Рішення

від 07.12.2023 по справі 906/841/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" грудня 2023 р. м. Житомир Справа № 906/841/23

Господарський суд Житомирської області у складі: судді Кравець С.Г.

секретар судового засідання: Круглецькї А.І.

за участю представників сторін:

від позивача: Скокін Л.Л. - адвокат, ордер серія АН №1234977 від 23.08.2023,

від відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Технологічна паливна компанія"

до Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі

філії "Радомишльське лісомисливське господарство" Державного спеціалізованого

господарського підприємства "Ліси України"

про стягнення 4 276 854,84грн.

Процесуальні дії по справі.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Технологічна паливна компанія" звернулося до господарського суду з позовом до Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Радомишльське лісомисливське господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" про стягнення 5 224 556,77грн з яких: 3 735 314,97грн основного боргу, 1 158 850,92грн пені, 69 531,06грн 3% річних та 260 859,82грн інфляційних втрат, а також судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором поставки нафтопродуктів №272 від 01.08.2014 року.

Ухвалою суду від 23.06.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 23.08.2023.

Ухвалою суду від 23.08.2023 продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання на 07.09.2023.

Ухвалою суду від 07.09.2023 продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання на 04.10.2023.

Ухвалою суду від 04.10.2023 прийнято до розгляду заяву позивача - ТОВ "Технологічна паливна компанія" від 29.09.2023 про зменшення позовних вимог та ухвалено здійснювати розгляд справи в межах поданих змін, а саме про стягнення з відповідача - Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Радомишльське лісомисливське господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" на користь позивача - ТОВ "Технологічна паливна компанія" заборгованості у сумі 4 479 749грн, з яких: 2 399 999,97грн - основного боргу; 453 645,56грн - інфляційних втрат; 1 378 300,77грн - пені; 247 802,70 грн - 3% річних; а також судових витрат; відкладено підготовче засідання на 26.10.2023.

Ухвалою суду від 26.10.2023 продовжено строк підготовчого провадження та відкладено підготовче засідання на 15.11.2023.

Ухвалою суду від 15.11.2023 прийнято до розгляду заяву позивача - ТОВ "Технологічна паливна компанія" від 13.11.2023 про уточнення позовних вимог та ухвалено здійснювати розгляд справи в межах поданих змін, а саме про стягнення з відповідача - Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Радомишльське лісомисливське господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" на користь позивача - ТОВ "Технологічна паливна компанія" заборгованості у сумі 4 276 854,84грн, з яких: 2 399 999,97грн - основного боргу; 251 091,42грн - інфляційних втрат; 1 480 876,12грн - пені; 144 887,33грн - 3% річних; а також судових витрат; закрито підготовче провадження та призначити справу №906/841/23 до судового розгляду по суті на 07.12.2023.

Представник позивача в судовому засіданні 07.12.2023 позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві, з урахуванням заяви від 13.11.2023 про уточнення позовних вимог, просив позов задовольнити.

Відповідач свого представника в судове засідання 07.12.2023 не направив, відзиву на позов не подав, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчать довідка про доставку до електронного кабінету 16.11.2023 ухвали суду від 15.11.2023 та відповідний трекінг відстеження поштової кореспонденції за номером 0600233927004, отриманий за електронним запитом суду із офіційного сайту Укрпошти, з якого вбачається, що копію ухвали господарського суду від 15.11.2023, яка направлялась на його юридичну адресу, отримано 21.11.2023 (т.3, а.с.56-58).

Згідно з частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

З огляду на те, що неявка в засідання суду представника відповідача не перешкоджає розгляду справи, господарський суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно з ч.9 ст.165 ГПК України та ч.2 ст.178 ГПК України.

В судовому засіданні 07.12.2023 оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

01.08.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Технологічна паливна компанія" (постачальник/позивач) та Державним підприємством "Радомишльське лісомисливське господарство" (покупець/відповідач) укладено договір поставки нафтопродуктів №272 (далі-договір) (т.1, а.с.16-20).

У відповідності до п.1.1 договору, постачальник зобов`язується передати в погоджені строки, а покупець прийняти і оплатити на умовах, викладених в Договорі, нафтопродукти, іменовані далі за текстом - "Товар", найменування, кількість, ціна яких вказується в накладних документах на Товар, які оформлюються на кожну окрему партію Товару.

За умовами п.2.1 договору, постачання Товару, в рамках цього Договору, здійснюється в рамках наступних базисів доставки:

а) СРТ - пункт призначення, вказаний покупцем в заявці на відвантаження товару. постачання транспортом і за рахунок постачальника;

б) ЕХМ - резервуар нафтобази зберігання, вказаний постачальником, вивіз товару транспортом (та за рахунок) покупця.

Згідно з пунктом 3.1 договору, загальна ціна цього Договору визначається кількістю отриманого та оплаченого Товару Покупцем протягом всього строку дії Договору. Вартість кожної окремої партії Товару визначається Постачальником в рахунках-фактурах та накладних документах.

Відповідно до пункту 3.3 договору, право власності на Товар переходить до Покупця з дати поставки товару, що вказана в накладних документах на Товар (видаткових накладних та/або акти приймання-передачі).

Відповідно до пункту 6.1 договору, цей Договір набирає чинності з дати його укладення та діє до "31" грудня 2015 року, а в частині розрахунків до їх повного проведення. Якщо жодна зі сторін у термін одного місяця до закінчення терміну дії договору не виявила бажання його розірвати, договір уважається пролонгованим на термін 1 рік з дати його закінчення на тих самих умовах.

Додатковою угодою №1 від 31.12.2016 сторони, за взаємною згодою, вирішили внести зміни до п.6.1. Розділу 8 "Строк дії Договору й інші умови" та викласти його в наступній редакції:

"6.1. Цей Договір набирає чинності з дати його укладення та діє до "31" грудня 2020 року, а в частині розрахунків до їх повного проведення. Якщо жодна зі сторін у термін одного місяця до закінчення терміну дії договору не виявила бажання його розірвати, договір уважається пролонгованим на термін 1 рік з дати його закінчення на тих самих умовах." (т.1, а.с.21).

Додатковою угодою №2 від 31.12.2021 сторони, за взаємною згодою, вирішили внести зміни до п.6.1. Розділу 8 "Строк дії Договору й інші умови" та викласти його в наступній редакції:

"6.1. Цей Договір набирає чинності з дати його укладення та діє до "31" грудня 2022 року, а в частині розрахунків до їх повного проведення. Якщо жодна зі сторін у термін одного місяця до закінчення терміну дії договору не виявила бажання його розірвати, договір уважається пролонгованим на термін 1 рік з дати його закінчення на тих самих умовах." (т.1, а.с.22).

06.03.2023 між сторонами було укладено договір зміни №1 про заміну сторони та передачу прав та обов`язків, за умовами якого: Товариство з обмеженою відповідальністю "Технологічна паливна компанія" надалі іменується - "Постачальник", Державне підприємство "Радомишльське лісомисливське господарство", надалі іменується - "Покупець", та Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" в особі філії "Радомишльське лісомисливське господарство", надалі іменується - "Новий Покупець".

"Постачальник", "Покупець", та "Новий покупець" надалі іменуються - "Сторони", уклали цей Договір зміни №1 про заміну сторони та передачу прав та обов`язків (надалі - Договір про зміни) за Договором поставки нафтопродуктів №272 від 01 серпня 2014 року (надалі - Договір) про нижченаведене:

1. У зв`язку із заміною Сторони (Покупця) в Договорі, зміною обставин та з метою врегулювання поточних питань при виконанні умов Договору, відповідно до спільних домовленостей сторони прийняли рішення про внесення змін до Договору поставки нафтопродуктів № 272 від 01 серпня 2014 року, та викласти преамбулу Договору, в частині даних Покупця, в наступній (новій) редакції:

Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" Філія "Радомишльське лісомисливське господарство" (надалі - "Покупець"), ДП "Ліси України" має статус платника податку на прибуток на загальних підставах, відповідно до Податкового кодексу України, в особі директора Дмитренка Івана Васильовича, що діє на підставі Положення про філію та довіреності від 19.12.2022 року, іменоване в подальшому - Покупець, з іншої сторони, що в подальшому разом іменуються "Сторони", а кожна окрема - "Сторона", в відповідності до чинного законодавства України , уклали цей Договір поставки нафтопродуктів, в подальшому - "Договір", про наступне:

2. З моменту підписання цього Договору зміни № 1 про заміну сторони та передачу прав та обов`язків Покупець передає Новому покупцю, а Новий покупець приймає усі права та обов`язки Покупця за Договором поставки нафтопродуктів № 272 від 01 серпня 2014 року та додатками до нього (додатковими угодами). Новий покупець підтверджує, що умови Договору поставки нафтопродуктів № 272 від 01 серпня 2014 року, а також права та обов`язки Покупця, йому відомі, він їх розуміє і погоджується з ними.

3. Покупець зобов`язаний в момент укладання цього Договору зміни № 1 про заміну сторони та передачу прав та обов`язків передати Новому покупцю: оригінал Договору поставки нафтопродуктів № 272 від 01 серпня 2014 року з усіма додатками, оригінали всіх додаткових договорів (угод) до Договору поставки нафтопродуктів № 272 від 01 серпня 2014 року, а також - іншу документацію з інформацією, що стосуються виконання Договору поставки нафтопродуктів № 272 від 01 серпня 2014 року, та яка підтверджує права і обов`язки за Договором поставки нафтопродуктів № 272 від 01 серпня 2014 року. Покупець зобов`язаний в момент укладання цього Договору про заміну сторони та передачу прав та обов`язків надати Новому покупцю усю інформацію, необхідну для реалізації прав та обов`язків за Договором поставки нафтопродуктів № 272 від 01 серпня 2014 року.

Договір, Додаткові угоди та Договір зміни підписано представниками сторін, а їх підписи скріплено печатками підприємств.

Позивач посилаючись на неналежне виконання зобов`язань по оплаті товару за Договором поставки нафтопродуктів № 272 від 01 серпня 2014 року, звернувся до суду з позовом, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 4 276 854,84грн, з яких: 2 399 999,97грн - основного боргу; 251 091,42грн - інфляційних втрат, 1 480 876,12грн - пені, 144 887,33грн - 3% річних за несвоєчасне виконання зобов`язань по проведенню розрахунків.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

У відповідності до статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ч.1 ст.193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст.712 ЦК України).

Відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності із ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За умовами пункту 3.2 договору, Покупець зобов`язується оплатити повну вартість (в розмірі 100%) Товару (в тому числі ПДВ). відображену в рахунках-фактурах та накладних документах на Товар, (видаткових накладних та/або актах приймання-передачі), протягом 1 (одного) робочого дня, з дати здійснення поставки Товару. Платіжні документи за цим Договором оформлюються згідно умов чинного законодавства України, з дотриманням усіх вимог, які зазвичай ставляться до змісту та форми таких документів, з обов`язковим зазначенням номеру та дати укладання Договору згідно з яким здійснюється оплата грошових коштів, а також номер та дату відповідного рахунку-фактури.

Судом встановлено, що на виконання умов договору поставки нафтопродуктів № 272 від 01 серпня 2014 року позивачем було поставлено у період з 16.06.2022 по 01.11.2022 товар, а відповідачем такий товар прийнято в повному обсязі без зауважень на загальну суму 17 020 161,50грн, що підтверджується видатковими накладними: №894 від 16.06.2022 на суму 703 199,00грн, №895 від 16.06.2022 на суму 1 022 350,00грн, №930 від 21.06.2022 на суму 531 000,00грн, №931 від 21.06.2022 на суму 354 000,00грн, №1038 від 05.07.2022 на суму 370 785,00грн, №1049 від 05.07.2022 на суму 526 792,50грн, №1066 від 07.07.2022 на суму 771 100,00грн, №1143 від 19.07.2022 на суму 1 402 500,00грн, №1245 від 02.08.2022 на суму 742 795,00грн, №1269 від 05.08.2022 на суму 1 303 120,00грн, №1292 від 09.08.2022 на суму 575 000,00грн, №1293 від 09.08.2022 на суму 506 750,00грн, №1417 від 26.08.2022 на суму 936 000,00грн, №1418 від 26.08.2022 на суму 624 000,00грн, №1547 від 14.09.2022 на суму 770 000,00грн, №1548 від 14.09.2022 на суму 720 000,00грн, №1593 від 19.09.2022 на суму 635 910,00грн, №1594 від 19.09.2022 на суму 304 090,00грн, №1700 від 04.10.2022 на суму 984 300,00грн, №1701 від 04.10.2022 на суму 535 500,00грн, №1781 від 14.10.2022 на суму 277 550,00грн, №1782 від 14.10.2022 на суму 332 150,00грн, №1846 від 22.10.2022 на суму 909 500,00грн, №1847 від 22.10.2022 на суму 695 500,00грн, №1919 від 01.11.2022 на суму 486 270,00грн, а також товарно-транспортними накладними: №Р894 від 16.06.2022, №Р895 від 16.06.2022, №Р930 від 21.06.2022, №Р931 від 21.06.2022, №Р1038 від 05.07.2022, №Р1049 від 05.07.2022, №Р1066 від 07.07.2022, №Р1143 від 19.07.2022, №Р1245 від 02.08.2022, №Р1269 від 05.08.2022, №Р1292 від 09.08.2022, №Р1293 від 09.08.2022, №Р1417 від 26.08.2022, №Р1418 від 26.08.2022, №Р1547 від 14.09.2022, №Р1548 від 14.09.2022, №Р1593 від 19.09.2022, №Р1594 від 19.09.2022, №Р1700 від 04.10.2022, №Р1701 від 04.10.2022, №Р1781 від 14.10.2022, №Р1782 від 14.10.2022, №Р1846 від 22.10.2022, №Р1847 від 22.10.2022, №Р1919 від 01.11.2022 (т.1, а.с.25-46, т.2, а.с.70-119). Зазначені накладні та товарно-транспортні накладні містять підписи представників сторін, а їх підписи скріплені печатками товариств.

Отже, поставка позивачем у період з 16.06.2022 по 01.11.2022 товару на суму 17 020 161,50грн на виконання умов договору поставки нафтопродуктів №272 від 01.08.2014 є підставою виникнення у відповідача як покупця, зобов`язання оплатити вказаний товар відповідно до умов договору протягом 1 (одного) робочого дня, з дати здійснення поставки Товару.

За умами п.3.7 договору, грошові кошти, які отримані від Покупця в рамках дії цього Договору, першочергово направляються на погашення заборгованості (у випадку наявності такої) та оплату штрафних санкцій, які застосовуються до Покупця, залишок направляється на оплату вартості Товару.

Згідно з пунктом 3.8 договору, у випадку проведення Покупцем оплати, яка перевищує погоджений між сторонами об`єм партії Товару, сплачені надлишкові кошти зараховуються як передоплата майбутніх поставок, в рамках цього Договору, при цьому з Постачальника не стягуються будь-які проценти за користування грошовими коштами, які отримані в якості передоплати.

Судом враховуються пояснення представника позивача, що з суми проплати 300 000,00грн, яка здійснена 10.06.2022, позивачем за видатковою накладною №894 від 16.06.2022 було зараховано залишок здійсненої проплати в сумі 0,03грн, сума в 299 999,97грн була зарахована в рахунок погашення заборгованості по попередніх поставках.

Також з наданих позивачем документів вбачається, що відповідачем частково проведено оплату поставленого товару на загальну суму 14 620 161,50грн: 01.07.2022 на суму 1 022 350,00грн, 04.07.2022 на суму 354 000,00грн, 05.07.2022 на суму 351 000,00грн, 05.07.2022 на суму 180 000,00грн, 18.07.2022 на суму 354 000,00грн, 18.07.2022 на суму 349 199,00грн, 04.08.2022 на суму 173 600,00грн, 04.08.2022 на суму 897 577,50грн, 05.08.2022 на суму 1 000 000,00грн, 18.08.2022 на суму 597 500,00грн, 18.08.2022 на суму 402 500,00грн, 31.08.2022 на суму 500 000,00грн, 31.08.2022 на суму 803 120,00грн, 19.09.2022 на суму 175 455,00грн, 19.09.2022 на суму 500 000,00грн, 19.09.2022 на суму 242 795,00грн, 19.09.2022 на суму 1 081 750,00грн, 30.09.2022 на суму 1 000 000,00грн, 03.10.2022 на суму 1 000 000,00грн, 18.10.2022 на суму 125 455,00грн, 18.10.2022 на суму 490 000,00грн, 18.10.2022 на суму 384 545,00грн, 21.10.2022 на суму 1 000 000,00грн, 29.12.2022 на суму 200 970,00грн, 29.12.2022 на суму 99 030,00грн, 30.06.2023 на суму 535 315,00грн, 12.07.2023 на суму 200 000,00грн, 31.07.2023 на суму 220 770,00грн, 31.07.2023 на суму 79 230,00грн, 04.08.2023 на суму 200 000,00грн, 31.08.2023 на суму 100 000,00грн (т.2, а.с.239-250).

В порушення умов договору та приписів чинного законодавства, відповідач станом на час звернення позивача з даним позовом, не здійснив розрахунків за поставлений товар в сумі 2 399 999,97грн.

Пунктом 3.5 договору сторони передбачили, що щомісячно сторони підписують акт звірки взаєморозрахунків. Кожна із сторін зобов`язується протягом 3 (трьох) робочих днів з дати отримання від другої сторони Договору акту звірки взаєморозрахунків, підписати його і направити іншій стороні, або протягом того ж терміну направити свої мотивовані зауваження до акту звірки взаєморозрахунків. На першу вимогу Постачальника можуть складатись та підписуватись проміжні акти звірки взаєморозрахунків, які надсилаються шляхом факсимільного зв`язку з одночасним підтвердженням рекомендованим листом протягом 3 (трьох) робочих днів з дати відправлення факсимільним зв`язком.

В матеріалах справи міститься Акт звіряння взаємних розрахунків станом на 08.01.2023, який підписаний без будь-яких зауважень та заперечень уповноваженими особами ТОВ "Технологічна паливна компанія" та ДП "Радомишльське лісомисливське господарство", які відповідають за бухгалтерський облік обох підприємств (т.1, а.с.47). Загальне кінцеве сальдо по дебету за актом від 29.12.2022 року, яке визнано відповідачем на дату складання акта, становить 3 735 314,97грн.

Матеріали справи свідчать про те, що позивач направляв на адресу відповідача претензію №0603-23 від 06.03.2023 з вимогою сплатити заборгованість за договором у розмірі 4 399 405,91грн (т.1, а.с.48-53, докази надіслання - т.1, а.с.54).

В подальшому, позивач повторно направляв на адресу відповідача претензію №31-23 від 31.03.2023 з вимогою сплатити заборгованість за договором у розмірі 4 953 895,82грн (т.1, а.с.55-60, докази надіслання - т.1, а.с.61).

Відповідач відповіді на вказані претензії не надав, заборгованість не погасив.

Нормою ст.525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

На час розгляду справи, відповідач не подав доказів погашення заборгованості в сумі 2 399 999,97грн (17 020 161,50грн-14 620 161,50грн-0,03грн), вимог позивача не спростував. В матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують протилежне.

Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 2 399 999,97грн заборгованості є правомірними, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу, позивач в заяві про уточнення позовних вимог просить стягнути з відповідача 1 480 876,12грн пені, 144 887,33грн 3% річних та 251 091,42грн інфляційних втрат.

Порушенням зобов`язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч.1 ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статі 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За умовами пункту 4.1 договору, у випадку несвоєчасної оплати (не оплати), а також порушення строків виконання п.3.6 цього Договору, Покупець сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період несвоєчасної оплати (не оплати) за кожний день прострочення, від суми невиконаного грошовою зобов`язання.

Стаття 627 Цивільного кодексу України встановлює, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з приписами ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Водночас, відповідно до положень п.7 Прикінцевих та перехідних положень Господарського кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, прийнятої відповідно до ст. 29 Закону України Про захист населення від інфекційних хвороб, на усій території України встановлений карантин з 12 березня 2020 року, який у свою чергу постановами Кабінету Міністрів України неодноразово продовжено.

Отже на час дії установленого на території України карантину строки, визначені статтями 232 Цивільного кодексу України, були продовжені.

Враховуючи те, що сторонами виконувався договір поставки нафтопродуктів №272 від 01.08.2014 у період з 16.06.2022 по 01.11.2023, тобто вже після внесення змін до чинного законодавства, сторони на момент виконання договору розуміли, що строк нарахування пені не буде обмежений нормами ч.6 ст.232 Господарського кодексу України та продовжується на весь період карантину.

Разом з тим, судом враховується, що постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" постановлено відмінити з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Отже, в період з 11.03.2020 по 30.06.2023 на всій території України діяв карантин з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19.

Згідно зі ст.253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

При перевірці здійснених нарахувань (в межах заявленого позивачем періоду) суд встановив, що позивач помилково починав нарахування пені та 3% річних - включаючи день коли у відповідача виник обов`язок сплатити позивачу кошти, тоді як прострочення виконання зобов`язання починається з наступного дня (ст.253 ЦК України).

За несвоєчасне виконання грошового зобов`язання, відповідачу нарахована пеня в загальній сумі 1 480 876,12грн (розрахунок т.3, а.с.47).

Перевіривши проведені позивачем нарахування пені в розмірі 1 480 876,12грн, господарський суд дійшов висновку, що вказану санкцію позивачем нараховано відповідачу виходячи з умов укладеного між сторонами договору. Водночас, при нарахуванні пені позивачем не взято до уваги обмеження нарахування пені, передбачені приписами ч.6 ст.232 ГК України та постанову Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651 про відміну на всій території України карантину з 4 години 00 хвилин 30.06.2023. Зокрема те, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано та вказаний строк продовжується до відміни карантину (30.06.2023). Тобто, за періодами (12.07.2023-31.07.2023, 31.07.2023-04.08.2023, 04.08.2023-31.08.2023, 31.08.2023-10.11.2023) позивачем безпідставно нараховано пеню, а за попередні періоди допущено помилки при нарахуванні пені в частині визначення періодів прострочки виконання зобов`язання.

Зважаючи на викладене, перевіривши за допомогою програми "Ліга:Закон" здійснені позивачем нарахування пені суд встановив, що з врахуванням здійснених відповідачем проплат, обґрунтованим є нарахування пені в сумі 1 051 327,31грн, а саме:

- на заборгованість в сумі 4 035 314,97грн за період з 09.12.2022 по 28.12.2022, сума пені становить 110 556,57грн;

- на заборгованість в сумі 3 735 314,97грн за період з 29.12.2022 по 29.06.2023, сума пені становить 936 387,18грн;

- на заборгованість в сумі 3 199 999,97грн за період з 30.06.2023 по 30.06.2023, сума пені становить 4 383,56грн.

Отже, правомірними та такими, що підлягають задоволенню є вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 1 051 327,31грн. В частині стягнення з відповідача пені в сумі 429 548,81грн (1 480 876,12грн - 1 051 327,31грн = 429 548,81грн) вимоги позивача є безпідставними, а тому у їх задоволенні суд відмовляє.

Розглядаючи питання про правомірність вимог позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних, господарський суд враховує наступне.

У відповідності до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до наведеної норми, позивачем було нараховано до стягнення з відповідача 144 887,33грн 3% річних та 251 091,42грн інфляційних втрат (розрахунок т.3, а.с.42-47).

Враховуючи встановлені судом строки прострочення виконання зобов`язання, перевіривши здійснені позивачем нарахування, з огляду на встановлені вище обставини щодо сплачених відповідачем сум, господарський суд встановив, що обґрунтованими є вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 136 324,69грн, нарахованих:

- на заборгованість в сумі 1 725 548,97грн за період з 18.06.2022 по 22.06.2022, сума 3% річних становить 709,13грн;

- на заборгованість в сумі 2 610 548,97грн за період з 23.06.2022 по 30.06.2022, сума 3% річних становить 1 716,53грн;

- на заборгованість в сумі 1 588 198,97грн за період з 01.07.2022 по 03.07.2022, сума 3% річних становить 391,61грн;

- на заборгованість в сумі 2 234 198,97грн за період з 04.07.2022 по 04.07.2022, сума 3% річних становить 101,44грн;

- на заборгованість в сумі 703 198,97грн за період з 05.07.2022 по 07.07.2022, сума 3% річних становить 173,39грн;

- на заборгованість в сумі 1 600 776,47грн за період з 08.07.2022 по 09.07.2022, сума 3% річних становить 263,14грн;

- на заборгованість в сумі 2 371 876,47грн за період з 10.07.2022 по 17.07.2022, сума 3% річних становить 1 559,59грн;

- на заборгованість в сумі 1 668 677,47грн за період з 18.07.2022 по 21.07.2022, сума 3% річних становить 548,61грн;

- на заборгованість в сумі 3 071 177,47грн за період з 22.07.2022 по 03.08.2022, сума 3% річних становить 3 281,53грн;

- на заборгованість в сумі 2 742 794,97грн за період з 04.08.2022 по 04.08.2022, сума 3% річних становить 225,44грн;

- на заборгованість в сумі 1 742 794,97грн за період з 05.08.2022 по 07.08.2022, сума 3% річних становить 429,73грн;

- на заборгованість в сумі 3 045 914,97грн за період з 08.08.2022 по 11.08.2022, сума 3% річних становить 1 001,40грн;

- на заборгованість в сумі 4 127 664,97грн за період з 12.08.2022 по 17.08.2022, сума 3% річних становить 2 035,56грн;

- на заборгованість в сумі 3 127 664,97грн за період з 18.08.2022 по 28.08.2022, сума 3% річних становить 2 827,75грн;

- на заборгованість в сумі 4 687 664,97грн за період з 29.08.2022 по 30.08.2022, сума 3% річних становить 770,58грн;

- на заборгованість в сумі 3 384 544,97грн за період з 31.08.2022 по 16.09.2022, сума 3% річних становить 4 729,09грн;

- на заборгованість в сумі 4 874 544,97грн за період з 17.09.2022 по 18.09.2022, сума 3% річних становить 801,30грн;

- на заборгованість в сумі 2 874 544,97грн за період з 19.09.2022 по 21.09.2022, сума 3% річних становить 708,79грн;

- на заборгованість в сумі 3 814 544,97грн за період з 22.09.2022 по 29.09.2022, сума 3% річних становить 2 508,19грн;

- на заборгованість в сумі 2 814 544,97грн за період з 30.09.2022 по 02.10.2022, сума 3% річних становить 694,00грн;

- на заборгованість в сумі 1 814 544,97грн за період з 03.10.2022 по 06.10.2022, сума 3% річних становить 596,56грн;

- на заборгованість в сумі 3 334 344,97грн за період з 07.10.2022 по 16.10.2022, сума 3% річних становить 2 740,56грн;

- на заборгованість в сумі 3 944 044,97грн за період з 17.10.2022 по 17.10.2022, сума 3% річних становить 324,17грн;

- на заборгованість в сумі 2 944 044,97грн за період з 18.10.2022 по 20.10.2022, сума 3% річних становить 725,93грн;

- на заборгованість в сумі 1 944 044,97грн за період з 21.10.2022 по 24.10.2022, сума 3% річних становить 639,14грн;

- на заборгованість в сумі 3 549 044,97грн за період з 25.10.2022 по 03.11.2022, сума 3% річних становить 2 917,02грн;

- на заборгованість в сумі 4 035 314,97грн за період з 04.11.2022 по 28.12.2022, сума 3% річних становить 18 241,83грн;

- на заборгованість в сумі 3 735 314,97грн за період з 29.12.2022 по 29.06.2023, сума 3% річних становить 56 183,23грн;

- на заборгованість в сумі 3 199 999,97грн за період з 30.06.2023 по 11.07.2023, сума 3% річних становить 3 156,16грн;

- на заборгованість в сумі 2 999 999,97грн за період з 12.07.2023 по 30.07.2023, сума 3% річних становить 4 684,93грн;

- на заборгованість в сумі 2 699 999,97грн за період з 31.07.2023 по 03.08.2023, сума 3% річних становить 887,67грн;

- на заборгованість в сумі 2 499 999,97грн за період з 04.08.2023 по 30.08.2023, сума 3% річних становить 5 547,95грн;

- на заборгованість в сумі 2 399 999,97грн за період з 31.08.2023 по 10.11.2023, сума 3% річних становить 14 202,74грн.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 136 324,69грн підлягають задоволенню. В частині вимог про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 8 562,64грн (144 887,33грн - 136 324,69грн = 8 562,64грн) вимоги позивача є безпідставними, а тому у їх задоволенні суд відмовляє.

Перевіривши проведені позивачем нарахування інфляційних втрат, суд вважає їх обґрунтованими, заявленими відповідно до вимог чинного законодавства, а тому вимоги позивача про стягнення інфляційних втрат в сумі 251 091,42грн є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Як визначає ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.74 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З врахуванням вищевикладеного, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 2 399 999,97грн основного боргу, 1 051 327,31грн пені, 136 324,69грн 3% річних та 251 091,42грн інфляційних втрат обґрунтовані, заявлені відповідно до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, наявними в матеріалах справи та підлягають задоволенню. У позові в частині стягнення 429 548,81грн пені та 8 562,64грн 3% річних суд відмовляє.

Судові витрати за результатами розгляду справи.

Згідно з ч. 1, 2, ст.123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст.129 ГПК України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (01601, м.Київ, вул. Руставелі Шота, буд. 9-А; ідентифікаційний код 44768034) в особі філії "Радомишльське лісомисливське господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (12201, Житомирська область, Житомирський район, м.Радомишль, вул. Київська, буд.6; ідентифікаційний код 45040111) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Технологічна паливна компанія" (03022, м. Київ, вул.Васильківська, буд.100-А; ідентифікаційний код 39102316):

- 2 399 999,97грн основного боргу,

- 1 051 327,31грн пені,

- 136 324,69грн 3% річних,

- 251 091,42грн інфляційних втрат,

- 27 581,15грн витрат по сплаті судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено: 18.12.23

Суддя Кравець С.Г.

Друк. :

1 - до справи,

2 - представнику позивача (рек.) та на ел.пошту: ІНФОРМАЦІЯ_1,

3 - відповідачу (філія) через систему "Електронний суд" код ЄДРПОУ 45040111,

4 - відповідачу ДСГП "Ліси України" ( 01601, м. Київ, вул. Руставелі Шота, буд. 9А) (рек.), код ЄДРПОУ 44768034,

5 - представнику відповідача на ел. пошту: zt_kodex@ukr.net