Рішення

від 15.12.2023 по справі 727/3067/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЧЕРНІВЦІВ

Справа № 727/3067/23

Провадження № 2/727/781/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2023 року Шевченківський районний суд м. Чернівці у складі:

головуючого судді Гавалешка П.С.,

за участю секретаря судового засідання: Рудої І.В.,

представника позивача: Валешної О.А.,

представника відповідача: ОСОБА_1 ,

розглянувши у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Приватний виконавець виконавчого округу Чернівецької області Кондрюк Костянтин Олександрович, Приватний нотаріус Чернівецького міського нотаріального округу Іщенко Алла Володимирівна, ТОВ «ФК «ВЕРУМ КЕПІТАЛ» про застосування наслідків недійсності правочину,

В С Т А Н О В И В:

29.03.2023 року позивач ОСОБА_2 звернувся до Шевченківського районного суду м. Чернівці з позовом про застосування наслідків недійсності правочину до відповідача ОСОБА_3 , зазначає, що рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 23.11.2009 року стягнуто солідарно з ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на користь ВАТ «ВТБ Банк» в особі Чернівецької філії борг за кредитним договором № 131/04/08 від 09 квітня 2008 року забезпечений договором іпотеки, серія та номер: ВКК № 349955-349956, посвідчений 09 квітня 2008 року приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Чернівецької області Балацьким О.О. в розмірі 2 059 252, 51 (два мільйони п`ятдесят дев`ять тисяч двісті п`ятдесят дві) грн., а також 1700, 00 гривень судового збору та 250 грн. витрат на ІТ3 розгляду справи.

29 березня 2018 року між ПАТ «ВТБ Банк» та ТОВ «ГРОУФ КАПІТАЛ ФАКТОРИНГ» був укладений договір про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за кредитним договором № 131/04/08 від 09 квітня 2008 року, відповідно до умов якого право вимоги до ОСОБА_7 передано ТОВ «ГРОУФ КАПІТАЛ ФАКТОРИНГ».

13 серпня 2018 року між ТОВ «ГРОУФ КАПІТАЛ ФАКТОРИНГ» та ТОВ «ФК «ВЕРУМ КЕПІТАЛ» укладено договір про відступлення (купівлі-продажу) права вимоги грошових зобов`язань за кредитними договорами, відповідно до якого право вимоги до ОСОБА_7 за кредитним договором № 131/04/08 від 09 квітня 2008 року передано ТОВ «ФК «ВЕРУМ КЕПІТАЛ», яке згідно умов договору набуло права вимагати замість первісного кредитора належного виконання боржником зобов`язань в межах переданого права вимоги.

12 листопада 2019 року між ТОВ «ФК «ВЕРУМ КЕПІТАЛ» та ОСОБА_3 укладено нотаріально посвідчений договір про відступлення (купівлі-продажу) права вимоги грошових зобов`язань за кредитними договорами № 1/2018_ГВ, відповідно до якого право вимоги за кредитним договором № 131/04/08 від 09 квітня 2008 року до ОСОБА_2 передано гр. ОСОБА_3 .

Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 16 грудня 2021 року, яке набрало законної сили 28 січня 2022 року, визнано недійсним договір про відступлення (купівлі-продажу) права вимоги грошових зобов`язань до ОСОБА_2 , укладений 12.11.2019 р. між ОСОБА_3 та ТОВ «ФК ВЕРУМ КЕПІТАЛ.

У зв`язку з наведеним, оскільки договір № 131/04/08 від 09 квітня 2008 року, було визнано недійсним судовим рішенням, просить застосувати наслідки недійсності правочину шляхом зобов`язання відповідача повернути їй кошти в сумі 2059252, 51 грн.

В судовому засіданні представник позивача адвокат Валешна О.А. підтримала позовні вимоги, просила задовольнити позов з підстав наведених у позовній заяві.

В судовому засіданні відповідач через свого представника адвоката Білої У.М. позовні вимоги не визнав, просив відмовити в задоволенні позовних вимог в зв`язку з пропуском строку позовної давності.

Третя особа приватний виконавця виконавчого округу Чернівецької області Кондрюк Костянтин Олександрович надав до суду письмові пояснення в якій просив провести розгляд справи у його відсутності.

Приватний нотаріус Чернівецького міського нотаріального округу Іщенко Алла Володимирівна в судове засідання не з`явилися, клопотань про відкладення судового засідання від неї до суду не надходило.

Третя особа ТОВ «ФК «ВЕРУМ КЕПІТАЛ» через свого представника адвоката Білу У.М. надала заяву в якій проти позовних вимог заперечували.

Суд, заслухавши представника позивача представника відповідача, представника третьої особи вивчивши та дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 23.11.2009 року стягнуто солідарно з ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на користь ВАТ «ВТБ Банк» в особі Чернівецької філії борг за кредитним договором № 131/04/08 від 09 квітня 2008 року забезпечений договором іпотеки, серія та номер: ВКК № 349955-349956, посвідчений 09 квітня 2008 року приватним нотаріусом Чернівецького міського нотаріального округу Чернівецької області Балацьким О.О. в розмірі 2 059 252,51 (два мільйони п`ятдесят дев`ять тисяч двісті п`ятдесят дві) грн., а також 1700, 00 гривень судового збору та 250 грн. витрат на ІТ3 розгляду справи. (а.с.31).

29 березня 2018 року між ПАТ «ВТБ Банк» та ТОВ «ГРОУФ КАПІТАЛ ФАКТОРИНГ» був укладений договір про відступлення права вимоги грошових зобов`язань за кредитним договором № 131/04/08 від 09 квітня 2008 року, відповідно до умов якого право вимоги до ОСОБА_7 передано ТОВ «ГРОУФ КАПІТАЛ ФАКТОРИНГ».

13 серпня 2018 року між ТОВ «ГРОУФ КАПІТАЛ ФАКТОРИНГ» та ТОВ «ФК «ВЕРУМ КЕПІТАЛ» укладено договір про відступлення (купівлі-продажу) права вимоги грошових зобов`язань за кредитними договорами, відповідно до якого право вимоги до ОСОБА_7 за кредитним договором № 131/04/08 від 09 квітня 2008 року передано ТОВ «ФК «ВЕРУМ КЕПІТАЛ», яке згідно умов договору набуло права вимагати замість первісного кредитора належного виконання боржником зобов`язань в межах переданого права вимоги.

12 листопада 2019 року між ТОВ «ФК «ВЕРУМ КЕПІТАЛ» та ОСОБА_3 укладено нотаріально посвідчений договір про відступлення (купівлі-продажу) права вимоги грошових зобов`язань за кредитними договорами № 1/2018_ГВ, відповідно до якого право вимоги за кредитним договором № 131/04/08 від 09 квітня 2008 року до ОСОБА_2 передано ОСОБА_3

05 травня 2021 року приватним виконавцем виконавчого округу Чернівецької області Кондрюком Костянтином Олександровичем було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 59761200 на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39, ст. 40 ЗУ «Про виконавче провадження».( а.с. 30).

Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 16 грудня 2021 року, яке набрало законної сили 28 січня 2022 року, визнано недійсним договір про відступлення (купівлі-продажу) права вимоги грошових зобов`язань до ОСОБА_2 , укладений 12.11.2019 р. між ОСОБА_3 та ТОВ «ФК ВЕРУМ КЕПІТАЛ. (а.с. 32-33).

Відповідно до ст.81 ЦПК Україникожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Згідно із ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Відповідно достатті 1212 ЦК Україниособа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно; особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до статей 215 та 216 ЦК суди розглядають справи за позовами: про визнання оспорюваного правочину недійсним і застосування наслідків його недійсності, про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину.

Такий позов може пред`являтися окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. У цьому разі в резолютивній частині судового рішення суд вказує про нікчемність правочину або відмову в цьому.

Вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорюваного правочину недійсним, так і у вигляді самостійної вимоги в разі нікчемності правочину та наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 10 постанови «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» № 9 від 06.11.2009 року, реституція як спосіб захисту цивільного права (частина перша статті 216 ЦК) застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним.

У зв`язку з цим вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, за правилами реституції може бути пред`явлена тільки стороні недійсного правочину. Таким чином, оскільки укладений між сторонами правочин було визнано недійсним рішення суду від 16 грудня 2021 року рішення набрало законної сили, а також з метою належного захисту порушених прав позивача, суд вважає, що наявні підстави для задоволення позовних вимог.

В своєму відзиві на позовну заяву представник відповідача та третьої особи: адвокат Біла У.М. подала заяву про застосування строків позовної давності обґрунтовуючи її наступним.

Так, як позивачка зазначає про те, що у грудні 2019 року на виконання зобов`язання ОСОБА_3 отримав грошові кошти, то з цього періоду трирічний строк, який є строком на звернення до суду закінчився, а відповідно позивачкою пропущено строк позовної давності, у зв`язку із чим прошу суд застосувати наслідки пропуску такого строку на звернення до суду. Позивач звернулась до суду із даним позовом 29.03.2023 року, отже після спливу позовної давності, що є підставою для відмови в задоволенні позову.

З цього приводу слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Для визначення моменту виникнення права на позов важливими є як об`єктивні (сам факт порушення права), так і суб`єктивні (особа довідалася або повинна була довідатись про це порушення) чинники.

Позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого ст. 81 ЦПК про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше.

Відповідно до ч.1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Представник позивача стверджує, що позовна давність у цій справі має обчислюватись з моменту, коли рішенням Шевченківського суду м.Чернівці від16грудня 2021року визнано недійсним договір про відступлення (купівлі-продажу) права вимоги грошових зобов`язань до ОСОБА_2 , укладений 12.11.2019 р. між гр. ОСОБА_3 та ТОВ «ФК ВЕРУМ КЕПІТАЛ».

Однак, порушення права та підтвердження такого порушення судовим рішенням не є тотожними поняттями.

Закон не пов`язує перебіг позовної давності з ухваленням судового рішення про порушення права особи. Тому перебіг позовної давності починається від дня, коли позивач довідався або міг довідатися про порушення його права, а не від дня, коли таке порушення було підтверджене судовим рішенням.

Окрім того, суду звертає увагу на те, що перебіг позовноі? давності за вимогами про застосування наслідків недійсності правочину починається від дня, коли почалося и?ого виконання, на що вказує частина 3 статті 261 ЦК Украі?ни.

Аналіз ч. 3 ст. 261 ЦК Украі?ни свідчить, що перебіг позовноі? давності пов`язується саме з початком виконання нікчемного правочину, незалежно від того, чи був такии? нікчемнии? правочин виконано повністю і яка зі сторін здіи?снила виконання.

Причому такии? початок перебігу стосується будь-яких наслідків нікчемного правочину (Постанова КЦС ВС від 24.02.2021 у справі № 405/1018/17).

Так, як позивачка зазначає про те, що у грудні 2019 року на виконання зобов`язання ОСОБА_3 отримав грошові кошти, то з цього періоду трирічний строк, який є строком на звернення до суду закінчився, а відповідно позивачкою пропущено строк позовної давності.

Слід зазначити, що ч.5 ст. 267 ЦК України передбачає, що якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Проте, позивачем не подано суду поважних причин пропущення позовної давності.

Якщо позовні вимоги судом визнано обґрунтованими, а стороною у справі заявлено про сплив позовної давності, суд зобов`язаний застосувати до спірних правовідносин положення статті 267 ЦК України і вирішити питання про наслідки такого спливу (тобто або відмовити в позові у зв`язку зі спливом позовної давності, або, за наявності поважних причин її пропущення, - захистити порушене право, але в будь-якому разі вирішити спір з посиланням на зазначену норму ЦК України).

Верховний суд у свої Постанові від 14.03.2018 у справі №464/5089/15, наголошує, що тлумачення ч.1 і 5ст.261 ЦК свідчить про необхідність розрізняти початок перебігу позовної давності залежно від виду позовних вимог.

У постанові ВС від 20.05.2020 у справі №367/836/18 сказано, з якого моменту слід відраховувати початок перебігу позовної давності за вимогою про застосування наслідків нікчемного правочину.

«Апеляційний суд, дійшовши висновку про нікчемність укладеного між сторонами попереднього договору, ураховуючи вказані норми матеріального права, належним чином оцінивши докази, подані сторонами, правильно вважав, що перебіг позовної давності за вимогами про повернення отриманих відповідачем коштів за цим правочином розпочався моменту, коли покупець передав, а продавець прийняв гроші. Аналогічний по суті висновок зроблений у постановах ВС від 21.06.2018 у справі №333/2051/16-ц, від 18.03.2020 у справі №755/612/16-ц.

Відтак з огляду на вище наведене слід констатувати наступні факти, що підтверджують пропуск позовної давності позивачем та які мають наслідком відмову у позові на підставі п. 4ст. 267 ЦК України:

Позивач дізнався про порушення свого цивільного права в день коли було укладенно спірний правочин - 12.11.2019 року.

Позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права 29.03.2023 року, про що свідчить штамп суду на позовній заяві, тобто після спливу строку позовної давності.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про порушення права позивача та правомірність заявлених вимог, проте, оскільки позивачем пропущено строк позовної давності, відповідачем заявлено заяву про застосування строку позовної давності, то відповідно в позові слід відмовити за спливом строку позовної давності.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Питання щодо судових витрат суд вирішує на підставі положень ст.141 ЦПК України і в зв`язку з відмовою у задоволенні позову судові витрати не підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 6, 11, 15, 16, 203, 204, 215, 216, 256, 261, 267, 328, 388, 1214 ЦК України, ст. 3, 4, 10, 11, 57-60, 77-80, 88, 89, 133, 141, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Приватний виконавець виконавчого округу Чернівецької області Кондрюк Костянтин Олександрович, Приватний нотаріус Чернівецького міського нотаріального округу Іщенко Алла Володимирівна, ТОВ «ФК «ВЕРУМ КЕПІТАЛ» про застосування наслідків недійсності правочину відмовити у зв`язку з пропуском строку позовної давності.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його складення та підписання до Чернівецького апеляційного суду. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст судового рішення складено 15.12.2023 року.

Суддя П.С.Гавалешко