Рішення

від 13.12.2023 по справі 914/3238/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.12.2023 Справа № 914/3238/23

За позовом: Бориславської міської ради, м. Борислав Львівської області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Свемон-Захід, м. Львів

про стягнення 18 058, 93 грн

Суддя Галамай О.З.

Секретар судового засідання Бараняк Н.Я.

За участю представників:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Бориславської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю Свемон-Захід про стягнення 18 058, 93 грн безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою без достатньої правової підстави.

Хід розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 06.11.2023 відкрито спрощене позовне провадження, судове засідання призначено на 27.11.2023.

Ухвалою суду від 27.11.2023 судове засідання призначено на 13.12.2023.

Позивач явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив, хоча про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідач явку повноважного представника у судове засідання також не забезпечив.

Слід зазначити, що поштова кореспонденція, яка надсилалась відповідачу на юридичну адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, повертається суду із зазначенням причин: за закінченням терміну зберігання.

Крім того, суд скеровував ухвалу на адресу засновника товариства, проте така поштова кореспонденція також не вручена.

У разі якщо копію прийнятого судового рішення (ухвали, постанови, рішення) направлено судом листом за належною поштовою адресою, тобто повідомленою суду учасником справи, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання чи закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про прийняте судове рішення.

Таким чином, суд вчинив усі дії для належного повідомлення відповідача, тому такий є належним чином повідомлений про розгляд цієї справи.

Аргументи сторін.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідач без достатніх правових підстав, не сплачуючи орендну плату, використовує земельну ділянку площею 0, 0150 га з кадастровим номером 4610300000:04:048:0115 по Дрогобицькій, 7 у місті Бориславі Львівської області для обслуговування розташованого та зареєстрованого на ній нерухомого майна, що є підставою для стягнення з товариства безпідставно збережених коштів в розмірі орендної плати на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, щодо позову в установленому порядку не заперечив.

Обставини справи.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна № 351434969 від 23.10.2023, земельна ділянка на вул. Дрогобицька, 7 у м. Бориславі Львівської області площею 0,0150 га з кадастровим номером 4610300000:04:048:0115 перебуває у комунальній власності Бориславської міської територіальної громади в особі Бориславської міської ради.

Рішенням Бориславської міської ради № 830 від 29.12.2012 Публічному акціонерному товариству «СВЕМОН-ЗАХІД» надано в оренду зазначену земельну ділянку для виробничих потреб (розміщення контейнерів операторів мобільного зв`язку).

На підставі цього рішення, 30.07.2013 ПАТ «СВЕМОН-ЗАХІД» та Бориславська міська рада Львівської області уклали договір оренди землі строком на 5 років із терміном дії до 30.07.2018.

На земельній ділянці знаходиться об`єкт нерухомого майна: споруда димової труби загальною площею 25,9 кв. м, на який 11 лютого 2008 року зареєстровано право власності за Відкритим акціонерним товариством по будівництву, монтажу та експлуатації засобів телекомунікації радіо і телебачення «СВЕМОН-ЗАХІД» на підставі договору купівлі-продажу.

Листом № 3-21/912 від 11.07.2023 міська рада зверталась до відповідача щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку.

Однак після закінчення терміну дії договору, такий не поновлювався.

Відповідно до розпорядження міського голови № 354-р від 23.08.2023 утворено комісію з обстеження земельної ділянки на вул. Дрогобицька, 7 у м. Бориславі Львівської області.

24.08.2023 міська рада скерувала відповідачу повідомлення № 3-21/1041 про те, що 12.09.2023 буде проводитись обстеження земельної ділянки на вул. Дрогобицькій, 7 у м. Бориславі Львівської області.

12.09.2023 комісією, утвореною на виконання розпорядження міського голови від 23.08.2023, складено акт обстеження земельної ділянки без участі відповідача.

В результаті здійснення обстеження, комісія дійшла висновку, що використання ПАТ «СВЕМОН-ЗАХІД» земельної ділянки площею 0, 0150 га на вул. Дрогобицька, 7 в м. Бориславі Львівської області без оформлення відповідного документа, що посвідчує право користування на неї та його державної реєстрації, спричинило неодержання міською радою доходу у формі орендної плати, що є підставою для стягнення в установленому чинним законодавством порядку безпідставно збережених коштів.

Також на підтвердження позовних вимог позивач долучив лист ГУ ДПС у Львівській області, в якому зазначено, що дані про сплату відповідачем орендної плати за період з 30.07.2018 по 01.07.2023 відсутні та лист фінансового управління Бориславської міської ради, що кошти за то й ж період до бюджету не надходили.

Тому Управління комунальної власності, земельних відносин та архітектури Бориславської міської ради провело розрахунок безпідставно збережених коштів за період з 01.01.2021 по 31.08.2023 на суму 18 058, 93 грн.

27.09.2023 позивач скеровував відповідачу претензію про необхідність сплати безпідставно збережених коштів, проте відповіді на неї матеріали справи не містять.

Враховуючи викладене, позивач просить сягнути з відповідача 18 058, 93 грн за період з 01.01.2021 по 31.08.2023.

Норми права та мотиви, якими суд керувався при прийнятті рішення, висновки суду.

Відповідно до частин 1, 2 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цього Кодексу застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Отже, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг (заощадив) у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути такі кошти власникові земельної ділянки на підставі положень частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України.

Такий правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.09.2018 у справі № 925/230/17 та у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 05.08.2022 у справі № 922/2060/22.

За змістом статей 122, 123, 124 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.

Відповідно до частин 1, 2 статті 120 ЗК України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Таким чином, із дня набуття права власності на об`єкт нерухомого майна відповідач, як власник такого майна став фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, тому саме із цієї дати у відповідача виник обов`язок належно оформити правовідносини щодо користування земельною ділянкою (укласти відповідний договір та оформити речові права на земельну ділянку), а також обов`язок сплачувати за користування земельною ділянкою, на якій розташовано майно.

Сторони перебували у договірних стосунках, проте 30.07.2018 договір оренди землі закінчився, доказів його поновлення матеріали справи не містять.

Згідно зі статтею 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

З урахуванням встановлення факту користування відповідачем земельною ділянкою, що пітверджено актом обстеження, відсутність чинного договору, суд дійшов висновку про підставність позовних вимог щодо стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів орендної плати за користування земельною ділянкою.

Нарахування орендної плати здійснено з урахуванням нормативно-грошової оцінки земельних ділянок, розміру орендної плати, який затверджувався міською радою та коефіцієнта індексації.

Враховуючи викладене, позов підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 77 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (стаття 86 Господарського процесуального кодексу України).

Щодо судового збору.

На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись статтями 73, 74, 129, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Свемон-Захід (місцезнаходження: 79056, місто Львів, вул. Бескидська, будинок, 33, ідент. код: 23884450) на користь Бориславської міської ради (місцезнаходження: 82300, Львівська обл., місто Борислав, вул. Шевченка, будинок, 42, ідент. код: 26181298) 18 058, 93 грн заборгованості та 2 684, 00 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили в строки, визначені статтею 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 18.12.2023.

Суддя Галамай О.З.