Рішення

від 12.12.2023 по справі 130/2685/23

ЖМЕРИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/130/977/2023

130/2685/23

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" грудня 2023 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Заярного А.М.,

з участю секретаря судових засідань Мухи Р.П.,

представника позивача прокурора Лук`янчука Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом керівника Жмеринської окружної прокуратури Вінницької області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Товариство з обмеженою відповідальністю «Рожепське» про конфіскацію земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

21.06.2023 керівник Жмеринської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просив припинити право власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на земельну ділянку з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 0521086000:06:003:0040, площею 2,2176 га, що розташована на території Северинівської сільської територіальної громади (колишня територія Стодулецької сільської ради Жмеринського району Вінницької області), шляхом її конфіскації на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області. Стягнути з відповідача суму судових витрат.

Стислий виклад позицій позивача.

На підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 21.09.2019 відповідач ОСОБА_1 після смерті матері ОСОБА_2 успадкувала земельну ділянку, площею 2,2176 га, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 0521086000:06:003:0040.

В подальшому ОСОБА_1 після отримання у власність спірної земельної ділянки, передала її строком на 10 років в оренду ТОВ «Рожепське», згідно договору оренди земно від 15.10.2019. Право оренди зареєстроване у Державне реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Таким чином, відповідач ОСОБА_1 успадкувавши спірну земельну ділянку зареєструвала право власності та передала її в оренду, будучи громадянкою російської федерації, упродовж року після набуття права власності з 21.09.2019 по даний час, всупереч вимогам ст.81 Земельного кодексу України не відчужила її, а тому наявні підстави для її конфіскації у власність держави.

Стислий виклад позицій відповідача.

Відповідач відзиву на позов не подавала.

Позиція третьої особи.

Представник позивача Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області надав до суду письмові пояснення, відповідно до яких позовні вимоги керівника Жмеринської окружної прокуратури просив задовольнити в повному обсязі.

Процесуальні дії, заяви та клопотання.

28.09.2023 ухвалою судді від відкрито провадження у справі. Призначено підготовче засідання у справі на 02.11.2023.

06.10.2023 надійшли письмові пояснення від представника Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, в інтересах якого прокурором було подано позов до суду.

02.11.2023 підготовче провадження закрито. Справа призначена до розгляду по суті на 12.12.2023. Витребувано з другої Жмеринської державної нотаріальної контори копію спадкової справи № 471/2010 після смерті ОСОБА_3

10.11.2023 до суду надійшла витребувана спадкова справа.

12.12.2023 прокурор Лук`янчук Д.О. позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві та просив їх задовольнити.

Представник ТОВ «Рожепське» належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, причин неявки не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не подавав.

Враховуючи, що відповідач ОСОБА_1 являється громадянкою російської федерації та її зареєстрованим місцем проживання є м. Ульяновськ російської федерації, остання викликалась в судове засідання через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України (а.с.52, 66).

Відповідно до частини 11 ст. 128 ЦПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Таким чином, відповідач вважається належним чином повідомленою про час та місце слухання справи.

Відповідності до п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, розгляд справи за погодженням з позивачем здійснено у відсутність відповідача.

Відповідно ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З огляду на вищевикладене, за умов існування усіх підставі, передбачених ч. 1 ст. 280 ЦПК України, за згодою позивача, суд виніс ухвалу про заочний розгляд справи.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Так, судом встановлено, що відповідно до листа Управління Служби безпеки України у Вінницькій області від 05.04.2023, з метою не допущення збитків державі та дискредитації органів державної влади під час дії в Україні правового режиму воєнний стан, виникла необхідність у розгляді питання щодо звернення органами прокуратури до суду в інтересах держави в особі ГУ Держгеокадастр з позовом щодо конфіскації у громадян російської федерації земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які не відчужені протягом встановленого законодавством строку (а.с.13).

Згідно інформації УДМС України у Вінницькій області, відомості щодо документування паспортом громадянки України для виїзду за кордон, посвідками на постійне/ тимчасове проживання в України відносно ОСОБА_1 , відсутні (а.с.16).

Як вбачається з листа Северинівської сільської ради Жмеринського району Вінницької області від 27.04.2023 № 135-Т, відомості про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 в РТГ Северинівської сільської ради Жмеринського району Вінницької області, відсутні. Відомостями щодо місця проживання на території російської федерації сільська рада не володіє (а.с.19).

Відповідно до інформації Жмеринського відділу ДРАЦС у Жмеринському районі Вінницької області від 02.05.2023 № 241-28.16-10, актовий запис про смерть ОСОБА_1 відсутній (а.с.22).

Як вбачається з відповіді, наданої Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області від 10.05.2023 № 0-2-0.6-2164/2-23, вжиття заходів відносно конфіскації земельних ділянок сільськогосподарського призначення, власниками яких є громадяни російської федерації, за відсутності фінансування витрат по сплаті судового збору, не здійснювалось (а.с.26).

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, власником земельної ділянки з кадастровим номером 0521086000:06:003:0040, площею 2,2176 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, являється ОСОБА_1 . Номер запису про право в державному реєстрі 33327449. Дата державної реєстрації 21.09.2019. Державна реєстрація здійснена Жмеринською районною державною нотаріальною конторою (а.с.29-30).

Відповідно до копії свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого державним нотаріусом Жмеринської районної державної нотаріальної контори Вінницької області, спадкоємицею майна ОСОБА_3 є її дочка ОСОБА_1 . Спадщина, на яке видано свідоцтво, складається з: земельної ділянки, площею 2,2176 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 0521086000:06:003:0040, що розташована на території Стодулецької сільської ради Жмеринського району Вінницької області (а.с.31).

На даний час земельна ділянка перебуває в оренді ТОВ «Рожепське», що підтверджується договором оренди землі від 15.10.2019, укладеного між власником земельної ділянки ОСОБА_1 та ТОВ «Рожепське». Об`єктом оренди за вказаними договором є земельна ділянка площею 2,2176 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 0521086000:06:003:0040, що розташована на території Стодулецької сільської ради Жмеринського району Вінницької області. Строк дії договору 10 років (а.с. 32-36).

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, 21.09.2019 державним реєстратором - Жмеринською районною державною нотаріальною конторою зареєстровано право власності на земельну ділянку площею 2,2176 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер 0521086000:06:003:0040, що розташована на території Стодулецької сільської ради Жмеринського району Вінницької області. Номер відомостей про речове право: 33327449 (а.с.36-38).

Також в судовому засіданні було досліджено матеріали спадкової справи № 471 до майна померлої ОСОБА_3 , з яких вбачається, що ОСОБА_1 громадянка російської федерації, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , документована паспортом громадянина російської федерації НОМЕР_2 , який виданий 13.08.2002, звернулась з заявою до нотаріуса з приводу отримання спадкових справ після смерті матері ОСОБА_3 . На підставі заяви ОСОБА_1 було видано свідоцтво про право на спадщину за законом. Інші спадкоємці після смерті ОСОБА_3 відсутні (а.с.70-112).

Ці докази суд приймає до уваги, оскільки вони містять інформацію про предмет доказування.

Отже відповідач, будучи іноземною громадянкою, 21.09.2019 набула право власності на вказану земельну ділянку сільськогосподарського призначення та упродовж року добровільно її не відчужила.

Мотиви суду. Норми права, які застосував суд.

Згідно з ч. 3, ч. 4 ст. 56 ЦПК України прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами у визначених законом випадках.

Представництво прокурором інтересів держави в суді відповідно до ч. 1, ч. 3, ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Обґрунтування, наведені прокурором в позові щодо представництва в суд,і суд вважає достатніми для його звернення у суд, оскільки порушуються питання захисту інтересів держави, і інші державні органи не здійснили ефективний захист інтересів держави щодо захисту її майнових прав.

Так, статтями 13, 14 Конституції України визначається, що земля та інші природні ресурси є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону. Правовий режим земельних відносин, порядок і умови набуття та припинення права власності, а також права володіння, користування земельними ділянками визначаються законами.

За змістом положень ст. 41 Конституції України, ст. ст. 319, 321 ЦК України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності набувається в порядку, визначеному законом.

Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Частиною 5 ст. 41 Конституції України встановлено, що конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів

Відповідно до вимог ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Особливості правових підстав набуття та припинення права власності на об`єкти нерухомого майна іноземцями (особами без громадянства) визначені і нормами Закону України «Про міжнародне приватне право», положеннями Цивільного кодексу України, Земельного кодексу України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 38 Закону України «Про міжнародне приватне право», право власності та інші речові права на нерухоме та рухоме майно визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться, якщо інше не передбачено законом. Належність майна до нерухомих або рухомих речей, а також інша класифікація майна визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться.

Згідно з ч. 1 ст. 39 даного Закону, виникнення та припинення права власності та інших речових прав визначається правом держави, у якій відповідне майно перебувало в момент, коли мала місце дія або інша обставина, яка стала підставою для виникнення або припинення права власності та інших речових прав, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

Відповідно до ст. 378 ЦК України право власності особи на земельну ділянку може бути припинене за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Відповідно до ч.2 ст. 373 ЦК України право власності на землю гарантується Конституцією України. Право власності на землю (земельну ділянку) набувається і здійснюється відповідно до закону.

Згідно ч.1,2,4 ст. 374 ЦК України суб`єктами права власності на землю (земельну ділянку) є фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади. Іноземці, особи без громадянства можуть набувати право власності на землю (земельні ділянки) відповідно до закону. Права та обов`язки суб`єктів права власності на землю (земельну ділянку) встановлюються законом.

Згідно п. а) ч.1 ст. 80 Земельного кодексу України суб`єктами права власності на землю є громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності.

Відповідно до ч. 2 ст. 81 ЗК України іноземні громадяни та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності.

Згідно ч. 3 ст. 81 ЗК України, іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті у разі: придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; викупу земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві власності; прийняття спадщини.

Згідно ч. 4 ст. 81 ЗК України, землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

Відповідно до п. д ст.140 ЗК України, підставою припинення права власності на земельну ділянку є конфіскація за рішенням суду.

Відповідно до ч.1,2 ст. 145 ЗК України якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим Кодексом не може набуватися нею у власність, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права. У разі якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов`язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду.

Разом з тим, відповідно до п. в) ч.1 ст.143 ЗК України примусове припинення прав на земельну ділянку здійснюється у судовому порядку у разі конфіскації земельної ділянки.

Також п. 10 ч. 1 ст. 346 ЦК України передбачено, що право власності припиняється у разі конфіскації.

Відповідно до ст.354 ЦК України до особи може бути застосовано позбавлення права власності на майно за рішенням суду як санкція за вчинення правопорушення (конфіскація) у випадках, встановлених законом. Конфісковане майно переходить у власність держави безоплатно, крім випадків, визначених законом. Обсяг та порядок конфіскації майна встановлюються законом.

Згідно ч.4 ст.145 ЗК України позов про конфіскацію земельної ділянки подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель. Конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах. Ціна проданої на земельних торгах земельної ділянки, за вирахуванням витрат, пов`язаних з її продажем, виплачується її колишньому власнику.

При вирішенні спору суд враховує сталу практику ЄСПЛ щодо захисту права власності.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Перший протокол, Конвенція) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Відповідно до сталої практики ЄСПЛ напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання в право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу, а саме: чи є втручання законним; чи переслідує воно «суспільний», «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання в право на мирне володіння майном) і пропорційним визначеним цілям.

Критерій законності означає, що втручання держави у право власності особи повинно здійснюватися на підставі закону - нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм.

Як визначено вище, питання набуття у власність землі в Україні врегульоване нормами Земельного кодексу України; процедура набуття у власність землі іноземцями, а також обмеження, які з цим пов`язані, також чітко визначені даним законодавчим актом, тобто втручання є законним.

Втручання держави в право власності особи є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного», «публічного» інтересу, при визначенні якого ЄСПЛ надає державам право користуватися «значною свободою (полем) розсуду».

Суспільний інтерес в даному випадку проявляється в тому, що земля є власністю Українського народу, землі сільськогосподарського призначення не можуть бути у власності іноземців, що покликане інтересами національної безпеки.

Принцип «пропорційності» передбачає, що втручання в право власності, навіть якщо воно здійснюється згідно з національним законодавством і в інтересах суспільства, буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються.

В даному випадку наявна справедлива рівновага між державним (суспільним) інтересом та приватним інтересом власника земельної ділянки, оскільки останній мав достатньо часу для виконання свого обов`язку, однак дотепер земельну ділянку не відчужив, що порушує вимоги земельного законодавства України та потребує невідкладного втручання уповноваженого органу. Чинним законодавством передбачено порядок відшкодування колишньому власнику земельної ділянки її вартості, внаслідок конфіскації та відчуження її уповноваженим органом.

Враховуючи вказані вище обставини справи та законодавство, яке регулює земельні правовідносини та право власності на землю, суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити повністю.

Отже, суд вважає, оскільки відповідач ОСОБА_1 , будучи іноземною громадянкою, в порушення вимог ч. 4 ст. 81 ЗК України, упродовж року після набуття права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 0521086000:06:003:0040, площею 2,2176 га, що розташована на території Северинівської сільської територіальної громади (колишня територія Стодулецької сільської ради Жмеринського району Вінницької області), добровільно її не відчужила, тому слід припинити право власності відповідача на вищевказану земельну ділянку та конфіскувати її у власність держави.

Розподіл судових витрат між сторонами.

На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на корить позивача слід стягнути суму судових витрат (а.с.12).

На підставі викладеного, керуючись статтями 3-13, 76-80, 82, 89, 206, 211, 223, 259, 263-265 ЦПК України, Суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Припинити право власності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на земельну ділянку з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 0521086000:06:003:0040, площею 2,2176 га, що розташована на території Северинівської сільської територіальної громади (колишня територія Стодулецької сільської ради Жмеринського району Вінницької області), шляхом її конфіскації на користь держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Вінницької обласної прокуратури витрати із сплати судового збору в розмірі 2684 грн (отримувач коштів: Вінницька обласна прокуратура, ЄДРПОУ 02909909, банк отримувача: ДКСУ м. Київ, МФО 820172, рахунок: UA568201720343110002000003988).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили у порядку, передбаченому ст. 273 ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Керівник Жмеринської окружної прокуратури Вінницької області (місцезнаходження: 23100, Вінницька область, м. Жмеринка, вул. Національна, буд. 6-а, ЄДРПОУ 02909909); Головне управління Держгеокадастру у Вінницькій області (місцезнаходження: 21000, Вінницька область, м. Вінниця, вул. Келецька, буд. 63, ЄДРПОУ 39767547); ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт громадянина російської федерації НОМЕР_2 виданий 13.08.2002); Товариство з обмеженою відповідальністю «Рожепське» (місцезнаходження: 23121, Вінницька область, Жмеринський район, с. Рожепи, ЄДРПОУ 35500553).

Суддя Андрій ЗАЯРНИЙ

Дата складання повного судового рішення 18.12.2023