Постанова

від 16.11.2023 по справі 910/7764/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" листопада 2023 р. м.Київ Справа№ 910/7764/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Станіка С.Р.

суддів: Шаптали Є.Ю.

Тищенко О.В.

за участю секретаря судового засідання Щербини А.В.

за участю представників учасників справи згідно з протоколом судового засідання від 16.11.2023:

від позивача: Землинський С.С. (в режимі відеоконференції);

від відповідача:Тараненко О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Влком" та апеляційної скарги Державного спеціалізованого підприємства "Ліси України"

на рішення Господарського суду м. Києва

від 07.08.2023

у справі № 910/7764/23 (суддя Усатенко І.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Влком"

до Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України"

про стягнення 10482,31 грн та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "Влком" (далі - позивач, ТОВ «Влком») звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (далі - відповідач, ДСП "Ліси України") сформовано позовну заяву до Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", в якій просив зобов?язати відповідача виконати умови договору та стягнути штрафні санкції.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором купівлі-продажу № 1/10-02-2023 від 10.02.2023.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Рішенням Господарського суду м. Києва від 07.08.2023 у справі № 910/7764/23 у позові Товариства з обмеженою відповідальністю "Влком" (78218, Івано-Франківська область, Коломийський район, с. Нижній Вербіж, вулиця Дружби, будинок 20; ідентифікаційний код: 39387152) про зобов`язання Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" виконати зобов`язання за договором купівлі-продажу необробленої деревини №1/10-02-2023 від 10.02.2023 в натурі, шляхом передачі для ТОВ "Влком" 64,697 м.куб. необробленої деревини, а саме - 10,00 м.куб. лісопродукції сКруглі лісоматеріали породи "ялина" клас якості В діаметром 15-19 см. довжиною 3-6 метрів склад верхній вартістю 23970,00 грн. з ПДВ; 10,00 м.куб. лісопродукції сКруглі лісоматеріали породи "ялина" клас якості В діаметром 20-24 см. довжиною 3-6 метрів склад верхній вартістю 24480,00 грн. з ПДВ; 6,218 м.куб. лісопродукції сКруглі лісоматеріали породи "ялина" клас якості С діаметром 15-19 см. довжиною 3-6 метрів склад верхній вартістю 15594,74 грн. з ПДВ; 25,789 м.куб. лісопродукції сКруглі лісоматеріали породи "ялина" клас якості С діаметром 20-24 см. довжиною 3-6 метрів склад верхній вартістю 66948,24 грн. з ПДВ; 10,00 м.куб. лісопродукції сКруглі лісоматеріали породи "ялина" клас якості Д діаметром 15-19 см. довжиною 3-6 метрів склад верхній вартістю 22330,00 грн. з ПДВ; 2,690 м.куб. лісопродукції сКруглі лісоматеріали породи "ялина" клас якості Д діаметром 20-24 см. довжиною 3-6 метрів склад верхній вартістю 6095,54 грн. з ПДВ загальною вартістю 159418,52 грн. та про стягнення з Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Влком" 10482,31 грн. неустойки, 2094,19 грн. витрат щодо участі в додатковому аукціоні з придбання необробленої деревини - відмовлено повністю.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що оскільки, договір від 10.02.2023 № 1/10-02-2023 припинився 01.04.2023, то і припинились зобов`язання сторін, які виникли з цього договору, а після закінчення строку дії договору у суду відсутні підстави для зобов`язання відповідача виконати його умови, зокрема щодо поставки товару.

Крім того, оскільки договір припинився 01.04.2023, ставка нарахування пені після припинення строку дії договору є не узгодженою, а тому не підлягає стягненню з відповідача.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЛКОМ" та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з ухваленим рішенням, позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ВЛКОМ" (09.08.2023 згідно штемпеля канцелярії суду на апеляційній скарзі, яка надійшла на електронну адресу суду) звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду м. Києва від 07.08.2023 у справі № 910/7764/23 - скасувати та ухвалити нове, яким позов задовольнити повністю.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевим господарським судом при ухваленні оскаржуваного рішення порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права, рішення суду першої інстанції ухвалено при неповному дослідженні доказів та з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, а зроблені судом висновки не відповідають обставинам справи.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення не застосовано приписи ст. 622 Цивільного кодексу України та не враховано, що 22.03.2023 позивачем було здійснено 100% передоплату на придбану на аукціоні необроблену деревину у розмірі 159 418,52 грн. з ПДВ,і з огляд у на п. 3.3 Договору продавець зобов?язаний протягом 5 робочих днів передати покупцеві товар після отримання на свій рахунок 100% передоплати за партію товару. Отже, відповідач зобов?язаний був передати партію товару у строк до 29.03.2023 включно, проте, вказаний обов?язок не виконав. При цьому, в аукціонному свідоцтві чітко зазначено деталізована інформація про товар, який мав бути поставлений. Крім того, скаржник зазначив, що розбіжність у вартості товару виникла через те, що відповідача зазначив початкову ціну лотів № 1 та № 6 - 148 380,48 грн., з пдв, однак, під час торгів відбувся ріст цін по обох лотах до 159 418,52 грн., з пдв.

При цьому, скаржник наголошував, що суд першої інстанції зазначив в оскаржуваному рішенні ч. 4 ст. 631 Цивільного кодексу України, однак не застосував вказану норму, яка передбачає, що закінчення строку дії договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Також, посилаючись на порушення відповідачем своїх зобов?язань за договором, позивач просив стягнути з відповідача неустойку у розмірі 10 482,31 грн. , а також 2 094,19 грн. збитків, які понесені позивачем внаслідок участі у аукціоні, з посиланням на приписи ст. 22 Цивільного кодексу України та ст. ст. 224, 225 Господарського кодексу України.

Короткий зміст відзиву Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЛКОМ"

15.09.2023 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу позивача, і який прийнято судом апеляційної інстанції до розгляду з огляду на ст. ст. 119, 263 Господарського процесуального кодексу України, і у якому відповідач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Доводи відповідача у відзиві зводяться до того, що позивачем до матеріалів справи подано договір від 10.02.2023 купівлі-продажу необробленої деревини № 1/10-02-2023, разом з протоколом розбіжностей, який підписано зі сторони позивача і посвідчено печаткою позивача, а відповідачем вказаний протокол не підписано і печаткою не посвідчено, що в силу приписів ст. 640, 642, 646 Цивільного кодексу України свідчить про неукладення договору разом з договором розбіжностей. Відповідач також зазначає, що оскільки договір не був укладений, відповідно зобов?язань по оплаті товару і його передачі - не виникло, а здійснені позивачем оплати не можуть вважатися вчиненням дій, які свідчать про укладення договору та прийняття пропозиції, оскільки оплати здійснені після передбаченого Регламентом біржі терміну. Також, відповідачем до апеляційної скарги були подані докази повернення коштів, які були сплачені позивачем.

Крім того, відповідач зазначав, що відсутні обумовлені законом підстави для покладення на нього витрат позивача, які понесені позивачем внаслідок участі у аукціоні.

Короткий зміст апеляційної скарги Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України"

Не погоджуючись з ухваленим рішенням, відповідач - Державне спеціалізоване підприємство "Ліси України" (28.08.2023 згідно штемпеля поштової установи на описі вкладеного в цінний лист, з яким направлено апеляційну скаргу до суду) звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення Господарського суду м. Києва від 07.08.2023 у справі № 910/7764/23 змінити шляхом виключення з його мотивувальної часини висновків щодо укладеності договору купівлі - продажу необробленої деревини № 1/10-02-2023 від 10.02.2023, і відмовити позивачу у позові з мотивів, викладених в апеляційній скарзі.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що місцевим господарським судом при викладенні мотивів рішення щодо укладеності договору купівлі - продажу необробленої деревини № 1/10-02-2023 від 10.02.2023 порушено норми процесуального права та неправильно застосовано норми матеріального права, а висновки суду першої інстанції щодо укладеності договору ухвалено при неповному дослідженні доказів та з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, а зроблені судом висновки не відповідають обставинам справи.

Зокрема, скаржник наголошував, що суд першої інстанції проаналізувавши договір та протокол розбіжностей до нього, дійшов помилкового висновку про те, що договір поставки є укладеним, оскільки протокол розбіжностей підписаний лише позивачем без узгодження з відповідачем, а тому в розумінні ст. 638 Цивільного кодексу України, відповідний договір купівлі-продажу необробленої деревини №1/10-02-2023 від 10.02.2023 - є неукладеним.

Короткий зміст відзиву Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЛКОМ" на апеляційну скаргу Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України"

25.09.2023 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу відповідача, і який прийнято судом апеляційної інстанції до розгляду з огляду на ст. ст. 119, 263 Господарського процесуального кодексу України, і у якому позивач наголошував на укладеності відповідного правочину разом з протоколом розбіжностей.

Крім того, до відзиву на апеляційну скаргу позивачем подано додаткові докази, а саме укладення аналогічних договорів з протоколами розбіжностей, на подання яких позивач просив поновити відповідний строк.

Короткий зміст відповіді Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" на відзив Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЛКОМ" на апеляційну скаргу Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України"

05.10.2023 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшла відповідь на відзив, в якій відповідача наголошував, що договір купівлі-продажу необробленої деревини №1/10-02-2023 від 10.02.2023 - є неукладеним, оскільки зі сторони відповідача не було підписано протокол розбіжностей № 1 від 10.02.2023, запропонований позивачем, і як наслідок, сторони не досягли згоди з усіх істотних умов договору, а тому у позивача та відповідача не виникло жодних прав та обов?язків за таким договором, договір є таким, що не відбувся, та не породжує для сторін жодних правових наслідків.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційних скарг по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.08.2023, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЛКОМ" на рішення Господарського суду м. Києва від 07.08.2023 у справі № 910/7764/23, передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді - Станік С.Р., суддів: Тищенко О.В., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.08.2023 витребувано у Господарського суду м. Києва матеріали справи № 910/7764/23 та невідкладно надіслати їх до Північного апеляційного господарського суду. Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, які визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України, за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЛКОМ" на рішення Господарського суду м. Києва від 07.08.2023 у справі № 910/7764/23.

21.08.2023 на виконання ухвали до Північного апеляційного господарського суду з суду першої інстанції надійшли матеріали справи № 910/7764/23.

В свою чергу головуючий суддя Станік С.Р. з 24.08.2023 по 25.08.2023 включно перебував у відпустці, і вирішення питання стосовно поданої апеляційної скарги здійснюється після виходу судді з відпустки.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.08.2023 відкрито апеляційне провадження у справі № 910/7764/23 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЛКОМ" на рішення Господарського суду м. Києва від 07.08.2023, встановлено учасникам справи процесуальні строки на подання відзивів, заяв та клопотань, розгляд справи призначено на 12.10.2023.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.08.2023 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Влком" про участь в судових засіданнях в режимі відеоконференції (поза межами приміщення суду) при розгляді апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Влком" на рішення Господарського суду м. Києва від 07.08.2023 у справі № 910/7764/23 - задоволено.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням, відповідач - Державне спеціалізоване підприємство "Ліси України" (28.08.2023 згідно штемпеля поштової установи на описі вкладеного в цінний лист, з яким направлено апеляційну скаргу до суду) звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою.

Відповідно до протокол передачі судової справи раніше визначеному головуючому судді від 04.09.2023, апеляційну скаргу Державного спеціалізованого підприємства "Ліси України" на рішення Господарського суду м. Києва від 07.08.2023 у справі № 910/7764/23, передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді - Станік С.Р., суддів: Тищенко О.В., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.09.2023 відкрито апеляційне провадження у справі № 910/7764/23 за апеляційною скаргою Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" на рішення Господарського суду м. Києва від 07.08.2023, об?єднано апеляційні скарги Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Влком" на рішення Господарського суду м. Києва від 07.08.2023 у справі № 910/7764/23, в одне апеляційне провадження для спільного розгляду, розгляд справи за апеляційними скаргами призначено на 12.10.2023.

12.10.2023 розгляд заяви не відбувся, у зв`язку з перебуванням з 09.10.2023 по 13.10.2023 у відпустці головуючого судді Станіка С.Р.

В свою чергу головуючий суддя Станік С.Р. з 09.10.2023 по 13.10.2023 включно, з 16.10.2023 по 20.10.2023 включно, з 23.10.2023 по 27.10.2023 включно перебував у відпустці, суддя Тищенко О.В., яка входить до складу колегії суддів, з 14.10.2023 по 24.10.2023 включно перебувала у відряджені, з 25.10.2023 по 31.10.2023 включно, 01.11.2023 перебувала у відпустці і вирішення питання стосовно призначення апеляційної скарги здійснюється після виходу суддів з відпусток.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.11.2023 призначено до розгляду в судовому засіданні 16.11.2023 справу № 910/7764/23 за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЛКОМ" та Державного спеціалізованого підприємства "Ліси України" на рішення Господарського суду м. Києва від 07.08.2023.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом (частина перша); кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (частина друга).

Відповідно до статті 64 Конституції України права громадян на звернення до суду та отримання правничої допомоги не можуть бути обмежені, а мають реалізовуватися з урахуванням умов існуючого воєнного стану.

Таким чином, оскільки судова система має забезпечувати дотримання права на доступ до правосуддя і здійснення такого правосуддя, з метою дотримання прав учасників справи на участь у судовому засіданні та забезпечення права на справедливий суд, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, з метою всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи у розумні строки, колегія суддів дійшла висновку розглянути справу у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав, в умовах воєнного стану.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

У судове засідання 16.11.2023 з`явились представники позивача, який приймав участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, та відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні 16.11.2023 підтримав доводи апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Влком", просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким позов задовольнити у повному обсязі. Проти доводів апеляційної скарги Державного спеціалізованого підприємства "Ліси України" - заперечував.

Представник відповідача в судовому засіданні 16.11.2023, який приймав участь в засіданні в режимі відео конференції, проти доводів апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Влком" заперечував, просив залишити апеляційну скаргу товариства без задоволення. Також, представник відповідача підтримав апеляційну скаргу Державного спеціалізованого підприємства "Ліси України", просив змінити мотивувальну частину оскаржуваного рішення, а саме вказавши саме на неукладеність договору купівлі - продажу.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як підтверджується наявними матеріалами справи та встановлено судом апеляційної інстанції, і не заперечувалось учасниками спору, 07.02.2023 було проведено біржові торги (додатковий аукціон) з продажу необробленої деревини заготівлі 1 кварталу 2023 року, що виставляється лісовими господарствами Чернівецької області № 1289 в електронній торговій системі товарної біржі - ТОВ «Українська енергетична біржа», за результатами якого позивач став переможцем по лотах № 1 та № 6 та отримав аукціонне свідоцтво № 2189/070223/39387152/1 про результати аукціону, в якому зазначено, що право на укладення договору купівлі продажу отримав позивач щодо наступного товару: загалом 64,697 м.куб. необробленої деревини, а саме - 10,00 м.куб. лісопродукції сКруглі лісоматеріали породи "ялина" клас якості В діаметром 15-19 см. довжиною 3-6 метрів склад верхній вартістю 23970,00 грн. з ПДВ; 10,00 м.куб. лісопродукції сКруглі лісоматеріали породи "ялина" клас якості В діаметром 20-24 см. довжиною 3-6 метрів склад верхній вартістю 24480,00 грн. з ПДВ; 6,218 м.куб. лісопродукції сКруглі лісоматеріали породи "ялина" клас якості С діаметром 15-19 см. довжиною 3-6 метрів склад верхній вартістю 15594,74 грн. з ПДВ; 25,789 м.куб. лісопродукції сКруглі лісоматеріали породи "ялина" клас якості С діаметром 20-24 см. довжиною 3-6 метрів склад верхній вартістю 66948,24 грн. з ПДВ; 10,00 м.куб. лісопродукції сКруглі лісоматеріали породи "ялина" клас якості Д діаметром 15-19 см. довжиною 3-6 метрів склад верхній вартістю 22330,00 грн. з ПДВ; 2,690 м.куб. лісопродукції сКруглі лісоматеріали породи "ялина" клас якості Д діаметром 20-24 см. довжиною 3-6 метрів склад верхній вартістю 6095,54 грн. з ПДВ, загальною вартістю 159418,52 грн.

Аукціонне свідоцтво свідчить про закінчення аукціону і є підставою для укладення відповідного договору з переможцем.

10.02.2023 між Державним спеціалізованим підприємством "Ліси України" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Товариством з обмеженою відповідальністю "Влком" (покупець) укладено договір купівлі-продажу необробленої деревини № 1/10-02-2023, відповідно до п. 1.1, 1.4 якого за результатами проведення аукціону із продажу необробленої деревини заготівлі 2022 року, який відбувся 07.02.2023 продавець зобов`язується передати, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар з верхнього складу (лот 1 - Черемошського лісництва, лот 6 - Карпатського лісництва) на умовах та способом, вказаний в цьому договорі. Деталізована інформація про лоти зафіксована в специфікації, що додається до цього договору та є його невід`ємною частиною. Аукціонне свідоцтво про результати аукціону, обов`язково направляється біржею протягом 3 робочих днів, по закінченню аукціону, на електронну пошту та оприлюднюється в персональних кабінетах продавця і покупця.

Умовами договору сторони погодили, що:

- загальна вартість товару, що є предметом цього договору, складає 148380,48 грн з ПДВ (п. 2.1 договору);

- покупець здійснює оплату (передоплата 100% вартості) кожної вартості товару шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок продавця в сумі, що зазначається в рахунку (рахунках) (п. 2.3);

- продавець передає товар у власність покупця на умовах франко-склад продавця відповідно до специфікації, що є невід`ємною частиною договору. Продавець зобов`язаний протягом 5 робочих днів передати покупцеві товар після отримання на свій рахунок 100% передоплати за партію товару. Під час передачі товару продавець надає покупцеві наступні документи: товаро-транспортну накладну, рахунок-фактуру. Датою передачі товару продавцем та прийому його покупцем, тобто датою поставки вважається дата товарно-транспортної накладної. Перехід права власності на товар відбувається з моменту відвантаження придбаного товару відповідно до умов цього договору (п. 3.2-3.5 договору);

Згідно п. 4.2.1 договору, продавець зобов`язується своєчасно та в повному обсязі, відповідно до інформації, заявленої в лоті та умов цього договору, передати покупцеві товар, а п. 4.3.1 договору покупцю надається право своєчасно та в повному обсязі отримати товар від продавця відповідно до умов цього договору.

Даний договір вважається укладеним та набуває чинності з моменту підписання сторонами та реєстрації на біржі. Даний договір діє з 08.02.2023 по 31.03.2023 (п. 7.1, 7.2 договору).

Крім того, позивачем до матеріалів позову подано протокол розбіжностей до договору купівлі-продажу необробленої деревини № 1/10-02-2023 від 10.02.2023, згідно якого покупець запропонував свою редакцію пунктів 2.2, 2.3, 5.3 договору, виключити пункти 2.4 та 5.4, а доповнити договорі пунктом 2.7 (стосовно процедури відбору товару), який підписано зі сторони позивача і посвідчено печаткою позивача, а відповідачем вказаний протокол не підписано і печаткою не посвідчено.

Позивач здійснив попередню оплату товару, в підтвердження чого надав суду платіжні інструкції: № 2781 від 22.03.2023 на суму 44020,28 грн, № 2792 від 22.03.2023 на суму 66948,24 грн, № 2793 від 22.03.2023 на суму 48450,00 грн. Загальна сума сплачених позивачем відповідачу коштів становить 159418,52 грн.

Відповідач не поставив позивачу товару, в обумовлені договором строки, що учасниками справи не заперечувалось.

Також позивачем до матеріалів справи долучено платіжну інструкцію № 2936 від 05.02.2023 на суму 1355,00 грн, платіжну інструкцію № 2938 від 05.02.2023 на суму 14863,90 грн про сплату гарантійного внеску для участі в торгах (загальна сума 16218,90 грн). Крім того позивачем подано акти здачі-приймання робіт (надання послуг): № 1255 від 06.02.2023 на суму 500,00 грн (внесок за обробку даних); № 1265 від 07.02.2023 на суму 318,84 грн (винагорода агента по аукціону) підписані позивачем та ТОВ "Тімбер маркетплейс" та № ЕБ-00002013 від 07.02.2023 на суму 1275,35 грн (комісійний збір) підписаний позивачем та ТОВ "Українська енергетична біржа", згідно яких позивачем понесено витрати за участь у аукціоні.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно із ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, це й принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.

Одночасно, цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц.

Для виконання вимог ст. 86 Господарського процесуального кодексу України необхідним є аналіз доказів та констатація відповідних висновків за результатами такого аналізу. Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, в тому числі у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи.

Водночас 17.10.2019 набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до Господарського процесуального кодексу та змінено назву ст. 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції з фактичним впровадженням у господарський процес стандарту доказування "вірогідність доказів".

Стандарт доказування "вірогідність доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.

Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом" ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Аналогічний підхід до стандарту доказування "вірогідність доказів" висловлено Касаційним господарським судом у постановах від 29.01.2021 у справі № 922/51/20, від 31.03.2021 у справі № 923/875/19, від 25.06.2020 у справі № 924/233/18.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що розгляд даної справи здійснюється в порядку, передбаченому нормами Господарського процесуального кодексу України, відповідно, і оцінка доказів у ній здійснюватиметься через призму такого стандарту доказування, як "баланс вірогідностей" .

Згідно з приписами статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Приписами статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У відповідності з ч. 1 статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити а нього певну грошову суму.

Поряд з цим, згідно з ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (ч. 1 ст. 663 Цивільного кодексу України).

За приписами ч. 1 ст. 665 Цивільного кодексу України у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу.

Відповідно до частини 1 статті 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії (частини 1 та 2 статті 640 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною другою статті 642 Цивільного кодексу України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Стаття 181 Господарського кодексу України визначає, що господарський договір укладається в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Ч. 1 ст. 207 Цивільного кодексу України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Так, судом апеляційної інстанції встановлено, що договір купівлі-продажу необробленої деревини № 1/10-02-2023 від 10.02.2023 підписано представниками продавця - Державним спеціалізованим підприємством "Ліси України" в особі філії «Путильське лісове господарство» в особі Слижука В.В., та покупця - Товариства з обмеженою відповідальністю "Товариством з обмеженою відповідальністю "Влком" в особі директора Поляка В.В., підписи яких посвідчені печаткам вказаних товариств на примірнику вказаного договору, що свідчить про укладення відповідного договору купівлі - продажу саме у наведеній редакції.

В свою чергу, позивачем до матеріалів позову подано протокол розбіжностей до договору купівлі-продажу необробленої деревини № 1/10-02-2023 від 10.02.2023, згідно якого покупець запропонував свою редакцію пунктів 2.2, 2.3, 5.3 договору, виключити пункти 2.4 та 5.4, а доповнити договорі пунктом 2.7 (стосовно процедури відбору товару), який підписано зі сторони позивача і посвідчено печаткою позивача, а відповідачем вказаний протокол не підписано і печаткою не посвідчено, а отже, вказаний протокол розбіжностей не погоджено сторонами в розумінні ч. 1 ст. 207 Цивільного кодексу України, а отже, його умови не підлягають застосуванню до спірних правовідносин. При цьому, непідписання відповідачем вказаного протоколу розбіжностей не свідчить про неукладеність саме договору купівлі-продажу необробленої деревини № 1/10-02-2023 від 10.02.2023, в редакції, яка узгоджена обома сторонами в розумінні вищенаведених вимог закону.

З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги Державного спеціалізованого підприємства "Ліси України" не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Відповідно до частини 1 статті 598 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Частиною 2 цієї статті визначено, що припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Стаття 599 Цивільного кодексу України та стаття 202 Господарського кодексу України встановлюють, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Поряд з належним виконанням законодавство передбачає і інші підстави припинення зобов`язань (прощення боргу, неможливість виконання, припинення за домовленістю, передання відступного, зарахування). Однак, чинне законодавство не передбачає таку підставу припинення зобов`язання як закінчення строку дії договору.

Тобто, зобов`язання, невиконане належним чином, продовжує існувати, незважаючи на закінчення строку дії договору.

Відповідно до частини 7 статті 180 Господарського кодексу України, строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов`язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що зобов`язання, яке існувало на момент дії договору, однак лишилось невиконаним, підлягає виконанню незалежно від того, що термін дії договору закінчився.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 04.05.2018 у справі №927/333/17, від 19.03.2019 у справі № 916/626/18.

З огляду на викладене, висновки суду першої інстанції стосовно того, що договір від 10.02.2023 № 1/10-02-2023 припинився 01.04.2023, то і припинились зобов`язання сторін, які виникли з цього договору - визнаються судом апеляційної інстанції помилковими та такими, що зроблені з помилковим застосуванням вищенаведених приписів цивільного законодавства.

При цьому, висновки суду першої інстанції про те, що до матеріалів справи не було додано специфікацію, яка є невід`ємною частиною договору, і в якій має бути зазначена деталізована інформація про товар, що має бути поставлений за договором, також визнаються судом апеляційної інстанції помилковими та такими, що зроблені з невірним встановленням обставин справи, зокрема, як свідчать матеріали справи, у договорі сторони передбачили товаром по договору є необроблена деревина, стандартизована в лоти, та реалізована під час аукціону (п. 1.3), також у пункті 1.5 договору обумовлено якість товару згідно ДСТУ, та об?єми такого, а в аукціонному свідоцтві № 2189/070223/39387152/1 про результати аукціону, зазначено, що право на укладення договору купівлі продажу отримав позивач щодо наступного товару: загалом 64,697 м.куб. необробленої деревини, а саме - 10,00 м.куб. лісопродукції сКруглі лісоматеріали породи "ялина" клас якості В діаметром 15-19 см. довжиною 3-6 метрів склад верхній вартістю 23970,00 грн. з ПДВ; 10,00 м.куб. лісопродукції сКруглі лісоматеріали породи "ялина" клас якості В діаметром 20-24 см. довжиною 3-6 метрів склад верхній вартістю 24480,00 грн. з ПДВ; 6,218 м.куб. лісопродукції сКруглі лісоматеріали породи "ялина" клас якості С діаметром 15-19 см. довжиною 3-6 метрів склад верхній вартістю 15594,74 грн. з ПДВ; 25,789 м.куб. лісопродукції сКруглі лісоматеріали породи "ялина" клас якості С діаметром 20-24 см. довжиною 3-6 метрів склад верхній вартістю 66948,24 грн. з ПДВ; 10,00 м.куб. лісопродукції сКруглі лісоматеріали породи "ялина" клас якості Д діаметром 15-19 см. довжиною 3-6 метрів склад верхній вартістю 22330,00 грн. з ПДВ; 2,690 м.куб. лісопродукції сКруглі лісоматеріали породи "ялина" клас якості Д діаметром 20-24 см. довжиною 3-6 метрів склад верхній вартістю 6095,54 грн. з ПДВ, загальною вартістю 159418,52 грн., що в сукупності підтверджує факт стосовно наявності у відповідача обов?язку з передачі визначеного товару переможцю аукціону, тобто позивачу, який приймаючи участь у аукціоні мав легітимний інтерес в отриманін чітко визначеного предмету продажу на аукціоні - товару, щодо якого отримав аукціонне свідоцтво, а подальшому між сторонами підписано відповідний договір купівлі - продажу.

Посилання відповідача на Регламент ТОВ «Українська енергетична біржа» - судом апеляційної інстанції відхиляються, оскільки вказаним регламентом врегульовано саме проведення процедури аукціону, а не врегулювання зобов?язань сторін, які врегульовуються саме укладанням відповідного договору.

При цьому, як свідчать матеріали справи, позивачем також здійснено попередню оплату товару, в підтвердження чого надано суду платіжні інструкції: № 2781 від 22.03.2023 на суму 44020,28 грн, № 2792 від 22.03.2023 на суму 66948,24 грн, № 2793 від 22.03.2023 на суму 48450,00 грн. , згідно яких загальна сума сплачених позивачем відповідачу коштів становить 159418,52 грн., тобто позивачем здійснено 100% передоплату як визначено п. 2.3 договору. При цьому, суд апеляційної інстанції зауважує, що сторони мають право врегулювати свої грошові зобов?язання за договором у будь-який час на підставі та на умовах, які були визначені договором та законом.

В свою чергу, на стадії апеляційного розгляду справи, відповідачем до апеляційної скарги були долучені нові докази: платіжні інструкції № 325 від 22.03.2023, № 338 від 22.03.2023, № 339 від 23.03.2023 (які містять загальні відомості щодо перерахування коштів, без конкретизації по якому саме договору та з яких підстав вони перераховуються), які не були подані суду першої інстанції у строк, встановлений ч. 3 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України. При цьому, згідно рекомендованого поштового повідомлення 0105494451073 відповідач отримав ухвалу суду першої інстанції про відкриття провадження у справі 02.06.2023, а отже не був позбавлений права подати вказані докази суду першої інстанції. Також, в апеляційній скарзі відповідачем не наведено поважності причин неможливості вчинення відповідної процесуальної дії, як не заявлено і жодних клопотань про поновлення процесуального строку на подання доказів, у зв?язку з чим надані відповідачем докази не приймаються судом апеляційної інстанції з огляду на приписи ч. 3 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, оскільки відповідачем не доведено винятковості випадку їх неподання з причин, що не залежали від нього.

Також, за наведених обставин з огляду на приписи ч. 2 ст. 80, ч. 3 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, судом апеляційної інстанції не приймаються і докази, надані позивачем до відзиву на апеляційну скаргу відповідача (докази укладення аналогічних договорів з протоколами розбіжностей), оскільки згідно рекомендованого поштового повідомлення 0105494450999 відповідач отримав ухвалу суду першої інстанції про відкриття провадження у справі 06.06.2023, а отже не був позбавлений права подати вказані докази суду першої інстанції. Таким чином, суд апеляційної інстанції відмовляє позивачу у поновленні процесуального строків на подання вказаних доказів.

Ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України визначено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Суд апеляційної інстанції, оцінивши наявні у справі докази як кожен окремо, так і в сукупності, дійшов висновку, що у даному спорі позивач, керуючись наданою законом альтернативою правової поведінки, закріпленою у ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, правомірно заявив вимогу про зобов?язання відповідача виконати на користь позивача зобов`язання за договором купівлі-продажу необробленої деревини №1/10-02-2023 від 10.02.2023 року в натурі, шляхом передачі 64,697 м.куб. необробленої деревини, а саме: 10,00 м.куб. лісопродукції сКруглі лісоматеріали породи «ялина» клас якості В діаметром 15-19 см. довжиною 3-6 метрів склад верхній вартістю 23970,00 грн. з ПДВ; 10,00 м.куб. лісопродукції сКруглі лісоматеріали породи «ялина» клас якості В діаметром 20-24 см. довжиною 3-6 метрів склад верхній вартістю 24480,00 грн. з ПДВ; 6,218 м.куб. лісопродукції сКруглі лісоматеріали породи «ялина» клас якості С діаметром 15-19 см. довжиною 3-6 метрів склад верхній вартістю 15594,74 грн. з ПДВ; 25,789 м.куб. лісопродукції сКруглі лісоматеріали породи «ялина» клас якості С діаметром 20-24 см. довжиною 3-6 метрів склад верхній вартістю 66948,24 грн. з ПДВ; 10,00 м.куб. лісопродукції сКруглі лісоматеріали породи «ялина» клас якості Д діаметром 15-19 см. довжиною 3-6 метрів склад верхній вартістю 22330,00 грн. з ПДВ; 2,690 м.куб. лісопродукції сКруглі лісоматеріали породи «ялина» клас якості Д діаметром 20-24 см. довжиною 3-6 метрів склад верхній вартістю 6095,54 грн. з ПДВ, загальною вартістю 159418,52 грн., і обраний позивачем спосіб захисту узгоджується як з умовами договору, так і з приписами ст. 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України, а відповідачем не спростовано відсутність у нього зобов?язання виконати свій обов?язок за договором в натурі.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вимоги позивача в цій частині є обгрунтованими, доведеними належними, допустимими та більш вірогідними доказами в розумінні ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Згідно ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання. Суб`єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України визначено, що у. У разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Також, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача неустойки у розмірі 10482,31 грн за період з 30.03.2023 по 16.05.2023 за порушення негрошового зобов??язання, і в цій частині суд апеляційної інстанції дійшов про обгрунтованість позовних вимог, з огляду на приписи ст. ст. 216, 218, 230, ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України, п. 5.3 договору, оскільки саме негрошове зобов?язання відповідача, який належить до державного сектора економіки, є невиконаним, з виконання якого допущено прострочення у спірний період, з урахуванням меж заявлених позовних вимог і не виходячи за такі, та обмежуючись законодавчо визначеною ставкою пені у 0,1% .

Позивачем також було заявлено до стягнення з відповідача інші додаткові витрати: 500,00 грн за обробку даних, 1275,35 грн комісійний збір, 318,00 грн винагорода агенту, з посиланням на приписи ст. 22 Цивільного кодексу України та ст. ст. 224, 225 Господарського кодексу України, що це є його збитками.

Ст. 22 Цивільного кодексу України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. Якщо особа, яка порушила право, одержала у зв`язку з цим доходи, то розмір упущеної вигоди, що має відшкодовуватися особі, право якої порушено, не може бути меншим від доходів, одержаних особою, яка порушила право. На вимогу особи, якій завдано шкоди, та відповідно до обставин справи майнова шкода може бути відшкодована і в інший спосіб, зокрема, шкода, завдана майну, може відшкодовуватися в натурі (передання речі того ж роду та тієї ж якості, полагодження пошкодженої речі тощо), якщо інше не встановлено законом.

Ст. 224 Господарського кодексу України визначено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Статтею 225 Господарського кодексу України визначено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом. 2. Законом щодо окремих видів господарських зобов`язань може бути встановлено обмежену відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов`язань.

Вирішуючи спір про відшкодування збитків, суд повинен встановити наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, яке має містити чотири складові: протиправну поведінку; шкоду (збитки); причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою, а також вину.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо).

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

Вина полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов`язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.

За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільна відповідальність не настає.

В свою чергу, суд апеляційної інстанції оцінивши наявні у справі докази як кожен окремо, так і у їх сукупності, дійшов висновку, що позивачем не доведено як наявності правових та договірних підстав для покладення на відповідача 500,00 грн за обробку даних, 1275,35 грн комісійний збір, 318,00 грн винагорода агенту, як збитків, так не доведено і того, що в діях відповідача наявний склад цивільного правопорушення, як підстава для відшкодування таких в заявлених до стягнення розмірах, а тому у задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Таким чином, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЛКОМ» на рішення Господарського суду м. Києва від 07.08.2023 у справі № 910/7764/23 підлягає частковому задоволенню, з урахуванням мотивів даної постанови.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даній справі апеляційний суд дійшов висновку, що учасникам спору було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Усі інші міркування, доводи та обгрунтування учасників справи судом апеляційної інстанції враховані, проте є такими, що не впливають на висновки суду у даній постанові щодо оцінки спірних правовідносин в контексті існуючого спору.

З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню за наведених у дані постанові підстав, у зв`язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в апеляційному порядку з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позову, а саме: щодо зобов`язання Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" виконати на користь з обмеженою відповідальністю «ВЛКОМ» зобов`язання за договором купівлі-продажу необробленої деревини №1/10-02-2023 від 10.02.2023 року в натурі, шляхом передачі для ТОВ "Влком" 64,697 м.куб. необробленої деревини, а саме - 10,00 м.куб. лісопродукції Круглі лісоматеріали породи «ялина» клас якості В діаметром 15-19 см. довжиною 3-6 метрів склад верхній вартістю 23970,00 грн. з ПДВ; 10,00 м.куб. лісопродукції Круглі лісоматеріали породи «ялина» клас якості В діаметром 20-24 см. довжиною 3-6 метрів склад верхній вартістю 24480,00 грн. з ПДВ; 6,218 м.куб. лісопродукції Круглі лісоматеріали породи «ялина» клас якості С діаметром 15-19 см. довжиною 3-6 метрів склад верхній вартістю 15594,74 грн. з ПДВ; 25,789 м.куб. лісопродукції Круглі лісоматеріали породи «ялина» клас якості С діаметром 20-24 см. довжиною 3-6 метрів склад верхній вартістю 66948,24 грн. з ПДВ; 10,00 м.куб. лісопродукції Круглі лісоматеріали породи «ялина» клас якості Д діаметром 15-19 см. довжиною 3-6 метрів склад верхній вартістю 22330,00 грн. з ПДВ; 2,690 м.куб. лісопродукції Круглі лісоматеріали породи «ялина» клас якості Д діаметром 20-24 см. довжиною 3-6 метрів склад верхній вартістю 6095,54 грн. з ПДВ загальною вартістю 159418,52 грн., та щодо стягнення з Державного спеціалізованого підприємства "Ліси України" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Влком" 10482,31 грн. неустойки. В решті вимог позивача слід відмовити у зв?язку з їх безпідставністю та необгрунтованістю, з урахуванням мотивів даної постанови.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційних скарг

Згідно з ч.ч.1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з`ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Ч. 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд приходить до висновку, що доводи, викладені позивачем в його апеляційній скарзі, знайшли своє часткове підтвердження під час розгляду справи в апеляційному порядку, оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалено при нез`ясуванні обставин, що мають значення для справи, за недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права (ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України), у зв`язку з чим на підставі п. 1-4 ч. 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України оскаржуване рішення підлягає скасуванню в апеляційному порядку з прийняттям нового рішення, з яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЛКОМ» слід задовольнити частково, а саме: в частині зобов?язання Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" виконати на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЛКОМ» зобов`язання за договором купівлі-продажу необробленої деревини №1/10-02-2023 від 10.02.2023 року в натурі, шляхом передачі для ТОВ "ВЛКОМ" 64,697 м.куб. необробленої деревини, а саме - 10,00 м.куб. лісопродукції Круглі лісоматеріали породи «ялина» клас якості В діаметром 15-19 см. довжиною 3-6 метрів склад верхній вартістю 23970,00 грн. з ПДВ; 10,00 м.куб. лісопродукції Круглі лісоматеріали породи «ялина» клас якості В діаметром 20-24 см. довжиною 3-6 метрів склад верхній вартістю 24480,00 грн. з ПДВ; 6,218 м.куб. лісопродукції Круглі лісоматеріали породи «ялина» клас якості С діаметром 15-19 см. довжиною 3-6 метрів склад верхній вартістю 15594,74 грн. з ПДВ; 25,789 м.куб. лісопродукції Круглі лісоматеріали породи «ялина» клас якості С діаметром 20-24 см. довжиною 3-6 метрів склад верхній вартістю 66948,24 грн. з ПДВ; 10,00 м.куб. лісопродукції Круглі лісоматеріали породи «ялина» клас якості Д діаметром 15-19 см. довжиною 3-6 метрів склад верхній вартістю 22330,00 грн. з ПДВ; 2,690 м.куб. лісопродукції Круглі лісоматеріали породи «ялина» клас якості Д діаметром 20-24 см. довжиною 3-6 метрів склад верхній вартістю 6095,54 грн. з ПДВ загальною вартістю 159418,52 грн., та в частині стягнення з Державного спеціалізованого підприємства "Ліси України" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Влком" 10482,31 грн. неустойки. В решті вимог позивача (щодо стягнення 500,00 грн за обробку даних, 1275,35 грн комісійний збір, 318,00 грн винагорода агенту, як збитків) - слід відмовити.

Також, доводи апеляційної скарги Державного спеціалізованого підприємства "Ліси України" не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Розподіл судових витрат

Пунктом 2 ч. 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

На підставі п. 2 ч. 1, ч. 14 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції здійснює розподіл судових витрат наступним чином:

- з Державного спеціалізованого підприємства "Ліси України"слід стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Влком" судовий збір за подачу позову в розмірі 2 548,51 грн. та апеляційної скарги в розмірі 3 822,77 грн.

- судовий збір за подачу відповідачем апеляційної скарги - слід залишити за Державним спеціалізованим підприємством "Ліси України".

Керуючись ст.ст. 129, 240, 269, 270, 273, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЛКОМ» на рішення Господарського суду м. Києва від 07.08.2023 у справі № 910/7764/23- задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 07.08.2023 у справі № 910/7764/23 - скасувати.

3. Зобов`язати Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" виконати на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЛКОМ» зобов`язання за договором купівлі-продажу необробленої деревини №1/10-02-2023 від 10.02.2023 року в натурі, шляхом передачі для ТОВ "ВЛКОМ" 64,697 м.куб. необробленої деревини, а саме - 10,00 м.куб. лісопродукції Круглі лісоматеріали породи «ялина» клас якості В діаметром 15-19 см. довжиною 3-6 метрів склад верхній вартістю 23970,00 грн. з ПДВ; 10,00 м.куб. лісопродукції Круглі лісоматеріали породи «ялина» клас якості В діаметром 20-24 см. довжиною 3-6 метрів склад верхній вартістю 24480,00 грн. з ПДВ; 6,218 м.куб. лісопродукції Круглі лісоматеріали породи «ялина» клас якості С діаметром 15-19 см. довжиною 3-6 метрів склад верхній вартістю 15594,74 грн. з ПДВ; 25,789 м.куб. лісопродукції Круглі лісоматеріали породи «ялина» клас якості С діаметром 20-24 см. довжиною 3-6 метрів склад верхній вартістю 66948,24 грн. з ПДВ; 10,00 м.куб. лісопродукції Круглі лісоматеріали породи «ялина» клас якості Д діаметром 15-19 см. довжиною 3-6 метрів склад верхній вартістю 22330,00 грн. з ПДВ; 2,690 м.куб. лісопродукції Круглі лісоматеріали породи «ялина» клас якості Д діаметром 20-24 см. довжиною 3-6 метрів склад верхній вартістю 6095,54 грн. з ПДВ загальною вартістю 159418,52 грн.

4. Стягнути з Державного спеціалізованого підприємства "Ліси України" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Влком" 10482,31 грн. неустойки.

5. В решті вимог - відмовити.

6. У задоволенні апеляційної скарги Державного спеціалізованого підприємства "Ліси України" - відмовити.

7. Стягнути з Державного спеціалізованого підприємства "Ліси України" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Влком" судовий збір за подачу позову в розмірі 2 548,51 грн. та апеляційної скарги в розмірі 3 822,77 грн.

8. Судовий збір за подачу апеляційної скарги залишити за Державним спеціалізованим підприємством "Ліси України".

9. Матеріали справи № 910/7764/23 повернути до Господарського суду м. Києва для видачі наказів на виконання постанови.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у господарських справах, яким є Верховний Суд, шляхом подачі касаційної скарги в порядку, строки та випадках, визначених ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Касаційна скарга на постанову подається протягом 20 днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата підписання постанови: 15.12.2023.

Головуючий суддя С.Р. Станік

Судді Є.Ю. Шаптала

О.В. Тищенко