Постанова

від 05.12.2023 по справі 520/7743/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Супрун Ю.Ю.

05 грудня 2023 р.Справа № 520/7743/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Мельнікової Л.В.,

Суддів: Рєзнікової С.С. , Бегунца А.О. ,

за участю секретаря судового засідання Колесник О.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду у місті Харкові справу за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13 червня 2023 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

07.04.2023 позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі - ГУ ДПС у Харківській області, контролюючий орган), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харкiвськiй області від 21.02.2023 № 000/2866/2405-2035, № 000/2871/2405-2035, № 000/2869/2405-2035.

Вимоги мотивував тим, що нормами Податкового кодексу України (надалі за текстом - ПК України), не передбачено проведення індексації орендної плати, натомість підлягає індексації нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Зазначає, що в укладеному між позивачем та Харківською міською радою Харківської області договорі оренди земельної ділянки чітко встановлений розмір орендної плати, який є істотною умовою договору.

Посилається на те, що відповідно до договору оренди земельної ділянки від 20.06.2003, позивач має сплачувати орендну плату за рік користування земельною ділянкою у розмірі 35 715.00 грн., що не відповідає сумі, яка зазначена у отриманих податкових повідомленнях рішеннях за 2019, 2020, 2021, а саме 67 760.31 грн. До позову позивачем додано докази сплати орендної плати у сумі 35 715.00 грн.

Зазначає, що відповідач при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень фактично в односторонньому порядку змінив умови договору оренди земельної ділянки в частині визначення (збільшення) розміру орендної плати, що в свою чергу є порушенням умов договору оренди та законодавства.

Заперечуючи вимоги адміністративного позову, відповідач зазначив, що згідно з п. 289.1 ст. 289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати за землю використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

Відповідно до інформаційних ресурсів ГУ ДПС в Харківській області Масалітін П.В, зареєстрований платником орендної плати за використання земельної ділянки, яка розташована за адресою : АДРЕСА_1 . Загальна площа становить 0,0817 га (кадастровий номер 6310137900.10:004:0101). Орендна плата сплачується на підставі Договору, що укладений між ОСОБА_1 та Харківською міською радою.

Зазначає, що рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 20.10.2016 по справі № 639/7049/15-ц внесено зміни до пункту 2.1 Договору і викладено у наступній редакції: «Плата за землю вноситься орендарем щомісячно на рахунок управління Державної казначейської служби України у м. Харкові Харківської області. Розмір орендної плати за земельну ділянку згідно з розрахунком 384/14 від 30.10.2013 на рік становить 6,4% від її нормативної грошової оцінки і складає 35 715 грн. 84 коп. або в місяць 2 976 грн. 32 коп.»

Відповідно до ухвали Жовтневого районного суду м. Харкова від 11.02.2020 по справі № 639/7049/15-ц нормативно грошова оцінка земельної ділянки відповідно до витягу з технічної документації № 104 від 30.10.2013 становить 558 060.00 грн. Сума орендної плати становить 6,4 відсотка від нормативної грошової оцінки, що становить 35 715. 84 грн. на рік.

Посилається на те, що розмір орендної плати з урахуванням коефіцієнта індексації за 2019 становить 35 715.84 Ч 1.249 x 1.433 x 1.06 x 1 x 1 = 67 760.31 грн. Розмір орендної відповідно за 2020 рік та 2021 рік становить 67 760.31 грн.

Вважає, що відповідачем правомірно прийнято податкові повідомлення-рішення про визначення податкових зобов`язань з орендної плати за землю від 21.02.2023 № 000/2866/2405-2035, № 000/2871/2405-2035, № 000/2869/2405- 2035.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13.06.2023 (розгляд справи відбувся за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) вимоги адміністративного позову ОСОБА_1 задоволено в повному обсязі.

Судовим рішенням визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харкiвськiй області від 21.02.2023 № 000/2866/2405-2035, № 000/2871/2405-2035, № 000/2869/2405-2035.

За рахунок бюджетних асигнувань з ГУ ДПС у Харківській області на користь ОСОБА_1 суму судового збору у розмірі 2032.81 грн.

Судове рішення вмотивовано тим, що в самому Договорі оренди (п.4.1) сторони погодили, що зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. Тобто одностороння зміна умов договору не допускається. Суд констатував, що відповідач при прийнятті оскаржуваних податкових повідомлень-рішень фактично в односторонньому порядку змінив умови Договору в частині визначення (збільшення) розміру орендної плати, що у свою чергу є порушенням умов Договору та норм матеріального права, зокрема, ст. 651 ЦК України та ст. 23 Закону України «Про оренду землі».

Суд зазначив, що зміна індексації нормативної грошової оцінки є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати шляхом внесення відповідних змін до договорів оренди землі його учасниками. Зазначене не тягне автоматичну зміну умов договорів щодо розміру орендної плати, а відтак і відповідного донарахування податковим органом суми податкового зобов`язання з орендної плати за оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями.

Також суд посилався на те, що зазначив, що відповідачем не надано належних доказів на підтвердження правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень.

Не погоджуючись із судовим рішенням, в апеляційній скарзі ГУ ДПС у Харківській області, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що згідно з п. 289.1 ст. 289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати за землю використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

У п. 289.2 ст. 289 ПК України визначено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення станом на 1 січня поточного року, що визначається за формулою: Кі = І : 100, де І - індекс споживчих цін за попередній рік.»

За інформацією, розміщеною на офіційному сайті Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення, розрахований відповідно до п. 289.2 ст. 289 ПК України, станом на 1 січня поточного року становить 1,0.

Зазначає, що відповідно до Договору оренду розмір орендної плати з урахуванням коефіцієнта індексації за 2019 становить: 1 058 754.79 (нормативно грошова оцінка з урахуванням індексації за 2019 ) х 6.4% (розмір орендної плати за земельну ділянку) = 67 760.31 грн.

Ураховуючи, що коефіцієнт індексації нормативно грошової оцінки земель за 2020 та 2021 роки відповідно становить 1, то розмір орендної плати за 2020 становить 67 760.31 грн., та за 2021 становить 67 760.31 грн.

Посилається на те, що суд помилково зробив висновок, шо при визначенні позивачу розміру орендної плати відповідачем застосовувався коефіцієнт індексації до орендної плати, а не до нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

ГУ ДПС наполягає на тому, шо контролюючим органом при винесенні оскаржуваних податкових повідомлень-рішень позивачу про визначення податкових зобов`язань з орендної плати з фізичних осіб розрахунок орендної плати здійснювався з урахуванням індексації нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Аргументи, наведені контролюючим органом в обґрунтування вимог апеляційної скарги, фактично аналогічні наведеному у відзиві на позов.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач ОСОБА_1 , просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, обґрунтовуючи таке прохання доводами, які по сутті аналогічні підставам звернення до суду, викладеними у позовній заяві.

За приписами ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (ч. 1 ст. 308). Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (ч. 2 ст. 308).

За приписами ч. 1 ст. 78 КАС України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів і вимог апеляційної скарги та перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а судове рішення на підставі ст. 317 КАС України слід скасувати, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 20.06.2003 між позивачем ОСОБА_1 та Харківською міською радою Харківської області укладено договір оренди земельної ділянки ВАК № 910082 (надалі за текстом договір оренди), предметом якого є надання орендодавцем (Харківською міською радою Харківської області) в платне користування (оренду) ОСОБА_1 (орендар) земельну ділянку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 0.0817 га, в тому числі під забудовою 0.0451 га, інших угідь 0.0366 га.

Відповідно до п. 1.2 Договору оренди земельна ділянка виділяється строком до 05.02.2022 для обслуговування складу.

Відповідно до п. 2.1 Договору оренду плата за землю вноситься орендарем щомісячно у вигляді орендної плати у грошовій формі у розмірі 260.08 грн.

Відповідно до п. 2.2 Договору оренду орендна плата за землю збільшується при зміні розміру земельного податку відповідно до Законів України, при цьому сторони укладають додаткову угоду, яка є невід`ємною частиною цього договору оренди.

Відповідно до п. 4.1 Договору оренди зміна умов договору здійснюється в письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір оскаржується в судовому порядку.

Договір оренди ВАК № 910082 зареєстровано у Харківському міському управлінні земельних ресурсів в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі (книга № 4) від 17.07.2023 № 7916/03. Зареєстровано у Харківському регіональному центрі державного земельного кадастру.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Харків від 20.10.2016 у справі № 639/7049/15-ц було прийнято рішення : вважати зміненим пункт 2.1 договору оренди землі від 07.09.2005, укладеного між Харківською міською радою Харківської області та ОСОБА_1 , і викласти його у такій редакції: « Плата за землю вноситься орендарем щомісячно на рахунок управління Державної казначейської служби України у м. Харкові Харківської області. Розмір орендної плати за земельну ділянку згідно з розрахунком 384/14 від 30.10.2013 на рік становить 6.4% від її нормативної грошової оцінки і складає 35 715.84 грн. або в місяць 2 976.32 грн.»

Вважати доповненим розділ 1 договору оренди землі від 07.09.2005, укладеного між Харківською міською радою Харківської області та ОСОБА_1 , пунктами 1.3 та 1.4 та викласти у наступній редакції: « Пункт 1.3. Кадастровий номер земельної ділянки 6310137900:10:001:0101. Пункт 1.4. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки відповідно до витягу з технічної документації № 104 від 30.10.2013 р. становить 558 600.00 грн.»

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харків від 11.02.2016 у справі № 639/7049/15-ц виправлено описки в рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 20.10.2016.

Зазначено в тексті рішення Кадастровий номер земельної ділянки 6310137900:10:004:0101, розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідно до витягу з технічної документації № 104 від 30.10.2013 становить 558 060.00 грн., дату реєстрації договору оренди земельної ділянки 17.07.2003.

Абзац третій резолютивної частини рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 20.10.2016 викладено в наступній редакції: «Вважати доповненим розділ 1 договору оренди землі від 17.07.2003, укладеного між Харківською міською радою Харківської області та ОСОБА_1 , пунктами 1.3 та 1.4 та викласти у наступній редакції: «Пункт 1.3. Кадастровий номер земельної ділянки 6310137900:10:004:0101. Пункт 1.4. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки відповідно до витягу з технічної документації № 104 від 30.10.2013 становить 558 060.00 грн.»

ГУ ДПС у Харківській області на підставі п.п 54.3.3 п. 54.3 ПК України та відповідно до п. 286.5 ст. 286 ПК України прийнято податкові повідомлення-рішення від 21.02.2023 № 000/2866/2405-2035, № 000/2871/2405-2035, № 000/2869/2405-2035, якими визначено ОСОБА_1 суму податкового зобов`язання зі сплати орендної плати за землю за 2019, 2020, 2021 роки у розмірі 67 760.31 грн. за кожним податковим повідомленням - рішенням, загальна сума 203280.93 грн.

Не погоджуючи з рішенням суду першої інстанції, колегія суддів зазначає, що відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Згідно з підпунктом 14.1.125 пункту 14.1 статті 14 ПК України нормативна грошова оцінка земельних ділянок для цілей розділу XII, глави 1 розділу XIV цього Кодексу - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Відповідно до підпунктів 269.1.1 і 269.1.2 пункту 269.1 статті 269 ПК України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Особливості нарахування та сплати орендної плати за земельну ділянку як однієї із форм плати за землю врегульовано приписами статті 288 ПК України.

Пунктом 288.1 статті 288 ПК України встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (пункт 288.4 статті 288 ПК України).

Разом з тим, підпункт 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України містить застереження щодо належного розміру орендної плати.

У цій справі спірним є донарахування позивачці орендної плати за земельні ділянки за період з 2019 по 2021 роки.

Впродовж 2016 підпункт 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України визначав, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки.

Відповідно до п.п 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку:

для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки;

для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області».

Відповідно до п. 288.5.2 ПК України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Відповідно до пункту 271.1 статті 271 ПК України базою оподаткування земельним податком є, зокрема, нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.

Згідно із пунктом 271.2 статті 271 ПК України рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Відповідно до пункту 286.1 статті 286 ПК України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру. Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 289.1 статті 289 ПК України передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.

Зміст наведених норм свідчить про те, що для визначення розміру орендної плати використовується НГО земельних ділянок. При цьому законодавцем визначено нижню (а в деяких випадках і верхню) граничну межу ставки орендної плати за земельні ділянки, незалежно від того, чи збігається її розмір із визначеним у договорі. Так, незалежно від того, чи вносилися зміни до змісту договору оренди в частині встановлення ставки або розміру орендної плати, ПК України вимагає, щоб річна сума платежу була не меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території (в даному випадку 3%), однак, і не може перевищувати 12 % нормативної грошової оцінки. При цьому нарахування фізичним особам сум земельного податку проводиться контролюючим органом на підставі даних ДЗК та з використанням НГО земельної ділянки, визначеної у встановленому порядку.

Дані державного земельного кадастру - це сукупність відомостей і документів про місце розташування та правовий режим земельних ділянок, їх оцінку, класифікацію земель, кількісну та якісну характеристики, розподіл серед власників землі та землекористувачів, підготовлених відповідно до закону (підпункт 14.1.42 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Відповідно до статті 1 Закону України від 11.12.2003 № 1378-IV «Про оцінку земель» (далі Закон України №1378-IV) нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Згідно з абзацом третім частини першої статті 13 Закону України № 1378-IV нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться, зокрема, у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення, проводиться не рідше ніж один раз на 5-7 років (частина 2 статті 18 Закону України № 1378-IV).

Відповідно до частини 2 статті 20 Закону України № 1378-IV дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Частина 1статті 23 Закону України № 1378-IV встановлює, що технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою. Протягом місяця з дня надходження технічної документації з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель, нормативної грошової оцінки відповідна сільська, селищна, міська рада розглядає та приймає рішення про затвердження або відмову в затвердженні такої технічної документації.

Відповідно до частина 3 статті 23 Закону України № 1378-IV витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Згідно з п. 4 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051 (далі - Порядок № 1051) ведення Державного земельного кадастру здійснює Держгеокадастр та його територіальні органи. Держателем Державного земельного кадастру є Держгеокадастр. Функції адміністратора Державного земельного кадастру виконує визначене Держгеокадастром за погодженням з Мінагрополітики державне підприємство, яке належить до сфери управління Держгеокадастру.

Підпунктом 14 пункту 24 вказаного Порядку визначено, що до Державного земельного кадастру вносяться відомості про значення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яке розраховується за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі відомостей про земельну ділянку, зазначених у цьому пункті, та відомостей про нормативну грошову оцінку земель у межах території адміністративно-територіальної одиниці згідно з підпунктом 8 пункту 22 цього Порядку; дату проведення нормативної грошової оцінки земель.

Підпункт 1 пункту 4 Порядку взаємодії органів виконавчої влади щодо обміну інформацією, необхідною для обчислення і справляння плати за землю затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2006 № 1066 передбачає, що для здійснення контролю за надходженням до місцевих бюджетів коштів від сплати земельного податку та орендної плати за землю подаються щокварталу до 30 числа місяця наступного періоду відомості Держгеокадастром, головними управліннями Держгеокадастру в області, м. Києві - відповідним територіальним органам ДФС щодо, зокрема проведення нормативної грошової оцінки земель у межах населених пунктів у цілому по Україні та в розрізі регіонів з розподілом на міста обласного і районного значення, селища, села та земель несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів у цілому по Україні та в розрізі регіонів з розподілом землекористувачів за категоріями земель.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2011 № 1386 затверджений Порядок подання інформації про платників податків, об`єкти оподаткування та об`єкти, пов`язані з оподаткуванням, для забезпечення ведення їх обліку, а також обчислення та справляння податків і зборів (далі - Порядок № 1386), пунктом 4 якого передбачено, що Держгеокадастр та Мін`юст подають щомісяця до 10 числа, а також на запит територіального органу ДФС за місцезнаходженням земельної ділянки або ДФС інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю та єдиного податку, в тому числі:

Держгеокадастр - про земельні ділянки, зокрема про кадастровий номер земельної ділянки, дату реєстрації у Державному земельному кадастрі, дату державної реєстрації земельної ділянки (відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою чи договору оренди), площу відповідно до правовстановлюючих документів, цільове призначення та місце розташування земельної ділянки, дату та значення нормативної грошової оцінки, частку кожного із співвласників земельної ділянки (у разі коли земельна ділянка перебуває у спільній частковій власності), а також про землевласників або землекористувачів, зокрема найменування та місцезнаходження або прізвище, ім`я, по батькові та місце проживання землевласника або землекористувача.

Частиною першою статті 15 Закону України «Про Державний земельний кадастр» від 07.07.2011 №3613-VI (далі Закон України № 3613-VI) передбачено, що до Державного земельного кадастру включаються такі відомості про земельні ділянки: кадастровий номер; місце розташування; опис меж; площа; міри ліній по периметру; координати поворотних точок меж; дані про прив`язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі; дані про якісний стан земель та про бонітування ґрунтів; відомості про інші об`єкти Державного земельного кадастру, до яких територіально (повністю або частково) входить земельна ділянка; цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); склад угідь із зазначенням контурів будівель і споруд, їх назв; відомості про обмеження у використанні земельних ділянок; відомості про частину земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; нормативна грошова оцінка; інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку.

Відповідно до частини першої статті 38 Закону України № 3613-VI відомості з Державного земельного кадастру надаються державними кадастровими реєстраторами у формі: витягів з Державного земельного кадастру про об`єкт Державного земельного кадастру; довідок, що містять узагальнену інформацію про землі (території), за формою, встановленою Порядком ведення Державного земельного кадастру; викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану); копій документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру.

Верховний Суд неодноразово у своїх рішеннях звертав увагу на те, що витяг з технічної документації про грошову оцінку землі носить інформаційний характер та є документом, який оформлюється за результатом проведення нормативної грошової оцінки і відображає дані стосовно окремої земельної ділянки.

Тобто, витяг складається на основі розрахованих у встановленому порядку показників (коефіцієнтів), які визначені у технічній документації, що затверджується рішенням відповідної сільської, селищної або міської ради (постанова Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 20.01.2021 у справі № 160/2185/20).

У постанові від 12.07.2021 у справі № 640/9862/20 Верховний Суд, оцінивши правову природу та порядок формування витягів про нормативну грошову оцінку конкретної земельної ділянки, дійшов висновку, що видача цього документа є способом відображення вартісного показника грошової оцінки цієї земельної ділянки на підставі існуючої у Державному земельному кадастрі інформації щодо неї та із використанням законодавчо встановлених показників

Про можливість використання податковим органом лише інформації, відображеної в державному земельному кадастрі, Верховний Суд також вказував у постановах від 13.05.2021 у справі № 826/13362/17, від 18.11.2021 у справі № 160/7381/19.

Зміст наведених норм у сукупності свідчить, що нарахування орендної плати повинно здійснюватися на підставі саме актуальних даних державного земельного кадастру. Для цього законодавець відповідним чином врегулював порядок обміну необхідною для цього інформацією між, зокрема, Держгеокадастром (його територіальними органами) і податковими органами.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 06.07.2023 у справі № 820/5357/17, від 12.10.2023 у справі № 640/19134/19.

Як вже було зазначено вище, та вбачається з матеріалів справи 20.06.2003 між позивачем ОСОБА_1 та ХМР Харківської області укладено договір оренди земельної ділянки ВАК № 910082, предметом якого є надання орендодавцем (ХМР Харківської області) в платне користування (оренду) ОСОБА_1 (орендар) земельну ділянку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 0.0817 га, в тому числі під забудовою 0.0451 га, інших угідь 0.0366 га.

Земельна ділянка надана в оренду строком до 05.02.2022 для обслуговування складу.

Відповідно до п.п 2.1-2.2 Договору оренду плата за землю вноситься орендарем щомісячно у вигляді орендної плати у грошовій формі у розмірі 260.08 грн. Орендна плата за землю збільшується при зміні розміру земельного податку відповідно до Законів України, при цьому сторони укладають додаткову угоду, яка є невід`ємною частиною цього договору оренди.

Відповідно до п. 4.1 Договору оренди зміна умов договору здійснюється в письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір оскаржується в судовому порядку.

Кадастровий номер земельної ділянки : 6310137900:10:004:0101.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Харків від 20.10.2016 у справі № 639/7049/15-ц встановлено, що рішенням ХМР Харківської області від 03.07.2013 № 1209/13 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель м. Харкова станом на 01.01.2013. Встановлена базова вартість одного квадратного метра земель м. Харкова в сумі 291,18 грн. Рішення вводиться в дію з моменту оприлюднення в установленому порядку, а нормативна грошова оцінка земель м. Харкова станом на 01.01.2013 застосовується з 01.01.2014.

Рішенням ХМР Харківської області від 25.09.2013 № 1269/13 «Про затвердження «Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013» , встановлено, що зміна нормативної грошової оцінки земель є підставою для внесення змін до договору оренди землі.

Рішенням ХМР Харківської області від 29.12.2012 № 960/12 затверджено Порядок оформлення договорів оренди землі у місті Харкові. Відповідно до пункту 16.4 вказаного Порядку зміни до договору оренди землі, пов`язані зі зміною розміру орендної плати, оформляються додатковою угодою до договору оренди землі. Розмір орендної плати, передбачений договором оренди землі, підлягає перегляду у випадку, також зміни нормативної грошової оцінки землі.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Харків від 20.10.2016 у справі № 639/7049/15-ц, у урахуванням виправленої ухвалою Жовтневого районного суду м. Харків від 11.02.2016 описки, прийнято рішення : вважати доповненим розділ 1 договору оренди землі від 17.07.2003, укладеного між Харківською міською радою Харківської області та ОСОБА_1 , пунктами 1.3 та 1.4 та викласти у наступній редакції: «Пункт 1.3. Кадастровий номер земельної ділянки 6310137900:10:004:0101. Пункт 1.4. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки відповідно до витягу з технічної документації № 104 від 30.10.2013 становить 558 060.00 грн.»

В рішенні Жовтневого районного суду м. Харків від 20.10.2016 у справі № 639/7049/15-ц судом встановлено, що згідно витягу № 104 від 30.10.2013 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, нормативна грошова оцінка земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 складає 558 600.00 грн. Сума орендної плати становить 6.4 відсотка від нормативної грошової оцінки, що становить 35.715.84 грн.

Згідно даних Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель у розрізі років становить: 1996 рік 1,703; 1997 рік 1,059; 1998 рік 1,006; 1999 рік 1,127; 2000 рік 1,182; 2001 рік 1,02; 2005 рік 1,035; 2007 рік 1,028; 2008 рік 1,152; 2009 рік 1,059; 2010 рік 1,0; 2011 рік 1,0; 2012 рік 1,0; 2013 рік 1,0; 2014 рік 1,249; 2015 рік 1,433 (крім сільськогосподарських угідь) і 1,2 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги); 2016 рік 1,0 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) та 1,06 (для земель несільськогосподарського призначення); 2017 рік 1,0; 2018 рік 1,0; 2019 рік 1,0; 2020 рік 1,0; 2021 рік 1,0 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) та 1,1 (для земель несільськогосподарського призначення).

Судом встановлено, що сума податкового зобов`язання розрахована відповідачем наступним чином:

- 1 058 754.79 (нормативна грошова оцінка земельної ділянки 2018) х 1 (коефіцієнт індексації нормативно грошової оцінки земель за 2019 ) = 1 058 754.79 (нормативна грошова оцінка земельної ділянки 2019);

- 1 058 754.79 (нормативна грошова оцінка земельної ділянки 2019) х 1 (коефіцієнт індексації нормативно грошової оцінки земель за 2020 ) = 1 058 754,79 (нормативна грошова оцінка земельної ділянки 2020 );

- 1 058 754.79 (нормативна грошова оцінка земельної ділянки 2020) х 1 (коефіцієнт індексації нормативно грошової оцінки земель за 2021 ) = 1 058 754.79 (нормативна грошова оцінка земельної ділянки 2021).

Отже, відповідно до Договору розмір орендної плати з урахуванням коефіцієнта індексації за 2019 становить: 1 058 754.79 (нормативно грошова оцінка з урахуванням індексації за 201) х 6.4% (РОЗМІР орендної плати за земельну ділянку) = 67 760.31 грн.

Ураховуючи, що коефіцієнт індексації нормативно грошової оцінки земель за 2020 та 2021 роки відповідно становить 1, то розмір орендної плати за 2020 становить 67 760.31 грн., та за 2021 рік становить 67 760.31.

При цьому, у постанові Верховного Суду від 18.12.2019 у справі № 804/937/16 викладено правовий висновок, виходячи з якого коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки завжди застосовується ретроспективно. Тобто, кожного року, після 01 січня, для розрахунку бази оподаткування земельним податком (орендної плати) враховується чинна нормативна грошова оцінка (яка проводиться раз на 5-7 років) з урахуванням кумулятивного (накопичувального) застосування коефіцієнтів індексації (які визначається щорічно). Такий підхід дозволяє актуалізувати величину бази оподаткування земельним податком (орендної плати) шляхом врахування інфляційних коефіцієнтів. Тобто, сенс кумулятивного застосування коефіцієнтів індексації саме у тому й полягає, щоб, застосовуючи їх за минулі роки, починаючи з дати проведення грошової оцінки, щорічно актуалізувати базу оподаткування земельним податком (орендної плати).

Наведені відповідачем в розрахунку суми розміру орендної плати за землю за 2019-2021 позивачем не спростовані.

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням того, що норми ПК України не покладають на контролюючий орган обов`язок визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, оскільки це виключна компетенція Держгеокадастру, колегія суддів приходить до висновку, що контролюючий орган у відповідності до вимог законодавства правомірно провів нарахування позивачу орендної плати за користування земельними ділянками за період з 2019 по 2021 на підставі рішенням Жовтневого районного суду м. Харків від 20.10.2016 у справі № 639/7049/15-ц, рішень Харківської міської ради та на підставі витягу № 104 від 30.10.2013 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки

За наведених обставин, доводи позивача відносно того, що контролюючим органом в порушення приписів п. 288.1 ст. 288 ПК України визначено спірними податковими повідомленнями-рішеннями грошові зобов`язання з орендної плати за землю без урахування розміру орендної плати, встановленої договорами оренди вказаних земельних ділянок, у бік збільшення такої плати, без внесення відповідних змін до цих договорів оренди, є безпідставними.

Суд першої інстанції при вирішенні позову, неправильно застосувавши норми матеріального права, прийшли до помилкового висновку про необхідність врахування контролюючим органом при нарахуванні позивачці орендної плати за 2019-2021 нормативної грошової оцінки, зазначеної у договорі оренди станом на 2003 рік.

Таким чином, висновки суду першої інстанції у цій справі про наявність обґрунтованих підстав для задоволення позову є помилковими.

Інші доводи апеляційної скарги на висновки колегії суддів не впливають.

При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (№ 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (№ 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

За наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення (п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України).

Підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміні рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права (п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 317 КАС України).

Враховуючи, що у задоволенні позовних вимог належить відмовити, судові витрати, понесені позивачкою, розподілу не підлягають.

Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 292, 293, 308, 310, 311, 313, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Харківській області задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13 червня 2023 року скасувати з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні вимог адміністративного позову ОСОБА_1 .

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Л.В. МельніковаСудді С.С. Рєзнікова А.О. Бегунц Постанова у повному обсязі складена і підписана15 грудня 2023 року.