ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"11" грудня 2023 р. Справа№ 910/3660/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Скрипки І.М.
суддів: Михальської Ю.Б.
Тищенко А.І.
при секретарі судового засідання Польчен А.
за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 11.12.2023
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Доценко Євгена Сергійовича
на рішення Господарського суду м. Києва від 26.05.2023 (повний текст складено 26.05.2023)
у справі №910/3660/23 (суддя Мельник В.І.)
за позовом Фізичної особи-підприємця Доценко Євгена Сергійовича
до Товариства з обмеженою відповідальністю "АКУСТІК КОНСАЛТІНГ"
про стягнення 346 566,00 грн.,-
В судовому засіданні 11.12.2023 відповідно до ст.ст. 240, 283 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду м. Києва від 26.05.2023 у справі №910/3660/23 в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач 05.07.2023 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Короткий зміст позовних вимог
До Господарського суду міста Києва звернувся фізична особа-підприємець Доценко Євген Сергійович з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АКУСТІК КОНСАЛТІНГ" про стягнення 346 566,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором купівлі-продажу товару з розстрочкою платежу №0208/22-2 від 02.08.2022.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 26.05.2023 у справі №910/3660/23 в задоволенні позову відмовлено.
При відмові у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи не містять доказів узгодження сторонами термінів поставки товару, оскільки умовами договору та специфікацією не передбачено даний строк, з огляду на що, не можна дійти висновку, що отримання товару повинно було відбутися 07.09.2023, оскільки строк виконання зобов`язання сторонами не визначений, то і не можливо встановити строк виникнення обов`язку передачі та отримання товару.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Фізична особа-підприємець Доценко Євген Сергійович вважає, що рішення Господарського суду м. Києва від 26.05.2023 у справі №910/3660/23 прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для його скасування та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі, з огляду на наступне:
- факт звернення з вимогою про виконання обов`язку підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, проте факту виконання свого обов`язку згідно укладеного договору відповідачем не надано;
- відповідач не надав до суду жодного доказу на підтвердження обставин, що ним вживались заходи для поставки позивачеві обладнання, оскільки відповідно до листа Подільського управління НПУ ГУ у м.Києві від 20.02.2023 відповідач відмовився надавати пояснення з приводу звернення позивача за поставкою товару у категоричній формі, таким чином, відповідач умисно ухиляється від свого обов`язку з передання товару позивачеві, чим завдає йому матеріальної шкоди, оскільки укладаючи даний правочин, позивач обґрунтовано вважав, що отримує товар на тих умовах і у тому обсязі, що обумовлений договором та специфікацією №1 до нього.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача заперечує проти доводів позивача, викладених в апеляційній скарзі, вважає, що матеріали справи не містять переконливих доказів відмови відповідача щодо видачі товару, що було встановлено при розгляді справи в суді першої інстанції; зазначає, що підтвердження на отримання видаткової накладної №55 від 18.08.2022 відповідно до договору позивачем надано не було, що не відповідає умовам договору, а саме в якій спосіб ФОП Доценко Є.С. отримав відповідну видаткову накладну суду надано не було, відсутність підпису ФОП Доценко Є.С. у видатковій накладній не свідчить про неотримання товару ним, товар відповідно до акту інвентаризації на підприємстві відсутній; посилається на те, що відповідачем було надано зареєстровану в ЄРПН податкову накладну №10 від 25.08.2022, зазначений товар в податковій накладній відповідає специфікації №1 до договору від 02.08.2022 та видатковій накладній №55 від 18.08.2022; зауважує, що жодного підтвердження щодо відвантаження товару саме 07.09.2022 суду надано не було, ФОП Доценко Є.С. було відомо, що на підприємстві з 02.09.2022 був змінений директор, контакти директора йому були відомі, але жодного усного, письмового звернення або пред`явлення вимоги до ТОВ "АКУСТІК КОНСАЛТІНГ" щодо видачі товару станом на 29.09.2023 не було, надана копія протоколу про прийняття усної заяви від 07.09.2022 про вчинення кримінального правопорушення, яка наявна в матеріалах справи, не може вважатись належним доказом, щодо відмови у відвантаженні товару.
Разом із відзивом відповідачем подано клопотання б/н від 29.09.2023 про витребування у позивача матеріалів податкової звітності, а саме відомостей чи було включено позивачем до податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "АКУСТІК КОНСАЛТІНГ" за період серпень 2022 року обсяг постачання у сумі 693132,00 грн.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 07.07.2023 апеляційну скаргу передано на розгляд судді Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.
Колегією суддів встановлено, що апеляційна скарга подана безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.07.2023 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/3660/23.
Відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Доценко Євгена Сергійовича на рішення Господарського суду м. Києва від 17.05.2023 до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи №910/3660/23.
23.08.2023 матеріали справи №910/3660/23 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.09.2023 поновлено Фізичній особі-підприємцю Доценко Євгену Сергійовичу пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду м. Києва від 26.05.2023; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Доценко Євгена Сергійовича на рішення Господарського суду м. Києва від 26.05.2023 у справі №910/3660/23; призначено до розгляду апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємець Доценко Євгена Сергійовича на рішення Господарського суду м. Києва від 26.05.2023 у справі №910/3660/23 на 16.10.2023.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.10.2023 задоволено клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи; відкладено розгляд справи №910/3660/23 на 06.11.2023.
У зв`язку з перебуванням судді Тищенко А.І. на лікарняному з 06.11.2023, судове засідання у справі №910/3660/23 не відбулося.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2023 розгляд справи №910/3660/23 призначено на 11.12.2023.
Явка представників сторін
Представники позивача у судовому засіданні в апеляційній інстанції 11.12.2023 підтримали доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у ній, просили оскаржуване рішення скасувати, прийняти нове рішення про задоволення позову.
Представники відповідача у судовому засіданні в апеляційній інстанції 11.12.2023 доводи апеляційної скарги позивача заперечували, прийняте у справі рішення суду просили залишити без змін.
Клопотання б/н від 29.09.2023 про витребування доказів відповідачем не підтримано у судовому засіданні, з огляду на що, залишено колегією суддів без розгляду.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції
02.08.2022 Фізична особа-підприємець Доценко Євген Сергійович уклав з Товариством з обмеженою відповідальністю «АКУСТІК КОНСАЛТІНГ» договір купівлі-продажу товарів з розстрочкою платежу № 0208/22-2 (надалі - Договір).
Відповідно до п. 1.1. договору визначено, що відповідно до умов даного договору Постачальник зобов`язується поставити у власність Покупця продукцію, асортимент, кількість та ціна якої визначаються у рахунках - фактурах Постачальника (надалі також - товар), а Покупець зобов`язується прийняти поставлену продукцію та оплатити її на умовах та в порядку, визначених даним договором.
Згідно із п. 1.2. договору зазначено, що оплата вартості товару здійснюється Покупцем протягом трьох років (36 місяців) з моменту укладення цього договору.
Пунктом 2.1. договору визначено, що номенклатура, ціна, кількість та асортимент товару визначаються в рахунках - фактурах Постачальника або специфікаціях, які становлять невід`ємну частину даного договору».
У п.2.2. договору вказано, що товар, що буде поставлений згідно умов даного договору, по своїй якості та комплектності повинен відповідати Держстандартам, технічним або іншим умовам, які пред`являються до товару даного виду, умовам даного договору та вимогам Постачальника. Постачальник гарантує, що весь товар не має дефектів, пов`язаних з матеріалом, з якого він виготовлений чи процесом його виробництва».
Відповідно до п. 4.1 договору місце поставки товару та терміни його поставки визначаються у рахунках-фактурах постачальника або у специфікаціях, які становлять невід`ємну частину даного договору. Сторони мають право деталізувати умови і строк поставки товару, перелік вантажовідправників і вантажоодержувачів, інші умови поставки шляхом внесення відповідної інформації до специфікації або рахунків-фактур та/або шляхом підписання відповідних додаткових угод до договору.
У випадку відмови постачальника від постачання товару в односторонньому порядку він має сплатити покупцю штраф у розмірі 50% від вартості товару (п.8.8 договору).
На виконання умов договору сторонами було складено та підписано специфікацію № 1 до договору купівлі-продажу товарів з розстрочкою платежу № 0208/22-2, згідно із цією специфікацією відповідач мав поставити позивачу 13 предметів на загальну суму 693 132 грн. 00 коп.
Відповідачем також, було виписано рахунок на оплату № 58 від 31 серпня 2022 року на суму 693 132 грн. 00 коп.
Згідно із положеннями специфікації № 1 до договору купівлі-продажу товарів з розстрочкою платежу № 0208/22-2 відвантаження товару здійснюється за адресою: м. Київ, вул. Сирецька 33а. Умовою отримання товару є пред`явлення позивачем підписаної видаткової накладної.
За твердженнями позивача, він 07.09.2023 звернувся за адресою: м. Київ, вул. Сирецька 33а, при собі маючи видаткову накладну № 55 від 18 серпня 2022 року, проте відповідач категорично відмовився відвантажувати товар позивачеві. Для того, щоб зафіксувати відмову від відвантаження товару позивач був вимушений звернутись до поліції. Слідчим СВ Подільського УП ГУ НП у м. Києві Ґераскіною К. було зафіксовано протоколом від 07.09.2022 року відмову відповідача від відвантаження товару позивачеві.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем п. 8.8 договору, в зв`язку із чим позивачем було нараховано штраф у розмірі 346566,00 грн.
Відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог, у зв`язку з їх необґрунтованістю.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
У відповідності до ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників апеляційного провадження, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що рішення суду, яке переглядається, підлягає залишенню без змін, виходячи з наступного.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 525, ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно з ч. 1 ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Згідно з ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Стаття 173 Господарського кодексу України встановлює, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
Як вбачається з наведеного вище, між сторонами виникли правовідносини з договору купівлі-продажу.
Відповідно до ст. 655 ЦК України одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до п. 4.1 договору місце поставки товару та терміни його поставки визначаються у рахунках-фактурах постачальника або у специфікаціях, які становлять невід`ємну частину даного договору. Сторони мають право деталізувати умови і строк поставки товару, перелік вантажовідправників і вантажоодержувачів, інші умови поставки шляхом внесення відповідної інформації до специфікації або рахунків-фактур та/або шляхом підписання відповідних додаткових угод до договору.
Відповідно до Специфікації №1 до договору купівлі-продажу товару з розстрочкою платежу №0208/22-2 погоджено місце поставки та час роботи: пн.-пт з 9:00 -18:00.
Рахунок на оплату №58 від 31.08.2022, виставлений позивачем відповідачу, містить інформацію щодо строків плати вартості товару та порядок здійснення платежу.
За вірними висновками суду першої інстанції, матеріали справи не містять доказів узгодження сторонами термінів поставки товару, оскільки умовами договору купівлі-продажу товарів з розстрочкою платежу № 0208/22-2 від 02.08.2022 та специфікацією №1 від 02.08.2022 до нього не передбачено даний строк.
Колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду, що оскільки строк виконання зобов`язання сторонами не визначений, то і не можливо встановити строк виникнення обов`язку отримання товару.
Отже, не можна дійти висновку, що отримання товару повинно було відбутися 07.09.2023.
Також матеріали справи не містять належним та допустимих доказів відмови відповідача поставити товар за специфікацією №1 від 02.08.2022 до договору № 0208/22-2 від 02.08.2022, що може бути підставою для нарахування штрафних санкцій на підставі п.8.8 договору.
Окрім того, відповідачем надано суду заяву свідка ОСОБА_1 , зареєстрована приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовим Г.В., в реєстрі за №409 від 03.04.2023, згідно якої ОСОБА_1 свідчить, що 05.09.2022 у складі інвентаризаційної комісії приймав участь у інвентаризації товарно-матеріальних цінностей ТОВ «Акустік Консалтінг» відповідно до договору від 05.09.2022 про проведення інвентаризації товарно-матеріальних цінностей на складі за адресою: м.Київ, вул.Сирецька, 33а, на підставі наказу №1 від 05.09.2022, на початку вересня 2022 року ОСОБА_1 бачив на території Доценка Є.С. , він зайшов у приміщення складу, жодних документів він не показував, про видачу товару взагалі не йшла мова, щодо виклику поліції та будь-якої розмови щодо звернень до правоохоронних органів та відвантаження товару мова не йшла.
Дана заява свідка ОСОБА_1 складена у відповідності до ст.88 Господарського процесуального кодексу України. Підтверджено про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань та готовність з`явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень.
Одночасно відповідно до положень п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.
Згідно з п.201.7 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на рахунок у банку/небанківському надавачу платіжних послуг як попередня оплата (аванс).
Пунктом 201.10 ст.201 Податкового кодексу України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Так, відповідачем подано податкову накладну №10 від 25.08.2022 на суму 693132,00 грн. з ПДВ, у якій найменування товарів та їх кількість співпадає зі специфікацією №1 від 02.08.2022 до договору купівлі-продажу товару з розстрочкою платежу №0208/22-2, рахунком на оплату №58 від 31.08.2022 та видатковою накладною №55 від 18.08.2022.
Відтак, твердження апелянта про те, що факт виконання свого обов`язку згідно укладеного договору відповідачем не надано, відхиляються колегією суддів, оскільки спростовуються матеріалами справи.
Доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують вірного по суті рішення суду, при ухваленні якого судом надано оцінку як кожному доказу окремо, так і в їх сукупності, вірно встановлено характер спірних правовідносин та в цілому правильно застосовані норми матеріального права, які їх регулюють.
Наведені в апеляційній скарзі доводи фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди позивача з висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову, а тому не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Враховуючи вище викладене, колегія суддів вважає, що у апеляційній скарзі не наведено достатніх та переконливих доводів, на підставі яких колегія суддів могла б прийти до висновку про помилковість висновків суду першої інстанції.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи судом апеляційної інстанції.
Твердження відповідача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, знайшли своє підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до п.58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994, серія А, №303-А, п.29).
Статтею 276 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, доводи позивача (апелянта) суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі та не спростовують правильних висновків суду про відмову у задоволенні позовних вимог.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв`язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст.129 ГПК України покладаються на апелянта.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, ст.ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1.Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Доценко Євгена Сергійовича на рішення Господарського суду м. Києва від 26.05.2023 у справі №910/3660/23 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду м. Києва від 26.05.2023 у справі №910/3660/23 залишити без змін.
3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Фізичну особу-підприємця Доценко Євгена Сергійовича.
4.Матеріали справи №910/3660/23 повернути до Господарського суду м.Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.
Повний текст постанови підписано 18.12.2023.
Головуючий суддя І.М. Скрипка
Судді Ю.Б. Михальська
А.І. Тищенко
Суд | Північний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 11.12.2023 |
Оприлюднено | 20.12.2023 |
Номер документу | 115705841 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу |
Господарське
Північний апеляційний господарський суд
Скрипка І.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні