Рішення

від 12.12.2023 по справі 906/1128/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" грудня 2023 р. м. Житомир Справа № 906/1128/23

Господарський суд Житомирської області у складі: судді Кравець С.Г.

секретаря судового засідання: Круглецької А.І.

за участю представників сторін:

від позивачів-1,2: не з`явились,

від відповідача: не з`явився,

від третьої особи на стороні відповідача: не з`явився,

прокурор: Ревелюк Т.О. - службове посвідчення №071187 від 01.03.2023,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Керівника Коростенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі

1) Малинської міської ради

2) Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна компанія Фадко"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на

стороні відповідача - ОСОБА_1 ,

про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння.

Процесуальні дії по справі.

Керівник Коростенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Малинської міської ради та Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна компанія Фадко", в якому просить витребувати з чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна компанія Фадко" на користь територіальної громади в особі Малинської міської ради Коростенського району Житомирської області земельну ділянку кадастровий номер 1823487800:01:002:0380, загальною площею 2 га, що знаходяться на території Українківського старостинського округу Малинської міської ради Коростенського району Житомирської області.

Ухвалою суду від 28.08.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 25.09.2023; залучено до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 .

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 25.09.2023 відкладено підготовче засідання на 23.10.2023.

Ухвалою суду від 23.10.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу №906/1128/23 до судового розгляду по суті на 16.11.2023.

У судовому засіданні 16.11.2023 при розгляді справи по суті, оголошено перерву до 12.12.2023 до 15:00, про що зазначено в протоколі судового засідання від 16.11.2023.

Ухвалою суду від 16.11.2023 повідомлено Малинську міську раду, Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області, Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародна компанія Фадко", третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 про те, що у судовому засіданні 16.11.2023 при розгляді справи по суті оголошено перерву до 12.12.2023.

В судовому засіданні при розгляді справи по суті прокурор позовні вимоги підтримала та просила позов задовольнити з підстав, наведених у ньому (а.с.1-13).

Позивачі своїх представників в судове засідання 12.12.2023 не направили, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, про що свідчать довідки про доставку електронних листів через підсистему "Електронний Суд" (а.с.120 -120 на звороті).

Позивач-1 в заяві №204 від 18.09.2023 просив розгляд справи здійснювати без участі його представника, зазначає, що позовні вимоги керівника прокуратури підтримує в повному обсязі (а.с.77).

Позивач-2 в поясненнях від 04.09.2023 позовні вимог підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити (а.с.69-71).

Третя особа свого представника в судове засідання 12.12.2023 не направила, хоча про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, про що свідчить реєстр відправлень рекомендованої кореспонденції від 17.11.2023 (штрихкодовий ідентифікатор поштового відправлення - 0600234012620) (а.с.123). Поштове відправлення про направлення третій особі копії вказаної ухвали згідно відомостей з офіційного сайту "Укрпошта" про відстеження поштового відправлення (за номером ідентифікатора 0600234012620) вручено особисто 24.11.2023 (а.с.124).

Відповідач свого представника в судове засідання 12.12.2023 не направив, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчить реєстр відправки рекомендованої кореспонденції від 17.11.2023, список №21331 згрупованих поштових відправлень листів та витяг з сайту "Укрпошта" за трекінгом №0600234012611 (а.с.123, 125).

Частиною 1 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" передбачено, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Відповідно до п.п. 4, 5 ч.6 ст.242 ГПК України, днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За змістом п.116 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009р №270 (зі змінами), у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою у порядку, визначеному у пунктах 99, 99-1, 99-2, 106 та 114 цих Правил, із зазначенням причини невручення.

В п.99-2 вказаних Правил передбачено, що рекомендовані поштові відправлення з позначкою "Судова повістка", адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку робить позначку адресат відсутній за вказаною адресою, яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду.

Судом здійснено запит на отримання відомостей з офіційного сайту Укрпошта про відстеження поштового відправлення згідно з яким встановлено, що відправлення за трек-номером ідентифікатора 0600234012611 (надіслана на юридичну адресу відповідача копія ухвали суду від 16.11.2023) не вручене під час доставки: інші причини, що підтверджується реєстром на відправку рекомендованої з повідомленням кореспонденції та витягом з сайту "Укрпошта" (а.с.125).

Відповідно до частин 3,7 статті 120 ГПК України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Отже, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії (Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного суду від 28.01.2019 у справі №915/1015/16).

Крім того, з метою повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи на офіційному сайті Господарського суду Житомирської області на веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://court.gov.ua/ 17.11.2023 було розмішено оголошення про призначення розгляду по суті справи №906/1128/23 на 12.12.2023 о 15:00 (а.с.122).

Окрім того, забезпечує відкритий безоплатний та цілодобовий доступ на офіційному веб-порталі судової влади України до внесених до такого реєстру судових рішень.

Слід врахувати, що відповідач зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання та в розумні інтервали часу - вживати заходів, щоб дізнатись про стан розгляду справи. Вищезазначені положення у сукупності зобов`язують відповідача до активної ролі в судовому розгляді справи для забезпечення найкоротшого строку вирішення спору та усунення обставин, що призводять до затягування господарського процесу.

У справі "Пономарьов проти України" Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" від 07.07.1989 р.).

Згідно з частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд констатує, що ним було виконано норми Господарського процесуального кодексу України стосовно належного повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи, проте своїми процесуальними правами відповідач не скористався, явки представника в судові засідання не забезпечив, причин неявки не повідомляв, відзиву не подав. Враховуючи належне повідомлення відповідача про дату судового засідання, достатність документів наявних у матеріалах справи для вирішення спору по суті, суд не вважає відсутність представника відповідача в судовому засіданні перешкодою для вирішення спору по суті, а тому дійшов висновку про розгляду справи за наявними у ній матеріалами.

З огляду на те, що неявка в засідання суду позивачів, відповідача, третьої особи, не перешкоджають розгляду справи, господарський суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно з ч.9 ст.165 ГПК України та ч.2 ст.178 ГПК України.

В судовому засіданні 12.12.2023 оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

07.09.2015 ОСОБА_1 звернулась до ПП "Костопільземпроект" з заявою від 07.09.2015 в якій просила виготовити проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність загальною площею 1,3475га для ведення особистого селянського господарства на території Гутянської сільської ради в с.Гута, Костопільського району, Рівненської області відповідно до рішення Гутянської сільської ради №231 від 26 травня 2015 року (а.с.48).

11.12.2015 Гутянська сільська рада рішенням №10 "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність" затвердила проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність гр. ОСОБА_1 загальною площею 1,1334га, для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення Гутянської сільської ради в с.Гута Костопільського району Рівненської області, а саме:

- 0,2141 га - кадастровий номер 5623481201:01:002:0207;

- 1,1334 га - кадастровий номер 5623481201:01:001:0153.

Вказаним рішенням передано безоплатно гр. ОСОБА_1 у приватну власність земельну ділянку площею 1,1334 га, для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення Гутянської сільської ради (а.с.49).

18.06.2017 гр. ОСОБА_1 звернулась до ПП "ОК`ленд" з заявою, в якій просила розробити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.47). У вказаній заяві також зазначено, що при виконанні робіт заявник просила межові знаки встановленого зразка не встановлювати; рішення Українківської сільської ради від 03.03.2017 14 сесії 7 скликання додано до вказаної заяви.

28.02.2017 гр. ОСОБА_1 звернулась до Українківського сільського голови з заявою, в якій просила надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 2,0000 га у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.46).

28.02.2017 гр. ОСОБА_1 звернулась до Українківського сільського голови з заявою, в якій просила затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0000 га у власність гр. ОСОБА_1 кадастровий номер: 23487800:01:002:0380 для ведення особистого селянського господарства за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.45).

21.03.2018 Українківська сільська рада рішенням "Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність" затвердила проекти землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок, зокрема п.2.3: гр. ОСОБА_1 площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_1 . Цим рішенням вирішено передано у власність гр. ОСОБА_1 земельну ділянку в межах населеного пункту АДРЕСА_1 для ведення особистого селянського господарства площею 2,0 га (кадастровий номер 1823487800:01:002:0380) (а.с.44).

З наявних в матеріалах справи інформаційних довідок Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна №342706796 від 14.08.2023 та №342706368 від 14.08.2023 вбачається, що за гр. ОСОБА_1 на підставі рішення Гутянської сільської ради №10 від 11.12.2015 було зареєстровано 05.04.2016 право власності за земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 1,1334 га з кадастровим номером 5623481201:01:001:0153; на підставі рішення Українківської сільської ради від 21.03.2018 було зареєстровано 15.02.2019 право власності за земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства площею 2га з кадастровим номером 1823487800:01:002:0380 (а.с.24-30).

15.02.2019 між ОСОБА_1 (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Міжнародна компанія Фадко" (покупець) було укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки, за умовами пункту 1.1 якого, продавець передає у власність, а покупець приймає і зобов`язується оплатити на нижчевикладених умовах земельну ділянку, кадастровий номер 1823487800:01:002:0380, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та належить продавцю на праві приватної власності (а.с.52-57).

Пунктом 1.2 договору передбачено, що площа земельної ділянки, що відчужується складає 2,0000 (два) гектара, яка виділена в натурі та закріплена межовими знаками.

Земельна ділянка, що відчуджується належить продавцю на підставі рішення Українківської сільської ради Малинського району Житомирської області (20 сесія сьомого скликання) від 21 березня 2018 року та згідно даних, вказаних у Витязі з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, виданого Гальченко Т.Г., приватним нотаріусом Малинського районного нотаріального округу Житомирської області 07 травня 2018 року, індексний номер витягу: 123119022; реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1547367318234, номер запису про право власності: 26040599.

За умовами пункту 1.3 договору, цільове призначення земельної ділянки: для ведення особистого селянського господарства.

Згідно з рішенням Малинської міської ради від 11.12.2020 №17 "Про реорганізацію та утворення комісії з реорганізації сільських та селищної рад шляхом приєднання до Малинської міської ради" реорганізовано, у тому числі, Українківську сільську раду (ЄДРПОУ 04346468) шляхом приєднання до Малинської міської ради та останню визначено правонаступником всього майна, прав та обов`язків Українківської сільської ради (ЄДРПОУ 04346468) (а.с.36-43).

За вказаних обставин, Керівник Коростенської окружної прокуратури в особі Малинської міської ради та Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна компанія Фадко", в якому просить витребувати з чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна компанія Фадко" на користь територіальної громади в особі Малинської міської ради Коростенського району Житомирської області земельну ділянку кадастровий номер 1823487800:01:002:0380, загальною площею 2 га, що знаходяться на території Українківського старостинського округу Малинської міської ради Коростенського району Житомирської області.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Частиною 1 статті 4 ГПК України визначено право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Згідно ч.3 ст.4 ГПК України, до господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до ч.1 ст.5 ГПК України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Згідно ч.2 ст.2 Цивільного кодексу України одним з учасників цивільних відносин є держава Україна, яка відповідно до статей 167, 170 ЦК України набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом, та діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п.3 ч.1ст.131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

За приписами ч.ч.3-5 ст.53 ГПК України, у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

За ч.4ст.53 ГПК Українипрокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Повноваження прокуратури на здійснення функції представництва інтересів держави в суді нормативно встановленіст.131-1 Конституції України, п.2 ч.1ст.2 Закону України "Про прокуратуру"та деталізуютьсяст. 23 цього ж Закону.

Частиною 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру"визначено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором в суді.

Частиною 6статті 23 Закону України "Про прокуратуру"передбачено, що під час здійснення представництва інтересів держави в суді прокурор, серед іншого, має право звертатися до суду з позовом в порядку, передбаченому процесуальним законом.

Зі змісту цієї норми Закону слідує, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або ж у разі відсутності такого органу.

Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює його неналежно.

"Нездійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав.

У постанові від 26.05.2020 №912/2385/18 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновків, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченогост. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Судом встановлено, що позовну заяву прокурором подано в інтересах держави в особі Малинської міської ради та Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області.

У позовній заяві прокурор зазначив, що Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань організовує та здійснює державний нагляд (контроль): за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності, у тому числі за: проведенням землеустрою, виконанням заходів, передбачених проектами землеустрою, зокрема за дотриманням власниками та користувачами земельних ділянок вимог, визначених у проектах землеустрою; дотриманням порядку визначення та відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва. Зазначив, що позивачем у вказаному випадку згідно чинного законодавства є Малинська міська рада Коростенського району Житомирської області, на території якої розташовані спірні земельні ділянки сільськогосподарського призначення, та яка згідно чинного законодавства наділена повноваженнями звертатися до суду на захист інтересів держави у спірних правовідносинах.

Предметом розгляду даної справи є витребування з чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна компанія Фадко" на користь територіальної громади в особі Малинської міської ради Коростенського району Житомирської області земельної ділянки кадастровий номер 1823487800:01:002:0380, загальною площею 2 га, що знаходяться на території Українківського старостинського округу Малинської міської ради Коростенського району Житомирської області.

Частиною 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень.

Судом встановлено, що Коростенська окружна прокуратура зверталася до Малинської міської ради з повідомленням №52-88-1818вих.23 від 03.05.2022 в порядку статті 23 Закону України "Про прокуратуру", в якому зазначала про виявлення того факту, що гр. ОСОБА_1 в незаконний спосіб набула право на земельну ділянку з кадастровим номером 1823487800:01:002:0380, загальною площею 2 га, що знаходяться на території Українківського старостинського округу Малинської міської ради Коростенського району Житомирської області, оскільки до отримання цієї земельної ділянки 05.04.2016 безоплатно отримала право власності на земельну ділянку кадастровий номер 5623481201:001:0153 площею 1,1334га для ведення особистого селянського господарства на території Гутянської сільської ради Костопільського району Рівненської області. У зв`язку з цим прокуратура вказувала про наявність підстав для здійснення представництва інтересів держави в особі Малинської міської ради у справі про витребування вказаної земельної ділянки з чужого незаконного володіння та скасування реєстрації права в Державному реєстрі речових прав та просила терміново повідомити про вжиті Малинською міською радою заходи щодо захисту порушеного права територіальної громади на землю шляхом звернення з позовом про скасування державної реєстрації та витребування земельних ділянок з чужого незаконного володіння (а.с.61-63).

Малинська міська рада в листі №515/03-25 від 06.05.2022 (на 52-88-1818вих.23 від 03.05.2022), адресованому Коростенській окружній прокуратурі, повідомила, що Малинська міська рада Житомирської області не зверталася з позовом до суду про витребування земельної ділянки (кадастровий номер 1823487800:01:002:0380, загальною площею 2,0000 га, що знаходиться на території бувшої Українківської сільської ради та перебуває у власності гр. Є.Д.Сокот) з чужого незаконного володіння та скасування реєстрації права в Державному реєстрі речових прав. З метою захисту порушеного права територіальної громади на землю рада просила розглянути питання щодо представництва Коростенською окружною прокуратурою інтересів держави в особі Малинської міської ради у справі про скасування державної реєстрації та витребування вище зазначеної земельної ділянки з чужого незаконного володіння.

Таким чином, прокуратурою дотримано вимоги ч.4ст.23 Закону України "Про прокуратуру" в частині звернення з позовом у даній справі для захисту інтересів держави в особі Малинської міської ради.

Водночас, в матеріалах справи відсутнє повідомлення прокуратури, яке було б направлено іншому позивачу в інтересах якого прокурор звернувся з позовом у даній справі, а саме Головному управлінню Держгеокадастру у Житомирській області.

Отже прокурором, в порушення приписів ч.4ст.23 Закону України "Про прокуратуру", не було дотримано процедури звернення з позовом у даній справі для захисту інтересів держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області.

Таким чином, не запропонувавши уповноваженому органу - Головному управлінню Держгеокадастру у Житомирській області самостійно вжити заходи для усунення виявленого порушення, керівник Коростенської окружної прокуратури звернувся з позовом до суду в його інтересах, при цьому не обґрунтував невідкладність такого звернення.

Вищевказане свідчить про те, що прокурором не була надана можливість позивачу - Головному управлінню Держгеокадастру у Житомирській області дізнатись про ситуацію, відреагувати на ймовірні порушення інтересів держави, зокрема шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову, чи вчинення інших дій для вирішення ситуації або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність порушення чи небажання вживати заходів самостійно.

За наведеного суд дійшов висновку, що прокурор не підтвердив правових підстав для представництва, не дотримався передбаченої законом процедури звернення з позовом та, відповідно, не має процесуальної дієздатності на подання позову з вимогами про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння в частині звернення з позовом в особі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області.

У постанові Верховного Суду від 05.11.2020 у справі №910/21377/17 зазначено, що обставини дотримання прокурором процедури, встановленої ч.ч. 3,4ст.23 Закону України "Про прокуратуру", яка повинна передувати зверненню до суду з відповідним позовом, підлягають з`ясуванню судом незалежно від того, чи має місце факт порушення інтересів держави у конкретних правовідносинах, оскільки відповідно до положень ст.ст.53, 174 ГПК Українинедотримання такої процедури унеможливлює розгляд заявленого прокурором позову по суті.

У той же час, господарський суд зазначає, що відповідний уповноважений орган держави, виконуючи свої функції, не позбавлений можливості самостійно звернутись до суду з метою захисту інтересів держави.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 вказала, якщо суд після відкриття провадження у справі з урахуванням наведених учасниками справи аргументів та наданих доказів установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді, суд залишає позовну заяву, подану прокурором в інтересах держави в особі компетентного органу, без розгляду відповідно до положень пункту 2 частини першоїстатті 226 ГПК України.

З огляду на встановлене господарський суд, приходить до висновку про залишення без розгляду позову в частині звернення прокуратури з позовом в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області на підставі п.2 ч. 1ст.226 ГПК України.

Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцією та законами України (частина друга статті 19 Конституції України).

Частинами першою, другою статті 78 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) визначено, що право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Відповідно до статті 80 ЗК України суб`єктами права власності на землю є:

а) громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності;

б) територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності;

в) держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, - на землі державної власності.

Частиною 1статті 81 ЗК України передбачено, що громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Відповідно до пункту "а" частини третьої статті 22 ЗК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.

Згідно з пунктом "в" частини третьої, частиною четвертою статті 116 ЗК України безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом. Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

За змістом пункту «б» частини першої статті 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства в розмірі не більше 2,0 га.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами, погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та повноваження органів виконавчої влади в частині погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок регулюється статтями118,186-1 ЗК України.

Звертаючись до суду з цим позовом, прокурор Коростенської окружної прокуратури просить витребувати з чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна компанія Фадко" на користь територіальної громади в особі Малинської міської ради Коростенського району Житомирської області земельну ділянку кадастровий номер 1823487800:01:002:0380, загальною площею 2 га, що знаходяться на території Українківського старостинського округу Малинської міської ради Коростенського району Житомирської області, з посиланням на те, що останнє набуло її у власність незаконно, оскільки гр. ОСОБА_1 повторно використала право на безоплатне отримання земельної ділянки у власність для даного виду використання за договором купівлі-продажу її відчужила ТОВ "Міжнародна компанія Фадко".

Відповідно до частин другої третьої статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина 1статті 5 ГПК України).

Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частин першої, другої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен встановити, чи були порушені, не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси особи, і залежно від встановленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або про відмову в їх задоволенні.

Згідно з висновком Верховного Суду України, викладеним в постанові від 17 грудня 2014 року у справі № 6-140цс14, захист порушених прав особи, що вважає себе власником майна, яке було неодноразово відчужене, можливий шляхом пред`явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями387та388 ЦК України.

Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (стаття 387 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений. У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно (принцип реєстраційного підтвердження володіння нерухомістю).

Однією з підстав державної реєстрації права власності на нерухоме майно є рішення суду, яке набрало законної сили, щодо права власності на це майно (пункт 9 частини першої статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"). Рішення суду про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння є таким рішенням і передбачає внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

У разі задоволення позовної вимоги про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння суд витребовує таке майно на користь позивача, а не зобов`язує відповідача повернути це майно власникові. Таке рішення суду є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за відповідачем.

Можливість власника реалізувати його право витребувати майно від добросовісного набувача згідно зі статтею 388 ЦК України залежить від того, на якій підставі добросовісний набувач набув це майно у власність, а у разі набуття його за оплатним договором - також від того, як саме майно вибуло з володіння власника чи особи, якій власник це майно передав у володіння. Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках (частина 3статті 388 ЦК України). Коло підстав, за яких власник має право витребувати майно від добросовісного набувача, є вичерпним (частини перша-третястатті 388 ЦК України).

Задоволення вимоги про витребування нерухомого майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів статей387і388 ЦК України, є неефективними.

Власник з дотриманням вимог статей387і388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника.

Такі правові висновки наведені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (провадження № 14-208цс18).

Суд зазначає, що подання ОСОБА_1 двох заяв про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, а в подальшому подання проектів землеустрою щодо відведення у власність земельних ділянок з кадастровими номерами 5623481201:01:001:0153 та 23487800:01:002:0380, не може свідчити про добросовісність останньої під час проходження процедури безоплатної передачі земельної ділянки у власність.

Матеріалами справи підтверджується, що на момент прийняття Українківською сільською радою рішення від 21.03.2018 "Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність" громадянці ОСОБА_1 вже було передано земельну ділянку з кадастровим номером 5623481201:01:001:0153, що в силу приписів ч.4 ст.116 Земельного кодексу України слугувало самостійною окремою підставою для відмови у затвердженні поданого проекту землеустрою та відмови у наданні гр. ОСОБА_1 земельної ділянки (кадастровий номер 23487800:01:002:0380) для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Українківського старостинського округу Малинської міської ради Коростенського району Житомирської області, у приватну власність безкоштовно.

Таким чином, на переконання суду, у даному випадку мала місце саме повторна безоплатна передача земельної ділянки одного виду використання за відповідним рішенням Українківської сільської ради, що прямо суперечить вищенаведеним приписам ч. 4ст. 116 ЗК України.

При цьому, ОСОБА_1 в день реєстрації права власності на земельну ділянку на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 15.02.2019 відчужила вказану земельну ділянку на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна компанія Фадко", якому вказана земельна ділянка на даний час належить на праві власності.

Враховуючи, що спірна земельна ділянка вибула з володіння власника - територіальної громади поза її волею, на підставі незаконного рішення Українківської сільської ради, а ОСОБА_1 , не маючи на це права, здійснила відчуження спірної земельної ділянки Товариству з обмеженою відповідальністю "Міжнародна компанія Фадко", господарський суд дійшов висновку про те, що відновлення права Малинської міської ради на земельну ділянку необхідно здійснювати шляхом її витребування від добросовісного набувача, яким є ТОВ "Міжнародна компанія Фадко".

Суд зазначає, що у цьому конкретному випадку за обставин цієї справи витребування майна є законним, пропорційним та виправданими заходом, переслідує легітимну мету та є необхідним у демократичному суспільстві, а тому не є таким, що порушує статтю 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

При цьому слід приймати до уваги, що цивільне законодавство передбачає як право витребування майна його власником (статті 387, 388 ЦК України) так і визначає правові наслідки вилучення товару у покупця на користь третьої особи, на підставах, що виникли до його продажу, зокрема і право на відшкодування саме продавцем покупцю завданих збитків (стаття 661 ЦК України), на що має право і відповідач пред`явивши відповідний позов.

Господарський суд також зауважує, що за обставин цієї справи, безпідставно набувши право власності на спірну земельну ділянку, гр. ОСОБА_1 без відома та волі територіальної громади в день набуття права власності на неї відчужила її Товариству з обмеженою відповідальністю "Міжнародна компанія Фадко", за умов, які мали б викликати сумнів у останнього, яке проявивши розумну обачність, ознайомившись зі змістом документів, що підтверджують право власності відчужувача на цю земельну ділянку, і за необхідності отримавши правову допомогу, мало б зважити на такі обставини при укладенні правочину купівлі-продажу земельної ділянки, а тому не можна вважати, що за таких обставин мало місце порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Задоволення вимоги про витребування нерухомого майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника.

З урахуванням викладеного, у даному випадку витребування спірної земельної ділянки із володіння відповідача на підставі приписів ст. 388 ЦК України здійснюється в зв`язку з порушенням вимог Земельного кодексу України при безоплатній передачі спірної земельної ділянки у власність фізичній особі та, відповідно, у зв`язку з вибуттям спірної земельної ділянки з кадастровим номером 23487800:01:002:0380 з володіння поза волею власника.

Як визначає ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.74 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За змістом статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Виходячи з наведеного, суд вважає обґрунтованою, доведеною та не спростованою відповідачем вимогу прокурора про витребування із незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна компанія Фадко" на користь територіальної громади в особі Малинської міської ради Коростенського району Житомирської області земельної ділянки кадастровий номер 1823487800:01:002:0380, загальною площею 2 га, що знаходяться на території Українківського старостинського округу Малинської міської ради Коростенського району Житомирської області. Відповідно, позов підлягає задоволенню.

Судові витрати за результатами розгляду справи.

Витрати по сплаті судового збору в частині заявленого позову Керівника Коростенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Малинської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна компанія Фадко" про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння в сумі 2684,00грн, відповідно до ст.129 ГПК України, покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю "Міжнародна компанія Фадко".

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов Керівника Коростенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна компанія Фадко" про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння залишити без розгляду.

2. Позов Керівника Коростенської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Малинської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна компанія Фадко" про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння - задовольнити.

3. Витребувати з чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна компанія Фадко" (код ЄДРПОУ 42406447) на користь територіальної громади в особі Малинської міської ради Коростенського району Житомирської області земельну ділянку кадастровий номер 1823487800:01:002:0380, загальною площею 2 га, що знаходяться на території Українківського старостинського округу Малинської міської ради Коростенського району Житомирської області.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародна компанія Фадко" (01001,м.Київ,вулиця Хрещатик,буд.29, офіс 49; ідентифікаційний код 42406447) на користь Житомирської обласної прокуратури (10002, м.Житомир, вул.Святослава Ріхтера,11, ідентифікаційний код 02909950):

- 2684,00грн витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено: 18.12.23

Суддя Кравець С.Г.

Друк:

1 - в справу,

2 - позивачу - 1 - через систему "Електронний суд",

3 - позивачу - 2 - через систему "Електронний суд",

4 - відповідачу - код ЄДРПОУ 42406447 (рек.),

5 - третій особі ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) (рек.),

6 - Коростенській окружній прокуратурі - через систему "Електронний суд"

7 - Житомирській обласній прокуратурі на електронну пошту: prokzt@zhit.gp.gov.ua.