Рішення

від 18.12.2023 по справі 910/15199/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.12.2023Справа № 910/15199/23 Господарський суд міста Києва у складі судді Трофименко Т.Ю., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справу

за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЛД ГРУП»

про стягнення 4 919,25 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшов позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЛД ГРУП» про стягнення 4 919,25 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано порушенням відповідачем умов договору № ПП/14/001/79 про надання платних послуг підрозділами ГУ ДСНС України у м. Києві від 10.05.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.10.2023 залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

16.10.2023 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.10.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/15199/23 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Вказаною ухвалою встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, позивачу - строк для подання відповіді на відзив та відповідачу - строк для подання заперечень. Також встановлено сторонам строк для подання додаткових письмових доказів, клопотань/заяв чи пояснень.

Частиною 5 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, у порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини 4 статті 120 цього Кодексу.

За змістом ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» місцезнаходження юридичної особи визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

В силу положень ст. 10 наведеного Закону, якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

З метою повідомлення відповідача про розгляд справи та про його право подати відзив на позовну заяву, копія ухвали суду від 18.10.2023 про відкриття провадження у справі № 910/15199/23 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, а саме: 61044, місто Харків, пр. Московський (пр. Героїв Харкова), 259. Однак конверт із ухвалою суду від 18.10.2023 повернувся до суду не врученим, причиною повернення зазначено «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, з огляду на підставу повернення до суду конверту з ухвалою, надісланою відповідачу, суд доходить висновку, що ухвала про відкриття провадження у справі вважається йому врученою.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень», усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Відтак, відповідач мав право та не був позбавлений можливості ознайомитись з ухвалою про відкриття провадження у справі в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Оскільки відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами відповідно до ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

10.05.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЛД ГРУП» (замовник) та Головним управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (виконавець) укладено договір про надання платних послуг підрозділами ГУ ДСНС України у м. Києві № ПП/14/011/79 (надалі - Договір), за умовами п. 2.1. якого виконавець зобов`язується з урахуванням завантаження особового складу основною діяльністю за письмовою заявкою відповідача надати йому послуги по залученню пожежного автомобіля з бойовим розрахунком для перевірки та випробування 3 (трьох) пожежних гідрантів за адресою: м. Київ, вул. Генерала Жмаченка, 28, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити надану послугу.

Згідно з п. 2.2. Договору послуга надається по запиту замовника. Конкретна дата і час надання послуг узгоджується у письмовій або усній формі між замовником і виконавцем.

Надання замовленої послуги підтверджується актом наданих послуг (п. 2.3. Договору).

За умовами п. 3.1. Договору вартість послуг визначається згідно з методикою та оформляється розрахунком (додаток № 1), що додається до рахунку-фактури та фіксується в акті наданих послуг є невід`ємною частиною договору.

Замовник зобов`язується протягом десяти банківських днів з моменту підписання акту наданих послуг здійснити оплату шляхом перерахування суми, зазначеної в рахунку-фактурі на поточний рахунок виконавця у безготівковій формі шляхом здійснення 100% оплати за надання послуг (п. 3.2. Договору).

Відповідно до п. 3.3. Договору замовник протягом 5 (п`яти) робочих днів з дати отримання Акту наданих послуг може надати аргументовані письмові зауваження щодо наданих послуг. Якщо в п`ятиденний строк від дати отримання замовником акту, виконавець не отримує підписаний акт або аргументовані письмові зауваження щодо наданих послуг, послуги вважаються належним чином наданими виконавцем та прийнятими замовником.

Договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2023, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за даним договором. Закінчення строку цього договору не звільняє сторін від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору (пункти 6.1., 6.2. Договору).

16.05.2023 сторонами складено та підписано Акт наданих послуг № 001/79 по Договору, який підтверджує надання позивачем послуг на суму 4 304,58 грн з ПДВ.

Звертаючись до суду із даним позовом, позивач вказує, що ним належним чином було виконано умови Договору, в той час як відповідач порушив свої зобов`язання щодо повної та своєчасної оплати наданих позивачем послуг, у зв`язку з чим у за відповідачем обліковується заборгованість у розмірі 4 304,58 грн. Крім того, у зв`язку з порушенням строків оплати, позивач відповідно до п. 5.2. Договору нарахував та заявив до стягнення з відповідача 614,67 грн пені.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає таке.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 628 Цивільного кодексу України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Судом встановлено, що за своєю правовою природою укладений між сторонами правочин є договором надання послуг.

За приписами ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Судом встановлено, що на виконання умов Договору позивач надав відповідачу послуги загальною вартістю 4 304,58 грн (разом із ПДВ), що підтверджується актом наданих послуг від 16.05.2023 № 001/79 на вказану суму.

Вищенаведений акт підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений їх печатками.

Про належне виконання позивачем своїх зобов`язань за Договором також свідчить відсутність з боку замовника претензій та повідомлень про порушення виконавцем умов цього правочину.

Таким чином, з урахуванням п. 3.2. Договору відповідач мав розрахуватись із позивачем за надані послуги до 30.05.2023 включно.

Станом на день розгляду даної справи, будь-яких доказів сплати відповідачем заборгованості у розмірі 4 304,58 грн, суду не надано, відтак, за відповідачем рахується борг на зазначену суму.

Відповідно до положень частин 1, 3 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Разом з цим, відповідачем не було спростовано наданих позивачем доказів, зокрема, не надано до матеріалів справи будь-яких належних та допустимих доказів погашення заборгованості в розмірі 4 304,58 грн, у зв`язку з чим господарський суд дійшов висновку про задоволення позову в цій частині вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Невиконання зобов`язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) ст. 610 Цивільного кодексу України кваліфікує як порушення зобов`язання.

Частиною 1 ст. 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з частиною 3 вищезазначеної статті пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Приписами ст. 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з п. 5.2. Договору, у разі порушення строків оплати, визначених в п. 3.2 цього договору, замовник зобов`язаний сплатити пеню в розмірі 0,1% від суми невиконаних зобов`язань, але не менше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, за кожен день прострочення.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені, суд встановив його помилковість, оскільки першим днем прострочення грошового зобов`язання відповідача є 31.05.2023, в той час як позивач нараховує пеню починаючи з 27.05.2023.

Відтак, за перерахунком суду, обґрунтованою сумою пені, яку належить стягнути з відповідача, є 591,08 грн, у зв`язку з чим позовні вимоги про стягнення пені підлягають частковому задоволенню.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЛД ГРУП» (пр. Московський, 259, м. Харків, 61044; ідентифікаційний код 40246285) на користь Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві (вул. Володимирська, 13, м. Київ, 01601; ідентифікаційний код 38620155) 4 304,58 грн основного боргу, 591,08 грн пені та 2671,11 грн судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано: 18.12.2023.

Суддя Т.Ю. Трофименко