Рішення

від 11.12.2023 по справі 559/2217/23

ДУБЕНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 559/2217/23

Провадження № 2/559/529/2023

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2023 року м. Дубно

Дубенський міськрайонний суд Рівненської області в складі головуючої судді Жуковської О.Ю., з участю секретаря судового засідання Окренець Д.В.,

розглянувши у спрощеному провадженні цивільну справу за позов Дубенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Вербської сільської ради Дубенського району Рівненської області, Державної екологічної інспекції Поліського округу до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні позивача Філія «Дубенське лісове господарство» державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу,-

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача.

Дубенською окружною прокуратурою Рівненської області при виконанні повноважень, визначених статтею 131-1 Конституції України та статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», встановлено порушення інтересів держави внаслідок неправомірних дій відповідачів - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , якими 09.01.2022 вчинено незаконне полювання без належного на те дозволу, внаслідок чого незаконно добуто дику тварину самця козулі дикої, вагою 50 кг, в угіддях ТОВ «Мисливське господарство «Любомирське», в межах Вербської територіальної громади поблизу с. Білогородка, чим державі заподіяно шкоду в розмірі 32 000 грн. Вина осіб встановлена постановами суду, що набрали законної сили, а розмір завданих збитків обрахований уповноваженою на те особою. ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в добровільному порядку не відшкодовано шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу внаслідок незаконного полювання, чим завдано шкоду державним інтересам, тому просить стягнути збитки за рішенням суду.

ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі

30.06.2023 ухвалою суду відкрито спрощене провадження без повідомлення (виклику) осіб.

Належно повідомлені відповідачі із заявами по суті справи до суду не звертались, заперечень і доказів на їх обґрунтування не подали.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.

Згідно акту виявлення порушення установленого для певної території порядку та термінів здійснення полювання від 09.01.2022, районним мисливствознавцем ДП «Дубенське лісове господарство» ОСОБА_5 в присутності директора ТОВ МГ «Любомирське» ОСОБА_6 , єгера ТОВ МГ «Любомирське» ОСОБА_7 за участі працівників Дубенського РВП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_8 та ОСОБА_9 виявили 09.01.2022 о 11.15 год. у кварталі 47 виділі 20 ССВК «Лісовик» незаконно добутого самця косулі вагою близько 50 кг, а також сліди людей та за 300 м - місце пострілів, що розташоване на території мисливських угідь ТОВ МГ «Любомирське» (квартал 40 виділ 4 Білогородського лісництва ДП «Дубенське лісове господарство»). Районним мисливствознавцем ДП «Дубенське лісове господарство» Зарвою В.В. 13.01.2022 складено за ч. 2 ст. 85 КУпАП («Порушення правил використання об`єктів тваринного світу»): - протокол № 1 відносно ОСОБА_1 , - протокол № 2 відносно ОСОБА_4 , - протокол № 3 відносно ОСОБА_3 , - протокол № 4 відносно ОСОБА_2 в присутності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , та ОСОБА_3 , які отримали копії вказаних протоколів особисто.

Сума шкоди обчислена згідно Такс для обчислення розміру відшкодування збитків, завданих унаслідок порушення законодавства в галузі мисливського господарства та полювання (крім видів, занесених до Червоної книги України), затверджених наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України, Міністерства екології та природних ресурсів України №301/222 від 19.06.2017 та зазначена в акті виявлення правопорушення від 09.01.2022. Внаслідок протиправних дій ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 завдано шкоди довкіллю на суму 32 000,00 грн., що підтверджується розрахунком заподіяної шкоди державі внаслідок незаконного полювання від 13.01.2022 №26, складеним уповноваженою особою ДП «Дубенське лісове господарство».

28.03.2022 за результатами розгляду справ №559/166/22 відносно ОСОБА_1 , №559/164/22 - ОСОБА_2 , № 559/165/22 - ОСОБА_4 та № 559/167/22 - ОСОБА_3 Дубенським міськрайонним судом за матеріалами ДП «Дубенське лісове господарство», останніх притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 85 КУпАП: ОСОБА_2 до штрафу розміром 1360 грн., а ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 до позбавлення права полювання строком на 2 роки з конфіскацією вилученої зброї в кількості 3 шт. Судом встановлено, що 09.01.2022 о 10:00 год. ОСОБА_2 разом з ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 проводили незаконне колективне полювання без належного на те дозволу, а саме: без документів визначених ст.14 ЗУ «Про мисливське господарство та полювання», з порушенням установленого для певної території (регіону, мисливського господарства, обходу тощо) порядку здійснення полювання. Внаслідок чого незаконно добуто дику тварину - самця козулі дикої, вагою приблизно 50 кг. в угіддях ТзОВ МГ «Любомирське», в межах Вербської ОТГ с. Білогородка, чим державі заподіяно шкоду розміром 32000 (тридцять дві тисячі) грн.

Адміністративне правопорушення щодо незаконного полювання було вчинено 09.01.2022 на території Вербської територіальної громади, проте завдані збитки правопорушниками ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 не відшкодовано, а посадові особи органу місцевого самоврядування та Державної екологічної інспекції Поліського округу не вжили заходів щодо відшкодування шкоди заподіяної правопорушенням, що підтверджується листами №51-1212 ВИХ -23 від 18.04.2023, №51-1250 ВИХ -23 від 20.04.2023, №01002-25 від 21.04.2023, №875/02-25 від 20.06.2023, №51- 1939ВИХ-23 від 15.06.2023, №51- 1940ВИХ-23 від 15.06.2023, №2071Б/Б/2-06 від 27.06.2023.

IV. Норми права, які застосував суд.

Відповідно ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ст.16 Цивільного кодексу України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема відшкодування збитків.

Статтею 22 Цивільного кодексу України передбачено, що особі якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Статтею 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено, що використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями - здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог.

Відповідно до ст. 41 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища передбачають, в тому числі, відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Згідно до ч. 6 ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, причетність ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 до незаконного полювання та заподіяння збитків державі підтверджується судовими рішеннями у справах № 559/166/22, № 559/164/22, № 559/165/22 та № 559/167/22, що відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України, звільняє від необхідності повторного доказування обставин, що встановлені вищевказаними рішеннями.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про мисливське господарство та полювання», з метою раціонального використання мисливських тварин, охорони диких тварин, а також середовища їх перебування забороняється: полювати без належного на те дозволу; полювання в заборонених для цього місцях; полювання у заборонений час; полювання із застосуванням або використанням заборонених знарядь та. забороненими способами; полювання на заборонених для добування тварин.

Статтею 12 вказаного Закону передбачено, що до полювання прирівнюється: перебування осіб у межах мисливських угідь, у тому числі на польових і лісових дорогах (крім доріг загального користування), з будь-якою стрілецькою зброєю або з капканами та іншими знаряддями добування звірів і птахів, або з собаками мисливських порід чи ловчими звірами і птахами, або з продукцією полювання (крім випадків регулювання чисельності диких тварин, польових випробувань і змагань мисливських собак (не нижче обласного рівня); перебування осіб на дорогах загального користування з продукцією полювання або з будь-якою зібраною розчохленою стрілецькою зброєю.

Пунктом 5 ст. 20 вказаного вище Закону, забороняється транспортування або перенесення добутих тварин чи їх частин без відмітки цього факту у щорічній контрольній картці обліку добутої дичини і порушень правил полювання, а також у дозволі на їх добування.

Згідно ч. 2, 3 ст. 12 даного Закону, особи, винні у незаконному полюванні, несуть відповідальність згідно із законами.

Виявлені тварини (або їх частини) та знаряддя добування таких тварин; законність набуття яких не підтверджена відповідними документами, вважаються незаконно добутими.

Згідно ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі (ч. 1 ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»).

Відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону України «Про тваринний світ», підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу. Розмір компенсації за незаконне добування, знищення або пошкодження видів тваринного світу, а також за знищення чи погіршення середовища їх існування встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно ч. 1 ст. 43 Закону України «Про мисливське господарство та полювання», відшкодування збитків, завданих унаслідок порушення законодавства у галузі мисливського господарства та полювання, здійснюється добровільно або за рішенням суду відповідно до законодавства за затвердженими в установленому порядку таксами, а за їх відсутності - за розрахунками користувачів мисливських угідь.

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно п. 1.6 роз`яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/744 від 27.06.2000, вирішуючи спір про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, господарському суду слід виходити з презумпції вини правопорушника. Отже, позивач не повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу, навпаки, відповідач повинен довести, що у діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди.

Зокрема, Вищий господарський суд України за результатами вивчення та узагальнення судової практики вирішення господарськими судами спорів, пов`язаних з охороною навколишнього природного середовища від 01.01.2009 звернув увагу судів, зокрема, на наступне. Вирішуючи спір та задовольняючи позов щодо покладення на відповідача відповідальності за збитки, судові інстанції не врахували повною мірою положення законодавства, на підставі з яким закон пов`язує відшкодування шкоди, а саме - наявність повного складу правопорушення як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв`язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Колегія погоджується з судами в тому, що при вирішенні спору про відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, слід виходити з презумпції вини правопорушника. Відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди.

Отже, позадоговірна (деліктна) відповідальність, яка є видом цивільно- правової відповідальності, настає при існуванні складу правопорушення, що виключає такі елементи, як: а) протиправність поведінки; б) шкода; в) причинний зв`язок між ними; г) вини заподіювана шкоди. Зазначені підстави визначаються загальними, оскільки для вирішення деліктного зобов`язання їх існування потрібне в усіх випадках, якщо інше не обумовлено законом.

Отже, відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить: наявність шкоди; протиправну поведінку заподіювана шкоди; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювана; вину. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

Цивільно-правова деліктна відповідальність - це забезпечений державним примусом обов`язок відповідальної особи відшкодувати потерпілому заподіяну шкоду.

Відповідно до ст.1190 Цивільного кодексу України, особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

Згідно до ч. З ст. 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді.

Згідно до ч. 4 ст. 56 ЦПК України, прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Відповідно до ч. З ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Аналіз ч. З ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді у випадках, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження або у разі відсутності такого органу.

«Нездійснення захисту» проявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

«Здійснення захисту неналежним чином» виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави., але яка є неналежною.

Аналогічна позиція щодо виключних випадків представництва прокурором інтересів держави в суді викладена Верховним Судом у постановах від 23.10.2018 № 906/240/18, від 31.10.2018 № 910/6814/17, від 21.12.2018 №922/901/17 та інших.

У рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 АПК України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.99 N З-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття «інтереси держави» висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. З мотивувальної частини).

З урахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не - збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств в та організацій чи з, інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Таким чином, «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко невизначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 зі справи № 806/1000/17).

Статтею 13 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до ст. 2, 3 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» мисливські тварини, що перебувають у стані природної волі або утримуються у напіввільних умовах, належать до природних ресурсів загальнодержавного значення та є об`єктом права власності Українського народу. Від імені українського народу права власника мисливських тварин здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Згідно ч. З ст. 29, ч. 1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України, грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, сплачується у визначеному вказаними нормами співвідношення на рахунки спеціальних фондів Державного, обласних та місцевих бюджетів в розмірах 30 та 70 відсотків відповідно.

Інтереси держави полягають у захисті прав та свобод місцевого самоврядування, яке не носить загальнодержавного характеру, але направлене на виконання функцій держави на конкретній території та реалізується у визначеному законом порядку та способі, який відноситься до їх відання. Органи місцевого самоврядування є рівними за статусом носіями державної влади, як і державні органи (постанова Верховного Суду від 08.02.2019 у справі № 915/20/18).

Згідно із ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор доводить бездіяльність органу, в інтересах якого він звертається до суду, а не можливість чи неможливість такого органу самостійно звернутися із цим позовом до суду.

Відповідно п. 5.6 постанови Верховного Суду від 16.04.2019 у справі №910/3486/18 визначено, що представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється і у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.

Даний позов заявлений Дубенською окружною прокуратурою в інтересах Вербської сільської ради Дубенського району, оскільки порушення вчинено на її території та вказані платежі зараховуються на спеціальний бюджетний рахунок селищної ради, а тому несвоєчасна сплата їх відповідачем може призвести до ненадходжень до місцевого бюджету.

Крім того, Положенням про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 № 275, визначено, що Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра екології та природних ресурсів України і який реалізовує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Відповідно до п. З Положення, Основними завданнями Держекоінспекції є реалізація державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів та здійснення у межах повноважень, передбачених законом, державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства, зокрема, щодо ведення мисливського господарства та здійснення полювання.

Пунктом 4 Положення передбачено, що Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань: 2) здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства: ї) під час ведення мисливського господарства та здійснення полювання.

Відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію Поліського округу, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України №32 від. 20.02.2023, Державна екологічна інспекція Поліського округу, відповідно до пункту 13 частини 2 розділу II здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням' територіальними органами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства під час ведення мисливського господарства та здійснення полювання

Також, відповідно до пункту 10 розділу II Положення, Держекоінспекція наділена правом досудового врегулювання спору, виступати позивачем та відповідачем у судах.

Враховуючи наведене, Держекоінспекція, як уповноважений орган має здійснювати захист порушених інтересів держави, у вказаних правовідносинах, проте, заходи щодо стягнення з відповідачів контролюючим органом не вживались.

За таких обставин, відповідно до ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», наявні підстави для захисту інтересів держави органами прокуратури шляхом пред`явлення до суду цього позову в інтересах органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Вербської сільської ради Дубенського району та Державної екологічної інспекції Поліського округу про стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 шкоди, завданої незаконним полюванням.

За ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до ч. 6 ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

V. Мотивована оцінка і висновки суду.

Дослідивши докази, суд робить висновок, що орган прокуратури в цій справі діє в інтересах позивачів на виконання своїх повноважень, позов підставний і вимоги необхідно задовольнити. Відповідачі 09.01.2022 незаконно полювали на парнокопитних в квадраті 40 в угіддях ТОВ МГ «Любомирське» в межах Вербської територіальної громади поблизу с. Білогородка Дубенського району, і застрелили самця козулі дикої вагою 50 кг, завдавши разом збитків навколишньому природному середовищу в розмірі 32000 грн. Вина відповідачів у цьому незаконному полюванні і розмір завданих збитків встановлена рішеннями судів і не потребує повторного доказування. Внаслідок незаконного полювання настала смерть тварини і було завдано збитки, тобто наявний прямий причинний зв`язок між неправомірними діями відповідачів і настанням шкоди від них. Оскільки винними відповідачами розмір завданих збитків не відшкодовано добровільно, то їх необхідно стягнути рішенням суду в солідарному порядку. Внаслідок задоволення позову згідно ч.1 ст. 141 ЦПК України з відповідачів на користь органу прокуратури підлягають стягненню також документально підтверджені витрати по сплаті судового збору.

Керуючись ст. 4, 10, 18, 76, 95, 133, 141, 223, 258, 263-265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

позовну заяву задовольнити: стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на користь Вербської сільської ради Дубенського району Рівненської області (отримувач коштів - ГУК у Рівненській обл/отг с.Верба/24062100, код. отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38012494, рахунок отримувача - UА378999980333169331000017501. код класифікації доходів бюджету - 24062100 «грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської діяльності та іншої діяльності») шкоду, завдану порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в галузі мисливського господарства та полювання, в сумі 32000 (тридцять дві тисячі) гривень.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на користь Рівненської обласної прокуратури (р/р UА228201720343130001000015371, МФО 820172, ЗКПО 02910077, банк одержувача - Державна казначейська служба України, м. Київ, код класифікації видатків бюджету - 2800) витрати на сплату судового збору в розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його підписання до Рівненського апеляційного суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивачі:

1.Дубенська окружна прокуратура, вул. Івана Франка, 10, м. Дубно, 35600, код ЄДРПОУ 02910077, електронна пошта, в інтересах держави , dubno@pro.gov.ua.

2.Вербська сільської рада Дубенського району в Рівненській області, вул. Львівська, 43, с. Верба, Дубенський район Рівненська обла сть, 35670, код ЄДРПОУ 04385238, verba-rada@ukr.net.

3.Державна екологічна інспекція Поліського округу, вул. Леха Качинського,12а, м. Житомир, 10014, код ЄДРПОУ 42163803, polissya@dei.gov.ua.

Відповідачі:

1. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

2. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2 ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ;

3. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_3 ідентифікаційний номер НОМЕР_3 паспорт НОМЕР_4 , виданий 27.08.1997 Радивилівським РВ УМВС України в Рівненській області;

4. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні позивачів: Філія «Дубенське лісове господарство» державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», вул. Берестецька, 77, м. Дубно, Рівненська область, 35603, код ЄДРПОУ 45078894, Dubenske.lg@e-forest.gov.ua.

Суддя О.Ю.Жуковська