Ухвала

від 07.12.2023 по справі 201/14924/23

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 201/14924/23

Провадження № 1-кс/201/5145/2023

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2023 року м. Дніпро

Слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в залі Жовтневого район ного суду м.Дніпропетровська клопотання прокурора Старобільської окружної прокуратури Луганської області ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №42023132580000056, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 14 березня 2023, про здійснення спеціального досудового розслідування відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Єреван, Республіка Вірменія, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України,

У судовому засіданні приймали участь:

прокурор ОСОБА_3 , (у режимі відеоконференції)

захисник ОСОБА_5 (у режимі відеоконференції)

УСТАНОВИВ:

До судунадійшло клопотанняпрокурора проздійснення спеціальногодосудового розслідуваннякримінального провадження №42023132580000056, зареєстрованого в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 14 березня 2023, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.

В обґрунтування поданого клопотання прокурор вказує, що слідчим відділом 3 управління (з дислокацією у м. Сєвєродонецьк Луганської області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях проводиться досудове розслідування у кримінальному проваджені за № 42023132580000056 від 14.03.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, за фактом пособництва громадянином України ОСОБА_4 державі агресору Російській Федерації.

У громадянина України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , як керівника ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ГРИСАР-АГРО» (далі ТОВ «ГРИСАР-АГРО) код ЄДРПОУ 31380689, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , виник злочинний умисел направлений на допомогу державі-агресору рф та окупаційній адміністрації уряду «лнр», з метою завдання шкоди Україні, шляхом реалізації та підтримки рішень та дій держави-агресора рф та окупаційної адміністрації уряду «лнр», що призвело до підриву авторитету державних органів України та нехтування законами та нормативно правовими актами України прийнятими цими органами.

З метоюреалізації вищевказаногопротиправного умислу, ОСОБА_4 , як керівник ТОВ «ГРИСАР-АГРО» видав наказ № 14 від 22.03.2022 про перереєстрацію підприємства ТОВ «ГРИСАР-АГРО» в «лнр», та 24.03.2022 знаходячись на тимчасово окупованій території Луганської області у м. Луганську, зареєстрував ТОВ «ГРИСАР-АГРО» у так званому «Міністерстві юстиції лнр» (далі мовою оригіналу - російською): «ОБЩЕСТВО С ОГРАНИЧЕННОЙ ОТВЕТСТВЕННОСТЬЮ «ГРИСАР-АГРО», адрес: «лнр», Новопсковский район, село Танюшевка, улица Центральная, дом 24, квартира 1, код ЕГРЮЛ 61141341» (далі «ООО «ГРИСАР-АГРО»), яке здійснює діяльність, пов`язану з вирощуванням та продажом зернових культур, великої рогатої худоби та свиней.

Продовжуючи свої незаконні дії, направлені на завдання шкоди економічної безпеки України, ОСОБА_4 , протягомвересня 2022року перебуваючина посаді директора «ООО «ГРИСАР-АГРО», вчинив протиправні дії пов`язані на підтримку та реалізацію рішень окупаційної адміністрації держави агресора рф так званого «уряду лнр» щодо надання субсидії з державного банку «лнр» відповідно до «Порядку надання субсидії з державного бюджету лнр сільськогосподарським товаровиробникам» затвердженого постановою уряду «лнр» від 05.07.2022 № 548/22 «Про деякі питання надання субсидій з державного бюджету лнр в 2022 році в рамках реалізації заходів, передбачених державною цільовою програмою Розвиток агропромислового комплексу лнр на 2022-2024 роки», а саме, добровільно подав заявки до «Міністерства сільського господарства та продовольства лнр» з метою відшкодування частин витрат на підтримку власного виробництва кукурудзи на суму 304200 рос.руб., озимої пшениці на суму 3143580 рос.руб., соняшнику на суму 1224000 рос.руб., молока КРС на суму 404385 рос.руб., а також відшкодування 15 % від вартості придбаної техніки та обладнання на суму 510000 рос.руб.

Комісією при«міністерстві сільськогогосподарства тапродовольства лнр»прийнято рішенняпро схваленнязаявок поданихдиректором «ООО«ГРИСАР-АГРО» ОСОБА_4 , та надано останньому субсидії з державного банку «лнр» на вищезазначені грошові кошти.

Крім того, продовжуючи свої незаконні дії, направлені на завдання шкоди економічної безпеки України, 16 березня 2023 року ОСОБА_4 подав заяви до «міністерствасільського господарствата продовольствалнр» провключення «ООО «ГРИСАР-АГРО» до переліку потенційних одержувачів субсидії на стимулювання виробництва молока та проведення агротехнологічних робіт.

30 вересня 2023 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, тобто у пособництві державіагресору,а самеу вчиненніумисних дій,спрямованих надопомогу державі-агресору(пособництво)та окупаційнійадміністрації держави-агресора,вчинені громадяниномУкраїни,з метоюзавдання шкодиУкраїні шляхомреалізації тапідтримки рішеньта дійдержави-агресората окупаційноїадміністрації держави-агресора.

Підозра ОСОБА_4 у даному кримінальному провадженні обґрунтовується зібраними доказами:

-протоколами допитів свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ;

-протоколами огляду публікації на сторінці Інтернет від 31.03.2023., 25.08.2023;

-протоколами огляду публікації на сторінці Інтернет (Берклійський Протокол) від 27.03.2023, 21.09.2023;

-протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 22.05.2023;

-іншими документами, здобутими у ході досудового розслідування кримінального провадження.

В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 перебуває на тимчасово окупованій території Білолуцької селищної територіальної громади Старобільського району Луганської області, що підтверджується:

- протоколом огляду від 27.03.2023, в ході яких оглянуто інформацію опубліковану у відкритій мережі Інтернет на веб-ресурсі «ГТРК ЛНР» (мовою оригіналу російською) та встановлено, що ОСОБА_4 надає інтерв`ю, під час якого висвітлює діяльність очолюваного ним підприємства;

- показаннями свідків ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , які окрім іншого, зазначили, що ОСОБА_4 перебуває на тимчасово окупованій території Білолуцької селищної територіальної громади Старобільського району Луганської області та обіймає керівну посаду в незаконному підприємстві так званого «ООО «ГРИСАР-АГРО»;

- протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 22.05.2023;

- інформацією Державної прикордонної служби України від 22.09.2023.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» (далі - Закон) тимчасово окупована Російською Федерацією територія України є невід`ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Пунктом 7 частини 1 статті 1-1 Закону визначено поняття «тимчасово окупована Російською Федерацією територія України» та встановлено, що це частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації.

Статтею 3 Закону встановлено перелік територій, які вважаються «тимчасово окупованою територією». Такою територією визначається:

1) сухопутна територія тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, водні об`єкти або їх частини, що знаходяться на цих територіях;

2) внутрішні морські води і територіальне море України навколо Кримського півострова, територія виключної (морської) економічної зони України вздовж узбережжя Кримського півострова та прилеглого до узбережжя континентального шельфу України, внутрішні морські води, прилеглі до сухопутної території інших тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України, на які поширюється юрисдикція органів державної влади України відповідно до норм міжнародного права, Конституції та законів України;

3) інша сухопутна територія України, внутрішні морські води і територіальне море України, визнані в умовах воєнного стану тимчасово окупованими Кабінетом Міністрів України.

4) надра під територіями, зазначеними упунктах 1,2і3цієї частини, і повітряний простір над цими територіями.

Аналіз вказаних положень Закону свідчить, що існує декілька підстав та способів віднесення певних територій держави до категорії тимчасово окупованих.

Так, виходячи з положень п. 1 ч. 1 ст. 3 та п. 7 ч. 1 ст. 1-1 Закону, будь-яка частина території України набуває статусу тимчасово окупованої території за наявності у неї певних ознак, визначених Законом, і при цьому у даному випадку Закон не вимагає проходження будь-яких додаткових процедур або прийняття додаткових нормативно-правових актів для встановлення факту окупації.

У цьому випадку, достатньо довести, що окремо визначена території відповідає одному з критеріїв встановлених п. 1 ч. 1 ст. 3 та п. 7 ч. 1 ст. 1-1 Закону, а саме:

1. частина території України, в межах якої збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють фактичний контроль;

2. частина території України в межах якої збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації.

Відповідно до статей 1-3, 6 Конституції України - Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава; Суверенітет України поширюється на всю її територію; Україна є унітарною державою; Територія України в межах існуючого кордону є цілісною і недоторканною; Людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю; права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, яка відповідає перед людиною за свою діяльність; Державна влада в Україні здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову; Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Згідно зі статтями 17, 19, 65, 68 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу; на території України забороняється створення і функціонування будь-яких збройних формувань, не передбачених законом; на території України не допускається розташування іноземних військових баз; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України; кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей; незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», від 12.05.2015 за № 389-VIII, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.

Частиною 3 статті 4 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», від 12.05.2015 за № 389-VIII, військові адміністрації населених пунктів утворюються в одному чи декількох населених пунктах (селах, селищах, містах), в яких сільські, селищні, міські ради та/або їхні виконавчі органи не здійснюють покладені на них Конституцією та законами України повноваження, у тому числі внаслідок фактичного саморозпуску або самоусунення від виконання своїх повноважень, або їх фактичного невиконання, або припинення їх повноважень згідно із законом.

24.02.2022 Російською Федерацією здійснено повномасштабне військове вторгнення на територію України, у зв`язку із чим розпочато ведення агресивної війни проти України та захоплення її території.

Згідно з Резолюцію Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй "Агресія проти України" A/RES/ES-11/1 від 2 березня 2022 року, визнається, що Росія вчинила агресію проти України, порушивши базові норми ООН.

Проміжним рішенням Міжнародного суду Організації Об`єднаних Націй від 16 березня 2022 року, констатовано факт вторгнення Росії на територію України.

Крім того, преамбулою Закону встановлено, що збройна агресія Російської Федерації розпочалася з неоголошених і прихованих вторгнень на територію України підрозділів збройних сил та інших силових відомств Російської Федерації, а також шляхом організації та підтримки терористичної діяльності, а 24 лютого 2022 року переросла в повномасштабне збройне вторгнення на суверенну територію України.

Російська Федерація чинить злочин агресії проти України та здійснює тимчасову окупацію частини її території за допомогою збройних формувань Російської Федерації, що складаються з регулярних з`єднань і підрозділів, підпорядкованих Міністерству оборони Російської Федерації, підрозділів та спеціальних формувань, підпорядкованих іншим силовим відомствам Російської Федерації, їхніх радників, інструкторів та іррегулярних незаконних збройних формувань, озброєних банд та груп найманців, створених, підпорядкованих, керованих та фінансованих Російською Федерацією, а також за допомогою окупаційної адміністрації Російської Федерації, яку складають її державні органи і структури, функціонально відповідальні за управління тимчасово окупованими територіями України, та підконтрольні Російській Федерації самопроголошені органи, які узурпували виконання владних функцій на тимчасово окупованих територіях України.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб та у подальшому строк дії воєнного стану в Україні продовжувався Указами Президента України (№ 133/2022 від 14.03.2022, №259/2022 від 18.04.2022, № 341/2022 від 17.05.2022, № 573/2022 від 12.08.2022, № 757/2022 від 07.11.2022, № 58/2023 від 06.02.2023, № 254/2023 від 01.05.2023, № 451/2023 від 26.07.2023, № 734/2023 від 06.11.2023) із затвердженням відповідними Законами України, зокрема № 3429-ІХ від 08.11.2023.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 17.08.2023 № 224 внесені зміни до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих рф, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 та викладено нову редакцію переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих рф.

Згідно зазначеного Переліку Білолуцька селищна територіальна громада Старобільського району Луганської області є тимчасово окупованою територією України з 24.02.2022.

На окупованій території Білолуцької селищної територіальної громади Старобільського району Луганської області незаконними збройними формуваннями так званої «луганської народної республіки», підконтрольними державі-агресору Російської Федерації, організовано та розпочато діяльність незаконних органів влади, зокрема наказом голови так званої «луганської народної республіки» від 03.03.2022 № УГ-125/22, створено «адміністрацію новопсковського району луганської народної республіки».

Крім того, на вказаній території створено та функціонують відділи із забезпечення життєдіяльності «адміністрації Старобільського району лнр», правоохоронні органи (народна міліція лнр, прокуратура Старобільського району генеральної прокуратури лнр).

Таким чином, зібраними в ході досудового розслідування доказами доведено, що ОСОБА_4 перебуває на території Білолуцької селищної територіальної громади Старобільського району Луганської області, яка відповідно до положень п. 1 ч. 1 ст. 3 та п. 7 ч. 1 ст. 1-1 Закону вважається тимчасово окупованою територією України.

У зв`язку зі збройною агресією рф, воєнним станом в Україні, захопленням Білолуцької селищної територіальної громади Старобільського району Луганської області та проведенням бойових дій, беручи до уваги те, що існують достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 перебуває на тимчасово окупованій території України та обґрунтовану неможливість вручити повістку про виклик особи, з дотриманням вимог ст. ст. 111, 135, 278 КПК України, 23 вересня 2023 року в газеті «Урядовий кур`єр», яка являється засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, опубліковано оголошення із повісткою про виклик ОСОБА_4 до Старобільської окружної прокуратури Луганської області на 27.09.2023, 28.09.2023 та 29.09.2023 для складання та вручення йому письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, допиту як підозрюваного, а також проведення інших слідчих та процесуальних дій. Крім того, вказана повістка розміщена на веб-сайті Офісу Генерального прокурора у рубриці «Повістки про виклик та відомості про здійснення спеціального досудового розслідування».

Однак, на вказані дати та час ОСОБА_4 до Старобільської окружної прокуратури не прибув, будь-які документи, які підтверджують поважність причин не прибуття не надав.

У зв`язку з цим 30.09.2023 у газеті «Урядовий кур`єр», яка являється засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на веб-сайті Офісу Генерального прокурора у рубриці «Повістки про виклик та відомості про здійснення спеціального досудового розслідування» опубліковано письмове повідомлення про підозру ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.

Разом з повідомлення ОСОБА_4 про підозру йому в порядку, передбаченому ст. 135 КПК України, в офіційному виданні «Урядовий кур`єр», яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, опубліковано оголошення із повісткою про виклик ОСОБА_4 до Старобільської окружної прокуратури на 04.10.2023, 05.10.2023 та 06.10.2023 для вручення йому письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, допиту як підозрюваного, а також проведення інших слідчих та процесуальних дій. Крім того, вказана повістка розміщена на веб-сайті Офісу Генерального прокурора у рубриці «Повістки про виклик та відомості про здійснення спеціального досудового розслідування».

Однак, на вказані дати та час ОСОБА_4 до Старобільської окружної прокуратури знову не прибув, будь-які документи, які підтверджують поважність причин не прибуття не надав.

У зв`язку з викладеним, постановою прокурора від 09.10.2023 на підставі ст. 281 КПК України підозрюваного ОСОБА_4 оголошено в розшук.

Таким чином, прокурор вказує, що наявні достатні підстави для проведення у кримінальному провадженні № 42023132580000056 від 14.03.2023 стосовно ОСОБА_4 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України спеціального досудового розслідування.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити з підстав, наведених у ньому.

Захисник у судовому засіданні просив винести рішення у даному клопотанні на розсуд суду.

Заслухавши доводи прокурора та захисника, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про таке.

Так, в судовому засіданні встановлено, що слідчим відділом 3 управління (з дислокацією у м. Сєвєродонецьк Луганської області) ГУ СБУ в Донецькій та Луганській областях проводиться досудове розслідування у кримінальному проваджені за № 42023132580000056 від 14.03.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, за фактом пособництва громадянином України ОСОБА_4 державі агресору Російській Федерації.

У зв`язку зі збройною агресією рф, воєнним станом в Україні, захопленням Білолуцької селищної територіальної громади Старобільського району Луганської області та проведенням бойових дій, беручи до уваги те, що існують достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 перебуває на тимчасово окупованій території України та обґрунтовану неможливість вручити повістку про виклик особи, з дотриманням вимог ст. ст. 111, 135, 278 КПК України, 23 вересня 2023 року в газеті «Урядовий кур`єр», яка являється засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, опубліковано оголошення із повісткою про виклик ОСОБА_4 до Старобільської окружної прокуратури Луганської області на 27.09.2023, 28.09.2023 та 29.09.2023 для складання та вручення йому письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, допиту як підозрюваного, а також проведення інших слідчих та процесуальних дій. Крім того, вказана повістка розміщена на веб-сайті Офісу Генерального прокурора у рубриці «Повістки про виклик та відомості про здійснення спеціального досудового розслідування».

30.09.2023 у газеті «Урядовий кур`єр», яка являється засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на веб-сайті Офісу Генерального прокурора у рубриці «Повістки про виклик та відомості про здійснення спеціального досудового розслідування» опубліковано письмове повідомлення про підозру ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.

Разом з повідомлення ОСОБА_4 про підозру йому в порядку, передбаченому ст. 135 КПК України, в офіційному виданні «Урядовий кур`єр», яка є засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, опубліковано оголошення із повісткою про виклик ОСОБА_4 до Старобільської окружної прокуратури на 04.10.2023, 05.10.2023 та 06.10.2023 для вручення йому письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, допиту як підозрюваного, а також проведення інших слідчих та процесуальних дій. Крім того, вказана повістка розміщена на веб-сайті Офісу Генерального прокурора у рубриці «Повістки про виклик та відомості про здійснення спеціального досудового розслідування».

Слід зазначити, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5ст. 9 КПК Українинеобхідно взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 Рішення від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої термін обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, п.32, Series A, N 182).

При цьому, обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Такий висновок узгоджується з правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського Суду з прав людини, зокрема, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994, в яких суд зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування.

Так, для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а з метою визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.

Водночас, слідчому судді під час вирішення питання про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування не надається весь обсяг доказів, зібраних під час досудового розслідування та дані щодо джерел їх отримання. Такі матеріали мають надаватися суду при судовому провадженні відповідного кримінального провадження та саме на цій стадії, передбачено здійснення оцінки доказів з точки зору належності, допустимості, достовірності та сукупності доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).

При цьому, на стадії досудового розслідування кримінального провадження, слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою.

Так, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів лише щодо пред`явленої підозри з точки зору їх достатності та взаємозв`язку, не вирішуючи наперед питання про винуватість підозрюваного у вчиненні інкримінованого йому злочину, правильність кваліфікації його дій, допустимість доказів щодо встановлення винуватості підозрюваного, вважає, що зміст клопотання та долучених до нього матеріалів кримінального провадження можуть свідчити про існування фактів і інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що підозрюваний міг вчинити інкриміноване йому правопорушення.

Відповідно до матеріалів клопотання, з дотриманням вимог ст. ст. 276, 277, 278 КПК України ОСОБА_4 повідомлено про підозру у відповідності та у спосіб, передбачений чинним кримінальним процесуальним законодавством України.

При цьому, відповідно матеріалів клопотання підозрюваний постійно перебуває на тимчасово окупованій території України і встановити його точне місце перебування не видається за можливе. Доказами перебування підозрюваного на тимчасово окупованій території України підтверджено зібраними матеріалами досудового розслідування.

Постановою прокурора від 09.10.2023 на підставі ст. 281 КПК України підозрюваного ОСОБА_4 оголошено в розшук.

Водночас, чинне процесуальне законодавство не визначає, якими саме доказами має бути доведено, що особа перебуває у будь-якому із видів розшуку, однак регламентує, що про оголошення розшуку (державного та міжнародного) органом досудового розслідування має бути винесена відповідна постанова (ч. 2ст. 281 КПК України), що в даному випадку і було здійснено органом досудового розслідування шляхом винесення постанов про оголошення підозрюваного в розшуки.

Згідно з ч. 5ст. 139 КПК Україниухилення від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) підозрюваним, обвинуваченим, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, є підставою для здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження.

Разом з тим, відповідно до ч. ч. 1. 2.ст. 297-1 КПК Україниспеціальне досудове розслідування (in absentia) здійснюється стосовно одного чи декількох підозрюваних згідно із загальними правилами досудового розслідування, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цієї глави.

Спеціальне досудове розслідування здійснюється на підставі ухвали слідчого судді у кримінальному провадженні зокрема щодо злочинів, передбачених статтями 109, 110, 110-2, 111, 111-1, 111-2, 112, 113, 114, 114-1, 114-2, 115, 116, 118, частиною другою статті 121, частиною другою статті 127, частинами другою і третьою статті 146, статтями 146-1, 147, частинами другою - п`ятою статті 191 (у випадку зловживання службовою особою своїм службовим становищем), статтями 209, 255-258, 258-1, 258-2, 258-3, 258-4, 258-5, 348, 364, 364-1, 365, 365-2, 368, 368-2, 368-3, 368-4, 369, 369-2, 370, 379, 400, 408, 436, 436-1, 437, 438, 439, 440, 441, 442, 443, 444, 445, 446, 447 Кримінального кодексу України, стосовно підозрюваного, крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошений у міжнародний розшук.

Здійснення спеціального досудового розслідування щодо інших злочинів не допускається, крім випадків, коли злочини вчинені особами, які переховуються від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та/або оголошені у міжнародний розшук, та розслідуються в одному кримінальному провадженні із злочинами, зазначеними у цій частині, а виділення матеріалів щодо них може негативно вплинути на повноту досудового розслідування та судового розгляду.

Відповідно до п. 4 ч. 2ст. 297-2 КПК Україниклопотання слідчого, прокурора про здійснення спеціального досудового розслідування повинно містити, зокрема, відомості про те, що підозрюваний виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або відомості про оголошення підозрюваного в міжнародний розшук.

Закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» № 1207-VII від 15.04.2014визначає статус території України, тимчасово окупованої внаслідок збройної агресії Російської Федерації, встановлює особливий правовий режим на цій території, визначає особливості діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій в умовах цього режиму, додержання та захисту прав і свобод людини і громадянина, а також прав і законних інтересів юридичних осіб (стаття 2 цього Закону).

Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 1-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» тимчасово окупована Російською Федерацією територія України (тимчасово окупована територія) - це частини території України, в межах яких збройні формування Російської Федерації та окупаційна адміністрація Російської Федерації встановили та здійснюють фактичний контроль або в межах яких збройні формування Російської Федерації встановили та здійснюють загальний контроль з метою встановлення окупаційної адміністрації Російської Федерації.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 цього Закону адміністративна межа між тимчасово окупованою територією та іншою територією України визначається Кабінетом Міністрів України.

Під час досудового розслідування встановлено, що підозрюваний ухиляється від явки на виклик слідчого (не прибув на виклик без поважної причини більше ніж два рази), оголошений у розшук та перебуває на тимчасово окупованій території України.

Згідно із до ч. 3ст. 12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»,Порядок вручення повістки про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, а також правові наслідки ухилення від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) підозрюваним, обвинуваченим, який виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, визначаються Кримінальним процесуальним кодексом України.

Відповідно до ч.1 т. 297-5 КПК України, повістки про виклик підозрюваного у разі здійснення спеціального досудового розслідування надсилаються за останнім відомим місцем його проживання чи перебування та обов`язково публікуються в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора. З моменту опублікування повістки про виклик у засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора підозрюваний вважається належним чином ознайомленим з її змістом.

Матеріали клопотання свідчать, що підозрюваний належним чином викликався для повідомлення про підозру та проведення процесуальних дій, у спосіб передбачений законом, а саме через засоби масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження та на сайті Офісу Генерального прокурора, проте не з`явився у призначений час та не повідомив про причини неприбуття, та згідно матеріалів клопотання перебуває на тимчасово окупованій території, а відтак слід вважати, що підозрюваний переховується від органів слідства на тимчасово окупованій території України, з метою ухилення кримінальної відповідальності.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на надані слідчому судді матеріали кримінального провадження, що можуть свідчити про причетність до вищевказаного кримінального правопорушення, а також, враховуючи той факт, що останній переховується від органів досудового розслідування, з метою ухилення від кримінальної відповідальності, оголошений у розшук та перебуває на тимчасово окупованій території України, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав, визначених ст. ст.297-1,297-2,297-4 КПК України, для задоволення клопотання про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 .

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.135,139,297-1 - 297-5, КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Старобільської окружної прокуратури Луганської області ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні №42023132580000056, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань 14 березня 2023, про здійснення спеціального досудового розслідування відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України, - задовольнити.

Надати дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування кримінального провадження за №42023132580000056 від 14 березня 2023, відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111-2 КК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складений і оголошений о 10-05 годині 11.12.2023 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1