Рішення

від 13.12.2023 по справі 910/16210/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" грудня 2023 р. м. Житомир Справа № 910/16210/23

Господарський суд Житомирської області у складі судді Прядко О.В.,

за участю секретаря судового засідання: Толстокарової І.С.,

за участю представників сторін:

від позивача: Заруцька І.В., витяг з ЄДР;

від відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Рівненській та Житомирській областях

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСТ ГРУПП"

про стягнення 56279,86 грн

Процесуальні дії по справі.

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДСТ ГРУПП» про стягнення заборгованості у розмірі 56279,86 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору оренди нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності, №86-у від 14.06.2021 в частині сплати орендної плати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.10.2023 постановлено направити матеріали позовної заяви Регіонального відділення Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДСТ ГРУПП» про стягнення заборгованості у розмірі 56 279 грн. 86 коп. за виключною підсудністю до Господарського суду Житомирської області.

13.11.2023 матеріали позовної заяви у справі №910/16210/23 надійшли до Господарського суду Житомирської області та, відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.11.2023, передані для розгляду судді Прядко О.В.

Ухвалою господарського суду від 15.11.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 13.12.2023.

Відповідач повноважного представника у судове засідання не направив, будь-яких заяв із зазначенням поважних причин неявки останнього суду не надсилав, правом подання відзиву на позову заяву не скористався, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином шляхом надіслання копії ухвали суду за місцезнаходженням ТОВ "ДСТ ГРУПП", зазначеним у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, та на повідомлену позивачем адресу електронної пошти (а.с.47 на звороті)

01.12.2023 до суду повернулася без вручення надіслана ТОВ "ДСТ ГРУПП" копія ухвали від 15.11.2023 про відкриття провадження у справі №910/16210/23 з відміткою відділення поштового зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.48-50).

Відповідно до ч.6 ст.242 ГПК України, днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Суд зазначає, що заяв про зміну місцезнаходження відповідача, відповідно до ч.7 ст.120 ГПК України, під час розгляду справи не надходило.

Суд констатує, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі №911/3142/19, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19).

У разі, якщо копію прийнятого судового рішення (ухвали, постанови, рішення) направлено судом листом за належною поштовою адресою, тобто повідомленою суду учасником справи, і повернено підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання чи закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про прийняте судове рішення (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №923/1432/15).

Верховний Суд у постанові від 10.05.2023 у справі №755/17944/18 вказав, що довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

З огляду на викладене, неперебування відповідача за місцем його державної реєстрації чи небажання отримати поштову кореспонденцію не є перешкодою для розгляду справи судом за наявними матеріалами і не свідчить про порушення норм процесуального права саме зі сторони суду.

Окрім того, суд враховує, що відповідач не був позбавлений права та об`єктивної можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою від 15.11.2023 у справі №910/16210/23 в Єдиному державному реєстрі судових рішень, відповідно до Закону України "Про доступ до судових рішень", а також з інформацією про розгляд даної справи на офіційному вебсайті Господарського суду Житомирської області в мережі "Інтернет".

З огляду на те, що явка учасників справи в судове засідання обов`язковою не визнавалась, а неявка представника відповідача та неподання ним відзиву не перешкоджають розгляду справи, враховуючи приписи ст.ст.248, 252 ГПК України про строки та особливості розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з метою недопущення невиправданого затягування судового процесу господарський суд, відповідно до ч.9 ст.165, ст.202 ГПК України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Представник позивача підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.

У засіданні 13.12.2023 проголошено вступну та резолютивну частини рішення, відповідно до ст.240 ГПК України.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов`язань зі сплати орендної плати за договором оренди нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності, №86-у від 14.06.2021.

Відповідач процесуальним правом подання відзиву на позовну заяву не скористався, будь-яких заперечень щодо викладених у позовній заяві обставин не повідомив, власного контррозрахунку суду не надав.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

14.06.2021 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Рівненській та Житомирській областях (орендодавець) та ТОВ «ДСТ ГРУПП» (орендар) укладено договір №86-у оренди нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності (далі - договір), який складається з розділу I.Змінювані умови договору (далі - Умови) та розділу II.Незмінювані умови договору (далі - розділ ІІ) (а.с.5-10).

Відповідно до п.1.1 розділу ІІ договору, орендодавець і балансоутримувач передають, а орендар приймає у строкове платне користування нерухоме майно - адміністративну будівлю з гаражем площею 153,9 кв.м., в тому числі адміністративну будівлю площею 83,6 кв.м. та гараж площею 70,3 кв.м., за адресою: м.Житомир, вул.Покровська, 122, вартість якого становить 378681,65 грн без ПДВ станом на 01.01.2021.

Орендар вступає у строкове платне користування майном у день підписання акта приймання-передавання майна. Акт приймання-передачі підписується між орендарем ті балансоутримувачем одночасно з підписанням цього договору. Акт приймання-передачі майна в оренду та акт повернення майна з оренди складаються за формою, що розробляється Фондом державного майна та оприлюднюється на його офіційному вебсайті (п.2.1 договору розділу ІІ).

Згідно з п.3.1 розділу ІІ договору, орендна плата становить суму, визначену у пункті 9 Умов, а саме місячна орендна плата, визначена за результатами проведення аукціону, - 9500,01 грн без ПДВ. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством.

Орендна плата за січень - грудень року оренди, що настає за роком, на який припадає перший місяць оренди, визначається шляхом коригування орендної плати за перший місяць оренди на річний індекс інфляції року, на який припадає перший місяць оренди. Орендна плата за січень - грудень третього року оренди і кожного наступного календарного року оренди визначається шляхом коригування місячної орендної плати, що сплачувалась у попередньому році, на річний індекс інфляції такого року (п.3.2 розділу ІІ договору).

За умовами п.3.3 розділу ІІ договору, орендар сплачує орендну плату до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні, визначеному у п.16 Умов: балансоутримувачу 30% суми орендної плати, державному бюджету 70% орендної плати, щомісяця до 15 числа поточного місяця оренди.

В день укладення цього договору або до цієї дати орендар сплачує орендну плату за кількість місяців, зазначену у п.10 Умов (авансовий внесок з орендної плати), на підставі документів, визначених у п.3.6 цього договору (п.3.5 розділу ІІ договору).

Згідно з п.10 Умов, розмір авансового внеску орендної плати - 2 (дві) місячні орендні плати, якщо цей договір є договором типу 5.1(А), 5.1(Б), 5.1(Г), а також 5.1(В), але переможцем аукціону є особа, що була орендарем майна станом на дату оголошення аукціону, - 19000,02 грн без ПДВ.

У п.3.7 розділу ІІ договору сторонами погоджено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, стягується орендодавцем (в частині, належній державному бюджету) та/або балансоутримувачем (в частині, належній балансоутримувачу). Орендодавець і балансоутримувач можуть за домовленістю звернутися із позовом про стягнення орендної плати та інших платежів за цим договором, за якими у орендаря с заборгованість, в інтересах відповідної сторони цього договору. Сторона, в інтересах якої подається позов, може компенсувати іншій стороні судові й інші витрати, пов`язані з поданням позову.

Пунктом 3.8 розділу ІІ договору передбачено, що на суму заборгованості орендаря із сплати орендної плати нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення перерахування орендної плати.

Відповідно до п.3.9 розділу ІІ договору, надміру сплачена сума орендної плати, що надійшла до бюджету або балансоутримувачу, підлягає в установленому порядку зарахуванню в рахунок майбутніх платежів, а у разі неможливості такого нарахування у зв`язку з припиненням орендних відносин - поверненню орендарю. Сума орендної плати, сплаченої авансом відповідно до п.3.5 цього договору, підлягає зарахуванню в рахунок сплати орендної плати за перші місяці оренди після підписання акта приймання-передачі майна.

Припинення договору оренди не звільняє орендаря від обов`язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, ураховуючи пеню та неустойку (за наявності) (п.3.10 розділу ІІ договору).

У разі припинення договору орендар, згідно з п.4.1 розділу ІІ договору, зобов`язаний, зокрема, сплатити орендну плату, нараховану до дати, що передує даті повернення майна з оренди, пеню (за наявності), сплатити балансоутримувачу платежі за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю, нараховану до дати, що передує даті повернення майна з оренди.

Майно вважається повернутим з оренди з моменту підписання балансоутримувачем та орендарем акта повернення з оренди орендованого майна (п.4.3 розділу ІІ договору).

Відповідно до п.4.5 розділу ІІ договору, з метою виконання зобов`язань орендаря за цим договором, а також за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю до або в день підписання цього договору орендар сплачує на рахунок орендодавця забезпечувальннй депозит в розмірі, визначеному у п.11 Умов, тобто 2 (дві) місячні орендні плати, але в будь-якому разі у розмірі не меншому, ніж розмір мінімальної заробітної плати станом на перше число місяця, в якому укладається цей договір, - 19000,02 грн без ПДВ.

За умовами п.4.8 розділу ІІ договору, орендодавець не пізніше ніж протягом п`ятого робочого дня з моменту отримання від балансоутримувача примірника акта повернення з оренди орендованого майна із зауваженнями (або за наявності зауважень орендодавця) зараховує забезпечувальний депозит в рахунок невиконаних зобов`язань орендаря і перераховує забезпечувальний депозит на погашення зобов`язань орендаря у такій черговості:

у першу чергу погашаються зобов`язання орендаря із сплати пені (п.3.8 цього договору) (у такому разі відповідна суму забезпечувального депозиту розподіляється між державним бюджетом і балансоутримувачем);

у другу чергу погашаються зобов`язання орендаря із сплати неустойки (п. 4.4 цього договору);

у третю чергу погашаються зобов`язання орендаря із сплати частини орендної плати, яка відповідно до п.16 Умов підлягає сплаті до державного бюджету;

у четверту чергу погашаються зобов`язання орендаря із сплати частини орендної плати, яка відповідно до п.16 Умов підлягає сплаті балансоутримувачу;

у п`яту чергу погашаються зобов`язання орендаря із сплати балансоутримувачу платежів за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю;

у шосту чергу погашаються зобов`язання орендаря з компенсації суми збитків, завданих орендованому майну;

у сьому чергу погашаються зобов`язання орендаря із сплати інших платежів за цим договором або в рахунок погашення інших невиконаних орендарем зобов`язань за цим договором.

Цей договір укладено строком на 5 років, до 13.06.2026 включно. Перебіг строку договору починається з дня набрання чинності цим договором. Цей договір набирає чинності в день його підписання сторонами (нотаріального посвідчення, якщо відповідно до законодавства договір підлягає нотаріальному посвідченню). Строк оренди за цим договором починається з дати підписання акта приймання-передачі і закінчується датою припинення цього договору (п.12.1 розділу ІІ договору).

Договір може бути достроково припинений на вимогу орендодавця, якщо орендар, згідно з пп.12.7.1 п.12.7 розділу ІІ договору, допустив прострочення сплати орендної плати на строк більше трьох місяців або сумарна заборгованість з орендної плати більша, ніж плата за три місяці.

На виконання вказаного договору балансоутримувач передав, а орендар прийняв в строкове платне користування нерухоме майно, що належить до державної власності, - адміністративну будівлю з гаражем загальною площею 153,9 кв.м. за адресою: м.Житомир, вул.Покровська, 122, що перебуває на балансі ДП «Державний центр сертифікації і експертизи сільськогосподарської продукції» та належить до сфери управління Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, про що свідчить акт приймання-передачі від 14.06.2021 (а.с.11).

Оскільки відповідач порушив договірні зобов`язання зі сплати орендної плати, позивач 04.01.2023 направив йому претензію про сплату заборгованості від 03.01.2023 №11-04-06 (а.с.15), однак, як зазначено у позовній заяві, така повернулася і 20.02.2023 була особисто вручена орендарю в приміщенні Регіонального відділення.

Листом від 24.01.2023 №11-15-95 позивач повідомив відповідача про відмову від договору оренди державного майна у зв`язку з несплатою орендної плати протягом більш як 3-х місяців підряд; зазначив, що, відповідно до п.12.8 договору, вважає договір оренди від 14.06.2021 №86-у припиненим з моменту одержання повідомлення про відмову від договору або на 5-й робочий день після надіслання цього листа (а.с.14).

03.02.2023 між орендарем, балансоутримувачем та орендодавцем внаслідок припинення договору оренди від 14.06.2021 №86-у складено акт повернення з оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, за змістом якого договір припинено 03.02.2023 на підставі листа Управління забезпечення реалізації повноважень у Житомирській області РВ ФДМУ по Рівненській та Житомирській областях від 24.01.2023 №11-15-95. За цим актом орендар передав балансоутримувачу із строкового платного користування нерухоме майно, що належить до державної власності (об`єкт оренди) (а.с.12). Також у якості додатка до вказаного акта орендарем, балансоутримувачем та орендодавцем підписано анкету про стан майна і розрахунків за договором оренди (а.с.13).

За розрахунком позивача, заборгованість відповідача перед державним бюджетом склала 56279,86 грн, яку останнім у добровільному порядку сплачено не було, що стало підставою для звернення позивача з цим позовом до суду.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, невизнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Частиною 1 ст.509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За ст.173 ГК України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, сплатити гроші тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Однією з підстав виникнення господарського зобов`язання, за ст.174 ГК України, є господарський договір.

Положеннями ст.ст. 626, 627, 628, 629 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.526 ЦК України, ст.193 ГК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.525 ЦК України, ч.7 ст.193 ГК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України).

Суд встановив, що правовідносини між сторонами виникли на підставі договору оренди нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності, №86-у від 14.06.2021.

Відповідно до ч.1 ст.759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч.1 ст.283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Матеріалами справи підтверджується факт прийняття відповідачем у користування нерухомого майна, що належить до державної власності, за договором №86-у від 14.06.2021.

Відповідно до ч.ч.1-2, ч.5 ст.762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі (ч.ч.1, 4 ст.286 ГК України).

Згідно з положеннями п.10 ч.1 ст.1 та ст.17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (в редакції, чинній на момент укладення договору), оренда - речове право на майно, відповідно до якого орендодавець передає або зобов`язується передати орендарю майно у користування за плату на певний строк. Орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором. Орендна плата визначається за результатами аукціону. Орендна плата підлягає коригуванню на індекс інфляції згідно з Методикою розрахунку орендної плати. Орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності. Порядок розподілу орендної плати для об`єктів, що перебувають у державній власності, між державним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначається Порядком передачі майна в оренду.

Як встановлено судом та зазначалось вище, дію договору оренди від 14.06.2021 №86-у було достроково припинено 03.02.2023, відповідно до ст.782 ЦК України та пп.12.7.1 п.12.7 цього договору; об`єкт оренди за актом від 03.02.2023 повернено орендарем зі строкового платного користування балансоутримувачу.

У додатку до вказаного акта (Анкета про стан майна і розрахунків за договором оренди), підписаного орендарем у тому числі, зазначено інформацію про стан розрахунків, зокрема, визначено заборгованість орендаря зі сплати пені, яка становить 11555,48 грн (до державного бюджету), 6513,80 грн (балансоутримувачу); частини орендної плати, яка підлягає сплаті до державного бюджету, - 57210,59 грн; частини орендної плати, яка підлягає сплаті балансоутримувачу, - 40966,25 грн (а.с.13).

Зі змісту позовної заяви слідує, що у зв`язку з припиненням орендних відносин забезпечувальний депозит у розмірі 19000,02 грн було повернуто на рахунок Регіонального відділення та розподілено таким чином: 12486,22 грн в рахунок погашення пені (11555,48 грн) та боргу з орендної плати (930,74 грн) до бюджету; 6513,80 грн балансоутримувачу. У період з 24.02.2022 нарахування орендної плати здійснювалось відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 №634 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану», а саме: з 24.02.2023 по 30.05.2022 орендна плата не нараховувалась, а з 31.05.2022 нараховується у розмірі 50% (а.с.2).

Отже, за розрахунком позивача, з урахуванням умов договору оренди, постанови КМУ від 27.05.2022 №634, попередніх оплат та повернення майна з оренди, заборгованість відповідача з орендної плати перед державним бюджетом становить 56279,86 грн (а.с.2-3).

Вищевказані обставини як щодо розміру заборгованості, так і щодо відсутності її оплати у повному обсязі відповідачем не спростовано, власного контррозрахунку суду не надано.

Перевіривши розрахунок позивача, суд встановив, що останнім допущено арифметичну помилку при зарахуванні частини суми забезпечувального депозиту (930,74 грн ) в рахунок погашення боргу з орендної плати (57210,59 грн), тобто 57210,59 грн - 930,74 грн = 56279,85 грн, що на 0,01 грн менше від заявленої позивачем до стягнення суми боргу.

Таким чином суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 56279,85 грн заборгованості з орендної плати за договором №86-у від 14.06.2021 є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню, у стягненні 0,01 грн слід відмовити.

Відповідно до ст.ст.13, 74 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з положеннями ст.ст.76, 77, 86 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на спростування наведених вище висновків, як не надав і доказів погашення наявної заборгованості.

Враховуючи викладені обставини, в повній мірі дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку задовольнити позов частково, стягнути з відповідача на користь позивача 56279,85 грн заборгованості з орендної плати за договором №86-у від 14.06.2021, у решті позову відмовити.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до ст.129 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача у розмірі 2684,00 грн.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДСТ ГРУПП" (вул. Симона Петлюри, буд. 8, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 43210639) на користь Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Рівненській та Житомирській областях (вул. Петра Могили, буд. 24, м. Рівне, Рівненський р-н, Рівненська обл., 33001, код ЄДРПОУ 42956062) 56279,85 грн заборгованості за договором оренди нерухомого або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності, №86-у від 14.06.2021 та 2684,00 грн судового збору.

3. У задоволенні решти позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 18.12.23

Суддя Прядко О.В.

Друк:

1 - у справу;

2 - позивачу (ЄСІТС);

3 - відповідачу (рек.) + srgrushko@gmail.com.