Рішення

від 11.12.2023 по справі 908/1720/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 18/107/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.12.2023 справа № 908/1720/23

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі головуючого судді Левкут Вікторії Вікторівни, розглянувши матеріали справи № 908/1720/23

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Радон - С" (вул. Гагаріна, (нова назва - Леоніда Каденюка), буд. 21, кв. 1, м. Павлоград, Дніпропетровська область, 51400)

до відповідача державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (вул. Назарівська, 3, м. Київ, 01032) в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" (71503, Запорізька область, м. Енергодар, вул.Промислова, 133)

про стягнення 975304,58 грн.

Без повідомлення (участі) представників учасників справи

Заявлено позовні вимоги про стягнення з державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" 975304,58 грн., з яких: 746663,60 грн. основного боргу за договором № 23/9-21/1-121-13-21-10743 від 01.10.2021, 27125,37 грн. 3% річних та 201515,61 грн. інфляційних втрат.

Позовні вимоги вмотивовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором № 23/9-21/1-121-13-21-10743 від 01.10.2021 щодо оплати виконаних позивачем робіт у визначений договором строк, що є підставою для стягнення заборгованості та нарахованих за порушення зобов`язання 3% річних та інфляційних втрат. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на приписи статей 509, 526, 530, 610, 611, 612, 625, 837 ЦК України та статей 173-179, 180, 181, 184, 193, 197, 198, 216-220, 230, 232, 317, 319, 321, 322 ГК України.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.05.2023 справу № 908/1720/23 передано на розгляд судді Левкут В.В.

Ухвалою суду від 15.06.2023, після усунення недоліків, які зумовили залишення позову без руху, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 908/1710/23, присвоєно справі номер провадження 18/107/23, на підставі ст. 252 ГПК України ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення учасників справи. В даній ухвалі суду зазначалось, що розгляд справи по суті розпочнеться через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі № 908/1720/23; відповідачу запропоновано надати у строк, що не перевищує 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше 10.07.2023, відзив на позов із урахуванням вимог ст. 165 ГПК України; позивачу запропоновано у строк - протягом 5 днів з дня отримання відзиву (у разі його отримання) надати суду відповідь на відзив.

Сторони повідомлені про розгляд справи у визначеному ГПК України порядку.

Згідно довідок про доставку документу (електронного листа) ухвалу від 15.06.2023 на електронну адресу позивача доставлено 15.06.2023, на електронну адресу юридичної особи відповідача - 19.06.2023, на електронну адресу відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" - 16.06.2023.

Від відповідача 26.06.2023 (в межах визначеного судом строку) засобами електронного зв`язку до суду надійшов відзив на позов, в якому відповідач проти заявлених вимог заперечив та вказав, що твердження позивача щодо настання строку оплати вартості виконаних робіт в частині сплати суми ПДВ є безпідставними, у зв`язку з тим, що позивач до позовної заяви додав копії квитанцій про реєстрацію в ЄРПН податкових накладних, проте не надав доказів направлення зареєстрованих податкових накладних на електронну адресу відповідача, зазначену в п. 2.11 договору. До договору не вносились зміни щодо строків і порядку оплати виконаних робіт (як вартості самих робіт, так і ПДВ на вартість виконаних робіт). Отже для оплати вартості всіх робіт, зазначених в договорі, має значення не тільки сам факт здійснення реєстрації податкової накладної в ЄРПН, її належне оформлення, а, в тому числі, надання їх замовнику. Також відповідач посилається на те, що територія та адміністративні будівлі ВП «ЗАЕС», які розташовані в м. Енергодар Запорізької області, захоплені військовими формуваннями агресора, у зв`язку з чим відповідачем тимчасово втрачений доступ до будь-яких документів та ресурсів підприємства. Цей факт є загальновідомим та не підлягає доказуванню. Отже, затримка з оплати вартості поставленого товару відбулася не з вини відповідача, а з обставин непереборної сили та форс-мажорних обставин, спричинених карантинними обмеженнями та військовою агресією РФ проти України. Таким чином у ВП ЗАЕС, як сторони за договірними відносинами, відсутній факт наявності вини чи будь-яких умисних дій, направлених на порушення умов договору та присутній вплив форс-мажорних обставин та стан відповідача. Посилаючись на надзвичайні обставини, зокрема: втрата відповідачем значної частини виробничих потужностей внаслідок окупації Запорізької АЕС, виконання відповідачем в умовах воєнного стану спеціальних обов`язків на ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільного інтересу та необхідність в таких умовах підтримувати безпеку АЕС (Рівненської, Хмельницької, Південноукраїнської), відповідач просить звільнити його від відповідальності у вигляді стягнення 3% річних та інфляційних втрат, заявлених позивачем у справі, або зменшити їх розмір. Відповідач просить врахувати викладені відповідачем у відзиві заперечення на позовну заяву.

Від позивача 03.07.2023 надійшла відповідь на відзив, у якій позивач вважає доводи відповідача щодо ненастання строку оплати вартості виконаних робіт в частині сплати суми ПДВ, у зв`язку з ненаданням до позовної заяви доказів направлення зареєстрованих податкових накладних на електронну адресу відповідача, зазначену у п. 2.11 договору, безпідставними, адже істотною умовою п. 2.11 договору є зобов`язання позивача зареєструвати відповідно до норм діючого законодавства податкову накладну в ЄРПН. Щодо факту обізнаності та отримання підтвердження фактів реєстрації податкових накладних в ЄРПН позивачем позивач повідомив, що відповідно до ч. 3 п. 18 «Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних», затвердженого постановою КМУ №1246 від 29.12.2010 (у редакції постанови КМУ від 26.04.2017), квитанція про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування, щодо яких прийнято рішення про їх реєстрацію , одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податків. Саме система автоматизовано надсилала квитанції про реєстрацію податкових накладних позивачем на адресу відповідача, як підтвердження та доказ їх реєстрації. Таким чином позивач зазначив, що відповідач отримував не тільки квитанції про реєстрацію податкових накладних та був обізнаний про таку реєстрацію, а ще й як наслідок отримував підтвердження податкового кредиту від позивача, за результатами чого його податкові зобов`язання з ПДВ зменшувались на такі суми. Щодо посилання відповідача на відсутність факту наявності у нього вини чи будь-яких умисних дій, направлених на порушення умов договору та наявність впливу форс-мажорних обставин на стан відповідача позивач зазначив, що відповідач не надав позивачеві жодних письмових повідомлень та підтверджуючих документів про наявність форс-мажорних обставин, які унеможливлюють виконання зобов`язань за договором. Зобов`язання за договором для відповідача настали до 25.02.2022, тобто до настання форс-мажорних обставин, оголошених ТПП України, а отже повинні були бути виконані відповідачем ще до розміщення на сайті ТПП України 28.02.2022 загального офіційного листа ТПП України щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), таким чином відповідач мав можливість виконати свої зобов`язання в повному обсязі, але не зробив цього. Доводи відповідача щодо його фінансового стану та можливості застосування до нього положень ст. 551 ЦК України, звільнивши його від відповідальності (або зменшивши розмір) у вигляді стягнення 3% річних та інфляційних втрат, позивач вважає безпідставними та необґрунтованими та повідомляє суд, що згідно з договором усі витрати, пов`язані з виконанням робіт (придбання будівельних матеріалів, накладні витрати, відрядні та інші) були здійснені за кошти позивача, позивач має всі підстави для стягнення та отримання компенсації за невиконані відповідачем договірні зобов`язання у вигляді 3% річних та інфляційних втрат. Просить позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Наявні матеріали справи за № 908/1720/23 дозволяють здійснити її розгляд по суті.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зважаючи на закінчення строків розгляду справи, запровадження воєнного стану на території України, ведення бойових дій на території Запорізької області, інтенсивні ракетні та артилерійські обстріли м. Запоріжжя протягом січня-листопада 2023 року, що загрожувало життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів та працівників суду в умовах збройної агресії проти України, а також знаходження судді Левкут В.В. у відпустці, рішення прийнято без його проголошення - 11.12.2023.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Радон - С" (Підрядником, позивачем у справі) та державним підприємством "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" (Замовником, відповідачем у справі) 01.10.2021 укладений договір № 23/9-21/1-121-13-21-10743 (далі - Договір).

Згідно з п.1.1 Договору Підрядник зобов`язується на свій ризик, в порядку та на умовах, визначених цим договором, виконати за завданням замовника наступну роботу: «ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 Капітальний ремонт фасаду будівлі караулу пускового комплексу блоку № 3 (Код ДК 021:2015 - 45443000-4 Фасадні роботи).

Вимоги до результатів робіт та обсяги робіт визначені в Технічній специфікації до предмета закупівлі (невід`ємний Додаток № 2 до даного договору). (п. 1.3 договору)

Відповідно до п. 2.1 Договору вартість робіт за цим договором визначається "Протоколом узгодження договірної ціни" (невід`ємний додаток № 1 до договору) та складає 1650000,00 грн., крім того ПДВ 20% -330000,00 грн., разом - 1980000,00 грн.

Пунктом 2.9 Договору сторони узгодили, що оплата виконаних робіт здійснюється за фактично виконаний обсяг робіт протягом 60 календарних днів з дати підписання обома сторонами «Акта приймання виконаних робіт», шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок підрядника.

Оплата Замовником частини вартості робіт у розмірі суми ПДВ здійснюється протягом 60 календарних днів після реєстрації виконавцем належним чином оформленої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН).(п. 2.10 договору).

Пунктом 2.11 Договору передбачено, що Підрядник зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її в ЄРПН у строки, визначені для реєстрації податкової накладної чинним законодавством з дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги». Електронна адреса Замовника для листування в рамках адміністрування ПДВ: pdvzaes@mgw.npp.zp.ua.

За визначенням п. 3.1 Договору, Підрядник зобов`язується виконати роботи в строк: жовтень - 15.12.2021, згідно з Графіком виконання робіт (невід`ємний Додаток № 3 до договору).

Відповідно до п. 6.3 Договору Замовник зобов`язаний, зокрема, своєчасно прийняти роботу, виконану Підрядником згідно з умовами даного договору, оглянути її і, в разі виявлення будь-яких недоліків, негайно заявити про них Підряднику; здійснити оплату виконаних робіт згідно з умовами цього договору.

Згідно із п. 11.2 Договору досудовий порядок врегулювання спору між сторонами є обов`язковим.

Пунктом п 13.1 Договору визначено, що договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими особами сторін і діє до 30.06.2022.

Матеріали справи свідчать, що позивачем на виконання умов Договору виконано робити на загальну суму 1980000,00 грн., що підтверджується підписаними сторонами без зауважень:

- Актом приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2021 року № 01 від 29.10.2021 на суму 494772,00 грн. (форма КБ-2в) та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-3 за жовтень 2021 року;

- Актом приймання виконаних будівельних робіт за листопад 2021 року № 02 від 17.11.2021 на суму 494760,00 грн. (форма КБ-2в) та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-3 за листопад 2021 року;

- Актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2021 року № 03 від 02.12.2021 на суму 499040,40 грн. (форма КБ-2в) та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-3 за грудень 2021 року;

- Актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень-2 2021 року № 04 від 15.12.2021 на суму 491427,60,00 грн. (форма КБ-2в) та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-3 за грудень-2 2021 року.

Реєстрація податкових накладних за наведеними актами проведена 03.11.2021, 14.12.2021, 16.12.2021, 25.12.2021, відповідно, що підтверджується податковими накладним з документами про їх прийняття.

Вартість робіт по актам № 01 від 29.10.2021 та № 02 від 17.11.2021 сплачена в повному обсязі. Заборгованість за виконані позивачем роботи по актам № 03 від 02.12.2021 та № 04 від 15.12.2021 складає 746663,60 грн., в тому числі ПДВ 124443,93 грн.

У зв`язку із відсутністю оплати за Договором позивачем на адресу відповідача направлена претензія вих. № 3/2/1-23 від 03.02.2023 щодо сплати наявної заборгованості за договором підряду № 23/9-21/1-121-13-21-10743 від 01.10.2021 в розмірі 746663,60 грн.

У відповідь на претензію відповідач листом вих. № 21-657/42-вих від 15.02.2023 зазначив, що платежі по ТОВ НВП "Радон - С" своєчасно та в повному обсязі заявлені до резерву платежів ВА ЗАЕС а ПК «SAP ERP» відповідно до існуючого порядку здійснення платежів у ДП «НАЕК «Енергоатом». Враховуючи не повні розрахунки з ДП «НАЕК «Енергоатом», фінансування за всіма укладеними договорами здійснюється з урахуванням фактичних розрахунків за відпущену електроенергію, що є недостатнім для забезпечення виконання всіх фінансових зобов`язань Компанії у встановлені терміни. Відповідач зауважив, що за фактом розподілу з боку ДП «НАЕК «Енергоатом» коштів для розрахунків за зобов`язаннями ВП ЗАЕС, заборгованість перед ТОВ НВП «Радон-С» буде погашено.

Неналежне виконання відповідачем зобов`язання щодо оплати виконаних робіт у визначений договором строк стало підставою для звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, суд визнав позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно положень ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки можуть виникати з рішень суду.

Нормами статті 509 цього ж Кодексу встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За правилами ч. 1 ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Статтею 854 ЦК України передбачено, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно зі ст. 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Відповідно до ст. 882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Обставини справи свідчать, що позивачем виконані, а відповідачем прийняті без зауважень передбачені Договором роботи, що підтверджується двостороннє підписаними Актами приймання виконаних будівельних робіт (ф. КБ-2в) на загальну суму 1980000,00 грн. та відповідними довідками про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (ф. КБ-3).

Жодних зауважень щодо якості виконаних робіт від відповідача на момент підписання цих документів не надходило.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містить ст. 193 Господарського кодексу України.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Виходячи з умов п. 2.9 та 2.10 Договору строк оплати виконаних робіт - 60 календарних днів з дати підписання акта приймання виконаних робіт, а в частині вартості ПДВ - 60 календарних днів після реєстрації Виконавцем належним чином зареєстрованої податкової накладної.

Відповідач, в порушення умов договору та чинного законодавства, оплату вартості виконаних робіт у визначений у Договорі строк в повному обсязі не здійснив. Заборгованість відповідача перед позивачем за виконані роботи складає 746663,60 грн. Факт виконання позивачем робіт за Договором та розмір заборгованості за виконані роботи відповідачем не заперечується.

Заперечення відповідача щодо настання строку оплати вартості виконаних робіт в частині ПДВ стосуються того, що позивач не надав доказів направлення зареєстрованих податкових накладних на електронну адресу відповідача, зазначену в п. 2.11 договору.

Вказані доводи відповідача суд визнав необґрунтованими з огляду на наступне.

Відповідно до п. 188.1. Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Згідно з підпунктом "а" пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: придбання або виготовлення товарів та послуг.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в ЄРПН платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Відповідно до абз. 6 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, з метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

Позивачем реєстрація податкових накладних за Актами приймання виконаних будівельних робіт здійснювалась за датою їх підписання в хронологічному порядку.

В електронному кабінеті платника податків, розміщеному на офіційному веб-порталі Державної податкової служби України (доступ за посиланням: https://cabinet.tax.gov.ua/) кожен платник податків має змогу відслідковувати в режимі реального часу всі зареєстровані на його користь податкові накладні.

Відтак, з моменту реєстрації позивачем податкових накладних відповідач мав змогу їх відслідковувати та встановлювати факт їх реєстрації з метою формування у відповідача податкового кредиту з ПДВ, як це передбачено чинним податковим законодавством. Податковий кодекс не визначає іншого порядку обміну інформацією стосовно зареєстрованих податкових накладних, окрім як через засоби Єдиного реєстру податкових накладних (ЄРПН).

Пунктом 2.11 Договору передбачений обов`язок Підрядника скласти податкову накладну в електронній формі та зареєструвати її в ЄРПН у строки, визначені для реєстрації податкової накладної чинним законодавством з дотриманням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронні довірчі послуги». Електронна адреса Замовника для листування в рамках адміністрування ПДВ: pdvzaes@mgw.npp.zp.ua.

З матеріалів справи вбачається, що позивач на виконання п. 2.11 Договору здійснив реєстрації податкових накладних:

- № 1 від 29.10.2021 на загальну суму 494772,00 грн. (сума ПДВ 82462,00 грн.) в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН), що підтверджується квитанцією реєстраційний номер 9328891719 від 03.11.2021 (документ прийнято);

- № 1 від 17.11.2021 на загальну суму 494760,00 грн. (сума ПДВ 82460,00 грн.) в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН), що підтверджується квитанцією реєстраційний номер 9352614992 від 14.12.2021 (документ прийнято) (22.11.2021 реєстрація зупинена);

- № 1 від 02.12.2021 на загальну суму 499040,40 грн. (сума ПДВ 83173,40,00 грн.) в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН), що підтверджується квитанцією реєстраційний номер 9385217088 від 16.12.2021 (документ прийнято);

- № 1 від 15.12.2021 на загальну суму 491427,60 грн. (сума ПДВ 81904,60 грн.) в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН), що підтверджується квитанцією реєстраційний номер 9393594822 від 25.12.2021 (документ прийнято);

Отже, матеріалами справи підтверджено виконання позивачем умов п. 2.11 Договору в частині складання податкових накладних в електронній формі і їх реєстрації в ЄРПН. Вимоги обов`язкового направлення відповідачу податкових накладних умови договору не містять.

В електронному кабінеті платника податків, розміщеному на офіційному веб-порталі Державної податкової служби України (доступ за посиланням: https://cabinet.tax.gov.ua/) кожен платник податків має змогу відслідковувати в режимі реального часу всі зареєстровані на його користь податкові накладні.

Відтак, з моменту реєстрації позивачем податкових накладних відповідач мав змогу їх відслідковувати та встановлювати факт їх реєстрації з метою формування у відповідача податкового кредиту з ПДВ, як це передбачено чинним податковим законодавством. Податковий кодекс не визначає іншого порядку обміну інформацією стосовно зареєстрованих податкових накладних, окрім як через засоби Єдиного реєстру податкових накладних (ЄРПН).

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Факт порушення відповідачем умов, визначених змістом зобов`язання, та факт несплати відповідачем вартості виконаних робіт у визначений Договором строк є доведеним. Доказів погашення суми боргу відповідачем суду не надано.

Враховуючи викладене, суд визнав, що позовна вимога про стягнення з відповідача 746663,60 грн. основного боргу за виконані за Договором роботи заявлена обґрунтовано і підлягає задоволенню.

За порушення грошового зобов`язання позивач нарахував відповідачу 27125,37 грн. 3% річних та 201515,61 грн. інфляційних втрат.

Відповідно ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних за період з 28.02.2022 по 15.05.2023, суд визнав його правильним, до стягнення підлягає сума 27125,37 грн. 3% річних, як і визначено позивачем.

При перевірці розрахунку позивача за вимогою про стягнення втрат від інфляції суд виходив з наступного:

Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому, в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Тобто, базою для нарахування розміру боргу з урахуванням індексу інфляції є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, яка існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, на який розраховуються інфляційні втрати, є період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Невиконання грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць, поки існує борг, та може бути визначено з урахуванням положень Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" у наступному місяці.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 надала наступні роз`яснення:

- сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця;

- якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці;

- методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

1) час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

2) час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат за визначений позивачем період: березень 2022 року - квітень 2013 року, суд встановив, що за заявлений позивачем період сума інфляційних втрат складає 201515,61 грн., як і визначено позивачем. Вимога про стягнення з відповідача інфляційних втрат задовольняється судом в заявленій сумі.

Відносно заявленого відповідачем клопотання про зменшення розміру 3% річних та інфляційних втрат суду зазначає наступне.

Клопотання відповідача обґрунтоване приписами ч. 3 ст. 551 ЦК України, ч. 1 ст. 233 ГК України, настанням форс-мажорних обставин та втратою відповідачем значної частини виробничих потужностей внаслідок окупації Запорізької АЕС. Відповідач вважає, що оскільки розмір заявлених компенсаційних санкцій складає більше третини основного боргу, наявні підстави для зменшення розміру 3% річних а інфляційних втрат.

Однак заявлені позивачем 3% річних та інфляційні втрати не є штрафними санкціями/неустойкою. Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Отже, заявляючи вимогу щодо сплати 3% річних та інфляційних втрат з простроченої суми боргу, позивач правомірно скористався наданим йому законодавством правом.

Відносно посилання відповідача на засвідчені листом Торгово-промислової палати України № 2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 форс-мажорні обставини, наявність яких звільняє відповідача від відповідальності за порушення зобов`язання, суд визнав необхідним відзначити наступне.

Військова агресія Російської Федерації проти України стала підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб (з подальшим продовженням), відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».

Разом з тим, суд звертає увагу, що Національним банком України прийнято постанову № 18 від 24.02.2022 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (з наступними змінами та доповненнями), якою з метою забезпечення надійності та стабільності функціонування банківської системи в умовах воєнного стану визначено, що: банки продовжують роботу з урахуванням обмежень, визначених цією постановою; безготівкові розрахунки здійснюються без обмежень. Отже, воєнний стан не створив жодних обставин, які об`єктивно унеможливлюють здійснення розрахунків за діючими між сторонами договорами з використанням банківської системи.

Таким чином, як оприлюднення листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022, так і наявність сертифікату ТПП України про форс-мажорні обставини не є безумовною підставою для звільнення від виконання договірних зобов`язань, про що зазначив Верховний Суд в постанові від 20.10.2021 у справі № 911/3067/20.

Верховний Суд України у постанові від 12.04.2017 у справі №3-1462гс16 підкреслив, що платежі, встановлені ст. 625 ЦК України, є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення виконання ним грошового зобов`язання, яка має компенсаційний, а не штрафний характер, як і наприклад статті законів, які передбачають неустойку. Компенсація полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідно до статті 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

В свою чергу, відповідно до частини 2 статті 141 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" військові дії вважаються форс-мажорними обставинами, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору.

Відповідно до пункту 6.2 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за заявою зацікавленої особи по кожному окремому договору.

Отже, введення воєнного стану на території України є форс-мажором та є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язань тільки в тому випадку, якщо саме ця обставина стала підставою для невиконання зобов`язань. Тобто підлягає доведенню зв`язок між невиконанням зобов`язань і воєнними діями в Україні.

Згідно із п. 10.3 Договору сторона, що зазнала дії форс-мажорних обставин, які унеможливлюють виконання зобов`язань за договором, письмово повідомляє іншу сторону поро їх наявність протягом 5 днів з початку їх дії з подальшим наданням, протягом 10 днів, відповідного підтверджуючого документу.

Відповідач на виконання пункту 10.3 Договору позивача про настання для нього форс-мажорних обставин, які унеможливлюють виконання умов цього договору, не повідомляв.

Крім того, 60-ти денний строк для оплати виконаних робіт закінчився до початку збройної агресії, а отже заборгованість за договором № 23/9-21/1-121-13-21-10743 від 01.10.2021 виникла у відповідача ще до введення на території України воєнного стану.

Суд також зазначає, що посилання відповідача на введення на території України воєнного стану, як на підставу для звільнення його від відповідальності, є загальновідомою обставиною, проте всі громадяни та підприємства, установи та організації України знаходяться в однаковому становищі, у тому позивач у справі (ТОВ Науково-виробниче підприємство "Радон - С") також знаходиться в несприятливому економічному становищі, а отже правомірно очікує на сплату визначених законом нарахувань як способу захисту його майнових прав, передбаченого законом.

Відповідно до ст.ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідач визнані судом обґрунтованими вимоги позивача не спростував та не надав до суду доказів, які могли б свідчити про належне виконання зобов`язань за договором щодо оплати вартості виконаних робіт у визначений договором строк.

Таким чином, дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Судовий збір на підставі пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 123, 129, 233, 236-242, 247-250 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (вул. Назарівська, буд. 3, м. Київ, 01032, ідентифікаційний код 24584661) в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (вул. Промислова, буд. 133, м. Енергодар, Запорізька область, 71503, ідентифікаційний код ВП 19355964) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробниче підприємство "Радон - С" (вул. Гагаріна, (нова назва - Леоніда Каденюка), буд. 21, кв. 1, м. Павлоград, Дніпропетровська область, 51400; ідентифікаційний код 30669282) 746663,60 грн. (сімсот сорок шість тисяч шістсот шістдесят три грн. 60 коп.) основного боргу, 27125,37 грн. (двадцять сім тисяч сто двадцять п`ять грн. 37 коп.) 3% річних, 201515,61 грн. (двісті одну тисячу п`ятсот п`ятнадцять грн. 61 коп.) інфляційних втрат та 14629,56 грн. (чотирнадцять тисяч шістсот двадцять дев`ять грн. 56 коп.) судового збору. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено, оформлено і підписано у відповідності до вимог ст.ст. 240, 241 ГПК України 18.12.2023.

Суддя В.В. Левкут