Рішення

від 07.12.2023 по справі 904/3104/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.12.2023м. ДніпроСправа № 904/3104/23

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Рудь І.А., за участю секретаря судового засідання Курінової О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

За позовом Криворізької східної окружної прокуратури в інтересах держави в особі Апостолівської міської ради, м. Апостолове Криворізького району Дніпропетровської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегалітт", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення заборгованості з орендної плати за землю в сумі 269 956 грн 98 коп., розірвання договору оренди землі від 05.10.2018 № 14/2018, зобов`язання повернути земельну ділянку

Представники:

від прокуратури: Карпенко О.І., службове посвідчення № 069938 від 01.03.2023, прокурор;

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

СУТЬ СПОРУ:

Криворізька східна окружна прокуратура звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області через систему "Електронний суд" з позовною заявою від 14.06.2023 № б/н в інтересах держави в особі Апостолівської міської ради, та з урахуванням уточненої позовної заяви від 19.09.2023 № 04/60-5023ВИХ-23, просить суд:

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегалітт" на користь Апостолівської міської ради заборгованість з орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1220310100:03:182:0006 площею 19,6287 га у розмірі 269 956 грн 98 коп. ;

- розірвати договір оренди землі від 05.10.2018 № 14/2018, укладений між Апостолівською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мегалітт", який 16.01.2019 зареєстрований державним реєстратором виконавчого комітету Апостолівської міської ради Ковалем С.А. в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер відомостей про речове право: 30060883);

- зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Мегалітт" повернути за актом приймання-передачі Апостолівській міській раді земельну ділянку з кадастровим номером 1220310100:03:182:0006 площею 19,6287 га у придатному для використання стані.

Крім того, прокурор просить стягнути з відповідача на користь Дніпровської обласної прокуратури понесені судові витрати.

Позовні вимоги прокурор обґрунтовує посиланням на порушення відповідачем умов договору оренди землі № 14/2018 від 05.10.2018 в частин своєчасної сплати орендної плати за період 2020-2023 роки, що є підставою для розірвання договору оренди відповідно до ст. 651 ЦК України.

Ухвалою господарського суду від 19.06.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд якої призначено за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні на 13.07.2023.

13.07.2023 підготовче засідання не відбулося, у зв`язку з перебуванням судді Рудь І.А. на лікарняному.

14.08.2023 на адресу суду надійшов відзив відповідача на позовну заяву від 10.08.2023 №10/08-2, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування заперечень зазначає, що:

- 26.07.2023 на підставі заяви власника припинено державну реєстрацію права приватної власності за ТОВ "Мегалітт" на знищений спірний об`єкт незавершеного будівництва, що підтверджується витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

- наведений прокурором у позові розрахунок орендної плати не відповідає об`єктивному стану розрахунків; стверджує, що з урахуванням переплати за 2020 в сумі 16 309,81 грн., наявність якої визнається прокурором та позивачем, відповідач немає заборгованості з орендної плати за 2021; за розрахунком відповідача борг з орендної плати за період з 01.05.2020 по 31.03.2023 складає суму 227 647, 16 грн.

- при зверненні з позовом прокурор не навів належних причин не здійснення Апостольською міською радою своїх функцій щодо захисту майнових інтересів держави.

Разом з відзивом відповідачем направлено заяву про розгляд справи у письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами від 10.08.2023 року № 10/08-01, в якому зазначено щодо розгляду справи без участі представника відповідача.

25.08.2023 через систему "Електронний суд" позивачем подано відповідь на відзив від 24.08.2023 №04/60-4679ВИХ-23, відповідно до якої вважає позовні вимоги обґрунтованими, та просить задовольнити їх у повному обсязі.

Після усунення обставин перебування головуючого судді на лікарняному, ухвалою господарського суду від 11.10.2023 підготовче засідання у справі призначено на 31.10.2023.

Ухвалою господарського суду від 31.10.2023 підготовче засідання відкладено до 14.11.2023, у зв`язку із неявкою відповідача та ненаданням ним витребуваних судом документів.

Ухвалою господарського суду від 14.11.2023 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті в засіданні на 28.11.2023.

У призначене засідання позивач та відповідач явку повноважних представників не забезпечили; відповідач про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою суду від 28.11.2023 відкладено розгляд справи до 07.12.2023.

04.12.2023 від прокурора через систему "Електронний суд" надійшло клопотання про повернення судового збору в сумі 2 589 грн 53 коп.

У призначене судове засідання позивач та відповідач явку повноважних представників не забезпечили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд повідомили заздалегідь заявами про розгляд справи без участі їх представників.

З урахуванням вищевикладеного, господарський суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представників позивача та відповідача, за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 07.12.2023 прокурор підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, просив їх задовольнити.

В порядку ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Предметом доказування у даній справі є обставини виконання договору оренди, період виникнення (існування) зобов`язань, наявність боргу з орендної плати, наявність підстав для розірвання договору та повернення земельної ділянки.

Як вбачається з матеріалів справи, 05.10.2018 між Апостолівською міською радою (орендодавець), на підставі рішення міської ради № 1637 від 12.09.2018, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мегалітт" (орендар) укладено договір оренди землі № 14/2018 (надалі - договір). Дата державної реєстрації права оренди 16.01.2019, номер відомостей про речове право: 30060883.

Відповідно до п. 1 договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку розташовану на території Апостолівської міської ради, за адресою: м. Апостолове, вул. Визволення, б/н, для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій, загальною площею 19,6287 га.

За умовами п. 2 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 19,6287 га, кадастровий номер земельної ділянки 1220310100:03:182:0006, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 623 924 грн 26 коп.

Відповідно до п. 6 строк дії договору 10 років з моменту державної реєстрації договору оренди землі.

Пунктом 11 договору визначено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі: - 8% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку, складає 521 913 грн 94 коп. за один календарний рік та сплачує щомісячно протягом 30-ти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця у розмірі 1/12 частини річної орендної плати на рахунок Апостолівської міської ради згідно з чинним законодавством. Орендна плата враховуючи невиплачену, підлягає індексації на дату її виплат, відповідно до рівня інформації національної валюти України.

Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку державної власності (комунальної) здійснюється з урахуванням її цільового призначення та коефіцієнтів індексації визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюється під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії (п. 12 договору).

Орендна плата вноситься щомісяця, на протязі 30 календарних днів, наступним за останнім днем звітного місяця. Кінцевий строк сплати 20 грудня кожного року (п. 13 договору).

Згідно з п. 24 договору після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.

Відповідно до п. 33 договору орендар, окрім іншого, зобов`язаний своєчасно здійснювати орендні платежі.

Пунктом 41 договору визначено, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за:

- взаємною згодою сторін;

- рішенням суду на вимогу однієї із сторін у наслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використання, а також з інших підстав визначених законом.

Додатковою угодою № 1 від 25.04.2019 внесено зміни до п. 11 розділу «Орендна плата» та викладено його в наступній редакції: орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі: - 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку, складає 195 717 грн 73 коп. за один календарний рік та сплачується щомісячно протягом 30-ти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця у розмірі 1/12 частини орендної плати на рахунок Апостолівської міської ради згідно з чинним законодавством. Орендна плата враховуючи невиплачену, підлягає індексації на дату її виплати, відповідно до рівня інфляції національної валюти України.

На виконання умов договору орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду земельну ділянку кадастровий номер 1220310100:03:182:0006, що розташована за адресою: Дніпропетровська область, Апостолівський р-н, м. Апостолове, вул. Визволення, б/н, площею 19,6287 га, про що сторонами складений та підписаний акт прийому-передачі земельної ділянки.

У подальшому, 27.08.2020 державним реєстратором виконавчого комітету Апостолівської міської ради Ковалем С.А. здійснено державну реєстрацію права приватної власності за ТОВ «Мегалітт» на об`єкт незавершеного будівництва сонячна електростанція: КТП-2500/35/0,4 А1, КТП-2500/35/0,4 Б1, поле фотоелектричних модулів І-ІV. Відсоток готовності становить 3,6%, що розташований на вищевказаній земельній ділянці та за адресою: вул. Визволення, буд. 110, м. Апостолове (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2158801812203, номер запису про право власності: 38003242).

Підставою для здійснення державної реєстрації права власності став спірний договір оренди землі, повідомлення про початок будівельних робіт ДП061191061129 від 16.04.2019 та технічний паспорт на об`єкт незавершеного будівництва сонячну електростанцію № 01/00217 від 07.07.2020.

Прокурор зазначає, що в ході поточної інвентаризації встановлено, що стрічкові та стовпачаті фундаменти, які зафіксовані 07.07.2020 при інвентаризації знесено, що підтверджується актом щодо знесення об`єктів нерухомого майна від 02.09.2020.

Водночас, згідно листів Апостолівської міської ради № 583/0/2-23 від 17.02.2023 та № 1248/0/2-23 від 14.04.2023 встановлено, що ТОВ «Мегалітт» не виконує обов`язків, передбачених спірним договором, щодо своєчасної сплати орендної плати, чим грубо порушено вимоги земельного законодавства та істотні умови договору оренди.

Прокурор зазначає, що відповідачем орендна плата не сплачувалась протяги 15 місяців поспіль, внаслідок чого у останнього утворилась заборгованість за період 01.06.2020 по 30.04.2023 у розмірі 269 956 грн 98 коп., яка підлягає стягненню на користь Апостолівстької міської ради.

А також, зважаючи на систематичне порушення відповідачем договору оренди землі, що полягає у не сплаті орендної плати, прокурор вважає, що спірний договір підлягає розірванню за рішенням суду, а земельна ділянка поверненню у розпорядження Апостолівстької міської ради.

Щодо представництва прокурором інтересів держави в особі Апостолівської міської ради.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру").

У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами (ч. 3 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України).

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу (ч. 4ст. 53 Господарського процесуального кодексу України).

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств. Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (п. 4 мотивувальної частини).

Таким чином "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17 (п.п. 68,69,70 постанови).

Разом із цим, чинним законодавством чітко не визначено, що необхідно розуміти під "нездійсненням або неналежним здійсненням суб`єктом владних повноважень своїх функцій", у зв`язку із чим прокурор у кожному випадку обґрунтовує та доводить наявність відповідних фактів самостійно з огляду на конкретні обставини справи.

Нездійснення захисту полягає у тому, що уповноважений суб`єкт владних повноважень за наявності факту порушення інтересів держави, маючи відповідні повноваження для їх захисту, всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.

Така поведінка (бездіяльність) уповноваженого державного органу може вчинятися з умислом чи з необережності; бути наслідком об`єктивних (відсутність коштів на сплату судового збору, тривале не заповнення вакантної посади юриста) чи суб`єктивних (вчинення дій на користь можливого відповідача, інших корупційних або кримінально караних дій) причин.

Представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень.

Прокурор може підтвердити наявність підстав для представництва інтересів держави в суді шляхом надання належного обґрунтування, підтвердженого достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного суб`єкта владних повноважень про звернення до суду, запитами, а також іншими документами, що свідчать про наявність підстав для відповідного представництва.

Представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється і у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює, або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.

Крім того, жодним нормативним актом не визначено переліку доказів, виключно на підставі яких суд має встановлювати наявність у прокурора підстав для реалізації конституційної функції представництва інтересів держави в суді.

В постанові від 24.04.2019 по справі № 911/1292/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначив:

"Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як на обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф. В. проти Франції" (F. W. v. France) від 31.03.2005, заява № 61517/00, пункт 27).

Водночас, є категорія справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі "Менчинська проти Російської Федерації" (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, пункт 35) ЄСПЛ висловив таку позицію (у неофіційному перекладі): "Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави".

ЄСПЛ уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо, суд вирішує, наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін. У Рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 №1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не належать до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему здійснення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені та ефективні органи."

Звертаючись з даним позовом прокурор вказує про те, що у даному випадку порушення інтересів держави полягає в неналежному виконанні ТОВ «Мегалітт» зобов`язань за договором оренди землі та порушенні встановленого законодавством порядку використання земельної ділянки комунальної власності, принципу її оплатного використання, а тому, відповідно, не отримання такої плати є порушенням економічних інтересів держави.

Зважаючи на те, що несплата відповідачем орендної плати призводить до ненадходження коштів до місцевого бюджету, нераціонального використання земельної ділянки, що спричиняє економічні збитки місцевому бюджету, а також створює загрозу економічним інтересам Апостолівської міської ради, що суттєво порушує економічні інтереси держави, тому виникає необхідність їх захисту.

Прокурор на виконання вимог статті 23 Закону України «Про прокуратуру» неодноразово звертався на адресу позивача з метою їх інформування про наявність порушень інтересів держави та необхідність їх захисту шляхом вжиття ним відповідних заходів.

Так, Криворізькою східною окружною прокуратору в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» направлено на адресу Апостолівської міської ради листи за № 04/60-506ВИХ-23 від 30.01.2023, № 04/60-1625ВИХ-23 від 27.03.2023 щодо виявлених порушень інтересів держави та вжиття заходів реагування.

На вказані запити Апостолівською міською радою надано відповіді № 583/0/2-23 від 17.02.2023 та № 1248/0/2-23 від 14.04.2023, згідно яких встановлено, що міською радою, окрім направлення претензії від 07.04.2021 щодо оплати заборгованості по орендній платі за землю, належні заходи щодо стягнення заборгованості, розірвання договору оренди та зобов`язання повернути земельну ділянку у судовому порядку не вживались.

Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19), прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (п. 43).

Таким чином, господарський суд приходить до висновку, що прокурор при зверненні з даним позовом з дотриманням норм ст. 53 Господарського процесуального кодексу України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" визначив уповноважений орган державної влади та належним чином обґрунтував необхідність захисту інтересів держави у спірних правовідносинах внаслідок, у тому числі бездіяльності позивача.

Отже, у цій справі прокурор, звертаючись з позовом до суду, дотримався передбачених чинним законодавством вимог для представництва інтересів держави.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Статтею 122 Земельного кодексу України передбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів для: а) ведення водного господарства; б) будівництва об`єктів, пов`язаних з обслуговуванням жителів територіальної громади району (шкіл, закладів культури, лікарень, підприємств торгівлі тощо), з урахуванням вимог частини сьомої цієї статті; в) індивідуального дачного будівництва. Центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб. Обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

Відповідно до ч.1 ст.14 Конституції України земля є національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Згідно зі ст. 143 Конституції України органи місцевого самоврядування вирішують питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції.

За приписами ст. 10 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України та іншими законами.

Відповідно до ст. 33 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні та ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень міських рад у галузі земельних відносин на території міст належить розпорядження землями територіальних громад, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Відповідно до ст. 16 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є, зокрема, доходи місцевих бюджетів. Доходи місцевих бюджетів формуються за рахунок власних визначених законом, джерел та закріплених у встановленому законом порядку загальнодержавних податків, зборів та інших обов`язкових платежів. Склад доходів місцевих бюджетів визначається Бюджетним кодексом України та законом про 8 Державний бюджет України (ст. 63 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні).

Спірна земельна ділянка перебуває в межах Апостолівської ОТГ, а саме в межах м. Апостолове, у зв`язку з чим перебуває у комунальній власності.

Таким чином, Апостолівська міська рада є власником земельної ділянки та отримувачем коштів з орендної плати за землю, тобто саме тим органом, який уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Згідно зі ст. 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

Орендою землі, відповідно до ст. 1 Закону України "Про оренду землі", є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 2 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст. 13 Закону України "Про оренду землі").

Статтею 15 Закону України "Про оренду землі" до істотних умов договору оренди землі віднесено, зокрема, орендну плату із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно зі ст. 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Статтею 24 Закону України "Про оренду землі" передбачене право орендодавця вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Статтею 32 Закону України "Про оренду землі" визначено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору.

Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно, ставляться, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, орендна плата за спірним договором не сплачується орендарем з 2019 по 2023 рік.

Проте, звертаючись з даним позовом прокурором нараховано орендну плату за період з 01.06.2020 по 30.04.2023 у загальній сумі 269 956 грн 98 коп., з урахуванням фактично сплачених грошових коштів відповідачем за вказаний період.

Вказаний період прокурором визначено з урахуванням початку перебігу строку позовної давності протягом останніх трьох років з часу звернення прокуратуро до суду з даним позовом.

Згідно з розрахунком заборгованості зі сплати орендної плати, наявним в матеріалах справи, заборгованість ТОВ "Мегалітт" за договором оренди землі №14/2018 від 05.10.2018 зі сплати орендної плати за період з 01.06.2020 по 30.04.2023 складає 269 956 грн 98 коп.

Під час перевірки вказаного розрахунку суд порушень не виявлено; вказаний розрахунок відповідає умовам договору та фактичним обставинам справи.

Відповідачем до матеріалів справи не надано доказів на спростування розрахунку суми боргу за користування земельною ділянкою у розмірі 269 956 грн 98 коп., як і не надано доказів сплати суми боргу повністю або частково.

За таких обставин, сума боргу за користування відповідачем земельною ділянкою є доведеною та підлягає стягненню в повному обсязі, а саме в сумі 269 956 грн 98 коп.

Згідно з ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до п. "д" ч. 1 ст. 141 Земельного кодексу України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Сторонами у договорі передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених ст. 24, 25 Закону України Про оренду землі та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

З огляду на викладене позовні вимоги про розірвання договору оренди землі від №14/2018 від 05.10.2018, укладеного між Апостолівською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю " Мегалітт " підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 16 договору після припинення або розірвання договору орендар повертає не пізніше як у місячний термін орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому у порівнянні з тим, у якому він одержав її в оренду за актом її приймання-передачі.

Оскільки позовна вимога про зобов`язання відповідача повернути земельну ділянку за актом приймання-передачі є похідною від вимоги про розірвання спірного договору, вона також підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно зі ст. 653 Цивільного кодексу України у разі зміни або розірвання договору зобов`язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Згідно із ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).

За приписами ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із положеннями ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідач не надав суду доказів належного виконання договірних зобов`язань, доводи прокурора не спростував.

З урахуванням викладеного, беручи до уваги, що відповідач порушує умови договору і, за даними прокурора, не спростованими відповідачем, за останнім обліковується борг з орендної плати у розмірі 269 956 грн 98 коп., суд вважає обґрунтованими та підтвердженими матеріалами справи вимоги прокурора про стягнення боргу з орендної плати, розірвання договору та повернення земельної ділянки.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судових рішеннях у справі, питання вичерпності висновків судів, суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

З урахуванням вказаного, суд зазначає, що інші доводи, міркування відповідача, викладені у відзиві на позов, судом розглянуті, але до уваги та врахування при вирішенні даної справи не приймаються, оскільки на результат вирішення спору не впливають.

Крім того, господарський суд зазначає про те, що прокурором сплачено судовий збір за подання позову у сумі 10 123 грн 41 коп. відповідно до платіжної інструкції № 1571 від 12.06.2023.

В подальшому, 19.09.2023 прокурором подано до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, яка прийнята судом.

Відповідно до пунктів 1, 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено підстави для повернення судового збору, зокрема, сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

З урахуванням викладеного, прокурору підлягає повернення з державного бюджету України судового збір у сумі 2 589 грн 53 коп., сплачено за платіжною інструкцією № 1571 від 12.06.2023.

Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати Дніпропетровської обласної прокуратури зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 165, 233, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегалітт" (50075, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Постишева, буд. 92, код ЄДРПОУ 34545169) на користь Апостолівської міської ради (53800, Дніпропетровська область, Криворізький р-н, м. Апостолове, вул. Центральна, буд. 65, код ЄДРПОУ 35055650) заборгованість з орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1220310100:03:182:0006 площею 19,6287 га у розмірі 269 956 грн 98 коп.

Розірвати договір оренди землі від 05.10.2018 № 14/2018, укладений між Апостолівською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Мегалітт", який 16.01.2019 зареєстрований державним реєстратором виконавчого комітету Апостолівської міської ради Ковалем С.А. в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (номер відомостей про речове право: 30060883).

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Мегалітт" (50075, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Постишева, буд. 92, код ЄДРПОУ 34545169) повернути за актом приймання-передачі Апостолівській міській раді (53800, Дніпропетровська область, Криворізький р-н, м. Апостолове, вул. Центральна, буд. 65, код ЄДРПОУ 35055650) земельну ділянку з кадастровим номером 1220310100:03:182:0006 площею 19,6287 га у придатному для використання стані.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегалітт" (50075, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Постишева, буд. 92, код ЄДРПОУ 34545169) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (49044, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 38, МФО 820172, р/р UА228201720343160001000000291 в ДКСУ в м. Київ, код ЄДРПОУ 02909938) 7 533 грн 88 коп. - витрат зі сплати судового збору.

Повернути Дніпропетровській обласній прокуратурі (49044, м. Дніпро, просп. Дмитра Яворницького, буд. 38, код ЄДРПОУ 02909938) з Державного бюджету України 2 589 грн 53 коп. (дві тисячі п`ятсот вісімдесят дев`ять грн 53 коп.), що сплачений Дніпропетровською обласною прокуратурою згідно з платіжною інструкцією від 12.06.2023 № 1571, яка наявна в матеріалах справи № 904/3104/23.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 18.12.2023.

Суддя І.А. Рудь