Ухвала

від 05.12.2023 по справі 905/1903/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA368999980313151206083020649

У Х В А Л А

05.12.2023 Справа №905/1903/20

Господарський суд Донецької області у складі судді Шилової О.М.

при секретарі судового засідання Решетицькій О.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні

заяву: вх.№5894/23 від 26.06.2023 Товариства з обмеженою відповідальністю «Грізлі-Варта»

про заміну сторони виконавчого провадження

у справі наказного провадження №905/1903/20

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Грізлі-Варта», м.Київ

до боржника Дочірнього підприємства «Санаторно-курортний реабілітаційний центр «Слов`янський курорт» Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», м.Слов`янськ Донецької області

про стягнення 158400,00грн основного боргу, 766,46грн інфляційних, 1191,26грн 3% річних, 31680,00грн штрафу за договором №1561.Є від 01.04.2020 про надання послуг з охорони (акти приймання-передачі наданих послуг №ER-19 від 31.07.2020 та №ER-23 від 31.08.2020)

за участю представників сторін:

від стягувача: не з`явився (не викликався);

від боржника: не з`явився (не викликався);

від заінтересованої особи: не з`явився (не викликався).

До канцелярії суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Грізлі-Варта» (далі стягувач) надійшла заява б/н, б/д (з додатками, вх.№5894/23 від 26.06.2023; а.с.35-39) про заміну сторони виконавчого провадження (далі Заява), в якій стягувач за судовим наказом №905/1903/20 від 09.11.2020 просить замінити його на правонаступника Приватне підприємство «Холдинг Грізлі», ідентифікаційний код 41964507 (далі заінтересована особа).

Ухвалою від 24.11.2023 суд призначив розгляд Заяви на 05.12.2023 о 13:00год, явку учасників судового розгляду в судове засідання не визнав обов`язковою (а.с.41-42).

На виконання ухвали від 24.11.2023 на електронну пошту суду надійшли пояснення стягувача б/н, б/д (з додатком, вх.№01-35/5337 від 04.12.2023, без накладення електронного підпису; а.с.49-51).

За вимогою абз.1 ч.8 ст.42 Господарського процесуального кодексу (далі ГПК) України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним підписом учасника справи (його представника). Відповідно до ч.3 ст.91 ГПК України учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону.

На порушення наведених приписів процесуального закону ані подані електронною поштою пояснення стягувача, ані додаток до них не скріплені електронним підписом особи, що їх подала, про що відповідальний працівник суду склав довідку від 04.12.2023 такого змісту: «Вхідний електронний документ скріплено КЕП (кваліфікованим електронним підписом) ні. Додатки скріплені КЕП ні» (а.с.49, зворотній бік).

Отже, не скріплені електронним підписом пояснення стягувача вх.№01-35/5337 від 04.12.2023 не підлягають розгляду судом в порядку господарського судочинства.

Представники стягувача, боржника і заінтересованої особи у судове засідання 05.12.2023 не з`явились (не викликались); про дату, час та місце судового засідання повідомлені телефонограмою б/н від 04.12.2023 (а.с.48) та шляхом направлення ухвали на відомі суду адреси електронної пошти стягувача і боржника (а.с.47).

Боржник і заінтересована особа правом письмово висловити свою позицію щодо поданої Заяви не скористались.

Відповідно до абз.2 ч.3 ст.334 ГПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.

Отже, суд розглядає Заяву на підставі доданих до неї та наявних у наказному провадженні документів.

Розглянувши матеріали Заяви, суд

ВСТАНОВИВ:

15.01.2021 Господарський суд Донецької області у наказному провадженні №905/1903/20 видав стягувачу судовий наказ від 09.11.2020 про стягнення з Дочірнього підприємства «Санаторно-курортний реабілітаційний центр «Слов`янський курорт» Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» 158400,00грн основного боргу, 766,46грн інфляційних, 1191,26грн 3% річних, 31680,00грн штрафу за договором №1561.Є від 01.04.2020 про надання послуг з охорони (акти приймання-передачі наданих послуг №ER-19 від 31.07.2020 та №ER-23 від 31.08.2020), а також 210,20грн судового збору (а.с.22).

На обґрунтування підстав для заміни сторони виконавчого провадження стягувач посилається на таке: у відділі ПВР Управління ЗПВР у Донецькій області Східного МРУ МЮ перебуває виконавче провадження №64654720 від 02.03.2021 про стягнення заборгованості; за договором від 01.01.2023 відступлення права вимоги (цесії) (далі Договір цесії) новим кредитором є Приватне підприємство «Холдинг Грізлі», до якого перейшли всі права, що належали стягувачу; оригінали документів щодо заборгованості передані Приватному підприємству «Холдинг Грізлі» в момент підписання Договору цесії.

За змістом доданого до Заяви опису вкладення №0209077939926 від 20.06.2023 (а.с.37) стягувач разом із Заявою надіслав Договір цесії боржнику на адресу державної реєстрації. Станом на 01.12.2023 на сайті Акціонерного товариства «Укрпошта» міститься така інформація про відправлення зі штрих-кодовим ідентифікатором 0209077939926: « 20.06.2023 відправлення прийняте у м.Київ; 28.06.2023 відправлення у точці видачі/доставки у м.Слов`янськ; 12.07.2023 повернення за зворотною адресою: за закінченням встановленого терміну зберігання; 12.07.2023 відправлення вручено відправнику у м.Київ» (суд долучив до матеріалів справи трекінг поштового відправлення; а.с.43).

В Автоматизованій системі виконавчого провадження (далі АСВП) містяться відомості про відкриття 02.03.2021 відділом ПВР Управління ЗПВР у Донецькій області Східного МРУ МЮ виконавчого провадження №64654720, за яким Товариство з обмеженою відповідальністю «Грізлі-Варта» є стягувачем, а Дочірнє підприємство «Санаторно-курортний реабілітаційний центр «Слов`янський курорт» Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» боржником (суд долучив до матеріалів справи витяг з АСВП станом на 01.12.2023; а.с.46). Будь-які інші документально підтверджені відомості про виконавче провадження №64654720 (зокрема, про структуру та хід виконавчого провадження, стан виконання виконавчого(их) документа(ів)) у матеріалах справи №905/1903/20 відсутні.

Щодо права.

Відповідно до ч.1, абз.2 ч.2 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник; стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ.

Згідно з ч.1 ст.52 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

За змістом ч.1 ст.334 ГПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

За визначенням ч.1 ст.509 Цивільного кодексу (далі ЦК) України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За змістом п.1 ч.1 ст.512 ЦК України однією з підстав заміни кредитора у зобов`язанні є відступлення права вимоги передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином.

Згідно з ч.1 ст.513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.1 ст.516 ЦК України).

Щодо фактів.

За п.1 Договору цесії (а.с.36) Товариство з обмеженою відповідальністю «Грізлі-Варта» (Цедент) та Приватне підприємство «Холдинг Грізлі» (Цесіонарій) домовились про те, що Цедент відступає Цесіонарієві, а Цесіонарій набуває право вимоги, належне Цедентові, і стає кредитором за договором №1561.Є від 01.04.2020 між Цедентом і Дочірнім підприємством «Санаторно-курортний реабілітаційний центр «Слов`янський курорт» Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» (Боржник);

Згідно з п.3 Договору цесії Цесіонарій набуває право вимагати від Боржника належного виконання обов`язку зі сплати коштів, належних Цедентові, в сумі 490175,27грн за виконавчими провадженнями №66109260, №64871491, №64654720, що відкриті на підставі судових наказів Господарського суду Донецької області у справах №905/1903/20, №905/2018/20, №905/666/21. До Цесіонарія переходить зазначене право вимоги Цедента в обсязі та на умовах, що існували на 31.12.2022.

Право вимоги, що відступається Цесіонарієві, засвідчується договором №1561.Є від 01.04.2020, актами приймання-передачі наданих послуг №ER-19 від 31.07.2020 та №ER-23 від 31.08.2020, №ER-27 від 30.09.2020, №ER-31 від 31.10.2020 (п.4 Договору цесії).

Відповідно до п.12 Договору цесії він вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін (за наявності).

Договір підписаний посадовими особами сторін та скріплений печаткою Цедента.

Щодо суті Заяви.

За умовами Договору цесії Приватне підприємство «Холдинг Грізлі» набуло право вимагати від Дочірнього підприємства «Санаторно-курортний реабілітаційний центр «Слов`янський курорт» Приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» сплати коштів в загальній сумі 490175,27грн, належних Товариству з обмеженою відповідальністю «Грізлі-Варта» на підставі трьох судових наказів Господарського суду Донецької області в тому числі на підставі судового наказу у справі №905/1903/20.

При цьому сторони Договору цесії не виокремили із загального обсягу переданого боргу суми вимог, що існували станом на 31.12.2022 за кожним із трьох судових наказів, перелічених в п.3 Договору цесії.

Належних доказів на підтвердження структури боргу, переданого за Договором цесії, стягувач суду не надав.

За розрахунком суду загальний підсумок всіх сум, стягнутих за судовими наказами у справах №905/1903/20, №905/2018/20 та №905/666/21 (включаючи суми судового збору), складає 490402,47грн, що на 227,20грн більше розміру вимоги, переданої за п.3 Договору цесії (490175,27грн).

З яких підстав сума 227,20грн не включена до Договору цесії (сплата, прощення боргу тощо) ані в Договорі, ані в Заяві не зазначено. Так само не зазначено, за яким із трьох судових наказів ця сума стягнута.

Суд зауважує, що обов`язок сплатити судовий збір за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів не є за своєю суттю цивільним чи господарським зобов`язанням і включається до складу судових витрат, а не до предмету і ціни позову (саме які виникають з цивільних та господарських правовідносин). Відповідно, процесуальний розподіл судового збору судом за результатами вирішення господарського спору між сторонами процесу в межах «позивач-відповідач» не є виникненням господарського чи цивільного зобов`язання в межах «кредитор-боржник». При цьому, ст.512 ЦК України передбачає заміну кредитора саме у цивільному або господарському зобов`язанні. Тож сплата 210,20грн судового збору, стягнутого судовим наказом Господарського суду Донецької області від 09.11.2020 у справі №905/1903/20, не є зобов`язанням у розумінні положень ст.509 ЦК України, а отже, не може бути предметом відступлення за цивільно-правовим договором. (Аналогічну позицію Верховний Суд виклав у постановах від 28.03.2018 у справі №906/110/16, від 05.04.2018 у справі №923/607/16, від 05.05.2018 у справі №913/54/16, від 13.05.2019 у справі №916/106/15-г, від 07.07.2021 у справі №40/5005/7101/2011).

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що Заява підлягає задоволенню частково, оскільки за Договором цесії право вимоги за судовим наказом від 09.11.2020 у справі №905/1903/20 щодо сплати 210,20грн судового збору до Приватного підприємства «Холдинг Грізлі» як до нового кредитора не перейшло.

Керуючись ст.ст.52, 234, 235, 334 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

1. Заяву вх.№5894/23 від 26.06.2023 Товариства з обмеженою відповідальністю «Грізлі-Варта» про заміну сторони виконавчого провадження задовольнити частково.

2. Замінити стягувача у виконавчому провадженні за судовим наказом від 09.11.2020 у справі №905/1903/20 Товариство з обмеженою відповідальністю «Грізлі-варта» (ідентифікаційний код 43320476) його правонаступником Приватним підприємством «Холдинг Грізлі» (ідентифікаційний код 41964507) щодо права на стягнення 158400,00грн основного боргу, 766,46грн інфляційних, 1191,26грн 3% річних, 31680,00грн штрафу.

Відмовити у заміні стягувача його правонаступником у виконавчому провадженні за судовим наказом від 09.11.2020 у справі №905/1903/20 щодо права на стягнення 210,20грн судового збору.

3. Ухвалу направити: стягувачу і його правонаступнику засобами поштового зв`язку, боржнику і органу примусового виконання на відомі суду адреси електронної пошти.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складений 11.12.2023.

Суддя О.М. Шилова

надр. 3 прим.: 1 у справу,

1 стягувачу, 1 правонаступнику стягувача