Рішення

від 08.12.2023 по справі 910/14244/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

08.12.2023Справа № 910/14244/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТ ІЗІ»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «РСМ-18»

про стягнення 466 833,50 грн,

Без повідомлення (виклику) учасників справи

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ІТ ІЗІ» (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «РСМ-18» (далі - відповідач) про стягнення 466 833, 50 грн., у тому числі за договором підряду №28/0421 від 06.04.2021: 24 051,60 грн. - грошові кошти, що були сплачені позивачем на придбання матеріалів, 579,89 грн. - інфляційні втрати, 338,04 грн. - 3% річних, за договором підряду №01/1122 від 28.11.2022 - 150 000, 00 грн. - авансовий платіж, 3 616,55 грн. - інфляційні втрати, 2 108, 22 грн. - 3 % річних, 13 284, 00 грн. - оплата згідно кошторису №82, 320,28 грн. - інфляційні втрати, 186, 70 грн. - 3% річних, 235 863, 00 грн. - грошові кошти, що були сплачені позивачем на придбання матеріалів (сума всіх кошторисів №№82,92,97,106), 5 686, 73 грн. - інфляційні втрати, 3 315, 01 грн. - 3% річних, 27 483, 48 грн. - штрафні санкції.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договорами підряду №28/0421 від 06.04.2021 та №01/1122 від 28.11.2022 в частині своєчасного виконання робіт (монтажні та оздоблювальні роботи в нежитловому приміщенні за адресою: місто Київ, вул. Глушкова, буд. 12а) у зв`язку з чим позивачем прийнято рішення про розірвання вказаних договорів та заявлено про повернення сплаченого авансу та коштів на придбання матеріалів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.09.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/14244/23 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 11 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з ч. 4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.

За приписами частини 1 статті 7 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 19.09.2023 була надіслана відповідачу на адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 03067, місто Київ, вул. Машинобудівна, буд. 41, офіс 908.

Вказана ухвала не була вручена відповідачу, оскільки відправлення з трек-номером №0105495231220 повернуто на адресу суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

Частиною 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, суд належним чином виконав свій обов`язок щодо повідомлення відповідача про розгляд справи.

Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою господарського суду міста Києва від 19.09.2023 року, не подав до суду відзиву на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

06.04.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю «ІТ ІЗІ» (замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «РСМ-18» (підрядник,відповідач) укладено договір підряду №28/0421, відповідно до якого підрядник, за технічним завданням замовника, своїми силами і за свій рахунок, використовуючи матеріали, придбані за погодженням із замовником, зобов`язується виконати монтажні та оздоблювальні роботи в нежитловому приміщенні за адресою: місто Київ, вулиця Глушкова, будинок 12а, а замовник зобов`язується оплатити вартість робіт і матеріалів у відповідності до умов договору.

Перелік і порядок виконання робіт відповідно до пункту 1.2. договору №28/0421 вказані в кошторисі на монтажні та оздоблювальні роботи та календарному графіку робіт і оплати (додаток №2 до договору).

Згідно з п. 2.1 договору сторони домовились, що вартість робіт за договором визначена у кошторисі на монтажні та оздоблювальні роботи і здійснюється на підставі реальних обсягів, виконаних підрядником та зазначених в акті виконаних робіт (додаток №3 до договору).

Згідно кошторису №82 від 27.06.2022 до договору підряду №28/0421 від 06.04.2021 вартість матеріалів склала 59 722,08 грн., вартість монтажних та оздоблювальних робіт 13 284,00 грн., згідно кошторису №92 від 19.07.2022 вартість робіт - 10 800,00 грн., матеріалів - 53 791,20 грн., згідно кошторису №106 від 06.10.2022 вартість робіт погоджена у розмірі - 38 400, 00 грн., вартість матеріалів - 74 250,00 грн., згідно кошторису №97 від 05.12.2022 вартість робіт склала 28 608, 00 грн., вартість матеріалів - 43 562,16 грн., згідно кошторису №94 від 18.07.2022 вартість робіт визначена у розмірі 33 240, 00 грн., вартість матеріалів - 24 051,60 грн.

Відповідно до пункту 2.2 договору перед початком робіт замовник сплачує аванс на придбання матеріалів, згідно замовленню підрядника та кошторису на монтажні та оздоблювальні роботи.

Як свідчать матеріали справи, на виконання умов договору підряду №28/0421 та кошторисів відповідачем надано позивачу рахунки-фактури №940 від 28.06.2022 на суму 59 722, 08 грн., №991 від 02.08.2022 на суму 13 284,00 грн., №971 від 02.08.2022 на суму 53 791,20 грн., №1106 від 06.10.2022 на суму 74250,00 грн., №1197 від 27.12.2022 на суму 43 562,16 грн., №976 від 26.07.2022 на суму 24 051, 60 грн.

Позивач, на підставі наявних в матеріалах справи рахунків, згідно платіжного доручення №ІТ00001580 від 05.07.2022 на суму 59 722,08 грн., платіжного доручення №ІТ00001897 від 28.07.2022 на суму 24 051, 60 грн., платіжних інструкцій №ІТ00001961 від 03.08.2022 на суму 13 284,00 грн., №ІТ00001960 від 02.08.2022 на суму 53 791,20 грн., №ІТ00002973 від 06.10.2022 на суму 74250,00 грн., №ІТ00004053 від 29.12.2022 на суму 43 562, 16 грн. перерахував на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «РСМ-18» грошові кошти в загальному розмірі 268 661, 04 грн.

Згідно пункту 3.1 договору підрядник зобов`язується виконати роботи згідно календарного графіку робіт (Додаток до договору №2).

Частиною 4 ст. 882 ЦК України встановлено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.

Позаяк, підрядник, всупереч взятим на себе зобов`язанням за договором підряду №28/0421, до виконання робіт не приступив, актів здачі-приймання робіт матеріали справи не містять, доказів зворотнього суду не надано.

Окрім того, 28.11.2022 Товариством з обмеженою відповідальністю «ІТ ІЗІ» (замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «РСМ-18» (підрядник,відповідач) укладено договір підряду №01/1122, відповідно до умов якого сторони домовились, що вартість робіт за договором визначена у кошторисі на монтажні та оздоблювальні роботи і здійснюється на підставі реальних обсягів, виконаних підрядником та зазначених в акті виконаних робіт (додаток №3 до договору).

Перед початком робіт згідно пункту 2.2 договору замовник сплачує аванс у розмірі 150 000,00 грн. та оплачує придбання матеріалів, згідно замовленню підрядника та кошторису на монтажні та оздоблювальні роботи. Повна оплата робіт за договором здійснюється замовником в національній валюті - гривні шляхом перерахування коштів на поточний рахунок підрядника протягом двох робочих днів після підписання сторонами актів виконаних робіт після того, як вартість робіт перевищить виплачений аванс у розмірі 150 000,00 грн. (пункт 2.3 договору).

З матеріалів справи слідує, що відповідач надав позивачу рахунок-фактуру №2001 від 29.11.2022 на суму 150 000,00 грн.

На виконання умов договору підряду №01/1122 позивачем сплачено на рахунок відповідача авансовий платіж у розмірі 150 000,00 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №ІТ00003615 від 30.11.2022.

Підрядник зобов`язується виконати роботи згідно гарантійному листу (пункт 3.1 договору).

В матеріалах справи міститься гарантійний лист за підписом директора Товариством з обмеженою відповідальністю «РСМ-18», в якому відповідач гарантував виконання робіт у кінцевий строк до 15.12.2022.

За приписами ст. 846 ЦК України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Доказів, які б підтверджували виконання відповідачем зобов`язань за договором підряду №01/1122 суду не надано та матеріали справи не містять.

Згідно зі ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Як передбачено ст.174 ГК України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але які йому не суперечать.

Відповідно до статей 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання, в силу вимог статей 526, 525 Цивільного кодексу України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься і у cт. 193 Господарського кодексу України.

Укладені між сторонами договори за своєю правовою природою є договорами підряду, а відповідно до частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 2 ст. 837 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 838 Цивільного кодексу України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Положенням ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В порушення умов договорів підряду №01/1122 від 28.11.2022 та №28/0421 від 06.04.2021 відповідач у визначені строки не виконав монтажні та оздоблювальні роботи. Акти виконаних робіт в матеріалах справи відсутні та суду не надано.

За твердженням позовної заяви позивачем сплачено на рахунок відповідача 24 051,60 грн. - грошові кошти, що були сплачені позивачем на придбання матеріалів, за договором підряду №01/1122 від 28.11.2022 - 150 000, 00 грн. - авансовий платіж, 13 284, 00 грн. - оплата згідно кошторису №82, 235 863, 00 грн. - грошові кошти, що були сплачені позивачем на придбання матеріалів (сума всіх кошторисів №№82,92,97,106).

Проте, згідно наявних у матеріалах справи доказів, загальна сума перерахованих позивачем грошових коштів відповідачу за договором підряду №01/1122 від 28.11.2022 становить 150 000,00 грн., за договором підряду №28/0421 від 06.04.2021: 59 722,08 грн. + 13 284,00 грн. + 53 791,20 грн. + 74250,00 грн. + 43 562, 16 грн. + 24 051, 60 грн. = 418 661, 04 грн.

Доказів перерахування грошових коштів на суму 4 537,56 грн. матеріали справи не містять та суду не надано.

Відповідно до пунктів 5.5.9 договорів підряду №28/0421 та №01/1122 відповідач зобов`язався дотримуватись строків виконання робіт, а в разі їх порушення зі своєї вини, нести встановлену цим договором та чинним законодавством України відповідальність.

Пунктами 5.1.2 договорів підряду №28/0421 та №01/1122 передбачене право замовника відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків, якщо підрядник зі своєї вини своєчасно не розпочав роботи, порушив строки виконання робітна сім календарних днів або більше, не виконує план усунення порушення строків виконання робіт або виконує їх настільки повільно, що закінчення їх у строк, визначений договором стає явно неможливим.

Викладені умови договору узгоджуються також з положеннями ч. 2 ст. ст. 849 Цивільного кодексу України, за якими замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим.

Враховуючи, що підрядник всупереч взятим на себе зобов`язанням за вказаними договорами підряду до виконання робіт не приступив, 02.03.2023 позивач звернувся до відповідача з вимогами від 27.02.2023, у яких просив розірвати договір підряду №01/1122 від 28.11.2022, №28/0421 від 06.04.2021 та повернути сплачені грошові кошти за договорами і додатками.

Таким чином, враховуючи неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань щодо виконання робіт, надсиланням 02 березня 2023 року вимог позивач скористався своїм правом на розірвання договорів підряду, передбаченим п. 5.1.2 договору та частиною другою статті 849 Цивільного кодексу України.

Частинами 1, 3 ст. 651 Цивільного кодексу України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

У зв`язку з розірванням даних договорів у відповідача виник обов`язок з повернення авансу, однак відповідач вказані вимоги не виконав, грошові кошти не повернув.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із статтею 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 2 статті 570 Цивільного кодексу України визначено, що якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Відповідно до положень чинного в Україні законодавства, авансом є грошова сума, яку перераховують згідно з договором наперед у рахунок майбутніх розрахунків за товари (роботи, послуги), які мають бути отримані (виконані, надані). На відміну від завдатку аванс - це спосіб платежу. Він не виконує забезпечувальної функції. Аванс сплачується боржником у момент настання обов`язку платити та виконує функцію попередньої оплати.

Тобто, у разі невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося, аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила (постанови Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №910/12382/17, від 28.11.2019 у справі № 910/1084/18).

Отже, у зв`язку з тим, що відповідач під час дії договорів у встановлений строк та спосіб не розпочав виконання робіт, та припиненням правовідносин сторін, сплачена замовником грошова сума втрачає ознаки попередньої оплати за договором та стає майном (грошовими коштами), набутими виконавцем без достатньої правової підстави.

Відповідно до частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Зазначена норма застосовується за наявності сукупності таких умов: набуття (збереження) майна (майном також є грошові кошти) однією особою за рахунок іншої; відсутність для цього підстав; або коли така підстава згодом відпала. Випадок, коли зобов`язання було припинено на вимогу однієї із сторін відповідно до закону чи умов договору належить до таких підстав.

Про можливість виникнення позадоговірного грошового зобов`язання на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України зазначала також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 у справі №910/10156/17.

Враховуючи викладене вище в сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача 24 051,60 грн. - грошові кошти, що були сплачені позивачем на придбання матеріалів, 150 000, 00 грн. - авансовий платіж, 73 006, 08 грн. - оплата згідно кошторису №82, 53 791, 20 грн. - згідно кошторису №92, 74250,00 грн. - згідно кошторису №106, 43 562, 16 грн. - оплата робіт згідно кошторису №97.

В частині стягнення 4 537,56 грн. - грошових коштів позов задоволенню не підлягає у зв`язку з необґрунтованістю позовних вимог.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 Цивільного кодексу України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду №910/12604/18 від 01.10.2019 та у постанові Верховного Суду України у постанові №3-12г10 від 08.11.2010.

Оскільки вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат є похідними від основного зобов`язання, перевіривши надані позивачем розрахунки зазначених позовних вимог, суд дійшов висновку про часткове їх задоволення.

Отже, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 3% річних у загальному розмірі 5 884, 19 грн. та 4 091,48 грн. - інфляційних втрат. В іншій частині слід відмовити у зв`язку з необґрунтованістю позовних вимог.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення 27 483, 48 грн. - штрафних санкцій на підставі пункту 7.5 договору підряду №01/1122.

Відповідно до пункту 7.5 договору підряду №01/1122 сторони домовились, що у випадку порушення встановлених договором та додатками до нього строків виконання робіт, що виникли з вини підрядника, останній, на вимогу замовника зобов`язується сплатити замовнику суму коштів в розмірі 0,4 % від загальної вартості робіт, яка зазначена в п. 3.1 договору, за кожний день прострочення.

За умовами пункту 3.1 договору підряду №01/1122 підрядник зобов`язується виконати роботи згідно гарантійному листу (Додаток до договору №2). Додаток№2 до договору №01/1122 в матеріалах справи відсутній та суду не надано.

Враховуючи, що гарантійний лист та пункт 3.1 договору не містить конкретного розміру загальної вартості робіт, від якого б суд мав можливість перевірити достовірність нарахування позивачем штрафних санкцій, підстави для їх стягнення у розмірі, не погодженому в договірному порядку та прямо не встановленому законом - відсутні.

Крім того, суд звертає увагу, що позивачем в позовній заяві надано розрахунок штрафних санкцій, виходячи з вартості робіт за договором підряду № 28/0421 від 06.04.2021, тоді як в прохальній частині позову заявлено до стягнення штрафні санкції за договором підряду № 01/1122 від 28.11.2022.

За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 27 483, 48 грн. штрафних санкцій за договором підряду № 01/1122 від 28.11.2022 задоволенню не підлягають.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статей 76-79 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач не надав суду жодних належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги, або свідчили про відсутність у нього обов`язку виконати роботи у визначений договором строк.

Приймаючи до уваги наведене вище у сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Витрати зі сплати судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно частин 1, 3 статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 2 статті 126 ГПК України закріплено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесення витрат на правову допомогу позивачем надано договір №01.06.2023-ІОО про надання правничої (правової) допомоги від 01.06.2023, укладений Адвокатським Бюро «Єгорова та Партнери» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІТ ІЗІ», свідоцтво № 3168 про право на заняття адвокатською діяльністю від 28.01.2014, акт №18 надання послуг від 31.07.2023 на суму 20 000, 00 грн., ордер, виданий Адвокатським Бюро «Єгорова та Партнери» 28.08.2023.

Згідно пункту 1.1 Договору договір №01.06.2023-ІОО від 01.06.2023 клієнт доручає, а Адвокат, відповідно до чинного законодавства України приймає на себе зобов`язання в якості правничої (правової) допомоги здійснювати в обсязі та на умовах, встановлених цим договором та за домовленістю сторін згідно окремих додатків чи додаткових угод до цього договору.

Відповідно до пункту 2.1 договору на виконання доручення клієнта адвокат надає усні і письмові довідки та консультації щодо законодавства, рекомендації та роз`яснення щодо суті та юридичних наслідків правочинів.

Згідно додатку № 2 до договору №01.06.2023-ІОО про надання правничої (правової) допомоги від 01.06.2023 адвокат зобов`язався здійснювати представництво та захист клієнта у Господарському суді м. Києва (підготовка позовної заяви, подання позовної заяви, представництво інтересів у суді), вартість послуг склала 20 000,00 грн.

Оплата послуг згідно пункту 3.1 додатку №2 з представництва інтересів у суді першої інстанції здійснюється в наступному порядку 100% вартості послуги сплачується протягом трьох робочих днів з моменту отримання клієнтом рахунка.

Згідно акту №18 надання послуг від 31.07.2023 вартість послуг згідно додатку №2 до договору №01.06.2023-ІОО про надання правничої (правової) допомоги від 01.06.2023 становить 20 000,00 грн.

Вказаний акт підписаний сторонами без заперечень.

Доказів оплати вартості наданих адвокатом послуг та детальний опис (наданих послуг) суду позивач не надав.

В той же час, суд враховує, що Верховний Суд у постанові від 01.11.2022 у справі №757/24445/21-ц зазначив, що відсутність доказів оплати вартості наданих адвокатом послуг не може виступати самостійною підставою для відмови у стягненні витрат на правничу допомогу.

За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Разом із тим згідно зі статтею 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Одним з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 5 статті 126 ГПК України визначено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).

Встановивши обставини, викладені у ч. 5 ст. 129 та ч. 4 ст.126 Господарського процесуального кодексу України, а також приймаючи до уваги наслідки вирішення даної справи - часткове задоволення позовних вимог та відсутність клопотання відповідача, поданого в порядку ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про необхідність покладення на відповідача витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 18 363, 58 грн.

Керуючись статтями 74, 76-80, 86, 129, 236-242, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РСМ-18» (03067, місто Київ, вул. Машинобудівна, буд. 41, офіс 908, код ЄДРПОУ 42679482) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІТ ІЗІ» (01011, місто Київ, вул. Мирного Панаса, буд. 11, офіс 3/4, код ЄДРПОУ 41195609) 24 051 (двадцять чотири тисячі п`ятдесят одна) грн. 60 коп. - грошові кошти, що були сплачені позивачем на придбання матеріалів, 150 000 (сто п`ятдесят тисяч) грн. 00 коп. - авансовий платіж, 73 006 (сімдесят три тисячі шість) грн. 08 коп. - оплата згідно кошторису №82, 53 791 (п`ятдесят три тисячі сімсот дев`яносто одна) грн. 20 коп. - згідно кошторису №92, 74 250 (сімдесят чотири тисячі двісті п`ятдесят) грн. 00 коп. - згідно кошторису №106, 43 562 (сорок три тисячі п`ятсот шістдесят дві) грн. 16 коп. - оплата робіт згідно кошторису №97, 5 884 (п`ять тисяч вісімсот вісімдесят чотири) грн. 19 коп., - 3% річних, 4 091 (чотири тисячі дев`яносто одна) грн. 48 коп. - інфляційних втрат, 6 429 (шість тисяч чотириста двадцять дев`ять) грн. 55 коп. - витрат по сплаті судового збору. 18 363 (вісімнадцять тисяч триста шістдесят три) грн. 58 коп. - витрати на правову допомогу.

3. В іншій частині в позові відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 08.12.2023.

Суддя Наталія ЯГІЧЕВА