Постанова

від 15.12.2023 по справі 523/10598/22

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/7616/23

Справа № 523/10598/22

Головуючий у першій інстанції Березніков О.В.

Доповідач Сегеда С. М.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.12.2023 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого Сегеди С.М.,

суддів: Громіка Р.Д.,

Драгомерецького М.М.,

розглянувши упорядку письмовогопровадження,без повідомленняучасників справи,апеляційну скаргу Акціонерного товариства «ОТП Банк» на рішення Кілійського районного суду Одеської області від 21 липня 2023 року, ухваленого під головуванням судді Березнікова О.В., у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ОТП Банк», третя особа: Профспілка співробітників банківського та фінансового сектору, про скасування наказу про звільнення, виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

встановив:

26.08.2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до АТ «ОТП Банк», третя особа: Профспілка співробітників банківського та фінансового сектору, в якому просив суд:

- скасувати наказ АТ «ОТП БАНК» №1390/22-01К «Про звільнення ОСОБА_1 » від 12.08.2022 року з посади провідного експерта з продажів продуктів роздрібного бізнесу відділення АТ «ОТП БАНК» в м. Одеса;

- поновити ОСОБА_1 на посаді провідного експерта з продажів продуктів роздрібного бізнесу відділення АТ «ОТП БАНК» в м. Одеса;

- стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу станом на день винесення судового рішення.

Позов був мотивований тим, що позивач ОСОБА_1 07.09.2015 року прийнятий на посаду провідного експерта з продажів продуктів роздрібного бізнесу відділення АТ «ОТП БАНК» в м. Одеса.

З 12.08.2021 року прийнятий до Профспілки співробітників банківського та фінансового сектору (БанкФінПроф) і 15.08.2020 року обраний до складу виборного органу Виконавчого комітету Профспілки.

Наказом АТ «ОТП БАНК» позивача було звільнено з роботи у зв`язку із скороченням чисельності або штату працівників на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України.

Посилаючись на те, що звільнення є незаконним та таким, що порушує його трудові права, позивач просив його позовні вимоги задовольнити.

Позивач також вказав на дискримінацію його з мотивів членства у Профспілці, з підстав того, що на прохання останнього про відрахування на користь Профспілки членських внесків, роботодавець жодного разу цього не зробив.

Також зазначив, що у АТ «ОТП БАНК» не було підстав для зміни в організації праці. Крім того, відповідач, звільняючи позивача, порушив вимоги ст. 22 ЗУ «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» та ст. 49-4, ч.3 ст. 43 КЗпП України. Також, із запропонованих відповідачем посад містилось зауваження про те, що банк проводитиме конкурс на вказані посади та за наявності кандидата, що відповідає такій посаді перевага буде надаватися такому кандидату, тобто відповідачем порушено вимоги, якими передбачено належним чином пропонування переведення працівника на іншу роботу, яка б відповідала кваліфікації та досвіду роботи позивача.

Рішенням Кілійського районного суду Одеської області від 21 липня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 було задоволено.

Скасовано наказ АТ «ОТП БАНК» №1390/22-01К «Про звільнення ОСОБА_1 » від 12.08.2022 року з посади провідного експерта з продажів продуктів роздрібного бізнесу відділення АТ «ОТП БАНК» в у. Одеса на підставі п.1 ст. 40 КЗпП у зв`язку із скороченням чисельності або штату працівників.

Поновлено ОСОБА_1 на посаді провідного експерта з продажів продуктів роздрібного бізнесу відділення АТ «ОТП БАНК» у м. Одеса.

Стягнуто з АТ «ОТП БАНК» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у зв`язку з незаконним звільненням з 12.08.2022 року по 21.07.2023 року включно у сумі 174 594,35 грн., яка визначена без утримання податку на доходи фізичних осіб та інших обов`язкових платежів, і які підлягають відрахуванню при її виплаті.

Стягнуто з АТ «ОТП БАНК» на користь держависудовий збір у розмірі 1 073,60 грн.(т.2, а.с.129-136).

В апеляційній скарзі АТ «ОТП Банк», посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, ставить питання про скасування рішення Кілійського районного суду Одеської області від 21 липня 2023 року, ухвалення нового судового рішення, яким відмовити у позові (т.2, а.с.151-155).

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 ОСОБА_2 , посилаючись на законність оскаржуваного рішення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення без змін (т.2, а.с.182-188).

У відповідності до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється 15.12.2023 року в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи, у зв`язку з чим судове засідання не проводиться.

Згідно приписів ч.1ст. 369 ЦПК Україниапеляційна скарга на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Враховуючи вищенаведене, дана справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку спрощеного позовного провадження за наявними матеріалами без повідомлення учасників справи,як малозначна у зв`язку з її незначною складністю (ч.ч. 4, 6 ст. 19, ч.ч. 1, 2, 4 ст. 274 ЦПК України).

Крім того, у відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Таким чином, датою складання цього судового рішення є 15.12.2023 року.

При цьому, колегія суддів зазначає, що провадження по даній справі було відкрито ухвалою Одеського апеляційного суду від 17.10.2023 року (т.2. а.с.169), згідно якої розгляд справи проводиться в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без проведення судового засідання, та без повідомлення учасників справи, копію ухвали останні отримали належним чином, що передбачено ст. 130 ЦПК України. Колегія суддів також зазначає, що учасники справи належним чином повідомлені про відкриття апеляційного провадження та про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, без проведення судового засідання, та без повідомлення учасників справи (т.2, а.с.169-174).

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови в задоволенні апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.

Задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі, суд першої інстанції виходив із того, що позивача звільнено з роботи у порушення ст.ст. 43, 49-2 КЗпП України та згідно ст. 235 КЗпП України є підставою для його поновлення на роботі і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу (т.2,а.с.129-136).

Апеляційний суд погоджується із таким висновком районного суду, оскільки він відповідає вимогам закону та фактичним обставинам справи, з огляду на таке.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Так, з матеріалів справи вбачається, що 07.09.2015 року наказом №2755/15-01К ОСОБА_1 був прийнятий на посаду провідного експерта з продажів продуктів роздрібного бізнесу відділення «Лермонтовське» АТ «ОТП БАНК» в м. Одеса.

З 12.08.2021 року ОСОБА_1 було прийнято до Профспілки співробітників банківського та фінансового сектору (далі - БанкФінПроф) (т.1, а.с.20). Листом БанкФінПроф від 13.08.2021 року повідомлено АТ «ОТП БАНК» про включення ОСОБА_1 в члени профспілки (т.1, а.с.21-22).

Крім того, 16.08.2021 року БанкФінПроф повідомив АТ «ОТП БАНК» про обрання ОСОБА_1 до складу виборного органу профспілки (т.1, а.с.25).

Відповідно до листа БанкФінПроф від 13.06.2022 року №135 на адресу відповідача АТ «ОТП БАНК» про незаконне скорочення членів профспілки, БанкФінПроф закликало АТ «ОТП БАНК» припинити незаконні і дискримінаційно вмотивовані дії, зокрема відносно позивача ОСОБА_1 , та скасувати незаконне рішення про скорочення працівників відділення «Лермонтовське» АТ «ОТП БАНК» в м. Одеса (т.1, а.с.28-30).

Згідно листа АТ «ОТП БАНК» від 13.07.2022 року, з 15.08.2022 року відділення «Лермонтовське» АТ «ОТП БАНК» в м. Одеса припинило свою діяльність у зв`язку з недоцільністю подальшого ведення бізнесу, відповідно до рішення правління Банку від 19.05.2022 №114 (т.1, а.с.31).

12.07.2022 року АТ «ОТП БАНК» звернулося із поданням про розірвання трудового договору з працівниками банку до голови наглядової ради БанкФінПроф, де зазначено, що дані дії здійснюються у зв`язку з недоцільністю подальшого ведення бізнесу.

03.06.2022 року працівники відділення, зокрема й ОСОБА_1 , були попереджені про наступне вивільнення з одночасною пропозицією іншої роботи в Банку. Станом на 08.07.2022 року ОСОБА_1 від переведення на запропоновані посади відмовився.

У зв`язку з цим відповідач просив БанкФінПроф надати згоду на звільнення ОСОБА_1 (т.1, а.с.48).

27.07.2022 року БанкФінПроф надало відмову на подання про звільнення ОСОБА_1 у зв`язку з необґрунтованістю такого подання (ч.2 ст. 43 КЗпП України), а також у зв`язку з тим, що інформацію про звільнення надано із запізненням та з порушенням порядку, передбаченого ч.3 ст. 22 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності». Крім того, АТ «ОТП БАНК» обмежило ОСОБА_1 можливості його переведення на окремі вакантні посади шляхом проведення конкурсу на ці посади (т.1, а.с.50-52).

Рішенням правління АТ «ОТП БАНК» від 19.05.2022 №114 припинено діяльність відділення «Лермонтовське» АТ «ОТП БАНК» в м. Одеса з 15.08.2022 року у зв`язку з недоцільністю подальшого ведення бізнесу. Серед іншого, в п.п.4.1. п.4 вищевказаного Рішення вказано про те, що у відповідності до ст. 43 КЗпП України відповідальній особі необхідно отримати попередню згоду на звільнення від виборного органу (профспілкового представника) первинної профспілкової організації, членами якої є працівники відділення.

03.06.2022 АТ «ОТП БАНК» надав ОСОБА_1 попередження про запропоноване вивільнення з одночасною пропозицією вакантних посад у відділеннях АТ «ОТП БАНК» в різних містах. В пропозиції наведені запропоновані посади у відділеннях АТ «ОТП БАНК» на час відсутності основного працівника, а також значиться про те, що на посади, відмічені двома зірочками, Банк буде проводити конкурс та за наявності кандидата, що відповідатиме такій посаді перевага буде надаватися такому кандидату.

ОСОБА_1 від запропонованих посад відмовився (т.1, а.с.237-247).

Наказом № 1390/22 від 12.08.2022 ОСОБА_1 звільнено із займаної посади провідного експерта з продажів продуктів роздрібного бізнесу відділення «Лермонтовське» АТ «ОТП БАНК» в м. Одеса з 12.08.2022 на підставі п.1 ст. 40 КЗпП України (т.1, а.с.58).

Колегія суддів зазначає, що розглядаючи трудові спори, пов`язані із звільненням відповідно до п.1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України, суд повинен з`ясувати питання про те, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

Відповідно до роз`яснень Міністерства юстиції України від 25.01.2011 року «Гарантії працівників у разі ліквідації або реорганізації підприємства, установи, організації» скорочення чисельності або штату працівників може бути одним з різновидів вдосконалення виробництва. При цьому скорочення чисельності та скорочення штату не тотожні поняття. Так, скорочення чисельності передбачає звільнення працівників, натомість скорочення штату?зменшення кількості або ліквідація певних посад, спеціальностей, професій тощо. При цьому, одночасно можуть вводитися інші посади, спеціальності, професії тощо, в результаті чого кількість працівників може і не зменшуватися, а в окремих випадках навіть збільшуватися.

За правилами ст. 43 КЗпП України роботодавець зобов`язаний отримати попередню згоду на звільнення від виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членами якої є працівники відділення.

Згідно вимог частини першої цієї статті розірвання трудового договору з підстав, передбачених п.п. 1-2-5, 7 ст. 40 і п.п. 2-3 ст. 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, крім випадків, коли розірвання трудового договору із зазначених підстав здійснюється з прокурором, поліцейським і працівником Національної поліції, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України, Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України чи органів, що здійснюють контроль за додержанням податкового та митного законодавства.

Частиною 2 ст. 252 КЗпП України встановлено, щозвільнення членів виборного профспілкового органу підприємства, установи, організації (у тому числі структурних підрозділів), його керівників, профспілкового представника (там, де не обирається виборний орган професійної спілки), крім випадків додержання загального порядку, допускається за наявності попередньої згоди виборного органу, членами якого вони є, а також вищого виборного органу цієї професійної спілки (об`єднання професійних спілок).

Згідно ч.ч.1,2 ст. 11 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» для представництва і здійснення захисту прав та інтересів членів профспілок на відповідному рівні договірного регулювання трудових і соціально-економічних відносин профспілки, організації профспілок можуть мати статус первинних, місцевих, обласних, регіональних, республіканських, всеукраїнських.

Статус первинних мають профспілки чи організації профспілки, які діють на підприємстві, в установі, організації, закладі освіти або об`єднують членів профспілки, які забезпечують себе роботою самостійно чи працюють на різних підприємствах, в установах, організаціях або у фізичних осіб.

Як вбачається із п. 1.6 Статуту БанкФінПроф, сфера діяльності Профспілки галузева: Профспілка поширює свою діяльність на підприємства (установи, організації) банківського та фінансового сектору незалежно від форми власності.

Згідно п. 1.7 Статуту БанкФінПроф має первинний статус (т.1, а.с.95).

Із наявної в матеріалах справи Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань вбачається, що БанкФінПроф внесена до даного реєстру, їй присвоєно ідентифікаційний код юридичної особи № 43714763, вид діяльності зазначено: діяльність професійних спілок (основний) (т.1, а.с.61- 62).

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» у разі, якщо роботодавець планує звільнення працівників з

причин економічного, технологічного, структурного чи аналогічного характеру або у

зв`язку з ліквідацією, реорганізацією, зміною форми власності підприємства,

установи, організації, він повинен завчасно, не пізніше як за три місяці до

намічуваних звільнень надати первинним профспілковим організаціям інформацію

щодо цих заходів, включаючи інформацію про причини наступних звільнень, кількість

і категорії працівників, яких це може стосуватися, про терміни проведення звільнень,

а також провести консультації з профспілками про заходи щодо запобігання

звільненням чи зведенню їх кількості до мінімуму або пом`якшення несприятливих

наслідків будь-яких звільнень.

Таким чином, не пізніше трьох місяців до намічуваного звільнення відповідач був зобов`язаний:

1)надати БанкФінПроф інформацію щодо заходів по звільненню працівників,

включаючи: інформацію про причини наступних звільнень; кількість і категорії

працівників, яких це може стосуватися; про терміни проведення звільнень.

2)провести консультації з БанкФінПрофпро: заходи щодо запобігання звільненням; чи зведенню їх кількості до мінімуму; або пом`якшення несприятливих наслідків

будь-яких звільнень.

Як зазначалося вище, рішенням правління АТ «ОТП БАНК» від 19.05.2022 року №114 припинено діяльність відділення «Лермонтовське» АТ «ОТП БАНК» в м. Одеса з 15.08.2022 року. Звертаючись 12.07.2022 року, тобто за місяць до запланованого вивільнення, із поданням про розірваннятрудового договоруз працівникамибанку,у томучислі ОСОБА_1 ,до головинаглядової радиБанкФінПроф,АТ «ОТПБанк» порушилостроки,визначені ч.3ст.22вказаного Закону.

Разом із тим, відсутність рішення профспілкової організації під час звільнення працівника саме по собі не є безумовною підставою для його поновлення на роботі, оскільки така згода або незгода на звільнення може бути витребувана судом при вирішенні трудового спору.

Згідно п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» встановивши, що звільнення працівника проведено власником або уповноваженим ним органом без звернення до профспілкового органу, суд зупиняє провадження по справі, запитує згоду профспілкового органу і після її одержання або відмови профспілкового органу в дачі згоди на звільнення працівника розглядає спір по суті. Не буде суперечити закону, якщо до профспілкового органу в такому випадку звернеться власник чи уповноважений ним орган або суддя при підготовці справи до судового розгляду. Аналогічним чином вирішується спір про поновлення на роботі, якщо згоду профспілкового органу на звільнення визнано такою, що не має юридичного значення.Відмова профспілкового органу в згоді на звільнення є підставою для поновлення працівника на роботі.

Ухвалою суду першої інстанції від 31 березня 2023 року було постановленозвернутися до БанкФінПроф із запитом про надання згоди чи відмови у наданні згоди, з додержанням вимог ст. 43 КЗпП України, на звільнення ОСОБА_1 з посади провідного експерта з продажів продуктів роздрібного бізнесу відділення «Лермонтовське» АТ «ОТП Банк» у м.Одеса на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України (т.2, а.с.31-34).

Листом від 20.04.2023 року БанкФінПроф було направлено до суду повідомлення від 27.07.2022 року про відмову у наданні згоди на звільнення ОСОБА_1 .

З даного листа вбачається, що виконавчий комітет - БанкФінПроф одноголосно ухвалив рішення про відмову у наданні згоди на розірвання трудового договору з провідним експертом з продажів продуктів роздрібного бізнесу відділення «Лермонтовське» АТ «ОТП Банк» ОСОБА_1 на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України (т.2, а.с.98-100).

Таким чином, зважаючи на те, що звільнення ОСОБА_1 із займаної посади було проведено за відсутності згоди профспілки, членом виборного органу якого є позивач, а також враховуючи те, що БанкФінПроф було повідомлено відповідача про те, що вона не надає згоди на звільнення ОСОБА_1 , суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що під час звільнення позивача було порушено вимоги ст. 43 КЗпП України.

Крім того, відповідно до ч.1-3 ст. 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

Власник вважається таким, що належно виконав вимоги ч. 2 ст. 40, ч. 3 ст. 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну

на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією

чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з

урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.

При цьому роботодавець зобов`язаний запропонувати всі вакансії, що відповідають

зазначеним вимогам, які існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому

структурному підрозділі працівник, який вивільнюється, працював.

Так, відповідач своєчасно та належним чином повідомив позивача про наступне вивільнення, проте не виконав обов`язок щодо надання пропозицій про всі наявні на підприємстві вакансії, які є вакантними та з`явилися на підприємстві протягом двох місяців і які існували на день звільнення.

У попереджені про заплановане вивільнення від 03.06.2022 року ОСОБА_1 запропоновано перелік посад у різних відділеннях АТ «ОТП Банк», проте усі запропоновані посади містять додатковий коментар: на час відсутності основного працівника, що не може відповідати вимогам ст. 49-2 КЗпП України.

Слід зазначити, що вказані пропозиції були надані у період з 09.06.2022 року по 12.08.2022 року включно (т.1, а.с.203-235), тобто не одночасно із попередженням про звільнення (вивільнення) від 03.06.2022 року, що також є порушенням ч. 3 ст. 49-2 КЗпП України.

В апеляційній скарзі АТ «ОТП Банк» стверджує, що станом на 03.06.2022 він запропонував усі наявні на той момент вакансії позивачу.

Однак колегія суддів не приймає ці доводи до уваги, оскільки станом на 03.06.2022 року час запропонованого вивільнення, існували вакансії, які не були запропоновані ОСОБА_1 . Зокрема, 08.06.2022 року були прийняті на роботу два працівники на вакансії фахівця та начальника управління, які були відсутні в пропозиціях ОСОБА_1 від

03.06.2022 року (т.2, а.с.92).

Також безпідставними є доводи заявника апеляційної скарги про те, щопервинна профспілкова організація у АТ «ОТП БАНК» відсутня, а БанкФінПроф не є первинною профспілковою організацією АТ «ОТП БАНК», а відтак жодних обов`язків у АТ «ОТП БАНК» щодо призначення чи звільнення з посад перед БанкФінПроф не має, так як ці доводи спростовується матеріалами справи а також текстом поданого відповідачем відповідного подання доБанкФінПроф щодо надання згоди на звільнення позивача ОСОБА_1 із займаної посади (т.1, а.с.48, 50).

Тобто, відповідачем визнано той факт, що позивач є членом первинної профспілкової організації таобраний до складу виборного органу, а відтак відповідачем мають виконуватися обов`язки щодо певних гарантій, зазначених у ст. ст. 43 КЗпП України.

З огляду на викладене, слід дійти висновку про те, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції. Інші доводи апеляційної скарги не можуть бути підставою для скасування законного та обґрунтованого рішення, оскільки по своїй суті зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції щодо встановлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження й оцінки судом першої інстанції. Ураховуючи, що судом першої інстанції повно та всебічно з`ясовані фактичні обставини справи, правильно застосовано норми матеріального і процесуального права, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Згідно ч.ч. 1,5,6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Колегія суддів зазначає, що заявник апеляційної скарги не надав суду достатніх, належних і допустимих доказів існування обставин, на які він посилається як на підставу заперечень проти позовних вимог, заперечень проти оскаржуваного судового рішення та доводів своєї апеляційної скарги.

За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32.)

Пункт 1 ст. 6 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі Конвенція) не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (Burg and others v. France (Бюрг та інші проти Франції), (dec.); Gorou v. Greece (no.2) (Гору проти Греції №2) [ВП], § 41.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду, доводи апеляційної скарги його не спростовують, оскільки рішення ухвалено у відповідності до вимог матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржуване рішення суду - залишити без змін.

Оскільки зазначена справа згідно п. 1 ч. 1 ст. 274 ЦПК України є малозначною, то дана постанова в касаційному порядку оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.367,368,п.1ч.1ст.374,ст.ст.375,381 384,389ЦПК України,апеляційний суд

постановив:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «ОТП Банк» залишити без задоволення.

Рішення Кілійського районного суду Одеської області від 21 липня 2023 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України.

Судді Одеського апеляційного суду: С.М. Сегеда

Р.Д. Громік

М.М.Драгомерецький