Постанова

від 12.12.2023 по справі 927/155/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" грудня 2023 р. Справа№ 927/155/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Козир Т.П.

суддів: Коробенка Г.П.

Агрикової О.В.

при секретарі Вага В.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Луценко Я.В. самопредставництво;

від відповідача: Мицик О.Ю. за ордером;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО"

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 12.04.2023 (повний текст підписано 17.04.2023)

у справі №927/155/23 (суддя Ноувен Н.П.)

за позовом: Чернігівської міської ради,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО",

про стягнення 335755,06 грн безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати,

УСТАНОВИВ:

У січні 2023 року Чернігівська міська рада (далі - позивач, Міськрада) звернулась у Господарський суд Чернігівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО" (далі - відповідач, Товариство) та просила суд стягнути з відповідача 335 755,06 грн безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Товариство є власником нерухомого майна - нежитлового приміщення (магазин) за адресою: м.Чернігів, вул. Левка Лук`яненка (колишня Рокосовського), буд.7, яке розташоване на земельній ділянці площею 0,108 га, кадастровий номер 7410100000:02:026:0083, що належить територіальній громаді міста. З відповідачем був укладений договір оренди земельної ділянки від 07.04.2008 зі строком оренди 5 років, однак після закінчення строку дії вказаного договору новий договір оренди не був укладений, але відповідач продовжує використовувати земельну ділянку, тому Міськрада, посилаючись на статтю 1212 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), просить стягнути з відповідача кошти, які не надійшли до місцевого бюджету, в сумі 335 755,06 грн за період з 2013 по 2022 рік, в розмірі 4% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за період з 21.04.2013 по 30.10.2019, та в розмірі 6% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за період з 31.10.2019 по 31.12.2022.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 12 квітня 2023 року позов задоволено частково.

З Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО" стягнуто на користь Чернігівської міської ради безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати в сумі 166094,17 грн, судовий збір в сумі 241,41 грн.

У решті позову в частині стягнення 169660,89 грн відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКО" 10.05.2023 подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення повністю та ухвалити нове, яким позов задовольнити частково на суму 80990,79 грн, а в решті позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що вся територія Чернігівської області включена до території активних бойових дій, тому, на підставі пп.69.14 Податкового кодексу України, за період з 01.03.2022 по 31.12.2022 орендна плата за земельні ділянки не підлягала нарахуванню та сплаті, відповідно відсутнє безпідставне збереження відповідачем грошових коштів позивача. Також вказує, що судом допущені арифметичні помилки у розрахунках за 2019 і 2020 роки, тому відповідач визнає позов на суму 80 990,79 грн за період з 03.04.2017 по 28.02.2022.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу заперечив проти її задоволення та просить залишити оскаржуване рішення без змін, посилаючись на те, що договір оренди між сторонами не укладений, тому відсутні підстави для застосування зазначеної відповідачем норми Податкового кодексу України, отже нарахування безпідставно збережених коштів у період з 01.03.2022 по 31.12.2022 є законним і загальна сума безпідставно збережених коштів, згідно наведеного у відзиві розрахунку, за період з 03.04.2017 по 31.12.2022 складає 93 571,55 грн.

За клопотанням представника позивача судове засідання проводилось в режимі відеоконференції.

Представник відповідача (апелянта) у судовому засіданні підтримала доводи, викладені у апеляційній скарзі, просила її задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні заперечила проти задоволення апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, Товариству з обмеженою відповідальністю "ЕКО" на праві власності належить нежиле приміщення, розташоване за адресою Чернігівська обл., м.Чернігів, вул. Рокосовського (наразі - вул. Левка Лук`яненка), буд. 7, загальною площею 526,6 кв.м, реєстраційний номер 876111, що підтверджується Відомостями з реєстру прав власності на нерухоме майно.

07.04.2008 між Чернігівською міською радою, як Орендодавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКО", як Орендарем, було укладено договір оренди земельної ділянки №1874.

Відповідно до Договору №1874 від 07.04.2008 Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку в місті Чернігові для експлуатації приміщення магазину по вул.Рокосовського,7. В оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,108 га. Орендна палата вноситься Орендарем у грошовій формі в розмірі 3,0% нормативної грошової оцінки землі. Договір укладено на 5 років. Після закінчення строку дії Договору Орендар має переважне право на поновлення його на новий строк .

Додатком №1 до Договору №1874 від 07.04.2008 є план зовнішніх меж земельної ділянки по вул. Рокосовського, буд.7, площею 0,108 га, кадастровий номер 7410100000:02:026:0083.

Сторонами також підписано акт прийому - передачі земельної ділянки від 07.04.2008, що є Додатком № 2 до Договору № 1874 від 07.04.2008.

З урахуванням умов Договору №1874 від 07.04.2008, строк його дії закінчився 07.04.2013.

Листом №022 від 20.02.2013 ТОВ "ЕКО" звернулося до Чернігівської міської ради в особі міського голови з проханням поновити строк дії договору на новий строк.

Листом № 1986 від 27.03.2013 Товариству з обмеженою відповідальністю "ЕКО" надано відповідь, відповідно до якої останньому повідомлено, що для поновлення дії договору необхідно надати додаткові документи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКО" листами №071-14 від 23.06.2014 та №01-08/2145 від 07.12.2018 надавало додаткову угоду до договору оренди землі від 07.04.2005 № 1874 про поновлення строку дії.

Листами №3181 від 02.07.2014 та №01-08/2145 від 29.12.2018 Управління земельних ресурсів повідомило ТОВ "ЕКО" про необхідність надання кадастрового плану земельної ділянки та витягу із Державного земельного кадастру про земельну ділянку, а також необхідність звернення до Чернігівської міської ради з клопотанням про надання дозволу на розробку технічної документації на відновлення (встановлення) меж земельної ділянки. Також було доведено, що розмір орендної плати, зазначеної у Договорі № 1986, відповідно до нормативної грошової оцінки втратила чинність з 2011 року і є суттєво меншою.

Листом №478/2-08/2019 від 21.03.2019 Управління земельних ресурсів повідомило ТОВ "ЕКО" про проведення засідання комісії з визначення розміру збитків, заподіяних власникам землі та землекористувачам, та про обов`язковість особистої присутності на даній комісії.

Листом №15/04/19-1юр. від 15.04.2019 ТОВ "ЕКО" направило Управлінню земельних ресурсів копії податкових накладних з плати за землю за 2017-2019 роки.

Листом №121-19 від 19.02.2019 ТОВ "ЕКО" звернулось до Чернігівської міської ради з клопотанням про надання дозволу на розроблення технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для поновлення договору оренди землі.

Рішенням Чернігівської міської ради №40/VII-12 від 21.03.2019 "Про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічних документацій із землеустрою юридичним та фізичним особам" надано дозвіл на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі Товариству з обмеженою відповідальністю "ЕКО" на земельну ділянку, орієнтовною площею 0,1179 га по вул. Рокосовського, 7, для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (для експлуатації приміщення магазину) з подальшою передачею земельної ділянки в оренду.

Рішенням Чернігівської міської ради №40/VII-29 від 31.10.2019 "Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічних документацій із землеустрою, надання, вилучення і передачу земельних ділянок юридичним і фізичним особам" вирішено затвердити технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та передати в оренду строком до 31 жовтня 2024 року Товариству з обмеженою відповідальністю "ЕКО" земельну ділянку (кадастровий номер 7410100000:02:026:0083), площею 0,1179 га, по вул.Рокосовського,7 для будівництва та обслуговування будівель торгівлі (для експлуатації приміщення магазину). Встановити розмір орендної плати на рівні 6 відсотків нормативної грошової оцінки.

Листом №18/12/19-1юр. від 18.12.2019 ТОВ "ЕКО" запропонувало Чернігівській міській раді проект договору оренди зі ставкою орендної плати в розмірі 4% нормативної грошової оцінки.

Листом № 268/20/вих від 30.01.2020 Чернігівська міська рада відхилила пропозицію ТОВ "ЕКО" щодо ставки орендної плати в розмірі 4% нормативної грошової оцінки.

Листом №61/ін/2-08 від 30.01.2020 Чернігівська міська рада повідомила ТОВ "ЕКО", що у разі непідписання договору оренди земельної ділянки по вул.Рокосовського,7, за умови використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів, питання завдання збитків у вигляді несплаченої орендної плати буде винесено на розгляд відповідної комісії Чернігівської міської ради.

Листом №18-25-0.36-15/169-19 від 14.01.2019 Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області надало інформацію стосовно нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 7410100000:02:026:0083, яка становить: станом на 01.01.2013,01.01.2014 - 1155,18 грн кв.м, станом на 01.01.2015 - 1442,82 грн кв.м, станом на 01.01.2016 - 2067,77 грн кв.м, станом на 01.01.2017 - 2191,37 грн кв.м, станом на 01.01.2018 - 1845,88 грн кв.м.

27.11.2019 та 14.12.2020 Головним управлінням Держгеокадастру у Чернігівській області сформовано витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 7410100000:02:026:0083, що розташована у м. Чернігові по вул. Рокосовського,7, площа земельної ділянки 1179 м кв., нормативна грошова оцінка становить за 2019-2020 роки 2176292,52 грн.

Чернігівська міська рада листами №01-21/1653 від 03.12.2018, №760/ін/2-08 від 27.08.2020, № 274/ін/2-08 від 16.08.2022 звернулась до Головного управління ДПС у Чернігівській області з проханням надати інформацію про нараховані податкові зобов`язання згідно податкових декларацій за 2013-2022 роки Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКО" по орендній платі за земельну ділянку по вул. Рокосовського,7.

Головне управління ДПС у Чернігівській області листами № 253/10/25-01-12-03-05 від 08.01.2019, № 10813/10/25-01-04-03-07 від 14.09.2020, № 1836/5/25-01-04-01-02 від 05.09.2022 надало інформацію про те, що ТОВ "ЕКО" задекларовано наступні зобов`язання по орендній платі за земельну ділянку площею 0,1080 га (за 2013-2017 роки), 0,1179 га (за період з 17.07.2018 по 2022 рік), яка знаходиться у м. Чернігові: за 2013 рік - 33938,68 грн, за 2014 рік - 33938,68 грн, за 2015 рік - 42389,41 грн, за 2016 рік - 60744,02 грн, за 2017 рік - 62007,15 грн, за 2018 рік - 64165,69 грн, за 2019 рік - 78346,67 грн, за 2020 рік - 71817,78 грн, за 2021 рік - 65288,78 грн, за 2022 рік - 71817,65 грн.

Чернігівська міська рада листами № 776/ін/2-08/19 від 03.05.2019, №1946/19/вих від 16.07.2019, № 321/ін/2-08 від 30.01.2020 зверталась до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО" щодо повернення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати (Повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції №1400043793375, №1400044866210, №1400050744533).

Відповідно до поданого позивачем розрахунку за період з 21.04.2013 по 31.12.2022 розмір збитків безпідставно збережених коштів становить 335755,06 грн, з наступного розрахунку:

За 2013 рік: Збережені кошти за земельну ділянки за рік, грн: 1247594,40*4%=49903,78 грн Збережені кошти за земельну ділянку за період з 21.04.2013 по 31.12.2013,грн: 49903,78/12*8міс.10дн.=34655,40 грн З урахуванням задекларованих коштів: 34655,40-23568,52=11086,88 грн.

За 2014 рік: Збережені кошти за земельну ділянки за рік, грн: 1247594,40*4%=49903,78 грн З урахуванням задекларованих коштів: 49903,78-33938,68=11086,88 грн.

За 2015 рік: Збережені кошти за земельну ділянки за рік, грн: 1558245,60*4%=62329,82 грн З урахуванням задекларованих коштів: 62329,82-42389,41=19940,41 грн.

За 2016 рік: Збережені кошти за земельну ділянки за рік, грн: 2233191,60*4%=89327,66 грн З урахуванням задекларованих коштів: 89327,66-60744,02=28583,64 грн.

За 2017 рік: Збережені кошти за земельну ділянки за рік, грн: 2366679,60*4%=94667,18 грн З урахуванням задекларованих коштів: 94667,18-62007,15=32660,03 грн.

За 2018 рік: Збережені кошти за земельну ділянки за рік, грн: 1993550,40*4%=79742,02 грн З урахуванням задекларованих коштів: 79742,02-64165,69=15576,33 грн.

За 2019 рік: Збережені кошти за земельну ділянки за рік, грн: 2176292,52*4%=87051,70 грн Збережені кошти за земельну ділянку за період з 01.01.2019 по 30.10.2019, 87051,70/12*9міс.30дн.=72309,07 грн З урахуванням задекларованих коштів за період з 01.01.2019 по 30.10.2019: 72309,07-65078,28=7230,79 грн. Збережені кошти за земельну ділянки за рік, грн: 2176292,52*6%=130577,55 грн Збережені кошти за земельну ділянку за період з 31.10.2019 по 31.12.2019, 130577,55/12*2міс.1день=22113,94 грн, З урахуванням задекларованих коштів за період з 31.10.2019 по 31.12.2019: 22113,94-13268,39=8845,55 грн.

За 2020 рік: Збережені кошти за земельну ділянки за рік, грн: 2176292,52*6%=130577,55 грн. З урахуванням задекларованих коштів: 130577,55-71817,78=58759,77 грн.

За 2021 рік: Збережені кошти за земельну ділянки за рік, грн: 2176292,52*6%=130577,55 грн З урахуванням задекларованих коштів: 130577,55-65288,78=65288,78 грн.

За 2022 рік: Збережені кошти за земельну ділянки за рік, грн: 2176292,52*6%=130577,55 грн. З урахуванням задекларованих коштів: 130577,55-59848,04=71817,78 грн.

У зв`язку із викладеними обставинами, оскільки Товариство, як користувач земельної ділянки без укладеного договору, не відшкодував кошти у розмірі орендної плати за користування цією земельною ділянкою, Міськрада звернулась до суду із даним позовом про відшкодування збитків у розмірі 335 755,06грн за період користування земельною ділянкою за 2013-2022 роки.

Відповідачем відзив на позовну заяву був поданий з порушенням положень ст.165 ГПК України, у зв`язку із чим суд першої інстанції не прийняв його до розгляду. Також відповідачем заявлялось про пропуск позивачем позовної давності з позовних вимог за період з 2013 року по 2019 рік і він просив застосувати наслідки пропуску позовної давності.

За наслідками розгляду даного спору суд першої інстанції прийшов до висновку, що Міськрада має право вимагати стягнення з Товариства безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за земельну ділянку, однак встановив помилки у розрахунку позивача та пропуск ним строку позовної давності з частини позовних вимог, у зв`язку із чим дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню у сумі 166 094,17 грн.

Однак, Північний апеляційний господарський суд не може у повній мірі погодитись із вказаними із вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Предметом спору є вимога про стягнення коштів за використання земельної ділянки, що перебуває у комунальній власності, у зв`язку із відсутністю договору оренди у період з 21 квітня 2013 року до 31 грудня 2022 року, внаслідок чого позивачем не отримано дохід у вигляді орендної плати. Позов заявлено на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України.

Для вирішення спору щодо стягнення з власника об`єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів орендної плати згідно із статтями 1212-1214 Цивільного кодексу України за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою комунальної власності, на якій цей об`єкт розташований, необхідно, насамперед, з`ясувати: а) чи наявні правові підстави для використання земельної ділянки; б) яка площа земельної ділянки та чи є вона сформованою відповідно до вимог земельного законодавства; в) в якому розмірі підлягають відшкодуванню доходи, пов`язані із безпідставним збереженням майна, розраховані відповідно до вимог земельного законодавства, а саме, на підставі нормативної грошової оцінки землі.

Положеннями статті 206 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) встановлено, що використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Податковим кодексом України (далі - ПК України) встановлено, що плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (п. 14.1.147 Податкового кодексу України).

Вказані норми Податкового кодексу України кореспондуються з нормами статті 96 Земельного Кодексу України, відповідно до якої землекористувачі, зокрема, зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

У разі надання земельної ділянки в оренду укладається договір оренди земельної ділянки, яким визначається орендна плата за землю як платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Частина перша статті 93 ЗК України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.

За змістом визначення, наведеного у частині першій статті 79 ЗК України, земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Як встановлено положеннями частин першої, третьої, четвертої, дев`ятої статті 79-1 ЗК України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера; земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Матеріалами справи підтверджується, що Товариству належить нежиле приміщення, розташоване за адресою Чернігівська обл., м. Чернігів, вул.Рокосовського (наразі - вул. Левка Лук`яненка), буд. 7, загальною площею 526,6 кв.м, яке розташоване на земельній ділянці з кадастровим номером 7410100000:02:026:0083.

Отже, вказана земельна ділянка є сформованою та може бути об`єктом цивільних прав.

Між сторонами був укладений Договір оренди земельної ділянки від 07.04.2008, строк його дії якого закінчився 07.04.2013.

Відповідач у період спірних правовідносин не оформив право власності або права постійного землекористування земельною ділянкою, а тому не був суб`єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому, єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата (ст. 14.1.72 Податкового кодексу України).

Посилання відповідача на автоматичну пролонгацію Договору у зв`язку з письмовим повідомленням позивача про намір продовження строку дії Договору, обґрунтовано відхилені судом першої інстанції, оскільки сторони погодили порядок внесення змін до Договору, відповідно до якого (п.28, 29) підставою для припинення Договору є закінчення строку, на який його було укладено; зміна умов Договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін.

Угода про продовження строку дії Договору між сторонами не укладалась, а Договір не містить умову про автоматичну його пролонгацію, отже, з 08.04.2013 розпочалось бездоговірне користування земельною ділянкою.

Відповідно до статті 3 Закону України "Про оренду землі" об`єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди (частина перша статті 21 Закону України "Про оренду землі").

Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (стаття 125 ЗК України).

Отже, право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте, з огляду на приписи частини 2 статті 120 ЗК України, не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно.

Такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі №922/3412/17.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду у вказаній постанові зазначила, що немає підстав для застосування до спірних правовідносин приписів чинного законодавства України про відшкодування шкоди (збитків) власникам земельних ділянок.

Відповідач у період з 24.04.2013 по 31.12.2022 не здійснював повну плату за користування земельними ділянками у встановленому законодавчими актами розмірі.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Отже, у разі неоформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований об`єкт нерухомого майна, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладення договору оренди, внаслідок чого її власник недоотримує дохід у вигляді орендної плати, за своїм змістом є кондикційними.

Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі №922/3412/17, від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц, та вказані правові позиції є сталою практикою Верховного Суду з таких спорів.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

За встановлених фактичних обставин справи доводи позивача про те, що він був позбавлений можливості отримувати орендну плату за користування спірною земельною ділянкою у вказаний період підтверджені належними доказами та не спростовані відповідачем, що надає підстави для висновку про можливість застосування до спірних правовідносин статті 1212 ЦК України.

Відповідно до пункту 289.1 ст.289 Податкового кодексу України та ч.1 ст.13 Закону України "Про оцінку земель" для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності обов`язково проводиться та використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, яка являє собою капіталізований рентний дохід (дохід, який можна отримати із землі як фактора виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки), визначений за встановленими і затвердженими нормативами (ст.1 Закону України "Про оцінку земель").

Тобто, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.09.2018 у справі № 920/739/17.

Відповідно до частини 2 статті 20 та частини 3 статті 23 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Земельним законодавством та Податковим кодексом України не обмежується можливість подання доказів щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної (комунальної) власності для цілей сплати орендної плати, належними доказами на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки можуть бути: технічна документація на спірну земельну ділянку, виготовлена компетентним органом для оформлення договору оренди, довідка з Державного земельного кадастру, витяг з Державного земельного кадастру, а також висновок судової експертизи про встановлення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, які містять інформацію щодо предмета спору.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09 листопада 2021 року у справі № 905/1680/20, а також у постанові Верховного Суду від 14 вересня 2022 року у справі № 904/4933/15.

У матеріалах справи наявний лист №18-25-0.36-15/169-19 від 14.01.2019 Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області стосовно нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 7410100000:02:026:0083, яка становить: станом на 01.01.2013,01.01.2014 - 1155,18 грн кв.м, станом на 01.01.2015 - 1442,82 грн кв.м, станом на 01.01.2016 - 2067,77 грн кв.м, станом на 01.01.2017 - 2191,37 грн кв.м, станом на 01.01.2018 - 1845,88 грн кв.м. Також 27.11.2019 та 14.12.2020 Головним управлінням Держгеокадастру у Чернігівській області сформовано витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 7410100000:02:026:0083, що розташована у м. Чернігові по вул. Рокосовського,7, площа земельної ділянки 1179 м кв., нормативна грошова оцінка становить за 2019-2020 роки 2176292,52 грн.

Таким чином, є вірним висновок суду першої інстанції про те, що довідки, видані органами Держгеокадастру, поряд з витягом про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, можуть бути належними доказами на обґрунтування її нормативної грошової оцінки.

Відповідно до поданого позивачем розрахунку позовних вимог загальна сума недоотриманих коштів у період з 21.04.2013 по 31.12.2022 склала 335755,06 грн, у тому числі: за 2013 рік (8 міс.10 дн) - 11086,88 грн; за 2014 рік - 15965,10 грн; за 2015 рік - 19940,41 грн; за 2016 рік - 28583,64 грн; за 2017 рік - 32660,03 грн; за 2018 рік - 15576,33 грн; за 2019 рік - 16 076,34 грн; за 2020 рік - 58759,77 грн; за 2021 рік - 65288,78 грн; за 2022 рік - 71 817,78 грн.

Розмір доходу відповідача у період з 24.01.2013 по 31.12.2022 було розраховано позивачем як розмір плати за земельну ділянку у формі орендної плати, який нараховується та сплачується за регульованою ціною, встановленою уповноваженими органами державної влади та органами місцевого самоврядування.

Зазначені суми позивачем розраховані виходячи з розміру очікуваної річної орендної плати, визначеної у відсотковому відношенні від нормативної грошової оцінки земельної ділянки за відповідний рік, з врахуванням задекларованих Товариством коштів.

Відповідно до положень статті 288 Податкового кодексу України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку; для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки; не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Розмір відсотків від нормативної грошової оцінки землі позивач у період з 21.04.2013 по 30.10.2019 (включно) визначив у розмірі 4%, з посиланням на рішення Чернігівської міської ради від 29.07.2011, рішення Чернігівської міської ради "Про місцеві податки" від 30.01.2015, рішення Чернігівської міської ради від 31.03.2011, рішення Чернігівської міської ради № 15/VII-18 від 26.01.2017, а у період з 31.10.2019 по 31.12.2022 визначив у розмірі 6%, з посиланням на рішення Чернігівської міської ради № 36/ VII-30 від 29.11.2018 та рішення Чернігівської міської ради від 31.10.2019 № 46/ VII-29.

Однак, як вірно встановив суд першої інстанції, у період з 31.10.2019 по 31.12.2022 застосуванню підлягає положення рішення Чернігівської міської ради №36/ VII-30 від 29.11.2018 "Про внесення змін і доповнень до рішення міської ради від 30.01.2015 "Про місцеві податки" (47 сесія 6 скликання) зі змінами і доповненнями", відповідно до якого розмір орендної плати за земельні ділянки, де розміщені об`єкти торгівлі, встановлюється на рівні 4% нормативної грошової оцінки.

Також Міськрадою у розрахунку безпідставно збережених коштів за 2022 рік помилково відмінусовано задекларовану позивачем суму 59848,04 грн, тоді як відповідно до наявних у матеріалах справи доказах відповідачем перераховано за користування земельною ділянкою 71817,78 грн.

Визначаючи розмір заборгованості відповідача, обов`язком судів є дослідження поданих сторонами доказів, зокрема наданого позивачем розрахунку, перевірка його, оцінка у сукупності та взаємозв`язку з іншими наявними у справі документами, оскільки здійснення розрахунку стороною спору не звільняє господарський суд від обов`язку перевірити правильність такого розрахунку та надати вичерпну оцінку пов`язаних з цим доказів.

Судом першої інстанції було здійснено перевірку розрахунку позовних вимог та встановлено, що нарахуванню підлягають: за 2013 рік - 11086,88 грн, за 2014 рік - 15965,10 грн, за 2015 рік - 19940,41 грн, за 2016 рік - 28583,64 грн, за 2017 рік - 32660,03 грн, за 2018 рік - 15576,33 грн, за 2019 рік - 81014,10 грн, за 2020 рік - 8078,99 грн, за 2021 рік - 21762,92 грн, за 2022 рік - 15233,92 грн. Загальна сума безпідставно збережених коштів за період з 2013 рік по 2022 рік, за висновком суду, становить 249902,32 грн.

Проте, у апеляційній скарзі Товариство вказує, що у вказаному розрахунку судом допущено арифметичні помилки, а також безпідставно включено період з 01.03.2022 по 31.12.2022, у зв`язку із чим обґрунтованою є сума 80 990,79 грн за період з 03.04.2017 по 28.02.2022.

Міськрада у відзиві на апеляційну скаргу також вказує на арифметичні помилки, зроблені судом, та вважає, що загальна сума безпідставно збережених коштів, згідно наведеного у відзиві розрахунку, за період з 03.04.2017 по 31.12.2022 становить 93 571,55 грн.

Перевіривши вказані доводи сторін, апеляційний господарський суд встановив наявність помилок у розрахунку, зробленому судом першої інстанції, та здійснивши власний розрахунок, з врахуванням нормативної грошової оцінки земельної ділянки, ставки 4% та задекларованих Товариством коштів, апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що нарахуванню підлягають: за 2013 рік - 11086,88 грн, за 2014 рік - 15965,10 грн, за 2015 рік - 19940,41 грн, за 2016 рік - 28583,64 грн, за 2017 рік - 32660,03 грн, за 2018 рік - 15576,33 грн, за 2019 рік - 8705,03 грн, за 2020 рік - 7979,61 грн, за 2021 рік - 21762,92 грн, за 2022 рік - 14508,62 грн, що разом становить 176 768,57 грн.

Проте, Товариством заявлялось про пропуск позивачем позовної давності з позовних вимог за період з 2013 року по 2019 рік і він просив застосувати наслідки пропуску позовної давності.

Так, за змістом статей 256, 257, 261 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи та застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Згідно частини 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідачем зроблена відповідна заява до винесення судом рішення, однак при цьому ним не враховано, що 02.04.2020 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 № 540-ІХ, згідно з яким розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено пунктом 12 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.".

Строк дії карантину неодноразово продовжувався.

Таким чином, з огляду на приписи статей 256, 257, пункту 12 "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України та встановлені судом обставини, строк позовної давності сплив за вимогами за період з 2013 року по 02.04.2017 на суму 83 718,67 грн, отже позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Крім цього, відповідач у апеляційній скарзі, посилаючись на приписи підпункту 69.14. п. 69. розділу ХХ Перехідних положень ПК України, заперечив проти задоволення позову в частині стягнення коштів за період з 01.03.2022 по 31.12.2022, посилаючись на те, що вся територія Чернігівської області включена до території активних бойових дій, тому у вказаний період відсутнє зобов`язання зі сплати орендної плати.

Так, відповідно до підпункту 69.14. п. 69. підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України (в редакції чинній до 05.05.2023) тимчасово, на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан, не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, а також за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди. Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України.

06.05.2023 набув чинності Закон України від 11.04.2023 № 3050-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно", яким змінений механізм визначення переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією. Згідно з цим Законом перелік указаних територій визначається в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Згідно з Постановою КМУ від 06.12.2022 № 1364 (п. 1) перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (далі - перелік), затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони з урахуванням пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.

У контексті Закону №3050-ІХ постанова КМУ від 06.12.2022 № 1364 вважається такою, що встановила порядок визначення переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.

Відповідно цим же Законом внесені зміни до підпункту 69.14. п. 69. підрозділу 10 розділу ХХ Перехідних положень ПК України (набули чинності з 06.05.2023), що викладений в новій редакції: за період з 1 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, та перебувають у власності або користуванні, в тому числі на умовах оренди, фізичних осіб, та за період з 1 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року - в частині земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні, в тому числі на умовах оренди, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначається в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309 (зареєстрований МЮУ від 23.12.2022 №1668/39004) затверджений перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, прийнятий на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 №1364.

Згідно з п. 2.9 Переліку (в редакції від 22.12.2022) вся територія Чернігівської області віднесена до території активних бойових дій, дата початку бойових дій - 24.02.2022, дата завершення бойових дій - 03.04.2022.

При цьому, плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - це обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України у вказаній редакції).

Відповідно до частини 1 статті 92 ЗК України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

З наведеного вбачається, що чинним законодавством розмежовано поняття "земельний податок" і "орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності".

У розумінні положень підпунктів 14.1.72, 14.1.73 пункту 14.1 статті 14, підпунктів 269.1.1, 269.1.2 пункту 269.1, пункту 269.2 статті 269, підпунктів 270.1.1, 270.1.2 пункту 270.1 статті 270, пункту 287.7 статті 287 ПК України платником земельного податку є власник земельної ділянки або землекористувач, якими може бути фізична чи юридична особа. Обов`язок сплати цього податку для його платника виникає з моменту набуття (переходу) в установленому законом порядку права власності на земельну ділянку чи права користування нею і триває до моменту припинення (переходу) цього права. Якщо певна фізична чи юридична особа набула право власності на будівлю або його частину, що розташовані на орендованій земельній ділянці, то до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Отже, власники і землекористувачі земельних ділянок сплачують плату за землю (в т.ч. земельний податок) з дня виникнення права власності, права постійного користування земельною ділянкою, тому, оскільки за відповідачем будь-яке право на спірну земельну ділянку не зареєстровано у встановленому законодавством порядку, у контролюючого органу в силу вимог пунктів 287.1 ст.287 ПК України відсутні обов`язки та, відповідно, повноваження на стягнення у судовому порядку податкових зобов`язань зі сплати земельного податку.

Однак, як вбачається з матеріалів справи і, зокрема, змісту рішення суду, судом при заявленій позовній вимозі позов задоволено частково і, зокрема, стягнуто безпідставно збережені кошти за 2022 рік за період січень - лютий 2022 року. В цій частині рішення суду позивачем не оскаржене.

З огляду на викладене, враховуючи доводи апеляційної скарги та межі апеляційного перегляду справи, встановлені фактичні обставини справи, наведені норми чинного законодавства, та оцінивши докази у справі в їх сукупності, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, в сумі 93049,90 грн, а в іншій частині позову слід відмовити.

За встановлених обставин, Північний апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що рішення Господарського суду Чернігівської області від 12 квітня 2023 року прийняте із невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду, фактичним обставинам справи, а тому відповідно до положень ч. 1 ст. 277 ГПК України підлягає зміні в частині розміру суми стягуваних безпідставно збережених коштів, отже, апеляційна скарга задовольняється частково.

Згідно частини 14 статті 129 ГПК України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до частини 9 статті129 ГПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Оскільки позов задоволено частково, а спір у справі виник наслідок неправильних дій відповідача, витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на відповідача в повному обсязі і не підлягають відшкодуванню.

Керуючись ст. ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО" задовольнити частково.

2. Змінити рішення Господарського суду Чернігівської області від 12 квітня 2023 року, виклавши його резолютивну частину у наступній редакції:

"1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКО", пр-т Науки, буд.8, м. Київ, 03039, код 32104254 на користь Чернігівської міської ради, вул. Магістрацька,7, м. Чернігів, 14000, код 34339125, безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати в сумі 93049,90 грн, судовий збір в сумі 1 395,74 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.

4.В решті позову відмовити."

3. Справу повернути до Господарського суду Чернігівської області.

4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 15.12.2023.

Головуючий суддя Т.П. Козир

Судді Г.П. Коробенко

О.В. Агрикова