Рішення

від 13.12.2023 по справі 902/1017/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" грудня 2023 р. Cправа № 902/1017/23

Господарський суд Вінницької області у складі: головуючий суддя Тісецький С.С., секретар судового засідання Шарафіна С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали у справі

за позовом: Громадської спілки "Коаліція аудіовізуальних і музичних прав" (вул.Шовковична, 10, оф. 28, м. Київ, 01021; адреса для листування: вул. Маршала Бажанова, буд. 4/36, м. Харків, 61002; код ЄДРПОУ 43080257)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Фавор" (вул. Данила Галицького, буд. 6-Б, м. Вінниця, 21036; код ЄДРПОУ 40844556)

про зобов`язання виконати умови договору

за участю :

від Відповідача: Ольштинський С.К., директор

В С Т А Н О В И В :

01.08.2023 року до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява ГС "Коаліція аудіовізуальних і музичних прав" до ТОВ "Телерадіокомпанія "Фавор" про зобов`язання виконати умови договору.

Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями (з присвоєним єдиним унікальним номером судової справи № 902/1017/23) від 01.08.2023 року, вказаний позов передано на розгляд судді Тісецькому С.С..

Ухвалою суду від 03.08.2023 року відкрито провадження у справі № 902/1017/23. Ухвалено розгляд справи здійснити за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 25.09.2023 року о 14:30 год. Ухвалено забезпечити участь представника Позивача - адвоката Гур`єва А.А. у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, яке призначено на 25.09.2023 року о 14:30 год. та усіх інших судових засіданнях у справі № 902/1017/23 в приміщенні Господарського суду Вінницької області, з використання підсистеми відеоконференцзв`язку ЄСІТС.

31.08.2023 року до суду від Відповідача надійшов відзив б/н від 31.08.2023 року на позовну заяву у цій справі (із додатками).

Водночас, ухвалою суду від 25.09.2023 року підготовче засідання у справі призначено на 01.11.2023 року.

В подальшому, ухвалою суду від 01.11.2023 року було закрито підготовче провадження та призначено справу № 902/1017/23 для судового розгляду по суті на 13.12.2023 року.

На визначену дату в судове засідання з`явився представник Відповідача.

Разом з цим, судом встановлено, що 10.11.2023 року до суду від Позивача надійшла заява б/н від 10.11.2023 року про залишення позову без розгляду у справі № 902/1017/23.

Також, у цій заяві, Позивач просить суд провести розгляд заяви про залишення позову без розгляду без участі Позивача та його представників.

Принагідно, суд зауважує, що у разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами статей 202, 226 ГПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто, право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності (до такого правового висновку дійшла об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постановах від 05.06.2020 у справі №910/16978/19, від 16.10.2020 у справі №910/8816/19).

Беручи до уваги викладене та те, що Позивача було належним чином повідомлено про дату та час проведення судового засідання у цій справі, суд дійшов висновку про можливість розгляду вказаної вище заяви Позивача.

В судовому засіданні представник Відповідача поклався на розсуд суду щодо заяви Позивача про залишення позову без розгляду.

Суд, розглянувши заяву Позивача б/н від 10.11.2023 року про залишення позову без розгляду, дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 185 ГПК України, за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.

Приписами п. 5 ч. 1 ст. 226 ГПК України передбачено, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Зі змісту наведених положень чинного процесуального законодавства можна дійти висновку, що залишення позовної заяви без розгляду можливе за результатами підготовчого засідання та до початку розгляду справи по суті.

Разом з тим, заява Позивача б/н від 10.11.2023 року про залишення позову без розгляду у цій справі, надійшла до суду 10.11.2023 року, тобто після закриття підготовчого провадження та призначення справи № 902/1017/23 для судового розгляду по суті на 13.12.2023 року (ухвала суду від 01.11.2023 року).

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви Позивача б/н від 10.11.2023 року про залишення позову без розгляду у справі № 902/1017/23.

В ході розгляду справи по суті, представник Відповідача просив суд відмовити в задоволенні позовної заяви.

Суд, заслухавши представника Відповідача, дослідивши матеріали позовної заяви, надавши юридичну оцінку поданих до справи доказів, встановив наступне.

За змістом поданої позовної заяви та наданих доказів, Громадська спілка "Коаліція аудіовізуальних і музичних прав" (далі - Позивач та/або ГС "КАМП") є юридичною особою, зареєстрованою за законодавством України.

Відповідно до вимог ст.ст. 1, 47 Законом України "Про авторське право і суміжні права" та ст.ст. 1, 12, 16 Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" ГС "КАМП" отримала статус єдиної в Україні акредитованої організації у сфері обов`язкового колективного управління - кабельна ретрансляція об`єктів авторського права і/або суміжних прав, крім прав організацій мовлення щодо їхніх власних програм (передач) мовлення. Зазначений факт підтверджується наказом Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України № 14 від 10.09.2019 р..

Строк акредитації становить три роки, а саме: з 10.09.2019 р. по 10.09.2022 р..

Відповідний Реєстр організацій колективного управління розміщений на офіційному сайті Мінекономіки https://me.gov.ua/ за посиланням: "Головна" Діяльність" Інтелектуальна власність " Колективне управління у сфері авторського права і суміжних прав.

Водночас, Товариство з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Фавор" (далі - Відповідач та/або ТОВ "ТРК "Фавор") є юридичною особою, зареєстрованою за законодавством України.

Відповідно до вимог ст. 1, 23, 28, 42 Закону України "Про телебачення і радіомовлення", ТОВ "ТРК "Фавор" є провайдером програмної послуги на підставі ліцензії Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення HP № 00735-п від 17.10.2018 р. та здійснює на території України кабельну ретрансляцію об`єктів авторського права і суміжних прав.

Разом з тим, рішенням Господарського суду Вінницької області від 04.06.2021 у справі № 902/1209/20 в силу ст. 187 Господарського кодексу України та ч. 3 ст. 20 Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" між Позивачем і Відповідачем визнано укладеним Договір №05-05/11/20 про надання дозволу на кабельну ретрансляцію об`єктів авторського права і суміжних прав, крім прав організацій мовлення на програми організацій мовлення (далі - Договір).

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.09.2021 у справі № 902/1209/20 апеляційну скаргу Відповідача залишено без задоволення, рішення Господарського суду Вінницької області від 04.06.2021 у справі № 902/1209/20 залишено без змін.

На підставі ч. 2 ст. 187 Господарського кодексу України та ст. 241 ГПК України, датою укладання Договору є 22.09.2021 р..

Також, постановою Касаційного господарського суду Верховного Суду від 18.01.2022 року у справі № 902/1209/20 касаційну скаргу ТОВ ТРК "Фавор" задоволено частково, рішення Господарського суду Вінницької області від 04.06.2021 у справі № 902/1209/20 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.09.2021 у справі №902/1209/20 змінено в наступній частині:

- абзац перший пункту 2 резолютивної частини рішення суду: "2. Вважати укладеним з дня набрання чинності рішенням суду договір № 05-05/11/20 про надання дозволу на кабельну ретрансляцію об`єктів авторського і суміжних прав, крім прав організацій мовлення на програми організацій мовлення";

- абзац перший підпункту 3.1.2 договору: "3.1.2. у день укладення цього Договору довідково надати Спілці інформацію щодо найменувань програм організацій мовлення, які ретранслюються Провайдером, та інформацію про Кількість абонентів";

- пункт 5.1 договору: "5.1. Цей Договір є укладеним та набуває чинності з дня набрання чинності рішенням суду зі справи № 902/1209/20";

- пункт 5.2 договору: "5.2. Сторони домовились, що строк дії цього Договору встановлюється з дати його укладення і до 10 вересня 2022 року включно";

- частину першу додатку №3 до договору № 05-05/11/20:

"1. Сторони узгодили щомісячні Тарифи за одного Абонента Провайдера у наступному розмірі:

Період Щомісячний тариф, грн.

за одного Абонента

з 22 вересня 2021 року по 31 грудня 2021 року 0,90

з 01 січня 2022 року по 10 вересня 2022 року включно 1,50".

Таким чином, пунктом 5.1. Договору встановлено, що Договір є укладеним та набуває чинності з дня набрання чинності рішенням суду зі справи № 902/1209/20, тобто з 22.09.2021 року.

Відповідно до п. 5.2. Договору Сторони домовились, що строк дії цього Договору встановлюється з дати його укладення і до 10 вересня 2022 року включно.

Згідно з п. 5.6. Договору, у випадку припинення діяльності Відповідача в сфері кабельної ретрансляції цей Договір припиняється з дати припинення такої діяльності або дати анулювання відповідної ліцензії Провайдера, про що Провайдер письмово повідомляє Спілку. Припинення дії Договору з цих підстав не звільняє Провайдера від виплати винагороди (відрахування) за період фактичного здійснення ним такої діяльності.

10.09.2022 строк дії Договору закінчився, так само як і строк акредитації Позивача у сфері обов`язкового колективного управління - кабельна ретрансляція об`єктів авторського права і/або суміжних прав, крім прав організацій мовлення щодо їхніх власних програм (передач) мовлення.

Разом з тим, Відповідач діяльність в сфері кабельної ретрансляції не припиняв, ліцензію провайдера програмної послуги не анулював та жодних письмових повідомлень з цього приводу на адресу Позивача не надсилав.

Станом на день подання цієї позовної заяви Договір в односторонньому порядку не розривався, зміни до нього не вносилися з підстав та у порядку, встановлених законодавством України або умовами Договору.

Таким чином, строком дії договору є період з 22.09.2021 р. по 10.09.2022 р..

Крім того, Відповідно до п. 2.1. Договору на умовах, визначених цим Договором. Позивач надає Відповідачу дозвіл на використання Об`єктів прав шляхом кабельної ретрансляції на Територію, а Відповідач зобов`язується виплачувати Спілці щоквартальну винагороду (відрахування) відповідно до умов цього Договору.

Пунктом 3.1. Договору встановлено обов`язки Відповідача за Договором, а саме:

- сплачувати за надання дозволу щоквартально за кожен звітний період (квартал) не пізніше 30-ти календарних днів після закінчення кожного звітного кварталу на поточний рахунок Позивача суму винагороди (відрахування), розрахованої у відповідності до цього Договору (підпункт 3.1.1. Договору);

- в день укладення цього Договору довідково надати Спілці інформацію щодо найменувань програм організацій мовлення, які ретранслюються Провайдером, та інформацію про Кількість абонентів (підпункт 3.1.2. Договору);

- щоквартально надавати Позивачу інформацію щодо найменувань програм організацій мовлення, які ретранслюються Відповідачем, та інформацію про Кількість абонентів, якщо у звітному кварталі відбулися зміни (підпункт 3.1.2. Договору).

Інформація надається Позивачу у письмовій та/або електронній формі за формами, що є відповідними додатками до цього Договору (підпункт 3.1.2 Договору).

Позивач у позові стверджує, що Відповідач не виконав умови Договору в наступній частині:

- в день укладання Договору надати Позивачу інформацію щодо найменувань програм організацій мовлення, які ретранслюються Відповідачем, та інформацію про Кількість абонентів;

- надавати Позивачу інформацію щодо найменувань програм організацій мовлення, які ретранслюються Відповідачем, та інформацію про Кількість абонентів за третій квартал 2021 року, четвертий квартал 2021 року, перший квартал 2022 року, другий квартал 2022 року, третій квартал 2022 року, якщо у звітному кварталі відбулися зміни.

Наведені обставини в сукупності, на переконання Позивача, дають підстави для висновку про необхідність ефективного судового захисту прав Позивача, який вправі вимагати від Відповідача належного виконання умов Договору, тоді як Відповідач від такого обов`язку ухиляється, у зв`язку з чим, можна стверджувати про законність та обґрунтованість позовних вимог.

На підставі викладеного, Позивач просить суд зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Фавор" виконати вимоги пункту 3.1. Договору №05-05/11/20 про надання дозволу на кабельну ретрансляцію об`єктів авторського права і суміжних прав, крім прав організацій мовлення на програми організацій мовлення від 22.09.2021 р. укладеного з Громадською спілкою "Коаліція аудіовізуальних і музичних прав" в частині наступного:

- надати Громадській спілці "Коаліція аудіовізуальних і музичних прав" інформацію щодо найменувань програм організацій мовлення, які ретранслюються Товариством з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Фавор", та інформацію про Кількість абонентів станом на 22.09.2021 за формою, встановленою Додатком № 1 та 2 до Договору;

- надати Громадській спілці "Коаліція аудіовізуальних і музичних прав" інформацію щодо найменувань програм організацій мовлення, які ретранслюються Товариством з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Фавор", та інформацію про Кількість абонентів за третій квартал 2021 року, четвертий квартал 2021 року, перший квартал 2022 року, другий квартал 2022 року, третій квартал 2022 року, якщо у звітному кварталі відбулися зміни за формою, встановленою Додатком 1 та 2 до Договору.

Відповідно до відзиву Відповідача б/н від 31.08.2023 року на позовну заяву у справі №902/1017/23, викладені такі заперечення.

Листом, що надісланий Позивачу 28 січня 2022 року, Відповідач виконав вимоги, які містяться в договорі № 05-05/11/20, про які пише Позивач. Від дати подачі інформації Позивачу до останнього дня дії договору (10 вересня 2022 року) звіт про кабельну ретрансляцію та інформація про кількість абонентів залишались незмінними.

Акт № КП-0000173 від 31 березня 22 року та Акт № КП-000180 від 30 червня 2022 року та відповідні рахунки до цих актів свідчать, про прийняття факту розрахунків за І та II квартал 2022 року між Відповідачем та Позивачем. Для підтвердження цього факту Відповідачем на адресу Позивача надіслано два Акти звірки.

За інші проміжки часу Позивач не виставляв ні рахунків, ні актів як те регулюють звичаї ділового обороту.

Враховуючи вказане, Відповідач просить суд відмовити Громадській спілці "Коаліція аудіовізуальних і музичних прав" в повному обсязі.

З врахуванням встановлених обставин справи, суд дійшов таких висновків.

Частиною 1 ст. 2 ГПК України, визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

В силу ч. 1, ч. 2 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За змістом ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019, від 05.03.2020 Верховного Суду по справах № 910/13407/17, № 915/370/16 та № 916/3545/15.

Частиною 4 ст. 236 ГПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 07.04.2020 року у справі № 910/8264/18, позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду із вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів: предмета і підстави позову. Предметом позову є певна матеріально-правова вимога Позивача до Відповідача. Підстава позову - це факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

Предметом позову у цій справі є зобов`язання Відповідача вчинити дії, а саме виконати вимоги пункту 3.1. договору № 05-05/11/20 про надання дозволу на кабельну ретрансляцію об`єктів авторського права і суміжних прав, крім прав організацій мовлення на програми організацій мовлення від 22.09.2021 р., укладеного з Позивачем.

Підставами позовних вимог, серед іншого, зазначено те, що Відповідач не виконав перелічених у позові договірних зобов`язань, передбачених п. 3.1 зазначеного вище договору.

Отже, з огляду на предмет поданого позову та аргументів Позивача, на переконання суду, необхідним є встановлення факту чи дійсно Відповідачем не були виконанні, покладені на нього зобов`язання за вказаним вище договором.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами цієї справи, рішенням Господарського суду Вінницької області від 04.06.2021 у справі № 902/1209/20 задоволено в повному обсязі позов Громадської спілки "Коаліція аудіовізуальних і музичних прав" (вул.Шовковична, 10, офіс 28, м. Київ, 01021, код 43080257) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "ФАВОР" (вул. Данила Галицького, буд. 6-Б, м.Вінниця, 21036, код 40844556) про укладення договору. Ухвалено вважати укладеним Громадською спілкою "Коаліція аудіовізуальних і музичних прав" (ідентифікаційний код 43080257) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "ФАВОР" (ідентифікаційний код 40844556) договір № 05-05/11/20 про надання дозволу на кабельну ретрансляцію об`єктів авторського і суміжних прав, крім прав організацій мовлення на програми організацій мовлення на умовах, викладених у резолютивній частині цього рішення.

Також, постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 22.09.2021 у справі № 902/1209/20 апеляційну скаргу ТОВ "Телерадіокомпанія "Фавор" залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Вінницької області від 04.06.2021 у справі № 902/1209/20 залишено без змін.

Однак, постановою Касаційного господарського суду Верховного Суду від 18.01.2022 року у справі № 902/1209/20 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Фавор" задоволено частково. Змінено рішення Господарського суду Вінницької області від 04.06.2021 та постанову Північно-Західного апеляційного господарського суду від 22.09.2021 у справі №902/1209/20, виклавши в такій редакції:

- пункт 1 резолютивної частини рішення Господарського суду Вінницької області від 04.06.2021: "Позов Громадської спілки "Коаліція аудіовізуальних і музичних прав" (вул.Шовковична, 10, офіс 28, м. Київ, 01021, код 43080257) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "ФАВОР" (вул. Данила Галицького, буд. 6-Б, м.Вінниця, 21036, код 40844556) про укладення договору задовольнити частково";

- абзац перший пункту 2 резолютивної частини рішення суду: "2. Вважати укладеним з дня набрання чинності рішенням суду договір № 05-05/11/20 про надання дозволу на кабельну ретрансляцію об`єктів авторського і суміжних прав, крім прав організацій мовлення на програми організацій мовлення";

- абзац перший підпункту 3.1.2 договору: "3.1.2. у день укладення цього Договору довідково надати Спілці інформацію щодо найменувань програм організацій мовлення, які ретранслюються Провайдером, та інформацію про Кількість абонентів";

- пункт 5.1 договору: "5.1. Цей Договір є укладеним та набуває чинності з дня набрання чинності рішенням суду зі справи № 902/1209/20";

- пункт 5.2 договору: "5.2. Сторони домовились, що строк дії цього Договору встановлюється з дати його укладення і до 10 вересня 2022 року включно";

- частину першу додатку № 3 до договору № 05-05/11/20:

"1. Сторони узгодили щомісячні Тарифи за одного Абонента Провайдера у наступному розмірі:

Період Щомісячний тариф, грн.

за одного Абонента

з 22 вересня 2021 року по 31 грудня 2021 року 0,90

з 01 січня 2022 року по 10 вересня 2022 року включно 1,50".

В іншій частині рішення Господарського суду Вінницької області від 04.06.2021 та постанову Північно-Західного апеляційного господарського суду від 22.09.2021 у справі №902/1209/20 залишено без змін.

Слід зазначити, що згідно ч. 4 ст. 75 ГПК України, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України" зазначено, що одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.

Так, за змістом договору № 05-05/11/20 (умови якого викладені у резолютивній частині згаданого вище рішення суду від 04.06.2021 у справі № 902/1209/20), Громадська спілка "Коаліція аудіовізуальних і музичних прав" (далі - Спілка), що здійснює обов`язкове колективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав та є акредитованою організацією колективного управління відповідно до наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №14 від 10.09.2019, в особі Генерального директора Калениченка Павла Анатолійовича, який діє на підставі Статуту з однієї сторони, та Товариство з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "ФАВОР" (далі - Провайдер), в особі, який (яка) діє на підставі, з іншої сторони, разом надалі - Сторони, керуючись положеннями Закону України "Про авторське право і суміжні права" та Законом України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав", домовились про наступне:

Абонент - унікальний споживач (фізична чи юридична особа, фізична особа-підприємець) послуг Провайдера з надання доступу до пакетів телепрограм (передач) організацій мовлення, які містять у собі об`єкти авторського права і суміжних прав, незалежно від технології надання послуг.

Кількість абонентів - середня кількість Абонентів у звітному кварталі, яка визначається як середній показник Абонентів на перший та останній день звітного кварталу.

Пунктом 3.1 згаданого вище договору передбачено, що Провайдер зобов`язаний :

- сплачувати за надання дозволу щоквартально за кожен звітний період (квартал) не пізніше 30-ти календарних днів після закінчення кожного звітного кварталу на поточний рахунок Спілки суму винагороди (відрахування), розрахованої відповідно до цього Договору (підпункт 3.1.1.);

- у день укладення цього Договору довідково надати Спілці інформацію щодо найменувань програм організацій мовлення, які ретранслюються Провайдером, та інформацію про Кількість абонентів; щоквартально надавати Спілці інформацію щодо найменувань програм організацій мовлення, які ретранслюються Провайдером, та інформацію про Кількість абонентів, якщо в звітному кварталі відбулися зміни; інформація надається Спілці в письмовій та/або електронній формі за формами, що є відповідними додатками до Договору (підпункт 3.1.2.).

У Додатку № 1 до договору № 05-05/11/20, Сторони погодили зразок інформації щодо кількості абонентів Провайдера.

У Додатку № 2 до договору № 05-05/11/20, Сторони погодили зразок звіту про кабельну ретрансляцію Провайдера.

У Додатку № 3 до договору № 05-05/11/20, Сторони узгодили щомісячні тарифи за одного абонента Провайдера.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Стаття 525 ЦК України передбачає, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписи ст. 610 ЦК України визначають, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 614 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

В силу ч. 1 ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 628 ЦК України, передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1, ч. 4 ст. 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

За змістом ч. 3, ч. 4 ст. 20 Закону України "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав" (в редакції Закону № 692-IX від 16.06.2020), користувачі зобов`язані до початку використання у своїй діяльності об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, крім випадків, передбачених цим Законом та Законом України "Про авторське право і суміжні права", укласти з організацією колективного управління, яка здійснює управління майновими правами у відповідній сфері, договір про використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав.

У разі укладення користувачем договору з акредитованою організацією колективного управління та виконання ним передбачених таким договором зобов`язань користувач звільняється від будь-яких інших претензій щодо даної категорії прав, виду об`єкта авторського права і (або) суміжних прав і способу його використання згідно зі сферою акредитації організації колективного управління, з якою він уклав договір, крім тих об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, щодо яких на загальнодоступному веб-сайті даної організації колективного управління зазначено, що вони не охоплюються договором. У разі надходження таких претензій вони вирішуються організаціями колективного управління.

Користувачі зобов`язані виплачувати організаціям колективного управління, з якими вони уклали договір, винагороду в розмірі та строки, передбачені цим договором. На вимогу організації колективного управління та у разі, якщо це передбачено умовами договору, користувачі зобов`язані подавати до організації перелік використаних об`єктів авторського права і (або) суміжних прав. Перелік відомостей та порядок подання звітів користувачами визначаються договором про використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав, який може містити обов`язок користувачів надавати документально підтверджені відомості, у тому числі статистичну звітність, про одержані прибутки з того виду діяльності, у процесі якої здійснювалося пряме чи опосередковане використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав.

Користувачі подають до організації колективного управління звіти за формою, погодженою у відповідному договорі.

Звільнення користувача від обов`язку подання до організації колективного управління звітів про використання об`єктів авторського права і (або) суміжних прав допускається у разі, якщо користувач не має змоги подати відповідний звіт та досяг відповідних домовленостей з цією організацією, за умови що організація візьме на себе відповідальність за здійснення справедливого розподілу зібраної винагороди без звіту користувача та за умови відшкодування користувачем обґрунтованих витрат, здійснених організацією на отримання такої інформації.

За змістом ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист її особистого немайнового або майнового права чи інтересу в суді.

Згідно ч. 2 ст. 4 ГПК України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Статтею 16 ЦК України, положення якої кореспондуються з положеннями ст. 20 ГК України визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абз. 12 ч. 2 ст. 16 ЦК України).

Реалізовуючи передбачене ст. 55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб`єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Вирішуючи спір, суд повинен надати об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється під час розгляду справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові (постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17.07.2018 у справі №910/237/18).

У позовній заяві Позивачем стверджується про необхідність ефективного судового захисту прав Позивача, який вправі вимагати від Відповідача належного виконання умов договору № 05-05/11/20 від 22.09.2021 року, які останнім не виконані, а саме п. 3.1., стосовно в день укладання Договору надати Позивачу інформацію щодо найменувань програм організацій мовлення, які ретранслюються Відповідачем, та інформацію про Кількість абонентів; надавати Позивачу інформацію щодо найменувань програм організацій мовлення, які ретранслюються Відповідачем, та інформацію про Кількість абонентів за третій квартал 2021 року, четвертий квартал 2021 року, перший квартал 2022 року, другий квартал 2022 року, третій квартал 2022 року, якщо у звітному кварталі відбулися зміни.

Разом з цим, судом встановлено, що у поданому відзиві, Відповідачем повідомлено, що листом, який надісланий Позивачу 28.01.2022 року, Відповідач виконав вимоги, які містяться в договорі № 05-05/11/20, про які вказав Позивач та від дати подачі інформації Позивачу до останнього дня дії договору (10 вересня 2022 року), звіт про кабельну ретрансляцію та інформація про кількість абонентів залишались незмінними.

Так, на підтвердження цих обставин, Відповідачем додані до відзиву завірені копії таких документів : супровідний лист № 07/01 від 28.01.2022 року; інформація від 02.02.2022 року про Кількість абонентів Провайдера до договору № 05-05/11/20 від 22.09.2021 року за період з 22.09.-30.09.2021 року; інформація від 02.02.2022 року про Кількість абонентів Провайдера до договору № 05-05/11/20 від 22.09.2021 року за звітний IV квартал 2021 року; звіт від 02.02.2022 року про кабельну ретрансляцію до договору № 05-05/11/20 від 22.09.2021 року; інформація від 01.04.2022 року про Кількість абонентів Провайдера до договору № 05-05/11/20 від 22.09.2021 року за звітний I квартал 2022 року; інформація від 01.07.2022 року про Кількість абонентів Провайдера до договору № 05-05/11/20 від 22.09.2021 року за звітний IІ квартал 2022 року; інформація від 01.10.2022 року про Кількість абонентів Провайдера до договору № 05-05/11/20 від 22.09.2021 року за період з 01.07.-10.09.2022 року (т. 1, а.с. 70-81).

Водночас, суд зважає на те, що згідно пунктів 5.1, 5.2 договору № 05-05/11/20, цей Договір є укладеним та набуває чинності з дня набрання чинності рішенням суду зі справи № 902/1209/20. Сторони домовились, що строк дії цього Договору встановлюється з дати його укладення і до 10 вересня 2022 року включно (згідно постанови Касаційного господарського суду Верховного Суду від 18.01.2022 року у справі № 902/1209/20).

Відповідно до ч. 2 ст. 187 ГК України, день набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше.

Отже, строком дії договору № 05-05/11/20 є період з 22.09.2021 (дата набрання рішення Господарського суду Вінницької області від 04.06.2021 у справі № 902/1209/20 законної сили про укладення договору) до 10.09.2022 року включно.

Разом з тим, у вказаному вище супровідному листі Відповідача № 07/01 від 28.01.2022 року вказано, що на виконання постанови Верховного Суду по справі № 902/1209/20 від 18.01.2022 року, у відповідь на лист від 21.01.2022 року № 25-21/01/22, надсилається інформація про кількість абонентів ТОВ "ТРК "Фавор" за IІІ-IV квартал 2021 року (докази надсилання наявні у справі).

Крім того, із згаданих вище інформацій про кількість абонентів Провайдера, які надсилалися Позивачу, вбачається, що за весь період з 22.09.2021 по 10.09.2022 року, кількість абонентів становить - 1 000.

Отже, Відповідачем у повній мірі були виконані умови п. 3.1 договору № 05-05/11/20 про надання дозволу на кабельну ретрансляцію об`єктів авторського права і суміжних прав, крім прав організацій мовлення на програми організацій мовлення від 22.09.2021 року, стосовно надавання Позивачу інформації щодо найменувань програм організацій мовлення, які ретранслюються Відповідачем та інформації про Кількість абонентів станом на момент укладення цього договору - 22.09.2021 та упродовж його дії.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що твердження Позивача щодо неналежного виконання Відповідачем зобов`язань, обумовлених п. 3.1 вказаного вище договору є необґрунтованим та спростовується наданими Відповідачем доказами.

Відтак, заявлені позовні вимоги щодо зобов`язання Відповідача виконати вимоги пункту 3.1. договору № 05-05/11/20 про надання дозволу на кабельну ретрансляцію об`єктів авторського права і суміжних прав, крім прав організацій мовлення на програми організацій мовлення від 22.09.2021 року, укладеного з Позивачем, стосовно надання останньому інформації щодо найменувань програм організацій мовлення, які ретранслюються Відповідачем та інформацію про Кількість абонентів, станом на 22.09.2021, а також інформації щодо найменувань програм організацій мовлення, які ретранслюються Відповідачем та інформацію про Кількість абонентів за третій квартал 2021 року, четвертий квартал 2021 року, перший квартал 2022 року, другий квартал 2022 року, третій квартал 2022 року, за формою встановленою Додатком № 1 та 2 до договору, задоволенню не підлягають.

За змістом ч. 3 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Також, згідно постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського від 01.07.2021 року у справі № 917/549/20, змагальність сторін є одним із основних принципів господарського судочинства, зміст якого полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, тоді як суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, зобов`язаний вирішити спір, керуючись принципом верховенства права.

Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 2 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі №917/1307/18, від 18 листопада 2019 року у справі № 902/761/18, від 4 грудня 2019 року у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Зазначений підхід узгоджується і з судовою практикою Європейського суду з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23 серпня 2016 року у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Виходячи з наведеного Верховний Суд зазначив про те, що суд зобов`язаній надати оцінку кожному належному, допустимому та достовірному доказу, який міститься в матеріалах справи, а також визначити певну сукупність доказів, з урахуванням їх належності, допустимості, достовірності, вірогідності та взаємного зв`язку, що дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Рішення може ґрунтуватись лише на тих доказах, які були предметом дослідження і оцінки судом.

Оскільки, Позивачем не доведено належними, достатніми та допустимими доказами наявності обставин, з якими закон пов`язує зобов`язання Відповідача виконати умови договору, суд приходить до висновку про необґрунтованість і недоведеність заявлених позовних вимог, а тому відсутні правові підстави для задоволення таких вимог у цій справі.

Зважаючи на наведені приписи законодавства та встановлені обставини справи у їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі з мотивів наведених вище.

Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 684,00 грн, підлягають віднесенню на Позивача згідно вимог ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 2, 3, 12, 13, 42, 73-79, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240-242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ :

1. Відмовити у задоволенні позову Громадської спілки "Коаліція аудіовізуальних і музичних прав" до ТОВ "Телерадіокомпанія "Фавор" про зобов`язання виконати умови договору у справі № 902/1017/23, повністю.

2. Копію рішення надіслати учасникам справи до електронних кабінетів ЄСІТС та на електронні поштові адреси: представнику Позивача - адвокату Гур`єву А.А. - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; Відповідачу - solshtynskyi@everest.vn.ua.

Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ч. 1 ст. 256 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку та строки встановлені статтями 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 6 ст. 233 ГПК України повне рішення складено 18 грудня 2023 р.

Суддя Тісецький С.С.

Віддрук. прим.: 1 - до справи.