Ухвала

від 18.12.2023 по справі 334/11398/23

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Дата документу 18.12.2023

Справа № 334/11398/23

Провадження № 2/334/4033/23

УХВАЛА

про залишення позову без руху

18 грудня 2023 року м. Запоріжжя

Суддя Ленінського районного суду м. Запоріжжя Телегуз С.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Хакаська 5» про зобов`язання вчинення певних дій, -

ВСТАНОВИЛА:

14.12.2023 року до суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Хакаська 5» про зобов`язання вчинення певних дій, позовна заява підписана представником за довіреністю Пінаєвим В.В., копія якої не засвідчена належним чином.

В позові посилалися на те, що позивач ОСОБА_1 зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , квартира на праві приватної власності належить позивачу. В багатоквартирному будинку АДРЕСА_2 створено ОСББ «Хакаська 5», тобто юридично і фактично позивач є співвласником ОСББ «Хакаська 5» та має певні права та обов`язки стосовно ОСББ «Хакаська 5». Позивач, реалізуючи свої права, неодноразово звертався до Голови правління ОСББ «Хакаська 5» з метою ознайомитися з певними документами діяльності ОСББ «Хакаська 5» (протоколами Загальних зборів, протоколами, засідання правління, фінансовими документами, господарськими договорами), однак отримував відповіді від Голови правління, в яких йому відмовлено в ознайомленні з документами без жодних правових підстав. Виходячи з цього, позивач вважає, що його право як співвласника ОСББ «Хакаська 5» на отримання інформації щодо діяльності об`єднання порушене та підлягає захисту шляхом зобов`язання ОСББ «Хакаська 5» надати для ознайомлення позивачу з можливістю виготовлення копій певних документів.

Дослідивши зміст поданої заяви та доданих до неї документів, доходжу висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху, так як не відповідає вимогам ст.175 ЦПК України, що перешкоджає вирішенню питання про відкриття провадження у справі з наступних підстав.

Так, відповідно п.4,5 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них ; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Частиною 5 ст.177 ЦПК України встановлено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно ч.ч. 1, 2 ст.83 ЦПК України сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Згідно ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ч.1 ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Стаття 15ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного суду від 21.12.2007 року вказано, що оскільки розгляд справи провадиться в межах заявлених вимог і на підставі поданих доказів, суди повинні вимагати від осіб, що подали заяву, повного викладення обставин, якими обґрунтовуються дані вимоги, й посилання на засоби їх доказування.

Відтак, об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес. Визначаючи підстави позову як елемент його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.

Так, поняття «юридичний спір» має тлумачитися широко, з урахуванням підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, ЄСПЛ зазначив, що відповідно до духу Конвенції поняття «спір про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Предмет позову розуміють як певну матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яке опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів.

Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто, правові підстави це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Захист цивільних прав - це дії з попередження, припинення порушення прав або відновлення порушених прав громадян і організацій.

Спосіб захисту суб`єктивних цивільних прав - це закріплені законом матеріально-правові засоби примусового характеру, за допомогою яких провадиться відновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника.

Захист суб`єктивних прав та інтересів здійснюється в передбаченому законом порядку, тобто, за допомогою застосування належної форми, засобів і способів захисту.

Проте, у позовній заяві не наведено в чому полягає порушення, оспорювання чи невизнання його прав відповідачем ОСББ «Хакаська 5» лише зазначено, що позивач отримував відповіді від Голови правління ОСББ «Хакаська 5», в яких йому відмовлено в ознайомленні з документами без жодних правових підстав, в той час як згідно вказаних відповідей ОСББ «Хакаська 5» повідомляє ОСОБА_1 про те, що для отримання інформації від правління ОСББ необхідно підтвердити право власника квартири АДРЕСА_3 , після підтвердження буде повідомлено про можливість отримання переліку документів (фінансових звітів), тобто позивач належним чином не обґрунтував свої позовні вимоги в частині викладення обставин, які б свідчили про наявність спору між ним та відповідачем.

Крім того, не всі долучені до позовної заяви ксерокопії письмових доказів засвідчені у встановленому порядку.

Так, ч.1,4,5 ст.95 ЦПК України визначено, що письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Порядок засвідчення копій документів також визначений п.5.27 Національного стандарту України, затвердженого Державним комітетом з питань технічного регулювання та споживчої політики №55 від 07.04.2003 року «ДСТУ 4163-2003», відповідно якого відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

Верховний Суд у п.20 Постанови від 08.05.2019 року у справі № 160/7887/18 зазначив, що оскільки під засвідченням копії документа слід розуміти саме засвідчення відповідності копії оригіналу відповідного документу, відсутність на копії напису «Згідно з оригіналом» чи в іншому словесному виразі, дає підстави вважати її такою, що не посвідчена в установленому порядку.

Також,згідно ч.1ст.62ЦПК Україниповноваження представниківсторін таінших учасниківсправи маютьбути підтвердженітакими документами,зокрема: 1) довіреністю фізичної або юридичної особи.

Згідно ч.2 ст.62 ЦПК України довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або, у визначених законом випадках, іншою особою.

Позивачем до позову долучено ксерокопію довіреності від 01.12.2023 року на ім`я ОСОБА_2 , яка належним чином не засвідчена у встановленому порядку (довіреність посвідчена приватним нотаріусом Запорізького міського нотаріального округу Черкун В.І.), таким чином повноваження представника ОСОБА_2 не підтверджено належним чином.

Дотримання вимог ст.175 ЦПК України при пред`явленні заяви в суд є імперативним правилом в тому числі і для суду на предмет перевірки заяви і долучених до неї матеріалів і недопущення відкриття провадження і призначення непідготовленої справи (позову) до розгляду. Заява не може ґрунтуватися на припущеннях.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасник цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року. Відтак в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Відповідно ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно ч.2 ст.185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

А тому відповідно ст.185 ЦПК України позовну заяву необхідно залишити без руху, а позивачу надати строк, що не перевищує десяти днів з дня вручення ухвали, для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

Керуючись ст.ст. 175, 185 ЦПК України, -

УХВАЛИЛА:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Хакаська 5» про зобов`язання вчинення певних дій - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ухвали про залишення заяви без руху.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Роз`яснити позивачу, що у разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: С.М.Телегуз