Рішення

від 13.12.2023 по справі 910/15156/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

13.12.2023Справа № 910/15156/23

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., за участі секретаря судового засідання Зайченко О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали господарської справи

за позовом Селянського (фермерського) господарства Фоменка Євгенія Володимировича (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код: НОМЕР_1 )

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Явкино Холдинг" (01054, м. Київ, вул. Хмельницького Богдана, 30/10, кв.2А, ідентифікаційний код: 43877851)

про стягнення 2 319 910,21 грн

за участі представників сторін:

від позивача: Любченко В.М.

від відповідача: Бунчук Д.О.

У судовому засіданні 13.12.2023, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Селянське (фермерське) господарство Фоменка Євгенія Володимировича звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Явкино Холдинг" про стягнення 2 319 910,21 грн заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов`язань за договором поставки сільськогосподарської продукції № 82135 від 02.08.2023, а саме в частині повної та своєчасної оплати товару, що підтверджується видатковими накладними: № 36 від 08.08.2023, № 37 від 19.08.2023, у відповідача виникла заборгованість у розмірі 2 269 925,61 грн, яку позивач просить стягнути в судовому порядку. Крім того, позивач нарахував до стягнення з відповідача штрафні санкції у розмірі 49 984,60 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.09.2023 на підставі ст. 174 Господарського процесуального кодексу України позовну заяву Селянського (фермерського) господарства Фоменка Євгенія Володимировича було залишено без руху.

02.10.2023 на електронну пошту Господарського суду надійшла заява позивача про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.10.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/15156/23, вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 01.11.2023.

19.10.2023 через підсистему ЕСІТС "Електронний суд" представником позивача подано заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

У підготовчому засіданні 01.11.2023 у зв`язку з неявкою у судове засідання уповноваженого представника відповідача, судом проголошено протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 15.11.2023.

01.11.2023 через підсистему ЕСІТС "Електронний суд" представником позивача подано заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої позивачем зазначено, що останнім не вірно визначено початок періоду прострочення сплати заборгованості, а тому позивачем здійснено розрахунок, згідно якого заборгованість з урахуванням штрафних санкцій складає 2 316 666,49 грн.

10.11.2023 загальним відділом діловодства суду зареєстроване клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.11.2023 підготовче засідання було відкладено на 29.11.2023.

24.11.2023 та 28.11.2023 загальним відділом діловодства суду зареєстровані заяви представника відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

У підготовчому засіданні 29.11.2023 судом проголошені протокольні ухвали про прийняття до розгляду заяви позивач про зменшення позовних вимог а також про закриття підготовчого провадження, та призначення справу до судового розгляду по суті у судовому на 13.12.2023.

08.12.2023 через підсистему ЕСІТС "Електронний суд" представником відповідача подано заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

У судовому засіданні 13.12.2023 суд заслухав представника позивача, який позовні вимоги підтримав з урахуванням зави про зменшення позовних вимог, та представника відповідача, яка проти вимог заперечувала в частині нарахування штрафної санкції та судових витрат.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

02.08.2023 між Селянським (фермерським) господарством Фоменка Євгенія Володимировича (надалі - постачальник або продавець/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Явкино Холдинг" (надалі - покупець/відповідач) укладено договір поставки сільськогосподарської продукції № 82135 (надалі - договір), відповідно до умов якого продавець зобов`язався передати у власність покупцю сільськогосподарську продукцію (в подальшому - товар).

Відповідно до п. 1.2. договору найменування та загальна кількість товару, що постачається за цим договром, визначається сторонами у Специфікації, що додається до договору та є його невід`ємною частиною.

За умовами п. 4.2. договору поставка товару здійснюється окремими частинами (партіями) автомобільним транспортом.

Як вбачається із матеріалів справи, сторонами затверджено Специфікацію № 1 від 03.08.2023, відповідно до якої постачальник передає а покупець приймає пшеницю у кількості 235,22 т загальною вартістю - 1 211 374,24 грн, зі строком поставки до 15.08.2023 включно, та Специфікацію № 2 від 16.08.2023, відповідно до якої постачальник передає а покупець приймає пшеницю у кількості 326,09 т загальною вартістю - 1 428143,76 грн., зі строком поставки до 27.08.2023 включно.

У п. 5.1. договору сторонами погоджено порядок розрахунків, а саме: покупець здійснює оплату товару в українських гривнях шляхом банківського переказу вартості товару на поточний рахунок продавця у наступному порядку:

- 86% вартості товару сплачується покупцем протягом 3-х робочих днів з дати поставки товару;

- 14% вартості товару сплачується покупцем протягом 3-х робочих днів після здійснення продавцем реєстрації податкової накладної та отримання покупцем суми бюджетного відшкодування ПДВ по взаємовідносинам з продавцем в рамках виконання даного договору, відповідно до порядку визначеного ст. 200 Податкового кодексу України. Якщо за результатами перевірки контролюючим органом буде відмовлено покупцю у отриманні бюджетного відшкодування ПДВ по взаємовідносинам з продавцем, 14% вартості товару не сплачується до моменту отримання бюджетного відшкодування.

За доводами позивача, Селянське (фермерське) господарство Фоменка Євгенія Володимировича належним чином виконано зобов`язання за договором та поставлено відповідачу товар згідно зі специфікаціями № 1 від 03.08.2023 та № 2 від 16.08.2023, що підтверджується видатковими накладними № 36 від 08.08.2023 на суму 1 211 374,24 грн та № 37 від 19.08.2023 на суму 1 428 143,76 грн.

Відповідачем в свою чергу, товар був прийнятий та частково оплачений на загальну суму 369 592,39 грн, у зв`язку з чим в останнього утворився борг перед позивачем у сумі 2 269 925,61 грн, яку позивач просить стягнути у судовому порядку.

Отже, спір у справі виник у зв`язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем зобов`язання по сплаті за поставлений товар.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки.

У відповідності до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст. 266 ГК України предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками.

Згідно ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України передбачає, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Судом встановлено, що позивачем було здійснено поставку відповідачу товар на загальну суму 2 639 518,00 грн, що підтверджується видатковими накладними № 36 від 08.08.2023 на суму 1 211 374,24 грн та № 37 від 19.08.2023 на суму 1 428 143,76 грн, рахунками на оплату № 23 від 03.08.2023, № 24 від 19.08.2023 та податковими накладними № 2 від 08.08.2023 та № 3 від 19.08.2023, які зареєстровані у відповідності до норм чинного законодавства.

В свою чергу, як зазначає позивач, відповідачем було прийнято товар та частково оплачено на загальну суму 369 592,39 грн, що підтверджується платіжними інструкціями № 17/08/20237915 від 17.08.2023 на суму 200 000,00 грн та № 29/08/20238287 від 29.08.2023 на суму 196 592,39 грн, у зв`язку з чим в останнього утворився борг перед позивачем у сумі 2 269 925,61 грн, який станом на момент вирішення спору по суті не оплачено.

В силу вимог ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Пунктом 5.1. договору встановлено, оплата здійснюється на поточний рахунок продавця у наступному порядку:- 86% вартості товару сплачується покупцем протягом 3-х робочих днів з дати поставки товару; - 14% вартості товару сплачується покупцем протягом 3-х робочих днів після здійснення продавцем реєстрації податкової накладної та отримання покупцем суми бюджетного відшкодування ПДВ по взаємовідносинам з продавцем в рамках виконання даного договору, відповідно до порядку визначеного ст. 200 Податкового кодексу України.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Доказів на підтвердження оплати, поставленого позивачем товару, у повному обсязі, в тому числі станом на час розгляду справи в суді, до матеріалів справи не надано. Наявність боргу відповідачем фактично не оспорюється.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт поставки позивачем відповідачу узгодженого товару та факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині своєчасної та повної оплати отриманого товару підтверджений матеріалами справи та не заперечується відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення основного боргу в сумі 2 269 925,61 грн.

У зв`язку з неналежним виконання грошових зобов`язань за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 46 740,88 грн (з урахуванням заяви про зменшення).

Відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Судом встановлено, що у п. 6.5. договору сторони передбачили, у випадку несвоєчасної оплати товару, відповідно до умов цього договору, покупець сплачує продавцю неустойку у вигляді пені у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який вона нараховується, від загальної вартості неоплаченого товару, за кожен день такого прострочення.

Здійснивши перерахунок заявленої до стягнення пені, судом встановлено, що позивачем при здійсненні обрахунку не вірно розрахований період, а саме не враховано, що умовами договору передбачено строк оплати протягом 3 робочих днів, а не календарних, тому за перерахунком суду до стягненню з відповідача підлягає пеня у розмірі 43 651,11 грн, в іншій частині слід відмовити.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин(фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов`язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість.

З огляду на вищезазначене, приймаючи до уваги встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для частково задоволення позовних вимог позивача.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору у разі часткового задоволення позову покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 129, 236 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Явкино Холдинг" (01054, м. Київ, вул. Хмельницького Богдана, 30/10, кв.2А, ідентифікаційний код: 43877851) Селянського (фермерського) господарства Фоменка Євгенія Володимировича (25019, Кіровоградська обл., Кропивницький р-н., с. Сонячне, вул. Весняна, 24, ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ) основну суму заборгованості у розмірі 2 269 925 грн 61 коп., пеню у розмірі 43 651 грн 11 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 34 703 грн 65 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 18.12.2023

Суддя Л. Г. Пукшин