Постанова

від 24.09.2010 по справі 2а-7229/10/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД



П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

24 вересня 2010 р.                                                                                    № 2а-7229/10/1370  

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

                  головуючого-судді                                                                Кравчука В.М.

                  за участю секретаря судового засідання                                    Ганачівської Л.Ю.,

представника позивача                                                   Гавришків О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом

 Державна податкова інспекція у Личаківському районі м.Львова   

до

 ПП "Рекламна агенція "Гуд"  , за участю третьої особи на стороні відповідача, що не заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_2  

про

 про припинення юридичної особи ,

ВСТАНОВИВ:

ДПІ у Личаківському районі м. Львова звернулась до суду з позовом, в якому просить припинити юридичну особу ПП «Рекламна агенція «Гуд».

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач не подає звітність з 2008 р., чим порушує вимоги п.п. 2, 3 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування». Вказані обставини є підставою для припинення юридичної особи. Покликаючись на повноваження органів Державної податкової служби, передбачені п. 17 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу України», просить припинити відповідача як юридичну особу.

Представник позивача позов підтримав та просить його задовольнити.

Відповідач та третя особа в судове засідання не з‘явилися, хоча належним чином були повідомлені про розгляд справи, заперечень по суті спору та доказів на їх обґрунтування не надали, причини неявки суду не повідомили. Оскільки процесуальні права відповідача та третьої особи на участь у судовому засіданні були забезпечені, суд розцінює їх неявку як небажання користуватися процесуальними правами, а тому вважає за можливе розглянути справу за наявними доказами відповідно до ч. 6 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі –КАС України).

Дослідивши надані докази в межах заявлених вимог, Суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

ПП «Рекламна агенція «Гуд»є юридичною особою і як платник податків перебуває на обліку в ДПІ у Личаківському районі м. Львова з 06.02.2007 р. за № 7332.

Станом на 10.06.2010 р. відповідач заборгованості по податках перед бюджетом немає і немає відкритих розрахункових рахунків, що підтверджується довідкою ДПІ.  Факт відсутності заборгованості відповідача перед бюджетом на час розгляду справи представник позивача визнав в судовому засіданні.

Неподання відповідачем декларацій про доходи починаючи з 2008 р. по даний час підтверджується актом від 10.06.2010 р., складеного інспекторами ДПІ. Таким чином, неподання декларацій відповідачем триває понад один рік.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини 1 статті 9 Закону України «Про систему оподаткування»від 25.06.1991р. платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами; подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів). Дослідженими у справі доказами встановлено факт невиконання відповідачем цього обов‘язку.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990р. (з наступними змінами і доповненнями) завданнями органів державної податкової служби, серед інших, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).

На реалізацію цієї функції органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності (п. 17 ч. 1 ст. 11 Закону).

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців»від 15.05.2003р. (з наступними змінами і доповненнями)  юридична особа припиняється, зокрема, в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням органу державної влади, прийнятим у випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців»підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з її банкрутством, зокрема є неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону.

З урахуванням порядку застосування, підстав, змісту та правових наслідків скасування державної реєстрації суб‘єкта підприємницької діяльності, суд вважає, що зазначена дія в правовому сенсі є тотожною припиненню юридичної особи. Відтак, позовні вимоги заявлені суб‘єктом владних повноважень на виконання визначених законом завдань цього суб‘єкта, з підстав та в порядку, передбаченому, законом.

Порядок реалізації цих повноважень передбачено Порядком обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів), затвердженим Наказом Державної податкової адміністрації України 19.02.1998 р. № 80 (в редакції наказу Державної податкової адміністрації  України від 17.11.1998 р. № 552 з наступними змінами і доповненнями на час розгляду справи), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16.03.1998 р. за № 172/2612, відповідно до п. 8.6. якого якщо платник податків не має заборгованості перед  бюджетом, та у разі неподання протягом одного року в органи державної податкової служби податкових декларацій, документів податкової звітності, … то керівник органу державної податкової служби приймає рішення у вигляді розпорядження відносно платника податків - про звернення до суду або господарського суду із заявою (позовною заявою) про … постановлення судового рішення про припинення юридичної особи.

Надані Суду і досліджені в судовому засіданні докази засвідчують наявність між сторонами правовідносин та фактичних обставин, передбачених ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців», що є підставою для задоволення позову.

Відповідно до ст. 105 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 р. (надалі –ЦК України) учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, зобов'язані негайно письмово повідомити про це орган, що здійснює державну реєстрацію, який вносить до єдиного державного реєстру відомості про те, що юридична особа перебуває у процесі припинення.

Учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, призначають комісію з припинення юридичної особи (ліквідаційну комісію, ліквідатора тощо) та встановлюють порядок і строки припинення юридичної особи відповідно до цього Кодексу.

Аналогічну за змістом норму наведено у ч. 5 ст. 38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців».

Представник ДПІ просив призначити ліквідатором по припиненню юридичної особи - ПП «Рекламна агенція «Гуд» його керівника ОСОБА_2. Відповідач жодних пропозицій з приводу призначення ліквідатором підприємства не надав.     

Визначаючи склад комісії з припинення юридичної особи, суд виходить з наступного. Відповідно абз. 2 ч. 2 ст. 105 ЦК України, за якою виконання функцій комісії з припинення юридичної особи може бути покладено на орган управління юридичної особи.

Відповідно до ч. 2 ст. 110 ЦК України рішенням суду про ліквідацію юридичної особи на його учасників або орган, уповноважений установчими документами приймати рішення про ліквідацію юридичної особи, можуть бути покладені обов'язки щодо проведення ліквідації юридичної особи.

Відповідно до ч. 1  ст. 60 Господарського кодексу України від 16.01.2003 р. (надалі –ГК України) ліквідацію суб'єкта господарювання може бути також покладено на орган управління суб'єкта, що ліквідується.

Зазначені правові норми є підставою для покладення функцій комісії з припинення (ліквідації комісії) як на орган управління юридичної особи, так і на її учасників (засновників).

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців»зазначені відомості вважаються публічно достовірними, тому додаткового доказування не потребують.

Відповідно до ст.  97 ЦК України управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 65 ГК України управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу. Власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів.

Відповідно до ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Зазначені органи повинні були забезпечити й виконання юридичною особою обов‘язків, передбачених п.п. 1, 2 ч. 1 1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування», однак не зробили цього. Таким чином, дії осіб, які входять до складу вищого та виконавчого органу, призвели до порушення відповідачем законодавства та виникнення підстав для припинення юридичної особи за судовим рішенням. Тому саме на них і слід покласти обов‘язки щодо проведення ліквідації відповідача.

Відтак, Суд вважає, що функції комісії з припинення юридичної особи (відповідача) слід покласти на  його керівника ОСОБА_2.

Позивач не надав пропозицій щодо строку та порядку ліквідації відповідача. Відповідно до ст. 111 ЦК України у разі ліквідації юридичної особи за рішенням суду комісія з припинення юридичної особи поміщає в друкованих засобах масової інформації, в яких публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, що припиняється, повідомлення про припинення юридичної особи та про порядок і строк заявлення кредиторами вимог до неї. Цей строк не може становити менше двох місяців з дня публікації повідомлення про припинення юридичної особи. Комісія вживає усіх можливих заходів щодо виявлення кредиторів, а також письмово повідомляє їх про припинення юридичної особи.

Ліквідаційна комісія після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, який містить відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується органом, який прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, що ліквідується, провадиться у порядку черговості, встановленої ст. 112 ЦК України, відповідно до проміжного ліквідаційного балансу, починаючи від дня його затвердження, за винятком кредиторів четвертої черги, виплати яким провадяться зі спливом місяця від дня затвердження проміжного ліквідаційного балансу. В разі недостатності у юридичної особи, що ліквідується, грошових коштів для задоволення вимог кредиторів ліквідаційна комісія здійснює продаж майна юридичної особи.

Після завершення розрахунків з кредиторами ліквідаційна комісія складає ліквідаційний баланс, який затверджується органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Майно юридичної особи, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, передається її учасникам, якщо інше не встановлено установчими документами юридичної особи або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Частиною 8 ст.19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців" встановлено, що у разі повернення до державного реєстратора рекомендованого листа з відміткою відділення зв'язку про відсутність юридичної особи за вказаною адресою або неподання юридичною особою протягом місяця з дати направлення їй відповідного повідомлення реєстраційної картки про підтвердження відомостей про юридичну  особу державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням або запис про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Проте, оскільки суду не надано письмових доказів наявності зазначених судових витрат, вони розподілу не підлягають.

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163 КАС України, Суд –

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Припинити юридичну особу –приватне підприємство «Рекламна агенція «Гуд»(ідентифікаційний код 34904250), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

3. Призначити ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) ліквідатором приватного підприємства «Рекламна агенція «Гуд».

4. Ліквідацію приватного підприємства «Рекламна агенція «Гуд» провести у порядку, визначеному ст. ст. 105, 110-112 Цивільного кодексу України у строк не більше дванадцяти місяців з моменту набрання постановою суду законної сили.

5. Копію постанови суду, після набрання нею законної сили, негайно направити державному реєстратору виконавчого комітету Львівської міської ради.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 27 вересня 2010  року

                  Суддя                                                                                                          Кравчук В.М.