Рішення

від 29.11.2023 по справі 127/29253/23

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 127/29253/23

Провадження № 2/127/3762/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.11.2023 м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Романюк Л. Ф.,

при секретарі Курутіній О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданнів м.Вінниці цивільнусправу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Іновація» (м. Київ, вул. Сурікова, буд.3) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), Товариства з обмеженою відповідальністю «Малиш» (21100 м. Вінниця, вул. Соборна,52) про визнання права іпотеко держателя,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство зобмеженою відповідальністю«Фінансова компанія«Іновація» звернулось досуду зпозовом до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), Товариства з обмеженою відповідальністю «Малиш» (21100 м. Вінниця, вул. Соборна,52) про визнання права іпотеко держателя.

Позов мотивовано тим, що згідно кредитного договору від 18.12.2007 року № 1/5/181207 укладеного між «БМ Банк» та ОСОБА_1 , останньому надано кредит у розмірі 69000,00 доларів США, що відповідає умовам ч.1 кредитного договору.

Згідно п.2 ч.2 кредитного договору в забезпечення виконання зобов`язання кредитним договором передано в іпотеку нежитлове приміщення кафе магазин літ. А, загальною площею 175,8 кв.м., що розташоване в АДРЕСА_2 .

У зв`язку із чим, 18.12.2007 року між ТОВ «БМ Банк» та ТОВ «Малиш» укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Миронюк Н.В. за реєстровим № 3383, згідно умов якого в забезпечення виконання ОСОБА_1 умов кредитного договору №1/5/181207 від 18.12.2007 року, ТОВ «Малиш» передав в іпотеку належне йому майно на праві власності нежитлове приміщення кафе магазин літ. А, загальною площею 175,8 кв.м., що розташоване в АДРЕСА_2 , що належить іпотекодавцю на підставі рішення постійно діючого третейського суду при асоціації «Правозахисник» від 27.03.2007 року справа № 19-03/07-03 та постанови Ленінського районного суду м. Вінниці від 08.08.2007 року у справі №2-а-2167/07.

В подальшому, за договором про відступлення прав вимоги грошових зобов`язань за кредитними договорами та договорами забезпечення від 26.11.2019 року № 26/11/2019, АТ «БМ - 2018», яке є правонаступником, між іншим, ТОВ «БМ Банк» відступило на користь ТОВ «Фінансова компанія «Іновація» право вимоги за кредитним договором від 18.12.2007 року №1/5/181207 від 18.12.2007 року до боржника ОСОБА_1 у розмірі 1376401,55 грн. та договорами забезпечення, що відповідає умовам додатків 1,4,5 до договору відступлення.

Про перехід права вимоги за кредитним договором від 18.12.2007 року №1/5/181207 свідчить докази оплати з боку нового кредитора ціни відступлення (платіжне доручення № 39 від 26.11.2019 року та Акт приймання - передачі прав вимоги та акт приймання передачі документації.

В подальшому, у зв`язку із невиконанням з боку боржника кредитних зобов`язань, за договором відступлення прав вимоги від 21.04.2023 року № 21/04/2023 укладеного між ТОВ «Фінансова компанія «Флексіс» та ТОВ «Фінансова компанія «Інновація» до останньої перейшло право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором від 18.12.2007 року №1/5/181207 та договором забезпечення під цей кредитний договір. Перехід права вимоги підтверджується повною оплатою ціни відступлення (платіжна інструкція № 158 від 21.04.2023 року та актом приймання передачі прав вимоги та актом приймання передачі документації).

Згідно акту приймання передачі до цього договору відступлення до нового кредитора перейшло прав вимоги за кредитним договором від 18.12.2007 року №1/5/181207 у розмірі 57221,79 доларів США та права вимоги за договорами поруки/іпотеки, що забезпечують виконання цього договору.

Станом на дату подання позову заборгованість боржника ОСОБА_1 за кредитним договором від 18.12.2007 року №1/5/181207 не погашена, що підтверджується розрахунком кредитної заборгованості від 23.05.2019 року та довідкою ТОВ «Фінаносва компанія «Інновація» від 23.04.2023 року про розмір заборгованості.

Згідно повідомлення про зміну кредитора від 08.05.2023 року боржника ОСОБА_1 та іпотекодавця ТОВ «Малиш» було повідомлено про зміну кредитора/ іпотеко держателя в установленому законодавством та договором порядку.

В той же час, згідно отриманої від боржника та іпотекодавця інформації, останні не можуть здійснювати погашення заборгованості у зв`язку із чим просять відстрочити виконання зобов`язань до закінчення воєнного стану.

Просили суд, визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інновація» права іпотеко держателя за договором іпотеки від 28.12.2007 року, посвідченим приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Миронюк Н.В. за реєстровим № 3383, що укладений між ТОВ «БМ Банк» та ТОВ «Малиш», в забезпечення кредитного договору від 18.12.2007 року №1/5/181207 укладеного між ТОВ «БМ Банк» та ОСОБА_1 , стосовно іпотечного майна: нежитлове приміщення кафе магазину літ. А, загальною площею 175,8 кв.м, що розташоване в АДРЕСА_2 , що належить ТОВ «Малиш» про що зробити відповідний запис у державному реєстрі.

Представник позивача ТОВ «Фінансова компанія «Інновація» Мажуга Д.Ю. в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явися, надав суду заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимог визнав.

Представник ТОВ «Малиш» Малиновський В.В. в судове засідання не з`явився, просив суд розглянути справу у його відсутність.

09.10.2023 року на адресу суду надійшов відзив від ОСОБА_1 на позовну заяву, у якому вказано, що у зв`язку із негараздами у бізнесі, грошових коштів на погашення заборгованості не мав, тому кредит не обслуговував.

З повідомлення ТОВ «Фінансова компанія «Інновація» дізнався про зміну кредитора кредитної заборгованості, що підтверджувалось наданими з боку ТОВ «Фінаносва компанія «Інновація» документами на підтвердження відступлення прав.

Наразі, через довготривалий карантин та війну, не має достатніх грошових коштів для виплати заборгованості по кредиту новому кредитору. Проти поновлення запису про іпотеку, не заперечує, оскільки вона забезпечує виконання кредитних зобов`язань.

10.10.2023 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву ТОВ «Малиш», відповідно до якого ТОВ «Малиш» не має об`єктивної можливості на виконання забезпечених іпотекою кредитних зобов`язань. В задоволенні позову просив суд відмовити.

Дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку, що позов слід задовольнити з таких підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною 2 ст. 82 ЦПК України визначено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Судом встановлені та сторонами не заперечуються обставини відносно того, що згідно кредитного договору від 18.12.2007 року № 1/5/181207, укладеного між «БМ Банк» та ОСОБА_1 , останньому надано кредит у розмірі 69 000,00 доларів США, що відповідає умовам ч.1 кредитного договору.

Згідно п.2 ч.2 кредитного договору в забезпечення виконання зобов`язання кредитним договором передано в іпотеку нежитлове приміщення кафе магазин літ. А, загальною площею 175,8 кв.м., що розташоване в АДРЕСА_2 (а.с.14-16).

У зв`язку із чим, 18.12.2007 року між ТОВ «БМ Банк» та ТОВ «Малиш» укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Миронюк Н.В. за реєстровим № 3383, згідно умов якого в забезпечення виконання ОСОБА_1 умов кредитного договору №1/5/181207 від 18.12.2007 року, ТОВ «Малиш» передав в іпотеку належне йому майно на праві власності нежитлове приміщення кафе магазин літ. А, загальною площею 175,8 кв.м., що розташоване в АДРЕСА_2 , що належить іпотекодавцю на підставі рішення постійно діючого третейського суду при асоціації «Правозахисник» від 27.03.2007 року справа № 19-03/07-03 та постанови Ленінського районного суду м. Вінниці від 08.08.2007 року у справі №2-а-2167/07 (а.с.19-22).

В подальшому, за договором про відступлення прав вимоги грошових зобов`язань за кредитними договорами та договорами забезпечення від 26.11.2019 року № 26/11/2019, АТ «БМ - 2018», яке є правонаступником, між іншим, ТОВ «БМ Банк» відступило на користь ТОВ «Фінансова компанія «Іновація» право вимоги за кредитним договором від 18.12.2007 року №1/5/181207 від 18.12.2007 року до боржника ОСОБА_1 у розмірі 1 376 401,55 грн. та договорами забезпечення, що відповідає умовам додатків 1,4,5 до договору відступлення (а.с.29-31).

Про перехід права вимоги за кредитним договором від 18.12.2007 року №1/5/181207 свідчить докази оплати з боку нового кредитора ціни відступлення (платіжне доручення № 39 від 26.11.2019 року та Акт приймання - передачі прав вимоги та акт приймання передачі документації (а.с.23-24).

В подальшому, у зв`язку із невиконанням з боку боржника кредитних зобов`язань, за договором відступлення прав вимоги від 21.04.2023 року № 21/04/2023 укладеного між ТОВ «Фінансова компанія «Флексіс» та ТОВ «Фінансова компанія «Інновація» до останньої перейшло право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором від 18.12.2007 року №1/5/181207 та договором забезпечення під цей кредитний договір. Перехід права вимоги підтверджується повною оплатою ціни відступлення (платіжна інструкція № 158 від 21.04.2023 року та актом приймання передачі прав вимоги та актом приймання передачі документації) (а.с.25-28).

Згідно акту приймання передачі до цього договору відступлення до нового кредитора перейшло прав вимоги за кредитним договором від 18.12.2007 року №1/5/181207 у розмірі 57 221,79 доларів США та права вимоги за договорами поруки/іпотеки, що забезпечують виконання цього договору.

Станом на дату подання позову заборгованість боржника ОСОБА_1 за кредитним договором від 18.12.2007 року №1/5/181207 не погашена, що підтверджується розрахунком кредитної заборгованості від 23.05.2019 року та довідкою ТОВ «Фінаносва компанія «Інновація» від 23.04.2023 року про розмір заборгованості.

Згідно повідомлення про зміну кредитора від 08.05.2023 року боржника ОСОБА_1 та іпотекодавця ТОВ «Малиш» було повідомлено про зміну кредитора/ іпотеко держателя в установленому законодавством та договором порядку.

Відповідно до статей 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Одним із випадків відступлення права вимоги є факторинг (фінансування під відступлення права грошової вимоги).

Визначення факторингу міститься у статті 49 Закону України від 07 грудня 2000 року № 2121-ІІІ «Про банки і банківську діяльність», у якій зазначено, що факторинг - це придбання права вимоги на виконання зобов`язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог і прийом платежів.

У статті 1077 ЦК України зазначено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Пунктом 1 розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 06 лютого 2014 року № 352 «Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг та внесення змін до розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 03 квітня 2009 року № 231» до фінансової послуги факторингу віднесено сукупність таких операцій з фінансовими активами (крім цінних паперів та похідних цінних паперів): фінансування клієнтів - суб`єктів господарювання, які уклали договір, з якого випливає право грошової вимоги; набуття відступленого права грошової вимоги, у тому числі права вимоги, яке виникне в майбутньому, до боржників за договором, на якому базується таке відступлення; отримання плати за користування грошовими коштами, наданими у розпорядження клієнта, у тому числі шляхом дисконтування суми боргу, розподілу відсотків, винагороди, якщо інший спосіб оплати не передбачено договором, на якому базується відступлення.

Таким чином, у Цивільному кодексі України, як вбачається зі змісту статей 512, 1077, проведено розмежування правочинів, предметом яких є відступлення права вимоги, а саме: правочини з відступлення права вимоги (цесія) та договори факторингу.

Системний аналіз статей 512-518 ЦК України дає підстави для висновку щодо суб`єктного складу правочинів з відступлення права вимоги: відповідно до статті 2 цього Кодексу учасниками цесії можуть бути будь-яка фізична або юридична особа.

Разом з тим, відповідно до частини першої статті 1077 ЦК України та частини п`ятої статті 5 Закону України «Про банки і банківську діяльність» суб`єктний склад у договорі факторингу має три сторони: клієнта, яким може бути фізична чи юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності (частина друга статті 1079 ЦК України), фактора, яким може бути банк або інша банківська установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції (частина третя статті 1079 ЦК України) та боржник, тобто набувач послуг чи товарів за первинним договором.

У пункті 1 частини першої статті 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (далі - Закон), норми якого є спеціальними, вказано, що фінансовими установами є банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди й компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо передбачених законом, - інших послуг (операцій), пов`язаних із наданням фінансових послуг. У частинах першій, другій статті 7 Закону зазначено, що юридична особа, яка має намір надавати фінансові послуги, зобов`язана звернутися до відповідного органу державного регулювання ринків фінансових послуг протягом тридцяти календарних днів з дати державної реєстрації для включення її до державного реєстру фінансових установ.

У разі якщо відповідно до закону надання певних фінансових послуг потребує ліцензування, фінансова установа має право на здійснення таких послуг лише після отримання відповідних ліцензій.

Отже, фактор для надання фінансової послуги повинен бути включеним до Державного реєстру фінансових установ.

Щодо розмежування за предметом договору, то під час цесії може бути відступлене право як грошової, так і не грошової (роботи, товари, послуги) вимоги. Цивільний кодекс України передбачає лише перелік зобов`язань, у яких заміна кредитора не допускається (стаття 515 ЦК України). Предметом договору факторингу може бути лише право грошової вимоги (як такої, строк платежу за якою настав, так і майбутньої (стаття 1078 ЦК України).

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 1 Закону фінансова послуга - це операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

За змістом пункту 11 частини першої статті 4 Закону факторинг є фінансовою послугою.

Метою укладення договору відступлення права вимоги є безпосередньо передання такого права. Метою договору факторингу є отримання клієнтом фінансування (коштів) за рахунок відступлення права вимоги до боржника.

При цесії право вимоги може бути передано як за плату, так і безоплатно. За договором факторингу відступлення права вимоги може відбуватися виключно за плату.

Ціна договору факторингу визначається розміром винагороди фактора за надання клієнтові відповідної послуги. Розмір винагороди фактора може встановлюватись по-різному, наприклад: у твердій сумі; у формі відсотків від вартості вимоги, що відступається; у вигляді різниці між номінальною вартістю вимоги, зазначеною у договорі, та її ринковою (дійсною) вартістю.

Якщо право вимоги відступається «за номінальною вартістю» без стягнення фактором додаткової плати, то в цьому випадку відносини факторингу відсутні, а відносини сторін регулюються загальними положеннями про купівлю-продаж з урахуванням норм стосовно заміни кредитора у зобов`язанні (частина третя статті 656 Цивільного кодексу України).

Договір факторингу спрямований на фінансування однією стороною другої сторони шляхом надання в її розпорядження певної суми грошових коштів. Вказана послуга за договором факторингу надається фактором клієнту за плату, розмір якої визначається договором. При цьому, сама грошова вимога, передана клієнтом фактору, не може розглядатись як плата за надану останнім фінансову послугу.

Плата за договором факторингу може бути у формі різниці між реальною ціною вимоги і ціною, передбаченої в договорі, право вимоги за яким передається.

Згідно з частиною першою статті 1084 Цивільного кодексу України якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові.

Також розмежування договорів здійснюється за їх формою: правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредитору (стаття 513 Цивільного кодексу України). Оскільки факторинг визначено пунктом 3 частини першої статті 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність» кредитною операцією, вимоги до такого договору визначені у статті 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

Таких висновків щодо розмежування договорів цесії та факторингу дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 вересня 2018 року у справі № 909/968/16.

10.11.2020 року Великою Палатою Верховного Суду ухвалено постанову у справі № 638/22396/14, реєстр. № 93217995, в якій викладено наступний правовий висновок.

Великою Палатою зазначено, що заміна особи в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії процесу. За змістом статей 512 ЦК України, у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 514 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 24 Закону України «Про іпотеку» відступлення прав за іпотечним договором здійснюється за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов`язанням.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про іпотеку", іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном (неподільним об`єктом незавершеного будівництва, майбутнім об`єктом нерухомості), що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами такого боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Основне зобов`язання - зобов`язання боржника за договорами позики, кредиту, купівлі-продажу, лізингу, а також зобов`язання, що виникає з інших підстав, виконання якого забезпечено іпотекою.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України "Про іпотеку, відступлення прав за іпотечним договором здійснюється без необхідності отримання згоди іпотекодавця, якщо інше не встановлено іпотечним договором, і за умови, що одночасно здійснюється відступлення права вимоги за основним зобов`язанням. Якщо не буде доведено інше, відступлення прав за іпотечним договором свідчить про відступлення права вимоги за основним зобов`язанням.

Тлумачення абзацу 9 статті 1, статті 24 Закону України «Про іпотеку» дозволяє зробити висновок, що:

- іпотекодержателем може бути тільки особа, яка є кредитором за основним зобов`язанням. Це пов`язано з тим, що для іпотеки є характерною така властивість як слідування, оскільки іпотека слідує за основним зобов`язанням з метою його забезпечення;

- для відступлення прав за іпотечним договором необхідним є вчинення правочину в письмовій формі з нотаріальним посвідченням;

- Законом України «Про іпотеку» не передбачено існування конструкції «абстрактної» іпотеки, при якій іпотека існує поза зв`язком із забезпеченням основного зобов`язання. Тобто, законодавством не допускається такої конструкції, коли суб`єктом права вимоги за основним договором буде один суб`єкт, який набув право вимоги внаслідок відступлення, а іпотекодержателем - інший суб`єкт, адже призначенням іпотеки є забезпечення основного зобов`язання.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12.12.2018 року у справі № 758/3453/16.

Статтею 513 ЦК України встановлено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Обов`язок по внесенню до Реєстру інформації щодо іпотек покладено на реєстраторів, якими визначено державні нотаріальні контори, приватних нотаріусів, які згідно з договорами, укладеними з адміністратором Реєстру, здійснюють державну реєстрацію іпотек, відомостей про обтяження чи зміну умов обтяження нерухомого майна іпотекою, відступлення прав за іпотечним договором, передачу, анулювання, видачу дубліката заставної та видачу нової заставної на підставі повідомлення іпотеко держателя або уповноваженої ним особи чи рішення суду, приймають запити, видають завірені витяги з Реєстру тощо.

Отже, виникнення прав іпотеко держателя може відбутися лише після нотаріального посвідчення правочину про відступлення прав за іпотечним договором, а також державної реєстрації речових прав.

Нотаріально посвідчений договір про відступлення прав за іпотечним договором в матеріалах справи відсутній, а відсутність останнього виключає набуття прав на іпотечне майно.

Керуючись ст.ст. 81, 141, 265, 273, 280, 282-284, 289 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Іновація» (м. Київ, вул. Сурікова, буд.3) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), Товариства з обмеженою відповідальністю «Малиш» (21100 м. Вінниця, вул. Соборна,52) про визнання права іпотеко держателя залишити без задоволення.

Рішення суду може бути оскаржено, шляхом подачі апеляційної скарги до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, в той же строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення виготовлено 12.12.2023 року.

Учасники процесу:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Іновація» (м. Київ, вул. Сурікова, буд.3),

Відповідачі: ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 ), Товариство з обмеженою відповідальністю «Малиш» (21100 м. Вінниця, вул. Соборна,52).

Суддя: