Рішення

від 18.12.2023 по справі 741/2116/23

НОСІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження номер 2-о/741/73/23

Єдиний унікальний номер 741/2116/23

РІШЕННЯ

іменем України

18 грудня 2023 року м. Носівка

Носівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді Крупини А.О.,

з участю секретаря судового засідання Багмута О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Носівського районного суду Чернігівської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_2 , про встановлення факту належності правовстановлюючого документа,

УСТАНОВИВ:

У жовтні 2023 року представник заявника ОСОБА_3 , представляючи інтереси заявника ОСОБА_1 , звернувся до Носівського районного суду Чернігівської області із цією заявою. Вимоги заяви представник заявника мотивував тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 . Після її смерті залишилося спадкове майно, яке складається із належного їй житлового будинку з приналежними до нього будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 , та земельних ділянок площею 2,26 га та 0,24 га, що знаходяться на території Носівської міської ради Чернігівської області, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. За життя ОСОБА_4 склала два заповіти від 13 липня 2005 року та 21 листопада 2019 року. Заповітом від 13 липня 2005 року ОСОБА_4 заповіла своє майно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а заповітом від 21 листопада 2019 року ОСОБА_4 заповіла вищевказані земельні ділянки заявнику. Заявник, яка є спадкоємцем за заповітом, спадщину після померлої прийняла, оформила у спадок земельні ділянки. Інший спадкоємець за заповітом ОСОБА_2 спадщину не прийняла і на спадкове майно не претендує. При підготовці документів для оформлення спадкових прав на будинок після померлої ОСОБА_4 було виявлено невідповідність імені спадкодавця у свідоцтві про право власності на жилий будинок та у свідоцтві про смерть, а саме: у свідоцтві про смерть спадкодавця її ім`я вказано ОСОБА_5 , а у свідоцтві про право власності на жилий будинок ОСОБА_6 . Це унеможливлює подальше оформлення житлового будинку у спадщину. У зв`язку з цим заявник не може реалізувати своє право на спадщину на житловий будинок.

Саме тому представник заявника просив судовим рішенням встановити факт, що свідоцтво про право власності на жилий будинок, видане виконавчим комітетом Червонопартизанської сільської ради № 33 від 04 жовтня 1996 року та зареєстроване 26 жовтня 1996 року Носівським районним бюро технічної інвентаризації за № 293 на житловий будинок з приналежними до нього будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 , на ім`я ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , належить ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 .

Ухвалою судді Носівського районного суду Чернігівської області від 01 листопада 2023 року відкрито окреме провадження в цивільній справі, призначено розгляд справи по суті у відкритому судовому засіданні на 18 грудня 2023 року.

У судове засідання заявник та представник заявника ОСОБА_3 не з`явилися, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, до початку розгляду справи по суті заявник подала до суду заяву, у якій просила розглянути справу за її відсутності, підтримала вимоги заяви, просила їх задовольнити.

Заінтересована особа ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце судового засідання була повідомлена належним чином, до початку розгляду справи по суті подала до суду заяву, у якій просила розглянути справу за її відсутності, не заперечувала проти задоволення заяви, просила її задовольнити, указала, що на спадкове майно після смерті ОСОБА_4 не претендує.

Відповідно до приписів ч. 2 ст. 247 ЦПК України суд розглядає справу без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Повно, всебічно і об`єктивно дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, оцінивши їх у сукупності з точки зору належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємозв`язку, суд робить нижченаведений висновок.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України доказами у цивільному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ст. 81 ЦПК України).

Отже, у силу вимог ст. ст. 2, 4, 12, 76-81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести належними та допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 293 ЦПК України визначено, що окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають юридичне значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, п. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» суди розглядають справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, а саме належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Судом установлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а. с. ).

Після смерті ОСОБА_4 залишилося спадкове майно, яке складається із житлового будинку з приналежними до нього будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 , та земельних ділянок площею 2,26 га, кадастровий номер 7423887000:02:002:1022 та 0,24 га, кадастровий номер 7423887000:02:002:0426, що знаходяться на території Носівської міської ради Чернігівської області, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а с. 7, 8, 9, 10, 11).

Із матеріалів справи вбачається, що за життя ОСОБА_4 склала два заповіти від 13 липня 2005 року та 21 листопада 2019 року. Заповітом від 13 липня 2005 року ОСОБА_4 заповіла все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що належатиме їй на день смерті і на що вона за законом матиме право, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рівних долях кожному (а. с. 85). Заповітом від 21 листопада 2019 року ОСОБА_4 заповіла належні їй земельні ділянки площею 2,26 га, кадастровий номер 7423887000:02:002:1022 та 0,24 га, кадастровий номер 7423887000:02:002:0426, що знаходяться на території Червонопартизанської сільської ради Носівського району Чернігівської області, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, - заявнику ОСОБА_1 (а. с. 6).

Із копії свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченого державним нотаріусом Носівської державної нотаріальної контори Чернігівської області Киреєвою Л.М., убачається, що ОСОБА_1 є спадкоємцем майна ОСОБА_4 , а саме: земельної ділянки, наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Володьководівицької сільської ради Ніжинського району Чернігівської області, площею 2,2567, кадастровий номер 7423887000:02:002:1022 (а с. 7). Тобто ОСОБА_1 як спадкоємець за заповітом прийняла спадщину після смерті ОСОБА_4 та отримала свідоцтво про право на спадщину за заповітом.

Судом установлено, що інший спадкоємець, визначений у заповіті ОСОБА_4 , ОСОБА_2 не прийняла спадщини після смерті ОСОБА_4 , на спадкове майно не претендує.

Відповідно до копії свідоцтва про право власності на жилий будинок, виданого виконавчим комітетом Червонопартизанської сільської ради № 33 від 04 жовтня 1996 року та зареєстрованого 26 жовтня 1996 року Носівським районним бюро технічної інвентаризації за № 293, жилий будинок з приналежними до нього будівлями та спорудами, який розташований в АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 (а. с. 8).

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого державним нотаріусом Носівської державної нотаріальної контори Рекухою Л.І., 15 листопада 1996 року, ОСОБА_4 успадкувала після смерті ОСОБА_9 1/3 частини жилого будинку з відповідною частиною надвірних будівель, що знаходиться в АДРЕСА_1 (а. с. 9).

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом, посвідченого державним нотаріусом Носівської державної нотаріальної контори Рекухою Л.І., 15 листопада 1996 року, ОСОБА_4 успадкувала після смерті ОСОБА_7 1/3 частини жилого будинку з відповідною частиною надвірних будівель, що знаходиться в АДРЕСА_1 (а. с. 10).

Згідно з довідкою КП «Носівське БТІ» Носівської міської ради від 21 вересня 2023 року № 270 за ОСОБА_4 зареєстроване право приватної власності на житловий будинок з господарськими будівлями, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 11).

Судом установлено, що перешкодою в оформленні ОСОБА_1 спадкових прав на вищевказаний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами є невідповідність імені спадкодавця у свідоцтві про право власності на жилий будинок та у свідоцтві про смерть спадкодавця, а саме: у свідоцтві про смерть спадкодавця її ім`я вказано ОСОБА_5 , а у свідоцтві про право власності на жилий будинок ОСОБА_6 . У зв`язку з цим заявник не може реалізувати своє право на спадщину на житловий будинок, тому й вимушена була звернутися до суду із цією заявою.

Проаналізувавши перевірені і оцінені судом докази та законодавство, суд переконався, що заявником надані належні, достовірні, допустимі докази на підтвердження заявлених вимог, які не викликають сумніву і є достатніми для встановлення юридичного факту належності ОСОБА_8 свідоцтва про право власності на жилий будинок, виданого виконавчим комітетом Червонопартизанської сільської ради № 33 від 04 жовтня 1996 року та зареєстрованого 26 жовтня 1996 року Носівським районним бюро технічної інвентаризації за № 293. У позасудовому порядку виправити розбіжності в написанні імені спадкодавця у вказаному вище правовстановлюючому документі та свідоцтві про смерть неможливо. Установлення цього факту має для заявника юридичне значення, адже дозволить йому належним чином реалізувати право на спадщину після смерті ОСОБА_4 .

Указаний висновок суд зробив не тільки виходячи із вимог національного законодавства України, а і з висновків Європейського Суду з прав людини, викладених у рішенні у справі «Ушаков та Ушакова проти України» від 18 червня 2015 року (остаточне 18 вересня 2015 року), у пункті 78 якого зазначено, що «суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою…».

Отже, з огляду на вищезазначене, беручи до уваги всі обставини справи, докази, надані заявником та безпосередньо досліджені в судовому засіданні, суд робить висновок, що заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 76, 293-294, 315-319 ЦПК України, п. 12 Постанови Пленуму Верховного суду України № 5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа ОСОБА_2 , про встановлення факту належності правовстановлюючого документа задовольнити.

Установити, що свідоцтво про право власності на жилий будинок, видане виконавчим комітетом Червонопартизанської сільської ради на підставі рішення виконкому Червонопартизанської сільської ради за № 33 від 04 жовтня 1996 року та зареєстроване 26 жовтня 1996 року Носівським районним бюро технічної інвентаризації за № 293 на житловий будинок з приналежними до нього будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_1 , на ім`я ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , належить ОСОБА_7 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 .

Учасники справи:

заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;

заінтересована особа: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 18 грудня 2023 року.

Суддя Анатолій КРУПИНА