Ухвала

від 12.12.2023 по справі 904/5743/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

12.12.2023м. ДніпроСправа № 904/5743/20

Суддя господарського суду Дніпропетровської області Владимиренко І.В. розглянувши заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Продекспорт-2009" (49000, м. Дніпро, вул. Молодогвардійська, б.32 Б, код ЄДРПОУ 36573563) про визнання грошових вимог на загальну суму 144 918 619,00 грн.

Представники:

від ГУ ДПС у Дніпропетровській області представник Сліпець С.С. витяг з ЄДР

від боржника представник Сумський С.М. ордер АЕ №1133372 від 07.06.22р.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду від 09.12.2021р. (суддя Соловйова А.Є.) грошові вимоги Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопільська,17-а, код ЄДРПОУ ВП 44118658) до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Продекспорт-2009"(49000, м. Дніпро, вул. Молодогвардійська, б.32 Б, код ЄДРПОУ 36573563) в загальній сумі 144 918 619,00 грн. відхилені.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 18.10.2022р. апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2021 у справі № 904/5743/20 задоволено. Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2021 у справі № 904/5743/20 скасовано. Визнані грошові вимоги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області в розмірі 144 914 079грн. (ІІІ черга) та 4 500грн. (І черга).

Постановою Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 14.06.2023р. касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Продекспорт-2009" задоволено частково. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 18.10.2022 у справі № 904/5743/20 та ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2021 у справі № 904/5743/20 скасовано. Справу № 904/5743/20 в скасованій частині передано на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.

04.09.2023р. матеріали справи № 904/5743/20 повернуті до господарського суду Дніпропетровської області.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.09.2023, справу № 904/5743/20 передано для розгляду судді Владимиренко І.В. в частині розгляду заяви Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Продекспорт-2009" про визнання грошових вимог на загальну суму 144 918 619,00 грн.

Ухвалою господарського суду від 07.09.2023р. прийнято справу № 904/5743/20 до провадження судді Владимиренко І.В. в частині розгляду заяви Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Продекспорт-2009" про визнання грошових вимог на загальну суму 144 918 619,00 грн. Призначено судове засідання для розгляду заяви Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Продекспорт-2009" про визнання грошових вимог на загальну суму 144 918 619,00 грн. на 03.10.2023р. о 10:20год. Зобов`язано: ГУ ДПС у Дніпропетровській області - надати суду всі документи підтверджуючи заявлені кредиторські вимоги до боржника (оригінали для огляду, засвідчені належним чином копії до матеріалів справи) з урахуванням обставин викладених в постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 14.06.2023р. Кредиторів - надати суду заперечення на заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Продекспорт-2009" про визнання грошових вимог на загальну суму 144 918 619,00 грн. з урахуванням обставин викладених в постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 14.06.2023р. Ліквідатора - надати суду повідомлення щодо розгляду заяви ГУ ДПС у Дніпропетровській області з грошовими вимогами до боржника з урахуванням обставин викладених в постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 14.06.2023р. Явку в судове засідання учасників провадження у справі про банкрутство визнано обов`язковою. Господарський суд зазначає, що сторони мають право направляти всі звернення до господарського суду засобами електронного зв`язку.

Ухвалою господарського суду від 03.10.2023р. усне клопотання представника ГУ ДПС у Дніпропетровській області про відкладення розгляду справи - задоволено. Відкладено судове засідання з розгляду заяви Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Продекспорт-2009" про визнання грошових вимог на загальну суму 144 918 619,00 грн. на 14.11.2023р. о 10:40год. Зобов`язано: ГУ ДПС у Дніпропетровській області - надати суду всі документи підтверджуючи заявлені кредиторські вимоги до боржника (оригінали для огляду, засвідчені належним чином копії до матеріалів справи) з урахуванням обставин викладених в постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 14.06.2023р., надати суду пояснення на заперечення представника ТОВ "Продекспорт-2009", надати суду повний текст постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду по справі № 804/11314/15. Кредиторів - надати суду заперечення на заяву ГУ ДПС у Дніпропетровській області до боржника ТОВ "Продекспорт-2009" про визнання грошових вимог на загальну суму 144 918 619,00 грн. з урахуванням обставин викладених в постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 14.06.2023р. Явку в судове засідання учасників провадження у справі про банкрутство визнано обов`язковою. Господарський суд зазначає, що сторони мають право направляти всі звернення до господарського суду засобами електронного зв`язку.

Ухвалою господарського суду від 14.11.2023р. усне клопотання представника ГУ ДПС у Дніпропетровській області про відкладення розгляду справи - задоволено. Відкладено судове засідання з розгляду заяви Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Продекспорт-2009" про визнання грошових вимог на загальну суму 144 918 619,00 грн. на 29.11.2023р. о 11:40год. Зобов`язано ГУ ДПС у Дніпропетровській області - надати суду всі документи підтверджуючи заявлені кредиторські вимоги до боржника, надати суду детальний розрахунок заявлених грошових вимог до боржника з окремим визначенням основного боргу, штрафу та пені. Явку в судове засідання учасників провадження у справі про банкрутство визнано обов`язковою. Господарський суд зазначає, що сторони мають право направляти всі звернення до господарського суду засобами електронного зв`язку.

В судовому засіданні 29.11.2023р. оголошено перерву до 12.12.2023р. о 12:30год.

07.12.23р. до суду від представника ТОВ "Продекспорт-2009" надійшла заява від 06.12.2023р. про застосування строків позовної давності. Судом заява прийнята до розгляду.

11.12.23р. до суду від представника ГУ ДПС у Дніпропетровській області надійшла заява про визнання поважними причини пропущення строку позовної давності відносно грошових вимог у розмірі 144 918 619,00 грн.; поновлення строку позовної давності щодо грошових вимог у розмірі 144 918 619,00 грн. та захисту порушеного права контролюючого органу шляхом визнання грошових вимог ГУ ДПС у Дніпропетровській області у повному обсязі відповідно до ч. 5 ст. 267 ЦК України. Судом заява прийнята до розгляду.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину ухвали.

Розглянувши в судовому засіданні 12.12.2023р. заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Продекспорт-2009" про визнання грошових вимог на загальну суму 144 918 619,00 грн., заслухавши представників ТОВ "Продекспорт-2009" та Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, оцінивши в сукупності надані сторонами документальні докази, господарський суд встановив наступне.

19.01.2021 постановою господарського суду Дніпропетровської області визнано Товариство з обмеженою відповідальністю "ПРОДЕКСПОРТ-2009" (49000, м. Дніпро, вул. Молодогвардійська, б.32 Б) банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 12 місяців, до 19.01.2022. Призначено ліквідатором банкрута Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРОДЕКСПОРТ-2009" (49000, м. Дніпро, вул. Молодогвардійська, б.32 Б) арбітражного керуючого Ткаченка Дениса Володимировича (49107, м. Дніпро, вул. Казакова, буд.3 оф.14), який діє на підставі свідоцтва про право здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №1057 від 04.07.2013.

21.10.2021 Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулось в межах справи про банкрутство ТОВ "ПРОДЕКСПОРТ-2009" з грошовими вимогами в загальній сумі 144 914 079 грн. з яких: ППР 19.05.2015 №0001582202 на загальну суму 67 861 725,00 грн.; ППР 18.08.2015 №0002462202 на загальну суму 76 012 854,00 грн.; ППР 18.08.2015 №0002482202 на загальну суму 1 039 500,00 грн.

Представник ТОВ ПРОДЕКСПОРТ-2009 заперечив проти заявлених грошових вимог Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області оскільки вважає, що на дату відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ ПРОДЕКСПОРТ-2009 та на дату визнання ТОВ ПРОДЕКСПОРТ-2009 банкрутом, грошові зобов`язання у ТОВ ПРОДЕКСПОРТ-2009 перед ГУ ДПС у Дніпропетровській області були відсутні та те, що так як перевірку ТОВ ПРОДЕКСПОРТ-2009 було здійснено в рамках розслідування кримінальної справи, то податковий орган не мав права складати оскаржувані податкові повідомлення-рішення та нараховувати податкові зобов`язання за наслідками такої перевірки до моменту набрання обвинувального вироку суду в такому кримінальному провадженні або закритті кримінального провадження за нереабілітуючих обставин.

21.10.2019 введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства від 18.10.2018 №2597-VIII, який набрав чинності з 21.10.2019р.

Згідно змісту Перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу подальший розгляд справ про банкрутство здійснюється відповідно до положень цього Кодексу незалежно від дати відкриття провадження у справі про банкрутство, крім справ про банкрутство, які на день введення в дію цього Кодексу перебувають на стадії санації, провадження в яких продовжується відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Перехід до наступної судової процедури та подальше провадження у таких справах здійснюється відповідно до цього Кодексу. Реалізація майна боржника здійснюється відповідно до вимог цього Кодексу, крім майна боржника, оголошення про продаж якого опубліковане до дня введення в дію цього Кодексу. У разі непродажу такого майна його подальша реалізація здійснюється відповідно до вимог цього Кодексу.

Отже, провадження у справі та розгляд заявлених кредиторських вимог ГУ ДПС у Дніпропетровській області здійснюється відповідно до положень Кодексу України з процедур банкрутства.

Стаття 45 Кодексу України з процедур банкрутства містить особливості розгляду грошових вимог.

Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство (ч.1 ст.45 Кодексу України з процедур банкрутства).

За приписами ч.14 ст.39 Кодексу України з процедур банкрутства з моменту відкриття провадження у справі: пред`явлення конкурсними та забезпеченими кредиторами вимог до боржника та їх задоволення можуть здійснюватися лише у порядку, передбаченому цим Кодексом, та в межах провадження у справі; пред`явлення поточними кредиторами вимог до боржника та їх задоволення можуть здійснюватися у випадку та порядку, передбачених цим Кодексом; арешт майна боржника чи інші обмеження боржника щодо розпорядження належним йому майном можуть бути застосовані виключно господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство; корпоративні права засновників (учасників, акціонерів) боржника реалізуються з урахуванням обмежень, встановлених цим Кодексом; задоволення вимог засновника (учасника) боржника - юридичної особи про виділення частки у майні боржника у зв`язку з виходом із складу його учасників забороняється; рішення про реорганізацію або ліквідацію юридичної особи - боржника приймається в порядку, визначеному цим Кодексом.

Порядок виникнення грошових зобов`язань щодо сплати податків та зборів визначений Податковим кодексом України (далі - ПК України), положеннями пунктів 1.1. та 1.3 статті 1 якого унормовано, що цей Кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства; однак питання погашення податкового боргу з осіб, на яких поширюються процедури, визначені Законом про банкрутство, регулюються цим Законом.

Статтею 41 ПК України органи державної фіскальної служби віднесено до переліку контролюючих органів, що здійснюють від імені держави функції контролю за своєчасністю і правильністю сплати суб`єктами господарювання податків і зборів, зокрема, шляхом проведення документальних невиїзних перевірок платників податків відповідно до статті 78 цього Кодексу.

Підпунктом 14.1.157 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов`язок платника податків сплатити суму грошового зобов`язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Відповідно до пунктів 54.1 та 54.3 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою. Контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо, зокрема, дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Стаття 57 ПК України регулює строки сплати податкового зобов`язання: за загальним правилом платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом (пункт 57.1 статті 57); у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу; у разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження (пункт 57.3 статті 57 ПК України).

Положеннями пункту 58.1 статті 58 ПК України передбачено, що контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов`язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу.

Зазначена стаття встановлює загальні підстави і порядок надсилання податкового повідомлення-рішення і не пов`язує із цією дією виникнення податкового зобов`язання у платника податку.

За змістом підпункту 14.1.39. пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Згідно з підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Підпунктом 56.17.5 пункту 56.17 статті 56 ПК України визначено, що день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов`язання платника податків, крім випадку, передбаченого підпунктом 108-1.2.2 пункту 108-1.2 статті 108-1 цього Кодексу.

Водночас, пунктом 56.18 цієї ж статті передбачено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

З урахуванням викладеного до податкового боргу, окрім власне суми грошового зобов`язання, яке стало узгодженим, включається також і пеня, яка є заходом фінансової відповідальності.

Тож аналіз наведених вище приписів податкового законодавства, в тому числі положень підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14, пункту 56.18 статті 56, пункту 57.3 статті 57 та інших положень ПК України, дає змогу дійти висновку про те, що грошове зобов`язання платника податків для цілей здійснення адміністрування податків та зборів може існувати як узгоджене зобов`язання, набувши статусу податкового боргу після настання моменту його сплати, що надає податковому органу можливість здійснення заходів щодо стягнення суми такого зобов`язання, а також як неузгоджене зобов`язання, коли грошове зобов`язання існує, але заходи щодо адміністрування податків та зборів податковими органами не вживаються.

Разом з тим, неузгодженість суми грошового зобов`язання не означає, що зобов`язання не існує або може не враховуватися при зверненні із заявою про визнання кредиторських вимог відповідно до приписів статті 23 Закону № 2343-XII (правова позиція викладена у постанові ВП ВС від 15.12.2020 у справі № 904/1693/19), що спростовує відповідний висновок місцевого господарського суду.

Відповідно до ч.ч.5, 6 ст.45 Кодексу України з процедур банкрутства розпорядник майна не пізніше ніж на 10 день з дня закінчення встановленого частиною першою цієї статті строку з урахуванням результатів розгляду вимог кредиторів боржником повністю або частково визнає їх або відхиляє з обґрунтуванням підстав визнання чи відхилення, про що письмово повідомляє заявників і господарський суд, а також подає до суду письмовий звіт про надіслані всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог та їх отримання кредиторами разом з копіями повідомлень про вручення поштового відправлення та описів вкладення у поштове відправлення або інших документів, що підтверджують надсилання повідомлення кредиторам.

Кредитор має право отримувати від розпорядника майна інформацію щодо вимог інших кредиторів. Такий кредитор може подати розпоряднику майна, боржнику та суду заперечення щодо визнання вимог інших кредиторів. Заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду. Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду. За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів. Ухвала господарського суду є підставою для внесення відомостей про таких кредиторів до реєстру вимог кредиторів.

Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду сформовано сталу практику про те, що обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29 березня 2018 року у справі № 925/1165/16, від 7 серпня 2019 року у справі № 922/1014/18, від 9 серпня 2018 року у справі № 921/184/16-г/10, від 26 лютого 2019 року у справі № 908/710/18, від 5 березня 2019 року у справі № 910/3353/16, від 17 квітня 2019 року у справі № 43/75-15/7-б).

Таким чином, податковий орган, так само як і інші конкурсні кредитори, повинен подати до господарського суду вимоги до боржника щодо його грошових зобов`язань по сплаті податків і зборів, що виникли до дня відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство, разом з документами, що ці зобов`язання підтверджують, а господарський суд зобов`язаний розглянути всі вимоги та заперечення проти них.

Як встановлено господарським судом у справі, що розглядається, ГУ ДПС у Дніпропетровській області звернулось до господарського суду із заявою про визнання грошових вимог за неузгодженими податковими зобов`язаннями у сумі 144 914 079 грн. (податкові повідомлення-рішення, якими боржнику визначено цю суму зобов`язань, є предметом судового розгляду) 21.10.2021.

Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.01.2021 у справі №904/5743/20 ТОВ "Продекспорт-2009 визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Отже, кредитором порушено строки звернення до суду з кредиторськими вимогами.

Наслідком пропуску встановленого Кодексом строку для подання кредиторських вимог не є відмова у задоволення заяви (ч.4 ст.45 Кодексу України з процедур банкрутства).

Відповідно до частини 2 статті 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Господарський суд звертає увагу, що комплексне дослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі про банкрутство.

Слід зауважити, що заявник сам визначає докази, які, на його думку, підтверджують заявлені вимоги. Проте, обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює правосуддя у справах про банкрутство, чого судом зроблено не було.

Заяви з кредиторськими вимогами судам слід розглядати із застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення мотивованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника таких кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанови Верховного Суду від 07.10.2020 у справі № 914/2404/19, від 28.01.2021 у справі № 910/4510/20).

Обов`язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у сторін договору первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв`язок між фактом придбання послуги і подальшою господарською діяльністю (аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду від 05.07.2019 зі справи № 910/4994/18).

Судова колегія відзначає, що саме первинними документами підтверджується заборгованість суб`єкта господарювання, її розмір (або ж рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору - тобто про заборгованість боржника перед кредитором); саме ці докази мають подаватися кредитором для встановлення судом невиконаного зобов`язання боржника та для визнання грошових вимог цього кредитора.

Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України).

Правового висновку про обґрунтованість відмови судів першої та апеляційної інстанцій у визнанні грошових вимог кредитора-заявника внаслідок неподання таким кредитором належних та достатніх документальних доказів у справу про банкрутство при поданні заяви конкурсним кредитором суди дійшли у справах № 910/21939/15 (постанова Верховного Суду 23.04.2019) та № 904/2104/19 (постанова Верховного Суду 28.07.2020, зокрема, щодо розгляду грошових вимог ПАТ "Алчевський коксохімічний завод"). Така практика є сталою як при застосуванні статті 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", так при застосуванні статті 45 КУзПБ.

Також, господарський суд звертає увагу на усталені правові висновки Верховного Суду стосовно порядку розгляду кредиторських вимог у справі про банкрутство, ролі та обов`язків суду на цій стадії провадження у справі про банкрутство, відповідно до яких: заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16); обов`язок здійснення правового аналізу заявлених у справі кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог покладений на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 05.03.2019 у справі № 910/3353/16, від 18.04.2019 у справі № 914/1126/14, від 20.06.2019 у справі № 915/535/17, від 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16); під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №908/710/18, 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16); у попередньому засіданні господарський суд зобов`язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18); завданням господарського суду у попередньому засіданні є перевірка заявлених до боржника грошових вимог конкурсних кредиторів, які можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, та/або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (постанови Верховного Суду від 05.03.2019 у справі № 910/3353/16, від 18.04.2019 у справі № 914/1126/14, від 20.06.2019 у справі № 915/535/17, від 25.06.2019 у справі № 922/116/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17, від 24.10.2019 у справі № 910/10542/18, від 07.11.2019 у справі № 904/9024/16).

У справі про банкрутство господарський суд не розглядає по суті спори стосовно заявлених до боржника грошових вимог, а лише встановлює наявність або відсутність відповідного грошового зобов`язання боржника шляхом дослідження первинних документів (договорів, накладних, актів тощо) та (або) рішення юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення відповідного спору (постанови Верховного Суду від 26.02.2019 у справі № 908/710/18, від 15.10.2019 у справі № 908/2189/17 ).

Отже, у справі, що розглядається, грошове зобов`язання боржника базується на ППР від 19.05.2015 щодо донарахування ПДВ і штрафних санкцій; ППР від 18.08.2015 щодо нарахування податку на прибуток і штрафних санкцій; ППР від 18.08.2015 щодо нарахування ПДВ і штрафних санкцій.

Розрахунки сум штрафних санкцій надані господарському суду і перевірені.

Підставою донарахування сум основного боргу по ПДВ і податку на прибуток стали висновки щодо порушення боржником: 1) п.198.1, 198.2, 198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (зі змінами та доповненнями), занижено суми податку на додану вартість на загальну суму 48154736грн, у т.ч.: за березень 2012 року 2913586грн., за квітень 2012 року 3061225грн., за травень 2012 року 3131893грн., за червень 2012 року 2923722грн., за липень 2012 року 3639980грн., за серпень 2012 року 3099450грн., за вересень 2012 року 2707724грн., за жовтень 2012року 3261225грн., за листопад 2012 року 3213428грн., за грудень 2012 року 4441346грн, за січень 2013 року 3420185грн., за лютий 2013 року 3642364грн., за березень 2013 року 2163924грн., за квітень 2013 року 1010820грн., за травень 2013 року 2343614грн., за червень 2013 року 828800грн, за липень 2013 року 646400грн., за серпень 2013 року 448000грн., за вересень 2013 року 129000грн, за жовтень 2013 року 408000грн, за листопад 2013 року 696000грн., за грудень 2013 року 24050грн. 2) Порушення п.п.14.1.27, п.14.1.36 ст.14, п.п.138.1, п.138.2, п.138.4, п.п.138.10.3, п.138.10 ст.138, п.п.138.10.2 п.138.10 ст.138, п.п.138.8.5 п.138.8 ст.138, п.139.1 ст.139 ПРКУ від 02.12.2010 №2755-YІ (зі змінами та доповненнями) занижено суми податків на прибуток на загальну суму 60663812грн., у тому числі: у 1 кварталі 2012 року на суму 9 681 177грн., у 2 кварталі 2012 року на суму 15 235 608грн., у 3 кварталі 2012 року на суму 12 272 320грн., у 4 кварталі 2012 року на суму 11 381 473грн., у 2013 році на суму 12 093234грн.

Аргументи, викладені в акті, та його висновки боржником по суті не спростовано, боржником не вказано, з якими доводами акта перевірки від 22.04.2015 він не погоджується та якими доказами вони спростовані.

Крім того, господарський суд наголошує стосовно посилань представника ТОВ "Продекспорт-2009 під час нового судового розгляду справи на те, що так як перевірку ТОВ "Продекспорт-2009 було здійснено в рамках розслідування кримінальної справи, то податковий орган не мав права складати оскаржувані податкові повідомлення-рішення та нараховувати податкові зобов`язання за наслідками такої перевірки до моменту набрання обвинувального вироку суду в такому кримінальному провадженні або закритті кримінального провадження за нереабілітуючих обставин, суд вважає, що вказані обставини не можуть бути підставою для звільнення ТОВ "Продекспорт-2009 від відповідальності за виявлені під час проведення перевірки порушення податкового законодавства.

При цьому суд також враховує, що відповідно до постанови старшого слідчого з ОВС ВКР СУ ФР ГУ ДФС у Дніпропетровській області Яковлева А.М., від 11 вересня 2015 року, на яку посилається представник позивача, кримінальне провадження закрито саме відносно невстановлених осіб ТОВ "АТБ Маркет" у зв`язку із відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 212 КК України

Також, господарський суд вважає за доцільне зазначити, що Дніпропетровським окружним адміністративним судом винесено рішення від 28.09.23р. по справі № 804/11314/15 яким у задоволені адміністративного позову ТОВ "Продекспорт-2009 про визнання противоправними та скасування податкових повідомлень - рішень №0001582202 від 19.05.2015, №0002462202 від 18.08.2015, №0002482202 від 18.08.2015 відмовлено, що також підтверджує правомірність прийнятих ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомлень - рішень.

Отже, враховуючи вищенаведене господарський суд встановив, що період виникнення цього податкового боргу 2015 рік, отже, кредиторські вимоги ГУ ДПС у Дніпропетровській області слід врахувати як обґрунтовані, оскільки вони не є такими, що додатково виникли у розумінні ст.59 КУзПБ, а отже є конкурсними та подані з пропуском строку встановленим ст.45 Кодексу України з процедур банкрутства.

Процедура узгодження податкового зобов`язання не є перешкодою щодо врахування його у складі грошових вимог у справі про банкрутство.

Крім того, по суті порушення податкового зобов`язання боржником не спростовані.

Також представником боржника подано до суду заяву про застосування строків позовної давності, дану заяву обґрунтовано тим, що строк виникнення грошових зобов`язань у боржника відраховується від 2015 року, тобто моменту складання відповідних податкових повідомлень-рішень.

При розгляді кредиторських вимог у справі про банкрутство застосовуються загальні норми цивільного законодавства щодо строків позовної давності.

Представник боржник зазначає, що боржник категорично не визнає заявлені ГУ ДПС у Дніпрропетровській області грошові вимоги з підстав, які зазначені у запереченнях від 28 вересня 2023 року.

Ці підстави для відхилення заявлених кредиторських вимог є актуальними на цей час та представник боржник наполягає на тому, що мають бути застосовані судом при розгляді заявлених грошових вимог по суті.

Також, враховуючи певні процесуальні відмінності при розгладі кредиторських вимог у справі про банкрутство та позовне провадження, зважаючи на принцип офіційного з`ясування всіх обставин, боржник подає цю заяву про застосування строків позовної давності як самостійну підставу для відхилення заявлених грошових вимог, оскільки як вказує сам представник ГУ ДПС у Дніпропетровській області, що грошове зобов`язання боржника виникло ще в 2015 році, то з урахуванням норм ст. 257 Цивільного кодексу України, кредитор пропустив строк звернення до суду за захистом свого права.

Представник бржника вважає, що кредитор в строк, передбачений ст. 257 Цивільного кодексу України, не звернувся до суду із заявою про стягнення коштів з боржника в рахунок погашення боргу.

Сплив строків позовної давності є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову, а у справі про банкрутство - підставою для відхилення заявлених грошових вимог, а тому представник боржника просить суд грошові вимоги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до ТОВ ПРОДЕКСПОРТ-2009 на загальну суму 144 918 619 гривень відхилити в повному обсязі з підстав спливу строків позовної давності.

Також, представником ГУ ДПС у Дніпропетровській області подано до суду заяву про визнання поважними причини пропущення строку позовної давності відносно грошових вимог у розмірі 144 918 619,00 грн.; поновлення строку позовної давності щодо грошових вимог у розмірі 144 918 619,00 грн. та захисту порушеного права контролюючого органу шляхом визнання грошових вимог ГУ ДПС у Дніпропетровській області у повному обсязі, дану заяву обґрунтовано тим, що на підставі акту №591/22-05/36573563 від 22.04.2015 було винесено ППР №0001572202 та №00015822202.

ТОВ "Продекспорт-2009" подано первинну скаргу до ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 05.06.2015 №05-06/15 (вх. №7976/10/С від 05.06.2015).

Рішенням №7019/10/04-36-10-07-09 від 04.08.2015 за результатами розгляду скарги ГУ ДПС у Дніпропетровській області: скасовано на 14 982 864,00 грн. суму грошового зобов`язання по ППР №0001572202, в іншій частині скаргу надане ППР залишено без задоволення; збільшено на 1 039 500,00 суму грошового зобов`язання по ППР №0001582202, в іншій частині залишено дане ППР без змін.

На підставі рішення №7019/10/04-36-10-07-09 від 04.08.2015: відкликано ППР №0001572202 від 19.05.2015; прийнято нове ППР №0002462202 від 18.08.2015 на загальну суму 76 012 854,00 грн.; прийнято додаткове ППР №0002482202 від 18.08.2015 на суму збільшення 1 039 500,00 грн.

ТОВ "Продекспорт-2009" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.09.2015 по справі №804/11314/15 позов ТОВ "Продекспорт-2009" про визнання протиправними та скасування ППР №0001582202 від 19.05.2015, ППР №0002462202 від 18.08.2015 та ППР №0002482202 від 18.08.2015 - було задоволено, визнано протиправними та скасовано вищевказані ППР.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.02.2016 по справі №804/11314/15 було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Продекспорт-2009" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2015 року.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2016 по справі №804/11314/15 апеляційну скаргу ТОВ "Продекспорт-2009" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 вересня 2015 року залишено без задоволення, постанову залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 05.08.2021 по справі №804/11314/15 касаційну скаргу контролюючого органу було задоволено частково. Скасовано Постанову ДОАС від 28.09.2015 та ухвалу ДААС від 19.04.2016, справу №804/11314/15 напарвлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.07.2022 по справі №804/11314/15 було закрито провадження по даній справі у зв`язку із ліквідацією юридичної особи ТОВ "Продекспорт-2009".

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.03.2023 по справі №804/11314/15 було скасовано ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.07.2022. Справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.09.2023 по справі №804/11314/15 у задоволенні позовної заяви ТОВ "Продекспорт-2009" було відмовлено. Відповідно до норм КАС України, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.09.2023 набрало законної сили 28.10.2023 року.

Відповідно до норм ПК України, право стягнення грошового зобов`язання виникає у контролюючого органу лише за умови узгодженості такого грошового зобов`язання, тобто набуття таким грошовим зобов`язанням статусу податкового боргу.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Це визначено статтями 54, 56 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 102.4 ст. 102 ПК України, у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу, крім випадків, передбачених абзацом третім пункту 59.1 статті 59 цього Кодексу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Відповідно до п.п. 101.2.3 ст. 101 ПК України, під терміном безнадійний податковий борг розуміється: податковий борг платника податків, у тому числі податкового агента, стосовно якого минув строк давності, встановлений пунктом 102.4статті 102 цього Кодексу.

Таким чином, грошове зобов`язання по ППР №0001582202 від 19.05.2015, ППР №0002462202 від 18.08.2015 та ППР №0002482202 від 18.08.2015 не є безнадійним податковим боргом та не підлягає списанню.

Також, ухвалою господарського суду від 05.11.2020 по справі 904/5743/20 було відкрито провадження у справі про банкрутство ТО" Продекспорт-2009".

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду (постанова від 08.08.2023 по справі № 908/1954/21) підтримав позицію контролюючого органу, що для визначення статусу кредиторських вимог у справі про банкрутство має враховуватися насамперед момент виникнення вимоги, а не строк її виконання, відтак вимоги кредиторів, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство, є конкурсними незалежно від строку виконання грошових зобов`язань боржника.

Верховний Суд з аналізу приписів податкового законодавства, в тому числі положень підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14, пункту 56.18 статті 56, пункту 57.3 статті 57 та інших положень Податкового кодексу України, дійшов висновку, що грошове зобов`язання платника податків для цілей здійснення адміністрування податків та зборів може існувати як узгоджене зобов`язання, набувши статусу податкового боргу після настання моменту його сплати, що надає податковому органу можливість здійснення заходів щодо стягнення суми такого зобов`язання, а також як неузгоджене зобов`язання, коли грошове зобов`язання існує, але заходи щодо адміністрування податків та зборів податковими органами не вживаються.

Однак неузгодженість суми грошового зобов`язання не означає, що зобов`язання не існує або може не враховуватися при зверненні із заявою про визнання кредиторських вимог відповідно до приписів законодавства про банкрутство.

Таким чином, право на звернення до господарського суду із заявою про визнання грошових вимог (неузгоджених грошових зобов`язань) виникло лише 05.11.2020 року.

До відкриття провадження у справі про банкрутство, стягнення грошових зобов`язань можливо лише за умови узгодженості таких грошових зобов`язань на підставі ст. 95 ПК України, без застосування особливостей передбачених КУзПБ, тобто право на стягнення (визнання) грошових зобов`язань що виникли у 2015 році у контролюючого органу було відсутнє з моменту початку оскарження таких зобов`язань в адміністратвиному/судовому порядку по момент відкриття провадження у справі про банкрутство, у зв`язку із перебуванням такого грошового зобов`язання в процедурі адміністративного та судового оскарження, тобто право на визнання вимог контролюючого органу виникло лише 05.11.2020 року з моменту відкриття провадження у справі про банкрутство.

А тому, представник ГУ ДПС у Дніпропетровській області просить суд визнати поважними причини пропущення строку позовної давності відносно грошових вимог у розмірі 144 918 619,00 грн.; поновити строк позовної давності щодо грошових вимог у розмірі 144 918 619,00 грн. та захистити порушеного права контролюючого органу шляхом визнання грошових вимог ГУ ДПС у Дніпропетровській області у повному обсязі відповідно до ч. 5 ст. 267 ЦК України.

Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав - учасниць Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу (пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою №14902/04 у справі відкрите акціонерне товариство "Нафтова компанія "Юкос" проти Росії"; пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами №№ 22083/93, 22095/93 у справі "Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства").

Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК Кодексу перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

При цьому встановлення початкового моменту перебігу позовної давності має важливе значення, оскільки від нього залежить і застосування норм матеріального права, і правила обчислення позовної давності, і захист порушеного права.

Порівняльний аналіз термінів "довідався" та "міг довідатися", що містяться в ст. 261 ЦК України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх майнових прав, а тому доведення факту, через який позивач не знав про порушення свого цивільного права і саме з цієї причини не звернувся за його захистом до суду, недостатньо.

Позивач повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права, що також випливає із загального правила, встановленого ст. 74 ГПК України, про обов`язковість доведення стороною спору тих обставин, на котрі вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення можна було отримати раніше.

Оскільки держава зобов`язана забезпечити належне правове регулювання відносин і відповідальна за прийняті її органами незаконних правових актів, їх скасування не повинне ставити під сумнів стабільність цивільного обороту, яку покликані підтримувати норми про позовну давність, тому, на відміну від інших учасників цивільних правовідносин, держава несе ризик спливу строку позовної давності на оскарження незаконних правових актів державних органів, якими порушено право власності чи інше речове право.

Відповідно до ч. 5 ст. 267 Цивільного кодексу України, якщо суд визнає поважними причини пропущення строку позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Господарський суд приймає до уваги посилання представника ГУ ДПС у Дніпропетровській області, як на підставу поважності причин пропуску строку на звернення до суду з заявою про визнання грошових вимог у розмірі 144 918 619,00 грн., зокрема на те, що до відкриття провадження у справі про банкрутство, стягнення грошових зобов`язань можливо лише за умови узгодженості таких грошових зобов`язань на підставі ст. 95 ПК України, без застосування особливостей передбачених КУзПБ, тобто право на стягнення (визнання) грошових зобов`язань що виникли у 2015 році у контролюючого органу було відсутнє з моменту початку оскарження таких зобов`язань в адміністратвиному/судовому порядку по момент відкриття провадження у справі про банкрутство, у зв`язку із перебуванням такого грошового зобов`язання в процедурі адміністративного та судового оскарження. Господарський суд приходить до висновку, що ГУ ДПС у Дніпропетровській області строк на звернення до суду пропущено з поважних причин.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає за необхідне поновити ГУ ДПС у Дніпропетровській області строк позовної давності щодо грошових вимог у розмірі 144 918 619,00 грн.

Оскільки судом поновлено ГУ ДПС у Дніпропетровській області строк на звернення до суду з заявою про визнання грошових вимог у розмірі 144 918 619,00 грн., заява представника боржника про застосування строків позовної давності відхиляються судом.

Відповідно до ч.1 ст.45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Частиною 4 ст.45 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов`язковими так само, як вони є обов`язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку.

Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом.

Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

Відповідно до ч. 5 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства розпорядник майна не пізніше ніж на 10 день з дня закінчення встановленого частиною першою цієї статті строку з урахуванням результатів розгляду вимог кредиторів боржником повністю або частково визнає їх або відхиляє з обґрунтуванням підстав визнання чи відхилення, про що письмово повідомляє заявників і господарський суд, а також подає до суду письмовий звіт про надіслані всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог та їх отримання кредиторами разом з копіями повідомлень про вручення поштового відправлення та описів вкладення у поштове відправлення або інших документів, що підтверджують надсилання повідомлення кредиторам.

Відповідно до ч.6 ст.45 Кодексу України з процедур банкрутства, вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду.

За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.

Враховуючи вищенаведене, господарський суд вирішив визнати грошові вимоги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області у розмірі 4 500,00 грн. (1 черга задоволення); 96 609 386,00 грн.(3 черга задоволення без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів); 48 304 693,00 грн. (6 черга задоволення).

Керуючись ст. ст. 45, 46, 59, 60, 61 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

Визнати грошові вимоги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області у розмірі 4 540,00 грн. (1 черга задоволення); 96 609 386,00 грн. (3 черга задоволення без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів); 48 304 693,00 грн. (6 черга задоволення).

Зобов`язати ліквідатора включити грошові вимоги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до реєстру вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "Продекспорт-2009" відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена у 10-ти денний строк з дня її підписання до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.

Ухвала підписана - 18.12.2023р.

Копію ухвали надіслати: кредиторам, ліквідатору, ГУ ДПС у Дніпропетровській області.

Суддя І.В. Владимиренко