Ухвала
від 15.12.2023 по справі 201/9040/23
ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

201/9040/23

провадження 2/201/4566/2023

У Х В А Л А

15 грудня 2023 року м. Дніпро

Суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Антонюк О.А., ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до ТОВ «Вента ЛТД» про визнання бездіяльності незаконною, зобов`язати вчинити певні дії, визнання ненадання відповіді незаконним, зобов`язати розглянути звернення від 20 липня 2021 року та стягнення моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 03 серпня 2023 року звернувся до суду з позовом до відповідача до ТОВ «Вента ЛТД» про визнання бездіяльності незаконною, зобов`язати вчинити певні дії, визнання ненадання відповіді незаконним, зобов`язати розглянути звернення від 20 липня 2021 року та стягнення моральної шкоди.

Справу було розподілено для розгляду судді Антонюку О.А. та передано канцелярією суду 15 грудня 2023 року.

Зазначена позовна заява викладена російською мовою з посиланням на ГК та ГПК України, з чого неможна зробити безспірний висновок: на підставі вимог якого процесуального права господарсько-процесуального або цивільно-процесуального кодексу України звертається особа до суду.

Таким чином, після вивчення позовної заяви та доданих до неї документів, суддею було з`ясовано, що текст заяви викладений не державною мовою.

Однак, згідно зі ст. 9 ЦПК України та ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» цивільне судочинство і діловодство у судах України провадиться державною мовою.

Відповідно до ст. 10 Конституції України, державною мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України. Застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається законом. Ч. 1 ст. 14 ЗУ «Про забезпечення функціонування української мови як державної» визначено, що у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою.

З роз`яснень Конституційного Суду України у Рішенні № 10-рп/99 від 14.12.1999 р. (справа № 1-6/99) вбачається, що положення ч. 1 ст. 10 Конституції України, за яким «державною мовою в Україні є українська мова», треба розуміти так, що українська мова як державна є обов`язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (ч. 5 ст. 10 Конституції України).

Заявником не дотримано цієї вимоги чинного законодавства та подано позовну заяву російською мовою.

Згідно ч. 3, 4 ст. 14 ЗУ «Про засади державної мовної політики», сторони, які беруть участь у справі, надають суду письмові процесуальні документи і докази, викладені державною мовою. У межах території, на якій поширена регіональна мова (мови), що відповідає умовам ч. 3 ст. 8 цього Закону, допускається подача до суду письмових процесуальних документів і доказів, викладених цією регіональною мовою (мовами), з перекладом, на державну мову без додаткових витрат для сторін процесу. Особам, що беруть участь у розгляді справи в суді, забезпечується право вчиняти усні процесуальні дії (робити заяви, давати показання і пояснення, заявляти клопотання і скарги, ставити запитання тощо) рідною мовою або іншою мовою, якою вони володіють, користуючись послугами перекладача у встановленому процесуальним законодавством порядку. У межах території, на якій поширена регіональна мова (мови), що відповідає умовам ч. 3 ст. 8 цього Закону, послуги перекладача з регіональної мови або мови меншини (мов), у разі їх необхідності, надаються без додаткових для цих осіб витрат.

Отже, Законом встановлено вимоги, відповідно до яких сторони, які беруть участь у справі, подають до суду письмові процесуальні документи і докази, викладені державною мовою. При цьому, законом надано можливість особі, яка не володіє мовою, якою здійснюється цивільне судочинство, користуватися рідною мовою або мовою, якою вона володіє, завдяки залученню до справи перекладача, без додаткових для цієї особи витрат, а тому відсутні підстави вважати, що така особа буде обмежена у правах та буде позбавлена судового захисту.

Враховуючи матеріали та відомості, надані Заявником суду, заявник проживає на території України, з чого вбачається, що йому слід роз`яснити, що звернення до суду має здійснюватися державною мовою або його рідною мовою з одночасним наданням суду тексту позову державною мовою, оскільки складення позову російською мовою суперечить вимогам ст. 14 Закону України «Про засади державної мовної політики», що наділяє суд обов`язком зробити висновок про неналежне оформлення позовної заяви у супереч вимогам чинного законодавства, та, враховуючи інші недоліки позову підлягає наданню позивачу строку для їх усунення.

Крім того, заява містить інші недоліки, для усунення яких заявнику слід надати можливість і час.

Однак вказана заява не відповідає вимогам п.п. 2, 5 ч. 2, 6 ст. 175, п. 1 ч. 1 ст. 176, ч. 1, 5 ст. 177 ЦПК України:

?позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно з ч. 1, 2, 4, 5 ст. 95 ЦПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

До письмовихдоказів,викладених іноземноюмовою,повинні додаватисяпереклади українськоюмовою,засвідчені належнимчином.Вірність перекладудокументів юридичногохарактеру повиннабути нотаріальнозасвідченою впорядку статті79Закону України«Про нотаріат».Пунктом 2.1.глави 8розділу ІІПорядку вчиненнянотаріальних дійнотаріусами України№ 296/5від 22.02.2012,визначено,якщо нотаріусне знаєвідповідних мов(однієїз них),переклад документаможе бутизроблено перекладачем,справжність підпису якого засвідчує нотаріус за правилами, передбаченими цим Порядком.

Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20 червня 2019 у справі № 910/4473/17.

Відповідно до абзацу першого частини першої статті 12 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» робочою мовою діяльності органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій державної і комунальної форм власності, у тому числі мовою засідань, заходів, зустрічей та мовою робочого спілкування, є державна мова.

В частині першій статті 13 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» закріплено, що мовою нормативно-правових актів і актів індивідуальної дії, діловодства і документообігу органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування є державна мова.

Згідно з ч. 1 ст. 10 Конституції України державною мовою в Україні є українська мова.

Верховний Суд також неодноразово наголошував на тому, що подані судові документи повинні бути викладенні державною мовою. Правова позиція викладена у ухвалі Верховного суду України від 31 березня 2020 року у справі №636/398/19, провадження №61-5685ск20; від 19 березня 2020 року у справі № 629/5741/19, провадження №61-5019ск20; від 02 березня 2020 року у справі №623/4072/19, провадження №61-2581ск20; від 27 лютого 2020 року у справі №638/6372/19, провадження №61-2956ск20.

?заявнику з урахуванням його вимог слід без скорочень вказати назву ТОВ «Вента ЛТД»;

?до заяви з усуненими недоліками слід додати її копії та копії всіх документів, що будуть додаватися до неї, відповідно до кількості учасників справи.

На підставі викладеного, керуючись ч. ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України,

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 до ТОВ «Вента ЛТД» про визнання бездіяльності незаконною, зобов`язати вчинити певні дії, визнання ненадання відповіді незаконним, зобов`язати розглянути звернення від 20 липня 2021 року та стягнення моральної шкоди залишити без руху та запропонувати заявнику у строк з дня отримання вказаної ухвали, але не пізніше трьох днів усунути недоліки з додержанням вимог п.п. 2, 5 ч. 2, 6 ст. 175, п. 1 ч. 1 ст. 176, ч. 1, 5 ст. 177 ЦПК України.

В разі невиконання ухвали в зазначений термін, заява вважається не поданою та повертається заявнику.

Суддя: О.А. Антонюк

СудЖовтневий районний суд м.Дніпропетровська
Дата ухвалення рішення15.12.2023
Оприлюднено19.12.2023
Номер документу115700109
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них про відшкодування шкоди, з них

Судовий реєстр по справі —201/9040/23

Ухвала від 19.02.2024

Цивільне

Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська

Антонюк О. А.

Ухвала від 09.01.2024

Цивільне

Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська

Демидова С. О.

Ухвала від 09.01.2024

Цивільне

Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська

Антонюк О. А.

Ухвала від 15.12.2023

Цивільне

Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська

Антонюк О. А.

Постанова від 06.12.2023

Цивільне

Дніпровський апеляційний суд

Халаджи О. В.

Ухвала від 20.11.2023

Цивільне

Дніпровський апеляційний суд

Халаджи О. В.

Ухвала від 06.11.2023

Цивільне

Дніпровський апеляційний суд

Халаджи О. В.

Ухвала від 16.10.2023

Цивільне

Дніпровський апеляційний суд

Халаджи О. В.

Ухвала від 29.09.2023

Цивільне

Жовтневий районний суд м.Дніпропетровська

Антонюк О. А.

Ухвала від 18.09.2023

Цивільне

Дніпровський апеляційний суд

Халаджи О. В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні