Ухвала

від 12.12.2023 по справі 910/14496/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

12.12.2023Справа №910/14496/23За позовом Акціонерного товариства "Житомиробленерго", м. Житомир

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Діпі Ейр Газ", м. Київ

про визнання укладеною додаткової угоди, -

Суддя Морозов С.М.

За участю представників сторін:

від позивача: не з`явились;

від відповідача: не з`явились.

ВСТАНОВИВ:

13.09.2023 року Акціонерне товариство "Житомиробленерго" (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовною заявою про визнання укладеною з Товариством з обмеженою відповідальністю "Діпі Ейр Газ" (відповідач) Додаткової угоди №1-К до Договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії №102-Ю від 30.08.2021 року.

Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, матеріали №910/14496/23 передані на розгляд судді Морозову С.М.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.09.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження підготовче засідання призначено на 07.11.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.11.2023 сторін повідомлено про те, що судове засідання, призначене на 07.11.2023 о 11:30 год. не відбудеться, у зв`язку з перебуванням судді Морозова С.М. у відпустці, наступне засідання у справі призначено на 12.12.2023.

04.12.2023 до суду від позивача надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду та заява про зміну підстав позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.12.2023 задоволено заяву Акціонерного товариства "Житомиробленерго" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

12.12.2023 до суду від позивача надійшла заява про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмету спору та стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу.

В підготовче засідання 12.12.2023 позивач та відповідач не з`явились, про час та місце повідомлені належним чином.

Дослідивши в підготовчому засіданні матеріали справи та клопотання позивача закриття провадження, суд дійшов висновку його задовольнити, з огляду на наступне.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми процесуального кодексу можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи.

Як вже було зазначено, позивач звернувся до суду з вказаним позовом відповідно до якого просив визнати укладеною з відповідачем Додаткової угоди №1-К до Договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії №102-Ю від 30.08.2021 року.

Як вбачається з заяви позивача про закриття провадження, відповідачем після відкриття провадження у справі 07.12.2023 було підписано Додаткову угоду №1-К до Договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії №102-Ю від 30.08.2021 року, копію якої долучено до заяви.

Таким чином, у зв`язку з підписанням відповідачем Додаткової угоди №1-К до Договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії №102-Ю від 30.08.2021 року, у справі відсутній предмет спору, а тому провадження підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Як передбачено в ч. 4 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Відповідно до ч. 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Враховуючи те, що відповідач підписав Додаткову угоду №1-К до Договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії №102-Ю від 30.08.2021 року - 07.12.2023, тобто вже після звернення позивача до суду з даним позовом та відкриття провадження у даній справі, то судовий збір слід покласти на відповідача.

Також позивач у своїй заяві просив стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20 000, 00 грн, понесених у зв`язку із розглядом справи.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частинами 3 та 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Таких доказів або обґрунтувань, в тому числі розрахунків, які б свідчили про неправильність розрахунку витрат або неналежність послуг адвоката до справи, відповідач не надав.

Разом з тим, аналіз наведених норм частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, а також норм статті 129 цього кодексу, дає підстави для висновку що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін; вплив результата її вирішення на репутацію сторін публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

Водночас для включення всієї суми гонорару судом має бути встановлено, що такі витрати позивача були необхідними, а їх розмір є розумний та виправданий. Тобто суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Відповідно до ст. 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Так, 02.01.2019 між адвокатом Приведьоном Віталієм Миколайовичем (адвокат) та позивачем (клієнт) було укладено договір про надання правничої допомоги №1 (договір), предметом якого є надання адвокатом усіма законними методами та способами правничої допомоги клієнту у всіх справах, які пов`язані виможуть бути пов`язані зі захистом та відновленням порушених, оспорюваних, невизнаниз його прав та законних інтересів (п.1.1).

Згідно з п. 4.2 договору, гонорар адвоката та компенсація витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги узгоджується за взаємною угодою сторін та оформляється додатковою угодою до цього Договору.

11.12.2023 між адвокатом та позивачем було укладено додаткову угоду №57 до договору про надання правничої допомоги №1 від 02.01.2019, згідно з яким гонорар складає 20 000, 00 грн.

Також між адвокатом та позивачем було підписано детальний опис та розрахунок наданих послуг (робіт), згідно договору про надання правничої допомоги №1 від 02.01.2019 та додаткової угоди №57 від 11.12.2023. Вартість наданих послуг становить 20 000, 00 грн.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").

Судом враховано, що Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання про відшкодування витрат на розгляд справи за статтею 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зазначає, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим: рішення у справах "Двойних проти України" (пункт 80) від 12 жовтня 2006 року,"Гімайдуліна і інші проти України"(пункти 34-36) від 10 грудня 2009 року, "East/West Alliance Limited" проти України" (пункт 268) від 23 січня 2014 року, "Баришевський проти України" (пункт 95) від 26 лютого 2015 року та інші.

У рішенні "Лавентс проти Латвії" (пункт 154) від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір і супроводжуються необхідними документами на їх підтвердження.

У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Вказану правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 17.09.2019 у справі №910/4515/18.

При цьому, судом враховано, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів учасника справи (подібний висновок викладений в постановах Верховного Суду від 24.01.2022 у справі №911/2737/17 та від 21.10.2021 у справі №420/4820/19).

Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.

Разом з тим, дослідивши наданий позивачем акт, вбачається, що на забезпечення представництва та участь в судових засіданнях адвокатським бюро було витрачено 6 годин, тоді як представник позивача взяв участь лише в одному судовому засіданні, а саме 12.09.2023.

Враховуючи наведене, з огляду на спірні правовідносини, беручи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду позивачем документів, їх значення для вирішення спору, закриття провадження у справі, а також те, що представник позивача не брав участі в судовому засіданні, суд прийшов до висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката не є співмірним із складністю справи, виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), а тому дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 5 000, 00 грн витрат на правову допомогу.

Керуючись ст. ст. 126, 129, 231-235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Провадження у справі №910/14496/23 закрити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Діпі Ейр Газ" (код ЄДРПОУ 36858311, адреса: 01021, м. Київ, вул. Кловський узвіз, 7-а, оф. 8-10 на користь Акціонерного товариства "Житомиробленерго" (код ЄДРПОУ 22048622, адреса: 10008, м. Житомир, вул. Косенка Віктора, 32/8) суму судового збору в розмірі 2 684, 00 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні 00 коп.).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Діпі Ейр Газ" (код ЄДРПОУ 36858311, адреса: 01021, м. Київ, вул. Кловський узвіз, 7-а, оф. 8-10 на користь Акціонерного товариства "Житомиробленерго" (код ЄДРПОУ 22048622, адреса: 10008, м. Житомир, вул. Косенка Віктора, 32/8) витрати на професійну правову допомогу в розмірі 5 000, 00 грн (п`ять тисяч гривень 00 коп.).

4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені ст. ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали підписано 15.12.2023

Суддя Сергій МОРОЗОВ