Рішення

від 14.12.2023 по справі 760/23769/21

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Провадження № 2-др/760/164/23

Справа № 760/23769/21

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.12.2023 м. Київ

Солом`янський районний суд міста Києва в складі головуючого судді - Зуєвич Л.Л.,

за участю секретаря судового засідання - Гуцало М.В.,

представника позивачів - Стойчева Р.В. (ордери від 08.09.2022),

розглянувши заяву представника відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «СС Альфа» /далі - ТОВ «СС Альфа»/ (код ЄДРПОУ: 43819192, адреса: 03037, м. Київ, просп. В.Лобановського, 4-В, кв. 186; e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_5, e-mail представника: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) про стягнення витрат на правничу допомогу у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 /далі - ОСОБА_1 / (РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ; адреса представника: 04070, м. Київ, вул. Г.Сковороди, 17-В, оф. 12, e-mail представника: ІНФОРМАЦІЯ_2 ), ОСОБА_2 /далі - ОСОБА_2 / (РНОКПП: НОМЕР_2 ; адреса: АДРЕСА_2 ; адреса представника: 04070, м. Київ, вул. Г.Сковороди, 17-В, оф. 12) до ТОВ «СС Альфа», Міністерства юстиції України /далі - Міністерство/ (код ЄДРПОУ: 00015622; адреса: 01001, м. Київ, вул. Городецького, 13), треті особи: закрите акціонерне товариство «Українська будівельна компанія» (код ЄДРПОУ: 31171267; адреса: 03062, м. Київ, просп. Перемоги, 67), товариство з обмеженою відповідальністю «Українська будівельна компанія-Сервіс» (код ЄДРПОУ: 35076047, адреса: 03037, м. Київ, просп. В.Лобановського, 4-А), об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЧЕРВОНОЗОРЯНИЙ, 4-В» (код ЄДРПОУ: 38855422; адреса: 03037, м. Київ, просп. В.Лобановського, 4-В), про витребування майна з чужого незаконного володіння, скасування записів, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Рух справи

Рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 16.11.2023 у задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ТОВ «СС Альфа», Міністерства юстиції України, треті особи: закрите акціонерне товариство «Українська будівельна компанія», товариство з обмеженою відповідальністю «Українська будівельна компанія-Сервіс», об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЧЕРВОНОЗОРЯНИЙ, 4-В», про витребування майна з чужого незаконного володіння, скасування записів, зобов`язання вчинити дії, - відмовлено.

23.11.2023 до суду засобами поштового зв`язку надійшла заява представника ТОВ «СС Альфа», датована 20.11.2023, в якій ставиться питання про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВ «СС Альфа» по 36 500,00 грн судових витрат на професійну правничу допомогу.

Протоколом передачі справи раніше визначеному складу суду від 28.11.2023 для розгляду вказаної заяви визначено суддю Зуєвич Л.Л.

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 01.12.2023 для вирішення питання про розподіл судових витрат у справі призначено судове засідання на 14.12.2023.

14.12.2023 через систему «Електронний суд» надійшло клопотання представника заявника (ТОВ «СС Альфа») про розгляд відповідної заяви без його участі. При цьому, наголошено, що вимоги зави підтримуються та заявник просить їх задовольнити.

У судове засідання 14.12.2023 з`явився представник позивачів, який озвучив їх позицію згідно з якою вони просять у задоволенні вимог заяви відповідача про стягнення з них витрат на правничу допомогу відмовити.

Обґрунтування заяви про розподіл судових витрат

В заяві від 20.11.2023 представник ТОВ «СС Альфа» вказується, що витрати на професійну правничу допомогу в суді першої інстанції становлять 73 000,00 грн, що включають гонорар адвоката за професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку апеляційної скарги, її направлення тощо.

Зауважується, що витрати підтверджуються рахунком та актом виконаних робіт, копії яких додаються.

Зауважуючи на те, що позивачі висловлювали однакові вимоги щодо відповідача (ТОВ «СС Альфа»), заявник просить стягнути з них судові витрати у рівних частинах, тобто по 36 500,00 грн з кожного позивача.

Заперечення позивачів

14.12.2023 до суду надійшли заперечення на заяву про стягнення судових витрат на правничу допомогу в яких позивачі просять суд відмовити ТОВ «СС Альфа» в задоволенні вимог про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВ «СС Альфа» по 36 500 грн судових витрат на правничу допомогу.

При цьому, в такій заяві звертається увага на те, що ОСОБА_1 є діючим військовослужбовцем, майором Збройних Сил України, учасником бойових дій (посвідчення серії НОМЕР_3 від 15.12.2017), матір`ю ОСОБА_3 , нагородженого посмертно званням Герой України указом Президента України № 699/2023 від 29.09.2023.

Також, зауважується, що ОСОБА_2 є матір`ю ОСОБА_1 , є інвалідом 2 групи, що підтверджується Довідкою МСЕК серії ТЕР № 118796 від 28.11.2006.

Крім того, наголошується, що позивачі в даній справі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звертаючись до суду з позовом про витребування з чужого незаконного володіння приміщень технічного поверху багатоповерхового житлового будинку по АДРЕСА_3 , фактично діяли в інтересах всіх власників квартир і нежитлових приміщень вказаного будинку, через те, що Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Червонозоряний, 4-В».

Акцентується, що витрати, які просить відповідач покласти на позивачів є неспівмірними із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Звертається увага на те, що судове рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 16.11.2023, на підставі якого відповідач ТОВ «СС Альфа» хоче стягнути ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВ «СС Альфа» по 36 500,00 грн судових витрат на правничу допомогу не набрало законної сили, а тому, на думку позивачів, такі вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу є безпідставні та передчасні.

Фактичні обставини, встановлені судом

Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши докази на підтвердження таких обставин в їх сукупності, суд встановив наступне.

У відзиві на позов ТОВ «СС Альфа», зокрема, вказано, що: «Витрати на професійну правничу допомогу, які відповідач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи, які включатимуть гонорар адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката - 60 000 (шістдесят тисяч) гривень» (т. І, а.с. 193).

У матеріалах справи містяться:

-копія ордеру № 1169511 від 05.11.2021 на право представництва ТОВ «СС «Альфа» адвокатом Кучерук М.В. на підставі договору про надання правової допомоги № 113/2021 від 20.10.2021 (т. І, а.с. 179);

-копія ордеру № 1170784 від 09.11.2021 на право представництва ТОВ «СС «Альфа» адвокатом Кучерук М.В. на підставі договору про надання правової допомоги № 113/2021 від 20.10.2021 (т. V, а.с. 231);

-копія витягу із договору № 113/2021 про надання правничої допомоги від 20.10.2021 (т. І, а.с. 180);

-копія договору № 113/2021 про надання правничої допомоги від 20.10.2021 (т. V, а.с. 227);

-копія свідоцтва на право зайняття адвокатською діяльністю на ім`я ОСОБА_4 (т. І, а.с. 181; т. V, а.с. 232);

-витяг з ЄРАУ щодо адвоката Кучерук М.В. (т. І, а.с. 182; т. V, а.с. 233);

-копія рахунку на оплату № 1/113/2021 від 20.11.2021 на загальну суму 73 000,00 грн (т. V, а.с. 228).

За змістом долученої заявником до матеріалів справи копії акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) № 1/113/2021 від 20.11.2023 (т. V, а.с. 229) на підставі Договору № 113/2021 про надання правової допомоги від 20.10.2021, Виконавцем (адвокатське бюро «Максима Кучерука») були виконані наступні роботи (надані такі послуги):

Найменування робіт, послугКількістьЦіна, грнСума, грнОзнайомлення з матеріалами цивільної справи № 760/23769/21 та надання консультації клієнту25 000,0010 000,00Складення відзиву на позовну заяву в цивільній справі № 760/23769/2117 500,007 500,00Складення апеляційної скарги на ухвалу про забезпечення позову в цивільній справі № 760/23769/2117 500,007 500,00Участь в судовому засіданні щодо розгляду апеляційної скарги на ухвалу про забезпечення позову в цивільній справі № 760/23769/2116 000,006 000,00Участь в судовому засіданні в суді першої інстанції у цивільній справі № 760/23769/21 03.02.2022, 16.06.2022, 08.09.2022, 26.01.2023, 20.04.2023, 08.06.2023, 14.09.2023, 16.11.202386 000,0042 000,00

Мотиви, з яких виходить суд при розгляді цієї справи та застосовані ним норми права

Дослідивши матеріали справи та наявні у ній докази, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України визначено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, відшкодування витрат, понесених у зв`язку із реалізацією права на судовий захист або у разі подання до особи необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається у такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат (ст. 134 ЦПК України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 137 ЦПК України)

3) розподіл судових витрат між сторонами (ст. 141 ЦПК України).

Частиною 1 ст. 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно положень ч.ч. 1 - 4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 137 ЦПК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц (провадження 14-382цс19) зазначено наступне:

«Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI).

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства.

Відповідно до пунктів 1, 2, 4, 5, 6, 12 частини третьої статті 2 ЦПК України основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, верховенство права; повага до честі і гідності, рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Зі змісту статей 10, 11, 12, 13 ЦПК України в узагальненому вигляді, при вирішенні цивільного спору, у тому числі і при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.

При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України).

Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Це підтверджується і такими нормами ЦПК України.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

Разом із тим Велика Палата Верховного Суду вважає, що посилання представника позивачки, що документи по суті справи підписувалися та подавалися до суду безпосередньо ОСОБА_1 , що, на його думку, ставить під сумнів фактичні обсяги наданої правничої допомоги адвокатом Лісовським Р. А. не підтверджено, оскільки відповідачкою доведено реальність надання правничої допомоги.

Схожі висновки щодо підтвердження витрат, пов`язаних з оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18), постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 753/15687/15-ц, від 26 вересня 2018 року у справі № 753/15683/15, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 червня 2019 року у справі № 910/3929/18 та інших».

Суд бере до уваги правову позицію викладену у постанові Верховного Суду від 28.07.2022 у справі № 580/1902/21, де вказано наступне: «ураховуючи заявлення представником позивача у позовній заяві про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, тобто така заява подана до судових дебатів у справі, та дотримання п`ятиденного строку надання доказів на підтвердження таких витрат, є необґрунтованими доводи про порушення строку на подання доказів».

Також, суд бере до уваги, що як зазначено, зокрема, у постанові Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № № 922/445/19 витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Суд враховує, що згідно з ч. 3 ст. 134 ЦПК України попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

При цьому для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (п. 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (див. постанову Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 13.10.2023 у справі № 206/2971/22, провадження № 61-5826св23).

Крім того, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Таким чином, розподіляючи витрати, понесені відповідачем на професійну правничу допомогу, суд враховує, що подані документи не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу саме у зазначеному розмірі, оскільки цей розмір має бути не лише доведений, документально обґрунтований, а й відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Щодо таких вказаних в акті від 20.11.2023 послуг, як «Складення апеляційної скарги на ухвалу про забезпечення позову в цивільній справі № 760/23769/21» (7 500,00 грн) та «Участь в судовому засіданні щодо розгляду апеляційної скарги на ухвалу про забезпечення позову в цивільній справі № 760/23769/21» (6 000,00 грн), суд звертає увагу, на те, що постановою Київського апеляційного суду від 16.06.2022 апеляційну скаргу ТОВ «СС Альфа», яка подана представником Соколовським Валерієм Леонідовичем, - залишено без задоволення, а ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 29.09.2021 - залишено без змін.

Стосовно таких вказаних в акті від 20.11.2023 послуг, як «Участь в судовому засіданні в суді першої інстанції у цивільній справі № 760/23769/21 03.02.2022, 16.06.2022, 08.09.2022, 26.01.2023, 20.04.2023, 08.06.2023, 14.09.2023, 16.11.2023» (по 6 000,00 грн кожне судове засідання), суд звертає увагу, на те, що 16.06.2022 (не призначалось) та 26.01.2023 (знято з розгляду) судових засідань у даній справі в суді першої інстанції не було. Крім того, під час розгляду справи по суті у судових засіданнях оголошувалась перерва в т.ч. у зв`язку з відповідними клопотаннями представника ТОВ «СС Альфа».

Також, суд враховує, що до матеріалів позову долучено:

- копію безтермінового посвідчення серії НОМЕР_3 , виданого ОСОБА_1 (т. І, а.с. 23);

- копію пенсійного посвідчення № НОМЕР_2 , виданого ОСОБА_2 , з терміном дії «довічно», за яким відповідна особа має 2 загальну групу інвалідності (т. І, а.с. 25).

Щодо доводів позивачів про передчасність вимог відповідача про стягнення витрат на правничу допомогу, суд вважає їх помилковими та звертає увагу на наступне.

Додаткове рішення - це акт правосуддя, яким усуваються недоліки судового рішення, пов`язані з порушенням вимог щодо його повноти. Водночас, додаткове рішення не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. У разі скасування рішення у справі, ухвалене додаткове рішення втрачає силу. Тобто додаткове рішення є невід`ємною частиною рішення у справі (див., зокрема, постанову Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 756/4441/17, провадження № 61-17081св18).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі № 904/8884/21 (провадження № 12-39гс22) зазначено: «за загальним правилом у судовому рішенні повинні бути розглянуті усі заявлені вимоги, а також вирішені всі інші, зокрема й процесуальні питання. Неповнота чи невизначеність висновків суду щодо заявлених у справі вимог, а також невирішення окремих процесуальних питань, зокрема розподілу судових витрат, є правовою підставою для ухвалення додаткового судового рішення. Тобто додаткове рішення - це акт правосуддя, яким усуваються недоліки судового рішення, пов`язані з порушенням вимог щодо його повноти. Водночас додаткове рішення не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. Тобто додаткове рішення є невід`ємною частиною рішення у справі. У разі скасування рішення у справі ухвалене додаткове рішення втрачає силу. Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 23.12.2021 у справі № 925/81/21, від 09.02.2022 у справі № 910/17345/20, від 15.02.2023 у cправі № 911/956/17(361/6664/20), від 07.03.2023 у справі № 922/3289/21.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Розглядаючи відповідну заяву суд враховує, що згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Суд враховує, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання сторони утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача. Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (див. постанову Верховного Суду від 30.01.2023 № 910/7032/17).

Дослідивши опис наданих послуг, приймаючи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору, відповідність запропонованої адвокатом правової позиції правовим висновкам суду, відображеним у рішенні, а також враховуючи заперечення позивачів, суд дійшов висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу є завищеним та може становити надмірний тягар для позивачів.

З огляду на вказане, зважаючи на результат розгляду справи, заперечення позивачів щодо витрат на правничу допомогу, складність справи, фактично надані послуги (надання яких було дійсно необхідним), принципи співмірності та розумності судових витрат, суд вважає за можливе зменшити розмір витрат на правову допомогу та стягнути на користь відповідача 5 000,00 грн понесених ним витрат на професійну правничу допомогу: по 2 500,00 грн з кожного з позивачів ( ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ).

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 2-13, 133, 137, 141, 270, 263-265, 268, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Заяву представника товариства з обмеженою відповідальністю «СС Альфа» про стягнення судових витрат на правничу допомогу у цивільній справі № 760/23769/21, - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ; адреса представника: 04070, м. Київ, вул. Г.Сковороди, 17-В, оф. 12) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «СС Альфа» (код ЄДРПОУ: 43819192, адреса: 03037, м. Київ, просп. В.Лобановського, 4-В, кв. 186) 2 500,00 грн (дві тисячі п`ятсот гривень) витрат пов`язаних з оплатою правничої допомоги.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ; адреса: АДРЕСА_2 ; адреса представника: 04070, м. Київ, вул. Г.Сковороди, 17-В, оф. 12) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «СС Альфа» (код ЄДРПОУ: 43819192, адреса: 03037, м. Київ, просп. В.Лобановського, 4-В, кв. 186) 2 500,00 грн (дві тисячі п`ятсот гривень) витрат пов`язаних з оплатою правничої допомоги.

Додаткове рішення може бути оскаржено безпосередньо (ч. 1 ст. 355 ЦПК України) до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (ст. 354 ЦПК України).

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л. Л. Зуєвич