Рішення

від 11.12.2023 по справі 908/2276/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 18/143/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.12.2023 справа № 908/2276/23

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Левкут Вікторії Вікторівни, розглянувши матеріали справи № 908/2276/23

за позовом концерну Міські теплові мережі (бул. Гвардійський, буд. 137, м. Запоріжжя, 69091)

до відповідача приватного підприємства ВІКАС (вул. Лермонтова, 10, м. Запоріжжя, 69035)

про стягнення 319,44 грн.

Без повідомлення (участі) представників учасників справи

Заявлено позовні вимоги про стягнення з приватного підприємства ВІКАС 319,44 грн. заборгованості за договором № 201596 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.01.2007 за період березень 2021 року.

Позовні вимоги вмотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань щодо своєчасності оплати вартості отриманої теплової енергії в рамках договору № 201596 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді від 01.01.2007. За твердженням позивача у березні 2021 року відповідачу надано послугу з постачання теплової енергії на суму 1343,02 грн., яку відповідач сплатив частково, у зв`язку з чим заборгованість по оплаті вартості отриманої теплової енергії складає 319,44 грн. Посилаючись на приписи ст.ст. 1, 2, 193, Господарського кодексу України та ст.ст. 509, 526, 530, 625, 629 Цивільного кодексу України, Закон України «Про теплопостачання», Правила користування тепловою енергією, затверджені постановою КМУ № 1198 від 03.10.2007, позивач просив позов задовольнити. У позовній заяві позивач просив справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.07.2023 справу № 908/2276/23 передано на розгляд судді Левкут В.В.

Ухвалою суду від 24.07.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 908/2276/23, присвоєно справі номер провадження 18/143/23, на підставі ст. 252 ГПК України ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення учасників справи. В даній ухвалі суду зазначалось, що розгляд справи по суті розпочнеться через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі № 908/2276/23; відповідачу запропоновано надати у строк, що не перевищує 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше 18.08.2023, відзив на позов із урахуванням вимог ст.165 ГПК України; позивачу запропоновано у строк протягом 5 днів з дня отримання відзиву (у разі його отримання) надати суду відповідь на відзив.

Сторони повідомлені про розгляд справи у визначеному ГПК України порядку, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштової кореспонденції - ухвали про відкриття провадження у справі, повноважному представнику відповідача 16.08.2023 та розписка про отримання процесуального документу представника позивача 01.08.2023.

Згідно зі ст. 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 9 Закону Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зокрема, містяться відомості про місцезнаходження.

Судом перевірено адресу відповідача у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та з`ясовано, що місцезнаходженням приватного підприємства ВІКАС є вул. Лермонтова, 10, м. Запоріжжя, 69035, і саме на вказану адресу направлялась ухвала суду.

Статтею 10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань встановлено, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Згідно з п. 3 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.

Враховуючи отримання судом поштового повідомлення про вручення поштового відправлення, ухвала господарського суду вважається врученою відповідачу.

Отже, судом вжито необхідних та достатніх заходів для повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі № 908/2276/23 та розгляд справи.

Судом також враховано, що відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі Пономарьов проти України від 03.04.2008, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Таким чином, не лише на суд покладається обов`язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Про хід розгляду справи відповідач міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України ://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України Про доступ до судових рішень № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Відзив на адресу суду від відповідача у встановлений в ухвалі суду від 24.07.2023 у справі № 908/2276/23 процесуальний строк для подачі відзиву не надійшов, як і будь-яких клопотань чи заяв до суду від відповідача у цей строк або пізніше не надходило.

Згідно ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Наявні матеріали справи № 908/2276/23 дозволяють здійснити її розгляд по суті.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зважаючи на закінчення строків розгляду справи, запровадження воєнного стану на території України, ведення бойових дій на території Запорізької області, інтенсивні ракетні та артилерійські обстріли м. Запоріжжя протягом січня-листопада 2023 року, що загрожувало життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів та працівників суду в умовах збройної агресії проти України, а також знаходження судді Левкут В.В. у відпустці, рішення прийнято без його проголошення 11.12.2023.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Концерном Міські теплові мережі в особі директора філії Концерну Міські теплові мережі Орджонікідзевського району (теплопостачальною організацією, позивачем у справі) та приватним підприємством ВІКАС (споживачем, відповідачем у справі) 01.01.2007 укладено договір № 201596 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору теплопостачальна організація зобов`язалась відпустити теплову енергію в гарячій воді споживачу, а споживач зобов`язався прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього договору та Додатками до договору, що є його невід`ємними частинами.

Відповідно до п. 2.1 Договору теплова енергія відпускається споживачу в Гкал згідно з Додатком 1 до цього договору в гарячій воді на такі потреби:

-опалення та вентиляцію протягом опалювального періоду;

-підігрів води за наявності можливості;

-кондиціювання по замовленню споживача;

-інші технологічні потреби по замовленню споживача.

За визначенням п. 5.1 Договору, облік споживання теплової енергії на потреби опалення та гарячого водопостачання проводиться за приладами комерційного обліку або розрахунковим способом.

Згідно п. 5.5 Договору при відсутності приладів комерційного обліку або якщо вони вибули з ладу, обсяг теплової енергії визначається Теплопостачальною організацією, як виняток, розрахунковим способом згідно з договірними тепловими навантаженнями, з урахуванням середньомісячної температури зовнішнього повітря, холодної води та кількості годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання споживача у розрахунковому періоді.

Відповідно до п. 6.1 Договору розрахунки за даним договором здійснюються в грошовій або іншій формі, що не заперечує діючому законодавству, відповідно до встановлених органами місцевого самоврядування тарифів (цін) діючих на час розрахунків (Додаток № 5 до цього договору) та на підставі показань приладів комерційного обліку теплової енергії або даних, встановлених розрахунковим способом.

Розрахунковим періодом є календарний місяць (п. 6.2 Договору).

Відповідно до п. 6.3 Договору підставою для розрахунків споживача з теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання-передачі.

Споживач з 10 по 12 число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримати від теплопостачальної організації за адресою: вул. Адмірала Нахімова, буд. 4, документи за розрахунковий період: рахунок-фактуру, акт приймання-передачі теплової енергії; податкову накладну (платникам ПДВ) (п. 6.7 Договору).

Згідно з п. 6.7.1 договору, отриманий Акт приймання-передачі теплової енергії споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу теплопостачальної організації на протязі п`яти днів з дати отримання. Датою отримання акту вважається: при отриманні нарочним дата вручення представнику споживача; при направленні рекомендованим листом дата, зазначена у відбитку поштового штемпеля на документі, що розроблений поштовим відділенням та підтверджує відправлення, з урахуванням поштового пробігу документа (по місту 3 дні, по області 5 днів, по Україні 7 днів).

Згідно п. 6.7.2 договору у разі неотримання Акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін, встановлений п. 6.7.1 договору, акт підписується теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений у ньому розрахунковий період. В разі наявності заперечень щодо даних, зазначених в Акті, споживач зобов`язаний надати теплопостачальній організації нормативно обґрунтовані письмові заперечення до даного Акту з додаванням відповідних документів та погодити з Теплопостачальною організацією всі розбіжності у встановлений пунктом 6.7.1 договору строк. При отриманні заперечень в підписанні Акту та доказів в обґрунтування заперечень до нього, теплопостачальна організація розглядає їх та надає відповідь про прийняття або відмову у прийнятті заперечень. При прийнятті заперечень до Акту вносяться відповідні коригування в Акті наступного місяця. У разі відмови у прийнятті заперечень, теплопостачальна організація надає нормативно обґрунтовану відповідь та вважає акт прийнятим до розрахунку, якщо цей акт в місячний строк буде оскаржений споживачем у господарському суді.

Споживач зобов`язаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію. Споживач має право робити передоплату. (п. 6.4 Договору).

Відповідно до п. 10.1 Договору цей договір набуває чинності з «__» ___2006 року і діє до 01 серпня 2007 року.

Договір припиняє свою дію у випадках: взаємної згоди сторін про його припинення, прийняття відповідного рішення господарським судом, ліквідації однієї із сторін (п. 10.2 Договору).

Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо жодна із сторін за місяць до закінчення терміну дії даного договору не заявила про розірвання цього договору (п. 10.4 Договору).

У зв`язку з відсутністю відповідних підстав для припинення дії договору Договір є чинним.

Згідно умов Договору позивачем здійснювалось постачання теплової енергії та гарячої води на об`єкти споживання відповідача з відповідним розрахунковим тепловим навантаженням та обсягом гарячого водоспоживання за адресою: м. Запоріжжя, вул. Лермонтова, буд. 10 згідно Додатку № 1а до Договору, що підтверджується актом приймання-передачі теплової енергії.

Постачання теплової енергії здійснювалось у період: березень 2021 року.

Загальна вартість відпущеної теплової енергії у цей період складає 1343,02 грн., з урахуванням часткової оплати несплачена сума складає 319,44 грн.

Підписаний акт приймання-передачі теплової енергії за березень 2021 року відповідач на адресу теплопостачальної організації не повернув, заперечень щодо нарахувань, зазначених у рахунку та акті приймання-передачі теплової енергії не надав. Позивачем були зроблені помітки на актах згідно п. 6.7.2 Договору, отже, оформлений таким чином акт є погодженим та є підставою для проведення остаточних розрахунків.

У зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язань по оплаті вартості отриманої теплової енергії, позивачем направлялась на його адресу претензія № 179/05-юр від 04.04.2023 з вимогою щодо сплати заборгованості за теплову енергію.

Зазначені вимоги відповідачем залишено без відповіді та без задоволення, що стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, суд визнав позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Спірні правовідносини регулюються нормами Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Законом України "Про теплопостачання", "Правилами користування тепловою енергією", затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 за № 1198 (надалі Правила).

Статтею 1 Закону України «Про теплопостачання» визначено поняття теплової енергії це товарна продукція, що виробляється на об`єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

Відповідно до п. 2 ст. 275 Господарського кодексу України, ст. 1, п. 4 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання", споживання теплової енергії допускається тільки на підставі договору, укладеного теплопостачальною організацією та споживачем.

Згідно зі ст. 714 ЦК України та ст. 275 ГК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати. Покупець зобов`язаний сплатити повну ціну переданого товару.

Стаття 629 Цивільного кодексу України визначає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Матеріали справи свідчать, що між сторонами склалися господарські відносини на підставі укладеного між сторонами договору, які породили взаємні обов`язки: обов`язком позивача стало постачання відповідачу теплової енергії у вигляді гарячої води на потреби опалення, а обов`язком відповідача оплата вартості теплової енергії в порядку та на умовах, визначених Договором.

Суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч.1 статті 193 Господарського кодексу України).

За приписами статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Постачання теплової енергії в гарячій воді здійснювалось на об`єкти споживання відповідача з визначеним договором приєднаним тепловим навантаженням на опалення (0,004409 Гкал/годину) та обсягом водопостачання приміщення, яке розташоване у м. Запоріжжя за адресою: вул. Лермонтова, буд. 10.

Відповідач свої зобов`язання щодо своєчасної оплати теплової енергії, всупереч умов Договору та вимог закону, в обумовлений Договором строк не виконав.

Згідно долученої до матеріалів справи копії акту приймання-передачі теплової енергії за період березень 2021 року позивачем відпущено відповідачу теплову енергію на загальну суму 1343,02 грн., до сплати виставлено відповідний рахунок.

Підписаний акт приймання-передачі теплової енергії за вказаний період на адресу теплопостачальної організації відповідач не повернув, заперечень щодо причин його не підписання не надав. Необґрунтована відмова від підпису акту не звільняє споживача від сплати за надані послуги з постачання теплової енергії у вказані в Договорі строки.

За умовами Договору, у разі неповернення оформленого акту або ненадання письмових заперечень про підписання акту в установлені Договором терміни, акт вважається погодженим, тобто, відповідач фактичного погодився з кількістю спожитої теплової енергії та з нарахованими позивачем сумами до сплати.

Нарахування за теплову енергію відповідачу здійснювалось згідно укладеного Договору.

Відповідно до п. 23 Правил розрахунки за спожиту теплову енергію здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності), відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженими у встановленому порядку.

У споживачів, що не мають приладів комерційного обліку, обсяги фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного договором, з врахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, середньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання у розрахунковому періоді.

Система опалення приміщень відповідача є невід`ємною складовою централізованої системи теплопостачання будівель, в яких вони розташовані, тому факт наявності теплопостачання в приміщеннях відповідача в спірному періоді підтверджується рішеннями про початок та закінчення опалювальних сезонів 2020-2021 років, відповідно до яких концерном «Міські теплові мережі» розпочато і закінчено опалювальні сезони у місті Запоріжжя.

Отже, нарахування позивачем вартості теплової енергії по акту за період березень 2021 року в сумі 319,44 грн. є обґрунтованим, яку, всупереч умовам Договору та вимогам закону, відповідач не доплатив.

Враховуючи вищенаведене, суд визнав вимоги позивача про стягнення з відповідача 319,44 грн. заборгованості правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не скористався наданим йому законом правом відповідно до ст. 74 ГПК України і не надав до суду доказів, які могли б свідчити про виконання ним зобов`язання по оплаті вартості отриманої теплової енергії.

На підставі викладеного, суд позовні вимоги задовольняє в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 46, 74, 76-80, 129, 233, 236-242, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з приватного підприємства ВІКАС (вул. Лермонтова, 10, м. Запоріжжя, 69035, ідентифікаційний код 20485719) на користь концерну Міські теплові мережі (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; ідентифікаційний код 32121458; п/р НОМЕР_1 у Філії АТ «Укрексімбанк» у м. Києві, МФО 322313) 319,44 грн. (триста дев`ятнадцять грн. 44 коп.) основного боргу. Видати наказ.

3.Стягнути з приватного підприємства ВІКАС (вул. Лермонтова, 10, м. Запоріжжя, 69035, ідентифікаційний код 20485719) на користь концерну Міські теплові мережі (бул. Гвардійський, буд. 137, м. Запоріжжя, 69091; ідентифікаційний код 32121458, р/р НОМЕР_2 у ПАТ АБ «Укргазбанк», МФО 320478) 2684,00 грн. (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн. 00 коп.) судового збору. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено, оформлено і підписано у відповідності до вимог ст.ст. 240, 241 ГПК України 18.12.2023.

Суддя В.В. Левкут