУ «ВИХІД» (вул. Потьомкінська, 16, м. Миколаїв, 54031; код ЄДРПОУ: 26363390) на користь Миколаївського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (вул. Потьомкінська, 17, м. Миколаїв, 54005, код ЄДРПОУ: 20917114) суму адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2022 році: загальну суму заборгованості 164056 (Сто шістдесят чотири тисячі п`ятдесят шість) гривень 44 копійки, з яких адміністративно-господарські санкції 157383,21 (Сто п`ятдесят сім тисяч триста вісімдесят три) гривні 21 копійка та пеня за порушення термінів сплати адміністративно-господарської санкції в сумі 6673 (Шість тисяч шістсот сімдесят три) гривні 23 копійки.

3. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

4. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

5. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.Г.Ярощук

Рішення складено в повному обсязі 15 грудня 2023 року