Справа № 947/37374/23
Провадження № 2-з/947/785/23
УХВАЛА
про розгляд заяви про забезпечення позову
18.12.2023 року Київський районний суд м. Одеси в складі:
головуючий - суддя Васильків Олена Василівна,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позовної заяви, -
ВСТАНОВИВ:
25.11.2023 року в інтересах позивача ОСОБА_1 до суду через систему "Електронний суд" звернулась адвокат Буряк Ю.Ю. з позовом до відповідачів, в якому просить:
- Визнати протиправними дії державного нотаріуса Третьої Севастопольської державної нотаріальної контори Маркусик Ганни Євгенівни щодо посвідчення заповіту від 13.06.2013 року, зареєстрованого в реєстрі нотаріальних дій за №3-353, бланк ВТІ 132508.
- Скасувати запис про державну реєстрацію в Спадковому реєстрі заповіту від 13.06.2013 року, зареєстрованого в реєстрі нотаріальних дій за №3-353, бланк ВТІ 132508, номер у Спадковому реєстрі 54606813, та який зроблено 13.06.2013 року о 12 годині 16 хвилин реєстратором Третя Севастопольська державна нотаріальна контора.
Ухвалою від 30.11.2023 року провадження у справі відкрито.
15.12.2023 року в інтересах позивача ОСОБА_1 до суду через систему "Електронний суд" звернулась адвокат Буряк Ю.Ю. з заявою, в якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Клименко Світлані Юріївні вчиняти нотаріальні дії щодо видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 13.06.2013 року та посвідченим державним нотаріусом Третьої Севастопольської державної нотаріальної контори Маркусик Ганною Євгенівною та зареєстрованого в реєстрі нотаріальних дій за №3-353 до набрання рішенням суду у справі №947/37374/23 законної сили.
При цьому заявник мотивує своє клопотання тим, що є підстави вважати, що нотаріусом може бути видано свідоцтво про право на спадщину, оскільки 23.12.2023 року закінчується строк прийняття спідщини у спадковій справі №15/2023, відкритої 07.07.2023 року та зареєстрованої в спадковому реєстрі за №70907112 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Клименко Світланою Юріївною, тобто після закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини спадкоємець за нікчемним заповітом може отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом та реалізувати спірне спадкове майно. Також представник позивача зазначає, що невжиття заходів забезпечення позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду та ефективний захист прав позивача у випадку задоволення позову.
Суд зазначає, що забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Точне і неухильне додержання судом норм чинного законодавства України при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з ч. 1 до 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Відповідно ч. 2 до 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, та і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Пунктом 4 постанови № 9 від 22.12.2006 року Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».
Згідно з ч. 10 ст. 150 ЦПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
Дослідивши матеріали справи, враховуючи положення постанови №9 від 22.12.2006 року Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», суд вважає, що клопотання про забезпечення позову не підлягає задоволенню, так як не обгрунтоване та не доведене, оскільки з поданих до суду разом з позовом письмових доказів вбачається, що згідно з листом приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Клименко С.Ю. від 07.07.2023 року №126/02/14 спадкоємцями, які прийняли спадщину після смерті спадкодавця ОСОБА_2 є його двоюрідна сестра ОСОБА_3 та двоюрідний брат ОСОБА_1 . Належних та допустимих доказів на підтвердження звернення до нотаріуса інших осіб щодо видачі свідоцтва про право на спадщину суду не надано.
Керуючись ст. ст. 149-153 ЦПК України, суд, -
УХВАЛИВ:
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позовної заяви - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом 15 днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Васильків О.В.
Суд | Київський районний суд м. Одеси |
Дата ухвалення рішення | 18.12.2023 |
Оприлюднено | 19.12.2023 |
Номер документу | 115690931 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Заява про забезпечення (скасування забезпечення) позову або доказів |
Цивільне
Київський районний суд м. Одеси
Васильків О. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні