ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
18.12.2023Справа № 910/10039/23
Суддя Господарського суду міста Києва Приходько І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін матеріали справи
за позовом Головного управління регіональної статистики
до Громадської організації «Україна для усіх»
про стягнення 52 241,83 грн.,
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Головне управління регіональної статистики звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Громадської організації «Україна для усіх» про стягнення 52 241,83 грн., з яких: 6 866,64 грн. - 50% сума основної заборгованості по орендній платі за договором, 1 328,47 грн. - ПДВ, 7 850,09 грн.- земельний податок та 36 196,63 грн.- витрати на комунальні послуги.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за Договором оренди № 7881 нерухомого майна, що належить до державної власності від 20.07.2017 р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.06.2023 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення її недоліків у десять днів з дня вручення цієї ухвали.
13.07.2023 до Господарського суду міста Києва від представника позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 30.06.2023.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.07.2023 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі № 910/10039/23 та постановив здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).
Про розгляд Господарським судом міста Києва справи № 910/10039/23 сторони повідомлялися належним чином, що підтверджується повернутим на адресу суду повідомлення про вручення поштового відправлення з відміткою про вручення - позивачу.
Разом з цим, згідно відомостей з офіційного веб-сайту «Укрпошта», поштове відправлення за № 0105494886410 не було вручено відповідачу, про що здійснено відмітку від 04.09.2023: Повернення за зворотною адресою: "За закінченням встановленого терміну зберігання".
Крім того, 08.09.2023 через відділ автоматизованого документообігу суду повернувся конверт поштового відправлення за № 0105494886410, який не було вручено відповідачу, про що здійснено відмітку: "За закінченням встановленого терміну зберігання".
Станом на дату розгляду справи інших заяв та/або доказів від сторін на підтвердження своїх вимог та заперечень, в тому числі клопотань процесуального характеру, відзиву відповідача на позов до Господарського суду міста Києва не надходило.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з частиною 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частини 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
Враховуючи наведені положення, господарський суд зазначає, що сторони не були позбавлені права та можливості самостійно ознайомитись з ухвалою суду, в якій зазначено відомості щодо його провадження, яке є у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Враховуючи належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами.
Згідно із частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву (далі -Орендодавець) та Громадською організацією «Україна для усіх» (далі - Відповідач/Орендар) було укладено Договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 7881 від 20.07.2017, відповідно до умов якого, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - нежитлове приміщення площею 44,60 кв.м., розташоване за адресою м. Київ, вул. Еспланадна, 4-6, на 2-му поверсі будівлі, що перебуває на балансі Головного управління регіональної статистики (далі - Позивач/Балансоутримувач), вартість якого визначена згідно з висновком про вартість станом на 31.03.2017 і становить 850 600 грн. без ПДВ (пункт 1.1. Договору).
Відповідно до пункту 3.1. Договору орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 № 786 і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку червень 2017- 2 28,31 грн.
Згідно пункту 3.2. Договору нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством.
Пунктом 3.3. Договору передбачено, що орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції, розраховані державною службою статистики України, розміщується на веб-сайті Фонду державного майна України.
У пункті 3.6. Договору сторони погодили, що орендна плата перераховується до державного бюджету та Балансоутримувачу у співвідношенні 50% до 50% о щомісячно не пізніше 15-го числа місяця за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.
Відповідно до пункту 3.7. Договору орендна плата перераховується несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до держбюджету та балансоутримувачу у визначеному пункту 3.6. співвідношенні відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
20.07.2017 між Орендодавцем та орендарем було підписано та скріплено печатками Акт приймання-передавання орендованого майна, відповідно до якого Фонд передав, а відповідач прийняв у строкове користування майно, яке зазначено у пункті 1.1. Договору.
30.06.2020 р. між орендодавцем та орендарем - відповідач по справі укладено Договір № 7881/01, яким внесено зміни до Договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності № 7881 від 20.07.2017,зокрема пункт 3.1 викладено в новій редакції «орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 № 786 ( зі змінами) і становить без ПДВ за базовий місяць оренди травень 2020 року - 3 226,25 грн.».
Крім того, у пункті 3 Договору про внесення змін від 30.06.2020 р. «Сторони дійшли згоди, що умови передбачені умовами Договору з урахуванням вимог частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України, розповсюджуються на відносини між ними, що виники до його укладання, а саме з 20.06.2020 року та діють до 20.05.2023 включно.».
Також позивач до суду надав Договір про відшкодування витрат на утримання приміщення від 20.07.2017 р, який був укладений між Головним управлінням регіональної статистики та Громадською організацією «Україна для усіх».
Відповідно до пункту 1.1. вказаного Договору балансоутримувач забезпечує обслуговування та утримання 9-ти поверхової адміністративної будівлі, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Еспланадна, 4-6, загальною площею 14 651,7 кв.м., а саме теплопостачання, енергопостачання, водопостачання та водовідведення, технічне обслуговування ліфтів, вивезення твердих побутових відходів, охорону будівлі, технічне обслуговування охоронної та пожежної сигналізації, дератизацію, дезінфекцію, а відповідач відшкодовує балансоутримувачу витрати за спожиті послуги з утримання частини площі у розмірі 44,6 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Еспланадна, 4-6, загальною площею 14 651,7 кв.м.
Відповідно до Додаткової угоди № 1 від 01.06.2018 р. до Договору про відшкодування витрат на утримання приміщення від 20.07.2017 р. б/н сторони змінили редакцію пунктів 1.1., 1.2. та 2.2.1. Договору від 20.07.2017 р. виклавши їх в наступній редакції:
« 1.1. Перша сторона забезпечує обслуговування та утримання 9-ти поверхової адміністративної будівлі, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Еспланадна, 4-6, загальною площею 14 651,7 кв.м. (далі - Будівля), отримує комунальні послуги (далі - Послуги) та сплачує земельний податок.
Перша сторона на підставі документів, що підтверджують витрати на утримання орендованного нерухомого майна, отримані комунальні послуги та нарахування земельного податку, щомісячно надає Другій стороні акти надання комунальних послуг (далі - Акти) згідно з Договором та розрахунки на відшкодування витрати і сплаченого земельного податку пропорційно до займаної нею площі (далі - Рахунки).
1.2. Друга сторона користується приміщенням загальною площею 44,6 кв.м., що розміщене на другому поверсі Будівлі (кімната № 202, далі (Приміщення), і відшкодовує Першій стороні витрати за Послуги, зазначені в Переліку комунальних послуг, що споживаються Другою стороною (далі Перелік), що додається, а також частину сплаченого Першою стороною земельного податку пропорційно до площі Приміщення (згідно з пунктом 271.1. Податкового кодексу України), на підставі Порядку розрахунку щомісячних платежів для відшкодування Другою стороною витрат, що додаються.
2.2.1. Дотримуватись Правил користування будівлею та Приміщенням, що додаються.».
15.07.2022, 10.08.2022, 09.01.2023, 20.02.2023 позивач звертався до відповідача з претензіями за № 19-15/69-22, № 19-15/95-22, № 19-15/9-23, № 19-15/9-23, № 19-15/37-23 відповідно, в яких інформував відповідача про існування заборгованості з орендної плати та комунальних послуг, а також вимагав оплатити вказану заборгованість протягом місяця після отамання вказаних претензій.
Звертаючись з даним позовом до суду, позивач вказує на те, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами Договору не у повному обсязі виконав свої зобов`язання зі сплати орендних та комунальних платежів, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість по орендній платі у розмір 6 866,64 грн. - 50% сума основної заборгованості за договором, 1 328,47 грн.- ПДВ, 7 850,09 грн.- земельний податок та 36 196,63 грн.- витрати на комунальні послуги.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1, 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частинами 1, 3 статті 283 Господарського кодексу України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Об`єктом оренди можуть бути державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об`єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об`єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання.
Договір оренди є одним з видів зобов`язального майнового найму, правовідносини за яким регламентуються загальними нормами зобов`язального права та майнового найму.
Своєчасне внесення орендної плати за користуванням майном є одним з основних обов`язків наймача (орендаря), належне виконання якого вимагається законом.
Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (частина 1 статті 762 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.
Згідно з частиною 3 статті 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
Згідно з частиною 5 статті 762 Цивільного кодексу України, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Згідно статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно статей 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Враховуючи вищевикладене, на час розгляду спору у господарському суді відповідачем не надано доказів оплати оренди за спірний період користування майном.
Оскільки позивач є платником податків згідно з пунктом 15.1 статті 15 Податкового кодексу України, відповідно до пункту 22.1 статті 22 Податкового кодексу України операції з оренди нерухомого майна, яке перебуває на його балансі, оподатковуються податком на додану вартість (ПДВ).
Згідно з підпунктом 14.1.178 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України та пункту 3.2 Договору оренди ПДВ є податком, який нараховується на суму орендної плати відповідно до законодавства України.
У підпункті "б" пункту 185.1 статті 185, підпункті "а" пункту 193.1 статті 193 та пункті 194.1 статті 194 Податкового кодексу України зазначено про те, що ПДВ на суму орендної плати нараховується в розмірі 20 %.
Оскільки послуги з надання державного майна в оренду відповідно до підпункту "б" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу є об`єктом оподаткування, відповідно нарахування ПДВ на суму орендної плати є елементом витрат, пов`язаних з послугами з надання майна в оренду.
Відповідно до пункту 5.3. Договору, орендар зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату до державного бюджету та балансоутримувачу.
Таким чином, у відповідача виник обов`язок щодо своєчасної оплати орендної плати, а у позивача, відповідно, виникло право вимоги такої оплати.
Натомість, відповідач свої зобов`язання за договором оренди щодо своєчасної оплати орендної плати належним чином не виконував, зокрема, не сплачувались орендні платежі за договором оренди, внаслідок чого у останнього на день подання позивачем позовної заяви до суду виникла заборгованість з орендної плати в сумі 6 866,64 грн. та заборгованість з погашення податкового зобов`язання, що виникло в результаті нарахування ПДВ на суму орендної платі у розмірі 1 328,47 грн.
Що стосується позовних вимог позивача про стягнення з відповідача 7 850,09 грн. та 36 196,63 грн., суд зазначає наступне.
Обґрунтовуючи позовні вимоги в цій частині, позивач посилався на Договір про відшкодування витрат на утримання приміщення від 20.07.2017 р, який був укладений між Головним управлінням регіональної статистики та Громадською організацією «Україна для усіх».
Досліджуючи доводи позивача, суд встановив, що відповідно до пункту 1.1. вказаного Договору балансоутримувач забезпечує обслуговування та утримання 9-ти поверхової адміністративної будівлі, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Еспланадна, 4-6, загальною площею 14 651,7 кв.м., а відповідач відшкодовує балансоутримувачу витрати за спожиті послуги з утримання частини площі у розмірі 44,6 кв.м.
Відповідно до Додаткової угоди № 1 від 01.06.2018 р. до Договору б/н про відшкодування витрат на утримання приміщення від 20.07.2017 р. сторони внесли зміни, змінивши редакцію пунктів 1.1., 1.2. та 2.2.1. Договору від 20.07.2017 р. та виклавши їх в наступній редакції:
« 1.1. Перша сторона забезпечує обслуговування та утримання 9-ти поверхової адміністративної будівлі, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Еспланадна, 4-6, загальною площею 14 651,7 кв.м. (далі Будівля), отримує комунальні послуги (далі послуги) та сплачує земельний податок.
Перша сторона на підставі документів, що підтверджують витрати на утримання орендованного нерухомого майна, отримані комунальні послуги та нарахування земельного податку, щомісячно надає Другій стороні акти надання комунальних послуг (далі Акти) згідно з Договором та розрахунки на відшкодування витрати і сплаченого земельного податку пропорційно до займаної нею площі (далі Рахунки).
1.2. Друга сторона користується приміщенням загальною площею 44,6 кв.м., що розміщене на другому поверсі Будівлі (кімната № 202, далі (Приміщення), і відшкодовує Першій стороні витрати за Послуги, зазначені в Переліку комунальних послуг, що споживаються Другою стороною (далі Перелік), що додається, а також частину сплаченого Першою стороною земельного податку пропорційно до площі Приміщення (згідно з пунктом 271.1. Податкового кодексу України), на підставі Порядку розрахунку щомісячних платежів для відшкодування Другою стороною витрат, що додаються.
2.2.1. Дотримуватись Правил користування будівлею та Приміщенням, що додаються.».
Таким чином, сторони узгодили, що настання зобов`язань у відповідача щодо сплати спожитих комунальних послуг та земельного податку, настає після отримання позивачем комунальних послуг та сплати земельного податку(п. 1.1.).
Крім того, сторони передбачили у пункті 1.1. Договору, що балансоутримувач на підставі документів, що підтверджують витрати на утримання орендованного нерухомого майна, отримані комунальні послуги та нарахування земельного податку, щомісячно надає Другій стороні акти надання комунальних послуг та розрахунки на відшкодування витрати і сплаченого земельного податку пропорційно до займаної нею площі.
Також положеннями пункту 1.2. сторони врегулювали, що орендар користується приміщенням загальною площею 44,6 кв.м., що розміщене на другому поверсі Будівлі (кімната № 202), і відшкодовує позивачу витрати за Послуги.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, враховуючи наступне.
Позивач не надав до суду будь-яких доказів щодо отриманих послуг, понесених витрат по комунальним послугам, сплаті земельного податку, як це визначено положеннями п. 1.1. Додаткової угоди № 1 до Договору про відшкодування витрат на утримання приміщення.
В матеріалах позовної заяви також відсутні Акти надання комунальних послуг та докази надсилання їх відповідачу.
Суд зазначає, що рахунки, які надані позивачем, є додатками до претензій № 19-15/69-22, № 19-15/95-22, № 19-15/9-23, № 19-15/9-23, № 19-15/37-23, містять в свою чергу посилання на номери інших рахунків, які відсутні в матеріалах справи.
Також позивач не надав до суду обґрунтованого розрахунку щодо понесених витрат у розмірі 7 850,09 грн. та 36 196,63 грн., як це встановлено положеннями Додаткової угоди № 1 до Договору на відшкодування витрат на утримання приміщення.
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписами статті 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Отже, позовні Головного управління регіональної статистики заявлені до Громадської організації «Україна для усіх» про стягнення 7 850,09 грн. - земельного податку та 36 196,63 грн. - витрат на комунальні послуги - не підлягають задоволенню.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача пропорційно задоволеним вимогам.
Радою Суддів України затверджено Рішення № 23 від 05.08.2022 "Про затвердження рекомендацій щодо роботи судів в умовах воєнного стану" відповідно до якого, у керівників організацій, установ, підприємств та інших роботодавців має бути відпрацьований чіткий та зрозумілий алгоритм дій на випадок повітряної тривоги або інших сповіщень про небезпеку, які надходять від органів управління цивільного захисту, а у разі відсутності поблизу відповідних захисних споруд чи неможливості забезпечити надійний захист працівників у робочих приміщеннях, приймати рішення стосовно переведення працівників на дистанційну форму роботи.
З урахуванням Рішення Ради Суддів України № 23 від 05.08.2022, інтенсивністю повітряних тривог у місті Києві протягом липня - грудня 2023 року та загрозою ракетних ударів, судді та працівники суду змушені припиняти робочий процес та слідкувати у найближче укриття, яке розташоване за адресою: бульвар Тараса Шевченка, станція метро «Університет».
Враховуючи викладене, це значним чином вносить корективи у роботу суду та вищевказане впливає на дотримання строків під час розгляду справ у Господарському суді міста Києва.
Отже, беручи до уваги особливості режиму роботи суду, зважаючи на вищезазначені обставини, повний текст судового рішення по справі № 910/10039/23 виготовлено 18.12.2023.
На підставі викладеного та керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
ВИРІШИВ:
1.Позові вимоги Головного управління регіональної статистики до Громадської організації «Україна для усіх» про стягнення 52 241,83 грн. - задовольнити частково.
2.Стягнути з Громадської організації «Україна для усіх» (01014, місто Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 27/2; ідентифікаційний код: 40260708) на користь Головного управління регіональної статистики (01001, місто Київ, вулиця Еспланадна, будинок 4-6; ідентифікаційний код: 42899921) 6 866 (шість тисяч вісімсот шістдесят шість) грн. 64 коп. - заборгованості з орендної плати, 1 328 (одна тисяч триста двадцять вісім) грн. 47 коп.- заборгованість з погашення податкового зобов`язання, що виникло в результаті нарахування ПДВ та 421 (чотириста двадцять одна) грн. 04 коп. - витрат по сплаті судового збору.
3.В іншій частині у задоволенні позовних вимог - відмовити.
4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 18.12.2023.
Суддя І.В. Приходько
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 18.12.2023 |
Оприлюднено | 20.12.2023 |
Номер документу | 115708813 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі) про державну власність щодо оренди |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Приходько І.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні